Криміналістична фотографія та відеозапис

Размещено на http://www.allbest.ru

ТЕМА: КРИМІНАЛІСТИЧНА ФОТОГРАФІЯ ТА ВІДЕОЗАПИС

2 год.

Уміння, які мають бути вироблені, та навички, які мають бути напрацьовані під час заняття: застосування прийомів та методів криміналістичної фотографії на місці події; застосування прийомів та методів відеозапису на місці події; застосування пізнавального методу при фотозйомці живої особи; складання фототаблиці як додатку до протоколу огляду.

1. Прийоми і методи зйомки при фотографуванні місця події

фотозйомка криміналістичний відеозапис розслідування слідчий

Фотозйомка місця події виробляється з метою фіксації обстановки місця події, наявних у ньому предметів, виявлених слідів, знарядь злочину і трупа. Її рекомендується проводити з різних точок.

При огляді місця події зазвичай здійснюють фотозйомки:

- Ориентирующую;

- Оглядову;

- Вузлову;

-Детальну.

Орієнтує фотозйомка:

Основна мета орієнтує фотозйомки місця події полягає в показі розташування місця події. Місце події фотографується з навколишнім оточенням. Така зйомка проводиться в основному з віддалених точок або панорамним способом. Орієнтує зйомка охоплює місце виробництва слідчої дії з навколишньою місцевістю, орієнтує місце виробництва слідчої дії з його розташуванню. На орієнтує знімку повинні бути представлені вулиця, будови, що оточують будинок, де мала місце подія, дороги (можливі шляхи приходу і відходу злочинців) і т. д. Така зйомка проводиться переважно зі значно віддалених точок, розташованих вище знімається плану (балкон протилежного будинку, майданчик на даху і т. п.). При цьому можуть бути застосовані ширококутні (короткофокусні) об'єктиви, панорамний спосіб зйомки.

Панорамна зйомка представляє собою такий вид зйомки, при якому підсумкова малюнок складається з частин (послідовно відбитих кадрів). Панорамна фотозйомка використовується при необхідності фіксації високих або довгих споруд, ділянок місцевості, окремих великих об'єктів, які не поміщаються в єдиний крупний план. Панорамна зйомка виконується круговим чи лінійним способом.

Основними вимогами до панорамному увазі зйомки є наступні:

- Кожен кадр панорамної зйомки має захоплювати 10-15% зображення, що відобразилися на попередньому кадрі;

- Повинна дотримуватися нижня лінія кадру;

- Панораму складають 2 - 3 кадри;

- Всі кадри повинні бути зроблені в одному масштабі;

- Всі знімки повинні бути зроблені з однією і тією ж витримкою;

- При проявленні і друку всіх кадрів панорами повинні використовуватися однакові умови, реактиви, витратні матеріали;

- Для всіх фотографій панорами повинен бути витриманий єдиний масштаб.

Оглядова фотозйомка:

Оглядова зйомка - це зйомка самого місця виробництва слідчої дії без навколишнього оточення, у початковому вигляді, без будь-яких змін, носяться в ході слідчої дії. У залежності від операторських можливостей ця зйомка може бути зроблена з одного або декількох точок, з різних сторін з найбільш повним охопленням фіксується обстановки.

Вузлова фотозйомка:

При вузловій фотозйомки крупним планом фіксуються окремі найбільш важливі ділянки («вузли») місця проведення слідчої дії чи інші ділянки, на яких з яких-небудь причин фіксується увага учасників слідчої дії (труп, зламана двері, місце виявлення слідів і т.д.) . Знімки цього виду фотозйомки повинні бути зроблені таким чином, щоб на них було видно розташування фіксованої ділянки на місці виробництва слідчої дії.

Детальна фотозйомка:

Детальна фотозйомка фіксує ізольовано від обстановки окремі дрібні деталі, об'єкти, сліди (недопалки, гільзи, сліди рук, взуття тощо). Оскільки такі предмети, деталі, сліди найчастіше мають невеликі розміри, зйомка їх виробляється у великому масштабі (із застосуванням подовжувальних кілець) і з масштабною лінійкою з метою визначення при необхідності дійсного розміру натури. Для зручності зйомки об'єкти її можуть вилучатися з місця виявлення, розташовуватися на більш підходящому, контрастує тлі, з підбором найбільш ефективного висвітлення.

2. Пізнавальна фотозйомка

Пізнавальна фотозйомка потрібна для реєстрації, розшуку й упізнання злочинців, а також невідомих суб'єктів щодо їх трупах для встановлення особи. Правила цієї зйомки забезпечують точну фіксацію зовнішніх ознак людини, що використовуються для його ототожнення допомогою впізнання або фотопортретной експертизи.

З живих осіб роблять три погрудний знімка: правий профіль, анфас (спереду) і впівоберта голови праворуч, а також спереду в повний зріст. Якщо є особливі прикмети, то їх відображають на окремих кадрах, а при наявності особливостей на лівій половині обличчя знімають і лівий профіль. При фотографуванні анфас голові сидить надають таке положення, при якому горизонтальна лінія, подумки проведена по зовнішніх кутах очей, проходить через верхню третину вушних раковин. На погрудний знімках заарештований закарбовується без головного убору і очок, а волосся не повинні закривати лоб і вуха. На знімку в повний зріст його фотографують в тому одязі, в якій він був затриманий. Погрудь традиційно виконують в 1 / 7 натуральної величини, підбираючи таке освітлення, при якому найбільш повно передаються контури і особливості обличчя. Фон повинен бути однорідного світло-сірого кольору.

Розпізнавальний зйомка трупів проводиться з дотриманням наведених рекомендацій, проте погрудний знімки роблять анфас, в правий і лівий профіль і полупрофіль. Знімають труп і на весь зріст, а для фіксації особливих прикмет оголеним. У необхідних випадках трупу перед зйомкою судовий медик надає прижиттєвий вигляд: вмиває, причісує, відкриває очі, припудрює синці.

3. Судовий відеозапис

На даний час відеозапис широко застосовується у судово-слідчій діяльності. Кримінально-процесуальне законодавство передбачає можливість використання кінозйомки і відеозапису при проведенні різних слідчих дій (ст. 852 КПК). Відеодокументи -- це завжди носій певної інформації, джерело доказів за кримінальною справою.

Відеозапис використовується у тих випадках, коли необхідно зафіксувати певні факти, динамічну картину події, взаємозв'язок тих чи інших предметів і слідів, складну обстановку місця події. Відеозйомка може застосовуватися для фіксації якої-небудь слідчої дії цілком або окремих її елементів. Відеозапис у розслідуванні злочинів має такі переваги:

1) дає змогу одночасно фіксувати звук і зображення на магнітній стрічці та візуально контролювати якість запису;

2) містить інформацію про динамічність події, розвиток тієї чи іншої дії або явища;

3) не потребує лабораторного опрацювання відзнятого матеріалу;

4) дає можливість багаторазово використовувати відеострічку для запису.

Судовий відеозапис являє собою систему видів, методів і прийомів зйомки, які застосовуються при проведенні слідчих і судових дій, оперативно-розшукових заходів і судових експертиз з метою розслідування злочинів і надання суду наочного доказового матеріалу.

Застосування відеозапису повинно забезпечити найбільш точну і повну фіксацію фактів, що мають доказове значення. Відеозйомка не підміняє фотографію, а доповнює її, дозволяє фіксувати об'єкти не тільки в статиці, а й у динаміці.

Відеозйомка при проведенні слідчих дій передбачає використання певних видів, методів і прийомів зйомки. Так, різновидами відеозйомки є орієнтуюча, оглядова, вузлова і детальна зйомка. Відеозапис рекомендується проводити в послідовності, у якій здійснюється слідча дія. Визначення послідовності зйомки є необхідною передумовою для одержання загального уявлення про подію.

Використання традиційних видів зйомок на місці події (орієнтуючої, оглядової, вузлової і детальної) під час відеозапису набуває специфічного забарвлення. Зокрема, при орієнтуючій відеозйомці центральний об'єкт шляхом плавного переходу від дальнього плану може бути виконаний великим планом, у зв'язку з чим орієнтуюча композиція стає більш інформативною. При оглядовій зйомці можна зафіксувати загальну обстановку та її окремі елементи в просторовій орієнтації та існуючій послідовності.

Особливості відеозйомки пов'язані з видом слідчої дії, під час якої вона здійснюється. У слідчій практиці найчастіше відеозйомка застосовується:

а) у процесі перевірки показань на місці;

б) при провадженні слідчого експерименту;

в) при пред'явленні для впізнання;

г) під час огляду місця події;

ґ) при огляді трупа;

д) на допитах і очних ставках.

У певних випадках відеозапис є найбільш ефективним засобом при проведенні слідчих дій. Так, відеозйомка доцільна при оглядах місць подій у справах про підпали і пожежі, при порушеннях правил безпеки праці, при аваріях на залізничному транспорті, авіакатастрофах, дорожньо-транспортних подіях та ін.

Однією з передумов доброякісності відзнятого матеріалу є правильний вибір методів і прийомів відеозйомки. Як методи відеозйомки можуть бути успішно використані методи судово-оперативної фотографії, проте відеозйомка передбачає ширший спектр застосовуваних методів. Наприклад, відеозапис із панорамуванням застосовують у тих випадках, коли необхідно показати великі простори перед об'єктивом або при зйомці в малих приміщеннях. Даний метод досить часто використовується при орієнтуючій зйомці. Панорамування -- це зйомка камерою, яка знаходиться в русі. Воно може бути статичним (коли панорамування здійснюється плавним поворотом камери навколо горизонтальної або вертикальної осі) та динамічним (панорамування здійснюється камерою, яка переміщується у просторі).

Знімати панорамним методом найкраще, застосовуючи штатив із панорамною головкою. Панорами повинні починатися і закінчуватися зі статичних кадрів, інакше вони погано узгоджуються з сусідніми епізодами фільму. Всередині панорам слід робити зупинки для виділення головних об'єктів. Для цього застосовують наїзд (наближення камери до об'єкта), тобто плавний перехід від загального плану до середнього і великого. Інший прийом, зворотній наїзду (віддалення від об'єкта), -- від'їзд частіше використовується для підтримки орієнтації в обстановці проведення слідчої дії після серії епізодів, знятих великим і детальним планами, або для включення в кадр інших учасників після показу основного суб'єкта зйомки.

До прийомів відеозйомки належить також зйомка кількома відеокамерами, зйомка прийомами обходу та зйомка різноманітними планами, що обираються залежно від особливостей об'єкта, який необхідно зафіксувати, динамічності процесів і станів, завдань фіксації. Зокрема, багатокамерна зйомка є найдоцільнішою при фіксації неповторних явищ і дій (наприклад, при огляді місця пожежі) і здійснюється одночасно з різних точок. Доволі ефективним прийомом відеозйомки є круговий обхід (переміщення камери навколо об'єкта), коли є можливість показати місце події з усіх боків: рухаючись по колу, зупиняються у певних точках, і через відповідні проміжки часу з цих точок знову проводять зйомку.

Суб'єктом відеозйомки не обов'язково повинен бути слідчий. Відеозапис може здійснюватися спеціалістом або прокурором-криміналістом, на яких покладено обов'язок надавати слідчому допомогу у застосуванні науково-технічних засобів, а також може бути запрошений спеціаліст-телеоператор.

4. Застосування криміналістичних фотографії та відеозапису в перебігу слідчих дій; техніко-криміналістичні прийоми оформлення факту і результатів їх застосування

Криміналістична фотографія і відеозапис застосовуються під час будь-якої слідчої дії, якщо це доречно або існує відповідний припис КПК України (огляд місця події, відтворення обстановки і обставин події, обшук, допит, освідування та ін.).

Прийоми, спрямовані на підготовку до проведення криміналістичної фотографії та відеозапису:

- підготовка апаратури, матеріалів, визначення об'єктів, інколи й ознайомлення з місцем, де відбудеться зйомка;

- складання плану; в ньому зазначають послідовність зйомки, місце, умови, вид, метод, спосіб, прийом, час (метраж). Такий план базується на плані слідчої дії або є його складовою. Під час слідчої дії:

- криміналістична фотографія і відеозапис передують іншим способам фіксації об'єктів;

- обстановку, взаєморозташування об'єктів фіксують до і після внесення змін у місце події;

- порядок здійснення криміналістичної фотографії та відеозапису має відповідати тактиці слідчої дії, здійснюватися в послідовності, фіксованій у протоколі;

- вибір виду, методу, способу, прийому мають забезпечити максимально точну фіксацію обстановки;

- додержання правил техніки криміналістичної фотографії та відеозапису (або спеціаліст, або слідчий).

Традиційним і ефективним способом фіксації матеріальної картини місця події (та її окремих елементів) е оперативна фотозйомка, але може виникнути необхідність упровадження в оперативну фотографію елементів фотографії дослідницької (Є. П. Коновалов), що потребує залучення певного спеціаліста. Практика слідчої діяльності йде шляхом залучення для цього спеціаліста-криміналіста, який має відповідні знання і навички. Зокрема, за результатами анкетування слідчих встановлено, що спеціалістів залучали до фіксації процесу слідчої дії 42,5 % слідчих.

Зокрема, допомогу спеціаліста може бути використано для виготовлення детального масштабного фотознімка. Такі фотознімки можуть бути об'єктами експертного дослідження й мають містити всі елементи дослідницької фотографії. За ними у певних випадках визначають знаряддя вчинення злочину, особу злочинця, ціле за частинами та інші обставини, що аргументують необхідність професійного підходу до виготовлення таких фотознімків. Наприклад, сліди, виявлені на транспортних засобах, у більшості випадків відтворити експериментально неможливо, як і не можна відокремити їх від транспортного засобу без його руйнування.

Тому іноді доцільно запросити спеціаліста більш "вузького" профілю (в галузі масштабної фотозйомки й складання масштабного плану), зокрема спеціаліста-геодезиста. І практика знає приклади, коли професійна, грамотна фіксація місця події сприяла встановленню низки обставин, серед них і встановленню осередку пожежі. До того ж, масштабна фотозйомка місця пожежі (з орієнтуванням за сторонами світу) і метеозведення про силу і напрямок вітру можуть бути використані як вихідні дані під час розв'язання комісійною пожежно-технічною експертизою питання про напрямок поширення пожежі.

Консультативна або теоретична допомога спеціаліста застосовується яку процесі фотозйомки (вибір технічних засобів і матеріалів, ракурсу й параметрів зйомки тощо), так і в процесі складання протоколу слідчої дії. Зокрема, спеціаліст (судовий медик, експерт-криміналіст та ін.) допомагає слідчому в правильному й грамотному описуванні матеріальної картини місця події, процесу виявлення, фіксації та вилучення слідів і об'єктів, у зазначенні застосованих методів, використанні вузькоспеціальних термінів тощо.

Повна і точна фіксація матеріальної картини місця події сприяє встановленню обставин злочинної події. Наприклад, підозрюваний, який стріляв у водія, заявив, що водій зненацька загальмував, і вія (підозрюваний) вдарився об передню частину салону, в результаті чого мимоволі стався постріл. У протоколі огляду місця події зазначено: автобус зупинений на узбіччі дороги й поставлений на ручне гальмо, відсутні сліди різкого гальмування, двигун вимкнений, рукоятку перемикання швидкостей установлено на першу передачу, передні двері автобуса відчинені. Отже, після зупинки автобуса водій виконав чотири операції, які, за висновками судово-медичної експертизи, не могли бути здійснені після заподіяння водію смертельного поранення (В.П. Бахін, В.Г. Гончаренко).

Окремі автори акцентують увагу на тому, що для застосування декількох способів фіксації певних властивостей виявлених слідів і об'єктів доцільно залучати декількох спеціалістів (Г. І. Грамович). Цей спосіб розподілу обов'язків між ними значно прискорить процес огляду, дозволить кожному спеціалістові, не розсіюючи уваги і не відволікаючись, займатися одним видом діяльності, наприклад, виготовленням гіпсових зліпків або відеозаписом.

Факт застосування криміналістичної фотографії та відеозапису, отримані результати мають бути процесуально й технічно оформлені (для доказового значення). В протоколі слідчої дії в описовій або заключній частині вказується, що знімалося (об'єкти), використовувані засоби та їх характеристика; послідовність, види, методи, умови, час зйомки; кількість фотознімків, метраж плівки тощо. До протоколу доцільно додати план, де позначені точки зйомки.

Фотознімки оформлюються як фототаблиця, що є додатками до протоколів. Зазначається заголовок - додаток до якої слідчої дії, місце, дата. Фотознімки слід наклеювати від загального до окремого, скріпивши відбитками круглої печатки. Під знімком ставлять номер, роблять пояснювальний напис (вид зйомки, що зображено (без припущень), метод зйомки, окрім звичайного). На останній сторінці фототаблиці зазначають умови зйомки, як от: тип фотоапарата, об'єктив, діафрагма, витримка, плівка, умови освітлення, додаткові пристрої (подовжувальні кільця). Негативи додаються в окремому конверті, також опечатані. Фототаблицю підписує експерт-криміналіст або слідчий (котрий її виготовив), підписи понятих не потрібні.

Науково-технічний прогрес зумовив появу цифрових технологій і активне їх упровадження у всі сфери діяльності людини. Зокрема, це поява цифрової фотографії та, як наслідок, їх використання в практиці ОВС. Детальна регламентація застосування фотографування в кримінальному судочинстві взагалі, і в стадії досудового провадження зокрема, в чинному КПК України відсутня. Окремі згадки мають більше рекомендаційний характер. Так, у ч. 4 ст. 85 КПК України вказано, що до протоколу слідчої дії можуть бути додані фотознімки та інші матеріали, що пояснюють її зміст; у ст. 195 КПК України вказано, що до протоколу додаються відповідні схеми, фотознімки, плани, документи.

Отож, говорити про те, що чинним КПК України не передбачене використання цифрової фотографії, не можна. З такою ж упевненістю можна констатувати той факт, що і застосування аналогової фотографії цим же КПК України належним чином не передбачено. І навпаки, наявність категорії "інші матеріали, що пояснюють зміст протоколу слідчої дії", зумовила право слідчого застосовувати широкий спектр ілюстративного матеріалу, до якого можна віднести і результати застосування як аналогової, так і цифрової фотографи.

Одним із аргументів не на користь цифрової фотографії є можливість внесення змін у зображення, отримані таким способом. Ми не вдаватимемося в деталі технології внесення змін у зображення, але зазначимо, що на цей час існує вид судової експертизи, що дозволяє встановити як факт змін, так і первинний вид зображення тощо. А твердження про легкість змінення (фальсифікації) зображень, отриманих за допомогою цифрових засобів фіксації, ґрунтуються на обмеженому знанні, по-перше, процесу і сучасного розвитку цифрових технологій; по-друге, принципових відмінностей цифрової обробки зображень від фотохімічної. При використанні методик цифрової обробки потрібні знання не тільки технічних наук, але і основ фотографічного процесу, навички роботи з програмним комп'ютерним забезпеченням та ін.

Алгоритм упровадження результатів цифрової фотографії в кримінальне судочинство ми бачимо таким: після завершення слідчої дії всім її учасникам демонструється витягання флеш-карти і запис інформації на жорсткий диск ПК або безпосереднє перенесення зображення через блютуз на жорсткий диск ПК. Зображення переносять (копіюють) на чистий "гнучкий" носій (наприклад, лазерний диск), і з нього зображення роздруковують у встановленій послідовності (орієнтуючий, оглядовий, вузловий, детальний) у формі фототаблиці, кожен аркуш скріпляють підписами всіх учасників слідчої дії. Потому вказаний диск видаляють із ПК, упаковують, на упакуванні роблять напис-пояснення, його скріплюють відбитком круглої печатки і підписами всіх учасників слідчої дії.

Виходячи з нової редакції ст. 83 КПК України, до документів (ч. 3. с. 85 КПК України), а відповідно до речових доказів (ч. 2 ст. 65 КПК України), віднесені "фотознімки та інші носії інформації (у тому числі й електронні), які містять відомості про обставини, встановлені в процесі кримінального судочинства". Зрештою, цифрова фотографія, відповідно до чинного КПК України, є законним засобом фіксації перебігу й результатів слідчої дії.

Видається доцільним до чинного КПК України упровадити поняття цифрових засобів фіксації, якими слід вважати сукупність технічних засобів відображення, закріплення і дослідження криміналістично значущої інформації, що відповідають принципам кримінального судочинства, базуються на властивостях діскрепції сигналів у послідовність кодових комбінацій-імпульсів.

Також необхідно внести доповнення до КПК України (за аналогією до ст. 85-1, 85-2 КПК України) про можливість застосування фотографії як у аналоговому, так і в цифровому форматі; ч. 4 ст. 85 КПК України після слів " можуть бути додані фотознімки..." доцільно доповнити словами "фотографічні негативи, носії цифрової інформації.

Размещено на Allbest.ru