Нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення як база оподаткування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення як база оподаткування

Хавар Ю.С., Хавар М.В.

Національний університет «Львівська політехніка»

В статті проведено дослідження нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення під багаторічними насадженнями у м.Львові. Обґрунтовано показники величин, які доцільно застосовувати при визначенні та нарахуванні земельного податку та орендної плати щодо цієї категорії земель у межах населеного пункту. Сформульовано головні чинники, які будуть обумовлювати прийняття важливих управлінських рішень органами місцевого самоврядування при оподаткуванні земель сільськогосподарського призначення, на основі нормативної грошової оцінки, з врахуванням основних типів аґровиробничих груп ґрунтів.

Ключові слова: нормативна грошова оцінка, землі сільськогосподарського призначення, багаторічні насадження, земельний податок, орендна плата, аґровиробничі групи ґрунтів.

Постановка проблеми. Уміле раціональне використання земельних ресурсів є одним із джерел надходжень до місцевих бюджетів. Алгоритм земельного оподаткування та нарахування орендної плати, власникам земельних ділянок та землекористувачам, є прерогативою органів місцевого самоврядування, згідно затверджених ними розмірів відповідних ставок та є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад. Тому правильне нарахування земельного податку та орендної плати є важливим питанням сьогодення для наповнення місцевих бюджетів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У науковій літературі дослідженням питань нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, як бази оподаткування, присвячені праці широкого кола вітчизняних науковців, таких як Ю.Ф. Дехтяренко, Ю.М. Манцевич, Ю.М. Палеха [1], А.Г. Мартин [2; 3], В.М. Кілочко [4], І.В. Юрченко [5] та деяких інших дослідників.

Далеко не всі проблеми, що стосуються даної тематики знайшли своє відображення у науковій літературі. Потребує подальшого вивчення та удосконалення нормативно-правова та методична база з питань оцінки земель, необхідність прийняття правильних управлінських рішень органами місцевого самоврядування щодо затвердження ними ставок земельного податку та орендної плати з врахуванням особливостей певної категорії земель.

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. Питання використання місцевих бюджетів як дієвого інструменту управління економікою та важливої основи фінансового забезпечення повноважень державних та місцевих органів влади у процесі виконання їх обов'язків, набувають дедалі важливішого значення. Тому місцеві ради на виконання вимог чинного законодавства повинні обов'язково визначати ставки земельного податку та орендної плати, а також перелік пільг щодо їх сплати. Правильність і повнота визначення податкових зобов'язань із земельного податку та орендної плати за землю, а також своєчасна їх сплата до місцевих бюджетів є виконанням конституційних обов'язків платників щодо сплати податків і зборів у порядку та розмірах, встановлених Податковим кодексом.

Мета статті. Головною метою наших досліджень є розрахунок земельного податку та орендної плати на прикладі земельної ділянки сільськогосподарського призначення під багаторічними насадженнями, що розташована на території м. Львова в урочищі «Голоско», в залежності від нормативної грошової оцінки земель, з врахуванням основних типів ґрунтів на території міста, та прийнятого рішення органу місцевого самоврядування щодо оподаткування таких земель.

Виклад основного матеріалу дослідження. Функціонування в Україні інституту самоврядування з відповідними органами управління та самодостатніми місцевими бюджетами, практика передачі державних повноважень місцевим органам влади створюють надійну основу для переходу на європейські стандарти організації суспільного життя і водночас зумовлюють пошук нових шляхів забезпечення стабільності бюджетної системи, стійкості міжбюджетних відносин та підвищення ефективності бюджетного регулювання [6, 7]. Бюджетний кодекс України у частині місцевих бюджетів спрямований на формування прогнозованої бюджетної політики, регіональне економічне зростання, збільшення фінансової самодостатності місцевих бюджетів та вдосконалення міжбюджетних відносин [8].

Відповідно до положень Податкового Кодексу України, поняття «плата за землю» є узагальнюючим і об'єднує в собі два обов'язкових платежі -- земельний податок та орендну плату за землі державної та комунальної форми власності. Відповідно до пункту 14.1.72 статті 14 Податкового Кодексу України земельний податок -- обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. А згідно з пунктом 14.1.136 статті 14 Податкового Кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності -- обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою [9; 10]. Плата за землю є прямим, загальнодержавним обов'язковим платежем, який сплачується на всій території України фізичними і юридичними особами [11].

Виходячи з вищевикладеного розглянемо необхідність прийняття правильного управлінського рішення органами місцевого самоврядування щодо затвердження ними ставок земельного податку та орендної плати з врахуванням особливостей певної категорії земель, а саме земель сільськогосподарського призначення у межах м. Львова.

Земельний податок та орендна плата є одними із складових частин надходження коштів до місцевих бюджетів. Згідно Земельного та Податкового кодексів розрахунок земельного податку та орендної плати напряму пов'язаний із нормативною грошовою оцінкою земель, оскільки береться певний відсоток для відповідної категорії земель. Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь -- не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки (відповідно до ст. 274) [9]. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу (ст. 288) [9]:

— не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки;

— не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Досліджувані земельні ділянки, що відводяться із земель комунальної власності територіальної громади, розташовані у 4610137500:05:004 кадастровому кварталі на території м. Львова в урочищі «Голоско» у Садівничому кооперативі «Приозерний Голоско». Кадастровий квартал, в якому знаходяться ділянки, розташовані на віддалі 1,2 км від центру м. Львова. Межі та площі земельних ділянок, визначені згідно з генпланом м. Львова [12].

Земельні ділянки, які є об'єктом дослідження, мають обмеження охоронної зони ЛЕП 110 кВ (розмір охоронної зони від проекції крайніх проводів з обох боків, становить 20 м) та прибережної захисної смуги (яка встановлюється, по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною (у нашому випадку) -- для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари -- 25 метрів), що відповідно відображено на кадастровому плані.

Відділ Держземагентства у м. Львові надав вичерпний перелік обмежень у використанні земельних ділянок СК «Приозерний Голоско» для ведення садівництва в урочищі Голоско у м. Львові. Враховуючи ухвалу Львівської міської ради та висновок Управління архітектури і містобудування Львівської міської ради [12], землекористувачу земельних ділянок, що надаються у власність та в оренду для ведення садівництва за рахунок земель комунальної власності територіальної громади м. Львова, відповідно до ст. 111 Земельного кодексу України [10] встановили наступні обмеження: зміну цільового призначення земельних ділянок проводити у відповідності до чинного законодавства; використовувати земельні ділянки з врахуванням меж суміжних земельних ділянок та відповідно до документації із землеустрою; не чинити перешкод при прокладенні та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку, трубопроводів та інших комунікацій до сусідніх

земельних ділянок; вжити заходів по недопущенню стоку дощових і стічних вод, проникнення отрутохімікатів, мінеральних добрив та інших шкідливих речовин на суміжні земельні ділянки; не допускати засмічення і забур'янення земельних ділянок; забезпечити цілодобовий доступ до існуючих на території ділянок інженерних мереж для їх ремонту, обслуговування, дотримуватись правил використання земель в охоронній зоні згідно з вимогами інженерних служб міста; дотримуватись загальних вимог використання земельних ділянок відповідної площі (згідно до кадастрового плану) у відповідності до ст. 112 Земельного кодексу України; дотримуватись загальних вимог використання земельних ділянок відповідної площі (згідно до кадастрового плану) у відповідності до ст. 61 Земельного кодексу України; земельні ділянки, що знаходяться в межах червоних ліній вулиці, надаються в оренду до часу розширення (будівництва) вуличної мережі, в разі вимог Виконавчих органів ЛМР земельні ділянки повинні бути звільнені із землекористування; приступати до використання земельних ділянок до встановлення їх меж в натурі і державної реєстрації прав забороняється.

Для обчислень ми обираємо одну із 15 досліджуваних земельних ділянок за № 2 із найбільшою площею 0,1191 га, що надається у власність [12]. Нормативна грошова оцінка досліджуваних земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні фізичних осіб для ведення садівництва розраховується на основі шкал грошової оцінки агровиробничих груп ґрунтів.

Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель м. Львова є затвердженою відповідно до Ухвали Львівської міської ради 18-тої сесії 6-го скликання «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Львова» за № 4250 від 25.12.2014 р., тому обчислення нормативної грошової оцінки об'єкту досліджень базуватиметься на основі цієї Ухвали [13].

Визначення нормативної грошової оцінки будь- якої ділянки сільськогосподарського призначення в межах території м. Львова, здійснюється вирахуванням суми добутків вартості кожної аґрогру- пи ґрунтів, що входять до складу даної ділянки на відповідну площу ділянки цих аґрогруп. Оскільки нам не відомі дані щодо агровиробничих груп ґрунтів, на яких розташований об'єкт досліджень, розрахуємо нормативну грошову оцінку для земельної ділянки під багаторічними насадженнями, в залежності від представлених основних типів ґрунтів на території міста [14-17].

Відповідно до Ухвали Львівської міської ради № 4330 ставку земельного податку за один гектар сільськогосподарських угідь для багаторічних насаджень встановлено у розмірі 0,03 відсотка від їх нормативної грошової оцінки [18].

Ставки земельного податку ми обирали згідно статті 272 Податкового кодексу, до внесення у нього змін, де для одного гектара сільськогосподарських угідь ставки податку встановлювалися у відсотках від їх нормативної грошової оцінки у таких розмірах: для ріллі, сіножатей та пасовищ -- 0,1%; для багаторічних насаджень -- 0,03%. Чинна ст. 274 ч. 1 Податкового кодексу говорить про те, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено,встановлюється у розмірі не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки для сільськогосподарських угідь [9].

В таблиці 1 наведено розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки № 2, наданої у власність, за основними типами аґровиробни- чих груп ґрунтів, земельний податок, а також орендну плату якщо припустити, що об'єкт досліджень можна надати в оренду.

грошовий земля сільськогосподарський оподаткування