Характеристика спадкового договору

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Характеристика спадкового договору

З.К. Рогожина

Розглядаються особливості, зміст, істотні умови, порядок укладання та розірвання спадкового договору. Здійснено порівняння спадкового договору та договору довічного утримання, окреслено ознаки, за якими вони відрізняються. Визначаються істотні відмінності спадкового договору від заповіту.

Ключові слова: тадковий договір, істотні умови спадкового договору, розірвання спадкового договору.

Рассматриваются особенности, содержание, существенные условия, порядок заключения и расторжения наследственного договора. Осуществлено сравнение наследственного договора и договора пожизненного содержания, очерчены признаки, по которым они отличаются. Определяются существенные отличия наследственного договора от завещания.

Ключевые слова: наследственный договор, существенные условия наследственного договора, расторжение наследственного договора.

Сonsidered inheritance characteristic features of its content contract essential terms of procedure of drawing up and termination. In articles mentioned comparison of inheritance contract and contract maintenance for life signs of by which they diffem. Determined significant differences which distinguish inherited contract from the covenant

Key words: contract of inheritance, essence of the contract of inheritance, termination of the contract of inheritance.

Смерть фізичної особи є невідворотною і припиняє її правосуб'єктність. Такий юридичний факт позбавляє особу можливості володіти, користуватися, розпоряджатися набутим нею за життя майном, а також вчиняти дії, необхідні для набуття майна в майбутньому. Відповідно виникає необхідність у переході прав та обов'язків померлої особи до інших осіб (членів сім'ї, родичів чи взагалі до зовсім чужих людей).

В юридичній практиці такий договір не часто використовується. Це зумовлено, по-перше, необізнаністю населення, по-друге, тим, що відсутній відпрацьований механізм використання спадкового договору. Тому нотаріуси неохоче радять своїм клієнтам підписувати подібний договір. Тим більше, що багато в чому він схожий на договір довічного утримання.

За час існування та розвитку спадкового договору в українському законодавстві у науковців виникла велика кількість дискусійних питань щодо його юридичної характеристики, характеристики сторін, їх прав та обов'язків. Багато дискусійних питань виникає, коли йдеться про місце спадкового договору в структурі ЦК України. Очевидно, що, як і будь-який інший договір, спадковий договір, передбачає виникнення у його сторін певних зобов'язань. Законодавець визнав за доцільне включити спадковий договір до Книги шостої ЦК України, що регламентує спадкові відносини, тим самим констатуючи його тісний зв'язок із спадкуванням. Це, в свою чергу, зумовлює необхідність визначення правової природи спадкового договору та встановлення його специфічних ознак.

Ці питання дістали відображення у працях вітчизняних вчених: В.В. Ва- сильченка, С.А. Денисова, О.В. Дзери, Ю.О. Заїки, Н.С. Кузнєцової, В.В. Луця, А.В. Луць, С.В. Мазуренко, З.В. Ромовської, С.Я. Фурси, Є.І. Фурси, Є.О. Харитонова, Б.Б. Черепахіна, Я.М. Шевченко, Г.Ф. Шершенєвича та ін.

Спадковий договір не може розглядатися як самостійний вид спадкування, оскільки відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. У зв'язку з цим Пленум Верховного Суду України вказав, що перехід майна від відчужувача до набувача на підставі спадкового договору не є окремим видом спадкування, а тому на відносини сторін не поширюються відповідні правила про спадкування, в тому числі право на обов'язкову частку5. Відтак розміщення глави 90 у книзі 6 ЦК України є досить умовним. До спадкового договору не застосовуються норми спадкового права через відсутність юридичного складу спадкового правонаступництва6.

Із цього правила можна зробити такі висновки:

відчужувач не може розпорядитися майном, яке є предметом спадкового договору, на випадок смерті шляхом складання заповіту;

майно, яке є предметом спадкового договору, не входить до складу спадщини;

майно, яке є предметом спадкового договору, не може бути предметом заповідального відказу;

на таке майно після смерті відчужувача не можуть претендувати особи, які мають право на обов'язкову частку в спадщині;

майно, яке є предметом спадкового договору, на момент його укладання має бути визначене конкретно і не може бути відчужене, хоча його власником і залишається відчужувач;

на відміну від спадкоємця, який прийняв спадщину, та відповідно до ст. 1282 ЦК України зобов'язаний задовольнити вимогу кредиторів, на набувача за спадковим договором такий обов'язок не покладається.

Згідно із ст. 1302 ЦК України за спадковим договором одна сторона (набувач) зобов'язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача.

Інститут спадкового договору має більш тісний зв'язок з підгалуззю зобов'язального, а не спадкового права, оскільки виступає різновидом договорів про передачу майна у власність. Схожість спадкового договору із спадкуванням виявляється в спільності основної юридичної підстави виникнення права на спадкування у спадкоємців і права власності у набувача, якою є смерть фізичної особи-відчужувача7.

Істотною умовою спадкового договору є його предмет, яким виступає майно відчужувача. Предметом спадкового договору може бути як рухоме, так і нерухоме майно. У разі, якщо предметом спадкового договору є нерухоме майно, при підписанні договору відчужувач забовязаний пред явити правовстановлюючий документ на нерухомість. Назву цього документа та його реквізити нотаріус зазначає у тексті договору. Майно, яке є предметом спадкового договору, вилучається із спадкової маси. Тому заповіт, в якому зазначено таке майно, вважається недійсним.

Спадковий договір укладається у письмовій формі й підлягає нотаріальному посвідченню, а також державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. Спадковим реєстром є електронна база даних, яка містить відомості, зокрема, про посвідчені спадкові договори. У разі недодержання сторонами зазначених вимог спадковий договір визнається нікчемним. Зазначені умови мають істотне юридичне значення і застосовуються незалежно від того, чи є предметом спадкового договору нерухоме або рухоме майно. Відчужувачем за спадковим договором може бути будь-яка фізична особа, набувачем - будь-яка фізична або юридична особа. Зрозуміло, що для укладення спадкового договору, як і будь-якого іншого, сторони повинні мати цивільну дієздатність. Водночас відчужувачем може бути і неповнолітня особа, і особа з обмеженою дієздатністю. В такому разі для укладання угоди необхідна згода батьків неповнолітнього або піклувальника особи з обмеженою дієздатністю. спадковий договір заповіт утримання

Набувачем за спадковим договором може бути лише особа з повною цивільною дієздатністю (окрім неповнолітнього, і особи з обмеженою дієздатністю), малолітні та недієздатні особи не можуть бути сторонами спадкового договору, оскільки договором на набувача покладаються певні обов'язки. Сторони спадкового договору мають відповідні права й обов'язки.

Так, ст. 1305 ЦК України передбачено, що набувач у спадковому договорі може бути зобов'язаний вчинити певну дію майнового або немайнового характеру до відкриття спадщини або після її відкриття. Зазначені дії мають здійснюватися залежно від розпоряджень відчужувача, до або після настання його смерті. Із положень глави 90 ЦК України вбачається, що набувач здійснює покладені на нього договором обов'язки за свій рахунок і не має права на відшкодування витрат та сплату винагороди за рахунок майна, що призначене йому відчужувачем.

Водночас відчужувач має право призначити особу, яка після його смерті буде здійснювати контроль за виконанням спадкового договору. В разі відсутності такої особи контроль за виконанням спадкового договору здійснює нотаріус за місцем відкриття спадщини.

Отже, спадковий договір є двостороннім правочином: набувач зобов'язаний вчинити певні дії за вказівкою відчужувача, взамін чого до нього переходить право власності на майно. Тому коло обов'язків набувача має визначатися вже виходячи не з одностороннього волевиявлення відчужувача, а зі спільної згоди сторін, враховуючи договірний характер правовідносин. Ст. 1307 ЦК України встановлює гарантії додержання прав та законних інтересів учасників спадкового договору.

З метою недопущення переходу майна, що є предметом спадкового договору, до третіх осіб нотаріус одночасно з посвідченням цього договору накладає на зазначене майно заборону відчуження та вносить відомості про нього до Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. Зняття заборони відбувається після смерті відчужувача на підставі свідоцтва про смерть.

Заповіт, складений відчужувачем щодо майна, вказаного у спадковому договорі, є нікчемним незалежно від часу його складання. Якщо у заповіті містяться розпорядження не лише стосовно майна, яке є предметом спадкового договору, а й іншого майна спадкодавця, такий заповіт визнається недійсним лише у частині розпорядження майном, вказаним у спадковому договорі.

Оскільки спадковий договір пов'язаний з особами його учасників, то ст. 1308 ЦК України визначено право сторін звертатися до суду з метою дострокового розірвання договору. Розірвання спадкового договору можливе з ініціативи однієї зі сторін у судовому порядку. Так, спадковий договір може бути розірваний відчужувачем, якщо набувач не виконує належним чином покладених на нього обов'язків. Набувач же може вимагати розірвання договору в тому випадку, якщо належне виконання обов'язків за договором з його боку неможливе (наприклад, з причин погіршення стану здоров'я).

Крім розірвання, в договорі можуть бути передбачені й інші наслідки порушення сторонами зобов'язань, наприклад, відшкодування збитків, компенсація моральної шкоди тощо.

На вимогу набувача спадковий договір може бути розірвано судом як до смерті, так і після смерті відчужувача. Для цього має бути встановлена неможливість виконання ним розпоряджень відчужувача.

У разі смерті набувача спадковий договір вважається припиненим. У цьому випадку спадкоємці набувача мають право вимагати від відчужувача відшкодування витрат, яких вони зазнали при виконанні спадкового договору в тій частині зобов'язань, які були виконані набувачем до його смерті.

Якщо відповідно до спадкового договору набувач був зобов'язаний вчинити певні дії після смерті відчужувача, то у разі смерті набувача обов'язок вчинити ці дії переходить до його спадкоємців.

Найбільше спільних рис спадковий договір має з договором довічного утримання. Однак вищезазначені договори відрізняються за такими ознаками: момент, з якого виникають права та обов'язки сторін; сторони договору; майно, яке може відчужуватися за договором відчужувачем; зобов'язання набувача; момент набуття права власності набувачем.

Щодо моменту, з якого виникають права та обов'язки сторін, то спадковий договір - консенсуальний і вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди за всіма істотними умовами при дотриманні форми правочину, що встановлена законодавством. А договір довічного утримання є реальним і вважається укладеним з моменту передачі у власність набувача майна за умови дотримання форми правочину, встановленої законодавством.

Сторони договору за спадковим договором: відчужувпач, подружжя, один із подружжя або інша особа. Зі змісту ст. 1302 ЦК України вбачається, що відчу- жувачем може бути лише фізична особа. Набувач набуває право власності на майно у разі смерті відчужувача. Набувач фізична або юридична особа. За договором довічного утримання відчужував - фізична особа незалежно від віку і стану здоров'я, набувач - повнолітня дієздатна особа або юридична особа.

Щодо майна, яке може відчужуватись за договором відчужувачем, то за спадковим договором у законодавстві не встановлено жодних обмежень, а тому майно може бути визначене як «все майно відчужувача», так і чітко визначене. За договором довічного утримання таким майном може бути житловий будинок, квартира або їх частина, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність.

Відносно зобов'язання набувача, згідно із спадковим договором, виконувати розпорядження відчужувача, то воно може полягати у зобов'язанні вчинити певну дію майнового або немайнового характеру до відкриття спадщини або після її відкриття. Відповідно до договору довічного утримання набувач зобов'язаний забезпечити відчужувача утриманням та (або) доглядом. Матеріальне забезпечення, яке щомісячно має надаватися відчужувачу, підлягає грошовій оцінці. Набувач може бути зобов'язаний забезпечити відчужувача або третю особу житлом у будинку (квартирі), який передано йому за договором, а також поховати відчужувача у разі його смерті.

Щодо моменту набуття права власності набувачем відповідно до спадкового договору, то набувач стає власником майна після смерті відчужувача.

Відповідно до договору довічного утримання набувач стає власником з моменту державної реєстрації договору (якщо за договором передається нерухоме майно) або з моменту нотаріального посвідчення договору, але до смерті відчужувача набувач не має права відчужувати це майно та передавати його в заставу.

Ст. 1241 ЦК України встановлено коло осіб, які мають право на обов'язкову частку в спадщині та спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом.

Відносно спадкового договору таких обмежень не встановлено, тобто у разі передачі за спадковим договором права власності на все майно відчужувача, особи, що зазначені в ст. 1241 ЦК України, не мають права на отримання своєї обов'язкової частки з майна, яке передається за спадковим договором.

Відповідно до ст. 1234 ЦК України вчинення заповіту через представника не допускається, водночас такі обмеження щодо укладення спадкового договору відсутні. Тобто спадковий договір може укладатися представником, який діє в інтересах та від імені відчужувача.

Дещо схожим зі спадковим договором є заповіт з покладанням обов'язків (ст. 1240 ЦК України) та заповіт з включенням до нього заповідального відказу (ст. 1237 ЦК України). Заповідач може зобов'язати спадкоємця до вчинення певних дій немайнового характеру: розпорядження особистими паперами, визначаення місця і форми здійснення ритуалу поховання (ст. 1240).

Якщо у заповіті зроблено заповідальний відказ, то на спадкоємців покладаються обов'язки надати відказоодержувачам права майнового характеру. Зокрема, право користуватися житлом, автомобілем тощо. В кожному із цих випадків є істотні відмінності, відображені у змісті заповіту. Водночас їх відрізняє від спадкового договору відсутність згоди на покладання обов'язків (спадкоємець не підписує заповіту), заповідач у будь-який час може скасувати заповіт буз звернення до суду тощо8.

У літературі висловлена думка, що спадковий договір - це альтернатива договору довічного утримання, оскільки в першому випадку моментом набуття права власності є смерть відчужувача, а в другому - посвідчення нотаріусом відповідного договору, або якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Особам, які виявили бажання укласти спадковий договір, слід бути дуже уважними та пильними, добре розуміти природу спадкового договору. Відчужувач повинен усвідомлювати, що на майно, зазначене у спадковому договорі, буде накладено заборону відчуження, і заповіт, складений відносно цього майна, буде нікчемним, що за спадковим договором спадкоємці, які мають право на обов'язкову частку спадкового майна, у такому разі будуть позбавлені цього права. На відміну від заповіту, за яким заповідач має право внести зміни до заповіту або взагалі його скасувати, подавши відповідну заяву до нотаріуса, за спадковим договором відчужувач має право розірвати спадковий договір, у разі невиконання набувачем його розпоряджень, у судовому порядку.

Відшкодування моральної шкоди за наявності професійного захворювання наслідків укладення спадкового договору, його особливостей та відмінністей від договору довічного утримання та заповіту.

Отже, спадковий договір має подвійну правову природу: він одночасно є і розпорядженням на випадок смерті, й договором, змістом якого обумовлюються його істотні умови. Водночас спадковий договір не суперечить загальним засадам цивільного законодавства і розкриває нові можливості здійснення прав власника щодо розпорядження своїм майном.

Размещено на Allbest.ru