Особливості прокурорського нагляду при розслідуванні кримінальних справ про злочини неповнолітніх

Розгляд методів доказової діяльності прокурора в кримінальних справах щодо неповнолітніх. Виявлення помилок і недоліків прокурорського нагляду. Дослідження проблем ефективності чинного законодавства, яке регулює діяльність прокурора на досудових стадіях.

Рубрика Государство и право
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 24.07.2014
Размер файла 37,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ

імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО

УДК 343.163 (477)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

ОСОБЛИВОСТІ ПРОКУРОРСЬКОГО НАГЛЯДУ ПРИ РОЗСЛІДУВАННІ КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ ПРО ЗЛОЧИНИ НЕПОВНОЛІТНІХ

Спеціальність 12.00.10 - судоустрій; прокуратура та адвокатура

КОПЕТЮК МИКОЛА ІВАНОВИЧ

Харків - 2008

Дисертація є рукописом.

Робота виконана на кафедрі організації судових та правоохоронних органів Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат юридичних наук, професор Каркач Павло Михайлович, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, професор кафедри організації судових та правоохоронних органів.

Офіційні опоненти:

- доктор юридичних наук, професор Руденко Микола Васильович, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, завідувач кафедри правосуддя.

- кандидат юридичних наук, доцент Козьяков Ігор Миколайович, Інститут підвищення кваліфікації кадрів Національної академії прокуратури України, проректор - директор.

Захист відбудеться 29 лютого 2008 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.086.03 у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого за адресою: 61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 77.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого за адресою: 61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 70.

Автореферат розіслано 23 січня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Прилипко С.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

прокурор кримінальний неповнолітній досудовий

Актуальність теми визначається необхідністю комплексного дослідження конституційної функції прокуратури України - нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність (далі ОРД), дізнання та досудове слідство, розробки тактичних і методичних її засад, особливо у справах неповнолітніх.

Утвердження й реалізація прав та свобод неповнолітньої людини є найважливішою передумовою побудови правової держави, невід'ємною частиною якої є зміцнення законності, захист прав і свобод неповнолітньої людини та громадянина. Особливо актуальним є втілення цих положень у кримінальному судочинстві, зокрема на досудовому слідстві, де існує реальна можливість суттєвого обмеження конституційних прав і свобод. А тому гарантією додержання законів органами, які проводять ОРД, дізнання та досудове слідство у справах про злочини неповнолітніх, має бути прокуратура, здійснюваний нею прокурорський нагляд.

А вступ України в Раду Європи зобов'язує нашу країну привести українське законодавство у відповідальність із принципами міжнародного гуманітарного права і з відображаючими їх універсальними міжнародно-правовими актами, наприклад із Мінімальними стандартними правилами ООН, які стосуються відправлення правосуддя щодо неповнолітніх (Пекінські правила), затверджені Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1985р., у ст. 2.3 яких вказано: “У рамках національної юрисдикції необхідно вжити зусилля для прийняття комплексу законів, правил і положень, що стосується безпосередньо неповнолітніх правопорушників, установ і органів, до організації яких входять відправлення правосуддя у справах неповнолітніх”. Вони диктують відновлення ювенальної юстиції, що набуває особливого значення в умовах реалізації судово-правової реформи як комплексного механізму захисту неповнолітніх, зокрема й тих, що потрапили до сфери дії кримінального процесу.

Науковий інтерес до проблем інституту досудового слідства у справах цієї категорії практично не послаблюється багато років. Йому приділено значне місце в дисертаційних і монографічних роботах, виданих у радянський період (60-90-ті роки), а саме: В.І. Аркової, К. Бегалієва, О.Х. Галімова, В.В. Голіни, Н.П. Грабовської, Ю.М. Грошевого, Н.І. Гуковської, А.І. Долгової, А.Я. Дубинського, М.А. Єфимова, Л.Л. Каневського, А.С. Ланда, В.А. Лобанова, С.Д. Лук'янчикова, Г.М. Миньковського, Е.Б. Мельникової, Ю.В. Мінаєва, А.Л. Палстера, В.А. Панкратова, В.Я. Рибальської, Н.Ш. Сафіна, А.А. Сахарова, В.В. Сташиса, В.М. Точиловського, Я.Н. Шевченко, В.В. Шимановського, Н.В. Шость, А.Є. Якубова та ін. Наукові публікації названих авторів суттєво вплинули на розвиток інституту щодо неповнолітніх. Але ряд положень вимагає додаткового теоретичного розуміння у зв'язку з тим, що їх автори, оцінюючи інші історичні умови, об'єктивно не могли описати проблему, яка виникла в останні роки. Крім цього, поява в кримінально-процесуальному законі змін і доповнень після прийняття Кримінального кодексу України 2001 р. (далі КК), що стосується особливостей досудового слідства у справах неповнолітніх, вимагає досвіду застосування нових норм. Залишаються дискусійними проблеми кримінально-правового статусу неповнолітнього та інших суб'єктів, які беруть участь у категорії справ щодо неповнолітніх, порядку застосування заходів процесуального примусу, звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності й інші спірні питання, які потребують вирішення в новому Кримінально-процесуальному кодексі України (далі КПК).

Теоретична основа дисертаційного дослідження базується на загальних засадах прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які здійснюють ОРД, дізнання та досудове слідство взагалі, у тому числі при розслідуванні кримінальних справ щодо неповнолітніх, що досліджувалися такими українськими, російськими, білоруськими та вченими інших держав, як С.А. Альперт, М.І. Бажанов, Д.М. Бакаєв, В.В. Голіна, Ю.М. Грошевий, Л.М. Давиденко, В.В. Долежан, Л.С. Жиліна, М.В. Жогін, В.С. Зеленецький, П.М. Каркач, В.В. Клочков, Г.К. Кожевніков, І.М. Козьяков, М.В. Косюта, А.М. Ларин, І.Є. Марочкін, О.Р. Михайленко, А.М. Михайлов, М.М. Михеєнко, М.І. Мичко, В.Т. Нор, Р.Д. Рахунов, М.В. Руденко, В.М. Савицький, Г.П. Середа, А.Б. Соловйов, В.В. Сташис, М.С. Строгович, В.Я. Тацій, Р.Р. Трагнюк, С.А. Шейфер та ін.

У роботі над дисертаційним дослідженням значну увагу приділено загальним питанням, формам і методам прокурорського нагляду за розслідуванням кримінальних справ стосовно неповнолітніх, положенням криміналістичної методики й тактики, забезпечення прав неповнолітньої особи на досудовому слідстві, над якими працювали такі науковці й практики, як Х.Д. Алікперов, В.І. Аркова, В.П. Бож'єв, Л.М. Божович, В.М. Бурдін, Н.П. Власова, О.Х. Галімов, Н.П. Грабовська, Ю.М. Грошевий, Н.І. Гуковська, С.І. Данилова, А.І. Долгова, А.Я. Дубинський, К.І. Д'яченко, В.С. Зеленецький, Л.Л. Каневський, П.М. Каркач, Л.М. Карнєєва, М.О. Карпенко, В.П. Кашепов, А.С. Ландо, А.М. Ларін, С.Д. Лук'янчиков, П.А. Лупинська, В.Т. Маляренко, Е.Б. Мельникова, Г.М. Міньковський, Ю.В. Мінаєв, О.Р. Михайленко, В.Т. Нор, Г.Є. Омельченко, В.Т. Очередін, Д.П. Письменний, В.Я. Рибальська, Н.Ш. Сафін, Н.В. Сібільова, А.Б. Соловйов, К.К. Сперанський, М.С. Строгович, В.Н. Точиловський, В.В. Шимановський, Я.М. Шевченко, Н.В. Шость, А.Є. Якубов та ін.

У той же час в Україні бракує досліджень теоретичних і методичних засад прокурорського нагляду за додержанням законів щодо неповнолітніх загалом і за провадженням досудового слідства щодо неповнолітніх зокрема.

Одним із найбільш суттєвих недоліків, що стосується проблематики цього дисертаційного дослідження, є те, що відсутній законодавчий механізм установлення низки обставин предмета доказування, наприклад у частині психологічних особливостей, психічного розвитку, які, у свою чергу, не мають однакового тлумачення. Проблеми дисертаційного дослідження виходять на поєднанні кримінального процесу і низки інших наук та дисциплін - кримінального права, криміналістики, кримінології, судової експертизи, загальної, підліткової, соціальної і судової психології, психіатрії, що припускає комплексний підхід до їх вирішення.

У системі пріоритетів особливостей прокурорського нагляду в цій галузі прокурорської діяльності на перший план висуваються завдання посилення правозахисної функції органів прокуратури, насамперед у дотриманні прав і свобод людини та громадянина, неповнолітньої особи, згідно із загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права. Кримінально-процесуальна діяльність, проведення слідчих дій поєднані із вторгненням в особисте життя неповнолітніх громадян, обмеженням, у передбачених законом випадках, їх прав і свобод, застосуванням процесуального примусу. Названі обставини зумовлюють актуальність вибраної тематики дисертаційного дослідження, яка визначається необхідністю дослідження сутності конституційної функції прокуратури - нагляду за додержанням законів органами, які проводять ОРД, дізнання, досудове слідство, а також розробки тактичних і методичних її основ у справах про злочини неповнолітніх.

Зв'язок роботи з науковими програмами, темами. Дисертація виконана згідно з планом наукових досліджень кафедри організації судових та правоохоронних органів Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого і є складовою частиною цільової комплексної програми “Проблеми вдосконалення організації та діяльності суду і правоохоронних органів” та науковим напрямом “Актуальні проблеми правосуддя, укріплення законності і організації боротьби зі злочинністю” (державна реєстрація № 0106 и 002293).

Мета та завдання дослідження. Основна мета роботи полягає у: а)науково-теоретичному і практичному обґрунтуванні, конституційної функції нагляду прокурора за додержанням законів органами, які проводять ОРД, дізнання та досудове слідство у справах про злочини неповнолітніх; б) розробці тактичних і методичних засад цієї діяльності; в) визначенні шляхів оптимізації та критеріїв оцінки, а також удосконаленні прокурорського нагляду за додержанням законів при розслідуванні кримінальних справ про злочини неповнолітніх. Для досягнення мети автором дисертаційного дослідження були поставлені такі наукові завдання:

вивчити й узагальнити теоретичні та правові засади діяльності прокурора на стадії досудового слідства у справах неповнолітніх;

- структурувати предмет і об'єкти нагляду за додержанням законів органами, які проводять ОРД, дізнання та досудове слідство у справах неповнолітніх;

- розглянути та проаналізувати форми й методи доказової діяльності прокурора в кримінальних справах щодо неповнолітніх;

- виявити та дослідити помилки, пов'язані з неповнотою розслідування кримінальних справ, недоліки прокурорського нагляду;

дослідити проблеми ефективності чинного законодавства, яке регулює діяльність прокурора на досудових стадіях кримінального процесу й ефективності практичної діяльності прокурора щодо керівництва розслідуванням справ цієї категорії;

визначити проблеми забезпечення засобами прокурорського нагляду законності при розслідуванні злочинів неповнолітніх, запропонувати шляхи їх розв'язання;

розкрити особливості тактики і методики прокурорського нагляду за додержанням законів органами досудового слідства та розробити основи тактичного і методичного забезпечення прокурорсько-наглядової діяльності у справах неповнолітніх;

розробити пропозиції з удосконалення доказової діяльності прокурора при розслідуванні кримінальних справ щодо неповнолітніх;

на підставі проведеного дослідження внести пропозиції щодо вдосконалення Законів України (далі ЗУ) “Про прокуратуру”, “Про оперативно-розшукову діяльність”, КПК України, галузевих наказів Генерального прокурора України щодо неповнолітніх;

- розробити пропозиції з удосконалення законів щодо неповнолітніх.

Об'єктом дисертаційного дослідження виступають прокурорсько-наглядові відносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням нагляду за додержанням законів органами, які проводять ОРД, дізнання та досудове слідство у справах неповнолітніх.

Предметом дисертаційного дослідження є теоретичні і практичні проблеми правового регулювання діяльності прокурора у здійсненні нагляду при провадженні досудового слідства щодо неповнолітнього.

Методи дослідження. Для досягнення вказаної в дисертації мети основою методології слугує система загальнонаукових і спеціальних методів дослідження. Так, використання загальнодіалектичного методу наукового пізнання кримінально-процесуальної діяльності та прокурорського нагляду, теоретичною базою якого є наявність у філософії, теорії держави і права, теорії кримінального процесу і прокурорського нагляду положення про правовий статус неповнолітньої особи та її відносини з органами й посадовими особами держави, дало можливість розглянути прокурорський нагляд на досудовому слідстві у справах неповнолітніх у взаємодії та зв'язку з контрольною діяльністю інших державних, правоохоронних органів. Метод системно-структурного аналізу застосовувався для визначення структури дослідження на досудовому слідстві взагалі й щодо неповнолітніх у тому числі, що дало можливість відповісти на порушені в дисертації питання та сформулювати конкретні пропозиції, спрямовані на вдосконалення прокурорської діяльності прокурора на цьому напрямі прокурорської діяльності. Використання методу порівняльно-правового аналізу передбачає застосування також спеціальних методів, зокрема: історико-правового (використання для вивчення історичного розвитку теорії і практики кримінального судочинства з окремих питань); порівняльно-правових (застосування для вивчення та порівняльного аналізу дало можливість проаналізувати повноваження прокурора, також гарантії забезпечення прав неповнолітніх осіб на досудовому слідстві за законодавством України, Російської Федерації (далі РФ) і Республіки Білорусь (далі РБ), з одночасним зверненням до інших наук (кримінального процесу, психології, криміналістики тощо). За допомогою формально-логічного та предметно-теоретичного методів наукового пізнання досліджувалося законодавство, що регулює діяльність прокурора у кримінальному (дослідчому) процесі й досудовому слідстві при розслідуванні справ щодо неповнолітніх; правове положення прокурора та ін. Для опрацювання даних застосовувався метод тлумачення і статистичний метод, що дало змогу виявити деякі тенденції щодо порушення вимог закону при розслідуванні справ неповнолітніх. Теоретичні висновки, які сформульовані у дисертаційному дослідженні ґрунтуються на загальних досягненнях у науковій юриспруденції. Це дало змогу визначити й оцінити стан досліджуваної проблеми, виявити та дослідити питання, які постали на сучасному етапі прокурорської діяльності, стосовно забезпечення законності органами, які здійснюють ОРД, дізнання та досудове слідство щодо неповнолітніх і накреслити певні шляхи їх вирішення. Усі вказані методи дисертаційного дослідження використовувалися з урахуванням їх взаємозв'язку та взаємозалежності для забезпечення повноти, всебічності й істинності наукових результатів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим в Україні комплексним монографічним дослідженням із проблем, які виникають при розслідуванні кримінальних справ про злочини неповнолітніх, після ратифікації Верховною Радою (далі ВР) України міжнародно-правових актів, що стосуються захисту прав неповнолітніх, сутності прокурорського нагляду в досудових стадіях кримінального процесу, прийняття в Україні низки важливих нормативних актів (КК, КВК, внесення змін у КПК 21. 06 та 12.07.2001 р., внесення змін у ЗУ “Про прокуратуру” 12.07.2001 р. та внесення змін до Конституції України 8.12.2004 р.). У роботі комплексно досліджено сутність наглядової діяльності прокурора у цій сфері, запропоновано тактику, форми й методику зазначеної діяльності, а також розроблено критерії оцінки її ефективності. Висновки та пропозиції, до яких дійшов автор, спрямовані на вдосконалення прокурорсько-наглядової діяльності на досудовому слідстві, зокрема у справах неповнолітніх. Найбільш значними, такими, що мають як теоретичне, так і практичне значення, є положення, які виносяться на захист, відповідають вимогам наукової новизни:

уперше на рівні дисертаційного дослідження в контексті конституційної реформи розглянуто функції прокуратури, процесуальне положення прокурора, проаналізовано природу прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять ОРД, дізнання і досудове слідство у справах про злочини неповнолітніх;

досліджено тактичні й методичні основи та форми прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять ОРД, дізнання і досудове слідство у справах неповнолітніх; наведено визначення цих понять. Зокрема, сформульовано тактику прокурорської діяльності як систему наукових положень та рекомендацій щодо організації і здійснення нагляду за додержанням законів на досудовому слідстві з огляду на завдання, покладені на прокурора, з метою досягнення, визначеного законом результату. Під методикою прокурорського нагляду в цій сфері прокурорської діяльності розуміється заснована на досягненнях науки та практики система певних правових правил, технічних прийомів і положень, які реалізуються прокурором шляхом наданих йому законом повноважень, методом пізнання конкретної оперативно-розшукової справи, матеріалу перевірки чи кримінальної справи, їх попереднього сприйняття та накопичення запасу знань, що були б достатніми для забезпечення нагляду;

- наведено пропоновані в юридичній літературі питання слідчих дій, розглянуті слідчі дії, закріплені в нормах КПК України, РФ, РБ. Відзначено найбільш типові помилки в діяльності органів досудового слідства, допущені у провадженні окремих слідчих дій, обґрунтовується висновок про те, що в новому кримінально-процесуальному законодавстві як України, так і зазначених суверенних держав, слід закріпити поняття слідчої дії, зазначена система слідчих дій;

- уточнено повноваження прокурора у здійсненні нагляду за законністю провадження слідчих дій на досудових стадіях кримінального процесу, повного виявлення даних, які достатні для порушення кримінальної справи щодо неповнолітнього; аргументується висновок про межі прокурорського нагляду на дослідчому кримінальному процесі, окреслені предметом та об'єктом нагляду, завданнями й повноваженнями прокурора в цій сфері;

- здійснено класифікацію повноважень прокурора на досудовому слідстві, аргументовано висновок про недостатність законодавчого забезпечення прокурора окремими організаційно-наглядовими повноваженнями: щодо порушення дисциплінарного провадження, внесення подання про усунення причин та умов, які сприяли порушенню закону тощо;

- внесено пропозицію обмежити процесуальні права начальника слідчого підрозділу щодо обов'язковості для виконання даних ним вказівок слідчому в кримінальній справі, щоб розширити його адміністративні повноваження з організації досудового слідства, що, на думку автора, сприяло б подальшому розширенню процесуальної самостійності слідчого;

- обґрунтовується точка зору, що першою стадією кримінального процесу є перевірка заяв і повідомлень про злочини, наступною - порушення кримінальної справи.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані в дисертації положення щодо вдосконалення кримінально-процесуального законодавства можуть бути використанні в таких сферах, як: 1) при розробці нового КПК України; 2) при вдосконаленні положень КК України про кримінальну відповідальність та покарання осіб, які не досягли повноліття; 3) як правозастосовча діяльність при розробці документів Генеральною прокуратурою України, прокурорами АРК, областей і прирівняними до них прокурорами; 4) як науково-дослідна основа для подальшого дослідження проблем у здійсненні прокурором нагляду за додержанням законів щодо неповнолітніх у ході досудового слідства; 5) для використання в навчальному процесі при вивченні курсів “Прокурорський нагляд”, “Кримінальний процес”, під час підготовки підручників, навчально-методичних посібників, а також у системі підвищення кваліфікації слідчих, прокурорів, суддів, адвокатів. Окрім того, ці результати можуть бути враховані компетентними органами в подальшому вдосконаленні кримінального, кримінально-процесуального законодавства, законодавства щодо здійснення прокурорського нагляду в справах неповнолітніх, а також у діяльності органів досудового слідства, правоохоронних і правозахисних органів, суддів, адвокатів.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації представлені у монографії, наукових статтях, у тому числі у фахових виданнях, доповідались автором на одинадцяти міжвузівських і міжнародних науково-практичних конференціях із подальшим опублікуванням тез, зокрема, що відбувались у Луцьку (2004, 2006 - двічі, 2007 рр.), Івано-Франківську (2005 р.), Дніпропетровську (2005 р.), Хмельницькому (2005, 2006 рр.)

Публікації. За темою дисертаційного дослідження автором видано одну монографію “Прокурорський нагляд за додержанням законодавства щодо неповнолітніх”, навчальний посібник “Кримінологія”(у співавторстві). З окремих питань, висвітлених у роботі, опубліковано тринадцять наукових праць, у тому числі п'ять - у наукових фахових виданнях, вісім - тези доповідей на конференціях.

Структура роботи зумовлена метою та завданням дослідження, відповідає логіці наукового пошуку і складається зі вступу, трьох розділів, восьми підрозділів, висновків, списку використаних джерел (275 найменувань) та додатків. Загальний обсяг роботи становить 184 сторінки, повний обсяг дисертації складає 208 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, визначаються мета й завдання дослідження, зв'язок роботи з науковими програмами, характеризується методологія дослідження, його теоретична й емпірична бази, розкриваються сутність і стан розробки обраної проблеми, наукова новизна одержаних результатів, сформульовано основні положення, що виносяться на захист, наводяться дані щодо їх апробації та опублікування, науково-практичне значення і структура роботи.

Розділ 1. “Загальні засади прокурорського нагляду на досудових стадіях кримінального процесу при розслідуванні злочинів неповнолітніх”, складається з 2-х підрозділів.

У підрозділі 1.1. “Процесуальне положення і повноваження прокурора на досудових стадіях кримінального процесу при розслідуванні злочинів неповнолітніх” проаналізовані положення ЗУ “Про прокуратуру” щодо понять “предмета” та “об'єктів” прокурорського нагляду, погляди науковців (Д.М. Бакаєва, В.Г. Даєва, М.Н. Маршунова, О.Р. Михайленка, В.Т. Нора, Г.С. Скаредова, Р.Р. Трагнюка й ін.), що є важливим для окреслення меж прокурорського нагляду.

У дисертації досліджується правовий статус прокурора, його процесуальне положення та повноваження щодо здійснення нагляду при розслідуванні кримінальних справ про злочини і суспільно небезпечні діяння, вчинені неповнолітніми. Дослідження дає право дисертанту стверджувати, що на стадіях досудового слідства у справах неповнолітніх прокурор виступає у наступних іпостасях - з одного боку, він є охоронцем законності, а з іншого - органом кримінального переслідування неповнолітніх осіб, які вчинили злочин.

Автор підтримує пропозицію науковців (В.Т. Нора та ін.), що до предмету прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які здійснюють оперативно-розшукову функцію, входять і питання тактико-організаційного характеру й методичного забезпечення, які врегульовані як законом, так і відомчими нормативними актами. Разом із тим, із точки зору дисертанта, спеціальний предмет нагляду за додержанням законів цими органами законодавчо необґрунтовано обмежено (ст. 29 ЗУ “Про прокуратуру”), як і необґрунтовано звужено перелік суб'єктів нагляду.

Діяльність прокурора в досудовому кримінальному процесі, незважаючи на їх важливість, не обмежується тільки функціями нагляду та кримінального переслідування. А тому підтримується пропозиція авторів, котрі вважають, що прокурор реалізує і функцію процесуального керівництва досудовим слідством при здійсненні нагляду за розслідуванням, незалежно від відомчої приналежності слідчого.

Досліджуючи процесуальне положення прокурора, дисертант підтримує точку зору науковців (В. Лобача, М.С. Строговича та ін.), що повноваження прокурора зі здійснення нагляду за виконанням законів органами досудового слідства носять владно-розпорядчий характер, що допускає розгляд проблеми, пов'язаної з процесуальним положенням начальника слідчого підрозділу та слідчого (вказівки прокурора для останніх є обов'язковими для виконання). Право прокурора вилучати будь-яку кримінальну справу в слідчого, передавати кримінальну справу від одного органу досудового слідства іншому (з додержанням підслідності), брати участь у провадженні досудового слідства, особисто проводити слідчі дії, розслідувати справу в повному обсязі.

Звертається увага на підтримку висновків багатьох науковців, що процесуальне керівництво прокурором досудовим слідством не має ознак протистояння процесуальній самостійності слідчого, а здійснення цього повноваження, й особливо стосовно розслідування справ неповнолітніх, пропонується закріпити в кримінально-процесуальному законодавстві.

На переконання дисертанта, підлягає підтримці позиція про виведення досудового слідства з органів прокуратури та інших правоохоронних органів і створення єдиного слідчого органу, як це передбачено п. 9 розділу ХV “Перехідних положень” Конституції України.

У підрозділі 1.2. “Сутність, завдання, форми і методи прокурорського нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів неповнолітніх” зазначається, що прокурорський нагляд у цій галузі прокурорської діяльності за своєю сутністю є компетентною конституційною функцією. Він відповідає всім вимогам цієї галузі прокурорського нагляду, оскільки має свій об'єкт, предмет нагляду, свої межі, завдання, форми та методи, акти нагляду, реагування тощо. Розкриття цих понять становить сутність прокурорського нагляду.

Визнаючи процесуальне завдання, як виражену в законі об'єктивно існуючу форму правового зобов'язання, що реалізується особами, які ведуть досудовий кримінальний процес, підкреслюється, що завдання прокурорського нагляду в загальному вигляді сформульовані у ст. 4 ЗУ “Про прокуратуру”, ст. 2, ч. 2 ст. 25 КПК України, а спеціальні - у ч. 2 ст. 29 ЗУ “Про прокуратуру” з урахуванням окремих стадій (етапів) кримінально-процесуальної діяльності цих органів; галузевих наказах Генерального прокурора України. Законодавчо закріплені завдання прокуратури відбиваються в її функціях. Щодо можливості поєднання таких функцій, як нагляд за додержанням законів і кримінальне переслідування, дисертант підтримує погляди науковців (М.В. Косюти, М.І. Мичка, В.М. Савицького та ін.) про збереження на даному етапі побудови правової держави поєднання цих функцій і законодавчого їх закріплення. Підлягають, на думку дисертанта, підсиленню шляхом закріплення законодавчо такі наглядові повноваження прокурора, як: 1) можливість безперешкодно входити у приміщення органів, які проводять ОРД, дізнання та досудове слідство; 2) мати доступ до документів і матеріалів, необхідних для проведення наглядової перевірки; 3) викликати посадових осіб і громадян у зв'язку з перевіркою; 4) порушувати у встановленому законом порядку дисциплінарне провадження; 5) вносити подання державним органам та посадовим особам про усунення порушень закону й умов, які їм сприяли, з визначенням порядку та шляхів їх застосування.

Однією з характерних ознак особливостей прокурорського нагляду за досудовим слідством у справах неповнолітніх є те, що, на відміну від інших галузей нагляду, він здійснюється у процесуальній формі, тобто окремі дії, їх сукупність виконуються у визначеному порядку і за певних умов, які точно передбачені кримінально-процесуальним законом.

Розділ 2. “Нагляд прокурора за додержанням законів при провадженні досудового слідства у справах про злочини неповнолітніх” складається з 3-х підрозділів.

У підрозділі 2.1. “Нагляд прокурора за законністю порушення кримінальної справи щодо неповнолітніх” визначається сутність особливостей нагляду за законністю порушення цієї категорії справ, викладено ряд пропозицій щодо підвищення ефективності прокурорського нагляду. Зроблено висновок, що на стадії порушення кримінальної справи щодо неповнолітнього він здійснюється з моменту поступлення заяв і повідомлень про вчинені або такі, що готуються злочини. Пропонується законодавчо закріпити порядок прийняття, перевірки та вирішення заяв і повідомлень про злочини та суспільно небезпечні діяння, визначивши це першою, початковою стадією кримінального процесу. Предметом прокурорського нагляду на стадії виявлення злочину (дослідчий кримінальний процес) є виконання вимог закону про приймання, реєстрацію, перевірку та вирішення заяв і повідомлень про злочини неповнолітніх та виконання закону про законність, обґрунтованість і своєчасність прийняття рішення про порушення кримінальної справи або направлення заяви чи повідомлення за належністю.

У підрозділі 2.2. “Нагляд прокурора за додержанням законів при провадженні слідчих дій у справах про злочини неповнолітніх” обґрунтовується питання особливостей і проблем прокурорського нагляду за додержанням законності в процесі досудового розслідування справ щодо неповнолітніх, виходячи з передбачених ст. 433 КПК особливостей з'ясування певних обставин, наприклад негативного впливу на виховання неповнолітнього тощо. Визначається, що важливою гарантією захисту прав неповнолітніх при розслідуванні вчинених ними злочинів та суспільно небезпечних діянь є те, що досудове слідство є обов'язковим, і в підвищенні його якості важлива роль відводиться прокурорському нагляду. Здійснюючи його, прокурор виконує повноваження, надані йому Конституцією України, ЗУ “Про прокуратуру”, враховуючи при цьому специфіку правового статусу підлітків у досудовому кримінальному процесі й особливості провадження у справах неповнолітніх. Нагляд має сприяти розкриттю злочинів, захисту прав і свобод неповнолітньої особи. Висувається пропозиція подальшого законодавчого закріплення функції законного представника та захисника неповнолітнього. Здійснюючи нагляд, прокурор має домогтися забезпечення слідчим прав і обов'язків неповнолітнього, які тотожні правам та обов'язкам дорослої особи і визначаються ст.ст. 43, 43-1 КПК України; по друге, розділ восьмий КПК, що регламентує порядок провадження кримінальних справ про злочини, вчинені неповнолітніми, містить положення, які визначають особливості в провадженні процесуальних дій, установлює додаткові обставини, котрі підлягають доказуванню, що має бути додатковою гарантією забезпечення найбільш повної реалізації прав неповнолітнього у кримінальному процесі: індивідуально, з урахуванням вікових і психологічних особливостей неповнолітнього обвинуваченого, підійти до питання призначення йому найбільш доцільного заходу державного примусу чи звільнення від такого.

У підрозділі 2.3. “Нагляд прокурора за законністю звільнення неповнолітнього від кримінальної відповідальності й застосування примусових заходів виховного характеру” досліджено характеристику правового регулювання законності звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності, враховуючи як загальні підстави звільнення (ст.ст. 17; 45-49 КК України; амністія), так і спеціальні (ст.ст. 97 та 106 КК), та правову природу примусових заходів виховного характеру. Розкрито особливості прокурорського нагляду додержання законності при вирішенні питань про звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності, застосування примусових заходів виховного характеру до неповнолітніх, які вчинили злочини і суспільно небезпечні діяння, що підпадають під ознаки злочинів. Запропоновано внесення змін до чинного законодавства, що регулює застосування примусових заходів виховного характеру; більш чіткого законодавчого розмежування норм матеріального і процесуального права при їх застосуванні.

Розділ 3. “Прокурорський нагляд за додержанням законів, спрямованих на попередження правопорушень і злочинів неповнолітніх” складається з 3-х підрозділів.

У підрозділі 3.1. “Нагляд за виявленням і усуненням причин та умов, які сприяли вчиненню злочинів неповнолітніми” досліджено роль і місце суб'єктів досудового слідства в попередженні злочинів неповнолітніх, виявленні й усуненні причин та умов, які сприяли вчиненню злочину, що є одним із засобів їх профілактики. На погляд дисертанта, суттєвою прогалиною в кримінально-процесуальному законодавстві є не включення в предмет доказування при розслідуванні злочинів, вчинених неповнолітніми, виявлення причин і умов, які сприяли їх вчиненню. Пропонується, в перелік обставин, закріплених у КПК України, що підлягають доказуванню, внести питання виявлення та усунення причин і умов, які сприяють вчиненню злочину, виділивши їх окремим пунктом. Робота досудового слідства у справах неповнолітніх із цих питань має вестись у двох напрямах і складатися з двох складових: виявлення причин і умов та вжиття заходів для їх усунення. Розкриваються поняття “причина” й “умова”.

Обумовлюється позиція, що профілактична робота має здійснюватись і за межами кримінального процесу, а тому прокурорський нагляд покликаний спонукати органи досудового слідства виясняти діяльність державних органів, як-от: кримінальна міліція у справах неповнолітніх, виконкоми місцевих рад, державні адміністрації, їх структурні підрозділи,- щодо попередження ними правопорушень і злочинів неповнолітніх. Основною процесуальною формою реагування стосовно усунення причин та умов є подання.

У підрозділі 3.2. “Сутність, значення і порядок внесення документів реагування щодо усунення причин та умов, які сприяли вчиненню злочинів неповнолітніми” визначається сутність, значення і порядок внесення такого основного процесуального акту, як подання слідчого (прокурора, особливо якщо він проводить досудове слідство), які полягають у виконанні вимог закону про те, щоб у кожній кримінальній справі про злочини, вчинені неповнолітніми, були вжиті попереджувальні заходи, що цей документ має ґрунтуватися виключно на зібраних доказах і підлягає обов'язковому внесенню у державний орган, громадську організацію чи посадовій особі щодо вжиття конкретних заходів для усунення виявлених причин і умов, які сприяли вчиненню злочину неповнолітнім. Підкреслюється, що воно є юридичною підставою притягнення особи, яка своїми діяннями створила благополучні умови для вчинення чи підготовки вчинення злочину, до встановленої законом відповідальності (дисциплінарної, адміністративної і, навіть, кримінальної).

Автор підтримує тезу та пропонує закріпити процесуально можливість внесення подання як до порушення кримінальної справи (під час проведення дослідчої перевірки і вирішення заяв та повідомлень про злочини неповнолітніх), так і в процесі досудового провадження, без обмеження кількості внесення таких актів. Дисертант пропонує закріпити у КПК структуру подання та порядок його оскарження. Надати право знайомитися з його змістом і таким суб'єктам кримінального процесу, як законний представник неповнолітнього обвинуваченого, потерпілий, його представник, цивільні позивач і відповідач. Копії подань мають бути долучені до матеріалів справи.

Пропонується доповнити ст. 223 КПК вимогою про обов'язкове викладення в описовій частині обвинувального висновку причин і умов, які сприяли вчиненню злочину, а ч. 1 ст. 224 КПК - п. 5 про обов'язковість відображення у додатках до обвинувального висновку даних (довідки) про вжиття таких заходів. Аналогічне доповнення слід внести у ст. 7-3 та 9 КПК. Закріпити у КПК положення про обов'язкове направлення копії подання прокуророві, який здійснює нагляд, протягом доби після його внесення.

У підрозділі 3.3. “Співвідношення прокурорського нагляду і відомчого контролю щодо встановлення та усунення причин і умов, які сприяли вчиненню злочинів неповнолітніми” характеризується поняття прокурорського нагляду і відомчого контролю, як державної діяльності суб'єктів кримінального процесу при розслідуванні справ про злочини неповнолітніх, аналізується як єдність наявних загальних принципів, так і їх рішення. Повноваження прокурора поширюються не тільки на діяльність особи слідчого, але й на діяльність начальника слідчого підрозділу. Прокурор, крім нагляду за додержанням законів органами досудового слідства, здійснює його і за органами дізнання, на відміну від начальника слідчого підрозділу, який не володіє будь-якими процесуальними чи контролюючими повноваженнями щодо органу дізнання. Відомчий контроль включає в себе заходи й організаційного характеру, тоді як прокурорський нагляд становить лише процесуальну діяльність.

Вноситься пропозиція законодавчо закріпити право й обов'язок начальника слідчого підрозділу при встановленні незаконних і необґрунтованих рішень слідчого негайно порушувати клопотання перед прокурором, який здійснює нагляд, щодо їх скасування.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, яке полягає у науково-теоретичному і практичному обґрунтуванні конституційної функції нагляду прокурора за додержанням законів органами, які проводять ОРД, дізнання та досудове слідство у справах про злочини неповнолітніх, розробці тактичних і методичних засад цієї діяльності, визначенні шляхів оптимізації критерії оцінки, а також удосконаленні прокурорського нагляду за додержанням законів при розслідуванні кримінальних справ про злочини неповнолітніх.

У висновках стисло викладено загальні положення дисертаційного дослідження, сформульовано положення, що складають наукову новизну одержаних результатів. Зокрема, що на сучасному етапі побудови правової держави, в умовах нестабільності законодавства, соціально-економічної і політичної ситуації прокуратура України зберігає свою роль та значення як структура, діяльність якої спрямована на зміцнення законності й правопорядку. На даному етапі прокуратура має зберегтись як багатофункціональна структура і подальше її реформування слід здійснювати шляхом удосконалення її функцій через конкретизацію їх у чинному законодавстві.

У дисертації обґрунтовується теза щодо виділення нагляду за додержанням законів органами, які проводять досудове слідство, й особливо щодо неповнолітніх, у самостійний напрям наглядової діяльності. Проведене дослідження функцій прокурора на досудових стадіях кримінального процесу в справах про злочини неповнолітніх дає підстави прийти до певних висновків. Відповідаючи, згідно з чинним КПК, за додержання законності при розслідуванні справ про злочини неповнолітніх, прокурор від імені держави здійснює кримінальне переслідування, яке випливає з основної, наглядової функції прокурора. З метою попередження, виявлення й усунення порушень закону з боку органів досудового слідства він втручається в їх процесуальну діяльність, забезпечуючи законність кримінального переслідування та невідворотність відповідальності за вчинений злочин.

Забезпечення прокурором прав і законних інтересів учасників досудового слідства, обумовленого його наглядовою діяльністю, вимагає розробки як теоретичних, так і практичних питань нагляду за додержанням законів органами, які проводять ОРД, дізнання та досудове слідство у справах про злочини неповнолітніх. Зокрема, зроблено висновки, що прокурорський нагляд за додержанням законів органами, які проводять ОРД, дізнання і досудове слідство у справах неповнолітніх слід віднести до самостійної галузі прокурорського нагляду, що має своє завдання, свій спеціальний предмет та об'єкти нагляду. Прокурор на досудовому слідстві, крім наглядової, виконує й інші функції - кримінального переслідування, що включає порушення кримінальної справи прокурором, проведення ним окремих слідчих дій або розслідування справи в повному обсязі, процесуальне керівництво досудовим слідством, направлення справи до суду й ін. Його повноваження закріплені законодавчо.

Предметом прокурорського нагляду на початкових стадіях дослідчого кримінального процесу є: 1) виконання вимог закону про приймання, реєстрацію, перевірку і вирішення заяв та повідомлень про злочини неповнолітніх; 2) законність, обґрунтованість, підставність та своєчасність порушення кримінальної справи щодо неповнолітнього чи направлення заяви або повідомлення за належністю.

Процесуальне рішення слідчого про притягнення неповнолітньої особи як обвинуваченого є висновком щодо вчинення неповнолітнім діяння, яке заборонено кримінальним законом, де предметом прокурорського нагляду є виконання слідчим вимог стосовно законності, обґрунтованості, підставності та своєчасності винесення відповідної постанови і забезпечення прав неповнолітнього під час її реалізації.

Предметом прокурорського нагляду на етапі обрання запобіжного заходу неповнолітньому підозрюваному, обвинуваченому є додержання слідчим передбачених законом приводів та підстав затримання, забезпечення прав, з врахуванням того, що затримання і взяття неповнолітнього під варту як запобіжний захід можливе лише у виняткових випадках, коли це викликається тяжкістю злочину та тільки у встановленому кримінально-процесуальним законом порядку.

На етапі закінчення досудового слідства щодо неповнолітнього предметом нагляду є додержання вимог стосовно достатності зібраних доказів для прийняття остаточного процесуального рішення про закінчення досудового слідства, подальший рух справи, доведення вини неповнолітньої особи, притягнутої до кримінальної відповідальності, забезпечення прав та законних інтересів усіх учасників досудового слідства, вжиття заходів щодо усунення причин і умов, які сприяли вчиненню злочинного діяння.

Оціночними критеріями ефективності нагляду за додержанням законодавства під час провадження досудового слідства у справах неповнолітніх можна вважати такі: повнота, принциповість і своєчасність використання повноважень, спрямованих на попередження й усунення порушень закону та неупередженість у притягненні винних до встановленої законом відповідальності.

З метою вдосконалення чинного законодавства й організації прокурорського нагляду за додержанням законодавства при провадженні досудового слідства у справах неповнолітніх, дисертант вважав би за необхідне внести такі зміни і доповнення:

у ст. 29 ЗУ “Про прокуратуру” закріпити наглядові повноваження прокурора, спрямовані на виявлення та усунення порушень закону. А в її ч. 3 словосполучення “до узгодження” замінити на “щодо координації”;

- надати право прокуророві безперешкодно, за посвідченням, входити у приміщення органів, які проводять ОРД, дізнання та досудове слідство; мати доступ до документів і матеріалів, необхідних для перевірки; викликати посадових осіб та громадян, вимагати усних або письмових пояснень стосовно порушень закону; вживати передбачених ст. 24 цього закону заходів прокурорського реагування; вносити приписи та подання до державних органів і посадових осіб про усунення порушень закону, причин і умов, що їм сприяли;

- у ЗУ “Про оперативно-розшукову діяльність” (ст. 14) надати право здійснення нагляду прокурорам міст, районів, районів у містах, міжрайонним та прирівненим до них прокурорам;

- законодавчо закріпити координаційну функцію прокуратури щодо боротьби зі злочинністю та іншими правопорушеннями неповнолітніх по координації дій як правоохоронних органів, так і органів виконавчої влади та місцевого самоврядування. Прийняти окремий закон про координаційну діяльність, та процесуально закріпити функцію координації за прокуратурою;

- у новому КПК України законодавчо закріпити функцію процесуального керівництва прокурором досудовим слідством, як таку, що випливає з наглядових повноважень, особливо під час провадження досудового слідства у справах неповнолітніх. Визнати, що повноваження прокурора зі здійснення нагляду в цій галузі прокурорської діяльності є владно-розпорядчими;

- як одну з гарантій забезпечення законності закріпити в КПК України обов'язковість участі прокурора під час допиту неповнолітнього підозрюваного, його затримання, а також у разі порушення питання перед судом про обрання неповнолітньому запобіжного заходу - взяття під варту та при притягнення як обвинуваченого;

- вивести досудове слідство з підпорядкування органів прокуратури та інших правоохоронних органів і створити окремий, єдиний слідчий орган, відповідно до вимог розділу ХV (п. 9) “Перехідних положень” Конституції України та створити у ньому окремі підрозділи (спеціалізацію) щодо розслідування злочинів, вчинених неповнолітніми;

- законодавчо закріпити особливості прокурорського нагляду за досудовим слідством у справах щодо неповнолітніх;

- у КПК України законодавчо врегулювати строки дослідчої перевірки заяв і повідомлень про злочини неповнолітніх, а також додаткової перевірки після скасування прокурором постанови про відмову в порушенні кримінальної справи та направленні матеріалів для додаткової перевірки;

- закріпити в КПК України порядок прийняття, реєстрації, обліку й розгляду заяв і повідомлень про злочини, який визнати першою, початковою стадією досудового слідчого процесу, з якої починається прокурорський нагляд за додержанням законодавства органами дізнання та досудового слідства, у тому числі слідства у справах неповнолітніх. Надати право слідчому, прокурору, органу дізнання під час перевірки повідомлення про злочин, вчинені неповнолітнім або з його участю, виконувати окремі слідчі дії до порушення кримінальної справи, як-от: огляд місця події, освідування особи, призначення та проведення експертиз (судово-медичної, психолого-психіатричної) тощо, про що складати відповідні процесуальні акти (протоколи, постанови);

- розширити перелік осіб, які можуть бути залучені у кримінальне судочинство як законні представники неповнолітнього (п. 10 ст. 32 КПК України): допустити у певних випадках до справи інших його родичів - рідних брата, сестру, діда, бабу, вітчима, мачуху й ін.;

- законодавчо визначити моменти вступу законного представника неповнолітнього обвинуваченого і припинення його функцій по досягненні таким обвинуваченим повноліття;

- пропонується доповнити ст. 48 КПК України положенням про обов'язкове сповіщення слідчим, прокурором ( якщо він проводить досудове слідство, згідно зі ст. 227 КПК України) захисника про проведення з його неповнолітнім підзахисним кожної слідчої дії, для надання можливості взяття участі в її проведенні;

- внести у кримінально-процесуальний закон доповнення такого змісту: “затримання та взяття неповнолітнього під варту можуть застосовуватися після порушення кримінальної справи лише у разі, якщо він підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину чи якщо йому пред'явлено обвинувачення у вчиненні такого злочину;

- пропонується закріпити в КПК законодавчо - надати компетентним державним органам можливість у певних, установлених законом випадках, звільняти неповнолітніх від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного характеру при вчиненні ними злочинів середньої тяжкості;

- пропонується визначити і закріпити в КПК сутність та структуру такого акту слідчого і прокурора (якщо він проводить досудове слідство) як подання, що це є процесуальний акт, який ґрунтується на зібраних доказах, підлягає внесенню у державний орган, громадську організацію або посадовій особі щодо вжиття заходів для усунення причин і умов, які сприяли вчиненню злочину. Надати право знайомитися з його змістом і таким суб'єктам кримінального процесу, як законний представник неповнолітнього обвинуваченого, потерпілий, його представник, цивільні позивач та відповідач. Закріпити положення про обов'язковість направлення слідчим прокуророві копій подання протягом доби після його внесення. Доповнити ч. 1 ст. 224 КПК пунктом 5 про обов'язковість зазначення в додатках до обвинувального висновку даних (довідку) про вжиті заходи щодо усунення причин і умов, які сприяли вчиненню злочинів неповнолітніх;

- доповнити ст. 114-1 КПК окремою частиною такого змісту: “У разі виявлення порушень закону, винесення слідчим незаконних і необґрунтованих постанов порушує клопотання перед прокурором про їх скасування”.

CПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Копетюк М.І. Особливості прокурорського нагляду за законністю і обґрунтованістю затримання та взяття під варту неповнолітнього обвинуваченого (підозрюваного): питання удосконалення чинного законодавства // Юрид. Україна. - № 4. - 2007. - С. 78-82.

2. Копетюк М.І. Процесуальний статус неповнолітнього обвинуваченого // Юрид. Україна. - № 4. - 2006. - С. 72-76.

3. Копетюк М.І. Правові аспекти прокурорського нагляду за додержанням закону при застосуванні примусових заходів виховного характеру і направленні неповнолітніх до спеціальних навчально-виховних установ // Юрид. Україна. - № 7. - 2006. - С. 82-86.

4. Копетюк М.І. Актуальні питання удосконалення прокурорського нагляду за додержанням кримінально-виконавчого законодавства // Юрид. Україна. - 2006. - № 10. - С. 75-79.

5. Копетюк М.І. Деякі правові та організаційні аспекти прокурорського нагляду у за додержанням природоохоронного законодавства і розслідуванням злочинів проти довкілля // Юрид. Україна. - № 6. - 2004. - С. 66-70.

6. Копетюк М.І. Нагляд прокурора на початкових стадіях досудового провадження у справах неповнолітніх: Зб. наук. ст. за матеріалами IV Міжнар. наук.-пр. конф. - Т. II. - Луцьк, 2007. - С. 237-240.

7. Копетюк М.І. Правові аспекти необхідності законодавчого закріплення створення ювенальної юстиції в Україні: Матеріали Міжнар. наук-пр. конф. - Хмельницький, 2006. - С. 75-80.

8. Копетюк М.І. Правові аспекти прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність: Зб. тез наук. доп. II Міжнар. наук.-прак. конф. - Луцьк, 2006. - С. 332-333.

9. Копетюк М.І. Правові аспекти попередження правопорушень і злочинів засобами прокурорського нагляду: Зб. наук. ст. за матеріалами III Міжнар. наук.-пр. конф. - Т. 2. - Луцьк, 2006. - С. 177-182.

10. Копетюк М.І. Особливості нагляду за додержанням закону при пред'явленні обвинувачення неповнолітньому: Матеріали Всеукр. наук.-пр. конф. - Івано-Франківськ. - 2005. - С. 167-170.

11. Копетюк М.І. Теоретичні аспекти нагляду верховенства права у формуванні та закріпленні кримінально-процесуального статусу неповнолітнього: Маterialj ІІ Міedzynar. nauk.-prak. kоnf. - Тom 14. - Prawo. - “Nauka i Studia”: Przemjsl-Praha, 2005. - S. 59-62.


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.