Кваліфікація розкрадання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ

МІНІСТЕРСТВА ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

УДК 343.575 (477)

12.00.08 - кримінальне право та кримінологія;

кримінально-виконавче право

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Кваліфікація розкрадання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів

Арєшкіна

Світлана Назарівна

Київ

2010



ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Робота виконана в Державному науково-дослідному інституті Міністерства внутрішніх справ України

Науковий керівник - доктор юридичних наук, професор

Глушков Валерій Олександрович,

Київський національний університет ім. Т. Г. Шевченка, завідуючий кафедрою кримінального права та кримінології

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор

Музика Анатолій Ананійович,

Державний науково-дослідний інститут митної справи України, заступник директора з наукової роботи кандидат юридичних наук, доцент

Лащук Єфрем Вікторович,

Київський національний університет внутрішніх справ України, доцент кафедри кримінального права

Захист відбудеться 08 вересня 2010 року о „10" годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.732.01 у Державному науково-дослідному інституті МВС України за адресою: 01011, м. Київ, пров. Кутузова, 4а

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Державного науково-дослідного інституту МВС України за адресою: 01011, м. Київ, пров. Кутузова, 4а

Автореферат розісланий „07"серпня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

І.М. Шопіна



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Незаконний обіг наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів Далі, крім спеціально зазначених нами випадків, для позначення понять наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів уживатиметься термін - «наркотичні засоби» (чи «наркотики»). Це стосується й назви праці. Для позначення злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів використовуватимуться як синоніми термінологічні звороти «злочини у сфері обігу наркотичних засобів», «злочини у сфері обігу наркотиків», «наркотичні злочини». і розповсюдження наркоманії нині в Україні набули загрозливих масштабів і становлять безпосередню небезпеку генофонду нації, забезпеченню правопорядку й національної безпеки держави.

За статистичними даними МВС України, у період з 1993 по 2009 роки вчинено 776 855 злочинів, пов'язаних із незаконним обігом наркотичних засобів, а їх частка у структурі всієї злочинності в Україні становить у середньому 10,8 %. Водночас кількість осіб, що перебувають на диспансерному обліку через психічні й поведінкові розлади, які виникли внаслідок вживання наркотичних засобів та психотропних речовин, відповідно до статистичних даних Міністерства охорони здоров'я України, зросла з 29,8 до 90,3 тис. Упродовж зазначеного періоду було вчинено 5 665 розкрадань наркотичних засобів.

Проблема організації ефективної протидії нелегальному обігу наркотичних засобів в Україні закономірно посідає чільне місце у процесі стабілізації криміногенної ситуації. Соціально-економічні перетворення, що відбуваються в державі, труднощі, які об'єктивно переживає суспільство, вимагають від органів законодавчої та виконавчої влади більш досконалої системи протидії злочинності у зазначеній сфері.

Кримінально-правова категорія "розкрадання", яка містилася у кримінальному законодавстві радянських часів, ґрунтовно досліджена у багатьох наукових працях і закріплена у більшості чинних кримінальних кодексів держав пострадянського простору, зокрема, Російської Федерації, Республіки Білорусь, Республіки Казахстан, Республіки Узбекистан, Республіки Таджикистан, Республіки Туркменістан, Республіки Киргизстан, Азербайджанської Республіки, Республіки Молдова. В умовах реформування кримінального законодавства й поширення злочинних діянь у досліджуваній сфері відмова українського законодавця від терміну "розкрадання" сприяє виникненню значних труднощів як у процесі документування, так і в ході досудового слідства. У зв'язку з цим, постає нагальна потреба в більш глибокому й предметному вивченні на монографічному рівні сутності цих злочинних проявів, адекватності засобів боротьби з ними, з урахуванням сучасних світових досягнень у сфері боротьби з розкраданням наркотичних засобів, можливості вдосконалення системи заходів щодо запобігання незаконному обігу наркотичних засобів в Україні.

Значний внесок у дослідження проблем протидії незаконному обігу наркотичних засобів зробили такі відомі науковці у галузі теорії кримінального права України як А. І. Алексєєв, М. І. Бажанова, О. М. Бандурка, Ю. В. Баулін, В. В. Богомолова, В. І. Борисов, М. В. Володько, П. А. Воробей, А. А. Габіані, В. О. Глушков, В. К. Грищук, В. Л. Грохольський, Н. О. Гуторова, І. М. Даньшин, О. М. Джужа, С. П. Дідковська, І. Н. Дружинін, В. М. Дрьомін, А. П. Закалюк, А. Ф. Зелінський, О. В. Козаченко, В. С. Комісаров, Я. Ю. Кондратьєв, Н. Ф. Кузнецов, І. П. Лановенко, П. С. Матишевський, М. І. Мельник, Г. М. Міньковський, Н. А. Мирошниченко, А. А. Музика, А. Н. Мусаєв, В. О. Навроцький, Б. С. Никифоров, М.Л. Прохорова, І. М. П'ятницька, В.В. Романов, А. В. Савченко, М. П. Селіванов, В. М. Смітієнко, В. В. Сташис, В. Я. Тацій, В. Д.. Філімонов, П. Л. Фріс, М. С. Хруппа, В. І. Шакун, О. Н. Ярмиш та інші автори, які досліджували стрімке зростання наркоманії, поширення цього явища серед неповнолітніх і молоді, зв'язок наркоманії зі злочинністю, удосконалення медичних, соціологічних, кримінально-правових, криміналістичних, кримінологічних заходів протидії поширенню наркотизму.

На формування основних результатів дослідження здійснювали істотний вплив наукові праці таких українських правників як В. П. Бахін, В. Д. Берназ, І. Г. Богатирьов, О. А. Мартиненко, В. І. Осадчий, В. П. Пєтков, В. М. Попович, О. П. Снігерьов, В. В. Коваленко, М. Є. Шумило та ін.

Дослідження ґрунтується на наукових працях таких провідних зарубіжних науковців як Є. Г. Гасанов (Азербайджан), В. Д. Іванов, П. П. Носов, С. С. Калугін, В. І. Михайлов, О. М. Сергєєв, А. М. Шевораков, І. І. Шумілов (Російська Федерація), В. Ф. Рудаков, І. І. Бутейко (Білорусь), Д. Н. Назарбаєв (Казахстан), К. Садиков (Киргизстан).

Разом з тим, теоретико-методологічне підґрунтя кваліфікації зазначених злочинів ще відсутнє, що призводить до проблем і колізій у правозастосовчій практиці. Тему дисертаційного дослідження обумовлено необхідністю комплексного аналізу кваліфікації розкрадань наркотичних засобів, потребою в узагальненні теоретичного й емпіричного матеріалу, прогнозуванні тенденцій сприяння розвитку наркотичної злочинності, у тому числі розкрадань наркотичних засобів, внесенні пропозицій щодо удосконалення нормативно-правової бази для підвищення ефективності діяльності правоохоронних органів, які здійснюють боротьбу з наркозлочинністю.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до п. 5, 13 Комплексної програми профілактики правопорушень на 2007-2009 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року № 1767; п. 1 Заходів щодо посилення боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, визначених Програмою реалізації державної політики у сфері боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів на 2003-2010 роки, затвердженою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 4 червня 2003 року № 877; п. 1.1 Плану першочергових заходів з протидії у 2008 році незаконному обігові наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, отруйних та сильнодіючих лікарських засобів, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2008 року № 1068-р. Тему дисертації затверджено Вченою радою Одеської національної юридичної академії 30 серпня 2006 р. (протокол № 1) та уточнено Вченою радою Державного науково-дослідного інституту МВС України 23 грудня 2009 р.(протокол № 6).

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в комплексному аналізі кваліфікації розкрадань наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів та розробці на цій основі конкретних практичних рекомендацій і пропозицій до чинного законодавства та правозастосовчої практики.

Для досягнення мети були поставлені такі завдання:

- надати поглиблену кримінально-правову характеристику розкраданням наркотичних засобів;

- обґрунтувати характеристику об'єкта й визначити предмет розкрадання наркотичних засобів;

- розглянути особливості об'єктивної сторони розкрадань наркотичних засобів, учинених шляхом крадіжки, грабежу, розбійного нападу, шахрайства, вимагання, привласнення, розтрати та зловживання службовим становищем;

- охарактеризувати суб'єкт розкрадань наркотичних засобів, надати визначення поняття службової особи;

- проаналізувати суб'єктивні ознаки складу розкрадань наркотичних засобів;

- розкрити кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки складу розкрадань наркотичних засобів;

- розробити пропозиції та рекомендації, спрямовані на вдосконалення кримінально-правових ознак розкрадань наркотичних засобів.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у процесі кримінально-правової протидії розкраданню наркотичних засобів.

Предметом дослідження є кваліфікація розкрадань наркотичних засобів.

Методи дослідження обрано з огляду на мету та предмет дослідження. Застосування історико-правового методу дослідження дозволило розкрити генезис об'єкта та предмета розкрадань наркотичних засобів (підрозділ 1.1, 1.2). Формально-логічний і системно-структурний методи були використані при обробці отриманого емпіричного матеріалу (підрозділи 1.2, 3.2, розділ 2). Формально-догматичний метод відіграв важливу роль при з'ясуванні кваліфікуючих та особливо кваліфікуючих ознак складу розкрадань наркотичних засобів, а також об'єктивних ознак розкрадання наркотичних засобів, скоєного шляхом крадіжки, грабежу, розбійного нападу, вимагання, шахрайства, привласнення, розтрати, шляхом зловживання особою своїм службовим становищем, сутності цих ознак (підрозділи 2.1, 2.2, 2.3, 2.4).

Нормативну базу дослідження становлять положення Конституції України та інших законодавчих актів України, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, правових актів Міністерства охорони здоров'я України, Верховного Суду України, МВС України та інші нормативні документи, що стосуються діяльності правоохоронних органів.

Емпіричну базу дослідження становлять аналітичні та статистичні матеріали Міністерства внутрішніх справ України за період з 1993 по 2009 рік, матеріали судової й слідчої практики; результати вивчення 422 кримінальних справ, розглянутих судами Одеської, Миколаївської та інших областей, 210 архівних кримінальних справ відносно осіб, які вчинили злочини у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, що провадилися слідчими підрозділами та судами різних регіонів України (Одеська, Миколаївська, Київська, Вінницька, Херсонська області), за якими засуджено 235 осіб; опитування та анкетування 245 працівників підрозділів по боротьбі з незаконним обігом наркотиків та слідчих підрозділів РВ УМВС України в Одеській, Миколаївській, Київській, Вінницькій та Херсонській областях, прокуратури та суду Одеської, Миколаївської, Київської, Херсонської областей; зарубіжний досвід, довідкова література та ін. При підготовці дисертаційного дослідження використовувався 14-річний досвід роботи автора на різних посадах у слідчих підрозділах ОВС.

Наукова новизна одержаних результатів полягає насамперед у тому, що дисертація є одним із перших в Україні комплексних досліджень проблем, пов'язаних із кваліфікацією розкрадань наркотичних засобів, у якому на підставі аналізу статистики, нормативних актів, законопроектів, наукових праць сформульовано нові наукові висновки, теоретичні положення та рекомендації, а саме

вперше:

- визначено поглиблену кримінально-правову характеристику розкрадань наркотичних засобів;

- сформульовано поняття службової особи, яка вчинила розкрадання наркотичних засобів;

- обґрунтовано зниження до 14 років вік кримінальної відповідальності суб'єкта, який скоїв викрадення, привласнення, вимагання прекурсорів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем;

- пропонується ввести до Кодексу про адміністративні правопорушення України спеціальну норму, яка закріплює відповідальність за дрібне розкрадання наркотичних засобів шляхом крадіжки і шахрайства;

удосконалено:

- складові характеристики родового об'єкта злочинів, пов'язаних із незаконним розкраданням наркотичних засобів, яким є сукупність відносин, спрямованих на охорону здоров'я населення, що забезпечується дотриманням установленого порядку законного обігу наркотичних засобів, шкідливих для здоров'я населення, а основним безпосереднім об'єктом є певна сфера охорони здоров'я населення, а саме відносини, що забезпечують порядок виготовлення, розповсюдження наркотичних засобів і використання їх за цільовим призначенням;

- суб'єктивні ознаки складу розкрадань наркотичних засобів;

– предмет розкрадання наркотичних засобів;

– запропоновано нову редакцію диспозиції ч.1 ст. 308 КК України;

- запропоновано ввести до Кодексу про адміністративні правопорушення України спеціальну норму, яка закріплює відповідальність за дрібне розкрадання наркотичних засобів шляхом крадіжки і шахрайства.

дістали подальший розвиток:

- особливості кримінально-правової характеристики розкрадань наркотичних засобів, учинених шляхом крадіжки, грабежу, розбійного нападу, шахрайства, вимагання, привласнення, розтрати та зловживання службовим становищем;

- конкретизація проблемних питань кваліфікуючих та особливо кваліфікуючих ознак розкрадань наркотичних засобів;

- пропозиції щодо вдосконалення кримінально-правових ознак розкрадань наркотичних засобів.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені в дисертації висновки та пропозиції можуть використовуватись у:

- науково-дослідній сфері - для подальшого опрацювання проблемних питань кваліфікації розкрадань наркотичних засобів;

- правотворчій сфері - використання результатів дослідження сприятиме удосконаленню нормативно-правового регулювання правовідносин у сфері незаконного обігу наркотичних засобів в Україні;

- правозастосовчій діяльності - для вдосконалення практики застосування норм чинного законодавства у сфері незаконного розкрадання наркотичних засобів;

- навчально-виховному процесі - у вищих навчальних закладах України під час викладання кримінального права, підготовки підручників, посібників, курсів лекцій із зазначеної дисципліни (акт впровадження Ізмаїльського інституту водного транспорту № 065 від 31.03.2010 р.; акт впровадження Придунайської філії Міжрегіональної академії управління персоналом № 11/457 від 04.04.2010 р.);

- практичній діяльності - як напрям підвищення рівня правозастосовчої та просвітницької роботи правоохоронних органів та органів виконавчої влади (акти впровадження в практичну діяльність Ізмаїльського МВ ГУ УМВС України в Одеській області № 39/9-1747 від 08.04.2010 р. та Ізмаїльської районної державної адміністрації № 55/1-210 від 10.04.2010 р.).

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження, теоретичні та практичні висновки були обговорені на науково-практичних конференціях: восьмій звітній науковій конференції професорсько-викладацького і аспірантського складу Одеської національної юридичної академії (м. Одеса, 23 квітня 2005 р.); дев'ятій звітній науковій конференції професорсько-викладацького і аспірантського складу Одеської національної юридичної академії (м. Одеса, 26 квітня 2006 р.); десятій звітній ювілейній науковій конференції професорсько-викладацького і аспірантського складу Одеської національної юридичної академії (м. Одеса, 27 квітня 2007 р.); науково-практичній конференції "Кримінальний кодекс України 2001 р.: проблеми застосування і удосконалення" (Львів, 11 квітня 2009 р).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження відображені в 5 статтях, опублікованих у фахових виданнях з юридичних наук, що входять до переліку ВАК України, та 4 тезах доповіді на науково-практичних конференціях.

Структура дисертації складається зі вступу, трьох розділів (що об'єднують вісім підрозділів), висновку, 4 додатків, списку використаних джерел (221 найменування). Повний обсяг дисертації становить 213 сторінок, з них обсяг основного тексту - 194 сторінки, використаних джерел - 19 сторінок, додатків - 4 сторінки.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми, визначається її зв'язок з науковими програмами, планами, темами, зазначаються мета та завдання дослідження, його об'єкт і предмет, методи, що використовувалися, формулюється наукова новизна роботи та практичне значення отриманих результатів, зазначається про апробацію результатів дослідження, публікації та структуру дисертації.

Розділ 1 "Об'єкт і предмет розкрадань наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів" складається з двох підрозділів і присвячений аналізу особливостей об'єкта та предмета розкрадань наркотичних засобів;

У підрозділі 1.1 "Об'єкт розкрадань наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів" проведено детальний аналіз об'єкта розкрадань наркотичних засобів. Розкрадання наркотичних засобів є багатооб'єктним злочином. Основним безпосереднім (видовим) об'єктом виступають суспільні відносини, направлені на захист здоров'я громадян від немедичної дії наркотичних засобів, що надходять у нелегальний обіг за допомогою різних видів розкрадання. Таким чином, безпосередній об'єкт у цьому випадку повністю збігається з родовим об'єктом даної групи злочинних діянь.

При корисливих посяганнях, що виражаються в розкраданнях наркотичних засобів, об'єктом виступають відносини власності. При цьому належність цих засобів або речовин до якої-небудь із форм власності кримінально-правового значення з погляду кваліфікації розкрадання не має, оскільки навіть за наявності цих засобів або речовин в особи, яка володіє ними незаконно, а потім вилученими в неї яким-небудь незаконним способом, фактичні соціальні відносини власності не змінюються, зважаючи на той незаперечний факт, що в чиєму б фізичному володінні предмети, здобуті злочинним шляхом, не перебували, вони завжди є об'єктами права державної, комунальної або приватної власності. Придбання або заволодіння цими предметами яким-небудь незаконним способом не може змінити їх соціально-економічної природи.

Основним безпосереднім об'єктом викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем (ст. 308 Особливої частини Кримінального кодексу України) є встановлений порядок надходження наркотичних засобів, психотропних речовин у обіг з метою використання їх медичних властивостей та запобігання обігу аналогів наркотичних засобів або психотропних речовин. Основним безпосереднім об'єктом викрадення, привласнення, вимагання прекурсорів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем (ст. 312 Особливої частини Кримінального кодексу України) є встановлений порядок обігу прекурсорів, які використовуються за прямим призначенням. Додатковим безпосереднім об'єктом зазначених злочинів можуть виступати відносини власності, а також здоров'я людини.

При кваліфікованих випадках розкрадання наркотичних засобів виділяють і інші безпосередні додаткові об'єкти. Наявність декількох безпосередніх об'єктів у даному випадку спричиняє деякі складнощі при кваліфікації цього діяння. Так розкрадання наркотичних засобів із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства (насильницький грабіж), є кваліфікуючою ознакою злочинів, передбачених ст. ст. 308, 312 Особливої частини КК України. Під насильством, небезпечним для життя і здоров'я, мається на увазі спричинення тяжкої, середньої тяжкості і легкої шкоди здоров'ю. Проте спричинення тяжкої шкоди здоров'ю при розбої виділене законодавцем як особлива кваліфікуюча ознака (ч. 4 ст. 187 КК України), санкція ж у цьому випадку є вищою за санкцію, передбачену ч. 3 ст. 308 КК України.

У підрозділі 1.2 "Предмет розкрадань наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів" визначено, що предметом злочинів, пов'язаних із незаконним обігом наркотичних засобів, є наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги й прекурсори. Незважаючи на те, що окремі види наркотичних засобів мають різні властивості, а механізм і тривалість їх дії на організм людини неоднакові, усі вони з погляду кримінального права є рівнозначними і за незаконні дії з їх використанням у встановлених законом випадках настає кримінальна відповідальність. З точним визначенням предмета аналізованого злочину пов'язана проблема законодавчого встановлення мінімального розміру наркотичного засобу або психотропної речовини, необхідної для притягання до кримінальної відповідальності за ст. 308 КК України. Ряд дослідників вважає, що відповідальність за розкрадання зазначених засобів або речовин настає за будь-яку їх реальну кількість, визначувану конкретним видом, об'ємом, вагою. Якщо ж немає предмета злочину - реального наркотичного засобу або психотропної речовини, визначеної конкретним видом, об'ємом, вагою, - склад злочину відсутній. По всіх справах, пов'язаних із наркотичними засобами, суд спирається на висновок експертизи, що визначає наявність, кількісні й якісні характеристики зазначеного засобу або речовини. Мінімальний розмір, таким чином, виступає як оцінне поняття і визначається, по суті справи, правозастосувачем. У практичній діяльності при визначенні мінімального розміру наркотичного засобу, необхідного для настання кримінальної відповідальності за розкрадання наркотичних засобів, часто виникають спірні ситуації. Розкрадання наркотичного засобу, нижче за мінімальний розмір у формі крадіжки або шахрайства, є малозначним діянням і не тягне за собою кримінальної відповідальності. У подібній ситуації доцільним видається введення до Кодексу про адміністративні правопорушення України спеціальної норми, що передбачає відповідальність за дрібне розкрадання наркотичних засобів у формі крадіжки або шахрайства. Заволодіння наркотичними засобами внаслідок вимагання або розкрадання за допомогою розбою, незалежно від розміру викраденого, слід кваліфікувати як закінчений злочин. При вимаганні наркотичних засобів або психотропних речовин предметом злочину можуть виступати також документи, що дозволяють безоплатно або на пільгових умовах отримати зазначені засоби або речовини.

Розділ 2 "Об'єктивна сторона розкрадань наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів" складається з чотирьох підрозділів, які присвячені аналізу розкрадань наркотичних засобів, вчинених шляхом крадіжки, грабежу, розбійного нападу, вимагання, шахрайства, привласнення, розтрати, зловживання особою своїм службовим становищем, а також містить аналіз кваліфікуючих та особливо кваліфікуючих ознак складу розкрадань наркотичних засобів.

Підрозділ 2.1 "Розкрадання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів шляхом крадіжки, грабежу, розбійного нападу" присвячено аналізу розкрадання наркотичних засобів шляхом крадіжки, грабежу, розбійного нападу. У роботі проаналізовано ознаки об'єктивної сторони розкрадання наркотичних засобів і визначено способи можливого вирішення проблем, що виникають при встановленні ознак об'єктивної сторони даного злочинного діяння.

Крадіжка наркотичних засобів є таємним протиправним безоплатним вилученням зазначених засобів або речовин у фізичних або юридичних осіб і використанням їх на користь винного або інших осіб, що завдало збитків власникові цих препаратів. Крадіжки наркотичних засобів здійснюються в більшості випадків у аптечних складах, аптеках, фармацевтичних підприємствах, що виробляють наркотичні (психотропні) лікарські засоби, медичних установах за відсутності власника або третіх осіб, яким доручено охорону наркотичних засобів.

Грабіж пропонується розглядати як протиправне безоплатне відкрите вилучення наркотичних засобів або психотропних речовин у фізичних або юридичних осіб, звернення їх на користь винного або інших осіб. Саме відкритий характер вилучення відрізняє грабіж наркотичних засобів від їх викрадення. При цьому грабіж - більш зухвале і суспільно небезпечне діяння, ніж крадіжка. Ненасильницький грабіж має місце тоді, коли винний не вдається до насильства або погроз до потерпілого, а обмежується направленням зусиль на відкрите заволодіння наркотичними засобами. Насильницький грабіж характеризується використанням винною особою насильства як засобу впливу на потерпілого з метою вилучення наркотичних засобів. Умовою кваліфікації діяння як насильницького грабежу є застосування насильства, що є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого (заподіяння легкого тілесного ушкодження, що не призвело до короткочасного розладу здоров'я або короткочасної втрати працездатності; нанесення ударів, побоїв та ін.), або погроза застосування насильства, яка не є небезпечною для життя чи здоров'я потерпілого. Насильницький грабіж кваліфікується за ч. 2 статей 308, 312 Особливої частини Кримінального кодексу України. При вчиненні грабежу винний усвідомлює, що діє відкрито, у присутності потерпілого або третіх осіб, які, на його думку, можуть протидіяти розкраданню.

Розкрадання наркотичних засобів є матеріальним складом, оскільки як обов'язкова ознака об'єктивної сторони вказує на суспільно небезпечні наслідки. Наслідки у вигляді можливості розпоряджатися викраденим майном виділено як конститутивну ознаку поняття розкрадання, передбаченого законодавцем в ст. 308 УК України. Деякі труднощі викликає визначення моменту закінчення розкрадання наркотичних засобів при застосуванні насильства, небезпечного для життя або здоров'я, або при загрозі застосування такого насильства. Законодавець указує, що таким видом насильства характеризується одна з форм розкрадання - розбій. На підставі того, що ст. 308 КК України є спеціальною кримінально-правовою нормою стосовно статей 185-187, 189-191 КК України, які визначають форми розкрадання чужого майна й є загальними нормами щодо спеціальної, розкрадання наркотичних засобів із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров'я, або із загрозою застосування такого насильства може здійснюватися тільки у формі розбою. Момент закінчення розбою, зважаючи на підвищений ступінь суспільної небезпеки цього діяння, перенесено законодавцем на більш ранню стадію - напад з метою заволодіння чужим майном, а щодо ст. 308 КК України - наркотичними засобами або психотропними речовинами. Таким чином, розкрадання наркотичних засобів із застосуванням насильства, небезпечного для життя або здоров'я, або із загрозою застосування такого насильства є злочином з усіченим (формальним) складом.

У підрозділі 2.2 "Розкрадання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів шляхом вимагання і шахрайства" розглядається розкрадання наркотичних засобів, вчинене шляхом вимагання й шахрайства. Склад вимагання наркотичних засобів також є усіченим, що означає, що злочинне діяння є закінченим з моменту пред'явлення вимог із передавання зазначених вище засобів або речовин чи права на їх незаконне отримання.

Шахрайство, відповідно до змісту ст. 308 КК України, є розкраданням наркотичних засобів шляхом обману або зловживання довірою потерпілого. Шахрайське придбання права на отримання наркотичних засобів у кримінально-правовому значенні є приготуванням до розкрадання цих засобів або речовин, тобто розглядається як незакінчена злочинна діяльність.

Відзначено, що для шахрайства як форми розкрадання невластива така ознака як вилучення. Шахрайство вважається закінченим з моменту переходу наркотичних засобів у володіння винного чи з моменту отримання ним права розпоряджатися отриманим від потерпілого. Вимагання наркотичних засобів, маючи зовнішню схожість з окремими формами розкрадання, не є таким через відсутність найважливіших ознак розкрадання, що характеризують його об'єктивна сторона і момент закінчення злочинного посягання. Виходячи з того, що вимагання наркотичних засобів має свої особливості порівняно з вимаганням чужого майна, доцільно вказати його визначення в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 р. "Про внесення змін та доповнень до постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року № 4 "Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів": "Вимагання наркотичних засобів є вимогою їх передачі або права на них під погрозою застосування насильства до особи, у власності, володінні або під охороною якої вони перебувають, а також щодо її близьких, псуванні або знищенні майна, розповсюдженні відомостей, що ганьблять потерпілого чи його близьких, або інших відомостей, які можуть заподіяти шкоду правам чи законним інтересам потерпілого або його близьких".

У підрозділі 2.3 "Розкрадання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, скоєне шляхом привласнення, розтрати та шляхом зловживання особою своїм службовим становищем" розглядається розкрадання наркотичних засобів, скоєне шляхом привласнення, розтрати та зловживання особою своїм службовим становищем. Привласнення і розтрата передбачають розкрадання чужого майна, довіреного винному. Наркотичні засоби і психотропні речовини можуть довірятися лише обмеженому колу осіб, які посідають відповідне службове становище. Під розтратою розуміють незаконне та безоплатне витрачання винним наркотичних засобів, які були ввірені йому або перебували в його віданні. Заволодіння наркотичними засобами шляхом зловживання посадовою особою своїм службовим становищем означає таку поведінку, при якій вона використовує своє службове становище всупереч інтересам служби і вилучає таким шляхом ці засоби чи речовини на свою користь або на користь інших осіб. Різниця між такою формою даного злочину і привласненням наркотичних засобів полягає в тому, що для останньої форми характерне використання того факту, що вони були довірені особі у зв'язку з виконанням нею професійних, а не службових обов'язків, а також в суб'єкті злочину. Доцільно запропонувати наступну редакцію диспозиції ч. 1 ст. 308 КК України: "Розкрадання наркотичних засобів шляхом вилучення та (або) утримання наркотичних засобів, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні (привласнення), або відчуження наркотичних засобів (розтрата)". Таке викладення законодавчої норми достатньо чітко відобразить сутність розкрадання наркотичних засобів шляхом привласнення та розтрати, спростить практику їх застосування у процесі кримінально-правової кваліфікації й буде сприяти більш обґрунтованому відмежуванню цих форм розкрадання від інших злочинів.

Підрозділ 2.4 "Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки складу розкрадань наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів" присвячено аналізу кваліфікуючих та особливо кваліфікуючих ознак складу розкрадань наркотичних засобів. Аналіз кваліфікуючих ознак дозволяє виявити подібність деяких з них стосовно будь-якого елемента складу злочину. Ці характеристики утворюють підстави для класифікації, що, у свою чергу, дозволяє виділити чотири групи кваліфікуючих ознак складу розкрадань наркотичних засобів. До першої групи належить ознака, що характеризує кількісні параметри предмета злочинного посягання - великий розмір наркотичних засобів, передбачений ч. 2 ст. 308 КК України; особливо великий розмір зазначених засобів і речовин (ч. 3 ст. 308 КК України). Другу групу ознак утворюють способи здійснення даного злочину: із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я, або з погрозою застосування такого насильства (ч. 2, ч. 3 ст. 308 КК України). Третя група ознак характеризує особливості суб'єкта злочину: здійснення злочину особою шляхом зловживання своїм службовим становищем (ч. 2 ст. 308 КК України); здійснення злочину повторно, або особою, що раніше скоїла один зі злочинів, передбачених статтями 306, 307, 310, 311, 312, 314, 317 КК України (ч. 2 ст. 308 КК України).Четверту групу кваліфікуючих ознак даного складу злочину становлять форми співучасті: здійснення злочину групою осіб за попередньою змовою (ч. 2 ст. 308 КК України) і здійснення злочину організованою групою (ч. 3 ст. 308 КК України).

При визначенні великого розміру наркотичних засобів виникають деякі труднощі при кваліфікації їх розкрадання. Так, розкрадання зазначених засобів або речовин у великому розмірі можуть бути пов'язані як з однією дією, так і з декількома, що в сумі утворюють цей розмір. В останньому випадку необхідне встановлення факту продовження злочину, який складався б з декількох злочинних дій, спрямованих на досягнення загальної мети (вилучення й обіг наркотичних засобів або психотропних речовин саме у великому або особливо великому розмірі) і охоплюваних єдиним наміром винного. Для правильної кваліфікації дій винного при застосуванні ним різних видів насильства з метою заволодіння наркотичними засобами ступінь інтенсивності оцінюється не тільки за наслідками, що настали, але й за способом дії в момент застосування насильства. Розкрадання наркотичних засобів із застосуванням насильства, небезпечного для життя або здоров'я, або із загрозою такого застосування вчинюється у формі розбою і є закінченим з моменту нападу з метою заволодіння зазначеними засобами чи речовинами. Розкрадання наркотичних засобів із використанням особою свого службового становища здійснюється у формі привласнення, розтрати або шахрайства. Відмежування організованої групи від групи осіб за попередньою змовою при вчиненні розкрадання наркотичних засобів має важливе значення для кваліфікації злочинних дій співучасників: у групі осіб за попередньою змовою співвиконавцями визнаються співучасники, які безпосередньо брали участь у вчиненні злочину (просте співвиконання); в організованій групі всі її учасники незалежно від виконуваної ролі визнаються співвиконавцями злочину (складне співвиконання).

Розділ 3 "Суб'єктивні ознаки складу розкрадань наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів" складається з двох підрозділів, які присвячені дослідженню суб'єкта та суб'єктивної сторони розкрадань наркотичних засобів.

У підрозділі 3.1 "Суб'єкт розкрадань наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів" зазначено, що характеристика суб'єкта розкрадань наркотичних засобів становить систему рис, які у своїй сукупності характеризують особу, котра вчиняє той чи інший злочин, різні боки й прояви її суспільного існування та життєвої практики й які прямо чи побічно пов'язані з подібною антигромадською поведінкою людини, зумовлюють чи полегшують учинення злочину або допомагають зрозуміти причини його вчинення. Ґрунтуючись на понятті суб'єкта злочину визначено поняття суб'єкта розкрадань наркотичних засобів. Отже, суб'єкт розкрадань наркотичних засобів - це фізична осудна особа, якій на час скоєння розкрадання наркотичних засобів шляхом крадіжки, грабежу, розбою та вимагання уже виповнилося 14 років, скоєння всіх інших видів злочинів -16 років. Суб'єктом розкрадання наркотичних засобів, вчиненого шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, є фізична осудна особа, яка, відповідно до наказу по підприємству, установі або організації, де здійснюється обіг таких засобів, уповноважена на проведення операцій з наркотичними засобами.

Посади службових осіб, які є суб'єктом розкрадання наркотичних засобів або психотропних речовин, відрізняються від посад службових осіб, які здійснюють обіг прекурсорів. Так, службовою особою, яка причетна до обігу наркотичних засобів або психотропних речовин, може бути провізор, фармацевт, бухгалтер, керівник медичної установи. Службовою особою, причетною до обігу прекурсорів, може бути бухгалтер, керівник приватного підприємства чи установи, водій, комірник тощо. Запропоновано зменшити до 14 років вік кримінальної відповідальності суб'єкта, який скоїв викрадення, привласнення, вимагання прекурсорів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем.

У підрозділі 3.2 "Суб'єктивна сторона розкрадань наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів" визначено, що суб'єктивна сторона злочину виражається в різних інтелектуальних, вольових і емоційних моментах, їх різноманітних відтінках і поєднаннях як стосовно самого акту діяння, так і пов'язаних з останньою обставиною, що передувала йому, існувала одночасно з ним або стосується майбутнього часу. Це означає, що особа, усвідомлюючи й оцінюючи об'єктивні обставини вчинюваного діяння, може змінити своє ставлення до них і визначити, таким чином, сам характер своїх подальших дій (наприклад, переростання крадіжки наркотичних засобів або психотропних речовин у грабіж).

Суб'єктивна сторона розкрадання наркотичних засобів, незалежно від способу їх здійснення, характеризується прямим умислом. При вчиненні розкрадання наркотичних засобів умислом винного охоплюється усвідомлення ним певних якостей і властивостей цих засобів або речовин. Учинений злочин з конкретизованим умислом стосовно певної кількості зазначених засобів або речовин слід кваліфікувати залежно від спрямованості умислу. Розкрадання наркотичних засобів може вчинюватися з будь-яких мотивів, проте мета злочинного посягання завжди є корисливою і виступає разом із прямим умислом обов'язковою ознакою складу даного злочину.



ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні, виконаному на основі аналізу чинного законодавства України та практики його застосування, теоретичного осмислення низки наукових праць у різних галузях знань, автором запропоновано нове вирішення наукового завдання, що дозволило обґрунтувати низку висновків, внести пропозиції і рекомендації з подальшого вдосконалення практики боротьби зі злочинами, пов'язаними з розкраданням наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, зокрема:

1. Категорія "розкрадання" охоплює більшу кількість суб'єктів, ніж категорія "привласнення", оскільки дозволяє віднести до суб'єктів злочинів посадових осіб, що не мали доступу до наркотичних засобів. З огляду на це відмова від терміну "розкрадання" у сучасних умовах розвитку кримінального законодавства уявляється недоцільною.

2. Розкрадання наркотичних засобів має високий рівень латентності. Це пояснюється тим, що переважна більшість злочинних діянь у сфері обігу наркотичних засобів безпосередньо не посягає на законні права та інтереси громадян, а розкрадання наркотичних засобів із державних підприємств значного матеріального збитку не завдає. У основній масі кримінальних справ про незаконні дії з наркотичними засобами потерпілий як процесуальна фігура, державні установи як цивільні позивачі відсутні. Заяви та повідомлення про подібні злочини надходять від них до правоохоронних органів украй рідко, за винятком заяв керівників підприємств та установ із виробництва та використання наркотичних засобів у зв'язку з розкраданням або втратою наркотичних засобів.

3. Родовим об'єктом злочинів, пов'язаних із незаконним розкраданням наркотичних засобів є сукупність відносин, спрямованих на охорону здоров'я населення, що забезпечується дотриманням установленого порядку законного обігу наркотичних засобів, шкідливих для здоров'я громадян. Основним безпосереднім об'єктом є встановлений порядок надходження наркотичних засобів у обіг з метою використання їх медичних властивостей та запобігання обігу аналогів наркотичних засобів або психотропних речовин. Додатковим безпосереднім об'єктом розкрадань наркотичних засобів можуть виступати відносини власності, здоров'я людини. Тому правильне визначення безпосереднього об'єкта служить запорукою правильної кваліфікації злочинів.

4. Предметом розкрадань наркотичних засобів (легальних та нелегальних) є психотропні речовини природного або синтетичного походження в чистому або змішаному вигляді, у формі препаратів, що не мають медичного призначення, або лікарські засоби. Предметом злочину слід вважати будь-які речі матеріального світу, з певними властивостями яких кримінальний закон пов'язує наявність у діях особи ознак конкретного складу злочину. По суті, факультативна ознака складу злочину у цьому випадку виступає як обов'язкова, оскільки вказана в диспозиції кримінально-правової норми. Правильна кваліфікація цього злочину тісно пов'язана з точним визначенням предмета посягання. Предмет розкрадання наркотичних засобів складають наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги та прекурсори. Вони можуть перебувати в готовому, природному стані або бути представлені як сировина або напівсировина, що володіють відповідними властивостями. Предмет розкрадання, засіб чи речовина повинні мати фізичну, медичну, юридичну й соціальну ознаки. Усі ознаки даного предмета є взаємозв'язаними, і відсутність будь-якої з них означає відсутність самого предмета злочину. психотропний прекурсор крадіжка шахрайство

5. Аналіз ст. 308 КК України і відповідних статей розділу VI Особливої частини КК України дозволяє констатувати, що ч. 1 ст. 308 КК України встановлює відповідальність за вчинення розкрадання наркотичних засобів шляхом крадіжки, привласнення, вимагання і шахрайства; а ст. 312 КК України - за вчинення розкрадання прекурсорів шляхом крадіжки, привласнення, вимагання і шахрайства. Вимагання наркотичних засобів має свої особливості порівняно з вимаганням чужого майна. Доцільно вказати його визначення в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 р. "Про внесення змін та доповнень до постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року № 4 "Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів": "Вимагання наркотичних засобів є вимогою їх передачі або права на них під погрозою застосування насильства до особи, у власності, володінні або під охороною якої вони перебувають, а також щодо її близьких, псуванні або знищенні майна, розповсюдженні відомостей, що ганьблять потерпілого чи його близьких, або інших відомостей, які можуть заподіяти шкоду правам чи законним інтересам потерпілого або його близьких". Також зазначену вище Постанову слід доповнити вказівкою про конкретні дії розкрадання наркотичних засобів або психотропних речовин у формі крадіжки, учиненої в житлі потерпілого. Запропоновано наступну редакцію диспозиції ч. 1 ст. 308 КК України: "Розкрадання наркотичних засобів шляхом вилучення та (або) утримання наркотичних засобів, психотропних речовин, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні (привласнення), або відчуження наркотичних засобів (розтрата)". Таке викладення законодавчої норми достатньо чітко відобразить сутність розкрадання наркотичних засобів шляхом привласнення та розтрати, спростить правозастосовчу практику у процесі кримінально-правової кваліфікації й буде сприяти більш обґрунтованому відмежуванню цих форм розкрадання від інших злочинів.

6. Для правильної кваліфікації дій винного при застосуванні ним різних видів насильства з метою заволодіння наркотичними засобами ступінь інтенсивності потрібно оцінювати не тільки за наслідками, що настали, але й за способом дії в момент застосування насильства. Розкрадання наркотичних засобів із застосуванням насильства, небезпечного для життя або здоров'я, або із погрозою такого застосування вчинюється у формі розбою і є закінченим із моменту нападу з метою заволодіння зазначеними засобами чи речовинами. Розкрадання наркотичних засобів із використанням особою свого службового становища здійснюється у формі привласнення, розтрати або шахрайства. Відмежування організованої групи від групи осіб за попередньою змовою при вчиненні розкрадання наркотичних засобів має важливе значення для кваліфікації злочинних дій співучасників: у групі осіб за попередньою змовою співвиконавцями визнаються співучасники, які безпосередньо брали участь у вчиненні злочину (просте співвиконання); в організованій групі всі її учасники незалежно від виконуваної ролі визнаються співвиконавцями злочину (складне співвиконання).

7. Суб'єкт розкрадань наркотичних засобів - це фізична осудна особа, яка на час скоєння розкрадання наркотичних засобів шляхом крадіжки, грабежу, розбою та вимагання досягла 14 років, на час скоєння інших видів злочину - 16 років. Суб'єктом розкрадання наркотичних засобів, вчиненого шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, є фізична осудна особа, яка, відповідно до наказу по підприємству, установі або організації, де здійснюється обіг таких засобів, уповноважена на проведення операцій з наркотичними засобами.

Посади службових осіб, які є суб'єктом розкрадання наркотичних засобів або психотропних речовин, відрізняються від посад службових осіб, які здійснюють обіг прекурсорів. Так, службовою особою, причетною до обігу наркотичних засобів або психотропних речовин, може бути провізор, фармацевт, бухгалтер, керівник медичної установи. Службовою особою, причетною до обігу прекурсорів, може бути бухгалтер, керівник приватного підприємства чи установи, водій, комірник тощо.

8. Суб'єктивна сторона злочину виражається в різних інтелектуальних, вольових і емоційних моментах, їх різноманітних відтінках і поєднаннях стосовно як самого акту діяння, так і пов'язаних з останньою обставиною, що передувала йому, існувала одночасно з ним або стосується майбутнього часу. Це означає, що особа, усвідомлюючи й оцінюючи об'єктивні обставини вчинюваного діяння, може змінити своє ставлення до них і визначити, таким чином, сам характер своїх подальших дій (наприклад, переростання крадіжки наркотичних засобів або психотропних речовин у грабіж). Суб'єктивна сторона розкрадання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, незалежно від способу їх здійснення, характеризується прямим умислом. При вчиненні розкрадання наркотичних засобів умислом винного охоплюється усвідомлення ним певних якостей і властивостей цих засобів або речовин. Учинене в злочині з конкретизованим умислом відносно певної кількості зазначених засобів або речовин слід кваліфікувати залежно від спрямованості умислу. За наявності фактичної помилки в предметі злочинного посягання дії винного становлять замах на вчинення розкрадання зазначених засобів і речовин.

Розкрадання наркотичних засобів може вчинюватися з будь-яких мотивів, проте мета злочинного посягання завжди є корисливою і виступає разом із прямим умислом обов'язковою ознакою складу цього злочину.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Арєшкіна С. Н. Предмет розкрадань наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів / С. Н. Арєшкіна // Південноукраїнський правничий часопис. - Одеса, 2006. - № 2. - С. 39-42.

2. Арєшкіна С. Н. Об'єкт розкрадання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів / С. Н. Арєшкіна // Актуальні проблеми держави і права. Збірник наукових праць. - Одеса, 2007. - Вип. 32. - С. 174-178.

3. Арєшкіна С. Н. Суб'єктивна сторона розкрадань наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів / С. Н. Арєшкіна // Право України. - К., 2007. - № 7. - С. 70-72.

4. Арєшкіна С. Н. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки складу розкрадань наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів / С. Н. Арєшкіна // Право України. - К., 2008. - № 1. - С. 87-89.

5. Арєшкіна С. Н. Суб'єкт розкрадань наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів / С. Н. Арєшкіна // Право і суспільство. - Дніпропетровськ, 2009. - № 2. - С. 103-106.

6. Арєшкіна С. Н. Кваліфікація викрадення наркотичних засобів / С. Н. Арєшкіна // Правове життя сучасної України: матеріали восьмої звітної наукової конференції, 22 квітня 2005 року. - Одеса, ОНЮА, 2005. - С. 38.

7. Арєшкіна С. Н. Об'єкт розкрадання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів / С. Н. Арєшкіна // Правове життя сучасної України: матеріали дев'ятої звітної наукової конференції, 26 квітня 2006 року. - Одеса, ОНЮА, 2006. - С. 28.

8. Арєшкіна С. Н. Кваліфікація розкрадання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, скоєного шляхом вимагання / С. Н. Арєшкіна // Правове життя сучасної України: матеріали десятої ювілейної звітної наукової конференції, 27 квітня 2007 року. - Одеса, ОНЮА, 2007. - С. 355-357.

9. Арєшкіна С. Н. Розкрадання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів шляхом вимагання / С. Н. Арєшкіна // Кримінальний кодекс України 2001 р.: проблеми застосування і удосконалення: матеріали науково-практичної конференції, 11 квітня 2009 року. - Львів, ЛДУВС, 2009. - С. 343-345.



АНОТАЦІЯ

Арєшкіна С.Н. Кваліфікація розкрадання наркотичних засобів,

психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.08 - кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. - Державний науково-дослідний інститут МВС України. - Київ, 2010.

Дисертація присвячена комплексному аналізу проблемних питань кваліфікації розкрадань наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів.

Запропоновано кримінально-правову характеристику розкрадань наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, досліджено об'єкт та предмет розкрадань наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, скоєних шляхом крадіжки, грабежу, розбійного нападу, шахрайства, вимагання, привласнення, розтрати, зловживання службовим становищем, а також кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки складу розкрадань наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, суб'єкт та суб'єктивну сторону розкрадань наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів.