У статті досліджено стан та перспективи розвитку соціальної політики в Україні. Проаналізовано тенденції соціальної політики в сучасному світі. Уточнено склад суб'єктів соціальної політики. Розглянуто її сутність як діяльності держави та інших суспільних інститутів у соціальній сфері. Досліджено особливості спрямованості соціальної політики в умовах глобалізаційних процесів і становлення сучасних економік, заснованих на знаннях. Зроблено аналіз стану соціальної політики в Україні, виявлено причинно-наслідкові зв'язки й закономірності перебігу соціально-економічної кризи в Україні та ймовірні способи її подолання. Підкреслено безсистемність у реалізації соціальної політики в країні, відсутність її короткочасового й стратегічного прогнозування та планування.

Ключові слова: соціальна політика, соціальне забезпечення, прожитковий мінімум, мінімальна заробітна плата, мінімальна пенсія.

В статье характеризуются современное состояние социальной сферы, нормативно-правовая база, влияние разнообразных факторов и институций на её развитие, исследуются состояние и перспективы развития социальной политики в Украине. В работе анализируются новые тенденции социальной политики в современном мире. Уточняется состав субъектов социальной политики. Рассматривается сущность социальной политики как деятельности государства и других общественных институтов в социальной сфере. Исследуются особенности направленности социальной политики в условиях глобализационных процессов и становления современных экономик, основанных на знаниях. Сделан анализ состояния социальной политики в Украине, выявлены причинно-следственные связи и закономерности протекания социально-экономического кризиса в Украине, возможные пути его преодоления, определяются основные проблемные явления и предлагаются принципы дальнейшего реформирования. Подчеркивается бессистемность в реализации социальной политики в стране, отсутствие ее краткосрочного и стратегического прогнозирования и планирования.

Ключевые слова: социальная политика, социальное обеспечение, прожиточный минимум, минимальная заработная плата, минимальная пенсия, государственные социальные стандарты, социальные гарантии, социальные услуги.

In the article "Social policy: the state and prospects of development" Dmitry Valerievich Makhovskiy, the modern state of the social sphere, the regulatory and legal framework, the influence of various factors and institutions on its development, and the state and prospects for the development of social policy in Ukraine are analyzed. The article analyzes new trends in social policy in the modern world. The composition of subjects of social policy is specified. The essence of social policy as the activity of the state and other social institutions in the social sphere is considered. The peculiarities of the orientation of social policy under the conditions of globalization processes and the formation of modern knowledge-based economies are studied. The analysis of the state of social policy in Ukraine is made, the causal relationships and regularities of the socioeconomic crisis in Ukraine and possible ways to overcome it are identified, the main problem phenomena are identified and the principles for further reform are proposed. Underlined the lack of system in the implementation of social policy in the country, the lack of its short-term and strategic forecasting and planning.

Key words: social policy, social security, subsistence minimum, minimum wage, minimum pension, state social standards, social guarantees, social services.

соціальна політика економічна криза україна

Постановка наукової проблеми та її значення

— дослідити й проаналізувати стан та перспективи розвитку соціальної політики в Україні;

— проаналізувати нові тенденції соціальної політики в сучасному світі;

— уточнити склад суб'єктів соціальної політики;

— розглянути сутність соціальної політики як діяльності держави та інших суспільних інститутів у соціальній сфері;

— виявити причинно-наслідкові зв'язки й закономірності перебігу соціально-економічної кризи в Україні та ймовірні способи її подолання.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження

Соціально-економічна ситуація в Україні кардинально змінила життя населення, її погіршення призвело до поглиблення розшарування суспільства за рівнем доходу і, як результат, - до диференціації життєвого рівня населення [1].

Уважається, що обмежене коло цілей під час визначення завдань соціальної політики забезпечує більшу гарантію їх досягнення, а якщо кількість цілей перевищує чисельність засобів, то виникають цільові конфлікти [2].

Надмірна кількість цілей пояснюється нагромадженням нерозв'язаних проблем структурної перебудови економіки; тривалим спадом виробництва; безробіттям і масовою злиденністю населення; виникненням специфічних ситуацій, спричинених залишками адміністративно-командної системи [3].

Недостатність засобів соціальної політики зумовлена слабко розвинутою ринковою інфраструктурою, відсутністю традицій регулювання ринкової економіки, недовірою населення до державних інституцій [4].

Сучасна система засобів соціального захисту населення в перехідний період повинна включати два типи впливу: адаптаційний для працездатного та працюючого населення й соціально-захисний для непрацездатного та соціально слабкого населення [5].

Основною метою соціального захисту є надання кожному члену суспільства, незалежно від соціального походження, національної або расової приналежності, можливості вільно розвиватися, реалізовувати свої здібності [6].

Зазвичай найголовнішою проблемою здійснення соціальної політики є проблема фінансування соціальних витрат. Згідно зі світовою практикою, джерелами прямого та непрямого фінансування соціальної сфери є [7]:

- безпосередні бюджетні видатки;

- "податкові видатки" у вигляді пільг, відшкодувань, відстрочок;

- страхові внески до державних і недержавних страхових фондів;

- усуспільнення коштів підприємств у вигляді їхніх зобов'язань щодо виконання соціальних функцій;

- благодійність приватних осіб, фірм та організацій;

- громадські ініціативи - різноманітні фонди й збори;

- особисті кошти та зобов'язання громадян;

- кредити;

- надання державного майна для функціонування соціальної сфери, використання державної інфраструктури тощо.

До інструментів кількісного управління процесами реалізації державної соціальної політики, обґрунтування необхідних джерел доходів і соціальних видатків належить складання соціального бюджету [8]. Соціальний бюджет - це функціональний підсумок усіх видатків і доходів, віднесених до галузей соціального захисту. Він показує обсяги коштів, які держава витрачає на пенсії, охорону здоров'я, а також на всю систему соціального захисту, що є відправною точкою для аналізу рентабельності національної системи соціального захисту й забезпечує системний підхід до прогнозування соціальних витрат та їх фінансування, зв'язки соціального бюджету з демографічним і макроекономічними показниками, оперативне реагування на зміни в законодавстві, здійснення розрахунків для окремих сценаріїв розвитку економіки [9].

Сьогодні пріоритетними завданнями у сфері соціального захисту та соціального забезпечення є підвищення ефективності управління бюджетними коштами для державної підтримки соціально бідних верств населення, подальше реформування сфери надання соціальних послуг і соціального захисту [10].

Усього Міністерство соціальної політики України в держбюджеті на 2017 р. виділило 88,659 млрд грн. Пенсійний фонд із цієї суми становить 83,233 млрд грн. Це на 18,7 млрд грн (або на 29 %) більше, ніж у 2016 р. [11].

У бюджеті на 2017 р. передбачено вирішення низки питань соціального характеру проти показників 2016 р. (табл.1).

Таблиця 1

Заходи соціального характеру, на які передбачено виділення коштів із ё

Переглянувши таблицю, ми можемо сказати, що держава планує підвищити рівень життя населення, але чи вдасться це - невідомо.

Стосовно видатків у сфері пенсійного забезпечення, які запроваджено у 2016 р., то їх ураховано в повному обсязі (табл.2) [12].

Так, розміри державної соціальної допомоги сім'ям із дітьми протягом року збільшуватимуться відповідно до зростання розмірів прожиткового мінімуму у 2017 р.

Таблиця 2

Кошти, які передбачено Державним бюджетом України на 2017 р. на пенсійне забезпечення

Порівняно з розмірами, які діяли у 2016 р., обсяг допомоги при народженні дитини у 2017 р. не збільшиться й становитиме 41 280 грн [13].

Порівняльну характеристику розмірів державної соціальної допомоги сім'ям із дітьми у 2016-2017 рр. наведено в табл.3.

Таблиця 3

Порівняльна характеристика розмірів державної соціальної допомоги сім'ям із дітьми у 2016-2017 рр.

Отже, можна сказати що держава, порівняно з 2016 р., позитивно налаштована на підвищення допомоги. Але зі зростанням цін на продукти та речі, що ми простежуємо сьогодні, підвищення соціальної допомоги є мізерним.

У 2017 р. прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць становитиме з 1 січня 2017 р.1544 грн, із 1 травня - 1624 грн, із 1 грудня - 1700 грн, а для основних соціальних і демографічних груп населення:

• дітей віком до шести років із 1 січня 2017-1355 грн, із 1 травня - 1426 грн, з 1 грудня - 1492 гривні;

• дітей віком від шести до 18 років із 1 січня 2017 - 1689 гривень, із 1 травня - 1777 грн, із 1 грудня - 1860 грн;

• працездатних осіб: із 1 січня 2017 - 1600 грн, із 1 травня - 1684 грн, із 1 грудня - 1762 грн;

• для осіб, які втратили працездатність, із 1 січня 2017 - 1247 грн, із 1 травня - 1312 грн, із 1 грудня - 1373 грн. Отже, не з 1 січня, а з 1 травня 2017 р. збільшаться розміри деяких соціальних виплат, що залежать від прожиткового мінімуму, наприклад соціальної допомоги по вагітності й пологах, допомоги одиноким матерям, допомоги на дітей, над якими встановлено опіку та піклування. Також із 1 травня має збільшитися розмір мінімальної пенсії за віком до 1312 грн, а також надбавок, підвищень та інших виплат до пенсій, розмір яких залежить від прожиткового мінімуму.

Із 1 січня 2017 р. мінімальна заробітна плата встановлена в розмірі 3200 грн; у погодинному розмірі - 19,34 грн [14].

У 2017 р. показники мінімальної заробітної плати збільшаться удвічі. Протягом 2016 р. розмір мінімальної заробітної плати не збільшувався. Згідно з бюджетом, упродовж 2017 р. мінімальна заробітна плата збільшиться удвічі до 3200 грн [15].

Ще однією соціальною проблемою в Україні є бідність пенсіонерів. Так, 90 % пенсій, що призначаються на загальних підставах (тобто недержавним службовцям, не працівникам суду або прокуратури, не військовим), нижча за реальний поріг бідності. Розміри пенсійних виплат за солідарною системою, збільшувалися з 2009 р., але з урахуванням темпів інфляції чи порівняно з курсом долара США або євро реальний розмір пенсії зменшується, оскільки з 2015-го р. по 2017 р. українським пенсіонерам додали всього 122 грн, тоді як річний індекс інфляції склав 30-45 %, а за деякими групами товарів - більше.

Мінімальна пенсія у 2017 р. в Україні встановлюється Законом "Про держбюджет на 2017 рік" за поданням Кабінету Міністрів України (Міністерства фінансів) - вона не може бути меншою за прожитковий мінімум-2017 на непрацездатну особу (див. табл.4) [16].

Таблиця 4

Мінімальна пенсія на 2017 р. в Україні (за віком), за місяцями [4]

Отже, в Україні необхідне реформування системи пенсійного забезпечення, яке повинно створити належні умови для підвищення рівня пенсій, раціонального перерозподілу функцій між державою, роботодавцями й працюючими щодо соціального захисту громадян похилого віку, а також залучити нагромаджувані пенсійні кошти для реалізації політики економічного зростання.

Висновки та перспективи подальших досліджень