Забезпечення ефективності державного управління на засадах демократичного врядування

Запропоновано систематизацію сукупності критеріїв і показників, за допомогою яких здійснюється оцінювання ефективності та результативності діяльності органів публічної влади, а також віднесення до базових /основоположних критеріїв будь-якого оцінювання (незалежно від мети та цілей проведення) тих критеріїв, які логічно випливають із фундаментальних принципів концепції демократичного врядування і забезпечують ефективне функціонування системи публічного управління на сучасному етапі. В основі кожного з них має бути орієнтація на кінцевий результат - ступінь задоволеності діяльністю органів публічної влади.

Ефективність як оціночна категорія передбачає цілеспрямованість, вибір та реалізацію управлінського процесу, що позначається на зміні критеріїв її оцінювання. Запропоновано алгоритм розробки критеріїв оцінювання, який складається із наступних етапів: визначення рівнів, на яких має здійснюватися оцінювання; відпрацьовування набору показників, що в сукупності характеризують рівень розвитку оцінюваної якості, параметра, результату; ранжування показників та оцінювання факторів їх вагомості; застосування показників. Методологічною вимогою при його застосуванні є дотримання правила: кожний із критеріїв оцінки є сукупністю підкритеріїв нижчого рівня.

У третьому підрозділі «Управлінські технології і технологізація процесу оцінювання ефективності державного управління» проаналізовано кращий зарубіжний та вітчизняний досвід застосування технологій управління у приватному та державному секторах. Дисертант спирається на дослідження зарубіжних вчених: «панель приладів» Д.Джурано, П.Друккера, ідеї якої знайшли своє продовження і в збалансованій системі показників Нортона-Каплана і Призмі ефективності М. Кеннерлі, Є.Нілі та ін.

Акцентуючи увагу на тому, що запровадження управлінських технологій у діяльність органів публічної влади створює передумови для технологізації процесу оцінювання, здійснено аналіз інструментів та моделей, визначено переваги та недоліки їх застосування, а також додаткові можливості. Зокрема: програмно-цільовий метод розробки бюджетів посилює відповідальність на місцях за виконання накреслених цілей, сприяє ефективному розподілу бюджетних ресурсів та отриманню максимальної підтримки з боку населення. Вказано, що програмно-цільовий метод бюджетування створює належні передумови для застосування відповідних технологій оцінювання, і, водночас, є управлінською технологією. Щодо «мереж ефективності» та експертного опитування, то вони не потребують значних фінансових коштів, розкривають наявні негаразди та приховані резерви і є процедурами технології оцінювання.

Збалансовану систему показників ефективності та Призму ефективності слід розглядати у різному контексті: як інструменти підвищення ефективності та результативності діяльності і, водночас, технології їх оцінювання. Збалансована система показників ефективності є засобом моніторингу та інструментом управління стратегією, базується на причинно-наслідкових зв'язках, однак, її використання не враховує ролі громадських об'єднань. Призма ефективності, як тримірна всеохоплююча та інтегрована система для дослідження організаційної ефективності, є максимально гнучкою для концентрації і виявлення проблемних питань, оскільки ґрунтується на врахуванні потреб та інтересів зацікавлених сторін, передбачає дотримання принципу партнерства. Новим рішенням для оцінювання організаційної ефективності є автоматизація вказаних технологій.

У четвертому підрозділі «Моделі оцінювання ефективності діяльності органів публічної влади» здійснено порівняльний аналіз практичного застосування моделей оцінювання ефективності, запропонованих Р.Акофом, Ф.Емері, В.Дзюндзюком, В.Дроновим, П.Надолішнім, Р.Роузом, А.Урсолом, К.Худом, В.Цвєтковим та ін. Визначено, що їх розмаїття (простої, ефективної організації, системи управління за результатами, оцінювання публічних організацій, факторно-категоріальної та ін.), підходів (з позицій безпосередньої ефективності чи оцінки внутрішніх процесів), методик кількісної та формалізованої оцінки ефективності публічного управління є наслідком тривалих пошуків найбільш адекватних специфіці діяльності органів влади.

Обґрунтовано, що врахування впливу факторів, зовнішніх і внутрішньо організаційних, досконале опанування методик (містять детальну структуризацію та диференціацію критеріїв ефективності) в сукупності надає змогу обирати оптимальний у кожному окремому випадку варіант і коректно використовувати науковий потенціал. Дотримання ж принципів об'єктивності, системності, диференціації, порівняння, процесності, комплексності та ін. є запорукою успішності використання вказаних методик і моделей оцінювання.

У четвертому розділі - «Контроль і аудит в державному управлінні» проаналізовано проблемні питання створення та впровадження дієвої системи контролю в державному управлінні; досліджено зарубіжний та вітчизняний досвід стандартизації внутрішнього контролю і внутрішнього аудиту; обґрунтовано авторську методику оцінювання адміністративної діяльності; розкрито сутнісні характеристики запровадження системи управління якістю в діяльність органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

У першому підрозділі «Система контролю в державному управлінні» визначено, що на нинішньому етапі розвитку вітчизняна система контролю характеризується істотними розходженнями між призначенням і формами, методами здійснення. У контролі, як функції, відображається матеріальний зміст процесу здійснення влади, в його формі - специфіка зовнішнього виявлення цієї функції, а в методах - її практичне здійснення. Метод і форма є взаємопов'язаними сторонами процесу здійснення контрольної функції, але не тотожні йому. Об'єктивність результатів під час проведення правового, демократичного, парламентського та етичного видів контролю за діяльністю органів публічної влади досягається за умови систематичності їх здійснення.

Обґрунтовано, що невпорядкованість термінології та нормативно-правової бази, відсутність спеціалістів, фаховість яких надавала б змогу на належному рівні проводити внутрішній контроль, аудити ефективності, позначається на формах і методах контрольної діяльності. Зокрема, потреба держави в контролі за своїми прибутками та ефективністю витрачання коштів державного бюджету актуалізує необхідність застосування нових принципів, підходів та прийомів у державному фінансовому контролі, з розподілом його на внутрішній та зовнішній, і, відповідно, формування адекватної нормативно-правової бази, здійснення структурних змін.

Застосування систем контролю, оцінки та моніторингу в процесі розробки та реалізації програм і проектів, концепцій і стратегій розвитку, їх дієвість забезпечується тим, що всі вони ґрунтуються на засадах партнерства. Тісна співпраця між зацікавленими сторонами - державою, регіональними органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, громадськими організаціями та бізнесом - є гарантом того, що ресурси в процесі діяльності перетворюються на заплановані результати, сприяють отриманню бажаного ефекту.

У другому підрозділі «Внутрішній контроль та внутрішній аудит і їх стандартизація» обґрунтовано актуальність розроблення і запровадження стандартів як основи створення дієвої системи внутрішнього контролю. Системи внутрішнього контролю, управління якістю при їх запровадженні надають простір для динаміки позитивних змін, зумовлюють обов'язкове проведення внутрішніх аудитів, в полі зору яких мають бути не тільки кошти, але й трудові, часові, інформаційні ресурси. Акценти при проведенні сучасних методів контролю мають бути зміщені з формальної перевірки дотримання існуючого законодавства щодо фінансової звітності на оцінювання ефективності та результативності діяльності, надання консультацій та рекомендацій щодо удосконалення діяльності.

Визначено, що реформування існуючої системи контролю є також невіддільним від стандартизації внутрішнього контролю та аудиту, оскільки стандарти враховують специфіку діяльності, застосовуються в межах визначених завдань і повноважень, є обов'язковими для виконання. Вони надають змогу оцінювати рівень ефективності діяльності тих, кого перевіряють, і є основою ефективного функціонування органів контролю та аудиту.

У третьому підрозділі «Аудит ефективності та аудит адміністративної діяльності» визначено відмінність між оцінюванням та іншими видами контрольної та дослідницької діяльності. Оцінювання спрямоване на практичне використання результатів, здійснюється у руслі певної політики або програми і обмежене певними формальними умовами. Аудит адміністративної діяльності (визначення рівня економічності, ефективності та результативності діяльності органів публічної влади) спрямований більшою мірою на діяльність, ніж на політику чи програми. Моніторинг подібний до процесу оцінювання, але менш формальний і є, фактично, системою спостереження за станом справ.

Сутність оцінювання ефективності адміністративної діяльності полягає у розробці таких рекомендацій, реалізація яких випереджає (усуває) появу причин для порушення в майбутньому. Відтак, для здійснення оцінювання діяльності органів публічної влади в процесі досягнення поставлених цілей, визначення рівня економічності, ефективності та результативності, а також впливу допущених недоліків на отримані наслідки діяльності розроблено методику проведення оцінювання адміністративної діяльності, методологічну основу якої складають загальноприйняті принципи та методи проведення аудиту ефективності. Вона має практичну спрямованість та відносну легкість в опануванні, містить алгоритм проведення аудиту адміністративної діяльності, основні правила та процедури і надає змогу вивчати діяльність організаційної та адміністративної систем: здійснювати дослідження органу влади, кількох підрозділів однієї мережі, системи взаємопов'язаних ділянок різних секторів.

У четвертому підрозділі «Система управління якістю в органах публічної влади» розкрито сутнісні характеристики запровадження технології процесного підходу (системи управління якістю - СУЯ) в діяльність органів виконавчої влади та місцевого самоврядування. Перехід від традиційної моделі публічного управління до більш гнучкої - управління за результатами має концептуальну основу - СУЯ, запровадження якої сприяє розвитку економіки та забезпечення її конкурентоспроможності на світових ринках, підвищенню ефективності державного управління, покращенню соціальної захищеності громадян.

Аналіз вітчизняного досвіду застосування СУЯ (Головдержслужба України та її територіальні підрозділи, обласні державні адміністрації (приміром, Харківська), міста Бердянськ, Комсомольск, Славутич, Макіївка, Одеська міська рада) переконливо свідчить: встановлюється зв'язок між ресурсами на «вході» та результатами діяльності на «виході»; забезпечується неперервний контроль над зв'язками окремих процесів у межах їх системи, а також над їхніми сполученнями та взаємодією. Технологізація діяльності відбувається за рахунок досягнення максимальної послідовності і простоти виконання включених до неї процедур і операцій, їх ідентифікації та розташування в продуманому, раціональному порядку. Передумовою успішної розробки та впровадження СУЯ є наявність належного експертно-методичного, інформаційного, консультаційного забезпечення, що не виключає (навпаки, передбачає) застосування творчого підходу до системного обстеження процесів і структур, розробки методик процесів та здійснення постійного удосконалення системи, підвищення її ефективності.

У п'ятому розділі - «Системна модель ефективного державного управління і умови її впровадження» обґрунтовуються моделі ефективного державного управління і оцінювання діяльності органів публічної влади, визначаються умови, необхідні і достатні для забезпечення її ефективності. Наведена логічна схема функціонування механізму забезпечення ефективності державного управління.

У першому підрозділі «Модель ефективного державного управління» доведено, що ефективне державне управління перебуває в прямій залежності від: впливу ціннісного, політичного, інноваційного, функціонального, мотиваційного та інформаційного чинників суспільно-політичних трансформацій; знання та врахування у діяльності закономірностей і принципів функціонування об'єкта і суб'єкта управління; сприйняття та розвитку концептуальних ідей, принципів демократичного врядування, концепції сталого розвитку. Усі вони в сукупності впливають на узгодження, збалансованість цілей і ресурсів у діяльності органів публічної влади різних рівнів. При цьому обов'язковим є врахування достатності ресурсів державного управління (фінансових, організаційних, часових, людських та ін.), належний професійний рівень управлінських кадрів.

Запропоновано модель ефективного державного управління, яка ґрунтується на фундаментальних принципах: системності, випереджаючого стану, раціоналізації державного управління; відкритості і прозорості функціонування органів публічної влади; ефективності і результативності; партнерства та широкої участі громадян. Показано, що управлінський вплив здійснюється на центральному, регіональному та локальному рівнях з використанням управлінських технологій.

Комплексний механізм забезпечення ефективного державного управління є сукупністю механізмів: правового (надає офіційний характер підтримки заданого режиму функціонування системи), організаційного (раціоналізує розподіл суб'єктності та визначає внутрішній зміст компетенції), інституційного (регламентує дії з узгодження цілей та перерозподілу наявних ресурсів), економічного (відбувається вартісне оцінювання результатів управлінського процесу), політичного (узгодження інтересів політичних партій, втілення засобів та методів здійснення політичної влади). державний управлінський публічний влада

Акцентується увага на тому, що дієвість функціонування даного механізму визначається рівнем науково-методичного та інформаційно-аналітичного супроводу діяльності органів публічної влади, а сутність функціонування кожного із зазначених механізмів розкривається за допомогою логічної схеми механізму забезпечення ефективності державного управління. Її методологічне підґрунтя складають концепції демократичного врядування (теоретичні засади) і управління за результатами, «New Public management» (прикладні аспекти).

Запропоновано удосконалену модель оцінювання діяльності органів публічної влади, суттєвою відмінністю якої є органічне поєднання складових концепції управління за результатами та «New public management». В ній представлено два підходи: управління за результатами та процесний, який лежить в основі запровадження СУЯ, і надає змогу на практиці застосовувати методику проведення оцінювання економічності, ефективності та результативності адміністративної діяльності. Модель є підґрунтям для проведення внутрішніх аудитів, складовою підвищення ефективності діяльності органів публічної влади на кожному із напрямків їх функціонування.

У другому підрозділі «Ресурсне забезпечення діяльності органів публічної влади» визначаються умови та складові ресурсного забезпечення, наукового супроводу діяльності органів влади, достатні для ефективного управління на всіх рівнях ієрархії. Доведено, що дієздатність моделі ефективного державного управління перебуває у прямій залежності від дотримання наступних умов: забезпечення необхідними ресурсами, їх економного та ефективного витрачання, що під силу кадрам відповідного професійно-кваліфікаційного рівня. Зокрема, комплексний аналіз забезпеченості та використання ресурсів (організаційних, природних, людських, фінансових, часових та ін.) у процесі реалізації проголошених цілей діяльності органами публічної влади показав: наявні ресурси мають чітко співвідноситися із визначеними повноваженнями, завданнями та відповідальністю за їх раціональне витрачання. Організаційні можливості структури органів влади у поєднанні із фінансовими та інформаційними ресурсами, кадровою забезпеченістю, розвитком та накопиченням інтелектуального капіталу, при їх взаємодії та взаємопідтримці створюють системний ефект при прийнятті та реалізації управлінських рішень.

У третьому підрозділі «Взаємообумовленість якості підготовки управлінських кадрів та ефективності публічного управління» розкривається взаємозалежність професіоналізму апарату та ефективності управління; актуалізується потреба запровадження системи управління якістю в діяльність вищих навчальних закладів, які надають послуги з отримання освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» за спеціальностями напряму «Державне управління». Вказується на необхідність конкретизації кваліфікаційних характеристик, якими знаннями, вміннями та навичками має володіти кожна категорія державних службовців: розвиток системного мислення (знання закономірностей, принципів) для прийняття суспільно значимих управлінських рішень чи оволодіння технологічними методами і процедурними знаннями. Більш чітке визначення співвідношення теоретичної і практичної складових навчального процесу (відносно уточнених кваліфікаційних вимог до фахівців) обумовлюється і викликами глобалізації (детермінують конкретизацію вибору перспектив розвитку публічного управління та визначають потребу у спеціалізованих знаннях).

Тенденція перетворення навчальних закладів із підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців у повноправних суб'єктів ринкових відносин, які надають освітні послуги, стимулює модернізацію їх структури, а також розширення джерел фінансування, впровадження нових стандартів якості у навчальний процес, пошук нових методів навчання та контролю знань, використання неординарних підходів до навчання та виховання. Водночас, набуває актуальності дослідження проблемних питань підвищення якості надання освітніх послуг і розробка ефективних моделей навчального процесу. Запровадження постійно діючого маркетингу потреб для органів публічної влади у цільовій підготовці та підвищенні кваліфікації надасть можливість швидко адаптувати навчальні програми до потреб практики. На основі узагальнення практичного досвіду обґрунтовується необхідність впровадження системи управління якістю в діяльність навчальних закладів, які надають освітні послуги для отримання спеціальностей за освітнім напрямом «Державне управління».

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної наукової проблеми щодо визначення теоретико-методологічних засад ефективного державного управління та шляхів його забезпечення відповідно до концепції демократичного врядування. Покладена в його основу гіпотеза отримала підтвердження, завдання виконані, мета досягнута. Узагальнення результатів дослідження дозволяє сформулювати низку висновків і рекомендацій, що мають теоретичне і практичне значення.

1. У межах науки державного управління, суміжних наук накопичено значний потенціал для міждисциплінарного дослідження ефективності державного і ширше - публічного управління. Однак, як засвідчив аналіз, складність вивчення проблеми ефективності органів публічної влади обумовлюється: наявністю теоретичних суперечностей (недостатністю розробки понять та категорій); відсутністю системного погляду в цілому на проблему ефективності державного управління як практичного, організуючого і регулюючого впливу держави на суспільні процеси; невирішеністю проблеми оцінювання соціально-практичної значущості управлінського впливу (появу у різні проміжки часу кінцевих та побічних наслідків, суб'єктивність сприйняття об'єктом управління результатів діяльності органів влади тощо). Разом з тим, основні підходи (механістичний, соціально-психологічний, синергетичний, демократичного врядування) не мають взаємозаперечного характеру і можуть бути об'єднані на теоретичному рівні з метою максимально ефективного використання досягнень різних наукових шкіл і напрямів.

2. Методологічне підґрунтя ефективного державного управління складають сучасні теорії публічного адміністрування та концепція демократичного врядування. Органічно вбираючи найцінніші надбання зарубіжної науки і спираючись на вітчизняну демократичну традицію, концепція демократичного врядування суттєво змінює підходи до процесу організації управлінської діяльності органів публічної влади у контексті розбудови соціально-правової, демократичної держави. Управлінська діяльність переорієнтовується на кінцевий результат - задоволеність громадян публічними послугами, поліпшенням умов їх життєдіяльності. На якісно новому рівні об'єднується потенціал публічного, приватного і громадського секторів задля вирішення ключових соціально-економічних і культурних проблем. Передбачається широка участь громадян у розробленні та реалізації управлінських рішень, оцінюванні діяльності державних та самоврядних структур шляхом здійснення постійного контролю за їх функціонуванням, використанням бюджетних коштів.

Завдяки орієнтації на поєднання інтересів нинішніх і майбутніх поколінь, раціональне використання, збереження і відтворення природних ресурсів відповідно до концепції сталого розвитку відбувається адаптація традиційних механізмів діяльності органів публічної влади, інститутів громадянського суспільства, приватного сектору до нових реалій і цінностей, стає реальністю принципове переосмислення і трансформація структурних та інституційних основ функціонування суспільства.

3. Ефективність як реально існуючий феномен, гнучкий за своєю формою прояву і дуалістичний за своєю суттю (оцінюванням) є комплексною, і, водночас, диференційованою, багаторівневою управлінською характеристикою. Складність і суперечливість даного феномену зумовлюється як неоднорідністю його внутрішньої структури, відносністю поняття «ефективність», так і специфічними особливостями державного управління, неможливістю лише економічними показниками оцінити суспільний продукт, суспільну працю, результат впливу управлінської підсистеми на керовану з метою забезпечення її успішного функціонування. Разом з тим, при здійсненні оцінювання діяльності органів публічної влади під ефективністю мається на увазі: максимальний отриманий результат (у порівнянні із прогнозними і запланованими) при чітко визначених заздалегідь витратах або ж отримання запланованих результатів за умови їх досягнення при мінімальних витратах наявних ресурсів.

4. Механізм державного управління є багаторівневою системою, що складається з конкретних управлінських механізмів і формування якого є основою забезпечення ефективності управлінського процесу. Сутність механізмів державного управління полягає у забезпеченні управлінського впливу суб'єкта управління на об'єкт з метою здійснення якісних перетворень. Специфіка призначення кожного із компонентів структури механізму державного управління - цільового, нормативно-правового, організаційного, економічного та інформаційного - їх взаємозалежність і взаємообумовленість зумовлюють необхідність їх дослідження і застосування у нерозривному, органічному взаємозв'язку. Оптимальне поєднання зазначених компонентів, враховуючи причинно-наслідкові зв'язки, виступає головною і необхідною передумовою взаємодії елементів системи державного управління, в цілому забезпечуючи підвищення ефективності її функціонування.

5. Поглиблення процесів демократизації суспільних відносин, глобалізаційні виклики актуалізують дослідження і коректне використання інституційних і політичних механізмів. Саме ці механізми є інструментами: оптимального вирішення проблемних питань ресурсної забезпеченості (мобілізації та раціонального перерозподілу і використання ресурсів); широкої участі громадськості у вирішенні справ місцевого та регіонального значення, оцінюванні і контролі органів публічної влади; дотриманні принципів прозорості та відкритості у діяльності органів публічної влади; узгодженості різноманітних інтересів із врахуванням потреб та пріоритетів розвитку. Політико-інституційна та інституційно-правова форми інституалізації суспільних інтересів сприяють створенню належного правового поля для діяльності формальних і неформальних інституцій, поліпшенню координації спільної діяльності, в цілому реалізації принципів демократичного врядування.

6. Оцінювання ефективності діяльності органів виконавчої влади, державного управління в цілому, в процесі його проведення потребує врахування динамічного і нерозривного взаємозв'язку між оцінюванням як систематичним процесом порівняння діяльності, виконання програми або політики із цілями, завданнями та оцінкою відповідності отриманих результатів діяльності визначеним заздалегідь показникам чи параметрам, прийнятим стандартам. Більшість систем вимірювання та оцінювання ефективності базуються на фінансових показниках (збалансована система показників ефективності, аудити ефективності використання державних фінансів). Обрані критерії та показники ефективності підпорядковують весь процес організації діяльності. Відповідно виникає потреба адекватної адаптації до використання у державному секторі існуючих моделей оцінювання. Підставою для надання переваг має бути відносна легкість в опануванні і зручність у застосуванні, незначні фінансові витрати та зміни до нормативно-правових актів. Базовими/основоположними критеріями будь-якого оцінювання слід визнати ті критерії, які логічно випливають із фундаментальних принципів концепції демократичного врядування, інших сучасних концепцій публічного управління і складають основу забезпечення ефективності системи державного управління.

7. Технології державного управління як окремий напрям теоретичних пошуків та практичних експериментів раціоналізують та систематизують діяльність, в результаті чого досягається поставлена ціль, відбуваються якісні зміни стану об'єкта. Наразі забезпечити систематичність і послідовність процесу оцінювання діяльності органів публічної влади видається можливим за умови запровадження: аудиту ефективності в систему державного фінансового контролю та перехід на бюджетування, орієнтоване на результати, які мають здійснюватися як паралельні частини процесу реформування системи управління державними фінансами; СУЯ (з огляду на організаційні затрати органів влади, дана технологія надає змогу контролювати сам процес діяльності). На широке застосування заслуговують соціологічні опитування (персоналу щодо оцінювання внутрішньої ефективності, населення - для визначення ступеню задоволеності рівнем наданих послуг, діяльністю органів влади в цілому) та апробація технології другого покоління - Призми ефективності. Використання вказаних технологій перебуває у прямій залежності від професіоналізму кадрів, їх здатності гнучко реагувати на зміни ситуації та оперативно вирішувати назрілі питання.

8. Тенденція до посилення тісної співпраці між центральними і регіональними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями та приватним сектором на засадах партнерства, а також визначення європейського вектору розвитку держави є основними спонуками щодо створення єдиної системи державного контролю та розвитку системи внутрішнього контролю (моніторингу, внутрішнього контролю, аудиту ефективності та адміністративної діяльності).

Важливим фактором підвищення ефективності управлінського процесу постає запровадження СУЯ в органах публічної влади. Вона сприяє «запуску» механізмів самовдосконалення керуючого суб'єкта, систематизації його діяльності (досягнення максимальної послідовності і простоти виконання включених до неї процедур і операцій, їх ідентифікації та раціоналізації) шляхом проведення постійного контролю над зв'язками окремих процесів у межах їх системи. Отримання інформації про реальний стан справ у сфері державного управління, надання консультацій та рекомендацій щодо удосконалення діяльності сприяє своєчасному внесенню коректив в управлінську діяльність. Це актуалізує необхідність застосування методики оцінювання адміністративної діяльності як в процесі здійснення внутрішнього контролю, аудитів ефективності та внутрішніх аудитів (при запровадженні СУЯ), так і при оцінюванні програм, проектів, стратегій та концепцій розвитку.

9. Системна концепція ефективного державного управління, як діяльності органів публічної влади по досягненню найкращих, із можливих, результатів щодо задоволення суспільних потреб в умовах обмеженості ресурсів, ґрунтується на фундаментальних положеннях сучасних теорій та концепцій публічного управління. Модель ефективного державного управління відповідно до системної концепції передбачає:

· систему суб'єктно-об'єктних та суб'єктно-суб'єктних відносин на різних рівнях здійснення державно-управлінського впливу. З їх врахуванням відбувається оцінювання: на центральному - соціальної ефективності системи державного управління в цілому (структура витрат і задоволення соціально-економічних, культурних потреб громадян шляхом створення відповідних умов життєдіяльності); на регіональному - результативності (підвищення соціальних стандартів життя); локальному - якості надання послуг населенню (в межах функціонування структурного підрозділу чи органу влади). А також ефективності та результативності діяльності органів влади на всіх рівнях щодо реалізації програм, концепцій та стратегій;

· діяльність органів публічної влади стосовно визначення суспільних інтересів (з урахуванням чинників суспільно-політичних трансформацій, закономірностей, принципів функціонування об'єкта управління), їх узгодження/збалансування; інституціалізацію інтересів та формулювання на їх основі цілей державних концепцій та стратегій розвитку.

· комплексний механізм забезпечення ефективного державного управління, призначення якого в цілому забезпечувати ефективну діяльність органів публічної влади, розв'язання складних проблем розвитку суспільства (соціально-політичних, економічних), усебічне врахування інтересів громадян.

Сутність організаційного, правового, економічного, політичного та інституційного механізмів, як складових комплексного механізму, розкривається в режимах функціонування органів публічної влади: повсякденної (рутинної) діяльності; антикризовому (адекватне реагування на суспільні виклики) та стратегічному управлінні (оновлення та збереження стабільності, досягнення довгострокових цілей розвитку). Основа комплексного механізму забезпечення ефективного державного управління - механізм забезпечення ефективності, як сукупність взаємопов'язаних елементів: принципів та положень концепції демократичного врядування, цілей, інструментів та технологій їх досягнення та процес здійснення послідовних дій органами публічної влади з метою досягнення суспільно значимих цілей.

10. Необхідними умовами забезпечення ефективності державного управління є: наявність достатніх ресурсів державного управління, розподіл яких має відбуватися відповідно до цілей діяльності органів влади; використання сучасних управлінських технологій, як об'єктивнe відтворення заданого результату; оцінювання, систематичне проведення якого надає змогу економічно, ефективно і результативно використовувати наявні ресурси в процесі досягнення бажаного стану об'єкта за умови включення безпосередніх акторів у процес пошуку резервів та можливостей; якість підготовки кадрів.

11. Відбувається певна переорієнтація державно-управлінської системи на забезпечення ефективності управління. Посилюється взаємодія приватного, громадського та публічного секторів щодо узгодженості суспільних інтересів при вирішенні питань соціально-економічного розвитку. Удосконалюється процес надання послуг населенню (шляхом створення конкурентного середовища та запровадження СУЯ). Проводиться оцінювання організаційного потенціалу органів влади (вертикальних і горизонтальних функціональних обстежень), запроваджується програмно-цільовий метод бюджетування, аудити ефективності. Разом з тим, ці заходи мають дискретний характер, нормативно-правову неузгодженість, що обумовлюється недостатністю наукового супроводу діяльності органів влади, професійною непідготовленістю та інертністю кадрів, відсутністю належного діалогу між соціальними партнерами. 12. Проведене дослідження дало змогу сформулювати ряд практичних рекомендацій щодо вирішення назрілих проблем забезпечення ефективності державного управління. Зокрема, йдеться про об'єктивну потребу:

· стандартизації та узгодження існуючих нормативно-правових актів із вимогами Європейського Союзу, розробку і прийняття Концепції цілісної системи державного фінансового контролю та відповідного закону про державний фінансовий контроль, визначення статусу Рахункової палати як незалежного органу державного фінансово-економічного контролю;

· широкого запровадження в практику методики оцінювання ефективності адміністративної діяльності органів публічної влади для оцінювання програм, проектів, стратегій та концепцій розвитку, здійснення внутрішнього контролю, аудитів ефективності та внутрішніх аудитів (при запровадженні СУЯ);

· здійснення незалежними соціологічними центрами опитування громадської думки з метою виявлення ступеня задоволеності громадян діяльністю органів влади з надання послуг чи виконання конкретних програм;

· визначення кваліфікаційних параметрів до підготовки магістрів державного управління (застосування диференційованого компетенційного підходу до навчання кадрів), створення незалежної моніторингової групи, яка б здійснювала оцінювання діяльності вищих навчальних закладів із професійної підготовки кадрів для органів публічної влади;

· уточнення і реалізації статусу Національної академії державного управління при Президентові України (разом із регіональними інститутами) науковим та науково-методичним центром системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів для органів публічної влади;

· прискорення процесу підготовки та видання «Енциклопедії державного управління», в якій, із врахуванням багатоваріантності тлумачень, було б внесено необхідні уточнення та пояснення щодо понять і категорій, викладених у виданих словниках.

13. У контексті досліджуваної проблеми важливого значення набувають: подальше теоретичне осмислення системної концепції ефективного державного управління; перспективи формування політичних та інституційних механізмів, адекватних потребам та інтересам місцевої спільноти і загальнодержавним пріоритетам розвитку; розроблення стандартів внутрішнього контролю та аудиту адміністративної діяльності; обґрунтування методології і конкретних механізмів забезпечення та оцінювання ефективності органів публічної влади різних рівнів; ефективного використання ресурсів з урахуванням обмежень (відповідно до концепції сталого розвитку); конкретизація специфічних показників ефективності та результативності, їх апробація, внесення коректив із врахуванням досягнень теорії і практики та ін.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографія:

1. Приходченко Л.Л. Забезпечення ефективності державного управління: теоретико-методологічні засади : [монографія] / Л. Л.Приходченко. - Одеса : Оптимум, 2009. - 300 с. (рецензія - Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. праць ОРІДУ НАДУ. - 2009. - № 3. - С. 197 - 199)

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Приходченко Л.Л. Вдосконалення інформаційного забезпечення надання соціальних послуг населенню / В.Приходченко, Л.Приходченко // Теорія та практика державного управління : зб. наук. праць. - Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2006. - Вип. 2 (14). - С. 175 - 180 (автор. 3 с.)

2. Приходченко Л.Л. Ефективність державного управління: критерії і підходи до оцінювання / Л.Приходченко // Теорія та практика державного управління : зб. наук. праць. - Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2006. - Вип. 3 (15). - С. 139 - 146.

3. Приходченко Л.Л. Принципи та критерії управління якістю у вищому навчальному закладі / Л.Приходченко // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. праць ОРІДУ. - Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2006. - Вип. 4(28). - С. 316 - 322.

4. Приходченко Л.Л. Аудит адміністративної діяльності: форма чи метод контролю / Л.Приходченко // Державне будівництво, 2007. - № 1 .

5. Приходченко Л.Л. Щодо сутності поняття «ефективність» в системі демократичного врядування / Л.Приходченко // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. праць ОРІДУ. - Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2007. - Вип. 3 (31). - С. 57 - 65.

6. Приходченко Л.Л. Взаємообумовленість ефективності та професіоналізму в системі органів публічної влади / Л.Приходченко // Управління сучасним містом. - 2007. - № 1-3-4 / 1-3-12 (25-28). - С. 3 - 10.

7. Приходченко Л.Л. Вітчизняний досвід проведення оцінювання ефективності: стан та перспективи розвитку / Л.Приходченко // Менеджер. - Донецьк : ДонДУУ, 2007. - № 2. - С. 89 - 97.

8. Приходченко Л.Л. Роль контролю, моніторингу та оцінки у розробці та реалізації програм та проектів регіонального розвитку в контексті адаптації до євростандартів / Л.Приходченко // Теоретичні та прикладні питання державотворення: збірник наукових праць.

9. Приходченко Л.Л. Забезпечення ефективності державного управління: стандартизація внутрішнього контролю та аудиту / Л. Приходченко // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. праць ОРІДУ. - Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2007. - Вип. 4 (32). - C. 145 - 152.

10. Приходченко Л.Л. Закордонний досвід оцінювання ефективності державного управління / Л. Приходченко // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. праць ОРІДУ. - Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2007. - Вип. 2(30). - С. 63 - 69.

11. Приходченко Л.Л. Інституалізація національного інтересу як запорука ефективності системи державного управління / Л. Приходченко // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. праць ОРІДУ. - Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2007. - Вип. 1(29). - С. 46 - 51.

12. Приходченко Л.Л. Забезпечення ефективності системи органів публічної влади: питання формулювання та вимірювання цілей / Л.Приходченко // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. праць ОРІДУ. - Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2008. - Вип. 2 (34). - C. 23 - 32.

13. Приходченко Л.Л. Концептуальні підходи до оцінювання ефективності органів публічної влади / Л.Приходченко // Управління сучасним містом. - 2008. - № 1-4/1-12 (29 - 32). - С. 4 - 13.

14. Приходченко Л.Л. Ресурсне забезпечення ефективності системи органів публічної влади / Л.Приходченко // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. праць ОРІДУ.- Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2008. - Вип. 4(36). - С. 86 - 92.

15. Приходченко Л.Л. «New public management»: інструменти забезпечення ефективності // Актуальні проблеми державного управління: Збірник наукових праць ОРІДУ. - Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2008. - Вип. 1 (33). - C. 91 - 98.

16. Приходченко Л.Л. Сутність понять механізмів держави, державного управління та державного регулювання / Л.Приходченко // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. пр. ОРІДУ. - Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2008. - Вип. 3 (35). - С. 61 - 68.

17. Приходченко Л.Л. Концепції та моделі ефективності: перспективи розвитку / Л. Приходченко // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. праць ОРІДУ. - Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2009. - Вип. 3 (38). - С. 95 - 98.

18. Приходченко Л.Л. Ефективність діяльності органів публічної влади: інструменти та фактори оцінювання / Л. Приходченко // Збірник наукових праць Національної академії державного управління при Президентові України. - К. : НАДУ, 2009. - Вип. 1. - С. 3 - 12.

19. Приходченко Л.Л. Інституційно-організаційний механізм підвищення ефективності системи органів публічної влади / Л. Приходченко // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. праць ОРІДУ. - Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2009. - Вип. 2 (38). - С. 125 - 128.

20. Приходченко Л.Л. Забезпечення ефективності системи органів публічної влади: досвід наукового супроводження / М. Іжа, Л. Приходченко // Вісник Державної служби України. - 2009. - № 1. - С. 52 - 57. (автор. 3 с.).

21. Приходченко Л.Л. Обеспечение эффективности государственного управления: проблема качества образования государственных служащих / Л. Приходченко // Vieљeji Politika ir Administravimas : Technologija, Kauno technologijos universitetas, 2009. - Nr. 29. - p. 54 - 62.

22. Приходченко Л.Л. Організаційно-правовий механізм забезпечення ефективності державного управління: теоретико-методологічні засади / Л. Приходченко // Теорія та практика державного управління : зб. наук. праць. - Х. : Вид-во ХарР НАДУ Магістр, 2009. - Вип.1 (24). - С. 59 - 66.

23. Приходченко Л.Л. Підвищення дієвості системи контролю в контексті забезпечення ефективності державного управління / Л. Приходченко // Актуальні проблеми державного управління : збірник наукових праць ОРІДУ. - Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2009. - Вип. 1 (37).- С. 30 - 33.

24. Приходченко Л.Л. Принципи державного управління як теорія і як інструмент забезпечення ефективності / Л. Приходченко // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. праць ХарРІДУ. - Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ Магістр, 2009. - Вип. 2 (36). - С. 50 - 60.

25. Приходченко Л.Л. Структура механізму державного управління: взаємозв'язок компонентів та фактори впливу на ефективність / Л. Приходченко // Вісник НАДУ. - 2009. - № 2. - С. 105 - 112.

26. Приходченко Л.Л. Технології державного управління: ефективність розробки та застосування / Л.Приходченко // Вісник Державної служби України. - 2009. - № 4. - С. 34 - 40.

27. Приходченко Л.Л. Щодо складності застосування показників оцінювання ефективності державного управління: теорія і практика / Л.Приходченко // Державне будівництво

Навчальні посібники, методичні рекомендації:

1. Оцінювання державних політик та програм : [посібн. для виклад. з осв.-проф. прогр. підгот. магістрів держ. упр.] / Англерид Т., Андерсен А., Артим І. та інш. - К. : Всеувито. 2003. - 151 с. (автор. 13)

2. Основи державного управління та місцевого самоврядування. Програма, практичні завдання та методичні вказівки. - Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2004. - 27 с.

3. Державні організації як складова механізму держави : [навчальний посібник] / за заг. ред. П.І. Надолішнього. - Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2005. - 228 с. (автор. 40 с.)

4. Комунікаційне забезпечення регіонального управління : [навчальний посібник] / Безверхнюк Т.М., Пігарєв Ю.Б., Приходченко Л.Л., Ставицький Е.А. / за загл. ред. Безверхнюк Т.М. - Одеса : Поліграф, 2006. - 320 с. (автор. 51 с.)

5. Аудит адміністративної діяльності : програма, тематичні плани і методичні рекомендації з навчально-методичного комплексу для слухачів денної, вечірньої та заочної форми навчання / Укладач Л.Л. Приходченко. -: Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2007. - 1,7 о.в.а.

6. Система управління якістю як запорука підвищення ефективності діяльності органів виконавчої влади / Іжа М.М., Приходченко Л.Л., Безверхнюк Т.М., Попов С.А., Дімова О.В. - Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2007. - 26 с.

Тези доповідей та матеріали конференцій, конгресів і форумів:

1. Приходченко Л.Л. Легітимність регіональної влади: бажана і дійсна / Л. Приходченко // Актуальні питання соціально-політичного розвитку регіону: науково-практична конференція, 24 жов. 2003 р. / гол. ред О.П. Якубовський. ; тези доп. - Одеса : ОРІДУ УАДУ, 2003. - С. 161 - 167.

2. Приходченко Л.Л. Передумови адаптації державної служби в Україні до стандартів Європейського Союзу / Л. Приходченко // Державна служба України: сучасний стан та напрями адаптації до стандартів Європейського Союзу : щорічна науково-практична конференція, 28 квітня 2005 р. ; тези доп. - Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2005. - С. 183 - 187.

3. Приходченко Л.Л. Сучасні методи контролю та шляхи їх впровадження / Л. Приходченко // Актуальні проблеми державного управління та місцевого самоврядування: сучасний стан та перспективи регіонального розвитку : щорічна науково-практична конференція, 18 жов. 2005 р. ; тези доп. - Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2005. - С. 272 - 274.

4. Приходченко Л.Л. Эффективность обмена информацией как залог усовершенствования системы управления / Л. Приходченко // Управление информационными ресурсами : IV Международная научно-практическая конференция, Минск, 17 мая 2006 г. ; тезисы докл. - Мн. : Акад. упр. при Президенте Респ. Беларусь, 2006. - С. 157 - 159.

5. Приходченко Л.Л. Деякі аспекти застосування моніторингу розробки та запровадження стратегій / Л. Приходченко // Проблеми трансформації системи державного управління в умовах політичної реформи в Україні : міжнародна науково-практична конференція, 31 травн. 2006 р. : [у 2-х т. / За заг.ред. О.Ю.Оболенського, В.М. Князєва] ; тези доп. - К. : Вид-во НАДУ, 2006. - Т. 2. - С. 235 - 238.

6. Приходченко Л.Л. Ефективність державного управління: критерії оцінювання / Л. Приходченко // Регіональна політика на сучасному етапі державотворення: проблеми децентралізації, ризики та перспективи впровадження : щорічна загальноінститутська науково-практична конференція, 31 жовт. 2006 р ; тези доп. - Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2006. - С. 191 - 194.

7. Приходченко Л.Л. Державно-громадський контролінг як запорука реформування системи державного управління на шляху його демократизації / Л. Приходченко // Державне управління та місцеве самоврядування : VIІ Міжн. наук. конгресу, 29-30 березня 2007 р. ; тези доп. - Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2007. - С. 61 - 63.

8. Приходченко Л.Л. Оцінка впливу інформації та інформаційних технологій на ефективність системи державного управління / Л. Приходченко // Стратегія реформування системи державного управління на засадах демократичного врядування : наук.-практ. конф. за міжнар. участю, 31 трав. 2007 р. : У 4 т. / За заг. ред. О.Ю. Оболенського, С.В. Сьоміна ; тези доп. - К. : Вид-во НАДУ, 2007. - Т. 4. - С. 143 - 145.

9. Приходченко Л.Л. Ефективність діяльності: аналіз бажаного та можливого / Л. Приходченко // Система управління якістю як засіб підвищення ефективності діяльності органів місцевого самоврядування : науково-практичний семінар, 14 вересня 2007 р. ; тези доп. - Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2007. - С. 20 - 25.

10. Приходченко Л.Л. Еволюція концепцій ефективності: від традиційного управління до демократичного врядування / Л. Приходченко // Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації : щорічна загальноінститутська науково-практична конференція, 31 жовт. 2007 р. ; В 2-х т. ; тези доп. - Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2007. - Т. 1 - C. 130 - 133.

11. Приходченко Л.Л. Інформаційно-методичний супровід як передумова ефективності запровадження системи управління якістю в органах публічної влади / Л. Приходченко // Демократичні стандарти врядування й публічного адміністрування : науково-практична конференція за міжнародною участю, 4 квіт. 2008р.: у 2 ч.; тези доп. - Львів : ЛРІДУ НАДУ, 2008. - Ч. 2. - С.231 - 235.

12. Приходченко Л.Л. Ефективність системи органів публічної влади: методологічні підходи до механізму державного управління / Л. Приходченко // Управління сьогодні та завтра : міжнародний управлінський форум, 15-16 травня 2008 р. ; тези доп. - Хмельницький : ХУУП, 2008. - С. 102 - 105.

13. Приходченко Л.Л. Ризики впровадження управління за результатами в державному секторі / Л. Приходченко // Новітні тенденції розвитку демократичного врядування: світовий та український досвід : наук.-практ. конф. за між нар. участю, 30 трав. 2008 р. : у 3 т. / за заг. ред. О.Ю. Оболенського, С.В. Сьоміна ; тези доп. - К. : НАДУ, 2008. - Т. 1. - С. 201 - 203.

14. Приходченко Л.Л. Професіоналізація як запорука підвищення ефективності управлінської праці / Л. Приходченко // Управління навчальними закладами в контексті модернізації системи професійного навчання : міжнародний науково-практичний семінар, 1-4 липня 2008 р. ; тези доп. - Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2008. - С. 125 - 127.

15. Приходченко Л.Л. Організаційний механізм державного управління: складові забезпечення ефективності / Л. Приходченко // Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації : підсумкова науково-практична конференція за міжнародною участю, 31 жовтня 2008 р. ; тези доп. - Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2008. - С. 129 - 131.

16. Приходченко Л.Л. Підвищення професіоналізації управлінців у контексті забезпечення ефективності системи державної служби / Л. Приходченко // Державна служба України в історичному аспекті: проблеми становлення та розвитку: наук.-практ. конф. до 90-річчя держ. служби України, 18 листоп. 2008 р. : у 2 т. : у 3 ч. / за загл. ред. О.Ю. Оболенського, С.В.Сьоміна ; тези доп. - К. : НАДУ, 2009. - Т. 2. - Ч. 2. - С. 24 - 26.

17. Приходченко Л.Л. Ефективність діяльності органів влади на регіональному рівні: інструменти «new public management» / Л. Приходченко // Вивчення та впровадження в Україні іноземного досвіду удосконалення діяльності органів влади : ІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція за міжнар. участю, 26 листопада 2008 р. ; тези доп. - Полтава : РВВ ПУСКУ, 2009. - Ч. 1. - С. 51 - 54.

18. Приходченко Л.Л. Фінансові ресурси як основа ефективності державного управління / Л. Приходченко // Державне управління та місцеве самоврядування : ІХ Міжнар. наук. конгрес, 26-27 березня 2009 р. ; тези доп. - Х. : ХарРІ НАДУ «Магістр», 2009. - С. 153 - 154.

19. Приходченко Л.Л. Ефективність державного управління як індикатор і як стимул розвитку суспільства / Л. Приходченко // Демократичне врядування в контексті глобальних викликів та кризових ситуацій : наук.-пр. конф. за міжнар. участю, 3 квітня 2009 р. : у 2 ч. Ч. 1 / за наук. ред. чл.-кор. НАН України В.С. Загорського, доц. А.В. Ліпенцева ; ЛРІДУ НАДУ при Президентові України ; Державна установа «Інститут економіки та прогнозування» Національної академії наук України ; Львівська обласна державна адміністрація ; тези доп. - Львів : ЛРІДУ НАДУ, 2009. - С. 132 - 135.

20. Prikhodchenko L. Quality or efficiency of Public Administration system? Качество или эффективность системы государственного управления? / L. Prikhodchenko // Strategy of Quality in Industry and Education : V International Conference, June 6-13, 2009 ; thezis. - Varna, Bulgaria : Proceeding, Volume 1, 2009. - Р. 619 - 622.

21. Приходченко Л.Л. Програмно-цільовий метод складова ефективної організації праці / Л. Приходченко // Актуальні питання реформування житлово-комунального господарства в Україні : ІІ Міжнародна науково-практична конференція, 20-22 травня 2009 р. ; тези доп. - м. Макіївка : Донбаська національна академія будівництва і архітектури, 2009 - С. 163 - 165.

22. Приходченко Л.Л. Перспективи розвитку публічного адміністрування: якість бюрократії та ефективність публічного адміністрування / Л. Приходченко // Політико-правове забезпечення державної служби та служби в органах місцевого самоврядування : щорічні Всеукраїнські громадські слухання, 24-25 вересня 2009 р. / ред. кол. : Т.В. Мотренко (голов. ред.) ; тези доп. - Одеса : Юридична література, 2009. - С. 517 - 520.