Розслідування підпалів і злочинних порушень протипожежних правил

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого

Кафедра правосуддя

Індивідуальна робота

по дисципліні Криміналістика

на тему: Розслідування підпалів і злочинних порушень протипожежних правил

Виконала:

Студентки 4 курсу 43групи

Літвінової О.О.

м. Полтава - 2014 рік

План

1. Тактика слідчих дій при розслідуванні підпалів та інших злочинів, пов'язаних із виникненням пожеж

2. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні пожеж

Список використаної літератури

1. Тактика слідчих дій при розслідуванні підпалів та інших злочинів, пов'язаних із виникненням пожеж

Підпали та інші злочини, пов'язані з виникненням пожеж, спричиняють збитки господарству, майну, життю та здоров'ю громадян. Основним завданням при розслідуванні цих злочинів є дослідження всіх обставин, пов'язаних із пожежею, встановленням причин, виявленням винних у її виникненні. Кримінальне законодавство України передбачає відповідальність за умисне знищення або пошкодження майна (ст. 194 КК), знищення або пошкодження лісових масивів (ст. 245 КК), терористичний акт (ст. 258 КК), порушення правил поводження з вибуховими, легкозаймистими та їдкими речовинами або радіоактивними матеріалами (ст. 267 КК), незаконне перевезення на повітряному судні вибухових або легкозаймистих речовин (ст. 269 КК), порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки (ст. 270 КК), порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах (ст. 273 КК), порушення правил ядерної або радіаційної безпеки (ст. 274 КК) та ін. [ 3, с. 456 ]

Криміналістична характеристика щодо таких видів злочину включає:

- способи підготовки, вчинення та приховування злочину;ї

- слідову картину; підпал криміналістичний злочин

- інформацію щодо особи потерпілого;

- інформацію щодо особи злочинця. [4, с.198-199]

Типові версії про причини пожеж:

1) недодержання вимог пожежної безпеки;

2) підпал (мотиви його можуть бути конкретизовані -- через помсту, з метою приховування іншого злочину тощо);

3) самозаймання речовин чи матеріалів унаслідок неправильного їх зберігання;

4) стихійні явища(удар блискавки та ін.).

Обставини, що підлягають з'ясуванню у справах про пожежі, визначаються залежно від характеру події. Так, у справах про підпали необхідно з'ясувати: а) спосіб вчинення і використані засоби; б) об'єкти; в) винну особу; г) співучасників; ґ) мотиви і мету; д) чи не було вчинено якого-небудь іншого злочину; е) наслідки; є) матеріальну шкоду; ж) причини та умови, що сприяли вчиненню цього правопорушення.

Першочерговими слідчими діями при розслідуванні пожеж є:

а) огляд місця події; б) призначення пожежно-технічної, судово-медичної, криміналістичних експертиз; в) обшуки у підозрюваних осіб; г) освідування; ґ) допити свідків та потерпілих; д) допит підозрюваних осіб.

Слідчий, разом з членами СОГ, залученими спеціалістами, запрошеними потерпілими, свідками та іншими учасниками кримінального провадження проводить огляд місця події та складає протокол огляду місця події, пов'язаного з пожежею, під час якого в установленому КПК порядку фіксує відомості щодо обставин учинення кримінального правопорушення, проводить вимірювання та в обов'язковому порядку складає плани і схеми до протоколу огляду місця події. Вилучає речі і документи, які мають значення для кримінального провадження, предмети, вилучені з обігу, а також матеріальні об'єкти, придатні для з'ясування обставин, що підлягають доказуванню. Місце виявлення речей і документів фіксує в протоколі огляду й позначає на схемі з відповідною прив'язкою до об'єкта, що оглядається, забезпечує здійснення фотографування, відеозапису цих дій, передбачених статтею 237 КПК. Вилучені об'єкти оглядаються за участю спеціаліста, упаковуються та опечатуються, після чого пакунки та (або) закріплені на них бирки підписуються слідчим та особами, які брали участь у проведенні огляду. На упаковці вилученого об'єкта зазначаються його характерні риси, фізичні властивості та індивідуальні ознаки, а також перелік і точне місце, де його було виявлено та вилучено, про що робиться відповідний запис у протоколі огляду. Вилучені з місця огляду речі та об'єкти вважаються тимчасово вилученим майном. Не допускається викладення в протоколі огляду місця події будь-яких висновків, у ньому відображаються лише видимі результати огляду. До протоколу огляду можуть долучатися письмові пояснення спеціалістів, які брали участь у його проведенні. Забезпечує належне вилучення з місця події предметів, матеріалів, речей, документів та інших об'єктів у стані, придатному для проведення експертиз, їх своєчасну передачу відповідно до вимог глави 16 КПК на схоронність уповноваженій службовій особі.

За погодженням з начальником органу досудового розслідування залучає до огляду місця події осіб, які володіють спеціальними знаннями (експерта-криміналіста, спеціалістів Держтехногенбезпеки України, Українського науково-дослідного інституту цивільного захисту, інженера-електрика, хіміка, інженера-будівельника, інспектора з безпеки праці та інших), за допомогою яких визначає об'єм пожежного навантаження в зоні пожежі, наявність речовин і матеріалів, здатних впливати на утворення теплових конвективних потоків та масопереносу під час пожежі, і таким шляхом визначає та фіксує спрямованість поширення вогню, установлює номенклатуру, фізичні та хімічні властивості речовин і матеріалів, здатних до взаємодії з виділенням великої кількості тепла в результаті хімічної реакції з киснем повітря або при взаємодії поміж ними, визначає умови, що передували виникненню пожежі, ураховуючи зазначені обставини, про що докладно, застосовуючи зрозумілі та коректні терміни, викладає в тексті протоколу огляду. Спільно із залученими спеціалістами визначає в зоні горіння осередок пожежі за слідами, залишеними вогнем та іншими факторами пожежі, що відкладаються на вертикальних і горизонтальних поверхнях, за ознаками спрямованості подачі вогнегасних речовин і зосередження первинних засобів пожежогасіння, за найбільшими руйнуваннями, максимальними прогарами, прогинами конструкцій, що виявляються під час проведення огляду місця події в зоні горіння, та за іншими ознаками. Також слідчий, спільно із залученими спеціалістами, зіставляє ознаки осередку пожежі з особливостями роботи устаткування, властивостями речовин і матеріалів, що застосовуються в технологічному процесі, їх поводженням в умовах пожежі, впливом на утворення осередкових ознак. [1, п.5.1.7 - 5.1.10]

Час виникнення пожежі визначають за характером руйнувань, ступенем обгоряння окремих предметів. Причини пожежі встановлюють за слідами та речовими доказами, якими є: предмети, облиті пальною рідиною, обвуглені сірники, залишки свічок, бікфордових шнурів, пляшки з-під пальних сумішей, різні пристрої, що сприяють підпалу або швидкому поширенню вогню, а іноді й частини одягу, документи підпалювача. Важливо вивчити стан опалювальної та освітлювальної систем, виявити ознаки порушення протипожежних правил у процесі експлуатації опалювальних приладів, які могли бути джерелом пожежі.

Якщо внаслідок пожежі є жертви, необхідно встановити: а) в якому місці виявлено труп; б) позу трупа в момент виявлення (поза «боксера» свідчить про прижиттєвий характер ушкоджень); в) ушкодження на трупі (від високої температури, вогнестрільної рани; ушкодження, заподіяні внаслідок обвалу будівлі тощо); г) стан одягу та знайдених біля трупа предметів; ґ) наявність слідів пальної рідини на одязі і поблизу трупа(можливе свідчення самоспалення). Ці дані відображаються в протоколі огляду місця події. [3, с.459]

Порядок допиту регламентується ст. 225 КПК України. Допит свідків-очевидців проводиться з метою встановлення пожежної обстановки, яка включає в себе відомості про обставини виникнення і розвитку пожежі та порядок гасіння пожежі і використовувані при цьому засоби. При допиті свідків-очевидців виникнення пожежі необхідно з'ясувати питання, спрямовані на встановлення: часу виявлення або відчуття перших ознак горіння; місця початкового виникнення горіння; причини його виникнення; напрямки і шляхи поширення вогню; специфічні ознаки горіння; кольору полум'я і диму; хто першим помітив пожежу; кого з підозрілих осіб бачили на об'єкті до виникнення пожежі. Під час допиту таких свідків необхідно враховувати, що іноді вони можуть повідомляти дані, які не відповідають дійсності. Це може бути обумовлено характером явищ, що відбуваються при пожежі і викликають у різних людей різний ступінь стану збудженості і навіть переляку, що значно впливає на точність сприйняття об'єктивної дійсності, а звідси - і перекручування її при відтворенні. З цією метою необхідно встановити, о котрій годині і за яких обставин він довідався чи побачив початок пожежі, де перебував у цей момент і в якій близькості до місця пожежі, чому був на цьому місці. У процесі допиту іноді слід складати різні плани і схеми, на яких доцільно відзначати місцеперебування свідка, місце початкової появи ознак пожежі, напрямок її поширення, напрямок вітру й інші дані, що мають істотне значення для справи. Це дозволить не тільки наочно уявити картину пожежі, але й зіставити місце перебування свідка, зафіксоване на схемі, безпосередньо з обстановкою місця події, установити факт сумлінної омани чи повідомлення невірних показань з наміром. Така схема повинна бути підписана свідком і слідчим, а в протоколі допиту має бути зазначено, що ті чи інші дані свідок показав на схемі, яка додається до протоколу.

Близьким до допиту свідка за своїми об'єктивними властивостями і процесуальним режимом є допит потерпілого. Показання того й іншого мають риси подібності за формою, змістом і предметом показань. Багато спільного є й у самому процесі формування показань. Допит потерпілих відіграє важливу роль у встановленні не лише причини пожежі, але й осіб, причетних до її виникнення. Коло питань, що можуть бути з'ясовані під час допиту потерпілого, досить широке і обумовлюється багатьма факторами, наприклад, такими: чи був потерпілий очевидцем пожежі; чи встановлено на момент допиту особу, яка винна в її виникненні; яке ставлення потерпілого до підозрюваного і причин виникнення пожежі; його психологічні особливості тощо. У процесі допиту потерпілого може бути встановлена корисна інформація, яка стосується обстановки на об'єкті до пожежі, обставин виникнення і розвитку пожежі, особи, винної у виникненні пожежі, знищеного чи пошкодженого вогнем майна, суми матеріального збитку тощо. Як правило, допит потерпілого ведеться у формі вільної розповіді, після чого йому можуть бути задані запитання, що уточнюють ті чи інші обставини, наприклад: про наявність, влаштування і порядок експлуатації систем опалення, електропостачання, нагрівальних електроприладів, їх справність і час останнього користування ними; чи були на об'єкті пожежонебезпечні речовини і матеріали, якщо були, то місце й умови їх зберігання і використання; яке майно постраждало під час пожежі і чи було воно застраховане, якщо так, то коли і на яку суму укладений договір страхування; яка, на його думку, причина виникнення пожежі; чи не було раніше випадків загоряння на об'єкті; хто перебував на об'єкті безпосередньо перед виникненням пожежі і чим займався; кого й у зв'язку з якими обставинами потерпілий підозрює в учиненні підпалу; хто міг затаїти образу чи з ким він перебуває у неприязних стосунках і у зв'язку з чим. [5, с. 197-200]

Відтворення обстановки та обставин події, як правило, пов'язано з встановленням можливості бачити чи чути те, що відбувалося. Рідше проведення такої дії спрямовано на перевірку можливості самозаймання певних речовин у тих або інших умовах, за винятком випадків, коли названі досліди проводяться в лабораторних умовах у зв'язку з призначенням експертизи. Проведення дослідних дій для встановлення можливості самозаймання, загоряння при певному впливі або розташуванні предметів пов'язане з труднощами. Важко також оцінити результати такого відтворення, визначити його доказове значення. Наприклад, відхилення температурного режиму за певних умов, характер хімічних процесів, що відбуваються в матеріалах і речовинах, які стикаються, багато в чому впливають на результати відтворення тих чи інших обставин, а отже, і на можливість оцінки походження конкретних явищ. Це необхідно враховувати при підготовці слідчого експерименту.

Якщо на місці події виявлено труп, призначається судово-медична експертиза, яка вирішує такі питання: а) причина смерті; б) час настання смерті; в) характер і походження ушкоджень на трупі; г) чи викликані ушкодження обвалом частин будівлі, що горіла; ґ) прижиттєві чи посмертно спричинені вогнем ушкодження, та ін.

Для з'ясування складу предметів, які згоріли, і виявлених речовин, їх властивостей, інших питань, що мають значення для розслідування, призначається судово-хімічна експертиза. На її розв'язання залежно від обставин, що з'ясовуються, можуть бути поставлені такі питання: а) чи не містять попіл, зола та обвуглені залишки домішок пального; б) чи немає на предметах, вилучених з місця пожежі, слідів пальних речовин; в) що являла собою речовина спаленого предмета за даними дослідження золи чи обвуглених залишків; г) що являє собою вміст осередку пожежі; ґ) чи могло виникнути самозаймання речовини, що знаходилася на місці пожежі, та при яких умовах; д) чи схожа речовина, виявлена на місці пожежі(пальні матеріали), на речовину, вилучену під час обшуку у підозрюваного. При розслідуванні підпалів і порушень встановлених законодавством вимог пожежної безпеки широко використовуються також висновки дактилоскопічної, трасологічної, судово-балістичної, судово-почеркознавчої експертиз.

Криміналістичні експертизи, що призначаються у справах про пожежі, вирішують такі питання: а) встановлення особи за слідами пальців рук і босих ніг; б) ідентифікації взуття за слідами, зброї -- за стріляними кулями і гільзами, особи -- за почерком(записки, залишені на місці події); відновлення змісту документів, що згоріли, тощо. [2, с. 407-408, 410-411]

2. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні пожеж

Попереджувальна діяльність при розслідуванні пожеж здійснюється на підставі даних про причини та умови, що сприяють їх виникненню. Вони встановлюються органами державного пожежного нагляду, а також у процесі розслідування злочинів, пов'язаних з підпалом чи порушенням вимог пожежної безпеки. Причинами, що сприяють виникненню пожеж, є такі: недотримання адміністрацією вказівок державного пожежного нагляду, не усунення виявлених внаслідок перевірки недоліків і несправностей, необережне поводження з вогнем, порушення правил зберігання паливно-мастильних матеріалів, легкозаймистих та вибухонебезпечних речовин. Органи державного пожежного нагляду на підставі узагальнення та аналізу вказаних причин і умов, а також практики органів розслідування і даних експертних досліджень здійснюють профілактичну діяльність як безпосередньо, так і через виконкоми Рад народних депутатів, а також адміністрацію установ та підприємств, добровільні пожежні дружини та ін. [2, с.411-412]

Основною формою профілактичних дій слідчих органів є подання про причини та умови, що сприяють виникненню пожеж, до відповідних державних органів та інших організацій за матеріалами розслідування конкретних кримінальних проваджень. Такі подання повинні містити конкретні висновки:

а) про причини і умови, що сприяли виникненню пожежі;

б) про осіб, винних у порушенні вимог пожежної безпеки, чи таких, які вчинили підпал;

в) щодо заходів, яких необхідно вжити для усунення цих причин і умов.

Мотивоване подання слідчого з конкретного провадження щодо пожежі, складене на підставі всебічного аналізу встановлених під час розслідування обставин її виникнення, причин і умов, що їй сприяли, є основним процесуальним документом профілактичного характеру, а також одним із найефективніших засобів запобігання злочинам, пов'язаним з порушенням встановлених законодавством вимог пожежної безпеки. [3, с. 463]

Список використаної літератури

1. Порядок спільних дій органів внутрішніх справ, Державної інспекції техногенної безпеки України та Міністерства надзвичайних ситуацій України під час проведення огляду місця пожежі, виявлення, припинення, попередження та розслідування кримінальних правопорушень, пов'язаних з пожежами: Наказ МВС України від 30.11.2012 р. №1106/1377//Офіційний вісник України - № 8 - ст. 293.

2. Криміналістика: Підручник/ Кол. авт.: В. Ю. Шепітько, В. О. Коно-валова, В. А. Журавель та ін. / За ред. проф. В. Ю. Шепітька. -- 4-е вид., перероб. і доп. -- Х.: Право, 2008. -- 464 с.

3. Настільна книга слідчого [Наук.-практ. видання для слідчих і дізнавачів]/ М.І. Панов, В.Ю. Шепітько, В.О. Коновалова та ін. - 2-ге вид., переробл. - К: Вид. Дім «Ін Юре», 2007 - 728 с.

4. Сабадаш В.П. Криміналістика: навч. посібник/ В.П. Сабадаш, М.О. Ларкін - К.: «Центр учбової літератури», 2013 - 228 с.

5. Колесніков В.В. Тактичні особливості допиту свідків і потерпілих під час розслідування злочинів, пов`язаних з пожежами// Форум Права - 2009 - № 2 - с. 196-201.

Размещено на Allbest.ru