Особливості висування типових слідчих версій під час розслідування кримінальних банкрутств

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого

Кафедра криміналістики

Особливості висування типових слідчих версій під час розслідування кримінальних банкрутств

кандидат юридичних наук, доцент

Марушев А.Д.

Анотація

Статтю присвячено класифікації та характеристиці типових слідчих версій, що виникають під час розслідування злочинів, пов'язаних із кримінальним банкрутством. Визначається сутність типізації слідчих версій на початку досудового слідства щодо злочинів, пов'язаних із кримінальним банкрутством. Проаналізовані та визначені класифікаційні критерії типізації слідчих версій таких злочинів. У статі запропоновано класифікацію типових слідчих версій, які виникають на початку розслідування злочинів, пов'язаних із кримінальним банкрутством.

Ключові слова: кримінальне банкрутство, розслідування, досудове слідство, криміналістична методика, криміналістична характеристика, типова слідча ситуація, слідча версія, типові версії, планування розслідування, слідчі дії.

Аннотация

Статья посвящена классификации и характеристике типичных следственных версий, возникающих при расследовании преступлений, связанных с криминальным банкротством. Определяется сущность типизации следственных версий в начале досудебного следствия по преступлениям, связанным с криминальным банкротством. Проанализированы и определены классификационные критерии типизации следственных версий этих преступлений. В статье предложена классификация типичных следственных версий, возникающих в начале расследования преступлений, связанных с криминальным банкротством.

Ключевые слова: криминальное банкротство, расследование, следствие, криминалистическая методика, криминалистическая характеристика, типичная следственная ситуация, следственная версия, типичные версии, планирование расследования, следственные действия.

Annotation

The article is devoted to the classification and characteristic of typical investigative leads arising from the investigation of crimes associated with criminal bankruptcy. The essence of typification of investigative leads at the beginning of pre-trial investigation of crimes related to criminal bankruptcy. Analyzed and defined the classification criteria of typification of investigatory versions of these crimes. The article proposes a classification of typical investigative versions, appearing at the beginning of the investigation of crimes associated with criminal bankruptcy.

Key words: criminal, bankruptcy, investigation, investigation, forensic methods, forensic characterization typical investigative situation, investigative version, standard version, planning of investigation, investigative actions.

Постановка проблеми. В умовах нових соціально-економічних перетворень в Україні і постійного реформування цивільного законодавства, що визначає сам факт банкрутства, значно ускладнюється застосування кримінально-правових норм, що передбачають відповідальність за кримінальне банкрутство й сам процес розслідування таких злочинів. Сучасні потреби юридичної практики вимагають розроблення нових підходів до розгляду та побудови типових слідчих версій, що має велике значення на початку досудового слідства стосовно злочинів, пов'язаних із кримінальним банкрутством. Зважаючи на ситуаційну зумовленість типових версій, необхідно визначити систему їхньої типізації та запропонувати типові слідчі версії.

Стан опрацювання. У науковій юридичній літературі проблемні питання планування і висування версій завжди були предметом пильного вивчення вчених-криміналістів. Треба зазначити, що загальні питання планування і висування версій під час розслідування злочинів розглядалися такими вченими-криміналістами, як: Ю.П. Аленін, В.П. Бахін, Т.В. Варфоломеєва, А.Ф. Волобуєв, В.І. Галаган, В.Г. Гончаренко, Ю.М. Грошевий, В.А. Журавль, В.С. Зеленецький, А.В. Іщенко, Н.І. Клименко, В.О. Коновалова, М.В. Костицький, В.С. Кузьмічов, В.К. Лисиченко, В.Г. Лукашевич, Г.А. Матусовський, О.Р. Михайленко, В.Т. Нор, М.В. Салтевський, М.Я. Сегай, В.В. Тіщенко, В.Ю. Шепітько, М.Є. Шумило та інші. Більш детально такі проблеми висвітлювались в окремих дисертаційних дослідженнях щодо розслідування окремих видів господарських злочинів такими авторами, як: В.З. Багинский, В.В. Білоус, О.П. Бущан, А.Ф. Волобуєв, В.В. Лисенко, В.Н. Махов, С.С. Чернявський тощо.

Сьогодні методика розслідування фіктивних банкрутств практично не розроблена і є лише декілька дисертацій, присвячених зазначеній темі, в яких визначаються типові слідчі версії [2]. Більшість наукових праць щодо проблем боротьби із протиправним банкрутством мають кримінально-правовий характер, навіть тоді, коли їхня назва передбачає комплексне або ж суто криміналістичне дослідження [3].

Метою статті є визначення системи типових слідчих версій під час розслідування кримінального банкрутства. Прагнемо дослідити у зв'язку з останніми змінами чинного кримінально-процесуального законодавства передумови розвитку сучасної системи типізації слідчих версій у процесі досудового розслідування злочинів, пов'язаних із кримінальним банкрутством. Проаналізувати та визначити класифікаційні критерії типізації слідчих версій таких злочинів.

Виклад основного матеріалу. У криміналістиці сформовані різні підходи до типізації слідчих версій. Безперечно, як звуження, так і розширення критеріїв типізації слідчих версій не дозволяє визначити основні організаційні й тактичні задачі та методичні положення процесу розслідування злочинів, пов'язаних із кримінальним банкрутством. Але чітке визначення типових слідчих версій на початку досудового слідства дозволить оптимізувати процес встановлення істини, визначити рішення задач ситуаційного характеру та загальний стиль діяльності кожного з учасників. Ми згодні, що інформаційну основу для висунення слідчих версій утворюють дві системи даних: 1) сукупність наявної в справі доказової та допоміжної інформації (фактична база); 2) система уявлень, сформованих за результатами наукового вивчення й узагальнення подібних злочинів (теоретична база) [8, с. 369]. На основі синтезу теоретичної та фактичної баз і формується версія [4, с. 297].

У процесі побудови конкретних робочих слідчих версій по злочину, що розслідується, важливо не тільки спиратися на наявну фактичну інформацію й особистий досвід слідчого, а й користуватися системами типових версій. Такі версії є припущенням, побудованим на основі аналізу типових ситуацій. Тому великого значення набувають схеми типових версій, зокрема і про способи розкрадання. У роботі слідчого формується певна «технологія» використання систем типових версій для вирішення конкретних слідчих завдань, що дозволяє дати логічне пояснення конкретним фактичним даним по злочину і сприяє побудові робочих версій [11, с. 199-200].

Таки версії, будучи результатом наукового узагальнення практики, відображають методику розслідування окремих видів злочинів [6, с. 10] і дозволяють слідчому, з урахуванням конкретної ситуації, дати загальну характеристику події загалом, правильно обрати ті або інші тактичні прийоми розслідування, визначити їхній зміст і послідовність [1,с. 72].

На наш погляд, для виконання завдань розслідування необхідно, щоб слідчі дії проводились не випадково, а в межах єдиної системи, що забезпечить швидке, всебічне й об'єктивне встановлення істини по справі. Важливо, щоб у кожний момент розслідування слідчий чітко усвідомлював, які факти, в якому напрямі і як саме треба встановити. Тільки в такому разі отримані факти матимуть взаємозв'язок, будуть доповнювати один одного, створювати ланцюг доказів, необхідний для обґрунтованих, логічних висновків слідчого. Така системність, цілеспрямованість і об'єктивність дій слідчого забезпечується правильним висуненням і перевіркою версій.

На початку досудового слідства злочинів, пов'язаних із кримінальним банкрутством, використовується система типових слідчих версій. Р.С. Бєлкін визначає типову криміналістичну версією як найхарактерніше для конкретної ситуації з погляду певної галузі знання або узагальненої слідчої (оперативно-розшукової, експертної, судової) практики припущення щодо окремих фактів чи події загалом [5, с. 474].

Аналіз практики показує, що під час висунення версій необхідно враховувати мету банкрутства. А саме з якою метою ліквідується підприємство:

- ухилення від погашення боргових зобов'язань перед кредиторами чи державою; з метою одержання державних дотацій, субсидій, субвенцій на розвиток і підтримку роботи підприємства;

- з метою одержання чи розстрочки зменшення відсотка по поверненню кредитів, боргових зобов'язань;

- коли початковою метою було створення самого суб'єкта підприємницької діяльності для одержання кредиту, дотацій, субсидій, субвенцій та їх привласнення, а кінцевою метою ліквідація (банкрутство) підприємства;

- з метою доведення до банкрутства державного чи комунального підприємства з наступним викупом за низькою ціною тощо.

У процесі виявлення і розкриття злочинів, пов'язаних із кримінальним банкрутствам, розбудовуються версії щодо невідомих обставин, за всіма елементами криміналістичної характеристики злочину: за способом здійснення злочину, колом причетних до нього осіб, кількістю епізодів злочинної діяльності, дійсністю чи підробленістю досліджуваних документів; чи вичнений злочин за змовою зі співробітниками кредитора, або через недбалість, непрофесіоналізм, зайву довірливість останніх тощо.

Під час перевірки версії можуть бути встановлені обставини, що підтверджують чи спростовують первісні припущення і що дозволяють побудувати нові версії, внести корективи в раніше побудовані, конкретизувати версії, що підтверджуються. Цьому сприяє встановлення обставин, що можуть розцінюватися як ознаки злочинів.

Застосування типових версій на початковому етапі розслідування дозволяє вчасно виявити та зібрати докази для вирішення питання про злочинців, пред'явлення обвинувачення, а також встановити і перевірити факти, що як викривають, так і виправдовують підозрюваного.

Першим етапом збирання доказів є складання плану розслідування з побудовою слідчих версій, що є обов'язковим не тільки на первісних етапах розслідування, але і на більш пізніх, наступних його етапах залежно від слідчої ситуації, що складається на момент розслідування.

Грамотне планування має величезне значення для продуктивного розслідування кримінального провадження за мінімальних витрат сил, засобів і, що особливо важливо для розслідування злочинів у сфері кримінального банкрутства, часу. Розпочинати планування розслідування необхідно одразу після відкриття кримінального провадження. З огляду на індивідуальні особливості та багатогранністьі кожного окремого складу злочину про банкрутство, планування, зазвичай, змінюється протягом всього процесу розслідування. Але, незважаючи на це, слідчий розпочинає обробляти первинну інформацію та висуває версії. Наприклад: у банкрута була коштовна нерухомість, але її реалізація не забезпечила погашення кредиторської заборгованості в повному обсязі:

а)треба перевірити документи купівлі/продажу, щоб виключити або підтвердити заниження ціни за угодою;

б)всі кошти від реалізації майна банкрута пішли на формування конкурсної маси;

в)все майно банкрута було виставлено на продаж тощо.

Стосовно слідчої ситуації, яка склалась на початковому етапі досудового слідства, і отриманих матеріалів слідчим висуваються найбільш характерні групи версії.

До першої групи ралежать версії стосовно фінансового становища суб'єкта господарювання, а саме:

- чи мали місце на початку звітного періоду господарської діяльності підприємства, до подання офіційної заяви до господарського суду про порушення справи про банкрутство, ознаки надкритичної неплатоспроможності (тобто фактичний коефіцієнт покриття перевищував 1 за нульової або позитивної рентабельності);

- яким насправді було фінансове становище боржника, якщо підприємство не мало ознак надкритичної неплатоспроможності напередодні укладання і виконання економічно невигідних угод або інших заходів, що призвели до стійкої фінансової неспроможності суб'єкта господарської діяльності;

- які недостовірні відомості подані боржником про своє майно та зобов'язання в бухгалтерському балансі або в інших документах, що свідчать про його фінансове та майнове становище, яке фактично характеризується стійкою фінансовою неспроможністю (ознаками надкритичної неплатоспроможності).

До другої групи належать слідчі версії стосовно предмета злочинного посягання:

- яке саме майно, матеріальні цінності або відомості про майно та матеріальні цінності були приховані, незаконно передані в інше володіння або відчужені;

- які майнові обов'язки були приховані особою злочину (боржником у процедурі банкрутству) від кредиторів;

- які саме документи були фальсифіковані, приховувані або знищені, і в яких були відображені суттєві відомості стосовно господарської чи фінансової діяльності підприємства-боржника;

- яка сукупна сума збитків (заборгованості) завдана діями злочинця кредиторам, зокрема й заборгованості до бюджету, у разі банкрутства суб'єкта господарської діяльності.

До третьої групи належать типові версії щодо способів вчинення та приховування злочину:

- які саме дії і стосовно якого майна (активів) підприємства призвели до створення зовнішніх ознак надкритичної неплатоспроможності;

- яким чином була подана офіційна заява, в якій стверджується неправдивий факт про ніби наявну фінансову неспроможність виконати зобов'язання перед кредиторами чи державою;

- які саме цілеспрямовані дії були вчиненні власником або службовою особою підприємства-боржника, що насправді погіршили фінансове становище суб'єкта господарювання (наприклад, укладення яких заздалегідь невигідних або завідомо недійсних угод, які саме і чиї борги були прийняті тощо);

- які відомості були свідомо сфальсифіковані (спосіб фальсифікації матеріальний або інтелектуальний [10 с. 87] ) і подані кредитору для введення його в обману стосовно свого дійсного фінансового становища;

- в який спосіб було здійснено приховування майна або майнових зобов'язань, відомостей про майно боржника, передання майна боржника в інше володіння, відчуження чи знищення майна боржника або фальсифікація, приховування або знищення документів, які відображають господарську чи фінансову діяльність підприємства.

До четвертої групи належать типові версії, які висуваються слідчим стосовно особи злочину або групи злочинців:

- яка службова особа склала неправдиву заяву і подала її до господарського суду або ж, використовуючи свої службові повноваження, ухвалила рішення (віддала розпорядження) про складання чи подання до господарського суду такої заяви;

- дії яких осіб привели до створення зовнішніх ознак надкритичної неплатоспроможності (банкрутства);

- хто фальсифікував документи щодо фінансового становища підприємства або за чиїм розпорядженням;

- хто приховував майно (майнові зобов'язання, відомості про майно, передачу майна боржника в інше володіння, відчуженн чи знищення майна, або фальсифікацію, приховування або знищення документів, які відображають господарську чи фінансову діяльність підприємства) або за чиїм наказом;

- хто входив до складу злочинної групи і які конкретно дії виконував (наприклад, висунення версій стосовно розшуку осіб, які сховалися від слідства, установленню їхнього можливого місця перебування тощо).

До п'ятої групи належать типові версії, які висуваються слідчим стосовно мети банкрутства:

- банкрутство здійснювалось для ухилення від погашення податкових зобов'язань;

- банкрутство здійснювалось для реструктуризації боргів і списання коштів на фіктивне санування;

- банкрутство здійснювалось для ухилення від погашення боргових зобов'язань перед кредиторами;

- банкрутство здійснювалось для одержання державних дотацій, субсидій, субвенцій на розвиток і підтримку роботи підприємства;

- банкрутство здійснювалось для зменшення вартості підприємства з наступним викупом за низькою ціною;

- банкрутство здійснювалось для акумулювання боргів інших юридичних осіб.

Треба зазначити, що завдяки розробленню концепції типових версій останнім часом стали з'являтися формалізовані програми розслідування, або алгоритмічні схеми дій слідчого у відповідних ситуаціях [7, 51-52]. Головними напрямами таких досліджень є: по-перше, типізація (за змістом) вихідної інформації про злочин; по-друге, надання до кожної типізованої інформації типового переліку версій; по-третє, формулювання типового переліку дій (програми) як засобу перевірки версій і впливу на відповідну ситуацію [9, с. 143].

слідчий версія кримінальний банкрутство

Висновки

У підсумку потрібно зазначити, що наведені типові слідчі версії є слідчими версіями початкового етапу розслідування злочинів, пов'язаних із кримінальним банкрутством. Водночас під час розроблення типових слідчих версій необхідна обов'язкова і чітка прив'язка типових версій до типових ситуацій, які можуть виникати на певному етапі розслідування. На наш погляд, типові слідчі ситуації є основою класифікації та сферою реалізації типових версій, тобто кожній типовій слідчій ситуації окремого етапу розслідування притаманні свої типові слідчі версії. За таких умов типові версії покликані допомагати слідчому у визначені шляхів і засобів розкриття й розслідування злочинів, пов'язаних із кримінальним банкрутством.

Список використаних джерел

1. Антипов В.П. Планирование расследования в проблемных ситуациях / В.П. Антипов II Вопросы борьбы с преступностью. М., 1981-Вып.34.-С. 72-82.

2. Болдарь Г.Є. Незаконні дії в разі банкрутства: проблеми кримінально-правової кваліфікації та вдосконалення законодавства : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / Г.Є. Болдарь ; Львівський наіональний університет імені Івана Франка. К., 2007. 20 с.

3. Грек Б.М. Кримінально-правова відповідальність за фіктивне банкрутство та доведення до банкрутства : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / Б.М. Грек ; Академія адвокатури України. К., 2005. 20 с.

4. Гучок А.Е. Криминалистическая структура преступления в системе деятельности по построению и проверке следственных версий / А.Е. Гучок// Право и демократия. Минск : Белорусский государственный университет, 2009. Вып. 20. С. 295-305.

5. Криминалистика : [учебникдля вузов] /Т.В. Аверьянова, Р.С. Белкин идр.-М.: Норма-Инфра, 1999. -990 с.

6. Колесниченко А.Н. О системе версий и методике их построения / А.Н. Колесниченко, Г.А. Матусовский II Криминалистика и судебная экспертиза. К.: Вища школа, 1979. Вып. 7. С. 7-13.

7. Коновалова В.Е. Криминалистическая версия : познавательная функция в судопроизводстве / В.Е. Коновалова II Проблеми правового забезпечення економічної та соціальної політики в Україні : матеріали наук.-практ. конф. (м. Харків, 24-25 травня 2005 р.). X. : Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого / відп. за вип. Ю.М. Грошевий, 2005. С. 586-589.

8. Латиш К.В. Типові слідчі версії під час розслідування вандалізму / К.В. Латиш II Науковий вісник УжНУ. Серія «Право». № 40. Т.2.-2014.

9. СинчукО.В. Функціїтипових версій / О.В. Синчук//Актуальні проблеми держави і права. -2008. Вип. 44. -С. 142-145.

10. Шепитько В.Ю. Криминалистика : [курс лекций]/ В.Ю. Шепитько. -Харьков : Одиссей, 2003. -352 с.

11. Шепітько В.Ю. Криміналістика : [підручник] / В.Ю. Шепітько. К.: Ін-Юре, 2010. 496 с.

Размещено на Allbest.ru