Цивільна авіація є достатньо новим напрямом транспортної інфраструктури, що обумовлює особливості її правопорушень і відповідальності загалом.

Тому важливим сьогодні є дослідження видів адміністративних правопорушень у сфері цивільної авіації України. Поділ проступків у сфері цивільної авіації на види обумовлений двома чинниками: сферою вчинення й особливостями державного, авіаційного контролю. Класифікація адміністративних правопорушень сприятиме розробленню основних напрямів провадження й удосконалення державного контролю загалом.

Цивільна авіація є досить новою галуззю людської діяльності. Нині в юридичній літературі недостатнім є дослідження ознак адміністративної відповідальності в галузі цивільної авіації.

Стан опрацювання

Окремі аспекти дослідження адміністративної відповідальності, зокрема і в галузі транспорту, знайшли своє відображення в працях Н.В. Дараганової, Ю.П. Битяка, І.П. Голосні - ченка, Л.В. Коваля, В.К. Колпакова, Ю.М. Козлова, Д.М. Лук'янця, Л.Л. Попова та деяких інших авторів.

Варто зауважити, що сьогодні питання дослідження складів адміністративних правопорушень в юридичній літературі практично не вивчалось. Це пов'язане з відносно недавнім виникненням галузі цивільної авіації.

Метою статті є дослідження адміністративної відповідальності та її підстав в галузі цивільної авіації України.

Вітчизняна юридична наука виділяє чотири види відповідальності за правопорушення в галузі екологічної безпеки: адміністративно-правову, цивільно - правову, дисциплінарно-правову, кримінальну.

Відповідальність за правопорушення в галузі цивільної авіації передбачена Повітряним кодексом України, Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), іншими нормативними актами.

Варто зазначити, що поняття "підстави адміністративної відповідальності" й "адміністративна відповідальність" зіставляються як частина і ціле.

Для визначення і характеристики підстав адміністративної відповідальності пропонуємо дати визначення поняття "адміністративна відповідальність" у досліджуваній сфері.

Як зазначають М.С. Кельман і Р.Г. Мурашин, адміністративна відповідальність являє собою специфічний вид відносин між державою, її органами, службовими особами (представниками таких органів), і особами (фізичними, юридичними особами, організаціями), винними в порушенні норм права. Зміст таких відносин становить юридичний факт - вчинення правопорушення [1, с.351].

Варто зауважити, що сьогодні в юридичній науці не сформовано однозначного визначення адміністративної відповідальності. Так, на думку Ю.С. Шем - шученка, адміністративну відповідальність у сфері охорони навколишнього середовища варто визначати як застосування адміністративних покарань уповноваженими на те органами до громадян і посадових осіб за порушення норм природоохоронного законодавства [2, с.300].

На думку С.М. Алфьорова, С.В. Ващенка, М.М. Долгополової, адміністративній відповідальності як різновиду юридичної відповідальності притаманні такі ознаки:

1) має зовнішній характер;

2) застосовується лише за вчинення правопорушення;

3) пов'язана з державним примусом у формах каральних і правовідновлюючих заходів;

4) визначена у нормах права;

5) притягнення правопорушника до відповідальності здійснюється визначеним процесуальним порядком;

6) притягнення до відповідальності здійснюється уповноваженими державними органами та посадовими особами;

7) винна у вчиненні правопорушення особа несе певні втрати матеріального та побутового характеру, які передбачені законом. Адміністративна відповідальність - це різновид правової відповідальності, специфічна форма негативного реагування з боку держави в особі її компетентних органів на відповідну категорію протиправних проявів (передусім, адміністративних проступків), згідно з якою, особи, що скоїли ці правопорушення, повинні дати відповідь перед повноваженим державним органом за свої неправомірні дії та понести за це адміністративні стягнення в установлених законом формах і порядку [3, с.82].

О.М. Якуба визначає адміністративну відповідальність як "відповідальність громадян і посадових осіб перед органами державного управління, а у випадках, визначених законом, - перед судом (суддями), а також перед громадськими організаціями за винне порушення загальнообов'язкових адміністративно-правових норм, що виражається в застосуванні до порушників встановлених адміністративних санкцій [4, с.71].

В.П. Макушев визначає адміністративну відповідальність як застосування до осіб, які вчинили адміністративні проступки, адміністративних стягнень, що спричиняють для цих осіб обтяжливі наслідки майнового, морального, особистістного чи іншого характеру і накладаються уповноваженими на те органами чи посадовими особами на підставах і порядком, встановлених нормами адміністративного права [5, с.96].

В.К. Колпаков стверджує, що адміністративна відповідальність - це примусове, з додержанням встановленої процедури, застосування правомочним суб'єктом передбачених законодавством за вчинення адміністративного проступку заходів впливу на правопорушника [6, с.290].

Сьогодні в спеціальній юридичній літературі немає однозначної думки щодо того, хто може бути суб'єктом адміністративної відповідальності. Так, на думку Г.В. Бондаренка і Л.В. Коваля, суб'єктами адміністративних правопорушень можуть бути лише фізичні особи. На думку інших авторів, Д.М. Лук'янця, С.В. Ківалова, А.П. Гетьмана, О.Ф. Скакун, І.Й. Слубського, О.Т. Зими, Є.К. Єряшова, суб'єктами адміністративних правопорушень можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Варто підтримати думку авторів, щодо того, що юридичні особи є суб'єктами адміністративної відповідальності, зважаючи на нижчезазначене.

Ст.12 КУпАП до суб'єктів адміністративної відповідальності віднесено лише фізичних осіб. Варто зауважити, що аналогічною за своїм змістом є позиція Конституційного Суду України [7].

Ми підтримуємо думку авторів, які відносять до суб'єктів адміністративної відповідальності юридичних осіб. Аналіз сучасного законодавства в галузі цивільної авіації свідчить про наявність ознак адміністративної відповідальності юридичних осіб - суб'єктів авіаційної діяльності. Так, Повітряним кодексом передбачено настання відповідальності у вигляді штрафу за недотримання авіаційного законодавства. Крім того, сьогодні адміністративні санкції за порушення авіаційного законодавства передбачено чисельними нормативними актами в галузі цивільної авіації. Той факт, що стягнення, передбачені цими нормативно-правовими актами, накладаються на юридичних осіб, є свідченням фактичного закріплення в повітряному законодавстві відповідальності юридичних осіб. Варто зазначити, що саме наявність такого суб'єктного складу зумовлює відмінність адміністративної відповідальності в галузі екологічної безпеки від кримінальної відповідальності. Оскільки господарську діяльність, у процесі якої скоюється правопорушення, здійснюють саме юридичні особи, тому вони також є суб'єктами правопорушення. На думку О.Л. Жильцова, О.Т. Зими, О.Й. Слубського, юридичні особи несуть ретроспективну відповідальність [8-10]. На думку авторів, до юридичних осіб-правопорушників можна застосувати лише адміністративні санкції у вигляді штрафу. Інші стягнення застосувати неможливо. Не можна погодитись із думкою зазначених авторів, оскільки адміністративна відповідальність у галузі цивільної авіації може застосовуватись у вигляді заборон, обмежень, зупинення дозволів, сертифікатів тощо.

Варто підтримати думку Р.Й. Зайця, який до ознак адміністративної відповідальності відносить такі:

1) підставою адміністративної відповідальності є адміністративне правопорушення;

2) адміністративна відповідальність має публічний державно - обов'язковий характер;

3) широке коло суб'єктів, що застосовують адміністративну відповідальність;

4) адміністративна відповідальність виявляється в накладенні на порушників певних видів адміністративних стягнень, специфічних за змістом і відмінних від інших заходів стягнення та впливу, які застосовують у різних галузях права;

5) між суб'єктом, що притягує до відповідальності, і особою, яка притягується до відповідальності, відсутні відносини службового підпорядкування. Саме це, на думку автора, відрізняє адміністративну відповідальність від дисциплінарної;

6) адміністративній відповідальності підлягають як фізичні, так і юридичні особи;

7) законодавством встановлено особливий порядок притягнення до адміністративної відповідальності;

8) норми, що регламентують адміністративну відповідальність, містяться в різних за своєю правовою природою актах, які, на думку В.К. Колпакова, варто поділяти на: а) кодекси; б) закони; в) правила [11, с. 19].

На підставі зазначеного пропонуємо виокремити ознаки, притаманні адміністративній відповідальності в галузі цивільної авіації.

Отже, ознаками адміністративної відповідальності в галузі цивільної авіації є:

1) підстава адміністративної відповідальності, тобто скоєння правопорушення в галузі цивільної авіації;

2) відносини, внаслідок яких настає адміністративна відповідальність регламентується нормами підзаконних актів, спеціальних законодавчих актів, міжнародних угод у галузі цивільної авіації;

3) загальнообов'язковий, публічний характер адміністративної відповідальності. Фактично відбувається її поширення всією територією України;

4) обмежене, визначене коло суб'єктів, що можуть накладати адміністративні стягнення;

5) суб'єктами адміністративної відповідальності є юридичні та фізичні особи;

6) визначений, особливий порядок притягнення до адміністративної відповідальності (залежно від суб'єктів);

7) специфічна сфера впливу - цивільна авіація, що обумовлює свої особливості.

Вчинення правопорушення є єдиною юридичною підставою адміністративної відповідальності. Пропонуємо дослідити проступок у галузі цивільної авіації.

Сьогодні єдиного визначення адміністративного правопорушення в юридичній літературі не існує.

Ст.9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління. і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

С.В. Пєтков пропонує розуміти адміністративні проступки як групу публічних проступків у сфері публічної влади [12, с. 19]. На думку Л.В. Коваля, необхідно визначати адміністративний проступок як протиправне, суспільно небезпечне, винне діяння (бездіяльність), що посягає на правила, встановлені органами державної влади й управління з метою правового захисту режиму користування основними засобами виробництва, природними благами, охорони громадського порядку та безпеки [13, с.6-11]. В.В. Сухонос визначає адміністративне правопорушення як протиправне винне діяння, що посягає на певну категорію відносин, і за яке законодавством передбачається адміністративна відповідальність [14, с.506]. М.С. Кельман і О.Г. Мурашин пропонують визначати адміністративний проступок як протиправну, винну (умисну або необережну) дію чи бездіяльність, що посягає на громадський або державний порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління у цій сфері, суспільні відносини, і за яку законодавством передбачено адміністративну відповідальність. Водночас зазначені науковці пропонують відносити до проступків усі правопорушення, що не є злочинами [15, с.309].

адміністративне правопорушення цивільна авіація

Висновки