Формування моніторингової системи державного управління національною економікою на засадах якості

Размещено на http://allbest.ru

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора наук з державного управління

Формування моніторингової системи державного управління національною економікою на засадах якості

ВСТУП

моніторинговий якість державний управління

Актуальність теми. Входження України до Світової організації торгівлі зумовило активізацію інтеграційних процесів та формування сучасних принципів державного управління і механізмів функціонування суб'єктів ринкових відносин. Із розвитком ринкових відносин відбуваються зміни у самому характері державного управління. Першочерговою проблемою державного управління національною економікою є її сталий розвиток, що забезпечується міжнародними стандартами якості в системі «товар - праця - життя». Концепція сталого розвитку національної економіки спрямована на задоволення сучасних потреб населення та майбутніх поколінь у екологічній безпеці та поліпшенні якості життя.

Головна мета процесу державного управління на всіх етапах управлінського циклу - це створення, підтримка, поліпшення умов праці для вільної, творчої життєдіяльності людей, налагодження раціональних взаємовідносин між особистістю, суспільством і державою. Виходячи із аналізу системи державного управління у форматі якості «товар - праця - життя», встановлено, що сучасний стан є неперспективним, про що свідчить англійський консерватизм, французький сенсуалізм, польська гордовитість, американський прагматизм.

Підвищення якості - це проблема не лише економічна, але й політична, морально-етична. Якість «товару - праці - життя» об'єктивно відображає внесок науки, технічний рівень виробництва, ефективність системи управління, розвиток національної економіки. Поліпшення якості є джерелом росту продуктивності праці в умовах інтенсивного розвитку нашого суспільства й інтенсифікації виробництва. На забезпечення високої якості «товару - праці - життя» спрямована система заходів, у тому числі комплексна система управління якістю, державна система стандартизації, атестація, метрологічне забезпечення, випробування, різні види контролю, державний нагляд.

Система державного управління зорієнтована на ринкові засади господарювання, формує механізм якісного продуктозабезпечення, який є індикатором якості життя населення. Проте сучасна система державного управління не відповідає стратегічному курсу країни до європейських та світових стандартів якості «товару-праці-життя». За таких умов розробка системи державного управління національною економікою на засадах якості набуває особливої актуальності.

Проблеми теорії і практики державного управління, підвищення ефективності функціонування органів державної влади на засадах якості розглядались у роботах вітчизняних та зарубіжних вчених, зокрема, таких як: В.Д. Бакуменко, Г.І. Груба, Н.В. Дацій, А.О. Дєгтяр, Ю.Г. Кальниш, Д.В. Карамишев, М.Х. Корецький, О.Я. Лазор, М.А. Латинін, В.Л. Павленко, Л.М. Пісьмаченко, В.Т. Плакіда, В.В. Сиченко, А.А. Халецька.

Незважаючи на значний науковий доробок, ключовим завданням вчених залишається розробка наукових засад комплексної системи державного управління якості, функціями якої є моніторингова система, системний підхід до формування концепції «товар - праця - життя», що дасть можливість побудувати конкурентоспроможну національну модель економіки ринкового типу, забезпечити її сталий розвиток, метою якої є високий рівень якості життя населення. Особливого значення набуває роль державного управління моніторинговою системою як складова функція технічного контролю за якісними параметрами, вивчення світового та радянського досвіду, формування нормативно-правової бази якості «товару - праці - життя».

Актуальність і практична необхідність формування моніторингової системи державного управління національною економікою на засадах якості зумовили вибір теми дисертаційного дослідження, його мету й завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалося автором у межах наукових тем: «Економічний простір і динаміка розвитку продуктивних сил України» (номер державної реєстрації 0106U005264) Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України та «Розвиток системи державної служби в Україні на шляху до Європейського Союзу» (номер державної реєстрації 0109U002111) Миколаївського державного гуманітарного університету імені Петра Могили. Роль автора полягає в дослідженні теоретичних та методологічних основ формування моніторингової системи державного управління національною економікою на засадах якості, її аналізу та оцінки, удосконалення нормативно-правового забезпечення державного управління національною економікою та розробці базового інструментарію державного управління національною економікою на засадах якості.

Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування теоретико-методологічних засад та практичних рекомендацій щодо формування моніторингової системи державного управління розвитку національної економіки на засадах якості.

Для досягнення визначеної мети у дисертаційній роботі поставлені такі завдання:

- узагальнити теоретико-методологічні положення формування моніторингової системи державного управління національною економікою, що ґрунтуються на соціальному кругообігу якості;

- удосконалити понятійно-категорійний апарат теорії державного управління національною економікою моніторингової системи у форматі якості;

- провести аналіз і дати оцінку механізмів формування моніторингових систем якості державного управління національною економікою у світовій і вітчизняній практиці;

- обґрунтувати методологічні підходи щодо критеріальних показників оцінки якості життя в моніторинговій системі державного управління національною економікою;

- удосконалити класифікатор нормативно-правових документів у моніторинговій системі державного управління національною економікою у форматі якості;

- запропонувати методологічні підходи щодо реверсивного підходу формування моніторингової систем державного управління національною економікою на засадах якості;

- удосконалити цільові інструменти формування моніторингової системи державного управління національною економікою в контексті якості;

- розробити модель реалізації моніторингової системи державного управління національною економікою у форматі якості;

- запропонувати синергетично-логістичну концепцію якості «товар - праця - життя» формування моніторингової системи державного управління національною економікою на засадах якості;

- удосконалити методологічні підходи щодо облікових процесів якості при формуванні моніторингової системи державного управління на засадах якості;

- визначити основні напрями формування комплексної моніторингової системи державного управління національною економікою в соціальному кругообігу якості.

Об'єктом дослідження є державне управління національною економікою.

Предметом дослідження є формування моніторингової системи державного управління національною економікою на засадах якості.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертаційного дослідження є фундаментальні положення теорії державного управління, економічної теорії та інших споріднених наук, які висвітлені у наукових працях вітчизняних та зарубіжних вчених з питань формування моніторингової системи державного управління національною економікою на засадах якості. У процесі дослідження використані такі методи: узагальнення наукового досвіду - при вивченні літературних джерел і дослідженні еволюції поставлених проблем та ступеня їх розв'язання, зокрема теоретичних засад моніторингової системи державного управління національною економікою на засадах якості (розділ 1, підрозділи 1.1, 1.2, 1.3) та при розробці класифікатора нормативно-правових документів у моніторинговій системі державного управління якістю (розділ 4, підрозділ 4.1); системного підходу - при побудові декомпозиції функціонування ступеневого моніторингу якості продукції (розділ 1, підрозділ 1.1); термінологічного аналізу - для теоретичного й методологічного узагальнення й визначення сутнісної характеристики дефініцій «якість» і «моніторинг» (розділ 1, підрозділ 1.2); абстрактно-логічний при дослідженні форм функціонування і забезпечення реалізації цілей державного управління (розділ 2, підрозділ 2.1); метод факторного аналізу, логічного узагальнення і абстрагування - для оцінки окремих показників людського розвитку (розділ 2, підрозділи 2.2, 2.3). Аналіз сучасного стану національної економіки та моніторинг якості праці й життя в системі державного управління проведено за допомогою статистико-економічного методу (розділ 3, підрозділи 3.1,3.2). Розробка системи кодування інформації у моніторингових системах державного управління національною економікою на засадах якості була здійснена за допомогою розрахунково-конструктивного методу (розділ 4, підрозділ 4.3). При формуванні концептуальних положень щодо удосконалення моніторингової системи державного управління національною економікою на засадах якості були застосовані методи логічного узагальнення й абстрагування, порівняння та графічні методи (розділ 5, підрозділи 5.1, 5.2, 5.3).

Наукова новизна одержаних результатів визначається конкретним особистим внеском автора у вирішення актуальної наукової проблеми в галузі державного управління, що полягає у розробці теоретичних, методологічних засад і практичних пропозицій щодо формування моніторингової системи державного управління національною економікою на засадах якості «товару - праці - життя». Науковий внесок автора полягає в тому, що:

вперше:

- запропоновано синергетично-логістичну концепцію якості «товар-праця-життя» формування моніторингової системи державного управління національною економікою, яка передбачає задоволення основних потреб людини у харчуванні, безпеці, продовженні роду та можливості реалізувати себе у праці, духовному житті та інших властивих людині видах життєдіяльності відповідно до міжнародних та вітчизняних стандартів;

- узагальнені теоретико-методологічні засади формування моніторингової системи державного управління національною економікою, яка ґрунтується на соціальному кругообігу якості товару, праці, виробництва, технологій, освіти, культури, науки, управління, що передбачає безперервний процес підвищення якості системи «товар - праця - життя»;

- розроблено цільові інструменти моніторингової системи державного управління національною економікою у форматі якості «товар - праця - життя», в процесі відстеження небезпек і критичних точок контролю, збору, накопичення, систематизації, збереження, первинної обробки інформації, що відображається в обліку, який є функцією державного управління національною економікою системи «товар - праця - життя»;

удосконалено:

- методологічні підходи щодо критеріальних показників оцінки якості життя у моніторинговій системі державного управління національною економікою, які формуються якістю «товару - праці» та визначаються за допомогою інтегрованого індексу, що характеризує демографічний розвиток, соціально-побутові й екологічні умови життя і праці населення та його правовий захист;

- цільові інструменти формування та реалізації моніторингової системи державного управління національною економікою на засадах якості, що відображаються в обліку як функції державного управління;

- класифікатор нормативно-правових документів у моніторинговій системі державного управління якістю на основі їх сутнісної характеристики: за нормативно-правовими актами (Конституція України, кодекси, закони України, підзаконні акти, положення, інструкції, правила), нормативно-правовими актами з охорони праці, нормативно-правовими актами з пожежної безпеки, нормативними документами зі стандартизації, санітарними та будівельними нормами, що дозволяє систематизувати регулюючу правову інформацію моніторингової системи державного управління національної економіки в соціальному кругообігу якості;

- модель реалізації моніторингової системи державного управління національною економікою у форматі якості, шляхом уніфікації і кодування інформації, що синтезує наукові, технічні, галузеві, економічні, юридичні, естетичні аспекти системи «товар - праця - життя».

дістали подальшого розвитку:

- удосконалення понятійно-категорійного апарату теорії державного управління національною економікою, який передбачає тлумачення понять: «державне управління» - як систематично здійснюваного цілеспрямованого впливу суб'єкта управління на суспільну систему (об'єкт управління) в цілому або на її окремі ланки на підставі принципів і методів пізнання та використання закономірностей тенденцій підвищення якості життя населення; «державне регулювання» як втручання державних органів влади за допомогою різних методів та інструментів у розвиток основних економічних процесів з метою забезпечення конкурентоздатності національної економіки, концептуальною основою яких є якість системи «товар - праця - життя»;

- механізми формування моніторингових систем державного управління національною економікою у форматі якості на основі спостережень, проведення процедур перевірки, їх документування та коригування дій у випадку негативних результатів моніторингу у відповідності до системи ХАССП (Аналізу небезпечних чинників і критичних точок контролю), гуртків якості, програми «п'ять нулів», системи «ЛТ» (Точно, своєчасно) та «Канбан», європейського фонду управління якістю, комплексної програми «Шість сигм», що забезпечують підвищення продуктивності праці, поліпшення якості товару при низькій собівартості та конкурентоздатності національної економіки на світовому ринку;

- методологічні підходи до оцінки моніторингової системи державного управління національною економікою на засадах якості, що базуються на реверсивному підході визначення міри критеріїв у порівнянні з нормативами, середньостатистичними даними, розкривають додаткові резерви, сприяють розвитку креативності, альтернативного мислення з метою підвищення якості життя населення;

- сутність та зміст комплексної моніторингової системи державного управління національною економікою на засадах якості шляхом запровадження екологічного аудиту впливу господарської та суспільної діяльності на біосферу, повітря, воду та синергетично-логістичної парадигми, в якій відображається якість товару і праці як складова характеристика якості життя населення.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані автором у процесі дисертаційного дослідження наукові положення, висновки і пропозиції створюють методологічну основу для забезпечення розвитку державного управління національною економікою на засадах якості, яка набуває важливого значення у зв'язку з інтеграцією в європейський та світовий економічний простір.

Результати проведених досліджень знайшли своє практичне застосування у формуванні інформаційних систем аналізу і аудиту приватного підприємства «Металлэкспресс» (довідка №18 від 16.02.09 р.) та інформаційно-обчислювального центру Полтавської обласної спілки споживчих товариств (довідка № 21 від 22.03.09 р.); обліку витрат для забезпечення якості продукції ЧП «КВВМПУ» (довідка № 55 від 15.10 08 р.); при розробці стандарту якості екологічночистої м'ясо-сальної продукції в НДІ свинарства УААН (довідка № 1.13/65 від 22.02.11 р.).

Результати наукових досліджень використані при удосконаленні державної політики підвищення рівня якості життя населення. Зокрема, автором внесені конкретні пропозиції щодо обґрунтування інтегрованого індексу якості життя населення використані Полтавською обласною державною адміністрацією (довідка № 1/66 від 20.03.11 р.).

На основі авторської концепції надані рекомендації Міністерству будівництва та житлово-комунального господарства України щодо формування моніторингової системи ефективності державного управління в соціальному кругообігу якості з метою підвищення рівня життя населення (довідка № 06-14 від 09.02.2011 р.).

Результати наукових досліджень також використані Комітетом Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики у процесі підготовки нормативно-правових актів щодо удосконалення оцінки конкурентоспроможності національної економіки в контексті членства в СОТ (довідка № 01-18 від 26.01.2011 р.).

Запропоновані в дисертації теоретичні розробки впроваджені у навчальний процес Національної академії статистики обліку та аудиту і використовуються при викладанні дисциплін «Управлінський облік», «Інформаційні технології в державному управлінні» (довідка № 3/44 від 03.03.11 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до методологічного забезпечення державного управління на засадах якості. Наукові результати, одержані автором особисто, в сукупності розв'язують важливу наукову проблему підвищення конкурентоспроможності національної економіки.

З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертаційній роботі використані ті ідеї й положення, що отримані особисто автором.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні й практичні положення дисертаційної роботи доповідались на міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях, зокрема: «Економічний і соціальний розвиток України в XXI столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації» (м. Тернопіль, 2006 р.), «Обліково-аналітичні системи: глобальний і національний аспекти» (м. Полтава, 2006 р.), «Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України» (м. Суми, 2006 р.), «Всеукраїнська наукова конференція молодих учених» (м. Умань, 2007 р.), «Державна політика та стратегія реформування економіки України в ХХІ сторіччі» (м. Полтава, 2007 р.), «Проблеми економіки й управління у промислових регіонах» (м. Запоріжжя, 2008 р.), «Розвиток системи обліку, аналізу та аудиту України: теорія, методологія, організація» (м. Київ, 2009 р.), «Наука в інформаційному просторі» (м. Дніпропетровськ, 2009 р.), «Українська кооперація: історія, сучасність та перспективи розвитку» (м. Львів, 2009 р.), Методологія та практика менеджменту на порозі ХХІ століття: загальнодержавні, галузеві та регіональні аспекти» (м. Полтава, 2010 р.), «Розвиток легкої промисловості в умовах активізації євроінтеграційних процесів» (м. Київ, 2010 р.), «Вивчення та впровадження в Україні іноземного досвіду удосконалення діяльності органів влади» (м. Полтава, 2010 р.), «Сучасні проблеми техніки та технології харчових виробництв, ресторанного бізнесу та торгівлі» (м. Харків, 2010 р.), «Актуальні проблеми розвитку економічної кібернетики» (м. Київ, 2010 р.), «Особенности развития регионов Украины в новых экономических условиях» (м. Сімферополь, 2011 р.).

Публікації. Основні положення і результати дослідження висвітлено у 51 наукових працях загальним обсягом 48,6 д.а., з яких особисто автору належить 36,1 д.а., з них 2 монографії, 1 - одноосібна, 22 статті опубліковані у наукових фахових виданнях з державного управління, 11 - в інших виданнях, 16 публікацій - у матеріалах наукових конференцій.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, п'яти розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 520 с. комп'ютерного тексту, з яких 53 рисунки, 30 таблиць, 11 додатків, список використаних джерел (381 найменування).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі розкрито сутність і стан проблеми, обґрунтовано актуальність дисертаційної роботи, вказано на зв'язок роботи з науковими напрямами досліджень, визначено мету та основні завдання, предмет та об'єкт дослідження, відображено наукову новизну одержаних результатів, їх теоретичне й практичне значення, наведено дані щодо апробації результатів дослідження й публікації за темою.

У першому розділі - «Теоретичні засади моніторингової системи державного управління національною економікою на засадах якості» - розглядаються теоретичні засади моніторингової системи як функції державного управління національною економікою, що ґрунтуються на соціальному кругообігу якості, теоретичні основи державного управління, світова та вітчизняна практика формування моніторингових систем державного управління національною економікою у форматі якості.

У наукових дослідженнях термін «моніторинг» використовується для визначення цілеспрямованого спостереження за певними об'єктами чи середовищем в просторі й в часі. В авторському баченні, моніторинг - це процес безупинного спостереження накопичення, обробки, збереження, класифікації інформації за економічними (або будь-якими іншими) об'єктами та відстеження небезпек і критичних точок контролю, що є основною функцією державного управління національною економікою якості «товару - праці - життя».

Об'єктами контролю є: цілі, стратегії, процеси, функції і завдання, параметри діяльності, управлінські рішення, організаційні формування, їх структурні підрозділи та окремі виконавці. Взаємопов'язана сукупність контролюючого суб'єкта, контрольних дій та контрольованого об'єкта є організаційною будовою моніторингової системи, яка здатна забезпечити постійне оперативне спостереження та знешкодження розвитку негативних тенденцій у розвитку національної економіки, сприяти її сталому розвитку, забезпечити її конкурентноздатність в довгостроковому періоді (рис. 1).

У системі державного управління теоретичні й практичні проблеми економічного моніторингу вирішуються в рамках галузевих і загальнодержавних економічних відомств з позиції системного підходу. Відповідно до ієрархічних рівнів державного управління національною економікою в системі якості «товар - праця - життя» найбільш поширеними є три види статистичного моніторингу на: макрорівні, мезорівні, мікрорівні.

Рис. 1. Декомпозиція функціонування системи моніторингу

Надійність роботи моніторингу забезпечують інформаційно-пошукова, інформаційно-аналітична і експертна системи, які разом здатні оцінювати статистичну достовірність результатів аналітичних вимірів разом з прогнозом змін параметрів. Структура системи моніторингу визначається її функціональним призначенням, особливостями об'єкта дослідження, переліком завдань тощо.

Державне управління як цілеспрямований організаційний та регулюючий вплив держави на стан і розвиток національної економіки, свідомість, поведінку громадян та діяльність суб'єктів господарювання потребує чіткого визначення родового поняття державної влади - кратології (ціль, розподіл функцій, організаційні та функціональні структури, носії та інструменти влади, професіоналізм і відповідальність).

Система державного управління за своєю структурою охоплює такі складові: суб'єкти управління (управляючу систему) - взаємодію та взаємосприяння (управлінську діяльність/процес) - суспільну систему (об'єкти управління). Державне управління здійснюється на основі принципів, які можуть змінюватись в процесі розвитку національної економіки. Автор вважає, що принцип поєднання централізму і демократизації необхідно доповнити і конкретизувати, зокрема доцільним є поєднання централізму і демократизації, який побудований на засадах доцільного співвідношення концентрації влади і децентралізації, оскільки порушення цього балансу в будь-який бік призводить до негативних наслідків. Значна централізація породжує безініціативність нижчих ланок системи органів виконавчої влади, а децентралізації призводять до відсутності єдності у формуванні та здійсненні державної політики. Критерієм ефективності використання принципів державного управління є, перш за все, досягнення системності державного управління, конкурентоздатності національної економіки в контексті якості товару, праці, життя населення (рис. 2).

Рис. 2. Державне управління національної економіки на засадах якості

Наведена сутнісна характеристика теоретичного обґрунтування «державного регулювання» - втручання державних органів влади за допомогою різних методів та інструментів у розвиток основних економічних процесів з метою забезпечення позитивних соціально-економічних результатів. Державне регулювання економіки у форматі якості є складовою процесу відтворення. Об'єктивна необхідність його пояснюється потребою подолання вад ринкового саморегулювання та виконання економічних функцій держави. Попит на державне регулювання економіки формують громадяни, домашні господарства, суб'єкти господарювання, громадські організації тощо. Пропозицію формує держава. Ціною чистого суспільного товару є частка видатків державних органів на здійснення регулювальних функцій.

Україна вступила до Світової організації торгівлі, тому одним із основних напрямів розвитку національної економіки є її конкурентоздатність у форматі якості «товар - праця - життя», де основоположною методологією ми розглядаємо якість товару як пізнання, оцінку і практичне використання сукупності його властивостей і характеристик, що дають змогу задовольняти зумовлювані або передбачувані потреби споживачів. Державне регулювання національною економікою як механізм державного управління компенсує вади ринкового саморегулювання в певний період Забезпечення органічного поєднання механізмів ринкового саморегулювання та державного регулювання є базою для розвитку національної економіки в форматі якості. Державне регулювання якістю - це сукупність організаційно-економічних методів та інструментарію моніторингових систем, за допомогою яких виконуються взаємопов'язані функції забезпечення безперервного, ефективного державного регулювання національною економікою, концептуальною основою якого є взаємозв'язок соціального кругообігу якості.

У другому розділі - «Методологічні основи формування моніторингової системи державного управління національною економікою на засадах якості» - обґрунтовані концептуальні положення моніторингової системи державного управління національною економікою; методологічні підходи та практичний базовий інструментарій до формування моніторингової системи державного управління національною економікою на засадах якості.

Сучасна методологія охоплює методологію пізнання (яку вивчає гносеологія), методологію оцінки (яку досліджує аксіологія), методологію практики (яку досліджує праксеологія). Автор вважає, що під методологією формування моніторингової системи державного управління національною економікою в соціальному кругообігу якості слід розуміти комплекс знань природничо-наукового пізнання (методи оцінки природи і матеріально-перетворювальної діяльності населення), соціально-економічної діяльності, науково-методологічної практики. Об'єктами методології є природа, суспільство і людина, які впливають одне на одного, тобто єдність світу припускає також методологічну єдність. Метод - це сукупність конкретних прийомів і способів пізнання, оцінка дійсності. У даному випадку методи є складовою методології, «нижнім поверхом» методологічного комплексу тієї чи іншої науки. У такому сенсі поняття «метод» і «методологія» співпадають, проте під методологією розуміють учення про метод, а під методом - певну сукупність прийомів і способів. Різні системи теоретичних знань мають сенс тоді, коли вони не лише пояснюють предметну галузь, а й одночасно є інструментом пошуку нових знань для побудови відповідних економічних моделей.

В авторському баченні методологія державного управління національною економікою на засадах якості - це вчення про принципи побудови, організаційну структуру, методи і функції діяльності, а також форми і способи наукового пізнання та інструменти пошуку нових знань, що спрямоване на узагальнення і вдосконалення концепцій і методів оцінки управлінської діяльності, прогнозування, стратегічне індикативне планування управлінських дій у форматі якості.

Моніторингова система як складова державного управління національною економікою формується органами державної статистики. Статистика забезпечує наукове оперативне дослідження, відображення стану попиту і пропозиції на якісні товари, дає можливість виявити вплив окремих чинників на якісні параметри товарів, дозволяє будувати прогнози його дальшого розвитку. Вона забезпечує інформаційно-аналітичні потреби державних структур, що здійснюють пряме чи опосередковане регулювання і контроль якості товарів, а також методологічні й аналітичні потреби державних служб для розробки й ухвалення управлінських рішень. Оцінка якості товарів у статистичних дослідженнях відображається у вигляді кількісних характеристик і вартісних показників на мікрорівні, тоді як на мезо- і макрорівні ці дані майже відсутні й потребують методологічних підходів до їх відображення.

Головним інструментом механізму забезпечення якості товару є ціни, конкуренція, установлення пропорцій між попитом і пропозицією. Відповідно до цього механізм державного управління передбачає створення системи управління якістю товару на кожному підприємстві та придбання надсучасного технологічного обладнання, яке спроможне виробляти якісну продукцію, здійснювати контроль за технологічними процесами, проводити аналіз на предмет якості у відповідності до міжнародного сертифікату ISO - 9001, що в подальшому дасть можливість просувати свою продукцію на міжнародних ринках. Але, незважаючи на це, наукові дослідження якості товару ведуться недостатньо, особливо із питань первинного та статистичного обліку. Якісні параметри з виробництва продукції, виконання робіт (послуг) відображаються описово, тому потребують відображення їх в цільових інструментах інформаційного забезпечення моніторингової системи державного управління національною економікою на засадах якості. В результаті досліджень виявлено, що посилення відповідальності за якість продукції, яка надходить на підприємства під виглядом сировини і матеріалів та вибуває як готовий виріб, що придатний до реалізації, потребує відображення якісних параметрів продукції в первинних документах, таких як журнал обліку вантажів, що надійшли, прибутковий ордер, акт приймання матеріалів, лімітно-забірна картка, товарно-транспортна накладна, накладна на внутрішнє переміщення товарів та ін. Розвиток національної економіки неможливий без державного управління якістю, спрямованого на відображення, збереження, систематизацію, уніфікацію інформації в первинних документах обліку і статистичній звітності за критеріями якості - починаючи від сировини, технології та готової продукції.

Одним із чинників, який характеризує якість життя, є бідність. Із 2002 р. в Україні діє методика комплексної оцінки бідності, затверджена відповідними міністерствами України і НАН України. Згідно з даною методикою, аналіз бідності на рівні регіону передбачає визначення межі бідності для регіону, розрахованої на основі рівня регіональних цін та рівня бідності в регіоні. Межею бідності населення є вартість споживчого кошика, скоригована на основі співвідношення середніх витрат бідних до межі бідності. Автор пропонує визначати рівень бідності (P₀) у національній економіці за формулою:

, (1),

де Q - чисельність населення, яке визначається як бідне відносно до прийнятої межі бідності в державі;

п - загальна чисельність населення.

Глибина бідності (Р₂) розраховується за формулою:

,(2),

де Z_п - межа бідності для n-го регіону;

Y_n - середнє значення витрат (доходів) бідного населення n-го регіону.

Концептуальна мета моніторингової системи державного управління національною економікою якості полягає в об'єктивному і повному оцінюванні якості товару, праці, життя за конкретний проміжок часу, виявленні закономірностей і тенденцій їх прояву.

Використання первинного інструментарію якості «товару - праці - життя» передбачає його відображення в наступних методах:

- реєстраційний метод із юридичною реєстрацією господарських операцій, який виконується в хронологічному порядку за рухом матеріальних ресурсів, грошових коштів;

- вибірковий метод при проведенні дослідження якості праці виробничих процесів на стадії їх технологічного процесу;

- вимірювальний метод здійснюється за допомогою засобів вимірювань якісних параметрів товару;

- аналітичний метод ґрунтується на аналізі технології виробничих процесів і організаційно-технічних умов їх виконання, він здійснюється поетапно і відображається в бланках, анкетах, картках спостереження;

- органолептичний метод сприйняття товару органами чуття;

- соціологічний метод оцінки якості поділяється на методи збору інформації і методи її аналізу під час інтерв'ю при опитуванні обстежу вальної сукупності респондентів за місцем проживання або місцем роботи.

Для визначення оцінки якості системи «товар-праця-життя» існує безліч найрізноманітніших методологічних підходів, їх застосування зумовлюється особливостями критеріальних показників оцінки якості «товару-праці-життя»

У третьому розділі - «Аналіз та оцінка сучасної моніторингової системи державного управління якістю в Україні» - проаналізовано сучасний стан розвитку національної економіки у форматі якості; проведений моніторинг якості праці й життя; дана оцінка моніторингових систем управління якістю в Україні.

Розвиток національної економіки, в першу чергу, залежить від наявності трудових ресурсів та їх професіоналізму. Моніторинг наявного населення засвідчив негативні тенденції у соціально-демографічному розвитку України: зменшення кількості населення, «старіння» нації, поширення хвороб через порушення медичних норм харчування, проблеми екології. Причини зміни чисельності населення в Полтавській області відображені в табл. 1.

За останні 10 років (2000-2010 рр.) чисельність населення України зменшилася майже на 4,5 млн осіб. Дана тенденція спостерігається протягом останніх років. За прогнозами фахівців, при збереженні негативних демографічних тенденцій населення України у 2026 р. може скоротитись до 40 млн осіб, що на 10 млн менше чисельності населення в 1990 році. Природний приріст залишається від'ємним - 5,3.

За результатами проведеного моніторингу в Україні виявлено, що така ситуація є наслідком різноманітних природно-географічних, історичних, економічних, політичних факторів, таких як різний рівень розвитку господарської та соціальної інфраструктури, структура виробництва, регіональні відмінності рівня та якості життя населення, специфіка ринків праці, особливості способу життя сільського та міського населення передусім у мегаполісах, динаміка міграційних процесів, екологічна ситуація, травматизм.

Як показали соціологічні дослідження, рівень травматизму в Україні за останні роки (1990-2010 рр.) зменшився у 6 разів на 100 працюючих. Слід відмітити, що ці дані не повною мірою відповідають статистичній звітності із-за недосконалого обліку (70% травмованих обліковуються як наслідок порушення умов праці, тоді як Фонд соціального страхування від нещасних випадків, враховуючи фінансові витрати, відображає їх більшу кількість). Система стандартів безпеки праці (ССБП) встановлює єдині правила, що стосуються безпеки праці. Введення системи в дію може забезпечити зниження виробничого травматизму і професійних захворювань. Неточність інформації не дозволяє виявити причини й запобігти втратам працездатного кваліфікованого населення, поліпшити якість праці. Слід відмітити, що смертність від травматизму в Україні в 2 рази вища ніж у європейських країнах, і складає одну на 1000 нещасних випадків.

Таблиця 1 Зміна чисельності населення на території Полтавської області за період 1861 - 2011 рр.

Оцінку якості праці, на думку автора, потрібно проводити, не лише виходячи з кількісного показника продуктивності праці, але враховуючи наступні фактори:

- технічні - конструкція, схема послідовного зв'язку елементів, система резервування, схемні вирішення, технологія виготовлення, засоби технічного обслуговування і ремонту, технічний рівень бази проектування, виготовлення, експлуатації та інші;

- організаційні - розподіл праці й спеціалізація, форми організації виробничих процесів, ритмічність виробництва, форми і методи контролю, порядок пред'явлення і здачі продукції, форми і способи транспортування, зберігання, експлуатації (споживання), технічного обслуговування, ремонту.

Організаційним факторам, на жаль, ще не приділяється належна увага, на відміну від технічних, тому досить часто добре спроектовані й виготовлені товари в результаті поганої організації виробництва, транспортування, експлуатації й ремонту достроково втрачають свою якість.

Концепція якості праці спрямована на поліпшення умов праці при збереженні кількості якісних товарів, що сприяє підвищенню продуктивності праці і якості життя населення.

Моніторинг причин смертності від захворювань свідчить, що серед вперше зареєстрованих хворих 44% становлять хвороби органів дихання, 6,6% - травми, отруєння, 7,3 % - хвороби кругообігу та ін. Рівень медичного обслуговування в державі не відповідає світовим стандартам: у структурі витрат населення медичні витрати становлять 20%, а витрати на продукти харчування - біля 70% (Україна відноситься до категорії бідних країн). Однією із причин захворювання і смертності є невідповідність рівня харчування населення медичним нормам, зокрема м'ясо-сальної продукції. У табл. 2 відображене споживання м'яса та м'ясних продуктів населенням Полтавської області за віковими категоріями.

Таблиця 2 Споживання м'яса та м'ясних продуктів населенням Полтавської області за віковими категоріями (кг / рік на 1 особу за 2010 рік)

Група населення у віці 17-30 років споживає на 6 кг менше м'ясної продукції, ніж вікові групи 46-60 років. Результатом цього є недостатнє фінансове забезпечення молоді, а наслідком - неповноцінний розвиток вікової групи 17-30 років, збільшення захворювань, смертність.

Моніторинг продовольчої продукції здійснюють органи й установи державної санітарно-епідеміологічної служби України, державної ветеринарної служби України, державної інспекції по торгівлі, якості товарів і захисту прав споживачів, Державного комітету по стандартизації й метрології України разом з органами виконавчої влади й органами місцевого самоврядування. Незважаючи на це, невирішеними є проблеми якості продукції із-за відсутності базових критеріальних показників екологічно чистої продовольчої продукції, яку можна вважати такою лише за умови вироблення на відповідній території, за умови правильних заготівлі, зберігання, транспортування, переробки і збуту, що відповідає параметрам безпечності та специфікаціям якості, на відміну від поняття органічної продукції, що визначається як продукція, виготовлена сертифікованим підприємством за певними визначеними на міжнародному рівні вимогами, маркована відповідним призначенням.

Визначальним чинником подальшого розвитку національної економіки є приєднання України до Світової організації торгівлі (СОТ), в результаті чого значно зросли експортно-імпортні операції, які до 2000 р. були незначними (табл. 3). Експортні операції зросли у 271 раз, а імпортні операції переважають і за цей період зросли у 324 рази Товарна структура зовнішньої торгівлі України протягом десятиріччя практично не змінилася, незмінною лишилася й номенклатура товарів, які забезпечують основну частину валютних доходів. У цілому, структура експорту охоплює багато видів національних товарів, але список товарів, на які припадають основні обсяги валюти, налічує не більше десяти позицій: метал, товари хімічної промисловості, добрива, будівельні матеріали, сільськогосподарська продукція, нафтопродукти, деякі види продукції харчової промисловості.

Таблиця 3. Зовнішня торгівля України товарами (тис. дол. США) за період 2000 - 2010 рр.

Аналіз теоретико-методологічних розробок категорії «якість життя» дозволяє зробити висновок про те, що це поняття не має чіткого визначення і має гострий дискусійний характер, оскільки різними дослідниками трактується по-різному. У науковій літературі не виділено поняття «соціальна якість життя» у зв'язку з невизначеністю дефініції «якість життя», від якого воно походить. Система державного управління на засадах якості є надзвичайно громіздкою і розгалуженою. Позитивною стороною цієї системи є спрямованість на підвищення якості товару, праці, життя.

Парадоксальною ситуацією є те, що держава за допомогою сертифікації вимагає надання більш повної й достовірної інформації про якість продукції, з іншого боку, вказується, що сертифікація здійснюється на добровільній основі, функції держави повинні не змушувати проводити сертифікацію, а сприяти її проведенню. Ці проблеми може вирішити Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики (Держспоживстандарт України), діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України (рис. 3).

Таким чином, проблема полягає в наявності протиріччя між потребою значних прошарків населення України в поліпшенні якості життя і відсутністю не лише науковообґрунтованих механізмів оптимізації цього процесу, але й нерозробленістю концептуальних підходів до його аналізу, технології досягнення цієї мети. Дефініція «якість життя» в авторському баченні базується на суб'єктивній оцінці і трактується як ступінь задоволення матеріальних, культурних і духовних потреб людини, а також на зовнішній об'єктивній оцінці - у порівнянні фактичного рівня задоволення потреб із базовим або міжнародними стандартами. Розвиток національної економіки є базисом для якості життя. Зміни парадигми державного управління розвитком національної економіки, застосування системного підходу до аналізу і програмування покращення якості життя набувають особливої актуальності у зв'язку з втратою нашою країною позицій у світових рейтингах конкурентоспроможності.

Оцінка конкурентоспроможності національної економіки в контексті членства в СОТ стосується, насамперед, можливостей національних виробників конкурувати на внутрішньому і зовнішніх ринках із виробниками інших країн, а отже, найбільш об'єктивними в цьому аспекті є порівняльні оцінки української економіки в рейтингах міжнародних організацій.

У міжнародних рейтингах конкурентоспроможності Україну традиційно відносять до країн, що розвиваються. Це характеризується підвищеною політичною й економічною нестабільністю, несприятливим інвестиційним кліматом і надзвичайно високими ризиками господарської діяльності. На жаль, Україну поки не включено до рейтингу Міжнародного інституту розвитку менеджменту (IMD, Швейцарія), що найбільш комплексно оцінює конкурентоспроможність 133 країн світу у відповідності 300 критеріальних оцінок.

В Україні склалась власна ментальність, обмеженість ресурсів, невідповідність організаційно-економічних умов законам ринку, що не дають можливості за короткий термін сформувати стійкі позитивні тенденції розвитку національної економіки. У рейтингу поточної конкурентоспроможності, який щорічно наводиться в доповідях Світового економічного форуму (World Economic Forum - WEF), Україні в підсумку на 2009 р., за оцінками експертів, було відведено 82 місце, а в 2008 р. Україна знаходилася на 72 місці. Негативними наслідками системи державного управління на засадах якості є дублювання функцій (органи сертифікації та нагляду перевіряють один і той же товар, одні й ті ж самі якісні параметри товару), порушення регулювання і координації ієрархічної підпорядкованості та відсутність належного інформування призводить до зайвих витрат усіх видів ресурсів, зниження прибутків і конкурентоздатності національної економіки

Рис. 3. Організація державного управління національною економікою у соціальному кругообігу якості

У четвертому розділі - «Удосконалення нормативно-правого забезпечення державного управління національною економікою на засадах якості» - відображено класифікатор нормативно-правових документів; запропоновані методологічні підходи щодо уніфікації і кодування інформації у моніторинговій системі державного управління національною економікою в соціальному кругообігу якості. Після здобуття незалежності Україна проводить активну політику адаптації до міжнародних та європейських стандартів. Розвиток національних систем стандартизації, сертифікації та метрології є одним із чинників, від якого залежить національна, зокрема економічна, безпека України. Нами запропонований класифікатор нормативно-правових документів у моніторинговій системі державного управління національною економікою на засадах якості. Основною функцією стандартів є забезпечення певного рівня якості та безпеки продукції для споживачів. В умовах насиченості світового ринку продукцією стандарти є тим зразком і еталоном якості, до яких повинні прагнути товаровиробники, аби протистояти експансії більш досвідчених конкурентів та гравців ринку. Зважаючи на важливість гармонізації українських стандартів із міжнародними, застосування міжнародних і європейських стандартів та технічних правил Євросоюзу стосовно промислових товарів і продуктів харчування 16 червня 1994 р. прийнято угоду про партнерство і співробітництво між Європейським союзом і Україною, підписану в Люксембурзі. Із метою подолання технічних бар'єрів у міжнародній торгівлі, забезпечення національного режиму стосовно імпортних товарів відповідно до норм та принципів СОТ (WTO) Україна приєдналась до Кодексу доброчинної практики щодо підготовки, прийняття та впровадження стандартів СОТ. Категорії стандартів відображені на рис. 4.

Економіко-екологічні норми та вимоги стають базовими інструментами взаємовідносин між країнами. Держспоживстандарт України першим серед країн СНД підготував для безпосереднього впровадження міжнародні стандарти ISO 14001, 14004, 14010, 14011, 14012. Із розвитком науково-технічного прогресу проблема якості не спрощується, а, навпаки, стає складнішою. Вирішення даної проблеми потребує комплексного, системного підходу, реалізація якого можлива лише в рамках державного управління національною економікою на засадах якості, цілеформуючим фактором якого є стандартизація.

В основу обґрунтованого нами класифікатора покладені основні вимоги: встановлення змісту оціночної функції нормативно-правових актів; характеристика форм реалізації оціночної функції; визначення системи критеріїв оцінювання нормативно-правових актів; дослідження значення оціночної функції на стадіях механізму регулювання якості продукції. Змістом оціночної функції є: правове оцінювання, тобто сприйняття відповідних правових явищ із точки зору їх корисності/некорисності, справедливості/несправедливості, ефективності/неефективності, відповідності/невідповідності правовим нормам та вироблення системи правових цінностей. Державні стандарти України містять обов'язкові вимоги:

- вимоги, що стосуються безпечності продукції для життя, здоров'я і майна громадян, її сумісності та взаємозамінності, охорони навколишнього природного середовища, а також вимоги до методів випробувань цих показників - вимоги техніки безпеки і гігієни праці з посиланням на відповідні норми і правила;

Рис. 4. Категорії стандартів, які використовуються в Україні

- метрологічні норми, правила, вимоги та положення, що забезпечують достовірність і єдність вимірювань;

- положення, що забезпечують технічну єдність під час розроблення, виготовлення, експлуатації або застосування продукції.

Обов'язкові вимоги державних стандартів підлягають безумовному виконанню на всій території України.

Рекомендовані вимоги підлягають безумовному виконанню в системі державних стандартів України:

- вимоги, передбачені чинними актами законодавства;

- вимоги, які включені до договорів на розроблення, виготовлення та поставку продукції;

- вимоги до виробників продукції, які документально заявлені про відповідність продукції цим стандартам.

Державні стандарти та зміни до них підлягають державній реєстрації в Держспоживстандарті України і публікуються українською мовою з автентичним текстом російською мовою. Державні стандарти України можуть використовувати державні стандарти колишнього СРСР, якщо це передбачено угодою про проведення країнами СНД погодженої політики у сфері стандартизації, метрології та сертифікації.

У системі стандартизації галузеві стандарти розробляють на продукцію за відсутності Державних стандартів України чи в разі необхідності встановлення вимог, які перевищують або доповнюють вимоги державних стандартів. Галузеві стандарти, як і стандарти науково-технічних та інженерних товариств і спілок, не повинні суперечити обов'язковим вимогам державних стандартів і підлягають державній реєстрації в Держспоживстандарті України. Стандарти науково-технічних та інженерних товариств і спілок розробляють у разі необхідності поширення результатів фундаментальних і прикладних досліджень, одержаних в окремих галузях знань чи сферах професійних інтересів.

Основоположні стандарти встановлюють організаційно-методичні та загальнотехнічні положення для визначеної галузі стандартизації, а також терміни та визначення, загальнотехнічні вимоги та правила, норми, що забезпечують упорядкованість, сумісність, взаємозв'язок та взаємопогодженість різних видів технічної та виробничої діяльності під час розроблення, виготовлення, транспортування та утилізації продукції, охорону навколишнього природного середовища. Відповідно до специфіки об'єкта стандартизації, складу та змісту вимог, встановлених до нього, для різних категорій нормативних документів зі стандартизації розробляють стандарти: на продукцію, послуги; на процеси; методів контролю (випробувань, вимірювань, аналізу). Стандарти на терміни підлягають погодженню з Держспоживстандартом України