Загальна характеристика юридичної відповідальності суб’єктів господарювання за правопорушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Загальна характеристика юридичної відповідальності суб'єктів господарювання за правопорушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності

Зовнішньоекономічна діяльність, через яку національна економіка країни взаємодіє з досить суперечливими світовими процесами, потребує ефективного державно-правового реагування. Серед засобів такого реагування важливе місце посідає правова регламентація господарсько-правової відповідальності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів і їх контрагентів - іноземних суб'єктів господарської діяльності [1]. Результати дослідження адаптації національного законодавства до законодавства Європейського Союзу свідчать, що виникла певна прогалина у праві, яка призвела до відсутності регулювання в деяких сферах діяльності, у тому числі й зовнішньоекономічної. Зокрема, «господарсько-правова відповідальність» не визначена Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» [2], що негативно впливає на розвиток економіки. Крім того, як аргумент зазначимо, що Конституцією України встановлено, що виключно законами України визначаються засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них (п. 22 ч. 1 ст. 92) [3, с. 25]. Отже, у переліку видів юридичної відповідальності, закріпленому Конституцією України, господарсько-правова відповідальність не вказана.

Зауважимо, що до прийняття Господарського кодексу (далі - ГК) України поняття господарсько-правової відповідальності залишалося дискусійним. Але водночас із прийняттям ГК України в розділі V введено поняття господарсько-правової відповідальності, що остаточно підтвердило правильність підходів до виділення такого виду юридичної відповідальності. Зокрема, у ст. 216 «Господарсько-правова відповідальність учасників господарських відносин» зазначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором [4, с. 85].

Мета статті полягає в тому, щоб, проаналізувавши правову природу господарсько-правової відповідальності, з'ясувати, яке значення вона має для здійснення зовнішньоекономічного зобов'язання належним чином.

У науковій літературі немає єдиної думки з приводу визначення видів відповідальності суб'єктів господарювання за правопорушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (далі - ЗЕД).

О. Бабак стверджує, що види та форми юридичної відповідальності суб'єктів ЗЕД, які передбачаються чинним законодавством і застосовуються контрагентами зовнішньоекономічного контракту (договору), не знайшли правового закріплення в ст. 33 Закону про ЗЕД. Оскільки стрижневою галуззю законодавства, що регулює ЗЕД, є господарське законодавство, крім майнової форми відповідальності суб'єктів ЗЕД, має бути організаційно-правова, яка вже закріплена в ГК України [1, с. 148].

Потрібно відмітити, що до ознак та особливостей відповідальності суб'єктів господарювання в ЗЕД можна зарахувати такі:

1. Суб'єктами ЗЕД, що несуть відповідальність, передусім є резиденти. Санкції, що застосовуються до суб'єкта ЗЕД за скоєне правопорушення в ЗЕД, є засобами впливу у вигляді покарання.

2. Також такі санкції застосовуються й до іноземного суб'єкта господарської діяльності як захід запобігання скоєнню правопорушення або настанню інших негативних наслідків для всієї економіки країни загалом (ідеться про спеціальні санкції, які застосовуються у вигляді тимчасового зупинення ЗЕД, коли проведення певних дій суб'єктів ЗЕД може завдати шкоди національній економічній безпеці). Особливість відповідальності полягає ще в тому, що її застосування в ЗЕД передбачає несприятливі майнові (штраф) або організаційно-примусові (зупинення ЗЕД) наслідки для суб'єкта, який не скоює правопорушення.

3. Відповідальність суб'єктів ЗЕД за порушення господарського законодавства, що регулює ЗЕД, є господарсько-правовою. Застосовується досліджена категорія як за протиправні дії суб'єктів ЗЕД, так і за їхню бездіяльність, що, згідно із законами України, у певних випадках уважається правопорушеннями.

4. Відповідальність у ЗЕД реалізується через застосування господарських санкцій, що закріплюються та самостійно обираються сторонами в зовнішньоекономічному контракті, а також через адміністративно-господарські санкції з боку держави. Особливість в Україні полягає в тому, що вона встановлюється не тільки за порушення законів України, які регулюють зовнішньоекономічну й пов'язану з нею діяльність, а й за порушення своїх зобов'язань, що випливають із контрактів, тільки на умовах і в порядку, визначених законами України. Тобто відповідальність суб'єктів ЗЕД регулюється не тільки законами України, а й нормами міжнародних угод (конвенцій) або законами іншої країни, які підлягають застосуванню відповідного зовнішньоекономічного договору згідно з правилами комерційної торгівлі [5, с. 153-154].

Суб'єкти господарювання в ЗЕД несуть відповідальність у видах і формах, передбачених ст. ст. 33 і 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» [2], зокрема ст. 33 зазначає майнову та кримінальну відповідальність. У ГК України [3, с. 85-97] (розділ V «Відповідальність за порушення у сфері господарювання») питанням відповідальності присвячені глави: 24 «Загальна відповідальність учасників господарських відносин», 25 «Відшкодування збитків у сфері господарювання», 26 «Оперативно-господарські санкції», 27 «Адміністративно-господарські санкції» та 28 «Відповідальність суб'єктів господарювання за порушення антимонопольно-конкурентного законодавства».

На нашу думку, необхідно звернути увагу на те, що особливість відповідальності суб'єктів ЗЕД і їхніх іноземних контрагентів в Україні полягає в тому, що вона встановлюється не тільки за порушення законів України, які регулюють зовнішньоекономічну й пов'язану з нею діяльність, а ще за порушення своїх зобов'язань, що випливають із контрактів, тільки на умовах і в порядку, визначених законами України. Важливим є той факт, що відповідальність суб'єктів ЗЕД регулюється не тільки законами України, а й нормами міжнародних угод (конвенцій) або законами іншої країни, які підлягають застосуванню відповідного зовнішньоекономічного договору згідно з правилами комерційної торгівлі [6].

Так як Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» і ГК України не містять поняття «відповідальність» суб'єктів господарювання, тому, щоб визначити її сутність, проаналізуємо наукові дослідження.

Відповідальність - це необхідна умова будь-якого договору й захід економічного покарання за негативні наслідки господарювання. її відсутність у законі, іншому нормативному акті, договорі знижує та нівелює гарантію їх реалізації [7, с. 82; 8, с. 281; 9, с. 10]. Професійно розроблена, економічно обґрунтована й закріплена в господарському договорі відповідальність забезпечує та гарантує правомірні дії контрагентів, ефективність економіки й отримання доходів, зміцнює правопорядок у господарюванні [7, с. 82; 8, с. 281; 9, с. 10].

Зауважимо, що проблему категорії «відповідальність» розглядають у різних сферах людського буття, наприклад, у соціальній. Зокрема, важливим видом соціальної відповідальності в державному управлінні є юридична відповідальність - необхідний у сучасних умовах засіб забезпечення нормального життя суспільства та його реакції на порушення життєво важливих суспільних відносин [10, с. 526].

Тому для визначення відповідальності суб'єктів господарювання в ЗЕД треба зосередитися на тлумаченні юридичної відповідальності, яка повною мірою підпадала б під зміст категорії, що досліджується. Інститут юридичної відповідальності є невід'ємним складником у правовій системі кожної країни, відіграє в ЗЕД значну роль. Але в науковій літературі немає єдиної думки щодо визначення юридичної відповідальності суб'єктів господарювання за правопорушенням у сфері ЗЕД.

Зокрема, в теорії права одні автори визначають юридичну відповідальність як реалізацію заходів державного примусу [11, с. 16]; інші - як обов'язок зазнати певних негативних наслідків [12, с. 45]; треті - як обов'язок відповідати за свої протиправні дії [13, с. 112].

Юридична відповідальність за неправомірні дії у сфері правових відносин під час здійснення ЗЕД - відповідальність, яка застосовується в особливому процесуальному порядку до суб'єктів неправомірних дій у сфері ЗЕД із застосуванням засобів державного примусу, передбачених санкцією міжнародних і національних норм права [14, с. 339].

Потрібно зазначити, що наведені визначення не підлягають повною мірою під відповідальність у ЗЕД, так як автори наголошують на примусі з боку держави. У ЗЕД заходи для здійснення зовнішньоекономічного зобов'язання застосовуються не тільки на основі актів державних органів, а також стороною за договором (контрактом).

О. Бабак зазначає, що відповідальність суб'єктів господарювання в ЗЕД - це настання негативних майнових і/або організаційно правових наслідків для суб'єкта ЗЕД під час здійснення правопорушення в ЗЕД або за проведення дій, які можуть завдати іншу шкоду господарському функціонуванню держави, що встановлюються законами України та застосовуються державними органами або сторонами в зовнішньоекономічному контракті [5, с. 154].

Г осподарсько-правова відповідальність - поняття вужче, ніж поняття відповідальності за правопорушення у сфері господарювання (якщо виходити з широкого розуміння господарювання й відповідного кола суб'єктів, задіяних у ньому, то відповідальність у цій сфері може бути й цивільною, й адміністративною, і кримінальною, на що в низці актів господарського законодавства є прямі вказівки), тому господарсько-правову відповідальність, на думку В. Щербини, потрібно розглядати як окремий, спеціальний вид відповідальності, що застосовується за господарські правопорушення як один із видів правопорушень у сфері господарювання [15, с. 10].

В. Коростей уважає, що господарсько-правова відповідальність є як покаранням, так і стимулювальним засобом забезпечення виконання умов законів, інших нормативних актів і договорів. На думку вченого, було б корисно в ГК України передбачити разом із заходами покарання й матеріальні стимули, що заохочують своєчасне виконання, наприклад, договорів і контрактів. Сторони в договорі могли б закріпити, що постачальник або одержувач має право заохочувати один одного за стабільне та якісне виконання умов договору у вигляді заохочувальних оперативно-господарських заходів [7, с. 87].

Господарсько-правова відповідальність - це обов'язок суб'єктів господарювання понести економічне покарання за господарське правопорушення, що означає невиконання умов законів, інших нормативних актів договорів [7, с. 80; 8, с. 278-279]. Відтак підставою господарсько-правової відповідальності учасників господарських відносин є вчинення ними правопорушень у сфері господарювання.

Сутність господарсько-правової відповідальності пояснюється тим, що вона за формою є правовою, а за змістом - економічною [7, с. 80; 8, с. 279].

За змістом господарсько-правова відповідальність переважно є матеріальною й застосовується у формі певної системи майнових (економічних) санкцій, передбачених або дозволених нормами господарського законодавства. У такому разі суб'єкти господарювання (як господарські організації, так і громадяни-підприємці) несуть лише матеріальні витрати як відповідальність (примусові виплати, неодержання належних сум, зменшення майна внаслідок відшкодування збитків тощо) [15, с. 11].

Ми підтримуємо думку вчених, які пропонують унести зміни в чинне законодавство України, зокрема в Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність», у частині видів і форм відповідальності в ЗЕД, виділивши разом із кримінальною господарську та адміністративну відповідальність за порушення прав суб'єктів на власність і здійснення підприємницької діяльності без належного її оформлення та порушення законодавства [1, с. 148]. Унесення таких змін до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» значно зміцнить законність у сфері здійснення ЗЕД і правозастосовної діяльності органів, які здійснюють контроль за цією діяльністю. Запропоновані зміни й доповнення чітко окреслюють види відповідальності й дають можливість державним органам більш конкретно та дієво запобігати правопорушенням у сфері ЗЕД і вести боротьбу із цими правопорушеннями [16].

Література

зовнішньоекономічний юридичний правовий зобов'язання

1. Бабак О. Основні види відповідальності суб'єктів господарювання у зовнішньоекономічній діяльності / О. Бабак // Господарське право. - 2009. - №40. - С. 144-148.

2. Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16.04.1991 №959-ХІІ // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 1994. - №40. - С. 364.

3. Конституція України: із змінами, внесеними згідно із Законом №2222-IV від 08.12.2004 р. - К.: Велес, 2006. - 48 с.

4. Господарський кодекс України: чинне законодавство України зі змінами доповненнями станом на 14 січня 2014 р. (відповідає офіційному текстові). - К.: Центр учбової літератури, 2014. - 156 с.

5. Бабак О.А. Особливості юридичної відповідальності у зовнішньоекономічній діяльності / О.А. Бабак // Університетські наукові записки. - 2009. - №3 (31). - С. 149-154.

6. Бабак О.А. Юридичні акти, за якими притягують до відповідальності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності / О.А. Бабак // Матеріали III Міжнар. наук, інтернет-конф. «Інновації та традиції в сучасній науковій думці» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.intkonf.org/babak-o-a-yuridichni - akti-za-yakimi-prityaguyut-do-vidpovidalnosti-subektiv - zovnishnoekonomichnoyi-diyalnosti/.

7. Коростей В.І. Трансформація правового регулювання господарської діяльності суб'єктів економіки: [короткий курс лекцій] / В.І. Коростей. - Донецьк: ТОВ «Юго-Восток, Лтд», 2008. - 150 с.

8. Коростей В.И. Трансформация системы правового регулирования хозяйственной деятельности: проблемы, реализация, перспективы: [монография] / В.И. Коростей. - Донецк: ТОВ «Юго-Восток, Лтд», 2008. -321 с.

9. Коростей В.И. Возмещение убытков в хозяйственной сфере: трудности возмещения и их преодоление: [курс лекций] / В.И. Коростей. - Донецк: ТОВ «Юго-Восток, Лтд», 2011. - 158 с.

10. Малиновський В.Я. Державне управління: [навчальний посібник] / В.Я. Малиновський. - 3-тє вид., перероб. та допов. - К.: Атіка, 2009. - 608 с.

11. Юридична відповідальність: проблеми виключення та звільнення / [кол. авт.]; під. ред. Ю.В. Баулі - на. - Донецьк: ПП «ВД «Кальміус», 2013, - 424 с.

12. Аземша І.Б. Особливості формування інституту юридичної відповідальності в Україні / І.Б. Аземша II Часопис Київського університету права. - 2012. - №2. - С. 44-47.

13. Иванов А.А. О понимании юридической ответственности / А.А. Иванов II Вектор науки ТГУ - 2010. - №1 (11). - С. 110-113.

14. Зінь Е.А. Основи зовнішньоекономічної діяльності / за ред. Е.А. Зіня. - К.: Кондор, 2009. - 432 с.

15. Щербина В. Господарсько-правова відповідальність: галузевий підхід, особливості застосування та напрями подальших наукових досліджень / В. Щербина II Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. - 2013. - №3 (97). - С. 10-15.

16. Белова О.І. Особливості визначення відповідальності за правопорушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності / О.І. Белова [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.pravoznavec.cora. иа/ period/article/11304/%Cl.

Размещено на Allbest.ru