Правові основи підприємницької діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

правові основи підприємницької діяльності

Навчальний посібник

ЗМІСТ

ВСТУП

Тема № 1. Правове регулювання підприємницької діяльності в Україні: загальні питання

1.1 Розвиток науки про підприємництво

1.2 Ознаки підприємництва

1.3 Функції підприємницької діяльності

1.4 Принципи підприємницької діяльності

1.5 Види підприємницької діяльності.

1.6 Законодавче регулювання підприємницької діяльності в Україні

Тема № 2. Суб'єкти підприємницької діяльності

2.1 Поняття суб'єктів підприємницької діяльності

2.2 Ознаки суб'єктів підприємницької діяльності

2.3 Підприємницька правоздатність

2.4 Види суб'єктів підприємницької діяльності

Тема № 3. Фізичні особи-підприємці як суб'єкти підприємницької діяльності

3.1 Ознаки фізичних осіб-підприємців як суб'єктів підприємницької діяльності

3.2 Вимоги до фізичної особи, що має намір стати підприємцем

3.3 Документи, що подаються для реєстрації фізичних осіб як суб'єктів підприємницької діяльності

3.4 Порядок державної реєстрації фізичної особи-підприємця

3.5 Державна реєстрація припинення фізичної особи-підприємця

Тема № 4. Юридичні особи як суб'єкти підприємницької діяльності

4.1 Юридичні особи: поняття, ознаки, види

4.2 Порядок створення та припинення юридичних осіб

4.3 Організаційно-правові форми юридичних осіб в Україні

4.4 Порядок державної реєстрації юридичних осіб

4.5 Підстави для відмови в реєстрації юридичної особи

4.6 Державна реєстрація припинення юридичної особи

Тема № 5. Легалізація суб'єктів господарювання

5.1 Поняття та види легалізації підприємництва

5.2 Порядок проведення внутрішньої легалізації підприємницької діяльності

5.3 Порядок проведення зовнішньої легалізації підприємницької діяльності

5.4 Ліцензування: поняття та правова регламентація

5.5 Загальні засади сертифікаційної діяльності

Тема № 6. Ліцензування підприємницької діяльності

6.1 Ліцензування підприємницької діяльності: поняття, підстави, нормативно-правова регламентація

6.2 Види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню

6.3 Документи, що подаються органу ліцензування для отримання ліцензії

6.4 Порядок видачі ліцензії

6.5 Підстави для анулювання ліцензії

Тема № 7. Інвестування (фінансування) підприємницької діяльності

7.1 Поняття та сутність фінансування підприємницької діяльності

7.2 Поняття та види інвестицій

7.3 Суб'єкти інвестиційного процесу8

7.4 Правові форми інвестиційної діяльності

7.5 Гарантії прав суб'єктів інвестиційної діяльності та захист інвестицій

7.6 Регулювання інвестиційної діяльності

Тема № 8. Правові засади приватизації як основи становлення приватного сектора економіки

8.1 Приватизація: поняття, цілі, пріоритети

8.2 Принципи приватизації

8.3 Джерела правового регулювання приватизації

8.4 Суб'єкти та об'єкти приватизації

8.5 Порядок приватизації та способи приватизації

8.6 Договірні відносини приватизації

8.7 Відповідальність за порушення законодавства про приватизацію

Тема № 9. Організаційно-правові основи бухгалтерського обліку та фінансової звітності в підприємницькій діяльності

9.1 Бухгалтерський облік в Україні: поняття, мета, принципи

9.2 Організація та ведення бухгалтерського обліку в Україні

9.3 Фінансова звітність: поняття, основні вимоги, види

9.4 Основні завдання контролю за веденням бухгалтерського обліку та фінансової звітності в підприємницькій діяльності

Тема № 10. Правове регулювання торгівлі в Україні

10.1 Загальні положення про торговельну діяльність в Україні

10.2 Роздрібна торгівля продовольчими товарами

10.3 Правила роздрібної торгівлі непродовольчими товарами

10.4 Правове регулювання торгівлі на ринках

Тема № 11. Правове регулювання рекламної діяльності в Україні

11.1 Загальні положення законодавства про рекламу

11.2 Законодавчі вимоги щодо реклами

11.3 Особливості рекламування деяких видів товарів

11.4 Недобросовісна реклама

Тема № 12. Оподаткування підприємницької діяльності

12.1 Загальні положення про оподаткування підприємницької діяльності

12.2 Загальна система оподаткування

12.3 Спрощена система оподаткування

12.4 Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності

12.5 Податкова звітність

Тема № 13. Обмеження монополії в підприємницькій діяльності

13.1 Монополія: поняття, види

13.2 Антимонопольне законодавство України

13.3 Державна політика у сфері розвитку економічної конкуренції та обмеження монополізму

13.4 Антиконкурентні дії органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю

13.5 Недобросовісна конкуренція: поняття, правові засади захисту

13.6 Антимонопольний комітет України: поняття, склад, завдання, повноваження

Тема № 14. Здійснення підприємницької діяльності в зовнішньоекономічній сфері

14.1 Зовнішньоекономічна діяльність як вид господарської діяльності

14.2 Джерела правового регулювання зовнішньоекономічної діяльності

14.3 Принципи зовнішньоекономічної діяльності

14.4 Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності

14.5 Види зовнішньоекономічної діяльності

14.6 Органи державного регулювання та місцевого управління зовнішньоекономічною діяльністю

Тема № 15. Контроль за здійсненням підприємницької діяльності

15.1 Контроль за здійсненням підприємницької діяльності: поняття, форми, види

15.2 Принципи та функції контролю за здійсненням підприємницької діяльності

15.3 Об'єкти та суб'єкти контролю за здійсненням підприємницької діяльності

15.4 Аудит: поняття, суб'єкти, підстави проведення, нормативно-правова регламентація

15.5 Державний контроль за здійсненням підприємницької діяльності

Тема № 16. Відповідальність в сфері підприємницької діяльності

16.1 Загальноправові засади відповідальності у підприємництві8

16.2 Відповідальність за порушення законодавства в сфері ліцензування

16.3 Відповідальність за порушення антимонопольного законодавства

16.4 Відповідальність за порушення митного законодавства

БАЗОВИЙ Глосарій

ВСТУП

Курс «Правові основи підприємницької діяльності» є необхідною складовою частиною вивчення комплексу правознавчих дисциплін в навчальних закладах, які здійснюють підготовку фахівців за спеціальністю «Правознавство». Він дає можливість оволодіти знаннями та практичними навичками у сфері здійснення підприємницької діяльності, укладання господарських договорів, ведення підприємницької діяльності тощо.

Мета курсу - сформувати у студентів відповідні правові знання, уміння і навички, пов'язані з професійною підготовкою.

Основні завдання курсу:

ознайомлення з базовими принципами підприємницької діяльності;

вивчення особливостей правового регулювання відносин у цій сфері;

формування навичок роботи з нормативними матеріалами, вміння застосовувати здобуті теоретичні знання у вирішенні практичних питань та інше.

Студент повинен знати:

• загальні питання (джерела, принципи, суб'єктів та ін.) правового регулювання підприємницької діяльності в Україні; порядок утворення та припинення підприємств; організацію підприємницької діяльності в Україні та в зарубіжних країнах; державне регулювання підприємницької діяльності;

• особливості укладення, зміст та виконання контрактів купівлі-продажу, планове регулювання якості при здійсненні підприємницької діяльності, її правові аспекти;

• правове регулювання біржової діяльності, аукціонів, торгів (тендерів) та діяльності торгових посередників; основні засади валютного регулювання і валютного контролю в Україні; правове регулювання страхування в підприємницькій практиці; правове регулювання розрахунків і кредитування в підприємницькій діяльності; правові засади митного регулювання; правове регулювання оподаткування доходів від підприємницької діяльності тощо.

В результаті вивчення курсу «Правові основи підприємницької діяльності» студент повинен уміти:

• аналізувати конкретні обставини;

• тлумачити чинне законодавство у сфері підприємницької діяльності;

• правильно застосовувати норми чинного законодавства в сфері підприємницької діяльності;

• користуватися джерелами правового регулювання підприємницької діяльності;

• застосовувати положення діючого законодавства в майбутній практичній діяльності для захисту економічних інтересів як усієї нашої держави в цілому, так і окремих учасників підприємницької діяльності.

Тема 1. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ: ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ

1.1 Розвиток науки про підприємництво

Підприємництво стало темою дискусій і аналізу в ХVШ ст. і спочатку привертало інтерес лише економістів. У XIX ст. у світі почали вживатися як синоніми такі поняття як «підприємництво», «вільні підприємства» і «капіталізм».

Розвиток процесу наукового осмислення підприємництва пройшов «три хвилі» розвитку теорії підприємницької функції.

«Перша хвиля» - виникла у ХVІІІ ст., була пов'язана з концентруванням уваги на несенні підприємцем ризику (Р. Кантільон, Й. Тюнен, Г. Мангольдт, Ф. Найт).

«Друга хвиля» пов'язана з виділенням інноваційності як основної характерної риси (Й. Шумпетер).

«Третя хвиля» пов'язана з обґрунтуванням поліфункціональної моделі підприємництва і відрізняється концентруванням уваги на особистих якостях підприємця (Л. Мізек, Ф. Хайєк, І. Кирцнер).

Сучасний етап розвитку теорії підприємництва відносять до «четвертої хвилі», яка характеризується перенесення акценту на управлінський аспект в аналізі дій підприємця.

Легальне визначення поняття «підприємництво» вперше було сформульовано у ст. 1 Закону України «Про підприємництво», де підприємництво визначалось як безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність з виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством. З введенням в дію ГК України легальне визначення підприємницької діяльності наступне: підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів і одержання прибутку (ст. 42 ГК України). Під господарською діяльністю у ГК України розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

1.2 Ознаки підприємництва

В юридичній та економічній літературі немає єдності думок щодо ознак підприємницької діяльності. Найчастіше виділяють такі її ознаки:

1) ініціативність;

2) самостійність;

Ініціативність і самостійність підприємницької діяльності знаходить своє відображення у нормах ГК України: підприємці мають право без обмежень здійснювати самостійно будь-яку підприємницьку діяльність, що не заборонена законодавством; заборона незаконного втручання органів державної влади і органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб у господарські відносини.

3) творчий та інноваційний характер (виявляється у пошуку нових можливостей, орієнтації на нововведення). В юридичній літературі рідко згадується ця ознака.

4) систематичність (регулярність, професійність, постійність);

Існує декілька точок зору щодо характеристики цієї ознаки:

- при визначенні кількісних критеріїв систематичності підприємницької діяльності виходять з вимог податкового законодавства;

- «метод вилучення» - епізодична або одинична діяльність не може вважатися підприємницькою, у той час як регулярна, професійна, постійна діяльність є такою. У разі ж виникнення спору про систематичність питання повинне вирішуватися з урахуванням конкретних обставин;

- відповідне поняття прив'язується до таких галузей права, як кримінальне, трудове, де систематичністю визнається здійснення дій два і більше разів.

5) ризиковий характер (перекладення на підприємця тягаря передбачення несприятливих наслідків (збитків) і вжиття заходів щодо їх превенції або усунення, не пов'язане з винною поведінкою підприємця);

6) цільове спрямування на одержання прибутку;

Деякі автори підкреслюють, що метою підприємницької діяльності є одержання не прибутку взагалі, а саме підприємницького прибутку, яким визнається особливий вид доходу, винагороди за заповзятливість, специфічну творчу активність у сфері приватного бізнесу. Вважається, що прибуток підприємця складається з двох елементів: звичайного прибутку ділової людини та надлишку над звичайним прибутком. Другий елемент і є підприємницьким доходом (прибутком) у вигляді форми суспільної винагороди за інноваційний пошук, новаторство у виробництві.

Та чи інша діяльність не може бути віднесена до підприємницької, якщо її метою не є одержання прибутку. Проте якщо прибуток не отриманий, незважаючи на цільове спрямування діяльності на її досягнення, то сам по собі цей факт не може служити підставою для вилучення її з числа видів підприємницької діяльності. Отже, визначальною є наявність саме мети одержання прибутку, а не досягнення її на будь-якому етапі цієї комплексної діяльності.

7) самостійна юридична відповідальність;

8) соціально-відповідальний характер.

У жодному з визначень або описів підприємницької діяльності у вітчизняній літературі вчені-юристи не згадують соціально-відповідальний характер підприємницької діяльності як його необхідної ознаки. Зазначена ознака виділяється вченими-економістами.

Окрім вказаних вище ознак підприємницької діяльності, в літературі також називається ознака державної реєстрації. Але не можна визнати державну реєстрацію необхідною ознакою саме підприємництва. Ст. 58 ГК України має назву «Державна реєстрація суб'єкта господарювання», а Закон України від 15 травня 2003 року має назву «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», тому державну реєстрацію слід вважати ознакою не підприємництва, а характеристикою його суб'єкта - підприємця.

1.3 Функції підприємницької діяльності

Сутність підприємництва більш глибоко розкривається через його основні функції - інноваційну (творчу), ресурсну, організаційну, стимулюючу (мотиваційну).

Інноваційна (творча) функція підприємництва полягає в сприянні генеруванню та реалізації нових комерційних ідей, здійсненню техніко-економічних, наукових розробок, проектів, що пов'язані з господарським ризиком.

Ресурсна функція підприємництва передбачає мобілізацію на добровільних засадах матеріальних, фінансових, трудових, інформаційних, інтелектуальних та інших ресурсів.

Організаційна функція підприємництва полягає в безпосередній організації виробництва, збуту, реклами, зводиться до поєднання ресурсів в оптимальних пропорціях та здійснення контролю за їх використанням.

Стимулююча (мотиваційна) функція підприємництва зводиться до формування стимулюючого (мотиваційного) механізму ефективного використання ресурсів з урахуванням досягнень науки, техніки, управління організацією виробництва, а також до максимального задоволення потреб споживача.

1.4 Принципи підприємницької діяльності

Принципи підприємницької діяльності - це її основоположні ідеї, засади, яким вона повинна відповідати. ГК України, закріплюючи в ст. 44 принципи підприємництва, виходить із загального положення про його свободу.

Підприємництво здійснюється на основі:

- вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності;

- самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону;

- вільного найму підприємцем працівників;

- комерційного розрахунку та власного комерційного ризику;

- вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом;

- самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

1.5 Види підприємницької діяльності

Як в юридичній, так і в економічній літературі немає єдності думок щодо класифікації видів підприємницької діяльності. Найбільш поширеною є наступна класифікація:

1) За колом суб'єктів:

- індивідуальне (колективне) підприємництво громадян;

- підприємництво юридичних осіб.

2) За параметром юридичного статусу носія:

- підприємництво, що здійснюється власником;

- підприємництво на основі делегованих власником повноважень.

3) За фазами виробничого циклу:

- виробниче підприємництво;

- комерційне підприємництво;

- фінансове підприємництво.

4) За критерієм масштабу підприємництва:

- мікропідприємництво (суб'єкти господарювання, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує десяти осіб, а річний дохід від будь-якої діяльності за цей період не перевищує два мільйони євро);

- мале (суб'єкти господарювання, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує п'ятдесяти осіб, а річний дохід від будь-якої діяльності за цей період не перевищує десять мільйонів євро);

- велике (суб'єкти господарювання, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує двохсот п'ятдесяти осіб, а річний дохід від будь-якої діяльності за цей період не перевищує п'ятдесяти мільйонів євро);

- середнє (всі інші - відмінні від великих та малих).

5) За ступенем новизни, наявності творчого елементу:

- інноваційне (новаторське) підприємництво;

- імітаційне (як ініціативне запозичення нововведень) підприємництво;

- репродуктивне підприємництво.

6) З точки зору суспільного блага:

- конструктивне;

- деструктивне.

7) Залежно від легалізації підприємництва:

- законне підприємництво;

- незаконне підприємництво.

1.6 Законодавче регулювання підприємницької діяльності в Україні

Правове регулювання підприємництва в Україні здійснюється цілою низкою нормативно-правових актів, що пов'язано з досить широкою сферою регулювання цієї галузі. Нормативно-правові акти з питань підприємницької діяльності утворюють єдину внутрішньо узгоджену систему, яка забезпечує її правове регулювання в Україні. До таких актів належать закони (кодекси, закони) та підзаконні нормативно-правові акти (укази Президента України; постанови Верховної Ради України; постанови Кабінету Міністрів України; правові акти нормативного характеру міністерств, інших центральних органів виконавчої влади; правові акти нормативного характеру державних органів, які є суб'єктами нормотворення; постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим нормативного характеру; постанови Ради міністрів Автономної Республіки Крим; накази міністерств та інших республіканських органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим тощо).

Зважаючи на специфіку та комплексність нормативно-правових актів в сфері підприємницької діяльності, то можемо казати про те, що всі нормативно-правові акти в цій галузі є спеціальними, оскільки регулюють низку досить вузьких питань (ліцензування господарської діяльності, оподаткування суб'єктів підприємницької діяльності, державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності тощо).

Найважливішим актом в регулюванні підприємницької діяльності є Конституція України. У ст. 42 Конституції України зазначається: «Кожний має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом». Це право означає, що кожний сам вільний вибирати, орієнтуючись на свої бажання і можливості, чим займатися: стати підприємцем, менеджером на акціонерному підприємстві або розпочати індивідуальну трудову діяльність. Держава гарантує всім підприємцям, незалежно від обраних ними організаційних форм підприємницької діяльності, рівні права і створює рівні можливості для доступу до матеріально-технічних, фінансових, трудових, інформаційних, природних та інших ресурсів.

Крім того, правові засади підприємницької діяльності встановлюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Податковим кодексом України, Водним кодексом України, Кодексом України про надра, Лісовим кодексом України, Кримінальним кодексом України, Кодексом про адміністративні правопорушення та спеціальними законами.

Специфікою законодавства про підприємницьку діяльність є велика кількість підзаконних нормативно-правових актів (положень, інструкцій, правил тощо), що ускладнює можливість його систематизації.

Питання для самостійного контролю

1) Які етапи можна виділити у становленні науки про підприємництво?

2) Які існують ознаки підприємницької діяльності?

3) Що означає «самостійність» здійснення підприємницької діяльності?

4) Що означає «ініціативність» здійснення підприємницької діяльності?

5) В чому полягають функції підприємницької діяльності?

6) Які можна виділити принципи підприємницької діяльності?

7) Що означає «творчий та ініціативний характер» підприємницької діяльності?

8) Які виділяють види підприємницької діяльності?

9) Чим відрізняється імітаційне підприємництво від репродуктивного підприємництва?

10) Якими нормативно-правовими актами регулюється підприємницька діяльність в Україні?

Дайте визначення наступних понять: підприємницька діяльність; суб'єкт підприємницької діяльності; підприємництво; підприємство; ознаки підприємництва; принципи підприємницької діяльності; комерційна діяльність; систематичність діяльності; фізична особа-підприємець; юридична особа; іноземний суб'єкт господарювання; фінансове підприємництво; виробниче підприємництво; індивідуальне підприємництво; колективне підприємництво; інноваційне підприємництво; імітаційне підприємництво; репродуктивне підприємництво; конструктивне підприємництво; деструктивне підприємництво; законне підприємництво; незаконне підприємництво.

Вирішіть наступні завдання

Завдання 1. Інженер-технолог, Іванов Д., розробив оригінальну технологію фарбування автомобілів і вирішив реалізовувати свою технологію на практиці. Для досягнення своєї мети, він відповідно до законодавства зареєструвався як фізична особа-підприємець і розпочав діяльність.

Класифікуйте дану господарську діяльність за видами підприємництва.

Завдання 2. Коваль І.О. бажає відкрити комерційне підприємство з вироблення різнокольорового паперу для рекламних цілей.

Які дії мають бути вчинені Ковалем І.О.? Якими нормативно-правовими актами регламентується можливість займатися підприємницькою діяльністю в Україні?

Теми рефератів

1) Характеристика принципів підприємницької діяльності в Україні.

2) Проблеми реалізації принципів підприємницької діяльності в Україні.

3) Розвиток законодавства про підприємництво в пострадянських державах.

4) Особливості регулювання підприємницької діяльності в зарубіжних країнах.

5) Класифікація видів підприємницької діяльності.

Накресліть наступні схеми

1) Принципи підприємницької діяльності.

2) Функції підприємницької діяльності.

Вирішіть тестові завдання

1. Підприємництво - це:

а) самостійна, систематична, господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку;

б) самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку;

в) ініціативна, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) відповідно до законодавства;

г) самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) та іншими особами, встановленими законодавством, з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

2. Принцип вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності означає, що:

а) підприємці мають право здійснювати будь-яку діяльність відповідно до потреб ринку, на власний розсуд приймаючи відповідні рішення;

б) підприємці мають право здійснювати будь-яку діяльність відповідно до потреб ринку, на власний розсуд приймаючи відповідні рішення, що не суперечать законодавству;

в) підприємці мають право здійснювати будь-яку діяльність відповідно до потреб ринку, що не суперечить законодавству;

г) підприємці мають право здійснювати будь-яку діяльність на власний розсуд.

3. За ознакою предмета діяльності учасників відповідних правовідносин підприємницька діяльність поділяється на:

а) просту та складну;

б) виробничу та невиробничу;

в) вільну та дозвільну;

г) легальну та нелегальну.

4. За ознакою суб'єкта-учасника відповідних правовідносин підприємницька діяльність поділяється на:

а) просту та складну;

б) виробничу та невиробничу;

в) вільну та дозвільну;

г) легальну та нелегальну.

5. До відносин, які за своєю природою можуть вважатися господарськими не відносяться:

а) внутрішньогосподарські відносини;

б) господарсько-виробничі відносини;

в) зовнішньогосподарські відносини;

г) організаційно-господарські відносини.

6. Певна подія, яка призвела або може призвести до негативних наслідків для підприємця і має ознаки ймовірності та випадковості настання - це:

а) ініціативність підприємницької діяльності;

б) підприємницький ризик;

в) публічність підприємницької діяльності;

г) негативний наслідок.

7. Блок спеціальних нормативно-правових актів, що регулюють підприємницьку діяльність - це:

а) система підприємницької діяльності;

б) система джерел підприємницького законодавства;

в) система законодавства про підприємницьку діяльність;

г) система законів України про підприємництво.

8. До обов'язкових ознак підприємницької діяльності не належить:

а) самостійність діяльності;

б) ініціативність діяльності;

в) змагальність діяльності;

г) власний ризик.

9. Малим підприємством в Україні вважається підприємство з кількістю працюючих, меншою за:

а) 25 осіб;

б) 100 осіб;

в) 50 осіб;

г) 65 осіб.

10. До об'єднань підприємств не належать:

а) кооперативи;

б) концерни;

в) консорціуми;

г) корпорації.

Рекомендована література і нормативні акти

1. Конституція України: Закон України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30. - Ст. 36, 42.

2. Господарський кодекс України: Закон України від 16 січня 1993 року // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 18-22. - Ст. 42-131.

3. Цивільний кодекс України: Закон України від 16 січня 1993 року // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 40-44. - Ст. 50.

4. Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: Закон України від 15 травня 2003 року // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 31-32. - Ст. 263.

5. Про об'єднання громадян: Закон України від 16 червня 1992 року // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 34. - Ст. 504.

6. Варналій З.С. Мале підприємництво: Основа теорії і практики / З.С. Варналій. - К.: Знання, 2011. - 277 с.

7. Грущинський І.М. Державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності / І.М. Грущинський, В.К. Кравчук, Є.П. Пограничний [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.adhdportal.com/book_2066.html.

8. Мачуський В.В. Правове забезпечення підприємницької діяльності / В.В. Мачуський [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://studentam.kiev.ua/content/view/579/64/

9. Підприємницька діяльність: Законодавство. Поради. Контакти. - Київ: Преса України, 2005. - 160с.

10. Підприємницьке право: Навч. посіб. / Л.В. Ніколаєва, О.В. Старцев, П.М. Пальчук, Л.М. Іваненко. - К.: Істина, 2011. - 480 с.

11. Шевеленко С.Д. Підприємництво і підприємницька діяльність: Hавч. посібник / С.Д. Шевеленко, І.І. Федів. - Київ: Вища школа, 1997. - 224 с.

12. Кравченко С. Право участі, корпоративні права та підприємницька діяльність учасників товариств / С. Кравченко // Право України: Юридичний журнал. - 2007. - № 2. - С. 66-70.

13. Різник С.В. Безпосередня та опосередкована підприємницька діяльність, як способи реалізації людиною та громадянином конституційного права на підприємництво / С.В. Різник // Держава і право: збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. - 2008. - № 40. - С. 197-201.

14. Федотова І.О. Підприємницька діяльність в галузі митної справи: адаптація до світових стандартів / І.О. Федотова // Митна справа: науково-аналітичний журнал з питань митної справи та зовнішньоекономічної діяльності. - 2008. - № 2. - С. 9-14.

15. Цигилик І. Підприємницька діяльність в аспекті економічної політики держави / І. Цигилик, Т. Паневник // Економіка. Фінанси. Право: проблемні питання, коментарі та поради: інформаційно-аналітичний бюлетень. - 2001. - № 1. - С. 5-7.

Тема 2. СУБ'ЄКТИ ПІДРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

2.1 Поняття суб'єктів підприємницької діяльності

Суб'єкти підприємницької діяльності - це носії відповідних суб'єктивних прав та юридичних обов'язків, які можуть самостійно і від свого імені вступати в підприємницькі правовідносини. Згідно ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Однак підприємницька діяльність депутатів, посадових і службових осіб державної влади та органів місцевого самоврядування обмежується законом.

Загальне правило встановлює рівність кожного на заняття підприємництвом, а спеціальне означає, що окремі категорії громадян України цим правом не користуються до того моменту, поки на них поширюється спеціальний правовий статус. Лише залишення такого статусу відкриває можливість для виникнення підприємницької правоздатності.

Оскільки у законодавстві України відсутнє легальне визначення поняття «підприємець» і законодавець обмежився лише перерахуванням кола суб'єктів такої діяльності, таке визначення намагаються дати науковці.

Вживаються як синоніми терміни «підприємець», «ділова людина», «бізнесмен», «господарюючий суб'єкт», «комерсант».

Співвідношення понять «ділова людина» і «підприємець»: будь-який підприємець виступає як ділова людина, але не будь-яка ділова людина може бути віднесена до категорії підприємців, тому що підприємництво характеризується обов'язковим залученням у діяльність інноваційного моменту. Але термін «підприємець» не можна вважати вужчим порівняно з поняттям «ділова людина», оскільки вони не є порівнюваними, адже «ділова людина» не є терміном, уживаним у законодавстві.

Співвідношення понять «підприємець» і «господарюючий суб'єкт»: поняття «господарюючий суб'єкт» є більш широким, ніж «суб'єкт підприємницької діяльності», оскільки господарюючий суб'єкт здійснює не тільки підприємницьку, а й іншу господарську діяльність, що не є підприємницькою.

Співвідношення понять «підприємець» і «бізнесмен»: не тотожні поняття, оскільки підприємець повинен діяти завжди легально. Термін «бізнесмен» не застосовується в законодавстві, а використовується здебільшого в повсякденному спілкуванны, і в такому значенні не пов'язується з легалізацією.

Співвідношення понять «підприємець» і «комерсант»: тотожні поняття. Термін «комерсант» не використовується в законодавстві України, а використовується в законодавстві країн дальнього зарубіжжя (Франція, Німеччина, США).

Широке розуміння суб'єкта підприємницької діяльності: поряд з основним суб'єктом (підприємцем) іншими суб'єктами підприємницької діяльності є споживач, держава, найманий працівник, партнери з бізнесу, кожний з яких виконує свої функціональні обов'язки в загальному підприємницькому процесі.

Правове регулювання створення та діяльності суб'єктів підприємництва в Україні здійснюється відповідно до норм ГК України, ЦК України і спеціальних законів.

2.2 Ознаки суб'єктів підприємницької діяльності

ГК України передбачає, що суб'єктами господарювання визнаються: господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до ГК України, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці. Не можуть займатись підприємництвом юридичні особи, що діють на підставі закону (Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, прокуратура, Конституційний Суд, суди).

Суб'єкти підприємницької діяльності характеризуються наступними ознаками (крім тих загальних ознах, що притаманні підприємницькій діяльності в цілому):

а) зареєстрованість у встановленому порядку або легітимація іншим способом;

б) господарська компетенція;

в) наявність відокремленого майна;

г) самостійна майнова відповідальність.

Таким чином, суб'єкти права підприємницької діяльності внаслідок властивих їм ознак можуть бути учасником підприємницьких правовідносин.

2.3 Підприємницька правоздатність

Підприємницька правоздатність - це здатність мати підприємницькі суб'єктивні права та юридичні обов'язки.

Цивільна правоздатність, на базі якої виникає підприємницька, визначається за всіма людьми незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Підприємницька правоздатність за загальним правилом виникає згідно зі ст. 42 Конституції України та ст. 53 ЦК України з досягненням повноліття.

Закон пов'язує виникнення підприємницької правоздатності із наявністю повної дієздатності.

Повна дієздатність (секундарна підприємницька правоздатність) згідно ст. 53 ЦК України може бути надана особі:

- якій виповнилося 16 років;

- яка працює за трудовим договором або бажає займатися підприємництвом;

- за наявності письмової згоди батьків чи піклувальників;

- при винесенні рішення про це органом опіки і піклування.

За відсутності письмової згоди батьків чи піклувальників неповнолітній має право звернутися в суд із заявою про надання йому повної дієздатності. Завершальним юридичним фактом у набутті такої дієздатності є реєстрація в якості підприємця.

Отже, для виникнення підприємницької правоздатності повинен бути юридичний склад. З огляду на це не є зовсім коректною вказівка на те, що вона може бути набута у судовому порядку (ч. 2 ст. 53 ЦК України): якщо неповнолітній отримав дозвіл на надання йому повної дієздатності, але не зареєструвався як підприємець, то повна дієздатність у нього не настає.

2.4 Види суб'єктів підприємницької діяльності

Можна виділити дві великі групи суб'єктів підприємницької діяльності: фізичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, та юридичні особи. Суб'єкти підприємницької діяльності можуть займатись поліпідприємництвом - одночасно бути учасником декількох самостійних підприємницьких структур: створити одночасно декілька приватних підприємств, бути засновником чи учасником декількох корпоративних підприємств. В умовах нестабільності економічного становища, розпорошення інвестицій це сприяє мінімізації ризику і є запорукою стабільності.

Частина 2 ст. 55 ГК України містить загальний перелік суб'єктів господарювання, який можна застосувати і для визначення суб'єктів підприємницької діяльності. Ними вважаються:

1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цивільного законодавства, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;

2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці;

3) філії, представництва, інші відокремлені підрозділи господарських організацій (структурні одиниці), утворені ними для здійснення господарської діяльності.

Питання для самостійного контролю

1) Чи будь-яка особа має право займатися підприємницькою діяльністю?

2) Що означає поняття «підприємницька правоздатність»?

3) З якого віку фізична особа може бути зареєстрована як підприємець?

4) Які ознаки суб'єктів підприємницької діяльності?

5) Які виділяють ознаки юридичної особи?

6) Яки вимоги висуваються до підприємницької діяльності юридичної особи?

7) Які існують види суб'єктів підприємницької діяльності?

8) В чому полягає різниця правового статусу фізичної особи-підприємця від юридичної особи?

9) Чи має право іноземний суб'єкт господарювання займатися підприємницькою діяльністю на території України?

10) Якими нормативно-правовими актами регулюється підприємницька діяльність іноземних юридичних осіб в Україні?

Дайте визначення наступних понять

підприємницька діяльність; суб'єкт підприємницької діяльності; підприємництво; фізична особа-підприємець; юридична особа; ознаки юридичної особи; підприємницька правоздатність; вимоги до заняття підприємницькою діяльністю; реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності; дієздатність; правосуб'єктність; види суб'єктів підприємницької діяльності.

Вирішіть наступні завдання

Завдання 1. Євченко К., який виповнилося 16 років, вирішила відкрити приватне підприємство для реалізації прикрас, які вона самостійно виробляла. Батько та мати Євченко К. проти того, щоб вона займалася підприємницькою діяльністю.

Чи потрібна Євченко К. згода батьків для того, щоб вона мала змогу зареєструватися у встановленому законом порядку, як приватний підприємець?

Завдання 2. Петров М., якому виповнилося 16 років, вирішив відкрити приватне підприємство для реалізації автомобільних деталей, виробництво яких здійснює його батько. Батько та мати Петрова М. не проти того, щоб він займалася підприємницькою діяльністю.

Визначте як реєстрація Петрова М. як приватного підприємця у встановленому законом порядку вплине на його дієздатність.

Чи вплине на дієздатність Петрова М. відмова від зайняття підприємницькою діяльністю до вісімнадцяти років?

Теми рефератів

1) Суб'єкти підприємницької діяльності в Україні: поняття, ознаки.

2) Проблеми реалізації прав фізичних осіб-підприємців під час здійснення підприємницької діяльності в Україні.

3) Види суб'єктів підприємницької діяльності.

4) Особливості правового статусу суб'єктів підприємницької діяльності в ФРН.

5) Особливості правового статусу суб'єктів підприємницької діяльності в країнах з англосаксонською системою права.

Накресліть наступні схеми

1) Ознаки суб'єктів підприємницької діяльності.

2) Класифікація суб'єктів підприємницької діяльності.

Вирішіть тестові завдання

1. До ознак суб'єктів підприємницької діяльності не належить:

а) наявність відокремленого майна;

б) самостійна майнова відповідальність;

в) наявність українського громадянства;

г) наявність господарської компетенції.

2. Суб'єкт підприємницької діяльності - це:

а) фізична або юридична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність;

б) учасники фінансових відносин, які можуть бути носіями суб'єктивних прав та обов'язків;

в) виробники товарів, робіт, послуг;

г) власники підприємств, установ, організацій.

3. Особа має право займатися підприємницькою діяльністю з:

а) 14 років;

б) 15 років;

в) 16 років;

г) 18 років.

4. Не можуть займатися підприємницькою діяльністю:

а) іноземні особи;

б) службові особи органів прокуратури;

в) особи без громадянства;

г) об'єднання юридичних осіб.

5. Суб'єкти підприємницької діяльності можуть здійснювати підприємницьку діяльність з моменту:

а) державної реєстрації;

б) підготовки установчих документів;

в) прийняття рішення про здійснення підприємницької діяльності;

г) першої сплати податку.

6. Підприємницька правоздатність - це:

а) здатність мати цивільні права і нести обов'язки;

б) здатність мати підприємницькі суб'єктивні права та юридичні обов'язки;

в) здатність громадянами своїми діями набувати та реалізовувати права в сфері підприємницької діяльності;

г) здатність особи нести відповідальність за порушення підприємницького законодавства.

7. До господарських товариств не належать:

а) командитні товариства;

б) колективні товариства;

в) акціонерні товариства;

г) повні товариства.

8. Модельний статут затверджується:

а) Кабінетом Міністрів України;

б) Міністерством фінансів України;

в) Верховною Радою України;

г) Міністерством економічного розвитку і торгівлі.

9. Принцип мовчазної згоди у сфері державної реєстрації означає, що:

а) державний реєстратор вносить до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації юридичної особи;

б) державний реєстратор вносить до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення або про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем за її рішенням;

в) державний реєстратор вносить до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення фізичної особи-підприємства на підставі поданої заяви;

г) державний реєстратор вносить до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її перетворення.

10. Державний реєстратор - це:

а) посадова особа, яка відповідно до законодавства від імені держави здійснює державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;

б) державний орган, який відповідно до законодавства від імені держави здійснює державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;

в) орган виконавчої влади, який відповідно до законодавства від імені держави здійснює державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;

г) відокремлений підрозділ, який відповідно до законодавства від імені держави здійснює державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Рекомендована література і нормативні акти

1. Конституція України: Закон України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30. - Ст. 36, 42.

2. Господарський кодекс України: Закон України від 16 січня 1993 року // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 18-22. - Ст. 42-131.

3. Цивільний кодекс України: Закон України від 16 січня 1993 року // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 40-44. - Ст. 50.

4. Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: Закон України від 15 травня 2003 року // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 31-32. - Ст. 263.

5. Про об'єднання громадян: Закон України від 16 червня 1992 року // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 34. - Ст. 504.

6. Варналій З.С. Мале підприємництво: Основа теорії і практики / З.С. Варналій. - К.: Знання, 2011. - 277 с.

7. Грущинський І.М. Державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності / І.М. Грущинський, В.К. Кравчук, Є.П. Пограничний [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.adhdportal.com/book_2066.html.

8. Мачуський В.В. Правове забезпечення підприємницької діяльності / В.В. Мачуський [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://studentam.kiev.ua/content/view/579/64/

9. Підприємницька діяльність: Законодавство. Поради. Контакти. - Київ: Преса України, 2005. - 160с.

10. Підприємницьке право: Навч. посіб. / Л.В. Ніколаєва, О.В. Старцев, П.М. Пальчук, Л.М. Іваненко. - К.: Істина, 2011. - 480 с.

11. Шевеленко С.Д. Підприємництво і підприємницька діяльність: Hавч. посібник / С.Д. Шевеленко, І.І. Федів. - Київ: Вища школа, 1997. - 224 с.

12. Кравченко С. Право участі, корпоративні права та підприємницька діяльність учасників товариств / С. Кравченко // Право України: Юридичний журнал. - 2007. - № 2. - С. 66-70.

13. Різник С.В. Безпосередня та опосередкована підприємницька діяльність, як способи реалізації людиною та громадянином конституційного права на підприємництво / С.В. Різник // Держава і право: збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. - 2008. - № 40. - С. 197-201.

14. Федотова І.О. Підприємницька діяльність в галузі митної справи: адаптація до світових стандартів / І.О. Федотова // Митна справа: науково-аналітичний журнал з питань митної справи та зовнішньоекономічної діяльності. - 2008. - № 2. - С. 9-14.

15. Цигилик І. Підприємницька діяльність в аспекті економічної політики держави / І. Цигилик, Т. Паневник // Економіка. Фінанси. Право: проблемні питання, коментарі та поради: інформаційно-аналітичний бюлетень. - 2001. - № 1. - С. 5-7.

Тема 3. ФІЗИЧНІ ОСОБИ-ПІДПРИЄМЦІ ЯК СУБ'ЄКТИ ПІДРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

3.1 Ознаки фізичних осіб-підприємців як суб'єктів підприємницької діяльності

Регулюванню діяльності фізичної особи-підприємця присвячена глава 5 ЦК України, яка має назву «Фізична особа-підприємець» та глава 13 ГК України «Громадянин як суб'єкт господарювання. Особливості статусу інших суб'єктів господарювання».

Здійснення підприємницької діяльності фізичними особами без створення юридичної особи є найпростішою формою підприємництва, що здійснюється від свого імені, на свій ризик громадянами, які відповідають всім майном, що належить їм на праві приватної власності, за своїми зобов'язаннями у сфері підприємництва (за винятком майна, на яке відповідно до закону не може бути звернене стягнення). Вимоги кредиторів фізичної особи-суб'єкта підприємництва задовольняються за рахунок належного їй майна, на яке може бути звернене стягнення. На відміну від інших форм підприємництва дана форма не припускає створення юридичної особи, об'єднання майна і внесків осіб, а ґрунтується на приватному господарюванні.

Перевагою даної організаційно-правової форми є:

- можливість реєстрації підприємництва не тільки за основним, але і за тимчасовим місцем проживання громадянина;

- можливість поєднання такої діяльності з іншими не забороненими чинним законодавством видами діяльності;

- самостійне прийняття рішень щодо управління майном, виділеним для заняття підприємницькою діяльністю;

- відсутність імперативів щодо формування тих чи інших майнових фондів;

- можливість легкого вилучення прибутку та незв'язаність такого вилучення з формальностями;

- спрощений перелік необхідної документації та порядок її ведення;

- можливість тимчасового призупинення обраної діяльності та наступного поновлення у вигідний для себе час;

- спрощений (у порівнянні з юридичними особами) порядок повного припинення підприємництва;

- мінімальний розмір грошових витрат громадянина при необхідності оплати реєстраційного збору, при одержанні ліцензій;

- спрощений порядок бухгалтерського обліку та звітності, в тому числі податкової;

- спрощений порядок оподаткування;

- можливість більш легко пристосовуватись до змін тенденцій на ринку - попиту на ті чи інші товари;

- немає жорсткої залежності від механізму ціноутворення, характерного для комерційних структур.

Недоліками підприємництва без утворення юридичної особи є:

- обов'язок фізичної особи відповідати по зобов'язаннях, що виникли у процесі його діяльності як підприємця, усім своїм майном. При цьому, межі такої майнової відповідальності поширюються, як правило, на все майно, що належить громадянину на праві приватної власності. Зазначена обставина обумовлює високий ступінь майнового та інших ризиків даної організаційно-правової форми;

- законодавчі обмеження стосовно предмета передбачуваної підприємницької діяльності (деякі з них можливо здійснювати тільки шляхом утворення юридичної особи, причому певних організаційно-правових форм);

- обмеження, обумовлені нездатністю громадянина здійснювати максимально широкий спектр бажаних видів діяльності, наявністю професійних, освітніх і матеріальних можливостей підприємця.

3.2 Вимоги до фізичної особи, що має намір стати підприємцем

Обов'язковою вимогою для індивідуальних підприємців є державна реєстрація. Внаслідок цього вони набувають статусу суб'єктів підприємництва. Якщо громадянин не пройшов реєстрацію, хоча фактично займається підприємницькою діяльністю, він не набуває вказаного статусу. Закон пов'язує виникнення останнього не з фактичним заняттям підприємництвом, а з державною реєстрацією як суб'єкта підприємництва.

Статтею 50 ЦК України передбачено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Отже, не можуть бути такими суб'єктами особи, визнані у встановленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними. Це зумовлено необхідністю вчинення юридично значимих дій та можливістю нести відповідальність у передбачених законом чи договором випадках. Правоздатність суб'єкта господарювання може бути загальною та спеціальною. Загальна правоздатність є передумовою для здійснення будь-яких видів діяльності та набуття будь-яких не заборонених законом прав. Спеціальна правоздатність дає можливість здійснювати лише такі види діяльності, які відповідають предмету діяльності даного конкретного суб'єкта.

Для реалізації права на підприємницьку діяльність слід дотримуватися встановлених законом обмежень:

- пов'язаних із монополією держави на ту чи іншу діяльність;

- пов'язаних із спеціальними вимогами щодо суб'єкта;

- пов'язаних із спеціальним правовим статусом особи (не допускається заняття підприємницькою діяльністю наступних категорій громадян: військовослужбовців, службових осіб органів прокуратури, суду, державної безпеки, внутрішніх справ, господарського суду, державного нотаріату, а також органів державної влади і управління, які покликані здійснювати контроль за діяльністю підприємств. Ці положення закріплено спеціальним законодавством України, що регулює той чи інший напрям діяльності державних органів та їх посадових осіб: Закони України «Про державну службу», «Про міліцію», «Про прокуратуру» та ін.);

- пов'язаних із часовими обмеженнями судом, як спеціальної міри захисту суспільства від рецидиву скоєння обмеженими у цьому праві особами правопорушень (особи, яким суд заборонив займатись певною діяльністю, не можуть бути зареєстровані як підприємці з правом здійснення такого виду діяльності, стосовно якого і встановлена заборона до закінчення строку, винесеного вироком суду. Таке обмеження не може бути більше застосоване терміном більше, ніж на 5 років. Обмеження виду діяльності, що прямо вказана вироком суду, не забороняє займатись іншим видом діяльності).

Визначальним для виникнення підприємницької правосуб'єктності є суб'єктивний намір займатись підприємництвом та реальні дії, що направлені на реалізацію підприємницької правоздатності (чи по усуненню причин, що стають на перешкоді для цього) в активній чи пасивній поведінці. До активних дій відноситься добровільне залишення особою державної служби та статусу державного службовця, клопотання про дострокове погашення судимості, мобілізація свого майна, розробка бізнес-плану тощо. До пасивних - вичікування перебігу встановлених судом чи законом строків, заборони чи обмеження на зайняття підприємництвом.

3.3 Документи, що подаються для реєстрації фізичних осіб як суб'єктів підприємницької діяльності

Відповідно до Закону України від 15 травня 2003 року «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» для проведення державної реєстрації фізична особа, яка має намір стати підприємцем та має реєстраційний номер облікової картки платника податків, або уповноважена нею особа повинна подати особисто (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення або в разі подання електронних документів подати опис, що містить відомості про надіслані електронні документи, в електронній формі) або через уповноважену особу державному реєстратору за місцем проживання такі документи: заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця; копію документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків; документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця; нотаріально посвідчену письмову згоду батьків (усиновлювачів) або піклувальника, або органу опіки та піклування, якщо заявником є фізична особа, яка досягла шістнадцяти років і має бажання займатися підприємницькою діяльністю.