Родовий об’єкт злочину забруднення моря

Размещено на http://www.allbest.ru/

РОДОВИЙ ОБ'ЄКТ ЗЛОЧИНУ ЗАБРУДНЕННЯ МОРЯ

В.П. Олійник

здобувач кафедри

кримінального права, кримінології,

цивільного та господарського,

ВНЗ «Національна академії управління»

Анотація

Олійник В. Родовий об'єкт злочину забруднення моря

У статті порушено питання, які стосуються родового об'єкта злочину, передбаченого ст. 243 КК України. Проаналізовано дискусійні положення, висвітлені в юридичних джерелах стосовно родового об'єкта цього злочину. Автор пропонує власне визначення родового об'єкта злочину, що досліджується.

Ключові слова: родовий об'єкт, злочин, суспільні відносини, концепція об'єкта.

Аннотация

Олейник В. Родовой объект преступления загрязнения моря

В статье поднимаются вопросы, касающиеся родового объекта преступления, предусмотренного ст. 243 УК Украины. Анализируются дискуссионные положения, освещенные в юридических источниках относительно родового объекта этого преступления. Автор предлагает собственное определение родового объекта преступления, которое исследуется.

Ключевые слова: родовой объект, преступление, общественные отношения, концепция объекта.

Annotation

Oleynik V. Generic object of the crime of marine pollution

The article raised issues concerning the generic object of the crime under Art. 243 of the Criminal Code of Ukraine. Analyzes the controversial provisions covered in legal sources concerning generic object of the crime. The author offers his own definition of a generic object of the crime that is investigated.

Keywords: Generic object; Crime; Public relations; The concept of the object.

Постановка проблеми. Питання, що стосується родового об'єкта злочину, передбаченого ст. 243 КК України, має важливе теоретичне та практичне значення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить, що проблеми родового об'єкта злочину, передбаченого ст. 243 КК України, досліджували такі вчені: В.І. Тютюгін, М.І. Мельник, М.І. Хавронюк, О.О. Дудоров, М.І. Панов, В.К. Матвійчук та ін. Проте до цього часу ці питання не знайшли свого належного вирішення.

Мета статті полягає в дослідженні родового об'єкта злочину забруднення моря.

Основні результати дослідження. У законодавстві України про кримінальну відповідальність за забруднення моря тривалий час були відсутні кримінально-правові норми [1, с. 64], тому в теорії кримінального права і право-застосовній діяльності не вироблено єдиних підходів до визначення як родового, так і безпосереднього об'єктів злочину, передбаченого ст. 243 КК України. У цьому контексті аналіз злочину з точки зору системного підходу, визначення його змісту, структурних і деталізуючих одиниць, виділення відповідних елементів і ознак складу є першоосновою формування цього конкретного складу злочину (ст. 243 КК України), описаного і закріпленого в означеній статті як юридичної конструкції, оскільки елементи й ознаки останніх конструюються і закріплюються в законі як логіко-юридичні моделі не самі по собі, не довільно, а на підставі аналогічних структурних одиниць злочину певного виду як системного утворення (це стосується і нашого пошуку) [2, с. 110].

Відповідно до традиційного підходу, що склався у вітчизняній кримінально-правовій науці та в кримінальному праві країн СНД, юридичний аналіз норм, передбачених ст. 243 КК України, почнемо з дослідження родового об'єкта посягання, оскільки саме об'єкт визначає криміналізацію суспільно небезпечного діяння. Він же слугує і відправним критерієм кваліфікації злочину [3, с. 62-63], оскільки кожний злочин посягає на певний об'єкт, завдає йому істотної шкоди або ставить під загрозу завданням такої шкоди ці суспільні відносини [4, с. 52; 5, с. 302]. Виходячи з цього, необхідно озвучити, що злочинне діяння неможливе без об'єкта, проти якого воно спрямоване.

Загальновідомим є те, що вчення про об'єкт злочину в науці кримінального права є одним з найбільш важливих і надто складних питань, оскільки, як суспільні відносини, має специфічний структурний склад суб'єктів, зміст і предмет відносин, а також потерпілого від злочину (як змінну структурну час-тину, тобто таку, що не завжди, не у всіх випадках має місце) [2, с. 109110]. У науці кримінального права існують різноманітні підходи до розуміння об'єкту злочину. До найбільш поширених історичних концепцій об'єкта злочину В.Г. Грищук відносить такі:

1) об'єкт злочину - суб'єктивне право (В.Д. Спасович);

2) об'єкт злочину - захищений інтерес (Ф. Ієрінг, Ф. Ліст, Б.С. Нікіфоров); кримінальний правовий охорона природний

3) об'єкт злочину - блага та інтереси, що охороняються законом (правові блага) (А.Н. Круглевський, Г.В. Колоколов, Є.Я. Нимировський);

4) об'єкт злочину - безпека і добробут громадян (О.Ф. Кістяківський);

5) об'єкт злочину є: а) правові норми і конкретні блага та інтереси (М.Д. Сергієвський); б) посереднім об'єктом є порушений припис, норма, а безпосереднім об'єктом - суспільне відношення, що є реальним проявом цього припису (І.Я. Фойніцький); в) з формального боку є блага та інтереси, що охороняються цією нормою (Л.С. Білогриць-Котляревський); г) норми права в її реальному бутті (М.С. Таганцев);

6) 6) об'єкт злочину - окремі особи чи групи осіб (П.Д. Калмиков);

7) 7) об'єкт злочину - охоронювані кримінальним законом суспільні відносини (А.А. Піонтковський, Є.А. Фролов) [6, с. 159164]. Вони мають належне обґрунтування.

Сприйнятливим також є узагальнення сучасних концепцій об'єкта злочину в теорії кримінального права професором В.К. Грищуком, яке він подає у такому вигляді: об'єкт злочину - охоронювані кримінальним законом суспільні відносини (В.Я. Тацій, М.Й. Коржанський, М.І. Бажанов, А.В. Савченко, Б.О. Кирись, В.О. Навроцький, Н.О. Гуторова, Ю.Л. Шевцова та ін.); 2) об'єкт злочину - це соціальні блага (цінності), що охороняються кримінальним законом (П.С. Матишевський, Є.В. Фесенко, С.Б. Гавриш); 3) об'єкт злочину - людина незалежно від віку, розумового розвитку, соціального статусу тощо (Г.П. Новосьолов); 4) об'єкт злочину - окремі особи або багато осіб (П.Я. Козаченко, З.А. Незнамова); 5) об'єкт злочину - охоронювані кримінальним законом соціально значущі цінності, інтереси, блага (А.В. Пашковська, А.В. Наумов); 6) об'єкт злочину - суспільні відносини, які є відповідним порядком, встановленим приписами правових норм, а також соціальні блага (Г.В. Чеботарьова); 7) об'єкт злочину двоякий - соціальна оболонка є завжди першим об'єктом, а всі інші об'єкти перебувають в середині цієї оболонки (В.М. Трубніков); 8) об'єкт злочину - охоронюваний кримінальним законом порядок суспільних відносин (О.М. Костенко, П.П. Андрушко, А.В. Ландіна); 9) об'єкт злочину - особливо цінні суспільні відносини, які охороняються кримінальним законом [6, с. 166].

Проведене дослідження дає змогу стверджувати, що цей підхід набув поширення в кримінально-правовій доктрині, до прихильників якого слід віднести В.К. Грищука [6, с. 166], Я.М. Брайніна [7, с. 70], В.М. Кудрявцева [8, с. 130], А.А. Музику [9, с. 25], Л.В. Левицьку, Т.О. Мудрака, О.В. Сіренка, П.В. Цимбала [10, с. 18], А.В. Савченка, В.В. Кузнецова і О.Ф. Штанька [11, с. 79], В.К. Матвійчука [12, с. 21], М.І. Панова [2, с. 109-110].

У науці кримінального права існують ще й інші сучасні концепції поняття «об'єкт злочину»: 1) С.Я. Лихова [13, с. 79], Ю.М. Жмур [14, с. 3], Ю.І. Гревцов [15, с. 100-101] підтримують і, в певній мірі, розвивають концепцію об'єкта злочину як правовідносини; 2) В.П. Ємельянов наполягає на тому, що об'єктом злочину є охоронювані кримінальним законом конкретні сфери життєдіяльності людей, які і виступають безпосередніми об'єктами злочинів як реальних явищ дійсності [16, с. 214-215].

У юридичній літературі пропонується й інша періодизація та класифікація розвитку концепцій об'єкта злочину, за якою в історії розвитку вчення про об'єкт злочину виділяють декілька етапів: 1) перший етап (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.) характеризується наявністю різних концепцій, до числа яких іноді відносять так звані «теорії суб'єктивного права», норми права і правові блага [17, с. 325]; 2) другий етап розробки вчення про об'єкт злочину - період панування в нашій країні марксистсько-ленінського вчення, керуючись яким вітчизняна кримінально-правова наука взяла на озброєння тезу: «Об'єкт злочину - це суспільні відносини, і тільки вони» [17, с. 325]; 3) третій етап - це сучасні концепції розвитку об'єкта злочину. Він характеризується тим, що в ньому кримінально-правова теорія вже не декларує єдність думок, оскільки не тільки в науковій, але й у навчальній літературі все більше проявляється два основних, концептуальних підходи до трактовки поняття об'єкта злочину [17, с. 336]. Привертає увагу й те, що перший етап має значно більше прихильників та орієнтує на таке вирішення питання про об'єкт злочину, яке мало місце в радянській науці, тобто на переважне визнання об'єктом злочину суспільні відносин [17, с. 337]. Проте останнім часом з'явилося також немало прибічників другого підходу, який їх об'єднує критичним сприйняттям об'єкта злочину як суспільних відносин [17, с. 337].

П.П. Андрушко робить деякі уточнення до узагальнення концепцій об'єкта В.К. Грищуком, зокрема він уточнює своє ставлення до об'єкта злочину, а саме: що під таким розуміє соціальні цінності, натомість порядок відносин (взаємовідносин) між суб'єктами розглядає як вид соціальних зв'язків між суб'єктами, які, у свою чергу, є одним із видів соціальних цінностей, що охороняються кримінальним законом [18, с. 5]. Крім того, П.П. Андрушко звертає увагу на те, що С.Б. Гавриш відстоює концепцію об'єкта злочину - як правового блага, а не об'єкт злочину - соціальні блага (цінності), що охороняються кримінальним законом [18, с. 5-7].

Звертаємо увагу на те, що питання про об'єкт злочину як проблему загалом, ми не досліджуємо, оскільки предмет дослідження у назві статті сформульований інакше, тому, не вдаючись до деталей аналізу кожної з наведених концепцій об'єкта злочину і виходячи з періодизації, зазначимо, що варто погодитися з дослідниками, які об'єкт злочину розглядають саме з позиції теорії суспільних відносин. Представниками цієї теорії є, зокрема, В.Я. Тацій, В.К. Грищук, В.К. Матвійчук, А.А. Музика, М.Й. Коржанський, В.О. Навроцький, М.І. Карпенко, М.І. Панов, І.О. Харь, О.І. Габро та ін.

Беручи за основу триступеневу класифікацію об'єктів злочинів, прихильниками якої ми є, визначимо місце норми, що нами досліджується (ст. 243 КК України) у системі Особливої частини КК, її значення, що надасть можливість надати точну кваліфікацію вказаного злочину. Це може статися, коли ми найбільш точно встановимо як родовий, так і безпосередній об'єкти злочину, передбаченого ст. 243 КК України. Така класифікація ґрунтується на співвідношенні філософських категорій: загального, особливого та окремого і, відповідно, включає три рівні: загальний, родовий, безпосередній [8, с. 81-82; 19, с. 124-125; 20, с. 60-62; 21, с. 56-57]. Таку тричленну класифікацію об'єктів злочину підтримує переважна більшість науковців у галузі кримінального права. Відповідно до цієї класифікації, з позиції прихильників концепції, об'єкт злочину - суспільні відносини, що поставлені під охорону кримінального закону; слід зазначити, що загальний об'єкт - вся сукупність суспільних відносин, що поставлені під охорону кримінального закону, натомість родовий об'єкт злочину - група суспільних відносин, тотожних або однорідних за своєю сутністю, а безпосередній - конкретні суспільні відносини, які охороняються кримінально-правовою нормою [22, с. 59-60].

З приводу родового об'єкта злочинів, що стосуються навколишнього природного середовища, в системі яких знаходяться і досліджувані відносини, на які посягають діяння, передбачені ст. 243 КК України, вважається, що ними є: 1) відносини соціалістичної власності, матеріалізовані в природних багатствах [23, с. 17]; 2) відносини з порушення правил виробництва, промислів [24, с. 119]; 3) відносини з порядку використання природних багатств у господарській діяльності чи суспільні відносини з їх використання [25, с. 515]; 4) самі природні багатства [26, с. 262]; 5) блага, що охороняються кримінальним правом, і сама природа, природні об'єкти, екологічна безпека як особливо важливі і неперехідні цінності [27, с. 11-12]; 6) соціалістичні суспільні відносини, що забезпечують раціональне використання й охорону природних багатств [28, с. 102]; 7) природоохоронні відносини, спрямовані на захист навколишнього природного середовища людини, його покращення й оздоровлення, а також наукове обґрунтування, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, збереження нормального екологічного стану біосфери [29, с. 286]; 8) суспільні відносини, що забезпечують природні умови людей з метою задоволення їх різнобічних потреб [30, с. 22]; 9) деякі інші інтереси соціалістичного господарства в різних його сферах: лісового господарства, рибальства, мисливства тощо [31, с. 281]; 10) відносини з охорони природного середовища, його використання в інтересах соціалістичного суспільства [32, с. 80]; 11) суспільні відносини, що проявляються у використанні, збереженні і покращенні природного середовища в інтересах соціалістичного суспільства, куди входить і охорона радянського народного господарства, порядок управління, громадська безпека та інше в ролі складових, додаткових об'єктів [33, с. 6-7]; 12) суспільна безпека, яка частіше всього розуміється як стан захищеності суспільних інтересів [34, с. 31]; 13) комплекс фактичних суспільних відносин, їх правові форми і матеріальні оболонки, здійснення яких забезпечує життєдіяльність людини, використання нею навколишнього середовища як безпосереднього базису існування, задоволення розумних соціалістичних потреб і гарантує її безпеку [35, с. 177]; 14) суспільні відносини з приводу умов (стосунків), що забезпечують охорону, раціональне використання, оздоровлення і відтворення сприятливого навколишнього природного середовища [1, с. 121].

Як бачимо, прихильники першої точки зору, зокрема В.Л. Мунтян, помилково відносять об'єкт цих злочинів до діянь проти власності. Автори другого судження, зокрема А.Н. Трайнін, необґрунтовано визначають об'єкт досліджуваних злочинів як виробництво промислів, а не відносини, що суперечить призначенню такої охорони. Прибічники третьої точки зору, зокрема Г.А. Кригер, без достатніх на те підстав розуміють під родовим об'єктом досліджуваних злочинів порядок використання природних ресурсів. Варто погодитися із Є.М. Жевлаковим і Ю.І. Ляпуновим, які, критикуючи нормативіст- ський підхід до об'єкта, зазначають, що порядок використання не може бути відносинами з приводу природних багатств, а лише регламентує їх використання [36, с. 14; 37, с. 13]. Натомість прихильники четвертої точки зору, зокрема Б.М. Леонтьєв, всупереч загальновизнаній в юридичних джерелах позиції, стверджують, що об'єктом злочинів проти навколишнього природного середовища є самі природні багатства, а не суспільні відносини, що зводить об'єкт до предмета злочину. Автори п'ятої точки зору, зокрема С.Б. Гавриш, ототожнюють об'єкт цих злочинів з різними благами, тобто повторюють попереднього автора. І.М. Тяжкова називає об'єктом злочину соціалістичні суспільні відносини, які забезпечують раціональне використання й охорону природних багатств. Слід зазначити, що це визначення страждає неповнотою і охоплює лише консервативну другу форму такої охорони, а саме: раціональне використання природних ресурсів.

Більш прийнятним є визначення родового об'єкта цих злочинів, що пропонує В.Я. Тацій (автор сьомої точки зору), але і його визначення потребує уточнення, оскільки має бути спрямоване на охорону позитивних відносин (сприятливе навколишнє природне середовище). Вирізняється певними змістовними неточностями визначення об'єктів цих злочинів у В.Д. Пакутіна, який в основу таких відносин включає господарські стосунки, не враховуючи економічну складову (восьма точка зору). Натомість в авторів дев'ятої точки зору, наприклад, у З.А. Вишинської, суспільні відносини чомусь підміняються категорією «інтерес», який лише мотивує до створення відносин. Позиція прибічників десятої точки зору, зокрема Т.А. Бушуєвої, надто загальна і не може сприяти з'ясуванню суті об'єкта цих злочинів. Потребує належного упорядкування позиція авторів одинадцятої точки зору, зокрема Г.З. Корчевої, оскільки її визначення є конгломератом значної кількості не зв'язаних між собою відносин. Не можна погодитися із пропозицією стосовно об'єкта досліджуваних злочинів, запропонованою Н.О. Лопашенко, оскільки суспільна небезпека є станом, а не суспільними відносинами. Подібну помилку стосовно визначення родового об'єкта злочину робить також О.А. Дубовик.

Найбільш прийнятним є визначення родового об'єкта цих злочинів, запропоноване В.К. Матвійчуком, яке має бути доповнене гарантуванням безпечного для життя та здоров'я людей навколишнього природного середовища.

Отже, під родовим об'єктом злочину, передбаченого ст. 243 КК України, слід розуміти суспільні відносини, які забезпечують умови з охорони, раціонального використання, оздоровлення і відтворення сприятливого навколишнього природного середовища як такої системи, яка гарантуватиме безпечне для життя та здоров'я людей середовище їх існування.

Список використаних джерел

1. Матвійчук В.К. Теоретичні та прикладні проблеми кримінально-правової охорони навколишнього природного середовища: [монографія] / В.К. Матвійчук. - К.: Національна академія управління, 2011. - 368 с.

2. Панов М.І. Проблеми складу злочину та його функції у доктрині кримінального права / М.І. Панов // Віснік Асоціації кримінального права України. - 2013. - № 1(1). - С. 103-125.

3. Гаухман Л.Д. Квалификация преступлений: закон, теория, практика / Л.Д. Гаухман. -- [3-е изд., перераб. и дополн.]. -- М.: АО «Центр «Юр Информ», 2005. -- 457 с.

4. Матвійчук В.К., Присяжний В.М. Забруднення, засмічення та виснаження водних об'єктів: відповідальність, досудове і судове слідство та запобігання: [монографія] / В.К. Матвійчук, В.М. Присяжний. -- К.: КНТ, 2007. -- 272 с.

5. Наумов А.В. Российское уголовное право [Курс лекций]: В 3 т. Т.1. Общая часть / А.В. Наумов. -- 4-е узд., перераб. и доп. -- М.: Волтерс Клувер, 2007. -- 736 с.

6. Грищук В.К. Кримінальне право України: Загальна частина [навч. посібник для студентів юрид. фак. вищ. навч. закл.] / В.К. Грищук. -- К.: Ін Юре, 2006. -- 586 с.

7. Брайнін Я.М. Основні питання загального вчення про склад злочину / Я.М. Брайнін. -- К.: Вид-во Київського університету, 1964. -- 189 с.

8. Кудрявцев В.Н. Объективная сторона преступления / В.Н. Кудрявцев. -- М.: Гос. изд-во юрид. лит. 1960. -- 244 с.

9. Музика А.А. Відповідальність за злочини у сфері обігу наркотичних засобів / А.А. Музика. -- К.: Логос, 1998. -- 323 с.

10. Левіцька Л.В., Мудрак Т.О., Сіренко О.В., Цимбал П.В. Кримінальне право України. Загальна частина: [навч. посібник]/ Л.В. Левицька, Т.О. Мудрак, О.В. Сіренко, П.В. Цимбал. -- Ірпінь: Національна академія ДПС України, 2005. -- 206 с.

11. Савченко А.В., Кузнецов В.В., Штанько О.В. Сучасне кримінальне право України: [Курс лекцій] / А.В. Савченко, В.В. Кузнєцов, О.Ф. Штанько. -- К.: Вид-во Паливода А.В., 2005. -- 640 с.

12. Матвейчук В.К. Уголовно-правовая борьба органов внутренних дел с преступным загрязнением водных объектов: [учебное пособие] / В.К. Матвейчук. -- К.: НИ и РИО Украинской академии внутренних дел, 1992. -- 79 с.

13. Лихова С.Я. Злочини у сфері реалізації громадянських, політичних та соціальних прав і свобод людини і громадянина (Розділ V. Особлива частина КК України): [монографія] / С.Я. Лихова. -- К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський Університет», 2006. -- 573 с.

14. Жмур Ю.М. Кримінально-правовий захист недоторканності житла в Україні: Автореф. канд. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 -- кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право / Ю.М. Жмур. -- Запоріжжя: Класичний приватний ун-т., 2012. -- 21 с.

15. Общая теория государства и права. Академический курс в 2-х томах. Под ред. Проф. Марченко. Т. 2 Теория права. - М.: Изд-во «Зерцало», 1998 г. - 532 с.

16. Емельянов В.П. Терроризм и преступления с признаками терроризирования: уголовно-правовое исследование / В.П. Емельянов. -- СПб: Юридичний центр Пресс, 2002. -- 219 с.

17. Новоселов Г.П. Объект преступления / Г.П. Новоселов // Полный курс уголовного права: В 5Т.: Под ред. докт. юрид. наук, проф. А.И. Коробеева. -- Т. 1: Преступление и наказание. -- СПб.: Юридический центр Пресс, 2008. -- С. 325--326.

18. Андрушко П.П. Злочини проти виборчих прав громадян та їх права брати участь у референдумі: об'єкт і система / П.П. Андрушко // Кримінальне право України. -- № 12. -- 2006. -- С. 3--63.

19. Пионтковский А.А. Курс советского уголовного права. В 6 т. Т. 2. Часть общая. Преступление / А.А. Пионтковский: редкол.: Пионтковский А.А., Ромашкин П.С., Чхиквадзе В.М. -- М.: Наука, 1970. -- 516 с.

20. Тацій В.Я. Об'єкт і предмет злочину в кримінальному праві України: [Навчальний посібник] / В.Я. Тацій. -- Харків: Українська юридична академія, 1994. -- 80 с.

21. Хохлова І.В., Шем'яков О.П. Кримінальне право України. Загальна частина: [навчальний посібник для студентів юрид. спец. вищ. закл. освіти] / І.В. Хохлова, О.П. Шем'яков. -- Донецьк: Норд-Пресс,2005. -- 217 с.

22. Кримінальне право України. Загальна частина: Практикум: [навч. посібник] / І.П. Козаченко, О.М. Костенко, В.К. Матвійчук та ін. - К.: КНТ, 2006. - 432 с.

23. Мунтян В.Л. Правова охорона природи Української РСР / В.Л. Мунтян. - К.: Вид-во Київського державного університету, 1966. - 104 с.

24. Трайнин А.Н. Должностные и хозяйственные преступления /Н. Трайнин. - М.: Юриздат, 1938. - 136 с.

25. Кригер Г.А. Хозяйственные преступления / Г.А. Кригер // Курс советского уголовного права. Часть особенная. В 6 т. / А.А. Пионтковский и др. (редкол.). - М.: Наука, 1971. - Т. 5. - С. 379-559.

26. Леонтьев Б. Преступление против природных богатств СССР / Б. Леонтьев // Советское уголовное право. Часть особенная: [учебник] / В.Д. Меньшагин, Н. Кудрявцев, Б.А. Куринов и др.; под ред. В.Д. Меньшагина и др. 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1975. - С. 261-274.

27. Гаврыш С.Б. Основные вопросы ответственности за преступления против природной среды: (проблемы теории и развития уголовного законодательства Украины): автореф. дис. на соискание научн. степени докт.юрид.наук: спец. 12.00.08 - уголовное право и криминология; уголовно-исправительное право / С.Б. Гаврыш. - Харьков, 1994. -- 42 с.

28. Тяжкова И.М. Некоторые вопросы уголовно-правовой охраны природы / И.М. Тяжкова // Научно-технический прогресс и правовая охрана природы: Проблемы совершенствования природоохранительного законодательства в условиях научно-технического прогресса / Под ред. В.В. Петрова. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1978. - С. 101-103.

29. Таций В.Я. Преступления против природных богатств СССР / В.Я. Таций // Уголовное право УССР. Особенная часть: [учебник] / Под ред. М.И. Бажанова и др. - К.: Вища школа. Головное изд-во, 1989. - С. 285-305.

30. Пакутин В.Д. Уголовно-правовая охрана внешней природной среды и природных ресурсов СССР: [учебное пособие] / В.Д. Пакутин. - Уфа: Башкирский гос. университет, 1976. - 157 с.

31. Вышинская З.А. Советское уголовное право. Часть особенная: [учебник] / З.А. Вышинская, М.М. Исаев, А.А. Пионтковский и др.; общ. ред. А.А. Герцензон, З.А. Вышинская. - М.: Госюриздат, 1951. - 431 с.

32. Бушуева Т.А., Дагель П.С. Объект уголовно-правовой охраны природы / Т.А. Бушуева, П.С. Дагель // Советское государство и право. - 1977. - № 8. - С. 77-83.

33. Корчева Г.З. Уголовно-правовая охрана природы в УССР: [учебное пособие] / Г.З. Корчева. - Харьков: Вища школа, 1975. - 83 с.

34. Лопашенко Н.А. Экологические преступления: Комментарий к гл. 26 УК РФ / Н.А. Лопашенко. - СПб.: Изд-во «Юридический центр Пресс», 2002. - 802 с.

35. Дубовик О.Л. Экологические преступления: Комментарий к гл. 26 УК РФ / О.Л. Дубовик. - М.: Спартак, 1998. - 352 с.

36. Жевлаков Э.Н. Понятие экологических преступлений. Объект и система / Э.Н. Жевлаков // Проблемы борьбы с экологическими правонарушениями в свете решений XXVII съезда КПСС. - М.: ВЮЗИ, 1990. - С. 5-24.

37. Ляпунов Ю.И. Основные теоретические проблемы уголовно-правой охраны природы в СССР: автореф. дис. на соискание учен. степени докт. юрид. Наук: спец. 12.00.08. - уголовное право и криминология; уголовно-исправительное право / Ю.И. Ляпунов. - М.: Акад. МВД СССР, 1974. - 39 с.

38. Matviichuk V.K., Prysiazhnyi V.M. Zabrudnennia, zasmichennia ta vysnazhennia vodnykh obiektiv: vidpovidalnist, dosudove i sudove slidstvo ta zapobihannia: [monohrafiia] / V.K. Matviichuk, V.M. Prysiazhnyi. -- K.: KNT, 2007. -- 272 s.

39. Naumov A.V. Rossijskoe ugolovnoe pravo [Kurs lekcij]: V 3 t. T.1. Obshchaya chast' / A.V. Naumov. -- 4-e uzd., pererab. i dop. -- M.: Volters Kluver, 2007. -- 736 s.

40. Hryshchuk V.K. Kryminalne pravo Ukrainy: Zahalna chastyna [navch. posibnyk dlia studentiv yuryd. fak. vyshch. navch. zakl.] / V.K. Hryshchuk. -- K.: In Yure, 2006. -- 586 s.

41. Brainin Ya.M. Osnovni pytannia zahalnoho vchennia pro sklad zlochynu / Ya.M. Brainin. -- K.: Vyd-vo Kyivskoho universytetu, 1964. -- 189 s.

42. Kudryavcev V.N. Obektivnaya storona prestupleniya / V.N. Kudryavcev. -- M.: Gos. izd-vo yurid. lit. 1960. -- 244 s.

43. Muzyka A.A. Vidpovidalnist za zlochyny u sferi obihu narkotychnykh zasobiv / A.A. Muzyka. -- K.: Lohos, 1998. -- 323 s.

44. Levitska L.V., Mudrak T.O., Sirenko O.V., Tsymbal P.V. Kryminalne pravo Ukrainy. Zahalna chastyna: [navch. posibnyk]/ L.V. Levytska, T.O. Mudrak, O.V. Sirenko, P.V. Tsymbal. -- Irpin: Natsionalna akademiia DPS Ukrainy 2005. -- 206 s.

45. Savchenko A.V., Kuznietsov V.V., Shtanko O.V. Suchasne kryminalne pravo Ukrainy: [Kurs lektsii] / A.V. Savchenko, V.V. Kuznietsov, O.F. Shtanko. -- K.: Vyd-vo Palyvoda A.V., 2005. -- 640 s.

46. Matvejchuk V.K. Ugolovno-pravovaya bor'ba organov vnutrennih del s prestupnym zagryazneniem vodnyh ob”ektov: [uchebnoe posobie] / V.K. Matvejchuk. -- K.: NI i RIO Ukrainskoj akademii vnutrennih del, 1992. -- 79 s.

47. Lykhova S.Ia. Zlochyny u sferi realizatsii hromadianskykh, politychnykh ta sotsialnykh prav i svobod liudyny i hromadianyna (Rozdil V Osoblyva chastyna KK Ukrainy): [monohrafiia]/ S.Ia. Lykhova. -- K.: Vydavnycho-polihrafichnyi tsentr «Kyivskyi Universytet», 2006. -- 573 s.

48. Zhmur Yu.M. Kryminalno-pravovyi zakhyst nedotorkanosti zhytla v Ukraini: Avtoref. kand. dys. na zdobuttia nauk. stupenia kand. yuryd. nauk: spets. 12.00.08 -- kryminalne pravo ta kryminolohiia; kryminalno-vykonavche pravo / Yu.M. Zhmur. -- Zaporizhzhia: Klasychnyi pryvatnyi un-t., 2012. -- 21 s.

49. Obshchaya teoriya gosudarstva i prava. Akademicheskij kurs v 2-h tomah. Pod red. Prof. Marchenko. T. 2 Teoriya prava. - M.: Izd.-vo «Zercalo», 1998 g. - 532 s.

50. Emel'yanov V.P. Terrorizm i prestupleniya s priznakami terrorizirovaniya: ugo- lovno-pravovoe issledovanie / V.P. Emel'yanov. -- SPb: Yuridichnij centr Press, 2002. -- 219 s.

51. Novoselov G.P. Obekt prestupleniya / G.P Novoselov // Polnyj kurs ugo- lovnogo prava: V 5T.: Pod red. dokt. yurid. nauk, prof. A.I. Korobeeva. -- T.1:

52. Prestuplenie i nakazanie. -- SPb.: YUridicheskij centr Press, 2008. -- S. 325--326.

53. Andrushko P.P. Zlochyny proty vyborchykh prav hromadian ta yikh prava braty uchast u referendumi: obiekt i systema / P.P. Andrushko // Kryminalne pravo Ukrainy. -- № 12. -- 2006. -- S. 3--63.

54. Piontkovskij A.A. Kurs sovetskogo ugolovnogo prava. V 6 t. T.2. Chast' obshchaya. Prestuplenie / A.A. Piontkovskij: redkol.: Piontkovskij A.A., Romashkin P.S., Chkhikvadze V.M. -- M.: Nauka, 1970. -- 516 s.

55. Tatsii V.Ia. Obiekt i predmet zlochynu v kryminalnomu pravi Ukrainy: [Navchalnyi posibnyk] / V.Ia. Tatsii. -- Kharkiv: Ukrainska yurydychna akademiia, 1994. -- 80 s.

56. Khokhlova I.V., Shemiakov O.P Kryminalne pravo Ukrainy. Zahalna chastyna: [navchalnyi posibnyk dlia studentiv yuryd. spets. vyshch. zakl. osvity] / I.V. Khokhlova,

57. P. Shemiakov. -- Donetsk: Nord--Press. -- 2005. -- 217 s.

58. Kryminalne pravo Ukrainy Zahalna chastyna: Praktykum: [navch. posibnyk] /

59. P. Kozachenko, O.M. Kostenko, V.K. Matviichuk ta in. - K. i KNT, 2006. - 432 s.

60. Muntian V.L. Pravova okhorona pryrody Ukrainskoi RSR / V.L. Muntian. - K.: Vyd-vo Kyivskoho derzhavnoho universytetu, 1966. - 104 s.

61. Trajnin A.N. Dolzhnostnye i hozyajstvennye prestupleniya / A.N. Trajnin. - M.: Yurizdat, 1938. - 136 s.

62. Kriger G.A. Hozyajstvennye prestupleniya / G.A. Kriger // Kurs sovetskogo ugolovnogo prava. Chast' osobennaya. V 6 t. / A.A. Piontkovskij i dr. (redkol.). - M.: Nauka, 1971. - T. 5. - S. 379-559.

63. Leont'ev B. Prestuplenie protiv prirodnyh bogatstv SSSR / B. Leont'ev // Sovetskoe ugolovnoe pravo. CHast' osobennaya: [uchebnik] / V.D. Men'shagin, V.N. Kudryavcev, B.A. Kurinov i dr.; pod red. V.D. Men'shagina i dr. 2-e izd., pererab. i dop. - M.: Izd-vo Mosk. un-ta, 1975. - S. 261-274.

64. Gavrysh S.B. Osnovnye voprosy otvetstvennosti za prestupleniya protiv prirodnoj sredy: (problemy teorii i razvitiya ugolovnogo zakonodatel'stva Ukrainy): avtoref. dis. na soiskanie nauchn. stepeni dokt.yurid.nauk: spec. 12.00.08 - ugolovnoe pravo i kriminologiya; ugolovno-ispravitel'noe pravo / S.B. Gavrysh. - Har'kov, 1994. -- 42 s.

65. Tyazhkova I.M. Nekotorye voprosy ugolovno-pravovoj ohrany prirody / I.M. Tyazhkova // Nauchno-tekhnicheskij progress i pravovaya ohrana prirody: Problemy sovershenstvovaniya prirodoohranitel'nogo zakonodatel'stva v usloviyah nauchno-tekh- nicheskogo progressa / Pod red. V.V. Petrova. - M.: Izd -vo Mosk. un-ta, 1978. - S. 101103.

66. Tacij V.Ya. Prestupleniya protiv prirodnyh bogatstv SSSR / V.Ya. Tacij // Ugolovnoe pravo USSR. Osobennaya chast': [uchebnik] / Pod red. M.I. Bazhanova i dr. - K.: Vishcha shkola. Golovnoe izd-vo, 1989. - S. 285-305.

67. Pakutin V.D. Ugolovno-pravovaya ohrana vneshnej prirodnoj sredy i prirodnyh resursov SSSR: [uchebnoe posobie] / V.D. Pakutin. - Ufa: Bashkirskij gos. universitet, 1976. - 157 s.

68. Vyshinskaya Z.A. Sovetskoe ugolovnoe pravo. Chast' osobennaya: [uchebnik] / Z.A. Vyshinskaya, M.M. Isaev, A.A. Piontkovskij i dr.; obshch. red. A.A. Gercenzon, Z.A. Vyshinskaya. - M.: Gosyurizdat, 1951. - 431 s.

69. Bushueva T.A., Dagel' P.S. Obekt ugolovno-pravovoj ohrany prirody / T.A. Bushueva, P.S. Dagel' // Sovetskoe gosudarstvo i pravo. - 1977. - № 8. - S. 77-83.

70. Korcheva G.Z. Ugolovno-pravovaya ohrana prirody v USSR: [uchebnoe posobie] / G.Z. Korcheva. - Har'kov: Vishcha shkola, 1975. - 83 s.

71. Lopashenko N.A. EHkologicheskie prestupleniya: Kommentarij k gl. 26 UK RF / N.A. Lopashenko. - SPb.: Izd - vo «Yuridicheskij centr Press», 2002. - 802 s.

72. Dubovik O.L. Ehkologicheskie prestupleniya: Kommentarij k gl. 26 UK RF / O.L. Dubovik. - M.: Spartak, 1998. - 352 s.

73. Zhevlakov Eh.N. Ponyatie ehkologicheskih prestuplenij. Obekt i sistema / Eh.N. Zhevlakov // Problemy bor'by s ehkologicheskimi pravonarusheniyami v svete reshenij XXVII sezda KPSS. - M.: VYUZI. - 1990. - S. 5-24.

74. Lyapunov Yu.I. Osnovnye teoreticheskie problemy ugolovno-pravoj ohrany prirody v SSSR: avtoref. dis. na soiskanie uchen. stepeni dokt. yurid. Nauk: spec. 12.00.08. - ugolovnoe pravo i kriminologiya; ugolovno-ispravitel'noe pravo / Yu.I. Lyapunov. - M.: Akad. MVD SSSR, 1974. - 39s.

Размещено на Allbest.ru