Поняття часу вчинення злочину як ознаки об’єктивної сторони складу злочину: порівняльний аналіз

Порівняльне дослідження поняття часу вчинення злочину в теорії кримінального права України та зарубіжних країн. Комплексний аналіз визначення поняття часу скоєння злочину, принципів прямої та зворотної дії закону в часі у теорії кримінального права.

Рубрика Государство и право
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 01.02.2018
Размер файла 26,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Поняття часу вчинення злочину як ознаки об'єктивної сторони складу злочину: порівняльний аналіз

В.Д. Василенко,

здобувач кафедри кримінального права та процесу

Національної академії управління,

провідний спеціаліст редакційно-бібліотечного відділу

Апеляційного суду міста Києва

У кримінальному судочинстві визначення часу вчинення злочину є надзвичайно важливим для правильної кваліфікації кримінального правопорушення, наявності чи відсутності пом'якшуючих чи обтяжуючих обставин тощо. Тому правильне тлумачення поняття часу скоєння злочину необхідне, особливо з огляду на пряму та зворотну дію закону в часі та сучасні тенденції у розвитку національного кримінального законодавства.

Проблему часу вчинення злочину розглядали у своїх наукових працях Ю.А. Пономаренко, А.М. Мєдвєдєв, М.І. Блум, В.А. Якушин, В.П. Ємельянов, А. Герцензон, А.І. Бойцов, А.І. Ігнатов, І. Звечаровський, М.Д. Дурманов, Я.М. Брайнин, А.В. Савченко, О.К. Процюк, Е.М. Кісілюк, І.А. Вартилецька, Т.М. Приходько, О.О. Семенюк, В.Д. Чабанюк та ін.

Об'єктивна сторона злочину - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону злочину. Характерними ознаками об'єктивної сторони є:

суспільна небезпека діяння;

діяння, вчинене у визначений час та спосіб, у певному місці, в певній обстановці із застосуванням певних предметів, знарядь або засобів;

це діяння спричинило виникнення суспільно небезпечних наслідків або загрозу їх настання;

між суспільно небезпечним діянням і наслідками є причинний зв'язок Вереша Р.В. Кримінальне право України. Загальна частина: навч. посіб. / Вереша Р.В. - К.: Центр учбової літератури, 2012. - С. 106..

Спосіб, місце, час, обстановка, знаряддя та засоби вчинення злочину як ознаки об'єктивної сторони складу злочину мають різне значення залежно від того, чи віднесені вони законом до обов'язкових або факультативних ознак певного складу злочину.

Якщо ці ознаки були включені в диспозицію статті законом про кримінальну відповідальність (тобто кримінальним кодексом), то вони обов'язкові для цього складу злочину і мають істотне значення для підстав кримінальної відповідальності та правильної кваліфікації злочину. Якщо ж ці ознаки в диспозиції норми не передбачені, то в одних випадках вони не мають істотного значення, а в інших мають значення для визначення ступеня суспільної небезпечності злочину та призначення міри покарання.

Незалежно від того, чи є спосіб, місце, час, обстановка, знаряддя та засоби вчинення злочину обов'язковими для певного злочину чи факультативними, вони мають бути ретельно досліджені в кожній кримінальній справі. Без цього розслідування кримінальної справи не буде повним і всебічним, оскільки всі ці обставини важливі для будь-якого злочину. Вони істотно впливають на решту ознак злочину, дають можливість з'ясувати і визначити його суспільну небезпечність, мотиви та мету його вчинення тощо Бажанов М.І. Кримінальне право України: Особлива частина: підручник [Електронний ресурс] / Бажанов М. І. - К.: Юрінком Інтер, 2005 р. - Режим доступу: http://www.ebk.net.ua/Book/ KPravo/06-09/1085.htm..

Що вважати часом вчинення злочину: час вчинення діяння або час настання наслідків? В юридичній літературі були висловлені різні точки зору щодо цього. Так, Н.С. Таганцев вважав, що часом вчинення злочину є час настання наслідків. Це положення випливало із загальної концепції про застосування у всіх випадках більш пізньої версії закону, навіть якщо він більш суворий Таганцев Н.С. Русское уголовное право. Часть Общая [Електронний ресурс] / Таганцев Н.С. - М.: Наука, 1994. - С. 85. - Режим доступу: http://window.edu.ru/resource/307/ 42307/files/gl2.pdf..

За визначенням М.І. Бажанова час вчинення злочину - це певний проміжок часу, протягом якого відбувається суспільно небезпечне діяння і настають суспільно небезпечні наслідки. В Особливій частині КК України Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 25-26. - Ст. 131. час вчинення злочину як ознака об'єктивної сторони описується дуже рідко, і визначення його дуже розмите. Водночас встановлення часу вчинення злочину по кожній справі має важливе значення для вирішення питання про чинність кримінального закону в часі (ст. 4, 5 КК України) Бажанов М.І. Цит. праця..

Авторський колектив кафедри кримінального права Національної академії внутрішніх справ у своєму мультимедійному навчальному посібнику наводить таке визначення часу вчинення злочину: це певний відрізок часу, протягом якого відбувається суспільно небезпечне діяння і настають суспільно небезпечні наслідки. Він є обов'язковою ознакою складу конкретного злочину в тих випадках, коли його зазначено в законі як ту чи іншу частину року, місяця, тижня або доби Кримінальне право. Загальна частина: мультимедійний навч. посіб. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.naiau.kiev.ua/books/mnp_krum_pravo_zag/..

Також в українській кримінально-правовій науці існує думка, що час вчинення злочину - це певний часовий період, протягом якого був вчинений злочин. Кримінально-правове значення час має лише у випадках, коли він передбачений у диспозиції відповідної статті Особливої частини КК України. Так, часом вчинення злочину, передбаченого ст. 272 КК України, є час виконання робіт із підвищеною небезпекою; самовільного залишення поля бою або відмова діяти зброєю - час бою (ст. 429 КК України Кримінальний кодекс України // ВВР України. - 2001. - № 25-26. - Ст. 131.); часом вчинення опору представникові влади - час виконання ним службових обов'язків (ч. 1 ст. 342 КК) Кримінальне право України. Загальна частина : підручник [Електронний ресурс] / [Ю.В. Александров, В.І. Антипов, М.В. Володько та ін.] ./ за ред. М.І. Мельника, В.А. Клименка. - К.: Юридична думка, 2004. - Режим доступу: http://ukrkniga.org.ua/ukrkniga-text/ books/_book-697.htm..

Час вчинення злочину - це означений у законі проміжок часу, протягом якого може бути вчинено злочин. Наприклад, такі злочини, як перешкоджання здійсненню виборчого права та роботі виборчої комісії (ст. 157 КК України), неправомірне використання виборчих бюлетенів, підроблення виборчих документів або неправильний підрахунок голосів чи неправильне оголошення результатів виборів (ст. 158 КК України), порушення таємниці голосування (ст. 159 КК України) можуть бути вчинені лише під час проведення виборчої кампанії. Вчинення багатьох військових злочинів у воєнний час надає таким злочинам тяжкого (кваліфікованого) виду. Вереша Р.В. Цит. праця.

Як писала М.І. Блум, визначення часу вчинення злочину потрібне, по-перше, для встановлення дії кримінального закону в часі; по-друге, для встановлення протиправності суспільно небезпечного діяння; по-третє, для встановлення часу виникнення кримінальних правовідносин; по-четверте, для встановлення передумов кримінальної відповідальності - осудності та досягнення особою передбаченого законом віку, необхідного для визнання її суб'єктом злочину; по-п'яте, для встановлення давності кримінальної відповідальності.

Дія національного кримінального закону в часі та принципи права, що мають застосування до неї, досліджувалися також у ході узагальнення судової практики. За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативні акти не мають зворотної дії у часі. Цей принцип закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі варто розуміти так, що вона починається у момент набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності. Тобто до юридичного факту застосовується той кримінальний закон, під час дії якого вони настали або мали місце.

Дія нормативно-правових актів у часі раніше визначалася тільки в окремих законах України (ст. 4 і 5 КК України, ст. 8 Кодексу України про адміністративні правопорушення). Конституція України, закріпивши в ст. 58 положення щодо неприпустимість зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують кримінальну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права.

Тобто щодо кримінальної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом'якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначалися поняття правопорушення і відповідальність за нього.

Відповідальність можлива лише за наявності в законі чи іншому нормативно-правовому акті визначення правопорушення, за яке така форма відповідальності особи передбачена, і яка може бути реалізована у вигляді примусу з боку уповноваженого державою органу.

Виходячи з цього та відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі - це поширення нового кримінального закону, яким скасована злочинність діяння або пом'якшена кримінальна відповідальність, на осіб, які вчинили відповідне діяння до набрання таким законом чинності.

Частина 3 ст. 5 КК України передбачає, що закон про кримінальну відповідальність, який частково пом'якшує відповідальність, а частково її посилює, має зворотну дію в часі лише у тій його частині, яка пом'якшує кримінальну відповідальність Паленик І. Узагальнення судової практики застосування норм закону про кримінальну відповідальність щодо давності звільнення від кримінальної відповідальності (покарання) та зворотної дії закону в часі у 2012 році та першому півріччі 2013 року / І. Паленик, В. Віхренко. - С. 5..

У Російській Федерації існує інша правова думка щодо поняття часу вчинення злочину. Злочинність і караність діяння визначаються кримінальним законом, що діяв на момент вчинення цього діяння. Часом вчинення злочину визнається час вчинення суспільно небезпечної дії (бездіяльності) незалежно від часу настання наслідків.

Загальний принцип, прийнятий у кримінальному праві сучасних правових держав, визначає, що застосовується той кримінальний закон, що діяв під час вчинення злочину. А оскільки злочин не був розкритий одразу, слідство затягнулося, та цей час був прийнятий новий, більш суворий закон. Але він не може бути застосований до діянь, вчинених до набуття чинності цим законом Симаков Г.Ф. Уголовное право Российской Федерации . Глава 12[Електронний ресурс] / Симаков Г.Ф. - Режим доступу: http://www.pravo.vuzlib.su/book_z230_page_1.html..

Відповідно до Конституції та кримінального закону Російської Федерації Конституция Российской Федерации (принята на всенародном голосовании 12 декабря 1993 г.) (с поправками) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://constitution.kremlin.ru/. застосовується закон, що діяв під час вчинення злочину. Тому необхідно визначити, що є часом вчинення злочину. В ст. 9 КК РФ Уголовный кодекс Российской Федерации от 13.06.96 N 63-ФЗ (ред. от 03.02.2014 с изменениями, вступившими в силу с 15.02.2014) [Електронний ресурс]. - Режим доступа: http://zakon base.ru/ugolovnyj-kodeks/. зазначено, що часом вчинення злочину є час здійснення суспільно небезпечного діяння (дії чи бездіяльності) незалежно від часу настання наслідків.

Кримінальний закон, що усуває злочинність діяння, пом'якшує покарання або іншим чином покращує стан особи, що вчинила злочин, має зворотну силу, тобто поширюється на осіб, що вчинили відповідне діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, що відбувають або відбули покарання та мають судимість. Кримінальний закон, що встановлює злочинність діяння, посилює покарання або в інший спосіб погіршує стан особи, зворотної сили не має.

Якщо новий кримінальний закон пом'якшує покарання за вчинене діяння, то це покарання підлягає скороченню в межах, передбачених новим кримінальним законом.

Передбачене КК Російської Федерації положення про те, що часом вчинення злочину є час вчинення діяння, відповідає принципу суб'єктивного інкримінування. Юридичною основою такої норми є те, що суб'єктивне ставлення особи до своїх вчинків і дій пов'язано із законом, що діяв на час вчинення дії чи бездіяльності Якубов А.Е. Теория и практика уголовного права и уголовного процесса. Глава 8 [Електронний ресурс] / Якубов А.Е. - Режим доступу: http://www.pravo.vuzlib.su/book_z648_page_1.html.. Це одночасно стосується необережних злочинів, позаяк суспільна небезпека особи виявляється і тоді, коли вона, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків, самовпевнено розраховує на їх попередження, і тоді, коли вона, хоч і не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків, але при необхідній уважності та завбачливості мала та могла їх передбачити.

Водночас принципу суб'єктивного інкримінування відповідає і положення, згідно з яким, якщо свідомістю особи, що вчинила злочинні дії, охоплювалося настання наслідків у момент набрання чинності більш суворим законом, то часом вчинення злочину буде час настання наслідків. При цьому вирішальне значення має те, що особа зробила все від неї залежне для настання цих наслідків, і немає значення, чи мала особа можливість запобігти настанню наслідків.

Спираючись на численні точки зору вчених, можна говорити про відсутність єдиного підходу до розуміння поняття часу вчинення злочину, який би повно та всебічно відображав його сутність. Це і є поштовхом для подальших теоретичних напрацювань, враховуючи досвід інших країн, з метою належного закріплення на законодавчому рівні визначення даного загальнотеоретичного поняття та спрощення кваліфікації злочинів у судовій практиці.

кримінальний право злочин

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Поняття злочину, основні ознаки його складу. Аналіз ознак об’єктивної сторони складу злочину та предмета. Значення знарядь та засобів вчинення злочину при розслідуванні того чи іншого злочину. Основні відмежування знаряддя та засобу вчинення злочину.

    курсовая работа [82,5 K], добавлен 17.04.2012

  • Розкриття стадій вчинення злочину за сучасних умов розвитку кримінального права в Україні. Суспільні відносини, які виникають при встановленні стадій вчинення злочину. Стадії вчинення умисного злочину. Добровільна відмова при незакінченому злочині.

    курсовая работа [47,9 K], добавлен 31.01.2008

  • Поняття, функції та признаки складу злочину; їх класифікація за різними ознаками. Зміст кримінально-правової кваліфікації вчиненого діяння. Ознайомлення зі складовими елементами об'єктивної та суб'єктивної сторін складу злочину. Види необережної вини.

    дипломная работа [60,0 K], добавлен 26.08.2014

  • Поняття й ознаки суб’єктивної сторони складу злочину, визначення його внутрішнього змісту. Встановлення мети і форми вини: умисел чи необережність. Дослідження змісту суб’єктивної сторони злочину за кримінальним законодавством України, Франції, Німеччини.

    курсовая работа [74,4 K], добавлен 14.02.2017

  • Поняття та завдання кримінального кодексу України. Об'єкти, що беруться під охорону за допомогою норм КК. Джерела та основні риси кримінального права. Поняття злочину, його ознаки, склад та класифікація, засоби і методи вчинення. Система та види покарань.

    контрольная работа [23,1 K], добавлен 24.10.2014

  • Аналіз наукових підходів до визначення поняття вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб. Пояснення застосовуваного на практиці підходу щодо розгляду даної категорії. Розробка пропозицій щодо доповнення ч. 2 ст. 28 Кримінального кодексу України.

    статья [26,1 K], добавлен 22.02.2018

  • Сутність поняття кримінального покарання та аналіз поняття складу злочину. Особливості загальної та спеціальної превенції. ПОняття мети покарання, його основні ознаки. Аналіз ефективності призначених покарань в Рівненській області. Кваліфікація злочину.

    дипломная работа [210,8 K], добавлен 19.07.2011

  • Поняття необережності, як форми вини. Поняття та елементи складу злочину. Поняття об’єкта злочину та його структура. Об’єктивна сторона злочину. Суб’єкт злочину. Суб’єктивна сторона злочину. Класифікація необережних злочинів, особливості їх криміналізації

    курсовая работа [40,4 K], добавлен 18.03.2007

  • Критерії розмежування злочину, передбаченого ст. 392 КК України, зі злочинами із суміжними складами, особливості їх кваліфікації. Класифікація злочинів за об’єктом посягання, потерпілим, місцем вчинення злочину, ознаками суб’єктивної сторони та мотивом.

    статья [20,7 K], добавлен 10.08.2017

  • Поняття та характеристика стадій вчинення умисного злочину. Кримінально-правова характеристика злочинів, передбачених ст. 190 КК України. Кваліфікація шахрайства як злочину проти власності. Вплив корисливого мотиву на подальшу відповідальність винного.

    курсовая работа [143,3 K], добавлен 08.09.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.