Забезпечення сталого розвитку України засобами кримінального права

Размещено на http://www.Allbest.ru/

Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого

Кафедра кримінального права

Забезпечення сталого розвитку України засобами кримінального права

Демидова Л.М., д.ю.н., професор,

Анотація

Статтю присвячено дослідженню парадигми забезпечення сталого розвитку України в умовах глобалізації за допомогою засобів кримінального права. Визначаються місце та значення національного кримінального законодавства у цьому процесі. Пропонується авторське бачення критеріїв оцінювання такого законодавства.

Ключові слова: кримінально-правове забезпечення, кримінальне законодавство, критерії оцінювання кримінального законодавства

Статья посвящена исследованию парадигмы обеспечения устойчивого развития Украины в условиях глобализации с помощью средств уголовного права. Определяются место и значение национального уголовного законодательства в таком процессе. Предлагается авторское видение критериев оценки такого законодательства.

Ключевые слова: уголовно-правовое обеспечение, уголовное законодательство, критерии оценки уголовного законодательства

Demidova L.M. Providing steady development of ukraine by facilities of criminal right

The article is devoted research of paradigm of providing of steady development of Ukraine in the conditions of globalization by facilities of criminal right. The location and value of national criminal legislation is determined in this process. Author vision of criteria of evaluation of such legislation is offered.

Key words: criminal legal provision, criminal legislation, criteria for assessing criminal legislation

Постановка проблеми

Одним із найважливіших документів, що визначає мету та основні напрямки подальшого вдосконалення кримінального законодавства, є Стратегія сталого розвитку України, затверджена Указом Президента України «Про Стратегію сталого розвитку «Україна - 2020» від 12 січня 2015 р. У цьому нормативно-правовому акті зазначено, що Революція гідності та боротьба за свободу України створили нову українську ідею - ідею гідності, свободи і майбутнього. Також там підкреслено, що країна переходить в нову епоху історії й український народ отримує унікальний шанс побудувати нову Україну.

Концептуальне значення для розвитку всіх сфер життєдіяльності нашого суспільства і держави, зокрема правової, має загальна мета цієї Стратегії - впровадження в Україні європейських стандартів життя та вихід України на провідні позиції у світі. Отже, враховуючи перспективу все більшої інтегрованості нашої країни в світове співтовариство та стратегічну мету - вихід нашої держави на провідні позиції в світі з найкращими стандартами у всіх сферах життєдіяльності людей, має здійснюватися й удосконалення кримінального права як галузі права. У цих умовах необхідним є точне розуміння понять «глобалізація», «сталий розвиток», «забезпечення сталого розвитку України засобами кримінального права», з'ясування місця та значення в цьому процесі кримінального законодавства. Крім того, для науковців, практиків та суспільства важливо мати інструментарій для оцінювання цього законодавства в умовах глобалізації, який би сприяв визначенню проблемних питань та шляхів їх вирішення.

Ступінь розробленості проблеми. Питання кримінально-правового забезпечення охорони найважливіших для суспільства цінностей розглядалися в роботах П.П. Андрушко, Ю.В. Бауліна, В.І. Борисова, В.К. Грищука, Н.О. Гуторової, О.О. Дудорова, С.Я. Лихо- вої, В.О. Навроцького, Є.О. Письмєнського, В.П. Тихого, В.Я. Тація, П.Л. Фріса, В.Б. Харченка та ін. При цьому проблематика забезпечення сталого розвитку України засобами кримінального права ще не знайшла достатньої розробки в науці кримінального права.

Мета статті - дослідити кримінально-правовий аспект забезпечення сталого розвитку України в умовах глобалізації та сформулювати критерії оцінювання кримінального законодавства. У цій статті поняття «кримінально-правове забезпечення», «забезпечення кримінально-правовими засобами» і «забезпечення засобами кримінального права» визнаються синонімами.

Виклад основного матеріалу

За визначенням американських науковців глобалізація - це розширення, поглиблення та прискорення взаємозв'язків у світовому просторі в усіх аспектах сучасного людського життя. Дослідники підкреслюють, що вона втілює ідею інтегрованості країн у світове співтовариство та їх спільного розвитку, викликаючи безліч дискусій та суперечок. У цих умовах знаходиться й Україна, яка обрала стратегічний шлях євроінтеграції і вже реально є активним суб'єктом міжнародних відносин й міжнародної політики.

При глобалізації важливо не втратити суверенність і незалежність нашої держави як демократичної, соціальної і правової, навпаки, їх зберегти та укріпити. Підґрунтям для цього є готовність і здатність правової системи нашої країни, зокрема її кримінально-правової складової, до своєчасної модернізації й ефективного супроводження або попередження процесів, що відбуваються або можуть спостерігатися в цей час у різних сферах нашого державного і суспільного життя.

Поняття «сталий розвиток» розкривається в низці національних і міжнародних документів і є предметом наукового інтересу багатьох дослідників і наукових колективів. Так, сталий розвиток (англ. Sustainable development) розглядається як загальна концепція стосовно необхідності встановлення балансу між задоволенням сучасних потреб людства і захистом інтересів майбутніх поколінь, включаючи їх потребу в безпечному і здоровому довкіллі [1], а згідно з Г. Дейлі, автором інноваційної економічної теорії сталого розвитку, «сталий розвиток» - це означення гармонійного, збалансованого, безконфліктного прогресу всієї земної цивілізації, груп країн, окремо взятих країн нашої планети за науково обґрунтованими планами, коли одночасно вирішується комплекс питань щодо збереження довкілля, ліквідації експлуатації, бідності та дискримінації як кожної окремо взятої людини, так і цілих народів чи груп населення [2].

Н.А. Супрун узагальнено сталий розвиток, вона розглядає його як «гармонійний, збалансований, безконфліктний прогрес всієї цивілізації, в ході якого одночасно оптимально вирішується комплекс питань щодо збереження довкілля, ліквідації бідності та дискримінації як кожної окремо взятої людини, так і цілих народів чи груп населення» [3, с. І65].

Н.В. Свида репрезентує сталий розвиток як керовану модель функціонування системи, що забезпечує збалансовану динамічну рівновагу між компонентами еколого-соціально-економічного розвитку таким чином, щоб максимально ефективно використовувати ресурсні можливості для розвитку регіону з метою покращення якості життя та безпеки, збереження національної ідентичності та культури населення регіону, впровадження та розвитку нових екотехнологій, забезпечення економічного зростання шляхом подолання територіальних диспропорцій та моделювання й прогнозування можливих сценаріїв соціально-економічного розвитку на певний період в умовах процесів глобалізації світового ринку [4, с. 266-267].

Найбільше використання в багатьох країнах має визначення сталого розвитку, що наведене в доповіді «Наше спільне майбутнє» Міжнародної комісії з навколишнього середовища і розвитку (1987 р.), де це поняття визначалось як розвиток, який забезпечує потреби нинішнього покоління без завдання шкоди можливості майбутнього покоління задовольнити свої власні потреби [5]. кримінальний законодавство сталий розвиток глобалізація

В умовах глобалізації сталий розвиток України характеризується гармонійним забезпеченням прав, свобод кожної людини і громадянина та законних інтересів юридичних осіб, суспільства і нашої держави, а також будь-яких інших людей (груп населення, різних народів) та країн на цей час і в перспективі, на національному і міжнародному рівнях. При цьому гармонійність означає збалансованість і безконфліктність.

Що стосується міжнародного виміру, то сталий розвиток нашої країни є складником відповідного забезпечення такого розвитку у світі. І в такому значенні Україна є носієм зобов'язань згідно з міжнародними договорами, підписаними нашою країною і ратифікованими Верховною Радою України.

Визначальними рисами поняття сталого розвитку у зазначеному аспекті є:

а) його багатогранність;

б) основним фігурантом парадигми сталого розвитку є людина, її життя, яке має бути достойним;

в) ключовий складник - інтереси окремої людини, груп людей, народів, суспільства, України як держави, інших країн;

г) керованість досягнення такого стану життя людей з боку держави та інших державних і громадських інституцій;

д) визначеність векторів і значення сталого розвитку міжнародними інституціями, у першу чергу, ООН;

е) територіальна національна (на державному, регіональному рівнях, рівні місцевого самоврядування, щодо груп населення, різних народів, щодо окремої людини), міжнародна (в площині світової спільноти);

ж) наявність балансу (рівноваги) між інтересами кожної окремої людини, груп людей, народів і націй, суспільства, України, інших країн із забезпеченням достойного і безконфліктного життя людей на окремій території й у світі в цілому;

з) часова - сьогодні, завтра і завжди.

Щодо поняття «забезпечення засобами кримінального права» (кримінально-правове забезпечення або забезпечення кримінально-правовими засобами), яке виступає різновидом правового забезпечення, то ключовим у змісті цих термінів є слово «забезпечення», яке тлумачиться як «...2. Охорона кого-, чого-небудь від небезпеки. 3. Гарантування чогось» [6, с. 42].

В юридичній літературі підкреслюється, що сутність правового забезпечення полягає у поєднанні та реалізації сукупності міжнародних політико-правових заходів, якими встановлюються загальні вектори (направляючі), які є обов'язковими для учасників суб'єктів синтезу таких заходів, а також інших суб'єктів відповідних заходів, національних політично-правових заходів, якими визначаються, направляючи динаміку суто правових заходів та суто правових заходів правового забезпечення, які спрямовані на гарантування, регламентацію та унебезпечення певних суспільних відносин [7, с. 9]. Тобто узагальнено це поняття розглядається як сукупність обов'язкових для виконання міжнародних і національних політико-правових заходів із зазначеним спрямуванням.

З урахуванням наведеного, можна припустити, що кримінально-правове забезпечення є гарантуванням відповідними суб'єктами надійної (ефективної) охорони найважливіших суспільних відносин від злочинів та їх попередження. Суб'єктами виступають як фізичні та юридичні особи, так і суспільство, держава та їх інституції. Крім того, ними слід визнати, зокрема, інші держави, їх громадян і осіб без громадянства, національні, а також міжнародні інституції та окремих осіб, що до них входять, у цілому світову спільноту.

Форми гарантування можуть бути різними і вони визначаються функціями суб'єктів в суспільному і/або державному житті, світовому співтоваристві в контексті боротьби зі злочинністю.

Національне кримінальне законодавство (Кримінальний кодекс України (далі - КК) виступає ключовим складником, законодавчою основою кримінально-правового забезпечення сталого розвитку України в умовах глобалізації. Завданням цього законодавчого акту є правове забезпечення охорони найважливіших цінностей, зазначених у ч.1 ст.1 КК, від злочинів та їх попередження.

Стратегічний курс на досягнення сталого розвитку України означає, що завдання КК України слід розглядати в декількох вимірах: щодо національної системи правового регулювання, а також у світовому масштабі з урахуванням міжнародних зобов'язань України.

Для суспільства важливо, як можливо оцінити стан кримінально-правового забезпечення зазначених процесів, за допомогою яких критеріїв. У тлумачному словнику термін «критерій» визначається як «підстава для оцінки, визначення або класифікації чогось; мірило, мірка» [6, с. 382], а відповідно «підстава» - «<...> Те головне, на чому базується, основується що-небудь» [8, с. 391]. У свою чергу, зміст слова «оцінювати» - «<...> Визначати якості, цінність, достоїнства і т.ін. кого-, чого-небудь; характеризувати» [8, с. 172].

Виходячи з граматичного значення слів «критерії», «оцінювання», «сталий розвиток» і «глобалізація», а також із наукового визначення поняття «кримінально-правове забезпечення», критерії оцінювання такого виду правового забезпечення сталого розвитку України в умовах глобалізації визначаємо як визначальні риси гарантованості надійної (ефективної) охорони прав, свобод кожної людини і громадянина та законних інтересів фізичних і юридичних осіб у національному та міжнародному вимірі від злочинів та їх попередження.

Відомо, що найбільш ефективним є кримінальне законодавство як системне утворення. Важливо, що в умовах глобалізації таке законодавство має не лише відповідати національним інтересам, а й загальним інтересам світового середовища, провідним складником якого є українська нація. Критерії оцінювання Кодексу мають це віддзеркалювати.

До критеріїв (політичних, соціальних, правових, етичних, праксеологічних), оцінювання кримінального законодавства, зокрема, відносимо:

- рівень забезпечення прав та свобод людини і громадянина в умовах реалізації Стратегії сталого розвитку «Україна-2020»;

- адекватність відбиття об'єктивних закономірностей, соціально-економічних процесів і соціальних інтересів в зазначених умовах;

- рівень наукової обґрунтованості форми та змісту (КК та його норм);

- відповідність тексту КК загальномовним (загальнолінгвістичним, термінологічним, морфологічним і синтаксичним) правилам;

- адекватне віддзеркалення міри щодо діяння, його наслідків при фіксуванні переходу кількісної визначеності у якість;

- адекватне відбиття міри діяння та його наслідків в санкціях статей;

- збалансованість диспозиції й санкції статей або їх частин з адекватним віддзеркаленням ступеня суспільної небезпечності діяння та його наслідків;

- синхронізація внутрішня - норм КК України між собою;

- синхронізація норм КК зовнішня: 1) з Конституцією України та з нормами інших галузей права; 2) з положеннями чинних міжнародних договорів, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та іншими нормами міжнародного права.

Крім того, до таких критеріїв відносимо критерії етичні (щодо КК України в цілому та його норм), а також праксеологічні - здатність національного законодавства про кримінальну відповідальність і його норм бути ефективними.

Висновки

Узагальнюючи наведене, зазначимо, що:

1. В умовах глобалізації Україна стає активним суб'єктом міжнародних відносин і носієм прав і обов'язків у світовій системі безпеки.

2. Забезпечення сталого розвитку України в умовах глобалізації засобами кримінального права є гарантована відповідними суб'єктами надійна (ефективна) охорона прав, свобод людини і громадянина, законних інтересів фізичних і юридичних осіб, суспільства і держави, а також будь-яких інших людей (груп населення, різних народів) та країн згідно міжнародних договорів, від злочинів та їх попередження.

Суб'єктами виступають як фізичні та юридичні особи, так і суспільство, держава та їх інституції. Крім того, ними слід визнати, зокрема, інші держави, їх громадян і осіб без громадянства, національні, а також міжнародні інституції та окремих осіб, що до них входять, у цілу світову спільноту.

3. КК України виступає ключовим складником, законодавчою основою забезпечення сталого розвитку України кримінально-правовими засобами. Стратегічний курс на досягнення нашою країною такого рівня розвитку означає, що завдання КК України слід розглядати в декількох вимірах: щодо національної системи правового регулювання, а також у світовому масштабі з урахуванням міжнародних зобов'язань України.

4. Критерії (політичні, соціальні, правові, етичні, праксіологічні) оцінювання КК України при реалізації зазначеного курсу мають віддзеркалювати умови, в яких знаходиться наша країна. І при застосуванні цих критеріїв оцінюється КК та його норми щодо забезпечення охорони прав і свобод громадян, інших найважливіших цінностей від злочинів та їх попередження в національному і міжнародному (наднаціональному) вимірі.

Література

1. Концепція сталого розвитку. Індикатори сталого розвитку / Курс «Основи сталого розвитку» [Електронний ресурс]

2. Дейлі Г. Поза зростанням. Економічна теорія сталого розвитку / Г. Дейлі. - К.: Інтелсфера, 2001. - 312 с.

3. Супрун Н.А. Корпоративна соціальна відповідальність як чинник соціального залучення (в контексті цілей стратегії «Europe-2020») / Н. Супрун // Український соціум. - 2013. - №2 (45). - С. 163-176.

4. Свида І.В. Формування інституційних засад концепції сталого розвитку / І.В. Свида [Електронний ресурс]

5. Доповідь Всесвітньої комісії з питань довкілля та розвитку «Наше спільне майбутнє», 1987 [Електронний ресурс]

6. Новий тлумачний словник української мови: у 4 т. / уклад.: В.В. Яременко, О.М. Сліпушко. - К.: Аконіт, 1998. - Т 2. - 912 с.

7. Розенфельд Н.А. Про поняття «правове забезпечення» в контексті глобалізаційних процесів / Н.А. Розенфельд // Вісник Чернігівського державного інституту права, соціальних технологій та праці. Серія «Право. Економіка. Соціальна робота. Гуманітарні науки»: щоквартальний науковий збірник. - 2008. - №1. - Чернігів: Чернігівський державний інститут права, соціальних технологій та права, 2008. - С. 5-9.

8. Новий тлумачний словник української мови: у 4 т. / уклад.: В.В. Яременко, О.М. Сліпушко. - К.: Аконіт, 1998. - Т 3. - 928 с.

Размещено на Allbest.ru