Державне регулювання розвитку малого та середнього підприємництва в умовах інформаційного суспільства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Академія муніципального управління

УДК 354.330.141:338.45

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з державного управління

Державне регулювання розвитку малого та середнього підприємництва в умовах інформаційного суспільства

Спеціальність 25.00.02 - механізми державного управління

Безугла Людмила Сергіївна

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Академії муніципального управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (м. Київ).

Науковий керівник:

доктор наук з державного управління, професор, заслужений діяч науки і техніки України Корецький Микола Христофорович, Академія муніципального управління, професор кафедри державного управління та місцевого самоврядування.

Офіційні опоненти: підприємництво інформаційний політика

доктор наук з державного управління, старший науковий співробітник ДРАГАН Іван Олександрович, Академія муніципального управління, заступник декана факультету менеджменту;

кандидат наук з державного управління АЛЕКСЕЄВА Катерина Андріївна, Київський національний лінгвістичний університет, старший викладач кафедри менеджменту.

Захист відбудеться 15 вересня 2011 р. о 16 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.129.01 в Академії муніципального управління за адресою: 01042, Київ, вул. Івана Кудрі, 33, к. 220.

Із дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Академії муніципального управління (01042, Київ, вул. Івана Кудрі, 33).

Автореферат розісланий 12 серпня 2011 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Л.П. Піддубна

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Однією з найважливіших умов ефективності ринкової системи є існування та взаємодія підприємств великого, середнього та малого бізнесу, кожному з яких належить певна роль в економіці країни. Перехід до ринкової системи господарювання, в першу чергу, знаменується переходом до економіки підприємницького типу, а передумовою успішного функціонування ринкових механізмів, насамперед, виступає розвиток малого та середнього бізнесу. Сектору малого та середнього бізнесу, що є найбільш динамічним елементом у структурі ринкової системи будь-якої країни, належить особлива роль.

Із середини ХХ ст. формується управління виробничим процесом, основною рисою якого є визнання важливої ролі інформації у виробництві, а в науковий обіг вводиться нова економічна категорія - «інформаційний ресурс». Суспільство з характерним зростанням питомої ваги інформації у витратах на матеріальне виробництво стало називатись «інформаційним». В умовах інформаційного суспільства, радикальних змін у відносинах власності проблема становлення й розвитку малого та середнього підприємництва в Україні набуває важливого значення.

Актуальність теми дослідження зумовлена недостатньою теоретичною розробкою підходів до обґрунтування співвідношення методів державного впливу на розвиток підприємництва, що не забезпечує надання процесу державного управління характеру комплексності та системності; недооцінкою ролі та значення малого та середнього підприємництва як структуроутворювального елемента ринкової системи.

У період економічної кризи саме допомога держави малому і середньому підприємництву може призвести до поліпшення економічної ситуації в країні. Сьогодні саме з малим та середнім підприємництвом держава пов'язує надію на швидкі позитивні структурні зміни в економіці, вихід з економічної кризи та створення умов для розширення впровадження ринкових реформ. Розвиток малого та середнього бізнесу для держави є вигідним з багатьох чинників, наприклад: формування середнього класу, ріст економічної активності населення, створення нових робочих місць, розробка нововведень та ін. Держава має забезпечити спрощення законодавства, визначити права та обов'язки суб'єктів малого і середнього підприємництва, межі втручання місцевих органів у діяльність фірми.

Вагомий внесок у теоретичну розробку підходів до розв'язання завдань державного регулювання економіки та становлення інформаційного суспільства зробили такі зарубіжні вчені, як: Е. Вайнінг, Д. Веймер, Д. Кейнс, Ф. Кене, В. Леонтьєв, Д. Рікардо, А. Сміт.

Окремі питання створення організаційно-правових, економічних та інституціональних умов для розвитку підприємництва вивчали такі українські вчені, як: К. Алексєєва, В. Биковець, Л. Безчасний, В. Бордюк, В. Геєць, В. Голіков, A. Грищенко, І. Драган, М. Долішній, П. Єщенко, І. Лукінов, С. Мочерний, Ю. Ніколенко, В. Новиков, Ю. Палкін, О. Пасхавер, Ю. Пахомов, В. Рибалкін, В. Савчук, B. Степаненко, А. Чухно.

Значний внесок у загальну теорію та методологію державного управління, зокрема державного регулювання розвитку підприємництва, зробили Ю. Авксентьєв, О. Амосов, Ю. Бажал, В. Бакуменко, Г. Білоус, В. Бодров, В. Гриньова, А. Дєгтяр, Л. Дмітриченко, О. Кілієвич, М. Корецький, В. Мартиненко, Г. Одінцова, І. Сараєва, Т. Сьомкіна, Ю. Чернецький.

Проте, деякі динамічні процеси в економічному середовищі суспільства зумовлюють потребу в постійному осмисленні теоретичних і прикладних аспектів державного регулювання підприємницької діяльності. Пошук нових підходів до вироблення стратегії і тактики державного регулювання розвитку малого та середнього підприємництва в умовах інформаційного суспільства визначив вибір теми дисертаційного дослідження, її мету, завдання та структурно-логічну побудову.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до наукової теми Академії муніципального управління «Удосконалення механізмів державного управління та місцевого самоврядування» (номер державної реєстрації 0108U008164). Внесок автора полягає в розробці теоретико-методичних засад державного регулювання розвитку малого та середнього підприємництва в умовах інформаційного суспільства.

Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є теоретичне обґрунтування та розробка практичних пропозицій щодо вдосконалення державного регулювання розвитку малого та середнього підприємництва в умовах інформаційного суспільства.

Відповідно до мети, в роботі були поставлені та вирішені наступні завдання:

- встановити роль підприємництва у розвитку інформаційного суспільства;

- розкрити сутність чинного механізму державного регулювання малого та середнього підприємництва в Україні та надати пропозиції з його удосконалення;

- визначити та обґрунтувати основні соціально-економічні функції держави щодо розвитку малого та середнього бізнесу;

- розробити напрями здійснення комплексу регуляторних заходів з метою покращення результативності підприємницької діяльності в Україні, виходячи з позитивного досвіду зарубіжних країн;

- провести аналіз та здійснити оцінку державної політики підтримки підприємництва в Україні;

- розробити принципи та першочергові заходи для ефективної реалізації регіональної політики розвитку малого та середнього підприємництва;

- сформувати систему координації взаємодії “держава - бізнес” з метою підтримки малого та середнього підприємництва в Україні;

- розробити умови впровадження системи бізнес-інкубаторів на місцевому та державному рівнях в Україні.

Об'єктом дослідження є державне регулювання розвитку підприємництва в Україні.

Предметом дослідження є державне регулювання розвитку малого та середнього підприємництва в умовах інформаційного суспільства.

Методи дослідження. Методологічну основу роботи становлять загальнонаукові та спеціальні підходи і методи досліджень, що ґрунтуються на сучасних наукових засадах управлінської, економічної і споріднених з ними наук. У роботі використано: історичний та абстрактно-логічний методи, зокрема прийоми аналогії, зіставлення, індукції, дедукції, для дослідження генезису й розвитку малого та середнього підприємництва, узагальнення теоретичних засад щодо сутності державного регулювання і формування висновків.

При аналізі сучасних тенденцій державного регулювання розвитку малого та середнього підприємництва використано статистико-економічний метод (для виявлення залежності між окремими показниками розвитку підприємництва в Україні), експериментальний (для розробки основних напрямів регулювання та заходів державної підтримки малого та середнього підприємництва); синергетичного, системного, розрахунково-конструктивного аналізу (для вдосконалення напрямів державної підтримки малого та середнього бізнесу в Україні). Для дослідження напрямів зростання ефективності державного регулювання підприємництва використовувалися методи причинно-наслідкових та функціональних зв'язків, а також метод системного аналізу, синтезу (для визначення стратегічних пріоритетів державного регулювання розвитку малого та середнього підприємництва).

Нормативно-правову основу дослідження становлять Конституція України, закони України, акти Президента України, Кабінету Міністрів України, центральних органів виконавчої влади, що регулюють організаційно-процесуальну діяльність органів державної влади, місцевого самоврядування, політичних і громадських об'єднань.

Інформаційно-аналітичну базу склали періодичні видання, матеріали наукових конференцій, публікації вітчизняних і зарубіжних учених. Емпіричною базою дослідження є дані органів державної статистики.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні теоретичних положень та опрацюванні механізмів державного регулювання розвитку малого та середнього підприємництва в умовах інформаційного суспільства, що конкретизується в наступних теоретико-методологічних положеннях:

вдосконаленоУ

- чинний механізм державного регулювання підприємництва в Україні шляхом доповнення його організаційною складовою розвитку інноваційних форм підприємницької діяльності та інформаційною, що включає різноманітність державних послуг, які надаються за допомогою системи «е-уряд»;

- комплекс соціально-економічних функцій держави щодо розвитку малого та середнього бізнесу, завдяки включенню до нього функцій: реалізації конституційного права на вільне використання своїх здатностей і майна для підприємницької та іншої, не забороненої законом, економічної діяльності; забезпечення зайнятості населення, у тому числі залучення до процесу суспільного підприємництва соціально вразливих груп населення, формування «середнього класу»; підвищення якості й рівня життя населення, згладжування соціальних конфліктів, скорочення державних видатків на соціальний захист; стабілізації ринку; формування стабільного джерела доходів бюджету, забезпечуючи стійкий соціально-економічний розвиток;

- структурну модель формування системи “держава - бізнес” у напрямі державної підтримки малого та середнього підприємництва шляхом формування координаційної ради з питань розвитку підприємництва в Україні та визначення її статусу як представника інтересів підприємницького сектора економіки, що тісно взаємодіє з органами виконавчої влади;

дістали подальшого розвитку:

- понятійно-категорійний апарат державного регулювання підприємництва, а саме: уточнено сутність понять малого та середнього підприємництва, яка включає зміст підприємництва у розвитку інформаційного суспільства, його взаємодію з органами державної влади;

- система принципів стратегічного розвитку малого та середнього підприємництва у сферах регуляторної політики, вдосконалення нормативної бази та сприяння створенню інфраструктури розвитку малого та середнього підприємництва, шляхом їх доповнення принципами: соціальної справедливості, забезпечення умов і захисту суб'єктів малого та середнього підприємництва, врегулювання діяльності, гнучкості, цілісності, системності, наукової обґрунтованості, універсальності в межах усієї України, підтримки регіональних ініціатив;

- підходи щодо здійснення з метою покращення результативності підприємницької діяльності в Україні комплексу регуляторних заходів, виходячи з позитивного досвіду зарубіжних країн, за напрямами: створення рівних умов для конкуренції; сприяння розвитку інноваційної діяльності та інформаційних технологій; зменшення адміністративного впливу; спрощення доступу малих і середніх підприємств до бюджетних та позабюджетних коштів; створення розгалуженої мережі підтримки бізнесу (де провідну роль відіграють недержавні установи); реалізація спеціальних програм підтримки підприємництва (фінансового, технологічного, зовнішньоекономічного, консультаційного, кадрового сприяння);

- систематизація та упорядкування впровадження системи бізнес-інкубаторів на місцевому та державному рівнях в Україні, що забезпечуються органами державної влади всіх рівнів при взаємодії з науковими, громадськими об'єднаннями та підприємцями за етапами: вибору координаторів і реалізаторів проекту (Адміністрація області, центри зайнятості, банки, торгово-промислові палати, союзи підприємців, фонди підтримки малого та середнього підприємництва, великі підприємства, фонди венчурного капіталу, наукові інститути), безпосереднього створення бізнес-інкубаторів при контролі координаторів програми.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що в сукупності вони створюють теоретичну й методичну основу для вдосконалення методів державного регулювання розвитку малого та середнього підприємництва в умовах інформаційного суспільства.

Основні положення та висновки роботи використані Міністерством промислової політики України при розробці напрямів підвищення ефективності державного регулювання малого та середнього підприємництва в промисловості (дов. № 5-09/767 від 25.03.2011 р.).

Матеріали дисертаційної роботи використані як наукове підґрунтя у роботі Дніпропетровської обласної ради для вдосконалення процесу налагодження взаємодії органів місцевого самоврядування, регіональних державних органів влади щодо регулювання розвитку малого та середнього підприємництва в Україні (дов. № 897/05 від 20.05.2011 р.).

Теоретичні розробки дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі Академії муніципального управління при викладанні дисциплін: «Державне регулювання економіки», «Місцеве самоврядування» (дов. № 3/331 від 15.02.2011 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею, яка містить отримані автором особисто результати в галузі науки державного управління, що в сукупності вирішують конкретне наукове завдання щодо вдосконалення державного регулювання розвитку малого та середнього підприємництва в умовах інформаційного суспільства.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційної роботи були викладені на міжнародних науково-практичних конференціях: “Інвестиційні пріоритети епохи глобалізації: влив на національну економіку та окремий бізнес” (м. Дніпропетровськ, 2010), “Розвиток легкої промисловості в умовах активізації євроінтеграційних процесів” (м. Київ, 2010), “Сталий розвиток територій: проблеми та шляхи вирішення” (м. Дніпропетровськ, 2010), “Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи” (м. Харків, 2010).

Публікації. Основні положення і результати дослідження опубліковані в 9 наукових працях, загальним обсягом 3,6 обл.вид.арк., у тому числі 5 статей у наукових фахових виданнях з державного управління.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації - 191 сторінки, у тому числі 6 таблиць - на 4 с., 10 рисунків - на 8 с., 2 додатки на - 2 с. Список використаних джерел містить 205 найменувань - на 24 с.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано сутність і стан проблеми, що вирішується, актуальність теми дисертаційного дослідження, її зв'язок з науковими програмами; визначено мету, основні завдання дослідження, наукову новизну, встановлено об'єкт, предмет і методи дослідження, сформульовано практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі - «Теоретичні засади державного регулювання малого та середнього підприємництва в умовах інформаційного суспільства» - уточнено сутність малого та середнього підприємництва як об'єктів державного регулювання в умовах розвитку інформаційного суспільства; досліджено механізми державного регулювання підприємницької діяльності; визначено соцільно-економічні функції малого та середнього підприємництва в господарській системі держави.

Визначено, що з погляду розвитку інформаційного суспільства держава має два ключові взаємозалежні напрями діяльності, а саме: сприяння розвитку інформаційного суспільства в межах країни з метою забезпечення її конкурентоспроможності на світовому ринку; сприяння зміні форм і методів роботи державно-управлінського апарату з метою підвищення якості послуг, що надаються громадянам. Розглянуто важливу роль підприємництва в становленні інформаційного суспільства, виходячи з чого державі запропонована реалізація завдань щодо реорганізації бізнесу, встановлення відносин з приватним сектором. Розкрито теоретичні засади державного регулювання малого та середнього підприємництва, в яких виявлено особливості державного регулювання розвитку підприємництва в інформаційному суспільстві. Уточнено сутність понять «мале підприємництво» та «середнє підприємництво» як об'єктів державного регулювання в умовах інформаційного суспільства. Визначено особливості державного регулювання підприємницької діяльності з урахуванням ролі підприємництва в становленні інформаційного суспільства. І хоча розвиток сучасного інформаційного суспільства неможливий без спрямованого впливу держави, основну роль у розвитку нових інформаційних технологій, безумовно, відіграє бізнес - приватні організації і структури. Саме підприємництво виступає рушійною силою соціально-економічного розвитку в процесі формування ринкових відносин в Україні. Причому трансформація командно-адміністративної системи в ринкову неможлива без розширення спектра діяльності підприємницьких структур, які генерують зміни як на макро-, так і на мікроекономічному рівні.

Обґрунтовано, що одним з головних аргументів на користь забезпечення взаємодії між органами державної влади та підприємництвом є усвідомлення того, що малі та середні підприємства виконують надзвичайно важливі, з погляду забезпечення стабільного суспільного розвитку, функції: створення та розвитку конкурентного середовища, структурної перебудови економіки держави; забезпечення високих темпів економічного розвитку країни; формування умов для раціонального використання виробничих ресурсів; розширення пропозицій товарів і послуг на ринках; сприяння зайнятості населення; наповнення місцевих бюджетів.

Серед досліджень механізму реалізації ролі малого та середнього підприємництва в інформаційному суспільстві та необхідності державного регулювання розглянуто два основні напрями: новий інституціоналізм, який розробляє теорію суспільних засад підприємництва, та неокласичний, представники якого прагнуть поєднати використання ринкових механізмів саморегулювання із застосуванням важелів державного впливу. Проведений аналіз наукових підходів дав змогу виділити такі складові механізму державної підтримки підприємництва (рис. 1).

Визначено, що державне регулювання у сфері підприємницької діяльності характеризується сукупністю пріоритетів і механізмів впливу держави на забезпечення комплексного і ефективного розвитку підприємництва, що дозволило зробити певні узагальнення. По-перше, державне регулювання являє собою поєднання форм і методів, які здійснюють органи державного управління для досягнення поставленої мети. По-друге, державне регулювання малого та середнього підприємництва слід трактувати як цілеспрямовану комплексну діяльність державних інститутів, спрямовану на поєднання, узгодження, комбінування різних форм, методів регулювання та підтримки суб'єктів малого та середнього підприємництва. Воно здійснюється на принципах законності, комплексності, адекватності, послідовності, нейтральності, результативності за допомогою організаційного, адміністратив- ного, економічного, правового методів через відповідні засоби та інструменти.

Виявлено необхідність створення перспективних складових механізму державного регулювання підприємництва, а саме організаційного методу, який буде забезпечувати розвиток інноваційних форм підприємницької діяльності та інформаційного методу, що буде забезпечувати різноманітність державних послуг, за допомогою системи «е-уряд». Досліджено питання соціально-економічних функцій малого та середнього підприємництва в господарській системі держави. Розкрито теоретичні засади соціально-економічної діяльності малого та середнього підприємництва, в яких виявлено, що завдяки своїй гнучкості малі та середні підприємства швидко реагують на ринкові зміни, здатні вчасно переробити технологічний процес і представити на ринок конкурентоспроможну продукцію; сприяють росту зайнятості, формуванню підприємницької культури, рівномірному розвитку регіонів, активної інноваційної діяльності; ініціюють нагромадження капіталів; згладжують соціальні конфлікти.

Розглянуто соціально-економічну значимість малих і середніх підприємств, яка характеризуються високим ступенем «смертності» - більша частина підприємств розорюється в перший рік. З'ясовано, що така ситуація можлива через високий рівень конкуренції на ринках, низьку підприємницьку компетенцію, неправильну оцінку положення на ринку, а також неадекватну державну політику регулювання сектору малого та середнього підприємництва.

Рис. 1. Складові механізму державного регулювання підприємництва

Узагальнено, що корисний ефект малого та середнього підприємництва досягається за суттєво меншої капітало-трудо-матеріало-енергомісткості. Тобто малий обсяг інвестицій за більш високої швидкості обороту - менший фінансовий ризик -- швидка окупність витрат -- кращі результати.

Встановлено ряд важливих соціально-економічних функцій держави щодо розвитку малого та середнього бізнесу, а саме: реалізація конституційного права на вільне використання своїх здатностей і майна для підприємницької й іншої, не забороненої законом, економічної діяльності; забезпечення зайнятості населення, у тому числі залучення до процесу суспільного підприємництва соціально вразливих груп населення, формування «середнього класу»; підвищення якості й рівня життя населення, згладжування соціальних конфліктів, скорочення державних видатків на соціальний захист; стабілізація ринку; формування стабільного джерела доходів бюджету, забезпечуючи стійкий соціально-економічний розвиток.

У другому розділі - «Сучасний стан та оцінка державного регулювання розвитку малого та середнього підприємництва в Україні та за кордоном» - досліджено інституційно-правове забезпечення розвитку малого та середнього підприємництва європейських країн та можливості його використання в Україні в умовах інформаційного суспільства; проведено аналіз та оцінку державної політики підтримки підприємництва в Україні; визначено недоліки існуючої системи державного управління малого та середнього підприємництва.

Визначено, що в країнах-членах ЄС малі та середні підприємства розглядаються як першоджерело інновацій, зайнятості, а також соціальної та місцевої інтеграції в Європу. З огляду на це створюються найбільш сприятливі умови для розвитку малого та середнього підприємництва. Визначено, що малі та середні підприємства є джерелом підвищення конкурентоспроможності європейської економіки, її подальшого зростання. Малі та середні підприємства сприяють розвиткові внутрішнього ринку шляхом налагодження міжнародних контактів, створення і впровадження інноваційних технологій, вжиття заходів щодо покращення умов життя й забезпечення працевлаштування населення країн-членів ЄС.

З'ясовано, що з метою покращення результативності підприємницької діяльності в Україні необхідно використати досвід запровадження урядами зарубіжних країн комплексу регуляторних заходів, а саме: створення рівних умов для конкуренції; сприяння розвитку інноваційної діяльності та інформаційних технологій; зменшення адміністративного впливу; спрощення доступу малих і середніх підприємств до бюджетних та позабюджетних коштів; створення розгалуженої мережі підтримки бізнесу (де провідну роль відіграють недержавні установи).

Узагальнено, що важелі, які застосовуються в економічній політиці розвинених країн, є дієвими лише в ринковому середовищі, яке наближається до досконалого. Одним з найпоширеніших засобів регуляторної політики є реалізація спеціальних програм підтримки підприємництва. Запропоновано реалізувати систему державних програм фінансового, технологічного, зовнішньоекономічного, консультаційного, кадрового сприяння малому та середньому підприємництву.

Досліджено питання аналізу та оцінки державної політики підтримки підприємництва в Україні. Встановлено, що підтримка розвитку підприємництва в умовах економічної кризи є вкрай важливим напрямом державної політики. Увага державної політики має концентруватися на докорінній модернізації регуляторного середовища, швидкому та ефективному зменшенні адміністративних бар'єрів, перегляді в бік зниження непродуктивних витрат часу суб'єктів господарювання на забезпечення обов'язкових адміністративних процедур. Виявлено, що сьогодні з боку Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України робляться лише спорадичні та логічно не поєднані кроки на шляху подолання економічної кризи, які мають характер галузевого лобізму. Такі дії Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України руйнують конкурентне середовище і зрештою не вирішують проблему безробіття, викликану відсутністю реформ, багаторічним досвідом непродуктивної організації праці та неефективними витратами виробництва. Однак в цей час важливо, щоб створювалися й нові робочі місця та народжувалися нові бізнес структури, які гнучко пристосовувалися б до нових умов.

Проведений в дисертації аналіз показав, що відсутність сприятливих умов функціонування малого та середнього бізнесу, надмірний контроль, високий рівень конкуренції, високий рівень оподаткування підприємств, відсутність загальнодержавної програми впровадження електронного документообігу з використанням електронного цифрового підпису, складні процедури реєстрації підприємництва й отримання різних дозволів, складні митні процедури, відсутність законодавчого механізму фінансової підтримки малого та середнього бізнесу стримують його розвиток. Ці проблеми створюють перешкоди розвитку малого та середнього підприємництва і суттєвого гальмують його фінансово-економічний розвиток.

Обґрунтовано, що забезпечення успішного функціонування малих і середніх підприємств у контексті зростання значення інформаційної складової потребує усунення недоліків, що негативно впливають на діяльність суб'єктів державного регулювання підприємництва, до яких слід віднести: незадовільний рівень володіння фахівцями органів виконавчої влади та представниками зацікавленої громадськості практичними навичками застосування норм і процедур законодавства з питань державної регуляторної політики (однією з причин цього є відсутність в органах виконавчої влади окремо створених структурних підрозділів що відповідають за здійснення державної регуляторної політики); недофінансування регіональних програм розвитку підприємства з місцевих бюджетів; низький рівень використання багатьма працівниками органів влади сучасних інформаційних технологій через брак знань.

Запропоновано здійснювати послідовну і постійну роботу щодо вдосконалення нормативно-правової бази розвитку малого та середнього підприємництва; ефективне та впровадження механізму спрощеної реєстрації і легалізації суб'єктів підприємництва; вносити відповідні зміни до системи оподаткування; надавати кредити для фінансування проектів.

Узагальнено, що всі вищезазначені напрями державної підтримки малого та середнього підприємництва в сукупності з ефективною системою управління малого та середнього підприємництва, яка орієнтована на адаптацію до умов конкурентного середовища, допоможуть їм суттєво покращити свою діяльність та зайняти вагоме місце в стратегії економічного зростання України.

У третьому розділі - «Напрями вдосконалення механізмів державного регулювання розвитку малого та середнього підприємництва в умовах інформаційного суспільства» - визначено основні шляхи реалізації регулятивної політики держави та побудови системи комплексу стратегічних заходів щодо розвитку малого та середнього підприємництва в Україні; розроблено фінансово-кредитні механізми підтримки малого та середнього підприємництва; визначено умови впровадження системи бізнес-інкубаторів на місцевому та державному рівнях в Україні.

Розглянуто нову форму підтримки малого й середнього підприємництва, яка сприяє виробничому кооперуванню великих та малих підприємств, що робить можливим розширення для них інноваційного співробітництва й ринків збуту. Визначено основні принципи регуляторної політики щодо розвитку малого та середнього підприємництва: соціальної справедливості, забезпечення умов і захисту суб'єктів малого та середнього підприємництва, врегулювання діяльності, гнучкості, цілісності, системності, наукової обґрунтованості, універсальності в межах усієї України, підтримки регіональних ініціатив

Визначено, що для того, щоб створити сприятливі умов для розвитку малого та середнього підприємництва, необхідно зосередити увагу на реалізацію системи стратегічних заходів (табл. 1).

Встановлено, що найважливішим завданням регулятивної політики є розвиток інфраструктури підтримки малого та середнього підприємництва - сукупності державних, недержавних, громадських інституцій, що надають консультативну, інформаційну, організаційну, фінансову допомогу суб'єктам малого та середнього підприємництва на етапах їх становлення й діяльності.

Проаналізовано фінансово-кредитні механізми підтримки малого та середнього підприємництва. Фінансове забезпечення розвитку малого та середнього підприємництва можуть здійснюватися за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, приватних вітчизняних та іноземних інвесторів. Крім того, для фінансування суб'єктів малого та середнього підприємництва державним структурам доцільно використати можливості залучення коштів Світового Банку, Європейського банку реконструкції і розвитку, інших міжнародних фінансових організацій.

Розглянуто процеси узгодження державних і підприємницьких інтересів, що потребують формування конкретних управлінських і виконавчих структур, які спеціалізуються на розв'язанні конфліктних ситуацій, розробленні заходів, які запобігають їх виникненню, формують стратегію взаємодії державних установ і підприємницьких організацій.

Таблиця 1 Система стратегічних заходів щодо розвитку малого та середнього підприємництва

Обґрунтовано, що активна роль у вирішенні суперечностей між владними структурами і підприємницькими організаціями має належати координаційній раді з питань розвитку підприємництва в Україні і підтримки малих та середніх підприємницьких структур. Така рада повинна формуватися на принципах підприємництва, тобто бути незалежною, ініціативною і нести повну відповідальність за реалізацію тих пропозицій і заходів, які запропоновані нею і прийняті урядом до виконання. Координаційна рада має представляти і відстоювати інтереси підприємницького сектора економіки, тісно взаємодіючи з Державним комітетом підприємницької діяльності (Держком-підприємництва), Адміністрацією Президента, Кабінетом Міністрів України, Мінекономіки та іншими міністерствами і відомствами виконавчої влади. Узагальнено, що фінансово-кредитну і податкову політику щодо підтримки малих та середніх підприємств слід реформувати.

Досліджено питання розвитку бізнес-інкубаторів як носія передової технології державної підтримки малого та середнього бізнесу. Визначено, що бізнес-інкубатор уявляє собою складний багатофункціональний комплекс, який забезпечує, поряд з іншим, сприятливі умови для ефективної діяльності новоутворених малих та середніх фірм, які реалізують цікаві наукові ідеї. Обґрунтовано умови й етапи впровадження системи бізнес-інкубаторів на місцевому та державному рівнях в Україні. На попередньому етапі необхідно провести діагностику стану малого та середнього підприємництва, рівень їх розвитку і міру відповідності основним пріоритетним напрямам розвитку, потребам країни у сфері соціально-економічного розвитку. На першому етапі реалізації програми повинен відбутися вибір координаторів і реалізаторів проекту. Ґрунтуючись на позитивному досвіді розвитку бізнес-інкубаторів у розвинених зарубіжних країнах, а також в Україні, основним засновником мережі бізнес-інкубаторів повинна виступати адміністрація області, а також можлива участь: центрів зайнятості; банків, готових сприяти розвитку мережі бізнес-інкубаторів, торгово-промислових палат, союзів підприємців; фондів підтримки малого та середнього підприємництва, великих підприємств, фондів венчурного капіталу (або створення спеціального венчурного фонду), а також наукових інститутів. Цей етап також передбачає: фінансування проектів, проведення їх техніко-економічної експертизи, визначення пільг для підприємств.

Другий етап припускає безпосереднє створення бізнес-інкубаторів з проведенням контролю координаторів програми. Це передбачає конкурсний відбір підприємців, заснований на пріоритетах розвитку конкретного регіону, та здійснення контролю за реалізацією програми: за ходом виконання заходів програми; рішень для прийняття їх органом влади; ходу робіт за програмою органу влади.

Встановлено, що формування і реалізацію державної підтримки і розвитку бізнес-інкубаторів повинні забезпечувати органи державної влади всіх рівнів при взаємодії з науковими, суспільними союзами і об'єднаннями підприємців. Виявлено необхідність у розробці Програми розвитку мережі бізнес-інкубаторів на території України, яка зумовлена наявністю в секторі малого та середнього бізнесу області таких проблем, як недостатній розвиток цього сектора, нераціональна структура економіки міст, труднощі організації і розвитку початкуючого бізнесу. Для ефективної реалізації цієї програми в ній повинні реалізуватися і поєднуватися актуальність, прогностичність, раціональність, реалістичність, контрольованість, цілісність, чутливість до збоїв.

Запропоновано використовувати бізнес-інкубатори як функціонуючу систему, яка базується на принципах надання послуг у будь-який момент часу, максимальної простоти та прозорості всіх процедур, єдиних технічних стандартів і забезпечення конфіденційності. У якості ефективного інструмента створення нових малих та середніх підприємств на рівні держави була також запропонована методологічна основа розробки програми створення мережі бізнес-інкубаторів.

Висновки

Отримані наукові результати сприяють вирішенню важливого наукового завдання щодо державного регулювання розвитку малого та середнього підприємництва в умовах інформаційного суспільства, що дало змогу сформулювати наступні висновки.

1. Встановлено важливу роль підприємництва в утвердженні інформаційного суспільства, виходячи з чого державі запропонована реалізація завдань щодо реорганізації бізнесу, встановлення відносин з приватним сектором. Визначено, що з погляду розвитку інформаційного суспільства держава має два ключові взаємозалежні напрями діяльності, а саме: сприяння розвитку інформаційного суспільства в межах країни з метою забезпечення її конкурентоспроможності на світовому ринку; сприяння зміні форм і методів роботи державно-управлінського апарату з метою підвищення якості послуг, що надаються громадянам. Уточнено сутність понять «мале підприємництво» та «середнє підприємництво» як об'єктів державного регулювання в умовах інформаційного суспільства.

2. Розкрито сутність чинного механізму державного регулювання підприємництва в Україні як сукупності принципів, методів, засобів та інструментів впливу держави на забезпечення комплексного та ефективного розвитку підприємництва. Це визначається поєднанням, узгодженням, комбінуванням різних форм, методів регулювання та підтримки суб'єктів малого та середнього підприємництва в діяльності органів державного управління, державних інститутів. З метою системного поєднання складових механізму державного регулювання підприємництва в Україні запропоновано доповнення організаційної складової елементом розвитку інноваційних форм підприємницької діяльності та інформаційної складової, що включає забезпечення різноманітності електронних державних послуг.

3. Визначено основні соціально-економічні функції держави щодо розвитку малого та середнього бізнесу, серед яких: реалізація конституційного права на вільне використання своїх здатностей і майна для підприємницької й іншої, не забороненої законом, економічної діяльності; забезпечення зайнятості населення, у тому числі залучення до процесу суспільного підприємництва соціально вразливих груп населення, формування середнього класу; підвищення якості й рівня життя населення, згладжування соціальних конфліктів, скорочення державних видатків на соціальний захист; стабілізація ринку; формування стабільного джерела доходів бюджету, забезпечуючи стійкий соціально-економічний розвиток.

4. Розроблено напрями здійснення комплексу регуляторних заходів з метою покращення результативності підприємницької діяльності в Україні, виходячи з позитивного досвіду зарубіжних країн, а саме: створення рівних умов для конкуренції; сприяння розвитку інноваційної діяльності та інформаційних технологій; зменшення адміністративного впливу; спрощення доступу малих і середніх підприємств до бюджетних та позабюджетних коштів; створення розгалуженої мережі підтримки бізнесу (де провідну роль відіграють недержавні установи). Узагальнено, що важелі, які застосовуються в економічній політиці розвинених країн, є дієвими лише в ринковому середовищі, яке наближається до досконалого. Одним з найпоширеніших засобів регуляторної політики є реалізація спеціальних програм підтримки підприємництва. Запропоновано реалізувати систему державних програм фінансового, технологічного, зовнішньоекономічного, консультаційного, кадрового сприяння малого та середнього підприємництва.

5. Проведено аналіз та здійснено оцінку державної політики підтримки підприємництва в Україні. Визначено, що залишається нереалізованим завдання щодо створення законодавчого підґрунтя розвитку малого та середнього підприємництва в регіонах. Зусилля влади у сфері регуляторної політики були сконцентровані навколо чотирьох основних напрямів: зменшення кількості нормативно-правових документів з питань регулювання діяльності малого та середнього підприємництва, скасування таких, що стримують розвиток підприємництва; спрощення реєстраційної системи; удосконалення системи дозволів і ліцензування; удосконалення процедур контролю та перевірок.

6. Розроблено принципи реалізації регулятивної політики держави та побудовано систему стратегічних заходів щодо розвитку малого та середнього підприємництва в Україні. Визначено, що для ефективної реалізації регіональної політики розвитку підприємництва необхідно, насамперед: удосконалити систему оподаткування та звітності суб'єктів малого підприємництва; упорядкувати процедуру перевірок суб'єктів підприємницької діяльності; спростити процедуру видачі документів дозвільного характеру відповідно до європейських принципів. Встановлено, що для забезпечення належної державної підтримки малого та середнього бізнесу в Україні необхідно розробити інший пакет антикризових заходів, який міститиме чіткі цілі, принципи та методи державного втручання в економіку.

7. Сформовано систему координації взаємодії “держава - бізнес” з метою підтримки малого та середнього підприємництва в Україні. Доведено, що процеси узгодження державних і підприємницьких інтересів потребують формування конкретних управлінських і виконавчих структур, які спеціалізуються на розв'язанні конфліктних ситуацій, розробленні заходів, які запобігають їх виникненню, формують стратегію взаємодії державних установ і підприємницьких організацій. Встановлено, що обов'язки з вирішення суперечностей між владними структурами і підприємницькими організаціями доцільно покласти на координаційну раду з питань розвитку підприємництва в Україні. Така рада має формуватися на принципах підприємництва, тобто бути незалежною, ініціативною, та нести повну відповідальність за реалізацію тих пропозицій і заходів, які запропоновані нею та прийняті урядом до виконання. Встановлено, що координаційна рада має відстоювати інтереси підприємницького сектора економіки, тісно взаємодіючи з органами виконавчої влади.

8. Розроблено умови впровадження системи бізнес-інкубаторів на місцевому та державному рівнях в Україні. Встановлено, що формування і реалізацію державної підтримки і розвитку бізнес-інкубаторів, мають забезпечувати органи державної влади всіх рівнів при взаємодії з науковими, професійними союзами і об'єднаннями підприємців. Обґрунтовано етапи впровадження системи бізнес-інкубаторів на місцевому та державному рівнях в Україні. Визначено, що на попередньому етапі необхідно провести діагностику стану малого та середнього підприємництва, рівень їх розвитку і міру відповідності основним пріоритетним напрямам розвитку, потребам країни у сфері соціально-економічного розвитку. На першому етапі реалізації програми запропоновано провести вибір координаторів і реалізаторів проекту. Цей етап також передбачає: фінансування проектів, проведення їх техніко-економічної експертизи, визначення пільг для підприємств. Другий етап припускає безпосереднє створення бізнес-інкубаторів при контролі координаторів програми. Це передбачає конкурсний відбір підприємців, заснований на пріоритетах розвитку конкретного регіону, та здійснення контролю за реалізацією програми: за ходом виконання заходів програми; рішень для прийняття їх органом влади; ходу робіт за програмою органу влади.

9. На основі проведеного дослідження запропоновано такі практичні рекомендації органам державної влади щодо розвитку малого та середнього підприємництва:

- активізувати взаємодію “держава - бізнес” на всіх рівнях з метою підтримки малого та середнього підприємництва в Україні;

- забезпечити організаційну основу реалізації програм соціально-економічного розвитку територій шляхом узгодження діяльності управлінь обласних державних адміністрацій з координаційною радою з питань розвитку підприємництва;

- забезпечити органам державної влади всіх рівнів тісну взаємодію з науковими, громадськими об'єднаннями та підприємцями з питань впровадження системи бізнес-інкубаторів на місцевому та державному рівнях в Україні.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Безугла Л. С. Соціально-економічні функції держави щодо розвитку малого та середнього підприємництва в Україні // [Електронний ресурс] / Л. С. Безугла // Державне управління: удосконалення та розвиток. - 2009. - № 4. - Режим доступу до журналу : http : // www.dy.nayka.com.ua

2. Безугла Л. С. Державна політика у сфері малого підприємництва / Л. С. Безугла // Економіка та держава. - 2010. - № 1. - С. 20-22.

3. Безугла Л. С. Роль підприємництва як чинника забезпечення стабільності економіки / Л. С. Безугла // Інвестиції : практика та досвід. - 2010. - № 21. - С. 31-33.

4. Безугла Л. С. Об'єктивні основи формування державної підтримки малого підприємництва / Л. С. Безугла // Інвестиції : практика та досвід. - 2010. - № 23. - С. 15-19.

5. Безугла Л. С. Механізми державного регулювання підприємницької діяльності в Україні / Л. С. Безугла // Інвестиції : практика та досвід. - 2011. - № 2. - С. 18-21.

6. Безугла Л. С. Сприятливі умови державної політики у сфері підтримки малого підприємництва / Л. С. Безугла // Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи: Всеукр наук.-практ. інтернет конф., 18-22 листопад. 2010 р.: матер. допов.: 2 т., Т. 2. - Харків : ХНТУСГ, 2010. - С. -94.

7. Безугла Л. С. Рівень державного впливу на процес розвитку малого підприємництва в регіонах / Л. С. Безугла // Сталий розвиток територій: проблеми та шляхи вирішення: Міжнар. наук. практ. конф., 1-2 жовт. 2010 р. - Д. : ДРІДУ НАДУ. 2010. - С. 118-120.

8. Безугла Л. С. Державна політика у сфері підтримки малого підприємництва / Л. С. Безугла // Інвестиційні пріоритети епохи глобалізації: влив на національну економіку та окремий бізнес: ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф., 7-8 жовт. 2010 р.: матер. допов.: 3 т., Т. 2. - Д. : Біла К. О., 2010. - С. 12-15.

9. Безугла Л. С. Державне регулювання та саморегулювання у сфері підприємництва / Л. С. Безугла // Розвиток легкої промисловості в умовах активізації євроінтеграційних процесів // Міжнар. наук.-практ. конф., 29 жовт. 2010 р. - К. : РВПС України НАН України, 2010. - С. 62-64.

Анотації

Безугла Л. С. Державне регулювання розвитку малого та середнього підприємництва в умовах інформаційного суспільства. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 - механізми державного управління. - Академія муніципального управління. - Київ, 2011.

Дисертацію присвячено обґрунтуванню теоретичних засад та розробці практичних пропозицій щодо удосконалення системи державного регулювання розвитку малого та середнього підприємництва в умовах інформаційного суспільства. Проаналізовано відомі та розроблено нові методичні підходи щодо державного регулювання малого та середнього підприємництва. Встановлено важливу роль підприємництва в утвердженні інформаційного суспільства, виходячи з чого державі запропонована реалізація завдань щодо реорганізації бізнесу, встановлення відносин з приватним сектором. Розглянуто ряд важливих соціально-економічних функцій держави щодо розвитку малого та середнього бізнесу. Досліджено світовий досвід державного регулювання розвитку малого та середнього підприємництва та визначено напрями його можливої адаптації до потреб України. Розроблено принципи реалізації регулятивної політики держави та побудовано систему стратегічних заходів щодо розвитку малого та середнього підприємництва в Україні. Обґрунтовано пріоритетні пропозиції щодо удосконалення системи державного регулювання розвитку малого та середнього підприємництва в умовах інформаційного суспільства.

Ключові словаУ мале та середнє підприємництво, економічне середовище, механізм державного регулювання, державне регулювання, державна підтримка.

Безуглая Л.С. Государственное регулирование развития малого и среднего предпринимательства в условиях информационного общества. - Рукопись.

Диссертация на получение научной степени кандидата наук из государственного управления за специальностью 25.00.02 - механизмы государственного управления. - Академия муниципального управления. - Киев, 2011.

Диссертация посвящена обоснованию теоретических принципов и разработке практических предложений относительно усовершенствования системы государственного регулирования развития малого и среднего предпринимательство в условиях информационного общества.

Определено, что, с точки зрения развития информационного общества, государство имеет два ключевых взаимозависимых направления деятельности, а именно: содействие развитию информационного общества в пределах страны с целью обеспечения ее конкурентоспособности на мировом рынке; содействие изменению форм и методов работы государственно-управленческого аппарата с целью повышения качества услуг, которые предоставляются гражданам. Установлено, что действующий механизм государственного регулирования предпринимательства в Украине представляет собой совокупность принципов, методов, средств и инструментов влияния государства на обеспечение комплексного и эффективного развития предпринимательства. Это определяется сочетанием форм и методов, которые осуществляют органы государственного управления. Рассмотрен ряд важных социально-экономических функций государства относительно развития малого и среднего бизнеса, а именно: реализация конституционного права на свободное использование своих способностей и имущества для предпринимательской и другой, не запрещенной законом, экономической деятельности; обеспечение занятости населения, формирования среднего класса; повышение качества и уровня жизни населения, сглаживание социальных конфликтов, сокращение государственных расходов на социальную защиту; стабилизация рынка; формирование стабильного источника доходов бюджета.

Выяснено, что с целью улучшения результативности предпринимательской деятельности в Украине необходимо использовать опыт внедрения правительствами зарубежных стран комплекса регуляторных мероприятий, а именно: создание равных условий для конкуренции; содействие развитию инновационной деятельности и информационных технологий; уменьшение административного влияния; упрощение доступа малых и средних предприятий к бюджетным и внебюджетным средствам; создание разветвленной сети поддержки бизнеса. Определено, что усилия власти в сфере регуляторной политики были сконцентрированы вокруг четырех основных направлений: уменьшение количества нормативно-правовых документов по вопросам регулирования деятельности предприятий, отмены таковых, которые сдерживают развитие предпринимательства; упрощение регистрационной системы; усовершенствование системы разрешений и лицензирования; усовершенствование процедур контроля и проверок.