Поняття та класифікація злочинів у сфері міжнародного студентського обміну

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПОНЯТТЯ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ У СФЕРІ МІЖНАРОДНОГО СТУДЕНТСЬКОГО ОБМІНУ

Черняк А.М., кандидат юридичних наук, здобувач

кафедри правосуддя Київського національного

університету імені Тараса Шевченка

Анотація

Стаття присвячена злочинам, що вчиняються у сфері міжнародного студентського обміну. Автором окреслено коло цих злочинів. Проведено їх класифікацію за різними критеріями.

Ключові слова: міжнародний студентській обмін, нелегальна міграція, тероризм, організована злочинність, корупція.

Аннотация

Статья посвящена преступлениям, совершаемым в сфере международного студенческого обмена. Автором очерчен круг этих преступлений. Осуществлена их классификация по различным критериям.

Ключевые слова: международный студенческий обмен, нелегальная миграция, терроризм, организованная преступность, коррупция.

Annotation

The article is devoted to the crimes committed in the sphere of the international student's exchange. The author outlined a range of these crimes. They have been classified according to different criteria.

Key words: international student's exchange, illegal migration, terrorism, organized crime, corruption.

Постановка проблеми

Одним із важливих чинників розвитку нашої держави є обмін студентами з іншими країнами. Цей вид міжнародного співробітництва не лише сприяє становленню позитивного іміджу України та зміцненню ділових й дружніх відносин з іншими державами, а й справляє вагомий позитивний вплив на розвиток вітчизняної освіти і науки, збагачує державний бюджет через валютні надходження з-за кордону. Але поряд із позитивними результатами міжнародного студентського обміну мають місце і негативні. Насамперед, це використання такого обміну вітчизняними, іноземними та транснаціональними злочинними формуваннями з метою прикриття для своєї кримінальної діяльності.

Боротьба з цим негативним явищем має провадитися усіма доступними законними засобами. Але нині для успішної протидії злочинам у сфері міжнародного студентського обміну відсутнє належне теоретичне підґрунтя. Зокрема, не розроблено відповідних методик з організації і тактики попередження, виявлення, припинення та розслідування цих злочинів. У свою чергу, виконання зазначеного завдання не можливе без попереднього визначення кола та сутності вказаних кримінальних діянь.

Метою статті є формулювання поняття та окреслення кола злочинів у сфері міжнародного студентського обміну, проведення їх класифікації.

Словосполучення «злочини у сфері» законодавець широко використовує для позначення певних груп кримінально караних діянь. Це, зокрема, стосується злочинів у сфері господарської діяльності, обігу наркотичних засобів, охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів тощо. При цьому у кожному випадку подається вичерпний перелік злочинів, що посягають на певні суспільні відносини у конкретній сфері. Розділу, який би об'єднував злочини у сфері міжнародного студентського обміну, у Кримінальному кодексі (КК) України немає. Тому визначення цього виду кримінально караних діянь може бути винятково кримінологічним.

Стан опрацювання

У межах власних досліджень, присвячених протидії окремим видам злочинів, до питань формулювання їх кримінологічних визначень зверталися спеціалісти в галузі кримінального процесу та оперативно-розшукової діяльності, серед яких В.І. Василинчук, М.Л. Грібов, В.П. Захаров, О.М. Джужа, Є.Д. Лук'янчиков, Д.Й. Никифорчук, Ю.Ю. Орлов, М.А. Погорецький, О.О. Сухачов, С.С. Чернявський та інші науковці. Але проблемам визначення поняття та переліку злочинів у сфері міжнародного студентського обміну нині бракує уваги.

Виклад основного матеріалу

Із метою формування вказаного переліку доцільно попередньо окреслити коло суспільних відносин, які виникають у зв'язку з міжнародним обміном студентів, а потім, відповідно до положень КК України, визначити конкретні кримінально карані діяння, що посягають на ці суспільні відносини.

Міжнародний обмін студентів здійснюється на відповідно до положень розділу XIII «Міжнародне співробітництво» Закону України «Про вищу освіту». Зокрема, у ст. 75 цього закону сказано, що вищі навчальні заклади здійснюють міжнародне співробітництво, укладають договори про співробітництво, встановлюють прямі зв'язки з вищими навчальними закладами, науковими установами та підприємствами іноземних держав, міжнародними організаціями, фондами тощо відповідно до законодавства. Серед основних напрямів міжнародного співробітництва вищих навчальних закладів ця стаття виокремлює: участь у програмах двостороннього та багатостороннього міждержавного і між- університетського обміну студентами, аспірантами, докторантами, педагогічними, науково-педагогічними та науковими працівниками; участь у міжнародних освітніх та наукових програмах; надання послуг, пов'язаних зі здобуттям вищої та післяди- пломної освіти, іноземним громадянам в Україні; створення спільних освітніх і наукових програм з іноземними вищими навчальними закладами, науковими установами, організаціями; направлення осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах України, на навчання у закордонних вищих навчальних закладах; сприяння академічній мобільності осіб, які навчаються [1].

Аналіз зазначених положень дає змогу визначити дві найбільш загальні групи суспільних відносин, що пов'язані з міжнародним обміном студентів, - відносини у сфері організації надання освітніх послуг вишами України іноземцям та відносини у сфері організації здобуття (повністю або частково) громадянами України за кордоном.

Щодо першої групи, нині в Україні більше 240 вищих навчальних закладів, які займаються підготовкою фахівців для зарубіжних країн і пропонують іноземним студентам широкий спектр спеціальностей у різних галузях знань. Двері українських ВНЗ щорічно відкриваються для студентів понад 150 країн світу.

Нині в Україні функціонує Державне підприємство «Український державний центр міжнародної освіти», яке було створене Міністерством освіти і науки України у 2003 р. із метою надання послуг іноземним громадянам, які виявили бажання отримати освіту в навчальних закладах України [2]. Окрім «Українського державного центру міжнародної освіти», в Україні діють зареєстровані ним суб'єкти господарської діяльності, які пропонують спектр послуг для абітурієнтів, які хочуть навчатись в Україні.

Під час перебування в Україні іноземні студенти та абітурієнти беруть участь у більшості груп суспільних відносин, що урегульовані матеріальними галузями права - цивільним, адміністративним, житловим. В окремих випадках вони стають учасниками цивільних процесуальних, адміністративних процесуальних, а інколи й кримінальних процесуальних відносин.

Участь у кримінальних процесуальних відносинах іноземних студентів та абітурієнтів стає реальністю, коли ці особи набувають певного процесуального статусу (заявник, свідок, потерпілий, підозрюваний, обвинувачений, законний представник та ін.). При цьому вчинене кримінальне правопорушення може мати прямий зв'язок з їх навчанням в Україні та не мати такого зв'язку. Злочини, що пов'язані з навчанням іноземних студентів в Україні (мають прямий зв'язок із статусом іноземного абітурієнта або студента), варто вважати такими, що вчинені у сфері міжнародного студентського обміну.

Отже, можна виокремити дві групи злочинів, що пов'язані з навчанням в Україні іноземних студентів: а) злочини, суб'єктами яких є іноземні студенти та абітурієнти; б) злочини, від яких вони є потерпілими.

Вивчення практики оперативних підрозділів та органів досудового розслідування свідчить, що до першої групи злочинів може бути віднесено досить широке коло кримінально караних діянь, для вчинення яких використовується статус іноземного студента чи абітурієнта (реальний або імітований) пов'язані з проникненням на територію України, незаконним перебуванням на її території та розгортання там протиправної діяльності різних напрямів.

Отже, злочини, суб'єктами яких є іноземні студенти та абітурієнти, насамперед, є кримінально карані діяння, пов'язані з нелегальною міграцією. У науковій літературі зазначають, що під нелегальною міграцією необхідно розуміти вид міжнародної міграції, який є добровільним (майже завжди незаконним) переміщенням через державний кордон країни призначення осіб, що не є її громадянами або не мешкають постійно на її території, без дотримання ними вимог для законного в'їзду, з використанням підроблених в'їздних документів або без таких, самостійно або за допомогою окремих посередників чи організованих груп із подальшим отриманням останніми фінансової або іншої матеріальної користі, а також проживання таких осіб на території країни без офіційного дозволу. Протидія нелегальній міграції становить собою сукупність міжнародно-правових засобів та методів цілеспрямованого впливу на міжнародно-правові відносини з протидії нелегальній міграції, що здійснюється суб'єктами міжнародного права спільно або індивідуально за допомогою міжнародно-правових норм та принципів [3]. міжнародний студентський обмін злочин

Феномен «незаконна міграція у міжнародному студентському обміні» складають два взаємозалежних процеси - нелегальний та кримінальний її види. Нині потоки мігрантів, які з метою реалізації власних протиправних намірів планують використати освітню галузь України, включаючи і ту категорію з них, які споконвічно мають незаконний статус, викликані переважно особливостями економічного розвитку, що, зокрема, розширюють можливості кримінального бізнесу. Кримінальна міграція у міжнародному студентському обміні України розглядається як різновид міжнародної добровільної міграції з використанням запрошень на навчання в освітніх установах, зумовленої факторами кримінального характеру, і визначається як сукупність переміщень громадян однієї держави, що поселяються постійно чи на тривалий час на територію нашої держави з метою здійснення злочинної діяльності, а також безпосередньо сама ця діяльність та її наслідки.

Ґрунтуючись на викладеному, можна стверджувати, що до числа злочинів у сфері міжнародного студентського обміну належить низка інших кримінальних правопорушень, які не може бути вчинено без попередньої нелегальної міграції. Тобто нелегальна міграція і вчиняється саме з метою подальшої організації певної злочинної діяльності або у часті у ній.

Нині в Україні зареєстровано непоодинокі випадки використання міжнародного студентського обміну для організації в'їзду в Україну та подальшого незаконного виїзду в країни ЄС своїх прихильників релігійно-екстремістськими організаціями «ІДІЛ», «Хезболла», «Хамас», «Джамаат Ісламі». Але не можна виключати й того, що вони будуть використовувати нашу державу не лише для транзиту, а й для вчинення терористичних актів.

У зв'язку з викладеним також варто зауважити, що у світі існує тенденція втягнення до терористичної діяльності як серед тих, хто «співчуває» діяльності терористів, пересічних громадян, так і серед неповнолітніх, студентського середовища. Цей процес супроводжується поширенням серед цих категорій осіб літератури, відео-, аудіоматеріалів тощо, в яких пропагують ідеологію тероризму, що може в подальшому проявлятися у вчиненні терористичних актів (підпал, вибух тощо) як єдиного засобу досягання терористичних цілей.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», «терористична діяльність охоплює пропаганду і поширення ідеології тероризму» [4].

Відсутність в українському правовому полі кримінальної відповідальності за цей вид терористичної діяльності не сприяє виконанню повноважень суб'єктами, на які безпосередньо покладено завдання здійснювати боротьбу з тероризмом, зокрема, головним органом у загальнодержавній системі боротьби з терористичною діяльністю шляхом проведення відповідних заходів згідно із Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність». Адже, у разі вчинення особою таких дій, вона не буде нести відповідальності, бо за такі дії законодавцем не визначено покарання в жодному нормативно-правовому акті України [5].

Варто зауважити, що в умовах проявів прогресуючої зовнішньої агресії проти України можна передбачити використання каналів обміну студентами із метою проникнення до нашої держави осіб із метою вчинення не лише терористичних актів, а й злочинів проти основ національної безпеки України - диверсій та шпигунства. Крім того, є тенденція до використання студентського обміну міжнародними злочинними угрупованнями з метою налагодження каналів торгівлі людьми, зброєю, вибуховими речовинами, культурними цінностями тощо.

Є непоодинокі приклади в'їзду в Україну громадян інших держав (за запрошеннями вітчизняних навчальних закладів) із метою подальшої участі у кримінальній діяльності угрупувань, сформованих на етнічній основі. Такі випадки зафіксовано щодо вихідців з Азербайджану, Вірменії, Казахстану, Кір- гізії, Нігерії, Судану, Сомалі, Російської федерації та інших країн. При цьому напрями злочинної діяльності вказаних злочинних формувань є різноманітними (злочини у сфері господарської діяльності, розбійні напади та пограбування, крадіжки, виготовлення та розповсюдження наркотичних засобів тощо).

Посилюється й криміногенна ситуація в середовищі компактного проживання чи тимчасового перебування іноземних студентів. Окрім цього, значна кількість протиправних діянь вчиняється й українськими громадянами щодо іноземних студентів із використанням власного посадового становища (представники вищих навчальних закладів, Національної поліції, Державної міграційної служби, Державної прикордонної служби України). Йдеться про вимагання неправомірної вигоди в іноземних абітурієнтів та студентів за надання послуг службовими особами.

У такому разі іноземці є жертвами злочинних дій посадовців та в подальшому можуть бути визнані потерпілими у кримінальному провадженні. Але якщо факту вимагання не було, а надання неправомірної вигоди відбувається за взаємною згодою нада- вачів та одержувачів, обидві сторони є суб'єктами взаємопов'язаних злочинів. Іноземні абітурієнти та студенти мають бути притягнені до кримінальної відповідальності за пропозицію обіцянку, або надання неправомірної вигоди службовій особі (ст. 369 КК України), а посадовці - за одержання неправомірної вигоди службовою особою (ст. 368 КК України).

Практика засвідчує, що найбільш часто злочини у сфері міжнародного студентського обміну, де іноземні абітурієнти та студенти виступають жертвами є: торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини (ст. 149 КК України), шахрайство (ст. 190 КК України). Щодо іноземних студентів та абітурієнтів в Україні можуть бути вчинені інші кримінальні правопорушення, що належать до злочинів: проти життя та здоров'я особи, проти волі, честі та гідності особи, проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти власності та інше. Але усі ці кримінально карані діяння не можна вважати злочинами у сфері міжнародного студентського обміну, оскільки практика засвідчує, що вони здебільшого не мають прямого зв'язку з тим, що потерпілі є іноземцями, які здобувають вищу освіту в Україні. На відміну від цього, вчинення торгівлі людьми або іншої незаконної угоди щодо людини (ст. 149 КК України), здебільшого має прямий зв'язок із тим, що зловмисники організовують в'їзд потерпілого до України (начебто на навчання) з метою його подальшого продажу. Шахрайство також часто пов'язано з оплатою освітніх послуг, візової підтримки.

Щодо другої загальної групи суспільних відносин, які пов'язані з міжнародним обміном (відносини у сфері організації здобуття вищої освіти громадянами України за кордоном), нині мережа Інтернет перенасичена різноманітними оголошеннями щодо надання посередницьких послуг зі вступу на навчання до іноземних вищих навчальних закладів. Суб'єкти господарської діяльності, що діють у цій сфері пропонують повний комплекс послуг з організації вступу та навчання громадян України в кожній із країн Європейського Союзу, у країнах СНД, Китаї, США, Канади, Австралії, у країнах Латинської Америки тощо. При цьому пропонується навчання як на платній, та і на безоплатній основі, участь у міжнародних освітніх програмах.

Активний попит серед українських абітурієнтів на освітні послуги за кордоном використовують представники кримінального світу. Вони створюють фіктивні підприємства, вчиняють шахрайства та організовують канали нелегальної міграції, використовують цей сегмент міжнародного обміну студентами для торгівлі людьми.

Висновки

Злочинами у сфері міжнародного студентського обміну є: злочини, для приховування (прикриття) яких використовується надання вишами освітніх послуг громадянам інших держав; умисні злочини, вчинені іноземними студентами або абітурієнтами; злочини, об'єктивну сторону яких становить одержання неправомірної вигоди посадовими особами (надання їм такої вигоди), компетенцію яких становить вирішення питань, пов'язаних із в'їздом (виїздом), депортацією, іноземних студентів (абітурієнтів).

Основним видом злочинів у сфері міжнародного студентського обміну є нелегальна міграція у формі незаконного переправлення осіб через державний кордон України. Ці злочини здебільшого сполучаються з іншими, які можна розмежувати на дві категорії: ті, що необхідні для безперешкодного вчинення нелегальної міграції (одержання неправомірної вигоди службовою особою, підроблення документів, печаток, штампів, використання підроблених документів тощо), та ті, заради вчинення яких здійснюється нелегальна міграція. Останні можна диференціювати на такі, що вчиняються з метою отримання матеріальної користі (корисливі), та такі, що не приносять матеріальної вигоди суб'єктам їх вчинення (за винятком одержання грошової винагороди організаторами та безпосередніми виконавцями від замовників).

До корисливих злочинів, заради яких вчиняється незаконне переправлення осіб через державний кордон, є злочини у сфері господарської діяльності (зокрема, контрабанда, ввезення в Україну та збут підроблених грошей, легалізація доходів, одержаних злочинним шляхом та ін.), наркозлочини (контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, використання коштів, здобутих від незаконного обігу цих засобів, їх незаконне виробництво та збут тощо), торгівля людьми, шахрайство тощо.

Серед інших (некорисливих) злочинів, заради подальшого вчинення яких здійснюють нелегальну міграцію, треба виокремити шпигунство, диверсію, організацію групових порушень громадського порядку та масових заворушень, а також кримінальні порушення, пов'язані з тероризмом. Серед останніх можна виділити терористичний акт, втягнення до терористичного акту, створення терористичної групи чи терористичної організації.

Список використаних джерел

1. Про вищу освіту: Закон України від 1 липня 2014 р^ 1556^11 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1556-18.

2. Про вищу освіту в Україні [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://studyinukraine.gov.ua/uk/ navchannya-v-ukraini/pro-vishhu-osvitu-v-ukraini.

3. Михайлов М.П. Організаційно-тактичні основи розкриття злочинів, пов'язаних із нелегальною міграцією: автореф. дис.... канд. юрид. наук: спец. 21.07.04 «Оперативно-розшукова діяльність» / М.П. Михайлов ; Одес. юрид. ін-т Харків. нац. ун-ту внутр. справ. Одеса, 2008. 20 с.

4. Про боротьбу з тероризмом: Закон України від 20.03.2003 р. № 638-ІУ [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/638-15.

5. Міхайлов І.М. Шляхи удосконалення антитерористичного законодавства України в контексті протидії пропаганді й поширенню ідеології тероризму / І.М. Міхайлов, В.В. Бєлянська // Державна політика у сфері протидії тероризму: міжнародний досвід і його актуальність для України: збірник матеріалів інтернет-конференції (Київ, 25 червня 2015 р.). К.: Національна академія прокуратури України; МНДЦ із проблем боротьби з організованою злочинністю при Раді національної безпеки і оборони України, 2015. С. 142-155.

Размещено на Allbest.ru