Поняття та зміст оперативної обстановки у виправних колоніях

Размещено на http://www.allbest.ru/

Поняття та зміст оперативної обстановки у виправних колоніях

Постановка проблеми

Зважаючи на структуру злочинності у виправних колоніях, у зазначених установах, де тримаються засуджені до покарань у виді позбавлення волі на певний строк і довічного позбавлення волі, завжди існує ризик виникнення надзвичайних ситуацій різної складності, спричинених учиненням того або іншого злочину (злочинів).

Ступінь складності зазначених ситуацій, окрім характеру та ступеня суспільної небезпеки вчинених засудженими злочинів, залежить, насамперед, від оперативної обстановки, що виникла у тій або іншій установі.

Виклад основного матеріалу

Термінологія «ускладнення оперативної обстановки», «складна оперативна обстановка», що вживається у професійній діяльності, безпосередньо пов'язаній з місцями позбавлення волі, містить у собі характеристику ступеня криміногенної напруженості, що складається у виправній колонії. Проте, як в емпіричній, так і теоретичній сфері немає єдності в поглядах на зазначені поняття. У цілому вони означають якісну ознаку, яка узагальнює умови здійснення оперативно-службової діяльності, що виникли, і є предметом дослідження, в основному, юридичних наук. Для розкриття змісту названих термінів необхідно з'ясувати сутність поняття «оперативна обстановка».

А. П. Іпакян це поняття вважає прикладним (відомчим), яким позначається сукупність важливих для організації діяльності ОВС різних чинників. Останні прийнято структурувати на зовнішні та внутрішні умови функціонування цих органів. До зовнішніх умов належать: стан злочинності й у цілому громадського порядку; соціально-економічні та географічні характеристики обслуговуваної ОВС території. До внутрішніх умов належать: наявні в розпорядженні керівника ОВС сили і засоби; результати діяльності ОВС із виконання завдань боротьби зі злочинністю й охорони громадського порядку [1, с. 4].

І. І. Лигалов та В. Г. Самойлов оперативну обстановку розуміють як сукупність внутрішніх і зовнішніх умов, що впливають на роботу служб виправної колонії щодо забезпечення виконання покарання, на процес виправленнязасуджених. При цьому зазначені вчені виділяють дві групи умов, з яких до першої належать: стан режиму відбування покарання і злочинності у виправній колонії, а також законності серед співробітників; стан умов режиму виконання покарання, що характеризують роботу служб колонії; стан сил і засобів забезпечення процесу виправлення засуджених; до другої - специфіка району дислокації виправної колонії [2, с. 7-9].

Обидва наведені трактування поняття оперативної обстановки вимагають уточнення і деякої деталізації. Отже, оперативну обстановку слід розуміти як сукупність внутрішніх і зовнішніх умов, в яких здійснюється діяльність виправної колонії і які мають якісні та кількісні кримінологічні показники, що впливають на криміногенну ситуацію в ній і визначають її стан.

Разом із тим проведене дослідження показало, що у виправних колоніях оцінювання оперативної обстановки дається без урахування її багатокомпо- нентності. Оперативне стеження за станом оперативної обстановки керівниками цих установ здійснюється, як правило, на основі висновків ЧПНУ, їх доповіді під час закінчення чергування.

У цьому випадку відсутнє розуміння того, що ЧПНУ, співробітники чергової зміни не можуть глибоко пізнати явища і процеси, що тривають у середовищі засуджених, під час реалізації функції нагляду за їх поведінкою. Оцінювання оперативної обстановки у виправній колонії передбачає необхідність аналізу багатьох видів інформації, її специфічних виявів, різних джерел і способів отримання. Проведене дослідження підтверджує, що у виправних колоніях не створено систему оперативного збирання інформації з використанням різних джерел, кожне з яких може володіти певними видами інформації, що має значення для оцінювання оперативної обстановки [3].

Аналіз та оцінювання оперативної обстановки у виправній колонії та її прогноз мають здійснюватися з урахуванням таких основних видів інформації:

1. Вид виправної колонії - первинний показник, за яким можна судити про стан оперативної обстановки, передбачати параметри її динаміки.

Виправні колонії мінімального рівня безпеки характеризуються більшою плинністю засуджених. Це спричиняє незабезпечення установ кваліфікованими фахівцями. Крім того, начальники відділень, оперативні працівники, ЧПНУ, виробничий персонал мають постійно вибудовувати заново свої професійні позиції. Їх службове навантаження вище, ніж у співробітників виправних колоній інших рівнів безпеки. Це не сприяє глибокому та всебічному пізнанню середовища засуджених і процесів, що відбуваються в ньому.

У виправних колоніях середнього рівня безпеки досить високий відсоток неодноразово засуджених, таких, які відбували раніше і відбувають покарання за тяжкі злочини. З огляду на це підвищується ступінь криміногенності середовища засуджених. Для таких засуджених характерний більш високий ступінь обережності та законспірована поведінка. Якщо у виправних колоніях мінімального рівня безпеки елементи лідерства, об'єднання в неформальні групи, утисків, боргових залежностей виявляються частіше у відкритій формі, то у виправних колоніях середнього рівня безпеки - навпаки. У цих колоніях неформальні правила і традиції мають більш виражені кримінальні тенденції.

Характерною рисою складу засуджених, які відбувають покарання у виправних колоніях максимального рівня безпеки, є їх відмінність за кримінальним статусом. Такі засуджені мають досвід конспірації своєї поведінки. Умови їх тримання (система покамерного розміщення) характеризуються підвищеним рівнем ізоляції. Це ускладнює оперативне обслуговування, виховний вплив і нагляд за засудженими. За таких обставин у середовищі засуджених спостерігається висока латентність криміногенних та кримінальних явищ і процесів.

2. Місце дислокації виправної колонії - один із чинників, що впливають на стан оперативної обстановки. Найбільше піддаються криміногенному впливові ззовні виправні колонії, розташовані у великих містах, індустріальних регіонах. Зовнішнє середовище здійснює більш активну протидію проваджуваному в цих установах процесу виконання покарання, ніж в установах, що дислокуються у віддалених районах. Це викликано тим, що засуджені, які відбувають покарання в перших із названих установ, мають значно більше можливостей для встановлення неконтрольованих адміністрацією контактів з особами, які перебувають на волі, отримання інформації, пов'язаної з реалізацією злочинних задумів, для придбання заборонених предметів (грошей, спиртних напоїв, наркотиків). На стан оперативної обстановки у виправних колоніях негативно впливає криміногенна ситуація, що виникає за місцем їх дислокації, зміни якісних і кількісних характеристик злочинності.

3. Оцінюючи стан оперативної обстановки, не можна не враховувати профіль виробництва, вид продукції, що випускається, які зумовлюють систему економічних зв'язків виправних колоній. Їх аналіз надає можливість передбачати можливі неконтрольовані контакти засуджених із криміногенним середовищем поза місцями позбавлення волі, особливо для придбання спиртних напоїв, наркотиків, грошей.

Профіль виробництва зумовлює різні можливості засуджених з виготовлення заборонених предметів, які можуть бути використані для підготовки та вчинення злочинів (холодна і вогнепальна зброя), а також створення нелегального ринку збуту виробів художнього та побутового призначення, що виготовляються засудженими. Останнє спричиняє незаконний товарно-грошовий обіг в установах виконання покарань, що надає засудженим можливість мати готівку, яка використовується і в злочинних цілях.

4. Стан оперативної обстановки у виправній колонії залежить від ліміту її наповнення і фактичної кількості засуджених, які тримаються в колонії.

У цьому плані є проблематичним науково обґрунтоване встановлення чисельності спецконтингенту для того або іншого рівня безпеки, а також нездатність кримінально-виконавчої системи адекватно реагувати на зміни криміногенної ситуації в суспільстві. Зростання злочинності призводить до переповнювання виправних колоній засудженими понад встановлені межі. Надмірна концентрація засуджених у відділеннях, локальних секторах ускладнює роботу щодо їх трудової зайнятості, організацію процесу ресоціалізації,сприяє ускладненню криміногенної обстановки у виправних колоніях, робить їх важкокерованими.

5. Зміни, що відбуваються в кількісному складі засуджених. Необхідно враховувати динаміку кількісної характеристики засуджених. На ускладнення оперативної обстановки впливає збільшення у виправній колонії кількості засуджених понад установлений ліміт. Основним джерелом отримання цього виду інформації є особові справи засуджених. Така інформація має надаватися керівниками відділів контролю за виконанням судових рішень за мірою прибуття засуджених у виправну колонію і вибуття їх у зв'язку зі звільненням, а також етапуванням в інші установи [4].

6. Оперативна обстановка у виправній колонії безпосередньо залежить від кримінологічної, психологічної, кримінально-правової характеристики засуджених, які відбувають покарання. Збільшення у виправній колонії кількості осіб, які вчинили насильницькі злочини проти особи (хуліганство, розбої, грабежі, нанесення тілесних ушкоджень, вбивства та ін.), злочини, пов'язані з наркотиками, є одним із чинників, котрі сприяють виникненню в середовищі засуджених негативних процесів, які перешкоджають діяльності персоналу з виконання покарання.

Так, за офіційними статистичними даними ДПтС України, станом на 1 жовтня 2014 р. кримінологічний склад засуджених до позбавлення волі виглядає таким чином:

16.3 тис. осіб - за умисне вбивство, у тому числі: 8,1 тис. осіб, які вчинили вбивство при обтяжуючих обставинах;

9.3 тис. осіб - за нанесення умисного тяжкого тілесного ушкодження;

27,5 тис. осіб - за розбій, грабіж та вимагання;

2.3 тис. осіб - за зґвалтування;

30 осіб - за захоплення заручників;

20 тис. осіб - за злочини у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров'я населення [5].

Важливо контролювати неформальні елементи середовища засуджених, його субкультуру. Крім того, для встановлення криміногенності середовища засуджених, що впливає на стан оперативної обстановки, необхідна інформація про їх якісний склад, який визначається кількістю утримуваних у виправній колонії засуджених таких категорій: молодіжного віку; які не мають сім'ї; з низьким освітнім рівнем; які не здійснювали до засудження соціально корисну діяльність; із тривалим кримінальним минулим, тобто неодноразово (три і більше рази) судимих; засуджених, які перебувають на профілактичному або оперативно-профілактичному обліках. Джерелами вказаних видів інформації є особові справи засуджених, самі засуджені, оперативні матеріали, одержувані оперативними працівниками відомості, які фіксуються начальниками відділень, медичними працівниками, психологами, іншими співробітниками, результати проведення відповідних заходів оперативного, режимного, виховного характеру.389

Необхідно враховувати і ту обставину, що процес виконання покарання здійснюється в умовах постійної протидії діяльності виправних колоній як ззовні, так і всередині їх. Виправні колонії - це складні, важкокеровані системи, що пояснюється наявністю чинників, що належать до об'єкта керуючого впливу. Як такий об'єкт виступають засуджені, серед яких є особи з великим кримінальним досвідом, а також хронічні алкоголіки й наркомани, деградовані особистості, особи з психічними аномаліями, схильні до протиправної поведінки, що не завжди надає можливість дати оперативний прогноз розвитку криміногенної ситуації. Річ у тім, що поведінка злочинця, який перебуває в оточенні йому подібних, непередбачувана. Складна система мі- жособистісних відносин, різне неформальне становище кожного окремо взятого засудженого, існування груп засуджених позитивної та негативної спрямованості з притаманними їм інтересами й елементами лідерства створюють в їх середовищі безперервний процес суперечностей, які нерідко вирішуються конфліктуючими сторонами шляхом учинення неправомірних дій. Крім того, персонал виправних колоній також піддається різному ступеню небезпеки ризику стати об'єктом злочинного посягання з боку засуджених (чинення останніми опору, вчинення ними нападів, убивств, захоплень заручників, завдання шкоди здоров'ю та ін.).

7. На криміногенну ситуацію й оперативну обстановку у виправній колонії впливає кількість засуджених, які перебувають на профілактичному та оперативно-профілактичному обліках: 1) особи, які вважають себе лідерами та «авторитетами» злочинного середовища, «злодіями у законі»; 2) особи, засуджені за злочини проти основ національної безпеки; 3) особи, засуджені за вбивство на замовлення; 4) особи, засуджені за бандитизм; 5) наркодилери з міжрегіональними зв'язками; 6) схильні до вживання та поширення наркотичних та одурманюючих речовин, спиртних напоїв; 7) схильні до втечі;

8) схильні до нападу, захоплення заручників; 9) схильні до злісної непокори вимогам адміністрації та дій, що дезорганізують роботу установ; 10) схильні до виготовлення зброї, вибухових пристроїв; 11) схильні до встановлення не- дозволених зв`язків; 12) особи, які здійснюють побори та притиснення інших засуджених; 13) організатори та активні учасники угруповань негативної спрямованості; 14) організатори та учасники азартних ігор; 15) схильні до гомосексуалізму; 16) особи, які мають психічні вади; 17) схильні до виготовлення заборонених предметів та інших речовин, не передбачених виробничою програмою; 18) особи, які перебувають у конфліктних відносинах з іншими засудженими; 19) особи, які утримувались в ДІЗО і ПКТ.

8. На профілактичний облік можуть братися й інші категорії засуджених, але це повинно визначатися зі стану оперативної обстановки у виправній колонії. Як правило, профілактичний облік ведеться у двох формах: списочній і картковій. Списочний облік ведеться оперативним відділом та відділом соціально-виховної та психологічної роботи у відділеннях і взагалі в колонії. Картковий облік ведеться співробітниками оперативного відділу і, як правило, систематизується в алфавітно-довідковій картотеці.Про стан оперативної обстановки у виправній колонії можна судити за кількістю злочинів, учинених засудженими в період відбування покарання, особливо таких як вбивство, заподіяння шкоди здоров'ю, хуліганство, дії, що дезорганізують роботу установ виконання покарань, захоплення заручників, масові заворушення. Однак слід мати на увазі, що злочини, учинені засудженими стосовно один одного, у деяких випадках є результатом конфлікту, який виник раптово, що істотно не впливає на оперативну обстановку. Не можна також беззастережно стверджувати, що рівень злочинності є визначальним показником ступеня складності оперативної обстановки. Тому злочини, учинені засудженими у виправній колонії, необхідно аналізувати за їх мотивами, з урахуванням негативних процесів, що тривають серед осіб, які відбувають покарання, визначаючи при цьому, чи є ці злочини результатом таких процесів, і навпаки, чи спричинили ці злочини ускладнення взаємовідносин між засудженими, розборки в їх середовищі.

Необхідно всебічно аналізувати кожен учинений злочин шляхом збирання такої інформації: час і місце вчинення; відомості, що характеризують особу засуджених, які вчинили злочини, потерпілих; причини вчинення злочинів; проблеми в діяльності співробітників, які не дали змогу попередити, припинити вчинення злочинів; чи є злочини результатом міжособистісних конфліктів. Під час аналізу кримінальної ситуації у виправній колонії враховується, які злочини вчинено, їх кількість. При вчиненні злочинів оперативна обстановка оцінюється на основі результатів оперативно-розшукових заходів, що проводяться з метою надання правоохоронним органам, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність або кримінальне провадження, допомоги в розкритті, припиненні та попередженні злочинів.

9. Аналіз порушень установленого порядку відбування покарання. Порушення засудженими встановленого порядку відбування покарання можуть бути різними за характером. Про ускладнення оперативної обстановки свідчать такі порушення, як невиконання законних вимог персоналу, конфлікти, установлення «злодійських» традицій, кримінальної субкультури, азартні ігри, побори, відмови від виходу на роботу, оголошення голодування, завдання масових тілесних ушкоджень, придбання грошей, спиртних напоїв. Частина із вказаних порушень установленого порядку відбування покарання має явний, відкритий характер, інші - прихований. Однак в обох випадках вимагається отримання інформації, необхідної для об'єктивного оцінювання оперативної обстановки. Така інформація може бути отримана у процесі педагогічної та психологічної взаємодії із засудженими, нагляду за їх поведінкою, проведення службових розслідувань, оперативно-розшукової діяльності.

Характеристика заходів, застосованих до засуджених за порушення встановленого порядку відбування покарання. Заходи дисциплінарного впливу (стягнення) завжди пов'язані з певними видами порушень. Особливо підлягають аналізу факти необхідності поміщення засуджених у ДІЗО, переведення до ПКТ. Збільшення тенденції застосування до засуджених крайніх заходів дисциплінарного впливу свідчить про стан оперативної обстановки.391

Такі заходи застосовувати необхідно, оскільки вони спрямовані на недопущення подальшого її ускладнення. Для оцінювання оперативної обстановки, відповідно до характеристики заходів дисциплінарного впливу на засуджених, доцільно, щоб всебічно і глибоко досліджувалися причини й умови, які сприяли вчиненню засудженими порушень установленого порядку відбування покарання.

10. Види й кількість вилучених заборонених предметів. До найбільш поширених видів заборонених предметів серед засуджених у кримінально- виконавчих установах належать колючо-ріжучі предмети, зброя (холодна та вогнепальна), гроші, спиртні напої, наркотичні засоби, мобільні телефони [6, с. 552-553]. Надходження до засуджених цих предметів спричиняє негативні наслідки, пов'язані з ускладненням оперативної обстановки, вчиненням засудженими правопорушень (у тому числі злочинів), організацією підкупів співробітників з метою отримання незаконних пільг або втягнення у злочинну діяльність, зміцненням позицій груп засуджених негативної спрямованості, насадженням злодійських традицій, утворенням боргової залежності засуджених, створенням конфліктів між ними [7, с. 4]. Аналіз ситуації щодо виявлення джерел і каналів надходження заборонених предметів може бути здійснено лише за умови повноти службових розслідувань за фактами вилучення грошей, спиртних напоїв, наркотиків тощо. Слід зазначити, що об'єктивно оцінити оперативну обстановку тільки за фактами вилучення заборонених предметів не можна. Більшою мірою факти перебування у засуджених заборонених предметів характеризуються латентністю, тому в організаційній системі пізнання ситуації зсередини вимагається виявлення засуджених, які потенційно здійснюють придбання заборонених предметів, отримання з оперативних та інших джерел інформації про обіг у середовищі засуджених грошей, спиртних напоїв, наркотиків.

11. Наявність і характер міжособистісних конфліктів у середовищі засуджених. Міжособистісні конфлікти - джерело ускладнення оперативної обстановки. Оцінювання оперативної обстановки на основі результатів аналізу міжособистісних конфліктів повинно мати безперервний дослідницький характер. Джерелами інформації є засуджені, які перебувають у конфліктних відносинах, їх середовище, результати проведення оперативно-розшукових, педагогічних, психологічних заходів. Причинний комплекс конфліктів - основа оцінювання оперативної обстановки у виправній колонії. Важливість цього показника аналізу та оцінювання оперативної обстановки актуалізується і в силу того, що за результатами нашого дослідження 31,25 % умисних вбивств у виправних колоніях було вчинено засудженими на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин. Тому виявлення й розв'язання мі- жособистісних конфліктів у середовищі засуджених посідає чільне місце серед спеціально-кримінологічних заходів запобігання зазначеним злочинам.

Випереджальний аналіз розвитку криміногенної ситуації в середовищі засуджених, ускладнення оперативної обстановки. Результатом випереджального аналізу є прогноз зміни оперативної обстановкиу виправній колонії, який становить собою імовірнісне судження про майбутній стан оперативної обстановки, злочинності, детермінант, які сприяють їх зміні. Прогноз має бути заснований на результатах дослідження кількісних та якісних кримінологічних характеристик явищ і процесів, що змінюють умови виконання та відбування покарання, оперативну обстановку. Процес прогнозування надає можливість передбачати зміну оперативної обстановки на кінець певного періоду і встановити її тенденції в рамках часових періодів, а також вплив раптово виникаючих чинників на структуру й динаміку порушень установленого порядку відбування покарання і злочинів у середовищі засуджених. Метою такого прогнозування є розроблення заходів з недопущення ускладнення оперативної обстановки у виправній колонії.

12. Матеріально-побутові умови тримання засуджених істотно впливають на стан оперативної обстановки у виправній колонії. Неналежне створення засудженим умов життєдіяльності виключає можливість ефективної організації не тільки виховного процесу, а й інших видів професійної діяльності. Умови відбування покарання у виді позбавлення волі, складовою частиною яких є матеріально-побутове та медико-санітарне забезпечення засуджених, є детермінантою їх поведінки. Вони або олюднюють особистість, створюючи міцну основу для застосування різних засобів впливу, або, навпаки, викликають озлоблення і призводять до деградації особистості, створюючи підґрунтя для внутрішнього напруження і протидії режимним та іншим законним вимогам персоналу виправних колоній.

13. Один із найважливіших показників, які визначають стан оперативної обстановки у виправній колонії, - забезпеченість засуджених працею. Відсутність в установі виробничої бази, що дає змогу повністю працевлаштувати засуджених, змушує останніх до вчинення незаконних дій з набуття грошових коштів, призводить до передачі засудженими один одному обсягів робіт як одного зі способів виходу з боргової залежності, азартних ігор під робочі місця. Чим більше засуджених не зайнято працею, тим більш криміногенним є їх середовище, що дестабілізує оперативну обстановку, ускладнює процес виконання покарання. Нині, за даними ДПтС України, частка засуджених, не зайнятих суспільно корисною працею, становить близько 53 %.

Правильними є, на нашу думку, судження К. К. Горяїнова, який вважає, що оперативна обстановка є похідною від кримінологічної обстановки. Однак не згодні з деякими аргументаціями в тому, що у кримінологічній обстановці злочинність є ядром ситуації [8]. На нашу думку, оперативна обстановка містить у собі більш широку просторову сферу, яка може змінювати свій зміст несподівано: погіршилися екологічні умови, порушилося забезпечення регіону, установ виконання покарань фінансовими, матеріальними ресурсами, іншими засобами забезпечення нормальної життєдіяльності. Крім того, елементи кримінологічної обстановки входять до складу оперативної обстановки. За елементами оперативної обстановки є можливість дати прогноз розвитку кримінологічної обстановки.

Стан оперативної обстановки у виправній колонії багато в чому залежить від укомплектованості персоналом структурних підрозділів, його якісної професійної підготовки, особливо тих із них, чия діяльність безпосередньо пов'язана із засудженими (відділ соціально-виховної та психологічної роботи, оперативний відділ, чергова частина, відділ нагляду і безпеки, відділ охорони, виробничі служби). Під час неукомплектованості цих структурних підрозділів завжди закономірним є ускладнення оперативної обстановки.

Однак проведений аналіз розроблюваних у виправних колоніях профілактичних заходів дає підстави зробити висновок про те, що вони не ґрунтуються на дійсній інформації про існуючу оперативну обстановку, формуються не на основі передбачення її розвитку у найближчий і віддалений час. За результатами проведеного дослідження виявлено, що 87 % розроблюваних у виправних колоніях заходів мають неконкретний характер або відображають тільки виконання посадових обов'язків співробітників структурних підрозділів. Значна частина інформації, що зосереджена в оперативних працівників, є незатребуваною для оцінювання оперативної обстановки та складання прогнозу її зміни, розроблення профілактичних заходів, які можуть бути реалізовані начальниками відділень, співробітниками відділу нагляду і безпеки, психологами, виробничим персоналом.

Визначивши перелік обов'язкової для аналітичної роботи інформації, вважаємо за доцільне навести правила (алгоритм), за якими формується оцінювання оперативної обстановки, а саме:

- оцінювання здійснюється на основі порівняльного методу за принципом: «теперішній стан» - «колишній стан» і «теперішній стан» - «планований (прогнозований) стан»;

- порівняльне оцінювання робиться за компонентами кожного блоку оперативної обстановки, зіставляючи їх між собою;

- аналіз і оцінювання основних блоків компонентів оперативної обстановки здійснюється в такій послідовності: «об'єкт впливу» - «зовнішнє середовище» - «керована підсистема» - «управляюча підсистема»;

- у рамках кожної оціночної побудови її виходи мають розглядатися з позицій одного й того самого суб'єкта управління - керівництва територіальних органів ДПтС України, оскільки зміна суб'єкта створює вже іншу низку оцінювання [9].

Висновки

оперативний обстановка колонія

Вважаємо, що наведені вище види інформації та алгоритм для оцінювання оперативної обстановки у виправній колонії нададуть можливість оптимізувати діяльність з вироблення оперативно-розшукових заходів запобігання злочинам, що призводять до надзвичайних ситуацій у вказаних установах.

Бібліографічні посилання

1. Ипакян А. П. Организация и методика слежения за оперативной обстановкой на территории города и района, ее изучение и оценка / Ипакян А. П. - М., 1986.

2. Лыгалов И. И. Слежение за оперативной обстановкой в ИТК / И. И. Лыгалов, В. Г. Самойлов. - Рязань, 1984.

3. Богатирьов І. Г. Правові та кримінологічні ознаки правопорушень, пов'язаних із проникненням заборонених речей і предметів в установи виконання покарань та недозво- лених зв'язків персоналу із засудженими / І. Г. Богатирьов // Кримінологічні засади запобігання злочинам в установах виконання покарань України (пенітенціарна кримінологія) : посібник / за ред. О. М. Джужи. - К., 2013. - С. 552-553.

4. Обушевский И. Ф. Правовые и криминологические проблемы борьбы с незаконной передачей запрещенных предметов лицам, содержащимся в исправительно-трудовых колониях (по материалам Украинской ССР) : дисс. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / Обушевский Иван Федорович. - К., 1991. - С. 4.

5. Горяинов К. К. Теория и практика познания криминологической обстановки : ав- тореф. дисс. на соискание учен. степени доктора юрид. наук : спец. 12.00.08 «Уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право» / К. К. Горяинов. - М., 1991.

Размещено на Allbest.ru