Методика розслідування викрадень бюджетних коштів

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

МЕТОДИКА РОЗСЛІДУВАННЯ ВИКРАДЕНЬ БЮДЖЕТНИХ КОШТІВ

Мудрецька Ганна Володимирівна

Ірпінь -2011

Анотація

Мудрецька Г.В. Методика розслідування викрадення бюджетних коштів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.09 - кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза, оперативно-розшукова діяльність. - Національний університет державної податкової служби України - Ірпінь, 2011.

Дисертацію присвячено проблемним питанням методики розслідування викрадень бюджетних коштів. У роботі міститься низка теоретичних положень і практичних рекомендацій, сформульованих з урахуванням особливостей чинного бюджетного законодавства України, механізму вчинення викрадень бюджетних коштів, практики розслідування викрадень майна посадовою особою шляхом зловживання службовим становищем, які мають елементи новизни.

У дисертації розроблено криміналістичну характеристику викрадень бюджетних коштів, зокрема: визначено особливості бюджетних коштів як предмета злочину, досліджено специфіку обстановки і суб'єкта злочинів, установлено типові способи та сліди злочину. Досліджені особливості оцінки первинного матеріалу і порушення кримінальної справи; типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування та відповідні їм завдання розслідування і комплекси слідчих, оперативно-розшукових та інших дій. Сформульовано рекомендації щодо планування й організації розслідування, подолання протидії розслідуванню, особливостей підготовки та проведення основних слідчих дій.

Ключові слова: методика розслідування, викрадення, бюджетні кошти, криміналістична характеристика злочинів, службова особа, протидія розслідуванню.

Аннотация

Мудрецкая А.В. Методика расследования хищений бюджетных средств. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.09 - уголовный процесс и криминалистика; судебная экспертиза, оперативно-розыскная деятельность. - Национальный университет государственной налоговой службы Украины. - Ирпень, 2011.

Диссертация посвящена проблемным вопросам методики расследования хищений бюджетных средств. В работе содержится ряд теоретических положений и практических рекомендаций, сформулированных с учетом особенностей действующего бюджетного законодательства Украины, механизма хищений бюджетных средств, практики расследования хищений имущества должностными лицами путем злоупотребления своим служебным положением, которые содержат элементы новизны.

В диссертации разработана криминалистическая характеристика хищений бюджетных средств. В частности, исследован предмет преступного посягательства - бюджетные средства. Уточнены их основные признаки, указаны основные группы бюджетных средств как предмета преступления в зависимости от их материального выражения, субъекта распоряжения, целевого назначения и внешней формы. Проанализированы основные нормативно-правовые условия совершения преступления. Разработана характеристика личности типичного преступника. Выявлены, классифицированы и описаны типичные способы и следы преступления.

Сформулированы рекомендации относительно объема и содержания первичных материалов, необходимых для возбуждения уголовного дела по признакам хищений бюджетных средств, рекомендации по их оценке следователем с точки зрения установления достаточных данных, указывающих на признаки преступления.

Описаны типичные следственные ситуации начального этапа расследования, соответствующие им специфические задачи расследования и комплексы следственных, оперативно-розыскных и иных действий, направленные на их разрешение. Разработаны рекомендации по планированию и организации расследования. Указаны обстоятельства, подлежащие установлению по уголовному делу, типичные версии о характере события в целом и квалификации деяния. Приведены рекомендации относительно выдвижения версий по элементам состава преступления. Охарактеризованы основные организационно-подготовительные мероприятия следователя.

Сформулированы рекомендации по проведению наиболее специфических следственных и иных действий. В частности, рассмотрены особенности выемки документов, их изучения и следственного осмотра. Предложены рекомендации по подготовке к допросу подозреваемых и свидетелей, а также выделены типичные ситуации их допроса, разработаны соответствующие ситуациям комбинации тактических приёмов. Проанализированы особенности подготовки и назначения судебно-бухгалтерской и финансово-кредитной экспертиз при расследовании хищений бюджетных средств.

Ключевые слова: методика расследования, хищение, бюджетные средства, криминалистическая характеристика преступлений, должностное лицо.

Summary

Mudretskаyа A.V. The methodology of investigation of theft of budgetary funds - the Manuscript.

Dissertation for the degree of the Candidate of Science in Law. Speciality 12.00.09 - criminal procedure and criminalistics; forensic examination. - National University of the State Tax Service of Ukraine. - Irpin, 2011.

The dissertation is a complex monograph researehing methodology of investigation of theft of budgetary funds. In work to contain a number of theoretical positions and practical recommendations which are formulated taking into account features of the operating budgetary legislation of Ukraine, mechanism of theft of budgetary funds, practice of investigation of theft of property by officials by abusing the office position and which contain novelty aspects.

Criminalistics characteristics of plunders of budgetary funds is developed in the dissertation; in particular characteristics of budget funds as an object of particularities of circumstances and subject of the theft of budgetary funds are highlighted; typical modus operandi of plunders of budgetary funds and its traces are determined. Particularities of analysis and evaluation of the initial material at the stage of filing a case, typical investigative situations of the initial stage of investigation and corresponding investigative tasks and complexes of investigative and other actions are researched. Recommendations on planning and organization of investigation, prevention and solution of counteraction to investigation particularities of preparation and conduct of investigative actions are formed.

Key words: methodology of investigation, theft, criminalistic characteristic of crime, budget funds, an official.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Становлення ринкових відносин в Україні суттєво впливає на злочинність і, зокрема, її економічну складову частину, де щодалі більш помітне місце займають викрадення бюджетних коштів, які мають ознаки складу злочину, передбаченого ст. 191 КК України. Бюджетні кошти в Україні та інших державах пострадянського простору стали одним із найбільш привабливих об'єктів організованої злочинної діяльності, яка охоплює різноманітні прийоми і способи вилучення коштів з казни. Прогалини й постійні зміни в бюджетному законодавстві, недоліки у встановленому порядку використання бюджетних коштів, їхньому обліку, звітності сприяють зловживанням з бюджетними коштами. Злочинці легко адаптуються до нових форм і методів економічної діяльності, маскують злочинні дії під виглядом здійснення законних господарських операцій, застосовують різноманітні прийоми заволодіння бюджетними коштами та приховування цих злочинів.

Аналіз даних Управлінь інформаційних технологій ГУМВС України в окремих областях (Донецька, Луганська, Дніпропетровська, Львівська, Автономна Республіка Крим) щодо кількості кримінальних справ, порушених за останні роки за ознаками злочину, передбаченого ст. 191 КК України, дає підстави для висновку про те, що майже у 38 % таких справ предметом викрадення виступають бюджетні кошти. Під час виявлення та розслідування таких злочинів правоохоронні органи стикаються із суттєвими труднощами, які зумовлені складністю механізму їх вчинення, відсутністю детально розробленої методики розслідування. Вивчення слідчо-судової практики свідчить, що до судів з обвинувальними висновками направляється менше третини кримінальних справ, порушених за ознаками викрадень бюджетних коштів. Практичні працівники пояснюють таке становище відсутністю розроблених методик розслідування викрадень у бюджетній сфері, протидією розслідуванню з боку службових осіб, труднощами в організації проведення документальних ревізій і судових експертиз, відсутністю досвіду виявлення та розслідування таких злочинів, недосконалістю чинного законодавства.

Теоретичним підґрунтям дисертаційного дослідження стали праці вчених-криміналістів України та інших держав СНД: Ю.П. Аленіна, В.П. Бахіна, Р.С. Бєлкіна, П.Д. Біленчука, О.П. Бущана, О.М. Васильєва, А.Ф. Волобуєва, Т.С. Волчецької, В.К. Гавло, С.П. Голубятнікова, В.І. Гаєнка, Г.А. Густова, Л.Г. Дубовицької, В.А. Журавля, Г.Г. Зуйкова, А.В. Іщенка, О.Н. Колесниченка, В.О. Коновалової, Н.І. Клименко, В.П. Корж, В.С. Кузьмічова, О.В. Курмана, О.М. Ларіна, В.В. Лисенка, В.К. Лисиченка, Є.Д. Лук'янчикова, Г.А. Матусовського, І.В. Постіки, А.Г. Птіцина, М.В. Салтевського, Р.Л. Степанюка, М.П. Хілобока, В.Ю. Шепітька, О.Р. Шляхова, М.Г. Щербаковського, М.П. Яблокова та ін.

Теоретичні основи методики розслідування окремих видів викрадень розглянуто, зокрема, у дослідженнях В.З. Багінського, З.Т. Баранової, В.В. Братковської, А.Ф. Волобуєва, Ф.В. Глазиріна, А.В. Дулова, С.Г. Євдокімова, Я.М. Козіцина, С.С. Куклянскіса, Е.Д. Куранової, З.І. Мітрохіна, Я.В. Орлова, М.О. Селіванова В.Г. Танасевича, Ю.В. Цвєткова, М.С. Уткіна та інших учених, які значно збагатили теорію і практику розслідування викрадень. Проте розроблені раніше положення методики розслідування стосувались викрадень державного майна та не відображали особливостей розслідування, зумовлених специфічним предметом злочинів, яким виступають бюджетні кошти. Серед монографічних робіт щодо проблематики розслідування злочинів у бюджетній сфері існує лише дисертаційне дослідження Р.Л. Степанюка, у якому автором розглянуто окремі аспекти злочинів, пов'язаних з порушенням бюджетного законодавства, передбачених ст.ст. 210 і 211 КК України. Однак особливості розслідування викрадень бюджетних коштів на цей час залишаються недослідженими.

Теоретичну основу дисертаційного дослідження також становить широке коло літературних джерел із проблем кримінології, кримінального права та процесу, оперативно-розшукової діяльності, фінансового права, судової бухгалтерії, економіки, психології, а також закони і підзаконні нормативні акти, що регулюють суспільні відносини в бюджетно-фінансовій сфері, діяльність правоохоронних і контролюючих органів, постанови Пленумів Верховного Суду України, аналітичні матеріали, що стосувалися досліджуваної проблематики.

Зазначене зумовлює актуальність теми даного дисертаційного дослідження. Теоретичні положення, обґрунтування, висновки та запропоновані рекомендації спрямовані на вдосконалення методики розслідування викрадень бюджетних коштів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження виконано відповідно до напрямів, визначених Комплексною програмою профілактики правопорушень на 2007-2009 р.р., схваленою постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. № 1767, та згідно з тематикою Пріоритетних напрямів наукових і дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення та впровадження у практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004-2009 р.р. (п. 1.1 наказу МВС України № 755 від 5 липня 2004 р.).

Тему дисертаційного дослідження затверджено вченою радою Донецького юридичного інституту ЛДУВС (протокол № 1 від 30 січня 2008 р.). Дисертацію виконано згідно з Планом науково-дослідної роботи інституту на 2008 р.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розроблення на основі теорії криміналістичної методики, аналізу й узагальнення слідчо-судової практики методики розслідування викрадень бюджетних коштів. Для досягнення зазначеної мети було поставлено такі основні завдання:

- визначити особливості механізму вчинення викрадень бюджетних коштів, що знаходять відображення в їхній криміналістичній характеристиці (предмет викрадень і законодавче регулювання бюджетної сфери в Україні, особа злочинця, способи та характерні сліди викрадень);

- визначити особливості оцінки первинного матеріалу про викрадення бюджетних коштів на стадії порушення кримінальної справи;

- проаналізувати на основі аналізу слідчої практики типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування та сформулювати рекомендації щодо проведення відповідних комплексів слідчих дій і оперативно-розшукових заходів;

- розглянути особливості планування й організації розслідування викрадень бюджетних коштів;

- виділити характерні способи протидії розслідуванню та сформулювати рекомендації щодо його подолання (попередження);

- визначити особливості тактики окремих слідчих дій під час розслідування викрадень бюджетних коштів і розробити відповідні рекомендації.

Об'єктом дослідження є злочинна діяльність та кримінально-процесуальні відносини, що виникають при розслідуванні викрадень бюджетних коштів.

Предметом дослідження є особливості розслідування викрадень бюджетних коштів.

Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційного дослідження становлять загальний діалектичний метод наукового пізнання дійсності, відповідно до якого всі явища досліджуються в їхньому взаємозв'язку, в єдності їхнього соціального змісту та юридичної форми, а також спеціальні методи дослідження.

Методи логіки (аналіз, синтез, індукція, дедукція, аналогія, порівняння, узагальнення і т.п.) використано під час дослідження нормативних актів, матеріалів кримінальних справ, аналітичних матеріалів, концепцій, точок зору авторів з окремих питань, що входять до предмета дослідження.

Системно-структурний метод застосовувався під час побудови системи криміналістичної характеристики викрадень бюджетних коштів, для розроблення типових слідчих ситуацій, тактичних завдань, версій і способів їхнього вирішення на початковому етапі розслідування, визначення форм протидії розслідуванню.

Порівняльно-правовий метод використано в процесі дослідження кримінального, кримінально-процесуального, бюджетного законодавства України.

Історичний метод застосовувався в ході дослідження розвитку (трансформації) окремих концепцій, поглядів вчених-криміналістів з проблем методики розслідування (криміналістичної характеристики злочинів, слідчої ситуації, організації та планування розслідування, протидії розслідуванню; тактики допиту, предмета, завдань і класифікації судово-економічних експертиз).

Статистичний та соціологічний методи було застосовано для отримання емпіричних даних - узагальнення кримінальних справ; проведення анкетування слідчих та оперативних працівників МВС України, прокуратури й суду з метою збирання додаткової інформації про способи вчинення викрадень бюджетних коштів, особливості первинного матеріалу про злочин, організацію розслідування, прояви протидії розслідуванню та засоби їхнього подолання; найбільш ефективні тактичні прийоми проведення окремих слідчих дій.

Емпіричною базою дисертаційного дослідження є узагальнені результати вивчення 229-ти кримінальних справ відповідної категорії, розглянутих судами Донецької, Дніпропетровської, Луганської, Львівської областей та Автономної Республіки Крим; результати анкетування слідчих органів внутрішніх справ (45 осіб), слідчих прокуратури (34 особи) та оперативних працівників підрозділів ДСБЕЗ та УБОЗ МВС України (64 особи) з різних областей, а також суддів Апеляційного суду Донецької області (5 осіб) та міських і районних судів Донецької області (17 осіб), які брали участь у розслідуванні злочинів та розгляді справ зазначеної категорії; статистичні дані МВС і Верховного Суду України.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше в Україні на монографічному рівні проведено комплексне дослідження проблемних питань криміналістичної методики розслідування викрадень бюджетних коштів. У дисертації сформульовано низку концептуальних положень, висновків і рекомендацій, які мають певний ступінь новизни:

уперше:

- здійснено типізацію способів викрадень бюджетних коштів і встановлено типові наслідки злочинів цієї категорії;

- визначено перелік первинних матеріалів, необхідних для обґрунтованого порушення кримінальної справи за ознаками викрадень бюджетних коштів, досліджено їхні особливості, а також сформульовано рекомендації щодо їхньої оцінки;

удосконалено:

- окремі положення та рекомендації щодо планування й організації розслідування з урахуванням особливостей обставин, що підлягають доказуванню у справах про викрадення бюджетних коштів;

- положення, що визначають особливості тактики проведення таких слідчих дій, як: виїмка, огляд і дослідження документів, допит, призначення судово-економічних експертиз, і запропоновано рекомендації щодо їхньої підготовки та проведення;

набули подальшого розвитку:

- положення криміналістичної характеристики викрадень бюджетних коштів, зокрема: встановлено криміналістичні особливості бюджетних коштів як предмета викрадень; розглянуто особливості основних положень чинних нормативних актів у сфері формування та виконання бюджету; досліджено особливості державного контролю за використанням бюджетних коштів як елемента обстановки вчинення викрадень бюджетних коштів, особливості особи злочинця - службової особи;

- концепція про типові слідчі ситуації, що виникають на початковому етапі розслідування викрадень бюджетних коштів, залежно від змісту первинних матеріалів про злочин, і сформульовано рекомендації щодо проведення відповідних комплексів слідчих дій та оперативно-розшукових заходів (тактичних операцій);

- положення про способи протидії розслідуванню, сформульовано рекомендації щодо їхнього подолання під час розслідуванні викрадень бюджетних коштів.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані в дисертації наукові положення та рекомендації можуть бути використані:

- у науково-дослідній роботі - для подальшої розробки і вирішення проблем, пов'язаних з методикою розслідування економічних злочинів;

- у навчальному процесі - під час викладання криміналістики та відповідних спеціальних курсів викладачами юридичних навчальних закладів, закладів підвищення кваліфікації (акт впровадження Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка №14 від 13 вересня 2010 року);

- у практичній діяльності - безпосередньо працівниками правоохоронних органів під час розслідування викрадень бюджетних коштів, учинених шляхом зловживання службовим становищем (акт впровадження ГУМУС України в Донецькій області від 10. вересня 2010 року);

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження доповідалися на засіданнях кафедри криміналістики Донецького юридичного інституту ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка, оприлюднені на міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях, зокрема: «Використання сучасних досягнень криміналістики та кримінального процесу в боротьбі зі злочинністю» (м. Донецьк, 11 квітня 2008 р.), «Актуальні питання судової експертизи» (м. Донецьк, 20 березня 2009 р.), «Розвиток державності та права в Україні: реалії та перспективи» (м. Сімферополь, 24 квітня 2009 р.), «Використання сучасних досягнень криміналістики у боротьбі зі злочинністю» (м. Донецьк, 10 квітня 2009 р.), «Проблеми кримінального права, процесу та криміналістики» (м. Одеса, 10 жовтня 2009 р.), «Сучасний соціокультурний простір 2009» (м. Київ, 24-26 вересня 2009 р.), «Актуальні питання державотворення в Україні очима молодих учених» (м. Київ, 24 квітня 2009 р.), «Держава і право в умовах глобалізації: реалії та перспективи» (м. Сімферополь, 16-17 квітня 2010 р.), Перспективи та пріоритети розвитку юридичної науки» (м. Запоріжжя, 14-15 жовтня 2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною завершеною науковою працею. Сформульовані в ній положення, узагальнення, висновки, рекомендації і пропозиції обґрунтовані на підставі самостійно проведених досліджень.

Для аргументації окремих положень дисертації використовувалися наукові праці інших вчених, на які обов'язково зроблено посилання.

Публікації. Основні положення і висновки проведеного дисертаційного дослідження викладено у чотирьох наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України, шести тезах науково-практичних конференцій..

Структура дисертації визначена її метою та завданнями. Робота складається із вступу, трьох розділів, одинадцяти підрозділів, висновків, додатків. Загальний обсяг дисертації - 248 сторінок (187 сторінок - основний текст, 41 сторінка - список використаних джерел (392 найменування), 20 сторінок - додатки).

2. Основний зміст роботи

Розділ 1 “Криміналістична характеристика викрадень бюджетних коштів” містить чотири підрозділи, які присвячені визначенню та розкриттю змісту криміналістичної характеристики викрадень бюджетних коштів.

У підрозділі 1.1 “Поняття криміналістичної характеристики злочинів та її використання в методиці розслідування викрадень бюджетних коштів” на основі аналізу викладених у науковій літературі положень визначено криміналістичну характеристику викрадень бюджетних коштів як системи відомостей про елементи механізму вчинення викрадення: 1) особливості бюджетних коштів як предмета злочинного посягання, законодавче регулювання і контроль у бюджетній сфері України; 2) особливості суб'єкта злочину; 3) способи викрадень бюджетних коштів; 4) особливості слідів викрадень бюджетних коштів.

У підрозділі 1.2 “Особливості предмета викрадень бюджетних коштів, законодавче регулювання і контроль у бюджетній сфері України” досліджено кримінально-правові та криміналістичні особливості бюджетних коштів як предмету викрадень бюджетних коштів. При цьому проаналізовано й уточнено описані в науковій літературі (Р.Л. Степанюк, В.О. Навроцький, Н.О. Гуторова) ознаки бюджетних коштів.

Бюджетні кошти як предмет указаних злочинів виражені у двох формах: безготівковій та готівковій, які класифіковано на окремі групи залежно від: 1) рівня бюджетної системи; 2) порядку надходження до бюджету відповідного рівня; 3) джерел бюджетного фінансування; 4) напрямків використання коштів; 5) від призначення коштів.

Розглянуто особливості законодавчого регулювання бюджетної сфери в розрізі використання фінансових ресурсів держави бюджетними установами як найсуттєвіші умови (елемент обстановки) вчинення викрадень бюджетних коштів за такими напрямками: а) формування доходів бюджетних установ; б) порядок складання та виконання кошторисів; в) порядок надходження та використання бюджетних коштів розпорядниками та одержувачами; г) особливості порядку ведення бухгалтерського обліку в бюджетних установах; д) контроль у бюджетній сфері України.

На основі аналізу особливостей бюджетних коштів як предмету викрадень бюджетних коштів сформульовано висновок, що викрадення бюджетних коштів, учиняється в умовах суперечливості норм бюджетного законодавства, їх мінливості, періодичного характеру їхньої дії.

У підрозділі 1.3 “Криміналістична характеристика суб'єкта викрадень бюджетних коштів” розглянуто особливості осіб - суб'єктів викрадень бюджетних коштів. На основі аналізу викладених у літературі поглядів (П.П. Андрушко, О.О. Дудоров, Н.О. Гуторова, Г.А. Матусовський, Р.Л. Степанюк) щодо суб'єктів злочинів, передбачених ст.ст. 210, 211 КК України, запропоновано класифікацію суб'єктів викрадень бюджетних коштів. Підставою класифікації суб'єктів вказаного виду злочину є їхнє службове становище: 1) розпорядники бюджетних коштів (у державних органах та бюджетних установах); 2) одержувачі бюджетних коштів; 3) інші службові особи (не керівники) органів державної влади, бюджетних установ, а також установ, підприємств, організацій, які не мають статусу розпорядника чи одержувача бюджетних коштів. Наведено соціально-демографічну характеристику засуджених за викрадення бюджетних коштів, яка має значення для вирішення тактичних завдань розслідування. Зокрема, за статтю (чоловіки - 53%; жінки - 47%); за рівнем освіти (74% мали вищу освіту); за віком (49% злочинів вчинено особами від 30 до 40 років, 24% - 40-50 років), за трудовим стажем (53% працюють від 5 до 10 років).

Зазначено, що особа злочинця характеризується: високим освітнім і віковим рівнем; тривалим досвідом роботи в державному секторі на посадах, пов'язаних з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов'язків; відсутністю судимостей і дисциплінарних стягнень. Вказані риси детермінують певну лінію поведінки щодо протидії розслідуванню.

У підрозділі 1.4 “Характеристика способів та слідів викрадень бюджетних коштів” визначено та проаналізовано способи досліджуваних злочинів у сукупності з типовими наслідками - змінами в документах (матеріальні сліди) та образами в пам'яті очевидців (ідеальні сліди). Розглянуто характерні ознаки слідів і можливості їх виявлення та використання як джерел доказів названих злочинів.

Вибір злочинцем того чи іншого способу викрадення бюджетних коштів детермінований: особливостями предмета злочину - бюджетними коштами; особливостями посадового становища; особливостями організаційно-правового статусу бюджетних установ; особливостями бухгалтерського обліку та звітності. Відзначено, що дії службових осіб можуть складатися з різних прийомів і операцій, спрямованих на підготовку, безпосереднє вчинення і приховування злочину. Найбільш характерними способами вчинення викрадень бюджетних коштів є: 1) викрадення коштів під час проведення обліково-бухгалтерських операцій з оплати праці; 2) придбання товарно-матеріальних цінностей з метою їх подальшої реалізації та привласнення готівкових коштів; 3) викрадення коштів шляхом «перекручування» правил ведення касових операцій; 4) викрадення коштів, призначених для виконання окремих доручень (підзвітних коштів), шляхом завищення підсумкових сум у авансовому звіті; 5) викрадення коштів шляхом виплат за укладеними угодами з комерційними структурами за фактично невиконані роботи або завищений обсяг робіт (послуг); 6) викрадення коштів шляхом виплат за укладеними угодами з комерційними структурами за завищеними цінами; 7) викрадення коштів шляхом використання векселів для здійснення фіктивних розрахунків; 8) створення юридичної особи для виконання бюджетних програм, що фінансуються з бюджету, з подальшим привласненням бюджетних коштів; 9) викрадення коштів з використанням еквівалентів грошових коштів (коштів, що містяться в акредитивах, у чекових книжках, в оплачених талонах на бензин (смарт-картках), в інших грошових документах).

Певний комплекс прийомів і операцій викрадень бюджетних коштів зумовлює й відповідно специфічну слідову картину злочину, яка відображається переважно у документах та пам'яті свідків злочину.

Розділ 2 “Порушення кримінальної справи і початковий етап розслідування викрадень бюджетних коштів” складається з чотирьох підрозділів, у яких розглянуто питання порушення кримінальної справи та специфіку типових слідчих ситуацій початкового етапу розслідування викрадень бюджетних коштів, особливості планування й організації розслідування, а також типові форми протидії розслідуванню викрадень бюджетних коштів.

У підрозділі 2.1 “Оцінка первинного матеріалу та прийняття рішення про порушення кримінальної справи” визначено типовий перелік матеріалів, які містять приводи та підстави порушення кримінальних справ про злочини, передбачені ст. 191 КК України, сформульовано рекомендації щодо його оцінки слідчим.

Спираючись на аналіз криміналістичної літератури, а також на результати узагальнення кримінальних справ, визначено, що для обґрунтованого порушення кримінальної справи за ознаками викрадення бюджетних коштів у первинних матеріалах повинна міститися інформація про: а) об'єктивну сторону діяння; б) предмет злочину; в) коло службових осіб, які можуть бути причетними до вчинення викрадення бюджетних коштів, та їх посадові та функціональні обов'язки; г) мотиви та цілі, які спонукали особу до вчинення злочину.

На підставі проведеного дослідження встановлено, що первинний матеріал про викрадення бюджетних коштів має містити: 1) матеріали, які є приводом до порушення кримінальної справи; 2) акт документальної ревізії та додатки до нього; 3) документи, які підтверджують відомості про наявність події злочину та обов'язкові ознаки його складу: а) документи, якими визначено порядок та джерела фінансування бюджетної установи; характер діяльності установи, де вчинено злочин; б) документи, якими визначено посадовий статус та службові обов'язки осіб, котрі можуть бути причетними до викрадення; в) казначейські, банківські розрахункові документи; г) документи, якими визначено призначення, обсяг та розподіл бюджетних коштів; д) документи, якими підтверджено факти викрадення бюджетних коштів та їх розмір; 4) письмові пояснення службових осіб, які можуть бути причетними до вчинення протиправних дій з бюджетними коштами; 5) письмові пояснення осіб, котрі можуть повідомити інформацію про певні обставини протиправних дій; 6) документи з ознаками підробок (за наявності).

У підрозділі 2.2 “Типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування викрадень бюджетних коштів” визначено та проаналізовано специфіку типових слідчих ситуацій початкового етапу розслідування викрадень бюджетних коштів.

Установлено наступні типові слідчі ситуації, які детерміновані змістом джерел надходження вихідної інформації, на основі якої порушується кримінальна справа. Перша слідча ситуація - кримінальна справа порушена на підставі матеріалів ревізії (перевірки), проведеної контрольно-ревізійною службою, характеризується певною невизначеністю вихідної інформації, на основі якої формуються умови розслідування. Друга слідча ситуація - кримінальна справа порушена на підставі матеріалів перевірок, проведених за ініціативною правоохоронних органів (зокрема й на підставі матеріалів ОРД), є найбільш сприятливою для розслідування та характеризується наявністю достатнього обсягу інформації про обставини злочину. Третя слідча ситуація - кримінальна справа порушена на підставі матеріалів прокурорської перевірки стану додержання порядку використання бюджетних коштів - властива для випадків, коли прокурором, за участю співробітників оперативних підрозділів органів внутрішніх справ та працівників КРУ, проводяться перевірки додержання бюджетного законодавства, під час яких встановлюються ознаки викрадення, привласнення бюджетних коштів посадовими особами бюджетних установ, та характеризується досить значним обсягом документів, що підтверджують обставини викрадення. Четверта слідча ситуація - кримінальна справа порушена на підставі даних, виявлених безпосередньо слідчим під час розслідуванні іншого злочину - характеризується обмеженим обсягом інформації про обставини вчинення злочину. У такій ситуації завданням слідчого є проведення слідчих дій та оперативно-розшукових заходів, направлених на визначення та виявлення документів, які містять інформацію про ознаки вчинення злочину. Слідчі ситуації початкового етапу розслідування, своєю чергою, обумовлюють специфічні завдання слідчого, які для свого розв'язання потребують проведення комплексу слідчих дій, оперативно-розшукових та організаційних заходів.

У підрозділі 2.3 “Планування й організація розслідування викрадень бюджетних коштів” розглянуто специфіку й систему типових загальних версій про наявність події злочину і кваліфікацію діяння, а також питання взаємодії слідчого, оперативних працівників та спеціалістів і використання їх допомоги під час розслідування викрадень бюджетних коштів.

Спираючись на аналіз криміналістичної літератури (В.П. Антіпов, В.О. Коновалова, О.Н. Колесниченко, Г.А. Матусовський, Р.Л. Степанюк), запропоновано таку структуру (елементи) планування розслідування викрадень бюджетних коштів: 1) аналіз первинної інформації про злочин; 2) побудова слідчих версій та визначення завдань розслідування; 3) визначення шляхів та вибір організаційно-підготовчих заходів, які забезпечать успішне проведення окремих слідчих дій, їх систем та розслідування загалом; 4) визначення виконавців, строків та послідовності дій; 5) складання письмового плану розслідування.

До організаційних заходів початкового етапу розслідування викрадень бюджетних коштів віднесено налагодження взаємодії слідчого з оперативними підрозділами, контролюючими органами та спеціалістами.

У підрозділі 2.4 “Подолання протидії розслідуванню викрадень бюджетних коштів” на підставі аналізу праць (О.В. Александренко, А.Ф. Волобуєва, С.Ю. Журавльова, В.М. Карагодіна, О.Л. Стуліна, Р.М. Шехавцова та інших) визначено характерні форми та способи протидії розслідуванню викрадень бюджетних коштів, до яких найчастіше вдаються службові особи з метою перешкодити встановленню істини у справах зазначеної категорії. Визначено, що за спрямованістю застосування прийомів та способів протидії розслідуванню викрадень бюджетних коштів застосовуються такі форми протидії розслідуванню: знищення, утаювання, маскування або фальсифікація документів як джерел доказів; використання корумпованих працівників правоохоронних органів для протидії розслідуванню; здійснення тиску на свідків злочинних дій; використання корумпованих працівників органів державної влади й управління; протиправні дії стосовно слідчого або інших осіб, які тією чи іншою мірою беруть участь у розслідуванні (оперативних працівників, експертів тощо); утворення негативної суспільної думки щодо процесу розслідування.

Підкреслено, що специфіка застосування підозрюваними (обвинуваченими) певних способів протидії розслідуванню зумовлена їхнім службовим становищем і високим соціальним статусом, що вимагає вжиття заходів, спрямованих на обмеження можливості використання цих чинників з метою протидії розслідуванню (відсторонення обвинуваченого від посади на час розслідування, нейтралізація можливості використання корумпованих зв'язків).

Розділ 3 “Особливості провадження окремих слідчих дій під час розслідування викрадень бюджетних коштів” містить три підрозділи, де розглянуто особливості провадження слідчих дій (виїмка, огляд та дослідження документів, допит, призначення та проведення судових експертиз) та надано їх характеристику.

У підрозділі 3.1 “Виїмка та огляд документів” розглянуто особливості проведення виїмки та огляду документів і відповідні підготовчі заходи цієї слідчої дії.

Розроблено класифікацію документів, котрі є основними джерелами доказів у справах про викрадення бюджетних коштів та підлягають вилученню. Залежно від характеру інформації, що міститься в них, виділено наступні їх групи: перша група - документи нормативного і планового характеру, що встановлюють певні обставини про підстави надання, обсяг, розподіл, цільове призначення та використання бюджетних коштів: затверджені кошториси, плани асигнувань розпорядників та одержувачів бюджетних коштів; витяги з розписів виконання бюджетів; розподіл виділених бюджетних асигнувань; зареєстровані зобов'язання та фінансові зобов'язання розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів тощо; друга група - документи, які містять інформацію про фінансові та господарські операції з бюджетними коштами: а) казначейські (банківські) документи: документи для відкриття рахунків у органах ДКУ, що містять інформацію про власника рахунку та про осіб, за чиїм підписом можуть здійснюватись видатки; документи, що підтверджують готівкові розрахунки; документи, що підтверджують проведення безготівкових розрахунків; облікові документи органів Державного казначейства; б) документи бухгалтерського обліку та фінансової звітності бюджетних установ: первинні документи; зведені облікові документи; звітні документи; в) документи, що свідчать про використання бюджетних коштів на закупівлю товарів, робіт і послуг (тендерні документи); третя група - документи, якими визначено статус юридичної чи фізичної особи: документи, якими визначено організаційно-правовий статус та джерела фінансування підприємства, на якому вчинено злочин; документи, якими визначено посадове становище, компетенцію службової особи, яка є суб'єктом злочину вказаного виду; четверта група - неофіційні документи: чорнові записи бухгалтерії, неофіційні облікові реєстри тощо. В окрему класифікаційну групу виділено електронні документи як джерело доказів у кримінальних справах про викрадення бюджетних коштів.

Розглянуто особливості провадження виїмки, слідчого огляду та дослідження документів.

У підрозділі 3.2 “Тактика допиту свідків, підозрюваних (обвинувачених)” обґрунтовано положення, що допит разом з дослідженням документів відіграє провідну роль у розслідуванні викрадень бюджетних коштів. Визначено фактори, які зумовлюють особливості допиту підозрюваних: а) досить велика обізнаність підозрюваного з матеріалами, які є в розпорядженні слідчого; б) високий освітній рівень підозрюваних та їх соціальний статус; в) присутність на допиті захисника.

Сформульовано рекомендації щодо підготовки до допиту, найефективніших тактичних прийомів його проведення залежно від ситуації. На основі результатів узагальнення кримінальних справ, порушених за ознаками викрадень бюджетних коштів та ґрунтуючись на аналізі праць В.К. Весельського, В.С. Комаркова, В.О. Коновалової, М.І. Порубова, Р.Л. Степанюка, В.Ю. Шепітька та інших учених, визначено основні тактичні ситуації допиту підозрюваних: 1) підозрюваний не визнає свою участь у відповідних операціях (господарських, фінансових), в процесі яких вчинено викрадення; 2) підозрюваний не заперечує факт участі у вчиненні викрадення, але вказує, що не усвідомлював протиправного характеру своїх дій; 3) підозрюваний не заперечує участь у здійсненні відповідних операцій, але заперечує свою винність у вчиненні викрадення; 4) присутній під час проведення допиту захисник здійснює протидію належному проведенню слідчої дії.

Визначено особливості тактики допиту свідків з урахуванням їхньої службової залежності від винних службових осіб, а також особистої участі в господарських, фінансових, нормотворчих та інших операціях, пов'язаних з формуванням, розподілом, перерозподілом, використанням бюджетних коштів. За цією ознакою здійснено класифікацію груп свідків:

Визначено та деталізовано організаційні й тактичні особливості проведення допитів залежно від посадового становища, ступеня зацікавленості допитуваної особи у вирішенні справи, а також за іншими критеріями.

У підрозділі 3.3 “Підготовка і призначення судових експертиз” проаналізовано особливості підготовки та проведення судово-бухгалтерської експертизи, техніко-криміналістичної експертизи документів, почеркознавчої експертизи, фінансово-економічної експертизи, комп'ютерно-технічної експертизи, товарознавчої, будівельно-технічної експертизи, які мають найбільш суттєве значення для розслідування викрадень бюджетних коштів.

У процесі дослідження встановлено, що під час досудового слідства проводилися такі експертні дослідження: судово-бухгалтерська експертиза (37%), техніко-криміналістична експертиза документів (23%), почеркознавча експертиза (15%), фінансово-економічна експертиза (13%), комп'ютерно-технічна експертиза (7%), товарознавча (3%), будівельно-технічна експертиза (2%).

У дисертації визначено перелік матеріалів, які повинні надаватися для проведення експертних досліджень.

Висновки

У дисертації сформульовано теоретичне узагальнення та нове розв'язання наукового завдання, що виявилося у формуванні цілісної наукової концепції розслідування викрадень бюджетних коштів. Згідно з визначеними у вступі завданнями, у дисертації обґрунтовуються і висвітлюються такі основні положення, висновки і рекомендації, спрямовані на вдосконалення формування методики розслідування викрадень бюджетних коштів:

1. Криміналістична характеристика викрадень бюджетних коштів є інформаційною основою методики їх розслідування, яка відбиває особливості механізму вчинення злочинів розглядуваної категорії. Розкрито зміст та визначено кореляційні залежності між найбільш важливими елементами криміналістичної характеристики: предмет злочинів - бюджетні кошти; законодавче регулювання бюджетної сфери України за окремими напрямками та державного контролю за використанням бюджетних коштів, як елемента обстановки вчинення викрадень бюджетних коштів; особа злочинця - службова особа; способи викрадень бюджетних коштів та типові сліди.

2. Підкреслено роль предмета злочинного посягання в системі криміналістичної характеристики викрадень бюджетних коштів. Запропоновано класифікацію бюджетних коштів, як предмета розглядуваних злочинів, передбачених ст. 191 КК України, залежно від різних підстав (за рівнем бюджетної системи; за порядком надходження до бюджету відповідного рівня; за джерелами бюджетного фінансування; за напрямом використання коштів; за призначенням).

Визначено обов'язкові ознаки бюджетних коштів, як предмета злочину, передбаченого ст. 191 КК України: включення до нормативно правових та планових документів (закон про бюджет, кошториси, плани використання бюджетних коштів, паспорти бюджетної програми; визначеність напрямків витрати бюджетних коштів; фактичне надходження коштів на рахунки розпорядників та одержувачів бюджетних коштів; визначеність кола осіб та закріплення підстав розпорядження коштами; наявність підстав для здійснення платежів за рахунок коштів бюджету (бюджетного зобов'язання).

3. Розглянуто особливості законодавчого регулювання бюджетної сфери, як найсуттєвіші умови (елемент обстановки) вчинення викрадень бюджетних коштів. Аналіз вказаного елемента обстановки дозволяє дійти висновку, що викрадення бюджетних коштів вчинюється в умовах суперечливості норм бюджетного законодавства, їх мінливості, періодичному характері дії.

4. Суттєвий вплив на розслідування викрадень бюджетних коштів мають особливості особи злочинця. Встановлено, що особа злочинця викрадень бюджетних коштів характеризується: високим освітнім і віковим рівнем; тривалим досвідом роботи в державному секторі на посадах, пов'язаних з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов'язків; відсутністю судимостей і дисциплінарних стягнень. Названі риси детермінують певну лінію поведінки щодо протидії розслідуванню. Надано характеристику особи - розпорядника (одержувача) бюджетних коштів.

5. Вивчення слідчої практики дозволило здійснити типізацію способів учинення викрадень бюджетних коштів. Певний комплекс прийомів і операцій способу викрадень бюджетних коштів обумовлює відповідну специфічну слідову картину злочину, яка відображена у документах та пам'яті свідків злочину.

6. Ефективність розкриття та розслідування викрадень бюджетних коштів пов'язане із необхідністю своєчасного отримання інформації про злочинну подію. Порушення кримінальної справи про викрадення бюджетних коштів передбачає необхідність встановлення достатніх даних, які вказують на ознаки злочину (на їх об'єктивну сторону; предмет злочину; службову особу - спеціального суб'єкта; спосіб, мотиви та цілі, які спонукали особу до вчинення злочину). Кримінальні справи порушуються на підставі первинних матеріалів, зібраних органами державної контрольно-ревізійної служби; співробітниками оперативних підрозділів правоохоронних органів, прокурором або слідчим під час розслідування іншої справи. Визначено обсяг і зміст первинних матеріалів про злочини розглядуваної категорії.

7. За даними вивчення кримінальних справ про викрадення бюджетних коштів, залежно від характеру первинного матеріалу, запропоновано типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування. Слідчі ситуації початкового етапу розслідування, відрізняються кількістю і якістю інформації про злочин, що визначає характер завдань розслідування та засоби їх вирішення.

8. Особливості організації розслідування викрадень бюджетних коштів виявилися у грамотно побудованій та своєчасній взаємодії між слідчим, оперативно-розшуковими підрозділами МВС, працівниками КРУ та відповідними відомчими службами. Ефективними формами взаємодії визнано: участь наведених вище осіб у спільних слідчих діях, оперативно-розшукових заходах, виконання запитів, окремих доручень, проведення спільних нарад з питань змін у законодавстві, обміну досвідом.

В системі організаційної діяльності слідчого важливе місце посідає планування розслідування. Запропоновано перелік типових обставин, що підлягають з'ясуванню в ході розслідування викрадень бюджетних коштів. Визначено систему типових версій з урахуванням різних підстав (предмет злочину; механізм учинення злочину; суб'єкт учинення злочину; протидія розслідуванню).

9. Вивчення слідчої практики дозволило запропонувати групу типових форм та способів протидії розслідуванню викрадень бюджетних коштів, які зумовлені, насамперед, службовим становищем суб'єктів протидії, їхнім соціальним статусом, із урахуванням чого визначено найбільш ефективні шляхи (засоби) попередження та подолання визначених форм і способів протидії розслідуванню.

10. Встановлено особливості тактики підготовки та проведення окремих слідчих дій (виїмка, огляд та дослідження документів; допит свідків; підозрюваного (обвинуваченого); призначення судових експертиз), які дозволяють одержати доказову інформацію. Особливості підготовки і проведення окремих слідчих дій визначено залежно від предмета доказування у справах про викрадення бюджетних коштів, джерел доказів, тактичних завдань розслідування. З урахуванням вказаних факторів:

розроблено класифікацію документів, які містять доказову інформацію та підлягають вилученню, огляду та дослідженню у справах про викрадення бюджетних коштів: 1) документи нормативного і планового характеру, якими встановлено певні обставини про підстави надання, обсяг, розподіл, цільове призначення та використання бюджетних коштів; 2) документи, які містять інформацію про фінансові та господарські операції з бюджетними коштами (казначейські і банківські документи, документи бухгалтерського обліку та фінансової звітності бюджетних установ; тендерні документи; 3) документи, якими визначено статус юридичної чи фізичної особи; 4) неофіційні документи (чорнові записи бухгалтерії, неофіційні облікові реєстри тощо). В окрему класифікаційну групу виділено електронні документи, як джерело доказів у кримінальних справах про викрадення бюджетних коштів;

визначено типові слідчі ситуації допиту підозрюваних (обвинувачених) та розроблено відповідні їм тактичні комбінації;

визначено основні групи свідків злочину, предмет їх допиту, можливі мотиви неправдивих свідчень та ефективних тактичних прийомів проведення вказаної слідчої дії;

- розроблено рекомендації щодо підготовки й призначення судово-бухгалтерської та фінансово-економічної експертиз, техніко-криміналістичної експертизи документів, почеркознавчої, комп'ютерно-технічної, товарознавчої, будівельно-технічної експертиз. Які полягають у визначенні їх завдань у справах розглядуваної категорії та підготовки матеріалів для експертного дослідження.

Методика розслідування викрадень бюджетних коштів є окремою криміналістичною методикою, яка тісно пов'язана з методиками розслідування інших економічних злочинів. Сформульовані положення методики можуть бути використані як практичними працівниками органів дізнання і слідства, так і науковцями та викладачами криміналістики і спеціального курсу «Розслідування економічних злочинів».

криміналістичний кошти судовий бюджетний

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

1. Мудрецька Г.В. Загальна характеристика злочинів, пов'язаних з викраденням бюджетних коштів / Г. В. Мудрецька // Використання сучасних досягнень криміналістики та кримінального процесу у боротьбі зі злочинністю: VІІІ міжнар. наук.-практ. конф., 11 квітня. 2008 р.: тези допов. - Донецьк: Норд-Прес, 2008. - С. 57-60.

2. Мудрецька Г.В. Поняття криміналістичної характеристики злочинів та її використання в методиці розслідування викрадень бюджетних коштів / Г.В. Мудрецька // Розвиток державності та права в Україні: реалії та перспективи: І міжнар. наук.-практ. конф., 24 квітня 2009 р.: тези допов - Симферопіль: ОНЮАУ, 2009. - С. 568-570

3. Мудрецька Г.В. Особливості тактики допиту під час розслідування викрадень бюджетних коштів / Г. В. Мудрецька // Вісник Запорізького юридичного інституту. - 2009. - № 4. - С. 203- 211.

4. Мудрецька Г.В. Особливості подолання протидії розслідуванню викрадень бюджетних коштів з боку службових осіб / Г.В. Мудрецька // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. - № 4 (47). - 2009. -- С. 146-153.

5. Мудрецька Г.В. Підготовка до допиту підозрюваних (обвинувачених) під час розслідування викрадень бюджетних коштів / Г.В. Мудрецька // Сучасний соціокультурний простір: шоста всеукр. наук.-практ. Інтернет конф., 24-26 вересня 2009 р. - Частина 2: тези допов. - Київ, 2009 - С.12-15.

6. Мудрецька Г.В. Характеристика слідів викрадень бюджетних коштів / Г.В. Мудрецька // Проблеми кримінального права, процесу та криміналістики: міжнар. наук.-практ. конф., 10 жовтня 2009 р.: тези допов. - Одеса, 2009. - С. 478-480.

7. Мудрецька Г.В. Криміналістична характеристика осіб, які вчиняють викрадення бюджетних коштів / Г. В. Мудрецька // Підприємництво, господарство і право. - 2010. - № 2. - С.155-158.

8. Мудрецька Г.В. Типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування викрадень бюджетних коштів / Г. В. Мудрецька // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. - К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2010.- Вип. 48. - С.524-531.

9. Мудрецька Г.В. Особливості провадження окремих слідчих дій під час розслідування викрадень бюджетних коштів / Г. В. Мудрецька // Держава і право в умовах глобалізації: реалії та перспективи: ІІ міжнар. наук.-практ. конф., 16 - 17 квітня. 2010 р.: тези допов. - Сімферополь: КРП «Видавництво «Кримнавчпеддержвидав», 2010. - С. 414-415.

10. Мудрецька Г.В. Організаційні аспекти взаємодії правоохоронних органів з контролюючими підрозділами та спеціалістами під час розкриття та розслідування викрадень бюджетних коштів / Г.В. Мудрецька // Перспективи та пріоритети розвитку юридичної науки: міжнар. наук.-практ. конф., 14 - 15 жовтня 2010 р.: тези допов. - Запоріжжя: у 2-х частинах. - Запоріжжя: Запорізька громадська організація «Істина», 2010. - Ч. 2. - С. 114-115.