Стосовно науково-методичного забезпечення судово-експертної діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стосовно науково-методичного забезпечення судово-експертної діяльності

О. Б. Андреева, завідувач сектору Хар

ківського НДІСЕ, кандидат юридичних наук, професор,

О. В. Шарапова, провідний науковий співробітник Харківського НДІСЕ, кандидат технічних наук

Приділено увагу одній із найважливіших вимог сучасного судово-експертного провадження - забезпечення принципу наукової обґрунтованості застосовуваних методик. На основі аналізу матеріалів 69-ї конференції Американської академії судових експертиз розглянуто можливість вирішення найбільш важливих методологічних проблем судової експертизи.

Ключові слова: судово-експертна діяльність, методичне забезпечення, наукова обґрунтованість, судово-експертні помилки.

судовий експертиза методологічний науковий

Організація та проведення міжнародних наукових заходів, у яких беруть участь судові експерти, науковці, викладачі, представники правоохоронних органів, судів є одним із найбільш розвинених видів міжнародної наукової співпраці в галузі судової експертизи. Це, як правило, зустрічі, що мають різні назви й форми: конгреси, форуми, конференції, симпозіуми, семінари, круглі столи, наради, засідання тощо. Провідними науковими заходами є конгреси та форуми; семінари, круглі столи й наради, як правило, уключають невелике коло учасників. Найбільш поширеною та ефективною формою зустрічей є конференція, яка за рівнем представництва перебуває між конгресом і симпозіумом.

Залежно від частоти проведення та спеціалізації міжнародні наукові судово-експертні заходи розподіляються за трьома видами:

систематичні, які проводяться міжнародними об'єднаннями судових експертів із питань діяльності цих організацій;

за окремими видами судових експертиз, що проводяться періодично під егідою однієї або декількох організацій, у тому числі міжнародних і національних;

разові, що проводяться з окремої проблеми судової експертизи.

За ступенем територіального охоплення учасників міжнародні наукові заходи можуть бути глобальними (всесвітніми), міжрегіональними та регіональними. За періодичністю вони розподіляються на щорічні, дворічні (бієнале), трирічні (триєнале), а також разові. Круглі столи, наради та семінари можуть проводитися частіше (щоквартально, щомісяця). Залежно від необхідності особистої присутності наукові заходи поділяються на очні, заочні та очно-заочні. Заочні конференції останніми роками проводяться головним чином в режимі онлайн-конференцій із використанням відео-конференц-зв'язку.

Загальноприйнятим є поділ наукових заходів на три види: науково-теоретичні, науково-практичні та науково-технічні. Більшість міжнародних зустрічей судових експертів, незважаючи на те, що в процесі їх проведення обговорюються як теоретичні, так і технічні питання, слід віднести до числа науково-практичних. Це зумовлено тим, що питання, які обговорюються, переважно висвітлюють проблеми використання в практичній судово-експертній діяльності наукових методів.

У сучасній літературі з питань наукової обґрунтованості судово-експертних досліджень, наукового обґрунтування розробки нових, модернізації «старих», а також диференціації «справжніх» і «псевдо» експертних методик, тривають пошуки оптимальних шляхів переходу судової експертизи на новий високотехнологічний рівень розвитку з максимальною об'єктивністю та достовірністю отриманих результатів. У зв'язку з цим публікації, присвячені питанням сертифікації компетентності експертів і методичного забезпечення, акредитації судово-експертних лабораторій, менеджменту якості, оцінювання невизначеності отриманих результатів є актуальними й досить затребуваними при формуванні інноваційної парадигми використання спеціальних знань у судочинстві.

У практиці зарубіжного судочинства та організації судово-експертної діяльності питання наукової обґрунтованості застосовуваних експертних методик є пріоритетними й особливо вагомими. Яскравий приклад - результати чергової 69-ї конференції Американської академії судових експертиз (далі - AAFS), що пройшла в лютому 2017 р. у Новому Орлеані (США). Пленарна сесія конференції була присвячена темі «Наше майбутнє відображає наше минуле: еволюція судово-експертної науки. Завдання та досягнення протягом десятиліть». На ній було відзначено, що нині AAFS, яка створена в 1948 р., веде роботу за 11-ма напрямами, охоплюючи всю судово-експертну діяльність.

Тема еволюції судової експертизи є однією з основних у масштабному національному проекті США, присвяченому визначенню структури й змісту судово-експертної діяльності завтрашнього дня - бачення судово-експертної методології в майбутньому Jones J. P. The Organization of Scientific Area Committees (OSAC) for Forensic Science Highlights Recent Standards and Baseline Documents for Many Disciplines. Proceedings of the American Academy of Forensic Sciences 69th Annual Scientific Meeting (New Orleans, LA. February 13-18, 2017). 2017. Vol. 23. P. 526. URL: https://www.aafs. org/wp-content/ uploadsZ2017Proceedings.pdf (дата звернення: 05.09.2017).. Правовим імпульсом, який привернув особливу увагу в США до судово-експертних методик, треба вважати стандарт Даубера (Daubert standart). У постанові Верховного суду США від 1993 р. було сформульовано ряд базових критеріїв, за якими суддям рекомендувалося враховувати у своїх рішеннях висновки судової експертизи Daubert standart. URL: www.law.comelLedu/wex/daubert_ standard (дата звернення: 05.09.2017).. Зокрема, за стандартом Daubert суддя, оцінюючи використану в експертизі методику, вирішує для себе такі питання:

-- Чи була перевірена теорія або метод, про який ідеться в експертизі?

-- Чи має використана методика експертну оцінку та де опублікована?

-- Яка відома, очікувана або потенціальна частота помилок у даній методиці?

-- Чи є будь-які стандарти, що контролюють використання даної методики?

Стандарт Daubert, затверджений як керівництво, і нині використовується в федеральних і деяких інших державних судах США. У федеральних судах він замінив стандарт Frye, який використовувався раніше DarvasA. A. Frye, Daubert, or None of the Above: What Rules Govern Admissibility of Scientific Evidence in Court? Proceedings of the American Academy of Forensic Sciences 69th Annual Scientific Meeting. 2017. Vol. 23. P. 831. URL: https://www.aafs.org/wp- content/uploads/2017Proceedings.pdf; Special Sessions: The Evolution of Daubert and Its Effects on the Forensic / M. E. Carroll, L. Mohammed, S. Domitrovich et al. Там само. P. 4-6. URL: Там само.. Отже, як критерії оцінювання можна виділити: перевіреність теорії, апробацію методики, рівень імовірності помилок, використання стандартів контролю тощо.

Як видно з наведеного переліку критеріїв, відповідно до одного з них будь-яка судово-експертна методика повинна мати чітко визначену ймовірність помилок. Однак ця характеристика не входить у прийняті регламенти розробленого методичного забезпечення практично для всіх судово-експертних напрямів, за винятком молекулярно-генетичної експертизи. Отже, Рада радників з науки та техніки (PCAST) дійшла висновку, що сьогодні в судовій експертизі заслуговують на особливу увагу дві проблеми:

необхідність досягнення чіткої ясності щодо наукових стандартів оцінювання достовірності та надійності судово-експертних методів;

можливість оцінювання конкретних судово-експертних методів щодо їх науковості й достовірності.

У цьому дослідженні PCAST брали участь науковці й практики, судді, прокурори, адвокати, прихильники реформи системи кримінального правосуддя та представники федеральних агентств. У доповідях і виступах на 69-й конференції AAFS обговорювалися: роль наукових знань у правовій системі; критерії, за якими можна оцінювати наукову обґрунтованість судово-експертних методик; порядок використання в судово-експертних методиках порівняння ознак у таких експертизах, як генотипоскопічна (ДНК), трасологічна (у тому числі дактилоскопічна), балістична, пожежно-технічна, автотехнічна, біологічна тощо.

Особливу дискусію викликали рекомендації щодо забезпечення достовірності судово-експертних методик для Національного інституту стандартів і технологій, Управління з науки й техніки політики Білого дому (OSTP), лабораторії Федерального бюро розслідувань, Генерального прокурора та судової системи в цілому. Зокрема, Національній комісії із судової експертизи (NIST) запропонували на постійній основі оцінювати наукову достовірність поточних і нещодавно розроблених експертних технологій, порівняння криміналістичних характеристик і за результатами випускати щорічний публічний звіт. При цьому:

-- NIST має взяти на себе провідну роль у трансформації трьох важливих суб'єктивних (багато в чому заснованих на людському судженні) експертних методик порівняння ознак (аналізу ДНК складних сумішей, латентних відбитків пальців, зброї та слідів пострілу) в об'єктивні; максимально їх стандартизувати та мінімізувати вплив людського фактора;

-- OSTP було запропоновано вирішити питання щодо необхідності розроблення скоординованої національної науково-дослідної стратегії в галузі судово-експертної науки;

-- лабораторії ФБР рекомендовано розробити ефективну дослідну програму з удосконалення судової експертизи, беручи до уваги її нещодавній досвід аналізу латентних відбитків пальців;

-- Генеральний прокурор має: направляти спеціально підготовлених прокурорів на виступи в судах від імені Міністерства юстиції США для забезпечення показань про судово-експертні ідентифікаційні методики щодо відповідності стандартам наукової достовірності; переглянути та надати для громадського обговорення нормативний документ «Єдина мова для свідків і звітів», а також допоміжні документи для приведення їх у відповідність із даними стандартів.

Питання наукової обґрунтованості судово-експертних методик цікавить науковців та практиків усього світу. Зокрема, зазначається, що всі ці процеси, які відбуваються, начебто, суто локально в США, у дійсності мають безпосереднє відношення до всіх країн планети. У науці не буває національної фізики, хімії або математики. У всіх державах світу криміналістичні лабораторії мають подібне обладнання, а експерти різних країн застосовують стандартні методики для аналізу результатів, отриманих за допомогою тієї чи іншої техніки.

Саме тому необхідно продовжити вивчення міжнародного досвіду щодо підвищення наукової обґрунтованості судово-експертних методик і використовувати отримані результати в широкому спектрі заходів щодо підвищення якості експертного дослідження та зменшення строків його проведення.

Слід також зазначити, що численні наукові дослідження різних країн показали, що причини експертних помилок неоднорідні. У вітчизняній методології експертні помилки поділяють на три класи: помилки процесуального характеру, гносеологічні та операційні Судебная экспертиза: типичные ошибки/под ред. Е. Р. Российской. М.: Проспект, 2012. 544 с.. Зарубіжні вчені особливу увагу приділяють людському фактору. При цьому дослідження пізнавальних процесів психіки судового експерта показали прямий зв'язок ненавмисних помилок у висновках з особливостями психології конкретного експерта, а саме з його пам'яттю, увагою, почуттями, логічним мисленням, уявою, здібностями до прийняття рішень тощо. Метою вивчення цієї проблеми є мінімізація когнітивного зміщення (систематичного психологічного відхилення від реалістичної оцінки ситуації) у судово-експертній детальності, підвищення надійності та точності висновків судової експертизи, проведення відповідних профілактичних заходів серед судових експертів, слідчих, суддів і адвокатів Cognitive Bias Issues in the Forensic Analysis of Pattern and Impression Evidence and in Medicolegal Evaluations/ A. Sulner, B. C. Scheck, K. A. Findley et al. Proceedings of the AAFS 67th Annual Scientific Meeting. Vol. 21. P. 41-42. URL: https://www.aafs.org/ wp-content/uploads/2015Proceedings.pdf (дата звернення: 05.09.2017).. Доцільним убачається необхідність для досягнення інтересів правосуддя розроблення цілісної концепції управління когнітивним зміщенням. У зв'язку з цим, дуже актуальною є співпраця експертів і науковців різних країн щодо вивчення впливу факторів психологічного, організаційного й процесуального характеру на результати експертного дослідження та розроблення рекомендацій, які дозволять мінімізувати можливість помилкових висновків при вирішенні судово-експертних завдань.

Размещено на Allbest.ru