Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

«Адміністративно-правове регулювання відповідальності посадових осіб органів виконавчої влади»

Спеціальність 12.00.07-теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

УДК 351.87

СТАРЦЕВ

ОЛЕКСАНДР ВАЛЕНТИНОВИЧ

Ірпінь - 2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі комерційного права Київського національного торговельно-економічного університету Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: кандидат юридичних наук, доцент Ніколаєва Людмила Вікторівна, завідувач кафедри комерційного права Київського національного торговельно-економічного університету

Мета і завдання дослідження полягають в проведенні комплексного аналізу стану та перспектив адміністративно-правового регулювання інституту адміністративної відповідальності посадових осіб органів виконавчої влади; формуванні основних засад спеціальної системи адміністративних стягнень державних службовців органів виконавчої влади і окремо їх посадових осіб, а також визначенні нових, більш дієвих засобів виявлення і запобігання вчиненню ними правопорушень.

Комплексність зазначеної мети передбачає постановку і вирішення ряду завдань, основними серед яких є такі:

виявлення суспільних суперечностей, що є наслідком недосконалого правового регулювання адміністративно-правових відносин в органах виконавчої влади;

визначення поняття посадової особи органу виконавчої влади як суб'єкта адміністративної відповідальності;

обгрунтування необхідності існування та визначення провідних принципів побудови системи спеціальних адміністративних стягнень щодо державних службовців органів виконавчої влади і окремо категорії їх посадових осіб;

розробка системи адміністративних і дисциплінарних стягнень для таких категорій працівників органів виконавчої влади, як державні службовці, посадові особи державної служби і працівники, які працюють за трудовим контрактом;

визначення шляхів удосконалення порядку проведення службового розслідування за фактами вчинення державними службовцями неправомірних діянь;

теоретичне обгрунтування необхідності запровадження інституту правового нагляду, визначення його функціонального змісту та значення для реалізації норм адміністративної відповідальності, загального впливу на законність в органі виконавчої влади;

внесення пропозицій щодо комплексного вдосконалення норм чинного законодавства з питань державної служби в Україні, урахування результатів дисертаційного дослідження в перспективному законодавстві з метою поступового приведення норм національного законодавства у відповідність із міжнародними стандартами.

Об'єктом дослідження є адміністративно-правові відносини, які виникають під час нормативно-правового врегулювання відповідальності посадових осіб органів виконавчої влади.

Предметом дослідження є система адміністративно-правових норм та норм інших галузей права, що визначають підстави притягнення до адміністративної відповідальності посадових осіб органів виконавчої влади та накладення на них дисциплінарних стягнень. В межах цієї загальної проблеми визначається мета і завдання дисертаційного дослідження.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є діалектичний метод (закон переходу від загального до основного та конкретного і навпаки), а також основані на ньому загальнонаукові методи: формально-логічний, статистичний, порівняльно-правовий, структурно-функціональний та інші, а також конкретно-соціологічні (документальний, спостереження, вивчення документів), що забезпечили науковість, новизну та достовірність результатів. Основні висновки та положення дослідження грунтуються на методі системного аналізу національного законодавства: Конституції, законів України, нормативно-правових актів Президента, Кабінету Міністрів України, міністерств та відомств, а також міжнародно-правових документів, практики їх застосування.

Автором застосовано системний підхід, що дозволило створити систему заходів відповідальності посадових осіб органів виконавчої влади України. Застосовується порівняльно-правовий метод, який полягає у вивченні норм адміністративного законодавства зарубіжних держав, що регулює відносини у сфері державної служби та відповідальності посадових осіб відповідних державних органів, і порівнянні їх з нормами чинного законодавства України.

Емпірічну базу дослідження становить практика розгляду справ про адміністративні правопорушення (500 справ), практика розгляду судами справ про корупційні діяння (350 справ); статистичні дані, отримані зі Зведених звітів Головного управління державної служби України про виконання вимог Закону України “Про боротьбу з корупцією” в центральних та місцевих органах виконавчої влади за 1998-2002 рр., довідки Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України про стан роботи по виконанню Закону України “Про боротьбу з корупцією” за 2001 р., оперативної інформації від центральних органів виконавчої влади про підвищення кваліфікації державних службовців та обсяги фінансування за 2001 р.; монографічні дослідження та матеріали засобів масової інформації.

У процесі підготовки дисертації, поряд з роботами з адміністративного та трудового права, використовувалися вітчизняні та зарубіжні праці з загальної теорії права, державного управління, соціології, психології, економіки та інша спеціальна література, що стосується теми дисертаційного дослідження. адміністративний правовий виконавча влада

Наукова новизна одержаних результатів визначається, насамперед, тим, що представлена дисертація є першим комплексним дослідженням сучасного інституту адміністративної відповідальності державних службовців органів виконавчої влади, їх посадових осіб з огляду на особливості управлінських відносин як сфери його функціонування, містить аналіз стану та перспектив його врегулювання правовими методами в умовах адміністративної та інших суспільно-значущих реформ в Україні.

У результаті проведеного дослідження сформульовано ряд нових наукових положень, запропонованих здобувачем особисто. Основними з яких є такі:

уперше виокремлені об'єктивні та суб'єктивні суспільні суперечності, що поглиблюються через недосконалі норми адміністративної відповідальності державних службовців - посадових осіб органів виконавчої влади;

визначені провідні принципи системи спеціальних адміністративних та дисциплінарних стягнень щодо державних службовців органів виконавчої влади, окремо їх посадових осіб, яка враховує особливість статусу останніх із теоретичною побудовою такої системи;

створена система адміністративних і дисциплінарних стягнень для певних категорій працівників органів виконавчої влади: державних службовців, посадових осіб органів виконавчої влади і працівників, які працюють за трудовим контрактом;

висунута та обгрунтована пропозиція щодо запровадження інституту правового нагляду з боку Головного управління державної служби України за діями державних службовців, що надають дозвільно-ліцензійні, інші управлінські послуги та працюють на корупційно небезпечних ділянках;

розроблені основні функціональні завдання правового нагляду, визначені межі компетенції суб'єкта його здійснення;

дістало подальшого розвитку обгрунтування взаємозв'язку адміністративної відповідальності, прав та обов'язків як елементів статусу посадових осіб органів виконавчої влади як управлінської системи;

висунуті пропозиції щодо удосконалення процедури проведення службового розслідування в органах виконавчої влади з урахуванням концептуальних вимог адміністративної реформи, реформи адміністративного права та міжнародного досвіду;

уточнений спеціальний понятійний апарат з питань державної служби та адміністративної відповідальності посадових осіб органів виконавчої влади. Так, запропоновано ввести у вживання поняття: “посадова особа органу виконавчої влади”, “посадова відповідальність у сфері виконавчої влади”, “адміністративний проступок посадової особи органу виконавчої влади”, “адміністративна відповідальність посадової особи органу виконавчої влади”.

Практичне значення одержаних результатів визначається можливістю вдосконалити чинне та перспективне адміністративне і спеціальне законодавство з питань адміністративної і дисциплінарної відповідальності посадових осіб органів виконавчої влади.

Результати дослідження, зокрема пропозиції про внесення змін до законів України “Про державну службу”, “Про боротьбу з корупцією”, а також щодо проекту Кодексу України про адміністративні правопорушення використовуються у роботі Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності (акт впровадження від 10.09.2003 р.).

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України використовує висловлені висновки та пропозиції в ході роботи над проектами Адміністративного процесуального кодексу України, законів України “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо відповідальності за порушення строків розгляду звернень)”, “Про Концепцію державної кадрової політики України”, “Про прийняття Кодексу поведінки державного службовця” (акт впровадження від 04.09.2003 р.).

Відповідні положення дисертації використані Міжвідомчим науково-дослідним центром з проблем боротьби з організованою злочинністю при Координаційному комітеті по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України у підготовці засідання Комітету на тему: “Про стан виконання правоохоронними та іншими державними органами законів України “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” і “Про боротьбу з корупцією” та заходи щодо посилення боротьби з цими явищами (10 липня 2002 р.), у підготовці пропозицій до проекту Указу Президента України “Про посилення боротьби з організованою злочинністю і корупцією (листопад 2002 р.) (акт використання результатів від 15 серпня 2003 р.).

Результати дослідження впроваджені в науково-дослідну діяльність та навчальний процес Київського національного торговельно-економічного університету (довідка від 03.09.2003 р.; акт впровадження від 03.09.2003 р.).

Положення дисертації можуть бути використані у подальших наукових розробках з питань державної служби, інституту адміністративної та дисциплінарної відповідальності, при підготовці підручників, монографій, навчальних посібників, практикумів, методичних матеріалів із курсів “Адміністративне право і адміністративний процес”, “Трудове право”, “Теорія права”, “Державне управління”, інших правових та економічних дисциплін, а також відповідних спецкурсів залежно від специфіки навчального закладу.

Результати дослідження можуть бути використані при підготовці нормативно-правових актів з питань відповідальності посадових осіб органів виконавчої влади як концептуального, так і прикладного характеру; у правозастосовній діяльності органів виконавчої влади, правоохоронних органів щодо застосування відповідних правових джерел.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним завершеним науковим дослідженням, усі положення та висновки, сформульовані в роботі, розроблені автором на підставі особистих теоретичних та практичних досліджень.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дослідження були оприлюднені на чотирьох науково-практичних конференціях: Другій національній науково-практичній конференції “Українське адміністративне право: актуальні проблеми реформування” (м. Суми, 25-27 травня 2000 р.); Науковій конференції професорсько-викладацького складу Київського національного торговельно-економічного університету за підсумками науково-дослідних робіт за 1999-2000 рр. (м. Київ, 1-2 березня 2001 р.); Науково-практичній конференції “Адміністративна реформа в Україні: шлях до Європейської інтеграції” (м. Київ, 14-15 лютого 2003 р.); Третій національній науково-практичній конференції “Українське адміністративне право: актуальні проблеми реформування” (м. Одеса, 23-25 травня 2003 р.).

Публікації. Основні положення і висновки дисертації викладені у восьми наукових статтях, в тому числі 6 статей опубліковані у фахових виданнях. Усі опубліковані праці є авторськими.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів та восьми підрозділів, висновків, списків посилань та використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 205 сторінок, у тому числі 173 сторінки становить основний текст роботи, 15 сторінок - список посилань (163 найменування) та 17 сторінок - перелік використаних джерел (197 найменувань). Дисертація містить одну схему, одну таблицю, а також п'ять актів впровадження результатів дисертації.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовується актуальність теми дослідження, її зв'язок з науковими програмами, формулюється мета і завдання дослідження, розкривається наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, наводяться дані щодо їх апробації.

Розділ перший “Загальна теоретико-правова характеристика відповідальності посадових осіб органів виконавчої влади” складається з трьох підрозділів.

У першому підрозділі “Державно-управлінські відносини в органах виконавчої влади як сфера функціонування інституту адміністративної відповідальності” досліджуються підстави притягнення до відповідальності в органі виконавчої влади як цілісній, динамічній управлінській системі. Показується, що у процесі виникнення публічно-правових відносин, забезпечується цілеспрямований вплив на цю систему не тільки зсередини органу управління, з боку її підсистем, а і, значною мірою, ззовні - з боку громадян, юридичних осіб та органів влади. Зазнаючи внутрішнього та зовнішнього впливу, ця система, у свою чергу, спричиняє зворотній вплив на решту суспільства. Тому, в умовах проведення кардинальних суспільних реформ, якість роботи зазначених органів повинна значно підвищуватися, набувати відповідного правового забезпечення, невід'ємною складовою якого є розроблення та затвердження посадових інструкцій для державних службовців із чітким визначенням в них персональної відповідальності за виконання посадових функцій. Визначення оптимального обсягу відповідальності за кожним державним службовцем повинно балансуватися обсягом повноважень і засобів для успішної реалізації покладених на нього функціональних обов'язків, що за умови якісного контролю за цими вимогами унеможливить порушення законодавства. Підкреслюється необхідність поліпшення механізму виявлення причин вчинення службових проступків, умов їх можливого приховування, чого, значною мірою, можна досягти у разі реалізації функції аналізу наслідків внутрішнього контролю.

Звертається увага на те, що за сучасних суспільних перетворень в Україні стає можливим реалізація трансформованого “ефекту Токвілю”, що проявляється у тому, що зростання політичних і економічних свобод супроводжується активним соціальним розшаруванням та поширенням корупції серед державних службовців. З огляду на це визначається діалектична суперечність, що об'єктивно утворилась і поглиблюється в Україні: поступове просування України в напрямі демократизації та ринкових реформ розширює права та свободи громадян у їх самовизначенні та накопиченні приватних капіталів, але цей процес, водночас супроводжується поширенням корупції в органах виконавчої влади. В роботі паралельно сформульовані й інші суперечності, які, зважаючи на їх, значною мірою, суб'єктивну природу, можна усунути шляхом удосконалення інституту адміністративної відповідальності, а саме:

між активними заходами структурно-функціонального вдосконалення системи управління органів виконавчої влади і статикою системи адміністративної відповідальності її суб'єктів, яка залишилась на попередньому, суспільно застарілому рівні;

між конституційно закріпленими правами громадян і відсутністю чітких санкцій у нормах адміністративної відповідальності щодо державних службовців органів виконавчої влади, їх посадових осіб за порушення цих прав;

між проголошеними принципами правової держави, зокрема рівністю всіх перед законом і активним використанням посадовими особами органів виконавчої влади недосконалостей норм адміністративної відповідальності з метою її уникнення.

У другому підрозділі “Посадова особа органу виконавчої влади як суб'єкт адміністративної відповідальності”, зважаючи на те, що прийняття управлінського рішення, як основного продукту управлінської діяльності, покладається саме на посадових осіб, дослідження спрямовувалося у напрямі розв'язання проблем адміністративної відповідальності саме цієї категорії державних службовців. Проведене дисертаційне дослідження дозволило зробити висновок, що не існує законодавчо визначеного поняття “посадова особа державної служби”, що заважає урахуванню специфіки їх управлінської праці. Розглядаються розбіжності у термінах “посадова особа” та “службова особа”, зважаючи на їх паралельне використання у законодавстві.

Проводиться аналіз спеціальних ознак поняття “посадова особа”, за наслідками якого посадова особа органу виконавчої влади визначається як службовець, наділений державно-владними повноваженнями щодо здійснення юридично значимих управлінських дій, внаслідок яких виникають, змінюються чи припиняються управлінські правовідносини, а також особа, яка постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням виконує функції представника органу виконавчої влади щодо забезпечення виконання прийнятих рішень.

У третьому підрозділі “Стан адміністративно-правового регулювання відповідальності посадових осіб органів виконавчої влади” увага зосереджується на розгляді чинних нормативно-правових актів, що стосуються адміністративної відповідальності, з'ясуванні складу адміністративного проступку, висвітленню єдності його ознак, що характеризують об'єкт і суб'єкт проступку, його об'єктивну і суб'єктивну сторони. Досліджується практика застосування адміністративних норм щодо державних службовців органів виконавчої влади. Цей аналіз підтверджується поданими у динаміці статистичними даними, що дає змогу виявити суттєві прогалини у відповідних нормах вітчизняного законодавства та їх правозастосуванні, суперечність, нерозвинутість таких норм при застосуванні їх щодо державних службовців органів виконавчої влади.

Робиться загальний висновок про негативний вплив застарілих норм права на дієвість сучасного інституту адміністративної відповідальності, ефективність боротьби з корупцією, гармонізацію вітчизняного права із нормами розвинутих країн Європи. Звертається увага на недоліки процедурного характеру під час притягнення до адміністративної відповідальності, внаслідок чого значна кількість правопорушників, в тому числі корупціонерів, уникає покарання. Аналізуються можливості імплементації у законодавство України окремих видів стягнень, які успішно застосовуються в розвинутих ринкових державах.

Розділ другий “Основні засади побудови системи заходів відповідальності посадових осіб органів виконавчої влади” складається з трьох підрозділів.

У першому підрозділі “Визначення поняття посадової відповідальності та принципів системи спеціальних заходів відповідальності посадових осіб органів виконавчої влади” наголошується, що одним зі шляхів усунення перелічених у попередньому розділі суперечностей є набуття понятійним апаратом інституту адміністративної відповідальності більшої визначеності, і, зважаючи на тенденції розвитку норм міжнародного права, його оновлення. Сформульований висновок, що, з огляду на специфіку управлінської праці, визначення юридичної відповідальності є невід'ємним від таких її складових, як обов'язки і права. У разі вчинення службового правопорушення винна посадова особа зазнає стягнень особливого майнового та іншого характеру, обсяг та порядок накладення яких передбачений законом.

Застосовуючи системний підхід до побудови спеціального понятійного апарату, здійснюється перехід від загальних методологічних принципів до питання визначення поняття “посадова відповідальність у сфері виконавчої влади”, за допомогою якого висвітлюється адміністративно-правова природа окремих некримінальних (у контексті дослідження) видів юридичної відповідальності у сфері виконавчої влади, оскільки вони мають єдиний об'єкт - адміністративно-правові відносини, учасниками яких є посадові особи органів виконавчої влади.

Наступним етапом дисертаційного дослідження стало визначення принципів побудови системи спеціальних адміністративних і дисциплінарних стягнень щодо державних службовців органів виконавчої влади, до яких були віднесені:

принцип прив'язки стягнень до провідних інтересів державних службовців і традиційних методів управлінської діяльності шляхом створення таких їх, що мають як адміністративний, так і кар'єрно-фінансовий, а також запобіжно-виховний характер, тобто, на відміну від чинних, здатних більш комплексно впливати на свідомість державного службовця;

принцип поступового посилення впливу;

принцип залежності стягнення від службового статусу правопорушника, відповідно до якого до винної особи має застосовуватися або особлива відповідальність (до державних службовців), або особлива підвищена відповідальність (до посадових осіб державної служби), або загальноправова відповідальність (до тих, хто працює за трудовими договорами);

принцип передбачення у адміністративних стягненнях заходів додаткового морально-психологічного впливу через оприлюднення факту вчинення службового проступку та застосованих у зв'язку з цим до винної особи (осіб) конкретних видів стягнень (письмове інформування постраждалих юридичних і фізичних осіб; оприлюднення інформації у професійних колах, повідомлення у засобах масової інформації).

У другому підрозділі “Концептуальні засади вдосконалення інститутів адміністративної та дисциплінарної відповідальності посадових осіб органів виконавчої влади” здійснюється подальший розвиток спеціального термінологічного апарату через визначення нових понять адміністративної та дисциплінарної відповідальності посадових осіб органів виконавчої влади. Відправним моментом для цих понять стає використання сформульованого здобувачем поняття “посадова відповідальність у сфері виконавчої влади”.

Оскільки на практиці єдиною підставою настання адміністративної відповідальності є адміністративний проступок, дослідження було спрямовано на розробку відповідних понять. В контексті дослідження адміністративний проступок посадової особи органу виконавчої влади був визначений як протиправне, винне діяння, яке посягає на права і свободи громадян, юридичних осіб, власність, на встановлений порядок управління, вчинене цією особою всупереч службовим обов'язкам і правам і за яке законом передбачено адміністративну відповідальність.

Розроблено також поняття “дисциплінарний проступок посадової особи органу виконавчої влади” - це протиправне, винне невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків; невикористання для поставлених цілей посадових прав; перевищення повноважень; порушення обмежень, пов'язаних із проходженням державної служби, а також вчинення діяння, яке порочить звання державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює, за що законом передбачено дисциплінарну відповідальність.

Підрозділ завершується рядом пропозицій щодо включення до законодавства про державну службу нових спеціальних видів адміністративних та дисциплінарних стягнень.

У третьому підрозділі “Створення системи адміністративних та дисциплінарних стягнень за вчинення службових проступків посадовими особами органів виконавчої влади” сформульовані принципи побудови такої системи використовуються для її схематичного зображення.

Висвітлені обов'язкові умови щодо запровадження спеціальних стягнень - наявність статусу державного службовця та доведеність службового характеру його провини. У разі особистої провини, державний службовець має притягатися до адміністративної та дисциплінарної відповідальності у загальноправовому порядку. Під службовою провиною пропонується розуміти будь-які неправомірні дії, вчинені державним службовцем, за винятком випадків особистої провини, не пов'язаних із виконанням службових обов'язків.

Адміністративні і дисциплінарні стягнення для державних службовців і окремо їх посадових осіб групуються залежно від їх характеру на такі:

запобіжно-виховні (спрямовані на виховання у державного службовця більш вимогливого ставлення до роботи, не позбавляючи посадову особу її особливого статусу і не завдаючи їй матеріальних утисків);

кар'єрно-фінансові (впливатимуть як на матеріальні інтереси державного службовця, так і погіршуватимуть його статусне положення в органі влади);

службово-припиняючі (завдаватимуть обмежень переважно статусу винної особи, оскільки в них закладено найбільший професійний та публічний осуд).

Відповідно вищевикладеним принципам побудови системи спеціальних стягнень, і адміністративні і дисциплінарні стягнення містять такі їх окремі види, що стосуються лише посадових осіб державної служби, забезпечуючи їх (на відміну від загальноправової - для працюючих на умовах трудового договору та особливої відповідальності державних службовців) особливу, підвищену відповідальність. Таким чином теоретично реалізуються положення Концепції адміністративної реформи в Україні - необхідність поділу службових відносин в системі органів виконавчої влади на публічно-правові та приватно-правові, щодо інститутів адміністративної та дисциплінарної відповідальності.

Розділ 3 “Засоби виявлення і запобігання вчиненню правопорушень посадовими особами органів виконавчої влади” складається з двох підрозділів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

Старцев О.В. Актуальні проблеми юридичної відповідальності посадових осіб у сфері управлінської діяльності//Право України. - 2000. - №11. - С.112-114.

Старцев О.В. Посадова особа - державний службовець як суб'єкт юридичної відповідальності//Підприємництво, господарство і право. - 2001. - №4. - С.73-76.

Старцев О.В. Удосконалення заходів дисциплінарної відповідальності посадових осіб органів виконавчої влади України в умовах реформування державної служби//Підприємництво, господарство і право. - 2001. - №11. - С.44-47.

Старцев О.В. Проблеми вдосконалення порядку проведення службового розслідування та прийняття рішення у дисциплінарній справі в Україні//Підприємництво, господарство і право. - 2001. - №12. - С.49-52.

Старцев О.В. Питання вдосконалення інституту адміністративної відповідальності посадових осіб органів виконавчої влади України//Підприємництво, господарство і право. - 2002. - №10. - С.59-63.

Старцев О.В. Юридична відповідальність посадових осіб органів виконавчої влади //Вісник прокуратури. - 2003. - №4. - С.81-86.

Старцев О.В. Удосконалення відповідальності державних службовців як необхідна передумова демократизації українського суспільства//Зб. наук. пр. - Суми: ВВП “Мрія” ЛТД, “Ініціатива”, 2000. - С.241-243.

Старцев О.В. Про поняття посадової відповідальності державних службовців у сфері виконавчої влади//Зб. наук. пр. - Київ: ТОВ “АДЕФ-Україна, 2003. - С. 278-281.

АнотаціЇ

Старцев О.В. Адміністративно-правове регулювання відповідальності посадових осіб органів виконавчої влади. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Національна академія державної податкової служби України, Ірпінь, 2004.

У дисертації визначаються нові спеціальні терміни щодо адміністративної відповідальності посадових осіб органів виконавчої влади України. Вводиться комплексне поняття посадової відповідальності та визначаються її елементи.

Розроблені засади нової системи адміністративних та дисциплінарних стягнень відповідно до Концепції адміністративної реформи в Україні.

Накреслюються шляхи удосконалення порядку проведення службового розслідування стосовно державних службовців; теоретично обгрунтовується необхідність запровадження та визначаються основні засади інституту правового нагляду за діями державних службовців, які працюють на ділянках із підвищеним ризиком вчинення корупційних правопорушень.

На підставі теоретичних висновків та аналізу чинного законодавства, міжнародного досвіду розроблені та внесені пропозиції про комплексне вдосконалення інституту адміністративної відповідальності посадових осіб органів виконавчої влади.

Ключові слова: державна служба, орган виконавчої влади, посадова особа, посадова відповідальність у сфері виконавчої влади, адміністративна відповідальність, дисциплінарна відповідальність, службове розслідування, корупційне правопорушення, правовий нагляд.

Старцев А.В. Административно-правовое регулирование ответственности должностных лиц органов исполнительной власти. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 - теория управления; административное право и процесс; финансовое право; информационное право. - Национальная академия государственной налоговой службы Украины, Ирпень, 2004.

В диссертации проведены исследования, имеющие целью уточнение существующих и разработку новых понятий терминологического аппарата института государственной службы и административной ответственности, а именно: проведен анализ специальных признаков понятия “должностное лицо” и разработано определение понятия “должностное лицо государственной службы”; введено новое комплексное понятие “должностная ответственность в сфере исполнительной власти”, которое послужило основой для разработки ряда специальных терминов, в частности, понятий административного проступка и административной ответственности применительно к должностному лицу органа исполнительной власти, заложив в них категории “права” и “обязанности” как неотъемлемые составные управленческого труда.

Руководствуясь положениями Концепции административной реформы в Украине, разработаны принципы и основы новой системы специальных административных и дисциплинарных взысканий для государственных служащих органов исполнительной власти и отдельно их должностных лиц. Обязательными условиями применения данной системы определены доказанность служебного характера вины служащего и наличие у него статуса государственного служащего.

Выделив государственных служащих в отдельную категорию работающих и отделив их таким образом от работающих по трудовому контракту, в систему взысканий была заложена возможность практической реализации в части института административной ответственности раздела служебных отношений на публично-правовые и частно-правовые.

Система административных взысканий предполагает группировку их конкретных видов на следующие:

предупредительно-воспитательные (направлены на воспитание у государственного служащего более требовательного отношения к работе, не затрагивая его должностного статуса и не нанося материального ущемления);

карьерно-финансовые (оказывают влияние как на материальные интересы государственного служащего, так и на его статусное положение в органе власти);

служебно-прекращающие (причиняют ущерб статусному положению виновного в административном проступке, предполагают наибольшее профессиональное и общественное осуждение).

Система позволит увязать статусное положение работающего в органе исполнительной власти с уровнем его ответственности за ненадлежащее исполнение (либо неисполнение) должностных функций и предполагает закрепление за работающими по трудовому договору, государственными служащими и должностными лицами государственной службы соответственно - общеправовой, особой и особой повышенной административной ответственности.

В диссертации также исследуются пути усовершенствования порядка проведения служебного расследования как одного из недостаточно эффективно работающего механизма внутреннего выявления служебных проступков в системе исполнительной власти.

Рассматривая орган исполнительной власти как целостную, динамичную управленческую систему, на которую активно влияет ряд не только внутренних, но и внешних факторов, среди которых контролирующие органы, в работе выдвигается идея создания нового института - правового надзора Главного управления государственной службы. Автором разработаны основы правового надзора и заострено внимание на его принципиальных отличиях от общего надзора прокуратуры.

По итогам диссертационного исследования сделан вывод о том, что усовершенствование норм административной ответственности государственных служащих органов исполнительной власти необходимо осуществлять по трем программным направлениям:

Разработки и законодательного закрепления специального терминологического аппарата.

Разработки новых принципов и построения на их основе специальной системы административных взысканий, которая должна обеспечить более социально справедливый уровень ответственности государственных служащих перед обществом, прозрачность законоприменения.

Усовершенствования механизма внутреннего и внешнего выявления служебных проступков и коррупционных правонарушений.

На основе теоретических выводов, анализа действующего законодательства и международного опыта разработаны и внесены конкретные предложения о комплексном усовершенствовании законодательства в части института административной ответственности должностных лиц органов исполнительной власти, борьбы с коррупцией, развития концептуальных положений по проведению административной и правовых реформ в Украине.

Ключевые слова: государственная служба, орган исполнительной власти, должностное лицо, должностная ответственность в сфере исполнительной власти, административная ответственность, дисциплинарная ответственность, служебное расследование, коррупционное правонарушение, правовой надзор.

Startsev A.V. Administrative-Legal Regulation of the Responsibility of Officials of Enforcement Authorities. - The Manuscript.

Thesis is submitted for a Candidate's degree in jurisprudence on a speciality 12.00.07 - the theory of management; the administrative law and process; the financial law; the informational law. - The National Academy of State Tax Service of Ukraine, Irpin, 2004.

In the dissertation the new special terms concerning the administrative responsibility of officials of enforcement authorities of Ukraine are defined. The complex concept of the official responsibility is entered and its elements are defined.

Bases of new system administrative and disciplinary punishments are developed according to the Concept of administrative reform in Ukraine.

Ways of improvement of realization of service investigation concerning civil servants are planned; necessity of introduction and the general bases of institute of legal supervision of actions of civil servants which work on sites with the raised risk of fulfilment of corruption offences are theoretically proved and determined. Questions of increase of efficiency of educational process are investigated with the purpose of reception by civil servants of base legal education.

On the basis of theoretical conclusions and the analysis of the current legislation, the international experience offers on complex improvement of institute of the administrative responsibility of officials of enforcement authorities are developed and brought.

Key words: public service, enforcement authority, the official, the official responsibility, the administrative responsibility, the disciplinary responsibility, service investigation, a corruption offence, legal supervision.

Размещено на Allbest.ru