Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

УДК 343. 353 + 343. 98

РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОВЖИВАНЬ ВЛАДОЮ АБО СЛУЖБОВИМ СТАНОВИЩЕМ ТА ПЕРЕВИЩЕНЬ ВЛАДИ АБО СЛУЖБОВИХ ПОВНОВАЖЕНЬ

(криміналістична характеристика та початковий етап розслідування)

Спеціальність: 12.00.09 - кримінальний процес та криміналістика;

судова експертиза

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Бондаренко Дмитро Андрійович

Харків 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Запорізькому юридичному інституті Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, МВС України

Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор, Заслужений юрист України Лукашевич Віталій Григорович, Класичний приватний університет, перший проректор.

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор Волобуєв Анатолій Федотович, Харківський національний університет внутрішніх справ, начальник кафедри криміналістики, судової медицини та психіатрії;

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Шлях становлення України як сучасної європейської правової та демократичної держави характеризується глибокими принциповими змінами практично в усіх сферах суспільного життя. Такі зміни спричиняють необхідність реформування правової системи України і зумовлюють зростання ролі правової науки, у тому числі кримінально-правового циклу.

Відповідно до Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Ці положення Конституції поширюються на всіх без винятку службових осіб, незалежно від того, чи є вони представниками законодавчої, виконавчої або судової гілок влади, виконують свої службові обов'язки у державному чи громадському апараті, в органах місцевого самоврядування або на окремих підприємствах, в установах чи організаціях. Не має також значення службове становище особи, відомча чи галузева належність органу, сфера його діяльності, характер та обсяг повноважень або форма власності, на підставі якої створені та функціонують підприємства, установи і організації. Виконання службовими особами своїх службових функцій на підставі, в межах і у порядку, передбачених Конституцією, законами та іншими нормативними актами України, забезпечує нормальну діяльність на всіх рівнях управління.

Але практика знає чимало випадків вчинення злочинів саме цією категорією осіб. На сучасному етапі з'являються нові види службової злочинної діяльності, пов'язані з економікою, банківською сферою, із використанням широкого спектру передових технологій. Спостерігається зростання міжнародної та вітчизняної організованої злочинності. Подолання цих негативних проявів сьогодні практично неможливе без усвідомлення суспільством реальних масштабів загрози і всілякого сприяння у боротьбі з ними громадськості, наукової спільноти, і представників криміналістики зокрема.

Процес розслідування злочинів, на думку більшості вчених, є одним із найбільш складних видів соціальної діяльності. Розслідування зловживань владою або службовим становищем та перевищень влади або службових повноважень пов'язане зі значним обсягом роботи, специфічністю умов розслідування, необхідністю проведення комплексу оперативно-розшукових заходів та слідчих дій. До того ж, як засвідчили результати вивчення практики розслідування, оперативні та слідчі працівники не завжди володіють необхідними навичками для успішного виявлення і розслідування цього виду злочинів. Відсутність систематизованих знань про особливості розслідування таких злочинів значно знижує ефективність боротьби з ними. А тим часом злочинці, які вчинюють такі злочини, в своїй більшості дуже добре орієнтуються у сучасному законодавстві, мають ґрунтовні пізнання щодо бухгалтерського обліку та особливостей економічної діяльності, до того ж, між такими особами часто існують тісні корупційні зв'язки. Усе це дозволяє останнім досить ефективно приховувати злочинну діяльність та чинити протидію розслідуванню.

Дотепер питання розслідування зловживань владою або службовим становищем та перевищень влади або службових повноважень є недостатньо розробленим у криміналістичній теорії, хоча актуальність його незаперечна. Ось чому виникла необхідність у проведенні наукового дослідження проблем боротьби з цими видами злочинів, зокрема у розробці їх криміналістичної характеристики, виробленні методики розслідування та наданні практичних рекомендацій працівникам правоохоронних органів.

Викладені обставини та відсутність належного опрацювання окреслених проблем у криміналістиці і зумовили вибір та актуальність теми наукового дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до Концепції розвитку системи відомчої освіти та вузівської науки на період 2001-2005 рр. (рішення Колегії МВС України від 18 грудня 2000 року №9 КМ /1), Комплексної програми профілактики злочинності на 2001-2005 рр., затвердженої Указом Президента України від 25 грудня 2000 року №1376/2000. Робота виконана згідно з Головними напрямками наукових досліджень Запорізького юридичного інституту МВС України на 2001-2005 рр. Тема дисертації затверджена Вченою радою Запорізького юридичного інституту МВС України, протокол № 1 від 31 січня 2003 року.

Мета і завдання дослідження. У дисертації поставлено за мету на основі вивчення та узагальнення судово-слідчої практики розробити методику розслідування зловживань владою або службовим становищем та перевищень влади або службових повноважень.

Відповідно до мети було передбачено такі основні завдання дослідження:

- визначити поняття та виявити криміналістичні особливості зловживань владою або службовим становищем та перевищень влади або службових повноважень, які відрізняють цей вид злочинів від інших, суміжних з ним кримінальних діянь; встановити і розробити елементи їх криміналістичної характеристики;

- встановити та класифікувати способи вчинення даних видів злочинів;

- виділити і класифікувати типові сліди вчинення зловживань владою або службовим становищем та перевищень влади або службових повноважень, сформувати типову «слідову картину» злочинів цих видів;

- узагальнити криміналістичну характеристику особи злочинця, який вчинює досліджуваний вид злочинів;

- розглянути особливості перевірки заяв та повідомлень про злочини цих видів, вивчити обстановку вчинення зловживань владою або службовим становищем та перевищень влади або службових повноважень та визначити особливості порушення кримінальної справи;

- сформулювати типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування, розробити типові слідчі версії, які висуваються на початковому етапі розслідування, класифікувати їх, розробити систему оптимальних початкових (невідкладних) слідчих дій і виділити особливості їх провадження; зловживання влада повноваження допит

- встановити особливості проведення допиту осіб, причетних до вчинення злочину досліджуваного виду;

- сформулювати пізнавальні можливості та визначити тактику проведення огляду документів у справах про зловживання владою або службовим становищем та перевищень влади або службових повноважень;

- визначити тактичні особливості провадження виїмки та обшуку у справах про злочини цих видів.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, в межах яких реалізується процес розкриття та розслідування злочинів у сфері службової діяльності, та діяльність оперативних і слідчих органів з виявлення й розслідування злочинів даної категорії.

Предметом дослідження є методики розслідування злочинів, пов'язаних із зловживанням владою або службовим становищем та перевищенням влади або службових повноважень, й особливості їх побудови на початковому етапі досудового слідства.

Методи дослідження. Методологічну основу дисертації становлять положення теорії пізнання і загальної теорії криміналістики. У роботі були використані також: порівняльно-правовий (порівняльний аналіз окремих положень нормативно-правових актів), історико-правовий (етапи розвитку боротьби зі злочинністю у сфері службової діяльності), формально-логічний (класифікація способів та слідів злочинів, пов'язаних із злочинним використанням влади чи службового становища), функціональний (динаміка механізму вчинення злочину), системно-структурний (типізація та систематизація слідчих ситуацій), статистичний (використання статистичних даних, узагальнення кримінальних справ про дані злочини, анкетування слідчих прокуратури та МВС України) та інші методи.

Теоретична основа дослідження ґрунтується на працях провідних учених-криміналістів України та інших держав: Ю.П. Аленіна, В.П. Бахіна, Р.С. Бєлкіна, О.М. Васильєва, А.Ф. Волобуєва, В.Г. Гончаренка, Ю.М. Грошевого, А.В. Дулова, В.А. Журавля, А.В. Іщенка, Н.І. Клименко, І.П. Козаченка, В.П. Колмакова, В.О. Коновалової, М.В. Костицького, В.С. Кузьмічова, В.К. Лисиченка, В.Г. Лукашевича, Г.А. Матусовського, В.С. Медведєва, М.М. Михеєнка, М.В. Салтєвського, М.Я. Сегая, В.В. Тищенка, І.Я. Фрідмана, В.Ю. Шепітька, М.Є. Шумила та інших.

У дисертаційному дослідженні поряд із роботами з криміналістики використані літературні джерела з кримінального права, кримінального процесу, кримінології, психології, філософії, наукової організації праці та інші.

Правову базу дисертаційного дослідження становлять: Конституція України, кримінальне і кримінально-процесуальне законодавство України, закони і постанови Верховної Ради України, постанови Кабінету Міністрів України, які регулюють суспільні відносини у господарській, кредитно-фінансовій, адміністративно-господарській та правоохоронній сферах, а також нормативні акти й інструктивні документи Генеральної прокуратури України та МВС України, що регулюють організацію та діяльність правоохоронних органів.

Емпіричну базу дисертації склали результати вивчення та узагальнення за спеціально розробленою методикою 150 кримінальних справ про зловживання владою або службовим становищем та перевищення влади або службових повноважень, які були розглянуті судами України впротязі 1998-2007 років; статистичні дані та аналітичні матеріали Міністерства юстиції України, МВС України; результати анкетування 145 слідчих прокуратури та МВС України, які здійснювали розслідування злочинів цього виду, а також власний досвід роботи в слідчих підрозділах МВС України.

Наукова новизна одержаних результатів. Дисертаційна робота є першим в Україні дослідженням, в якому на основі загальних положень криміналістики, аналізу кримінальних справ про зловживання владою або службовим становищем та перевищення влади або службових повноважень, ґрунтуючись на практичному досвіді роботи у слідчому апараті, використовуючи дані суміжних юридичних наук, розроблено основні положення методики розслідування такого виду злочинів. Запропоновано низку нових теоретичних і важливих у практичному відношенні положень, а саме:

уперше:

- розроблено концептуальні основи методики розслідування зловживань владою або службовим становищем та перевищень влади або службових повноважень;

- розроблено криміналістичну характеристику зловживань владою або службовим становищем та перевищень влади або службових повноважень (розглянуто елементи криміналістичної характеристики та визначено їхню специфіку);

набули подальшої розробки та вдосконалення:

- типові способи вчинення зазначених злочинів та критерії їх класифікації;

- криміналістична характеристика осіб, які вчинюють злочини цього виду;

- система слідів і типові «слідові картини» злочинів цих видів;

- типізація слідчих ситуації, що виникають на початковому етапі розслідування;

- система типових слідчих версій початкового етапу розслідування злочинів цього виду;

- розроблено систему найбільш доцільних першочергових (невідкладних) слідчих дії, які проводяться на початковому етапі розслідування;

- сформульовано рекомендації щодо особливостей проведення допиту осіб, причетних до вчинення зловживань владою або службовим становищем та перевищень влади або службових повноважень;

- удосконалено характеристику особливостей пізнавальних можливостей та організації проведення слідчого огляду документів;

- встановлено організаційні та тактичні особливості проведення виїмки та обшуку у справах про досліджувані злочини.

Практичне значення одержаних результатів. Викладені в дисертації теоретичні положення, узагальнення, висновки та пропозиції може бути використано:

- у науково-дослідній сфері як основа подальшої розробки й удосконалення методик розслідування злочинів загалом і службових зокрема;

- у правозастосовній діяльності з метою підвищення ефективності використання наукових рекомендацій, техніко-криміналістичних засобів у розкритті, розслідуванні та попередженні злочинів;

- у навчальному процесі матеріали дисертації можуть бути корисними під час проведення занять, розробки відповідних навчальних курсів, планів, програм та удосконалення методик криміналістики; при написанні відповідних розділів підручників, навчальних посібників з криміналістики та суміжних дисциплін; у науково-дослідній роботі студентів, слухачів та курсантів вищих навчальних закладів.

Пропозиції дисертанта знайшли застосування в слідчих органах та оперативних підрозділах УМВС України в Запорізькій області (акт впровадження від 20.02.2007 р., акт впровадження від 07.11.2008 р.).

Матеріали дослідження використовуються у навчальному процесі під час викладання курсу криміналістики в Запорізькому юридичному інституті МВС України (акт впровадження від 17.11.2008 р.).

Апробація результатів дисертації. Основні положення, висновки та рекомендації дисертації оприлюднювалися на міжнародних, всеукраїнських та регіональних науково-практичних конференціях: «Актуальні проблеми боротьби зі злочинністю на етапі реформування кримінального судочинства» (Запоріжжя, 14-15 травня 2002 р.); «Взаємодія слідчих і експертів у процесі боротьби зі злочинністю: проблеми та шляхи подолання» (Львів, 24-25 січня 2003 р.); «Актуальні проблеми взаємодії судових та правоохоронних органів у процесі реалізації завдань кримінального судочинства» (Запоріжжя, 28-29 травня 2004 р.); «Теоретичні та практичні проблеми організації досудового слідства» (Запоріжжя, 20-21 травня 2005 р.); «Криміналістичні та процесуальні проблеми, що виникають під час проведення слідчих дій» (Донецьк, 24 листопада 2006 р.); «Удосконалення діяльності ОВС України з попередження й розкриття злочинів та інших правопорушень» (Запоріжжя, 2 листопада 2007 р.); «Актуальні проблеми розкриття та розслідування злочинів у сучасних умовах» (Запоріжжя, 31 жовтня 2008 р.).

Публікації. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження опубліковані автором у шести наукових статтях у фахових виданнях та тезах доповідей на шести науково-практичних конференціях всеукраїнського та міжнародного рівнів.

Структура дисертації обумовлена метою, предметом і завданням дослідження, відповідає логіці наукового пошуку і складається із вступу, двох розділів, що містять дев'ять підрозділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертаційного дослідження складає 236 сторінок, з них основний текст дисертації - 198 сторінок. Список літературних джерел - 26 сторінок (273 найменування); додатки на 11 сторінках (узагальнені результати опитування та вивчення архівних кримінальних справ).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується вибір теми дисертації, її актуальність, зв'язок роботи з науковими програмами планами, темами, наукова новизна, мета й завдання дослідження, методологічна основа, характеризуються положення, що виносяться на захист, теоретична й практична значимість одержаних результатів, їх апробація, публікації за темою.

Розділ 1. «Криміналістична характеристика зловживань владою або службовим становищем та перевищень влади або службових повноважень» складається з чотирьох підрозділів, присвячених детальній характеристиці поняття, видів, способів вчинення, а також аналізу елементів криміналістичної характеристики цих видів злочинів.

У підрозділі 1.1. «Поняття, ознаки, види та зміст криміналістичної характеристики» зазначається зокрема, що основним у злочинному використанні влади чи службового становища виступає зловживання та перевищення службовою особою або представником влади наданих їй згідно з чинним законодавством повноважень, проаналізовано різні наукові підходи до визначення цього поняття.

У ході проведення порівняльного аналізу зловживань, перевищень влади, службового становища або службових повноважень з подібними злочинами, котрі вчиняються у інших країнах, установлено, що поняття «зловживання» часто використовується як таке, що охоплює поняття «перевищення». У чинному кримінальному законодавстві України перше не охоплює друге.

Виявлення ознак таких злочинів розглядається як самостійний, перший етап боротьби з ними. Необхідність включення в методику розслідування досліджуваного виду злочинів етапу виявлення ознак зумовлено насамперед специфікою механізму вчинення та особливостями отримання первинної інформації.

Автором виділено ознаки, що відрізняють зловживання владою або службовим становищем та перевищення влади або службових повноважень від інших видів злочинів. Зокрема, суб'єктами злочинів, що розглядаються, виступають службові особи; представники влади, наділені організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарчими функціями; злочини вчинюються ними у зв'язку з виконанням своїх службових обов'язків та владних повноважень; в основі скоєння злочину лежить порушення діючих законів і правил нормативного характеру.

Урахування всієї сукупності вищезазначених ознак дозволяє відокремити досліджувані види злочинів від схожих з ними, наприклад, від злочинів, вчинених у сфері економіки, але не пов'язаних з виконанням службових функцій; від злочинів, скоєних посадовцями у сфері побуту тощо.

Детально розглянуто низку спеціальних термінів, що складають зміст поняття злочину, пов'язаного із злочинним використанням влади, службового становища або службових повноважень, а саме: влада; служба; види служби; службова діяльність.

У підрозділі 1.2. «Типові способи вчинення» встановлено та класифіковано способи вчинення аналізованого виду злочинів. Доведено, що дані про спосіб вчинення злочинів, пов'язаних зі злочинним використанням влади, службового становища або службових повноважень, є основою для: 1) висунення версій; 2) планування та організації розслідування; 3) вибору оптимального напрямку розслідування; 4) визначення системи невідкладних (першочергових) слідчих дій, організаційних та оперативно-розшукових заходів.

Визначено сфери, в яких найбільш часто зустрічаються факти вчинення зловживань, перевищень влади, службового становища або службових повноважень: 1) здійснення економічної діяльності та банківських операцій; 2) адміністративно-управлінська діяльність виконавчої влади; 3) діяльність законодавчої влади; 4) діяльність мілітаризованої державної служби.

На думку дисертанта, всі відомі способи вчинення даних злочинів можна об'єднати в такі загальні групи: 1) зловживання або перевищення влади чи службового становища шляхом надання незаконних послуг, переваг або пільг; 2) зловживання або перевищення влади чи службового становища шляхом привласнення чи незаконного використання державного чи колективного майна, інтелектуальної власності; 3) зловживання владою або службовим становищем шляхом невиконання службових обов'язків; 4) перевищення влади або службових повноважень шляхом застосування насильства.

Проаналізовано основні способи приховання злочинів, що розглядаються, а саме: фальсифікація звітності; внесення змін в облікові документи; заміна або виготовлення фіктивних документів; знищення документів; знищення матеріальних слідів.

У підрозділі 1.3. «Особливості формування «слідової картини» охарактеризовано «слідову картину» досліджуваних злочинів. Визначено групи об'єктів слідоутворення: 1) документи (адміністративні, відомчі, бухгалтерські, особисті тощо); 2) предмети, пов'язані зі злочинною діяльністю; 3) приміщення (службові, житлові, складські тощо); товарно-матеріальні цінності та грошові кошти; електронні носії інформації (комп'ютери, диски, дискети тощо); пам'ять людей.

Механізм учинення злочинів цих видів передбачає відображення дій злочинців у документах, тому останні є основними слідоутворюючими об'єктами при вчиненні злочинів цих видів. Це пояснюється тим, що реалізація владних повноважень або виконання службових обов'язків є майже неможливими без їх документування. У документах завжди залишається різного роду інформація (сліди), яка має значення при розкритті та розслідуванні злочину.

Види документів, які є слідами досліджуваних злочинів, автором поділено за ступенем важливості на документи: адміністративного характеру; бухгалтерської звітності; різноманітні неофіційні документи (чернетки, записки, розрахунки тощо); аналітичні (довідки, звіти); технологічні; плануючі; товарознавчі; статистичні.

У підрозділі 1.4. «Особа злочинця» характеризуючи особу, що вчинює дані злочини, автор стверджує, що це, перш за все, «білокомірцевий» тип злочинця, який є службовою особою, представником влади, і відноситься до службово-корисливого типу злочинців. Зазвичай такі особи мають багатий досвід роботи в державних органах на посадах, пов'язаних з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарчих обов'язків, тому добре орієнтуються у законодавстві, володіють знаннями у бухгалтерському обліку.

Розділ 2. «Початковий етап розслідування зловживань владою або службовим становищем та перевищень влади або службових повноважень» складається з п'яти підрозділів, що присвячені початковому етапу розслідування, проблемам організації досудового слідства, визначенню місця та ролі слідчих ситуацій та типових версій, формуванню основних напрямків розслідування й визначенню системи невідкладних (першочергових) слідчих дій, організаційних та оперативно-розшукових заходів, а також тактиці проведення окремих слідчих дій.

Підрозділ 2.1. «Особливості порушення кримінальної справи та попередньої перевірки заяв і повідомлень про злочин» присвячено особливостям порушення кримінальних справ цього виду злочинів.

Дисертантом на основі узагальнення матеріалів архівних кримінальних справ та анкетування слідчих МВС і прокуратури України визначено джерела походження інформації про вчинений або підготовлюваний злочин категорії, що досліджується. Ними, як правило, є: публікації в пресі; матеріали, отримані під час досудового слідства чи розгляду в судах кримінальних справ щодо інших злочинів; матеріали профілактичної та оперативно-розшукової діяльності правоохоронних органів; заяви, скарги та пропозиції громадян; матеріали запитів уповноважених державних органів про перевірку осіб у зв'язку з їх допуском до державної, військової та службової таємниці; матеріали перевірок, які проводять органи митної служби; інформація, заяви або повідомлення представників влади, громадськості чи окремих громадян, працівників правоохоронних, контролюючих органів. Визначено напрямки проведення перевірочних заходів, до яких відносяться: встановлення джерела інформації та підвідомчості її розгляду; встановлення ступеня вірогідності інформації; аналіз відомчих нормативних актів, що регламентують функціональні обов'язки службової діяльності особи; отримання відповідних пояснень від потерпілих, свідків; з'ясування обставин, які пом'якшують або обтяжують відповідальність конкретної службової особи; вилучення документів, які свідчать про причетність конкретної особи до вчинення злочину даного виду, або самого факту його вчинення.

Підрозділ 2.2. «Побудова версій та планування розслідування на початковому етапі розслідування» розкриває питання організації і планування початкового етапу розслідування, містить розгляд типових слідчих ситуацій цього етапу розслідування і найбільш типові версій події, що відбулася.

Значну увагу приділено типовим слідчим ситуаціям, що виникають на початку розслідування досліджуваних злочинів. За висновками здобувача, кримінальну справу найчастіше порушують: 1) внаслідок заяв чи скарг окремих громадян, або матеріалів які знайшли відображення в засобах масової інформації; 2) за матеріалами планових ревізій та аудиторських перевірок; 3) на основі матеріалів іншої кримінальної справи під час розслідування іншого злочину; 4) в результаті оперативно-розшукової діяльності органів дізнання.

Окреслено невідкладні (першочергові) слідчі дії: огляд місця події, виїмка та огляд документів, виїмка та огляд зразків продукції, допити свідків та підозрюваних; і типові оперативно-розшукові заходи: встановлення місця перебування підозрюваних осіб під час вчинення злочину; встановлення імовірних мотивів злочину; встановлення способу життя підозрюваних.

Планування розслідування за справами, порушеними на основі оперативно-розшукових матеріалів, має свою специфіку. Такими специфічними рисами є зашифровування шляхів одержання даних про осіб, які вчинили такі злочини, необхідність поєднання слідчих дій з оперативно-розшуковими заходами в ході всього розслідування, а також забезпечення можливості легалізації інформації, одержаної оперативним шляхом.

У підрозділі 2.3. «Тактичні схеми допиту осіб, причетних до вчинення злочинів» приділено увагу проведенню допиту осіб, причетних до вчинення злочинів розглянутого виду, визначено його особливості, а саме спрямованість на встановлення та перевірку всіх обставин, пов'язаних з порушенням законодавства в цілому, та відповідних нормативних актів, які регламентують діяльність представників влади та службових осіб, зокрема, встановлених під час попередніх заходів. Сформульовано позитивні та негативні особливості, що впливають на результати проведення допиту. До особливостей проведення допиту також віднесено: відшукання негативних обставин при проведенні інших слідчих дій та використання їх під час проведення допиту; наявність можливості підготовки до допиту, вибірковий підхід до застосування тих чи інших тактичних комбінацій та прийомів допиту; проведення допиту-інсценування з зашифруванням його справжніх цілей. До числа негативних моментів, що справляють вплив на виникнення несприятливої (конфліктної) слідчої ситуації та зумовлюють застосування тих чи інших тактичних прийомів під час допиту, віднесено: протидію встановленню істини у справі; певна поінформованість допитуваного щодо зібраних у справі доказів; можливість знищення слідів злочину; дача завідомо неправдивих свідчень допитуваною особою (підозрюваним у ході попередньої перевірки та на досудовому слідстві); сумлінна омана деяких свідків тощо.

Визначено коло осіб, які підлягають обов'язковому допиту, та особливості залучення спеціалістів до проведення допиту щодо злочинів досліджуваного виду.

Підрозділ 2.4. «Організація та пізнавальні можливості слідчого огляду документів» присвячено тактичним особливостям проведення цієї слідчої дії. Визначено коло документів, які найчастіше стають джерелами доказової інформації під час розслідування цих злочинів, узагальнено прийоми їх огляду. Встановлено документи, які можуть слугувати письмовими доказами, та здійснено їх поділ на: 1) документи, складені незалежно від провадження кримінальної справи; 2) документи, що фіксують обставини події, наявність або відсутність ознак злочину, складені на стадії порушення кримінальної справи (акти ревізії, інвентаризації; пояснення службової особи); документи, які фіксують фактичні дані, відомі укладачам особисто або з інших документів та складені на вимогу органів слідства, суду чи за клопотанням учасників процесу (довідки про переміщення вантажів, характеристики тощо). Для вдосконалення тактики слідчого огляду документів та підвищення його результативності необхідно враховувати процеси, пов'язані з діями осіб, уповноважених оформлювати документи, розпоряджатись ними. У зв'язку з цим уточнено поняття документації та документообігу.

У підрозділі 2.5. «Організація та тактика провадження обшуку й виїмки» увагу приділено особливостям провадження цих слідчих дій у справах про досліджувані злочини. Дисертантом вони віднесені до категорії невідкладних, адже своєчасне проведення таких дій запобігає знищенню документів та інших матеріальних джерел доказової інформації. Особливу увагу приділено виїмці комп'ютерної техніки та магнітних носіїв інформації.

Наголошено на організаційних та тактичних особливостях проведення обшуку як за місцем проживання підозрюваної особи, так і в службових приміщеннях, а саме: приміщеннях секретаріату; бухгалтеріях; службових кабінетах. Визначено інші місця можливого проведення обшуку: вищестоящі установи, організації; підприємства, організації, які є комерційними партнерами; організації, підприємства, установи, які є філіями. Шляхом дослідження слідчо-судової практики встановлено об'єкти пошуку, з метою відшукання яких проводиться більшість обшуків у справах про цей вид злочинів, а саме: нормативні документи (з можливими позначками на полях), що можуть свідчити про усвідомлення службовою особою порядку здійснення нею службових, владних повноважень; розписок про отримання грошових (інших) коштів; записок, листів, у тому числі чернеток, в яких йдеться про службову діяльність, або міститься інформація, яка прямо вказує на вчинення злочину, особистих записників, у тому числі електронних; комп'ютерів та інших носіїв електронної інформації. Узагальнено прийоми та технічні засоби, які доцільно використовувати під час проведення цих слідчих дій.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання розробки методики розслідування зловживань владою або службовим становищем та перевищень влади або службових повноважень, у результаті чого отримані такі найважливіші результати:

1. Виділено й узагальнено криміналістичні ознаки й особливості, що відрізняють цей вид злочинів від інших, суміжних із ним кримінальних діянь, а саме: факт виконання винною службовою особою або представником влади своїх службових повноважень усупереч інтересам служби, або навмисне вчинення службовою особою дій, що явно виходять за межі наданих їй прав чи повноважень, якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, державним або громадським інтересам, чи інтересам юридичних осіб.

2. Встановлено криміналістично однорідну групу злочинів, що складається із двох основних видів: 1) зловживання службовою особою чи представником влади владою або службовим становищем; 2) перевищення службовою особою або представником влади наданих їй у силу займаної посади владних чи службових повноважень.

3. Визначено та розглянуто основні елементи криміналістичної характеристики досліджуваних видів злочинів, а саме: виділено, сформульовано та класифіковано типові способи, основні сліди (типові «слідові картини» - відповідно до певних ситуацій вчинення злочину) їхнього вчинення та психологічні особливості особи злочинця.

4. Виділено й узагальнено типові групи приводів та підстав для порушення кримінальних справ зазначеної категорії: 1) матеріали перевірок органів державного контролю (висновки аудиторських перевірок; акти документальних ревізій; акти податкових перевірок тощо); 2) матеріали, що є результатом проведення правоохоронними органами оперативно-розшукових заходів (рапорти працівників правоохоронних органів, письмові висновки щодо результатів проведення оперативно-розшукових дій із виявлення та документування злочину); 3) письмові заяви та пояснення осіб, потерпілих від злочинної діяльності; 4) матеріали перевірок фактів злочинної діяльності, що набули публічного характеру (оприлюднені в пресі, на телебаченні тощо); 5) матеріали, що виділено з інших раніше порушених кримінальних справ.

5. Визначено й розглянуто типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування злочинів цих видів, розроблено та типізовано слідчі версії, що висуваються на цьому етапі розслідування.

6. Проаналізовано й узагальнено процесуальні та непроцесуальні заходи попередньої перевірки заяв, повідомлень та іншої інформації щодо вчиненого злочину та початкового етапу розслідування.

7. Окремо досліджено та узагальнено специфічні риси та організаційно-тактичні особливості допиту осіб, причетних до вчинення злочинів, пов'язаних із використанням влади чи службового становища.

8. Досліджено та сформульовано пізнавальні можливості слідчого огляду документів та визначено тактичні особливості його проведення. Значну увагу також приділено взаємодії слідчого та спеціаліста під час проведення даного виду слідчого огляду. Запропоновано певні специфічні елементи такої взаємодії.

9. Розглянуто та визначено основні організаційні, пізнавально-пошукові та тактичні відмінності й особливості обшуку від інших, схожих із ним слідчих дій, зокрема - виїмки.

Окреслено найбільш типові об'єкти пошуку та місця вірогідного їх знаходження у справах про злочини досліджуваних видів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Bondarenko D.A. Investigation of abuse of power (criminalistic characteristics and the initial stage of investigation). - Manuscrupt.

Dissertation for a Candidate Degree in Law (Speciality 12.00.09 - Criminal Procedure and Criminal Law; forensic expertise. - Kharkiv National University of Internal Affairs. - Kharkiv, 2009.

The dissertation touches upon the problems of methods of abuse of power investigation. The author points out and studies structural elements of criminalistic characteristics of this type of crime (mechanism of crime, print combination of crime, personality of a criminal), gives the detailed description of these characteristics. The peculiarities of the initial stage of investigation of crime connected with abuse of power are researched. The work is done with a special focus on organization and planning of investigation and strategic divisions' work, typical investigation situations of the initial stage of investigation, investigation versions of this stage of investigation, peculiarities of immediate investigation actions. The core results of this dissertation are being currently used in the activity of investigation and strategic departments of Ministry of Interior of Ukraine.

Key words: power, position, use of power, use of authority, criminalistic characteristics of crime, means of committing crime connected with abuse of power, initial examination, typical investigation situation, official documents, print combination of crime.

Размещено на Allbest.ru