Особливості юридичної відповідальності посадових, службових осіб органів виконавчої влади в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

міністерство освіти і науки україни

університет митної справи та фінансів

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з навчальної дисципліни «Порівняльне правознавство»

Тема: «Особливості юридичної відповідальності посадових, службових осіб органів виконавчої влади в Україні»

м. Дніпро, 2016



План

1. Загальні відомості про юридичну відповідальність

2. Концепції юридичної відповідальності службових осіб та органів державної виконавчої влади

3. Підстави, цілі та функції юридичної відповідальності

4. Види юридичної відповідальності службових осіб та органів державної влади



1. Загальні відомості про юридичну відповідальність

Здійснення правопорушень тягне за собою юридичну відповідальність у вигляді вжиття заходів державного примусу каральної спрямованості, зазнавання правопорушником втрат особистого, організаційного чи матеріального характеру.

В юридичній науці є двохаспектне розуміння юридичної відповідальності:

- позитивна (перспективна або заохочувальна) відповідальність -- передбачає заохочення за виконання корисних для суспільства і держави варіантів поведінки;

- негативна (ретроспективна або охоронна) відповідальність -- передбачає покарання за правопорушення.

Юридична (ретроспективна) відповідальність -- це особливий вид соціальної відповідальності.

Юридична (ретроспективна) відповідальність -- це юридичний обов'язок правопорушника зазнати примусового позбавлення його певних соціальних благ чи цінностей (матеріальних, духовних чи особистих), які належали йому до факту правопорушення.

Держава своєю примусовою силою забезпечує охорону і безумовну реалізацію правових норм. Для цього в нормативно-правових актах встановлюються норми, які передбачають притягнення до юридичної відповідальності осіб, поведінка яких не поєднується з обовязковими приписами. Юридична відповідальність настає в результаті порушення приписів правових норм і виявляється у формі до правопорушника застосування примусових заходів.

Юридична відповідальність - це передбачена нормами права міра державного примусу, що застосовується щодо особи, яка вчинила правопорушення Зелена О. Визначення підстав юридичної відповідальності: актуальні питання // Право України. -- 2003. -- № 4. -- С. 21-25..

До числа найважливіших ознак юридичної відповідальності, що визначають її сутність і характеру, відносяться наступні.

1. Юридична відповідальність полягає в обов'язку суб'єкта правопорушення зазнавати несприятливі наслідки свого діяння. Для правопорушника юридична відповідальність означає застосування до нього санкцій правових норм, зазначених у них певних мір відповідальності. У цьому полягає його обовязок зазнавати заходів державного примусу, які застосовуються на основі норм права. Вони можуть бути виражені в осуду правопорушника з боку суспільства і держави, визначених правообмежень, обов'язку відшкодувати заподіяну шкоду, понести кримінальну або інше встановлене законом покарання.

2. Юридична відповідальність визначається державою та застосовується його компетентними органами або іншими особами, уповноваженими на те законом.

3. Порядок притягнення до юридичної відповідальності чітко регламентований законом. Найважливіші норми, що визначають процес залучення до юридичної відповідальності правопорушника, його права та обов'язки, порядок застосування у відношенні його державно-примусових заходів, що містяться у процесуальних нормативно-правових актах - Кодексі України про адміністративні правопорушення, Кримінально-процесуальному кодексі України, Цивільному процесуальному кодексі та т. д. Реалізація юридичної відповідальності здійснюється на основі права, конкретних санкцій правових норм, що передбачають відповідальність саме за це правопорушення.

4. Підставою юридичної відповідальності є вчинення правопорушення. Наявність у скоєному діянні всіх ознак складу правопорушення є підставою для притягнення особи, яка його вчинила, до юридичної відповідальності Слободян Н. М. Конституційно-правова відповідальність людини і громадянина в Україні // Держава і право. -- 2002. -- Вип. 21. -- С. 18-23..

Підстава юридичної відповідальності з'являється з моменту вчинення суспільно шкідливого діяння, яке містить склад правопорушення. За одне й те саме правопорушення особа може бути притягнута до конкретного виду юридичної відповідальності лише один раз (так, наприклад, не можна двічі нести кримінальну відповідальність за один і той же злочин). Однак різні види юридичної відповідальності можуть сполучатися один з одним, і за здійснення одного правопорушення особа може бути притягнута одночасно до різних видів юридичної відповідальності (наприклад, суд ухвалив стягнути з засудженого матеріальні збитки, завдані злочином, а адміністрація за місцем роботи звільнило особу в зв'язку з вчиненням злочину - в цьому разі кримінальна відповідальність поєднується з іншими видами юридичної відповідальності - цивільно-правової та дисциплінарної).

Залежно від характеру вчиненого правопорушення розрізняють дисциплінарну, адміністративне, матеріальну, цивільно-правову та карну відповідальність.

Кожен з перерахованих вище видів юридичної відповідальності відрізняють свої специфічні риси, обумовлені тим чи іншим галузевим методом правового регулювання, характерні свої заходи стягнення і особливий порядок їх застосування.

Значний інтерес у науці викликає проблема класифікації юридичної від­повідальності. Деякі автори розрізняють відповідальність за видами право­порушень і за характером застосовуваних санкцій. Так, О. Лейст виділяє персональну й колективну відповідальність, розрізняючи її за суб'єктом правопорушення. За характером порушення він розділяє «відповідальність за вину» і «відповідальність без вини», за способом її виникнення і здійс­нення - відповідальність, що виникає безпосередньо із закону внаслідок правопорушення, і ту, що виникає на основі закону.

Ряд авторів класифікує види юридичної відповідальності за матері­альною ознакою. Така точка зору пояснюється тим, що зміст юридичної відповідальності визначає її галузеву належність. Матеріальна ознака, як сукупне поняття, охоплює ряд елементів, які відрізняють один вид право­вої відповідальності від іншого. До таких елементів належать: характер застосовувальних санкцій, міра державного осуду, першочерговість вико­нуваних завдань, сфера дії. Всі ці елементи випливають зі змісту правової відповідальності, а тому матеріальна ознака є провідною і за своєю суттю відрізняється від процесуальних класифікаційних підходів, базуючись на матеріальному критерії класифікації Малиновський В. Я. // Державне управління: Навчальний посібник.- Вид. 2-ге, доп. та перероб.- К.: Атіка, 2003.- 576 с.

Отже, до видів правової відповідальності органу виконавчої влади на­лежить скасування його незаконних рішень, у цьому разі - будь-яких актів органів виконавчої влади. Така відповідальність настає, коли виданий акт або рішення суперечать закону чи іншому нормативно-правовому акту, наділеному значною юридичною силою. Це пояснюється тим, що видання незаконних актів може викликати шкідливі для різноманітних суспільних відносин наслідки. юридичний відповідальність влада службовий

При цьому скасування незаконних актів і рішень навряд чи можна ви­знати самостійним видом юридичної відповідальності. Адже юридична відповідальність являє собою врегульовані нормами права відносини між державою і правопорушником, що пов'язані з державним осудом і застосуванням до винуватця заходів державного примусу, тоді як скасування незаконних актів і рішень з правопорушенням може бути й не пов'язана. Видання таких актів може бути наслідком недостатнього вивчення конкрет­них питань, незнанням законодавства та з інших причин. У такому разі скасування незаконного акта є лише поновленням законності, а не мірою відповідальності.

З іншого боку, видання незаконних актів може бути наслідком вчинен­ня правопорушення конкретною посадовою, службовою особою, що ви­ражається у зловживанні службовим становищем, халатному ставленні до посадових обов'язків та інших негативних дій. Тут юридична відповідаль­ність застосовується до конкретного суб'єкта, який вчинив правопорушення, тобто відбувається безпосередній вплив на особу правопорушника, до якого, залежно від ступеня суспільної небезпеки правопорушення, може бути застосовано й конкретний вид такої відповідальності (цивільної, адміністративної, кримінальної).

Крім того, в окремих випадках посадові особи органів виконавчої влади можуть нести цивільно-правову відповідальність, передбачену статтею 56 Конституції України. У ній, зокрема, зазначається, що громадяни мають право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самовря­дування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішення­ми, діями чи бездіяльністю органів державної влади, місцевого самовря­дування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повно­важень. «Кожному гарантується право,- стверджує стаття 55 Основного Закону,- на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів держав­ної влади, органів місцевого самоврядування, посадових осіб.

2. Концепції юридичної відповідальності службових осіб та органів державної влади

У результаті активних наукових досліджень в юридичній науці склалося декілька концепцій юридичної відповідальності за правопорушення, багато з них доповнюють і розвивають один одного, збагачуючи теорію юридичної відповідальності новими знаннями.

Юридична відповідальність -- покарання. «Покарання -- це і є юридична відповідальність», -- вважає Н. С. Малеїн. Сутність відповідальності, її невід'ємна ознака полягає у покаранні правопорушника. Виходячи з такого трактування відповідальності, Н. С. Малеїн робить висновок, що юридична відповідальність має своєю метою захист справедливості.

Критика підходу Полемізуючи з Н. С. Малеїним, В. А. Хохлов підкреслював: «Це зовсім не принцип справедливості, а майже не прикритий принцип таліона, коригований Н. С. Малеїним лише необхідністю враховувати провину». Покарання характеризує юридичну відповідальність, але остання до нього не зводиться. Покаранню передують обов'язок правопорушника його зазнати, факт засудження, а після відбування покарання слідує стан покаранності.

Юридична відповідальність -- реалізація санкції. Позиція інших науковців полягає в тому, що вони розглядають юридичну відповідальність у нерозривному зв'язку з санкцією правової норми і визначають її як реалізацію санкції. Л. С. Явич: «У самому простому підході, юридична відповідальність -- це застосування відповідної санкції порушеної правової норми». Е. Лейст стверджує: «Широко поширене визначення юридичної відповідальності як реалізації санкцій».

Юридична відповідальність -- міра державного примусу. І. С. Самощенко і М. X. Фарукшин розуміють під юридичною відповідальністю державний примус до виконання вимог права, що містить осуд діяння правопорушника державою і суспільством.

Ознаками юридичної відповідальності, на думку авторів, є осуд правопорушника і державний примус (головна ознака, на думку авторів). «Юридичною відповідальністю називається застосування до осіб, які вчинили правопорушення, передбачених законом заходів примусу у встановленому для цього процесуальному порядку».



Критика підходу

Юридична відповідповідальність пов'язана з державним примусом. Державний примус -- ознака юридичної відповідальності. Проте заходи державного примусу, які застосовуються до правопорушників і неправопорушників, різноманітні, багато з них не є заходами юридичної відповідальності. Не належать до числа заходів юридичної відповідальності і заходи безпеки.

Не всякий правовий примус слід визнавати юридичною відповідальністю. Юридична відповідальність -- не єдиний засіб впливу на правопорушника; існують й інші ефективні заходи правового впливу, що мають на меті захист і відновлення суспільних відносин. У теорії права ці заходи отримали назву заходів захисту Малеин Н.С. Юридическая ответственность и справедливость. -- 1992. -- 205 с..

3. Підстави, цілі та функції юридичної відповідальності

Підстави юридичної відповідальності -- це сукупність обставин, наявність яких робить юридичну відповідальність можливою і необхідною. Відсутність сукупності таких обставин виключає таку відповідальність.

В юридичній науці відрізняють форми підстави:

- притягнення до юридичної відповідальності;

- настання юридичної відповідальності.

Підстави притягнення до юридичної відповідальності -- сукупність обставин, наявність яких робить юридичну відповідальність можливою. Такими є:

- Наявність складу правопорушення -- фактична підстава.

- Наявність норми права, що прямо передбачає склад правопорушення -- нормативна підстава.



Приклад

Кримінальна відповідальність є кримінально-правовим поняттям. Вона пов'язана з кримінальним покаранням особи. Її основою в правовій державі є правовідношення, однією із сторін якого є особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, а тому зобов'язана понести у зв'язку з цим певні правові обмеження, а другою -- держава з її правом публічного засудження винного і призначення законного, обґрунтованого і справедливого покарання. Де правовідношення виникає з моменту вчинення кримінального правопорушення. Таким чином, не органи держави, а закон покладає на винного кримінальну відповідальність. Суд своїм обвинувальним вироком лише констатує наявність кримінально-правового відношення і від імені держави покладає на винного покарання.

Підстави настання юридичної відповідальності -- це сукупність обставин, наявність яких робить юридичну відповідальність належною.

Такими підставами є:

1. Факт учинення небезпечного діяння (правопорушення) -- фактична підстава.

2. Наявність норми права, яка забороняє таку поведінку та встановлює відповідні санкції -- нормативна підстава.

3. Відсутність підстав звільнення від юридичної відповідальності.

4. Наявність правозастосовного акта -- рішення компетентного органу, яким покладається юридична відповідальність, визначаються вид та міра державного впливу -- процесуальна підстава Цвік М.В., Петришин О.В. Цвік М.В., Петришин О.В. Загальна теорія держави і права. -- Харків, 2009. -- 572 с..

Цілі юридичної відповідальності -- це конкретний прояв загальних цілей права (закріплення, врегулювання та охорона суспільних відносин).

Цілі юридичної відповідальності передбачають:

1. Забезпечення прав та свобод суб'єктів шляхом їх гарантування, охорони та відновлення.

2. Охорона та захист суспільного порядку шляхом запобігання правопорушенням та перевиховання правопорушників.

3. Захист правопорядку та виховання громадян шляхом створення умов для покарання винних осіб та їх перевиховання; здійснення правової пропаганди та визначення переваг правомірної поведінки.

4. Компенсація спричиненої порушенням шкоди та відновлення порушених суб'єктивних прав.

5. Запобігання скоєнню правопорушень у майбутньому.

Функції юридичної відповідальності -- це основні напрями впливу на суспільство, завдяки яким досягається мета відповідальності та які визначають її призначення як засобу забезпечення суспільного порядку. Основними функціями юридичної відповідальності є наступні:

6. Репресивно-каральна функція свідчить про те, що юридична відповідальність є уособленням негативної реакції держави на скоєне правопорушення; це акт покарання від імені держави та засіб запобігання нових правопорушень. Покарання реалізується або шляхом зміни правового статусу порушника завдяки обмеженню його прав та свобод, або ж шляхом покладення на нього доповнюючих обов'язків.

7. Правопоновлююча функція протистоїть формальному покаранню винного та спрямована на забезпечення порушеного інтересу і поновлення порушених протиправною поведінкою суспільних відносин. Як правило, ця функція характеризує майнову відповідальність. Стягнення збитків з правопорушника компенсує втрати потерпілої сторони та поновлює її майнові права. Ця функція націлена також на примусове виконання невиконаних обов'язків.

8. Виховна функція спрямована на формування у суб'єктів потреби правомірної поведінки та усвідомленого ставлення до наданих прав і покладених обов'язків. Ця функція сприяє зміцненню у громадян віри у справедливість, у захист належних їм прав і свобод, підвищує рівень правової культури громадян, правову дисципліну та активність у сфері права. Виховна функція має дві форми --

загальнопревентивну, що націлена на виховання у громадян поваги до закону, та спеціальнопревентивну, що націлена на перевиховання самого правопорушника.

Регулятивна функція. Її змістом є забезпечення регулювання суспільних відносин шляхом запобігання правопорушенням, покарання винних у їх скоєнні осіб та відновлення порушених внаслідок правопорушень прав і законних інтересів Малько А.В. Теория государства и права в вопросах и ответах: Учебно-методическое пособие. -- 4-е изд., перераб. и доп.. -- Москва : Юристъ, 2002. -- С. 205-206. -- ISBN 5-7975-0484-7..

Принципи юридичної відповідальності:

Принципи юридичної відповідальності -- це вимоги до юридичної відповідальності, які визначають її зміст, функції, підстави, гарантії, процедури здійснення.

Форма закріплення принципів юридичної відповідальності може бути прямою -- шляхом фіксування в тексті нормативно-правового акта, або опосередкованою іншими джерелами права.

Принцип справедливості

Передбачає:

Умови та підстави притягнення до юридичної відповідальності та її здійснення повинні бути рівними для всіх суб'єктів, які вчинили правопорушення.

Юридична відповідальність спрямована на відновлення прав, свобод і законних інтересів, порушених винною особою.

Санкція завжди повинна відповідати рівню соціальної небезпечності та тяжкості вчинку.

За вчинене правопорушення повинна відповідати тільки та особа, яка його вчинила, за умови доведення її провини. Особа може бути притягнута до юридичної відповідальності лише за її власні дії. Виняток становить тільки протиправна поведінка неповнолітніх, які завдали майнової шкоди. В цьому випадку згідно з цивільним правом] юридичну відповідальність несуть їх батьки.

Закон, що встановлює чи посилює відповідальність не має зворотної сили. Засуджена особа звільняється від відповідальності за скоєння злочину, якщо набрав чинності новий закон, який скасовує покарання за таке діяння.

Слід враховувати обставини, які обтяжують та пом'якшують відповідальність.

Заходи відповідальності не повинні принижувати людської гідності. Державно-примусові заходи повинні ґрунтуватися на принципі гуманізму, згідно з яким виключається можливість вибору жорстких та негуманних заходів впливу на винну особу.

До винної особи можна застосовувати лише одне покарання одного виду відповідальності за вчинення нею одного правопорушення. При цьому особа може нести одночасно різні види відповідальності: кримінальну та цивільну, адміністративну та дисциплінарну тощо.

Принцип законності

Принцип законності полягає в тому, що як правопорушення розглядаються тільки ті діяння, які передбачені чинним законодавством. Відповідно до ч.2 ст.58 Конституції України ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавались законом правопорушеннями.

Передбачає:

Притягнення до юридичної відповідальності здійснюється лише на підставі закону за правопорушення, що вступив у силу і був доведений до загального відома.

Фактичною підставою юридичної відповідальності є правопорушення -- винне протиправне діяння, скоєне деліктоздатною особою;

Притягувати до юридичної відповідальності можуть тільки уповноважені законом органи і тільки в установленому законом порядку.

Міра покарання за скоєне правопорушення чітко обмежується санкцією правової норми і може бути пом'якшена, але не повинна перевищувати верхньої межі санкції.

Реалізація юридичної відповідальності здійснюється у встановленій законом процесуальній формі.

Принцип невідворотності

Принцип невідворотності полягає у тому, що правопорушення повинно обов'язково за будь-яких умов тягти за собою відповідальність правопорушника.

Якщо правопорушення скоєне, а відповідальність не наступила, то це спричиняє шкоду авторитету закону та влади.

Впровадження в суспільну свідомість уявлення про неминучість покарання за порушення норми права є важливим виховним і попереджувальним правопорушення фактором.

Головний зміст принципу невідворотності полягає в тому, ніхто не може бути звільнених від відповідальності без законних підстав.

Принцип доцільності

Принцип доцільності полягає у відповідності заходів покарання цілям юридичної відповідальності.

Заходи покарання повинні відповідати тяжкості вчиненого правопорушення з урахуванням вимоги індивідуалізації відповідальності.

Принцип доцільності гарантується правом правоохоронних та судових органів обирати і застосовувати більш доцільну санкцію до винної особи.

Для цього передбачено різні види санкцій, які дозволяють урахувати умови вчинку і індивідуальність винної особи.

Принцип доцільності передбачає обов'язок вирішувати питання про можливість пом'якшення відповідальності або про відмову її застосування, якщо можливо досягти мети юридичної відповідальності без застосування державного примусу.

Принцип обґрунтованості

Передбачає:

1. об'єктивне вивчення обставин справи, збір та оцінку доказів, аргументованість висновку про те, чи винна особа, яка притягується до відповідальності, чи було скоєно правопорушення, чи підлягає застосуванню передбачена санкція;

2. визначення конкретної міри покарання, стягнення, відшкодування збитків згідно з критеріями, встановленими законом.

Принцип гуманізму

Передбачає визначає пріоритет загальнолюдських цінностей, до яких належать права і свободи особи, що носять природний характер і визнаються найвищою соціальною цінністю.

Особи, притягнені до юридичної відповідальності, користуються правами і свободами людини і громадянин. Нормами міжнародного права заборонені жорстокі покарання, які принижують честь і гідність людини, мають характер тортур.

На сьогоднішній зростає кількість країн, які скасували смертну кару.

В країнах, де вона збереглася, смертні вироки виносяться лише за найтяжчі злочини і не застосовуються до вагітних жінок і неповнолітніх.

4. Види юридичної відповідальності

Залежно від галузі, до якої належить юридична відповідальність, виділяють наступні її види:

1. Кримінальна відповідальність

Застосовується за вчинення злочину.

Кримінамльна відповідамльність -- різновид юридичної відповідальності, обов'язок особи, яка вчинила злочин, зазнати державного осуду в формі кримінального покарання. Передбачені Кримінальним кодексом обмеження прав і свобод особи, що вчинила злочин, що індивідуалізуються в обвинувальному вироку суду і здійснюються спеціальними органами виконавчої влади держави.

В Україні загальний вік кримінальної відповідальності настає з 16 років. Тим не менш, за окремі види злочинів, перелік яких визначено Кримінальним Кодексом, відповідальність настає для осіб, яким до вчинення злочину виповнилось 14 років. В окремих випадках, кримінальна відповідальність може пов'язуватись з настанням певного віку (так виконавцем злочину, у сфері порушення порядку несенням військової служби не може наступати для осіб, які не досягли 20 років).

Кримінальна відповідальність - це вид юридичної відповідальності, яка полягає в обмеженні прав і свобод особи, яка вчинила злочин, що індивідуалізується в обвинувальному вироку суду і здійснюється спеціальними уповноваженими органами Кримінальний кодекс України на сайті ВР України.

2. Адміністративна відповідальність

Настає за вчинення адміністративного проступку і тягне за собою накладення адміністративного стягнення.

Адміністративна відповідальність -- вид юридичної відповідальності. Підставою для А. в. є адміністративне правопорушення. Питання порядку застосування А. в. регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення (КпАП). До порушників застосовуються адміністративні стягнення (попередження, штраф, оплатне вилучення предмета, конфіскація, позбавлення спеціального права, громадські роботи, виправні роботи, адміністративний арешт). Виняток передбачений ст. 21 КпАП, згідно з якою орган, уповноважений розглядати справи про адміністративні правопорушення, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення і особи правопорушника може звільнити його від А. в., передавши матеріали на розгляд громадськості для вжиття заходів громадського впливу. Суб'єктами А. в. можуть бути фізичні особи, які досягли 16-річного віку. Законодавством встановлено певні обмеження А. в. для неповнолітніх, службових осіб, іноземців, які згідно з міжнародними договорами користуються імунітетом щодо адміністративної юрисдикції в Україні. На відміну від кримінального правопорушення за адміністративне правопорушення не передбачено позбавлення умовних прав (вступу у виш, права на службу в органах правопорядку та права на державні посади).

3. Цивільна відповідальність

Настає за порушення договірних зобов'язань або заподіяння позадоговірної шкоди. Тягне повне відшкодування завданої шкоди, як майнової, так і немайнової, а також сплату неустойки.

Цивільно-правова відповідальність -- це встановлені законом юридичні наслідки за невиконання або неналежне виконання особою обов'язків, зобов'язань, що пов'язані з порушенням суб'єктивних цивільних прав другої сторони. Захист цивільних прав здійснюється в установленому порядку загальним судом, арбітражним або третейським судом. Мета цивільно-правової відповідальності -- відновлення порушених майнових прав.

Цивільно-правових проступок -- правопорушення, вчинене у сфері майнових і певних немайнових відносин, що регулюються цивільним, трудовим, сімейним, фінансовим, екологічним та іншими галузями права.

4. Дисциплінарна відповідальність

Застосовується за порушення трудової, навчальної, службової, військової дисципліни. Основні заходи цього виду відповідальності -- догана і звільнення.

Дисциплінарна відповідальність - відповідальність робітників і службовців за порушення трудової дисципліни, яке виражається у накладенні стягнень адміністрацією підприємства чи установи.

Такі порушення можуть бути виражені як у діях, так і у бездіяльності, допускатися як свідомо, так і з необережності. Деякі категорії державних службовців у зв'язку з виконанням своїх повноважень відповідають у дисциплінарному порядку і за проступки, які порочать їх як державних службовців або дискредитують органи, в яких вони працюють (керівники, державні службовці -- співробітники правоохоронних органів, військовослужбовці та ін.).

5. Матеріальна відповідальність

Настає за шкоду, заподіяну роботодавцю працівником Малько А.В. Теория государства и права в вопросах и ответах: Учебно-методическое пособие. -- 4-е изд., перераб. и доп.. -- Москва : Юристъ, 2002. -- С. 205-206. -- ISBN 5-7975-0484-7..

6. Фінансова відповідальність

Платники податків притягуються до фінансової відповідальності за податкового законодавства, що тягне застосування санкції у виді штрафу та/або пені. Притягнення до фінансової відповідальності не звільняє від притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності за наявності підстав для цього Глава 11 Розділу ІІ Податкового кодексу України.

Фінансова відповідальність визначена у ч.2 ст. 111 Податкового кодексу України у вигляді фінансових санкцій (штрафів) та/або пені.

Штрафом (фінансовою санкцією, штрафною санкцією) називають податкову санкцію, яка стягується з платника податків за вчинення ним податкових правопорушень. Пенею називають податкову санкцію, яка стягується з платника податків за невчасне виконання покладених на нього зобов'язань.

7. Конституційна відповідальність

Конституційно-правова відповідальність -- це вид юридичної відповідальності, що передбачений нормами конституційного права. Має політико-правовий характер, іноді перетинається з політичною відповідальністю.

Як приклад, можна навести імпічмент Президента, відставка Уряду.

8. Міжнародно-правова відповідальність

Міжнародно-правова відповідальність - це визначена нормами міжнародного права відповідальність суб'єктів цього права, що настає за вчинення міжнародно-правового делікту. Передбачає обов'язок суб'єкта міжнародного права ліквідувати шкоду, яка була заподіяна ним іншому суб'єкту міжнародного права в результаті порушення міжнародно-правового зобов'язання, або обов'язок відшкодувати матеріальний збиток заподіяний в результаті дій, що не порушують норм міжнародного права, якщо таке відшкодування передбачається спеціальним міжнародним договором.

Не слід плутати зі Міжнародним кримінальним правом.

Існують різні види відповідальності у міжнародному праві -- репарації, реституція, сатисфакція.

Класифікують юридичну відповідальність також за суб'єктами -- державними органами, які застосовують відповідальність; у залежності від змісту санкцій -- на штрафну та правопоновлюючу Лейст О.Э. Санкции и ответственность по советскому праву. Теоретические проблемы. -- М.: Изд-во Моск. ун-та, 1981. -- 240 с..

Умовами, що унеможливлюють застосування юридичної відповідальності, є:

- неосудність особи;

- наявність умов, що виключають суспільну небезпеку (шкідливість) діяння (непереборна сила, необхідна оборона, крайня необхідність, обґрунтований ризик, фізичний чи психічний примус, виконання наказу чи розпорядження, примирення сторін тощо);

- відсутність у діянні складу правопорушення;

- збіг строків давності притягнення до відповідальності;

- видання акту амністії чи помилування, або відміна акту, що встановлював юридичну відповідальність Оборотов Ю.Н. Теория государства и права (прагматический курс): Экзаменационный справочник. -- Одесса : Юридическая литература, 2006. -- С. 109. -- ISBN 966-8104-54-4..

Таким чином, юридична відповідальність є багатоаспектною категорією, сутність якої може бути визначена як варіант (спосіб) правового регулювання шляхом покладення заборон, засіб зміцнення законності, засіб виховання законослухняних громадян, метод підвищення рівня правової свідомості та правової культури, принцип діяльності правової держави, засіб охорони та відновлення порушених суб'єктивних прав.



Використана література

1. Зайчук О.В., Оніщенко Н.М. Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник. -- К. : Юрінком Інтер, 2006. -- 688 с. -- ISBN 966-667-212-Х.

2. Малеин Н.С. Юридическая ответственность и справедливость. -- 1992. -- 205 с.

3. Оборотов Ю.Н. Теория государства и права (прагматический курс): Экзаменационный справочник. -- Одесса : Юридическая литература, 2006. -- С. 109. -- ISBN 966-8104-54-4.

4. Цвік М.В., Петришин О.В. Цвік М.В., Петришин О.В. Загальна теорія держави і права. -- Харків, 2009. -- 572 с.

5. Малько А.В. Теория государства и права в вопросах и ответах: Учебно-методическое пособие. -- 4-е изд., перераб. и доп.. -- Москва : Юристъ, 2002. -- С. 205-206. -- ISBN 5-7975-0484-7.

6. Глава 11 Розділу ІІ Податкового кодексу України

7. Лейст О.Э. Санкции и ответственность по советскому праву. Теоретические проблемы. -- М.: Изд-во Моск. ун-та, 1981. -- 240 с.

8. Кримінальний кодекс України на сайті ВР України.

Размещено на Allbest.ru