Провадження слідчого огляду

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

ПЛАН

Вступ

Аналіз теоретичних положень кримінально-процесуального огляду

Аналіз нормативно-правових актів та практики з теми

Аналіз анкетного опитування

Висновок

Список літератури

ВСТУП

Одним з основних, специфічних та найскладніших видів діяльності правоохоронних органів є повне та швидке розкриття і розслідування злочинів та викриття винних у злочинній діяльності. Останнім часом злочинність в Україні має тенденцію до стабілізації, що зумовлюється поєднанням законодавчих й організаційних заходів та наукових розробок, спрямованих на підвищення результативності розслідування взагалі й удосконалення проведення окремих слідчих дій зокрема. Особливе місце серед усіх слідчих дій, спрямованих на збирання інформації зі слідів-відображень, займає слідчий огляд.

Під час проведення досудового розслідування слідчий огляд є поширеною слідчою дією, про що свідчить вивчення кримінальних справ. Так, під час монографічного дослідження доктором юридичних наук Чаплинським К.О. було вивчено 730 кримінальних справ та визначено, що під час розслідування злочинів проти особи, власності слідчі огляди проводились у 100 % випадків [15, с.11].

Значення слідчого огляду під час проведення досудового розслідування надзвичайно велике. Вказана слідча дія дозволяє слідчому безпосередньо сприймати місце події, об'єкти з метою виявлення слідів злочину та з'ясування обставин події, що мають значення для кримінальної справи, скласти уявлення про механізм злочину та особу злочинця, висунути слідчі версії та правильно визначити напрямки розслідування. Від своєчасності та якості проведення слідчих оглядів у багатьох випадках залежить успіх у розкритті та розслідуванні злочинів.

Вагомий внесок у розробку наукових основ проведення слідчого огляду зробили відомі вчені-криміналісти та процесуалісти, зокрема В.П. Бахін, Р.С. Бєлкін, І.Є. Биховський, Г.І. Грамович, С.П. Єфимичев, В.П. Колмаков, В.С. Кузьмичов, Н.І. Кулагін, Є.І. Макаренко, Г.А. Матусовський, В.І. Попов, М.В. Салтевський, В.М. Тертишник, Ю.Д. Федоров, В.Ю. Шепітько, І.М. Якимов, М.П. Яблоков, О.Ю. Ямпольський та багато інших.

Працівники правоохоронних органів, зокрема слідчі, оперуповноважені, експерти, дільничні інспектори міліції, повинні широко застосувати весь арсенал загальних та спеціальних методів криміналістики, особливо техніко-криміналістичних засобів і методів роботи зі слідами та іншими речовими об'єктами, що дозволить ефективно та якісно проводити дану слідчу дію.

Наведені вище обставини свідчать про актуальність даної теми дослідження.

Метою дослідження є комплексний аналіз чинного законодавства, наукових праць, проблемних питань щодо провадження слідчого огляду.

Об'єктом дослідження є правовідносини, що виникають під час провадження слідчого огляду у кримінальному процесі України.

Предметом дослідження є передбачена кримінально-процесуальним законодавством слідча дія - огляд.

Отже, у курсовій роботі розглянемо процесуальний порядок слідчої дії - огляду.

АНАЛІЗ ТЕОРЕТИЧНИХ ПОЛОЖЕНЬ КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ОГЛЯДУ

З метою виявлення слідів злочину та інших речових доказів, з'ясування обстановки злочину, а також інших обставин, які мають значення для справи, слідчий проводить огляд місцевості, приміщення, предметів та документів.

Огляд - це слідча дія, в ході якої виявляються, безпосередньо сприймаються, оцінюються і фіксуються стан, властивості та ознаки матеріальних об'єктів з метою отримання фактичних даних, що мають значення для встановлення істини у кримінальній справі. [6, с.129]

Мета слідчого огляду: а) виявлення слідів, речових доказів-носіїв інформації; б) ймовірне з'ясування механізму злочину чи інших обставин, що мають доказове значення; в) фіксація всього виявленого в тій послідовності й у тому вигляді, в якому воно спостерігалося під час проведення дії (ст. 195 КПК).

До інших обставин, що мають значення для справи, може належати виявлення фактів, що дозволяють вирішити низку питань: чи вчинений злочин там, де провадиться огляд; хто міг бачити, чути, що відбувається на місці події; тривалість перебування і кількість осіб, мотиви, способи дій, шляхи проникнення і відходу злочинців.

Результативний огляд дозволяє одержати вихідні дані для перебудови як загальних, так і окремих слідчих версій, які, у свою чергу, є основою планування в кримінальній справі.

За об'єктами, що досліджуються виділяють такі види огляду:

а) огляд місця події;

б) огляд приміщення й ділянок місцевості, які не є місцем події;

в) огляд предметів (речових доказів);

г) огляд документів;

д) огляд трупа;

є) огляд тварин;

ж) огляд житла чи іншого володіння особи, які стали місцем події

злочину[14, с.204].

Підставою для проведення огляду є надходження до компетентного органу даних, які дозволяють передбачити, що в результаті даної слідчої дії можуть бути отримані докази по справі.

Для провадження слідчого огляду (окрім огляду житла чи іншого володіння особи) закон не потребує винесення окремої постанови слідчого. Дана слідча дія, як правило, не має примусового характеру й регламентується законом найбільш оптимальним чином без зайвої деталізації.

Рішення про проведення огляду закон не вимагає оформляти постановою. Разом з тим КПК (ч.ч. 4-6 ст. 190) передбачає особливі юридичні підстави для проведення такого різновиду даної слідчої дії, як огляд житла або іншого володіння особи, що, як правило, повинне провадитись за мотивованою постановою судді, що складається в порядку, встановленому ч.5 ст. 177 КПК. І з цього правила закон передбачає деякі виключення, а саме: а) у разі невідкладності, пов'язаної з порятунком людей і майна; б) безпосереднє переслідування осіб, підозрюваних у вчиненні злочинів; в) за наявності письмової згоди власника; г) якщо була заява цієї особи або повідомлення особи про вчинений щодо неї злочин, але у разі відсутності цієї особи або неможливості одержати від неї згоду на невідкладний огляд житла або іншого володіння, огляд житла або іншого володіння особи також може бути проведений і без постанови судді[10, с.348].

Для проведення у невідкладних випадках огляду місця події в житлі чи іншому володінні особи, який здійснюється за її заявою або повідомленням про вчинений щодо неї злочин, а так само у разі відсутності цієї особи або неможливості отримати від неї згоди на проведення невідкладного огляду місця події, рішення суду не потрібне.

У передбачених випадках слідчий у протоколі огляду обов'язково зазначає причини, що зумовили проведення огляду без постанови судді, та протягом доби з моменту проведення цієї дії повідомляє про здійснений огляд житла чи іншого володіння особи та його наслідки прокурору, який здійснює нагляд за попереднім слідством.

При огляді житлового приміщення чи іншого володіння особи в примусовому порядку копія протоколу огляду має вручатись особі, у володінні якої проводжувався огляд.

Огляд місця події і виявлених там предметів, речових доказів, трупа - одна слідча дія, і вона оформляється одним протоколом. Проте, це не виключає наступного самостійного і більш детального огляду предметів, документів, виявлених при огляді місця події.

Огляд проводиться в присутності не менше двох понятих і, як правило, удень.

Слідчий може запросити для участі в огляді спеціалістів, не заінтересованих в результатах справи. Недопустимо принижувати честь і гідність осіб, що беруть участь у проведенні даної слідчої дії, а також інших осіб, що були присутні там; не можна ставити під загрозу здоров'я й життя осіб, які беруть участь у проведенні огляду.

Співробітники ОВС, СБУ, податкової міліції зобов'язані вжити заходів до охорони місця події, збереження обстановки на ньому до прибуття слідчого, у процесі проведення огляду вони виконують вказівки слідчого.

Начальник слідчого підрозділу, а також прокурор мають право бути присутніми при огляді, давати вказівки слідчому, які для нього є обов'язковими.

Обвинувачений, підозрюваний і потерпілий мають право заявляти клопотання про проведення огляду і про допуск їх до участі в його проведенні.

У проведенні огляду може брати участь також і захисник обвинуваченого, підозрюваного, якщо він допущений до участі в справі і якщо огляд провадиться по заявленому ним або його підзахисним клопотанню (п.4 ч.2 ст.48 КПК).

Предмети і документи, виявленні в ході оглядів, що підлягають направленню на судову експертизу, необхідно належним чином упакувати і опечатати, відбивши це в протоколі.

Слідчий, який провадить огляд, здійснює його в такій послідовності:

1) роз'яснює учасникам огляду їхні права і обов'язки;

2) в разі необхідності повідомляє учасників про застосування науково-технічних засобів;

3) оглядає об'єкт (приміщення, труп, предмет тощо);

4) складає протокол (в разі необхідності і додатки до нього);

5) ознайомлює учасників огляду з протоколом;

6) в разі надходження від учасників огляду зауважень і доповнень вносить їх до протоколу;

7) разом із учасниками підписує протокол[6, с.203].

Усі види огляду провадяться за загальним процесуальним порядком і за єдиною методикою.

АНАЛІЗ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ ТА ПРАКТИКИ З ТЕМИ

Відповіді на питання

Які види оглядів провадяться органом дізнання та слідчим ОВС під час досудового слідства?

Під час досудового слідства органом дізнання та слідчим ОВС провадять такі види оглядів: огляд місця події; огляд місцевості і приміщень поза місцем події; огляд предметів; огляд документів; зовнішній огляд трупа; огляд тварин.

Які процесуальні документи складаються слідчим, органом дізнання під час огляду?

Під час огляду слідчим, органом дізнання, складаються такі процесуальні документи як протокол огляду та постанова про проведення огляду житла чи іншого володіння особи(Додаток 6,7,8,9). Протокол огляду складається з дотриманням вимог ст. 85 КПК України та описом у ньому всіх слідчих дій слідчого під час огляду в тій послідовності, в якій це відбувалося, описом усього вилученого в такому вигляді, в якому це спостерігалося в момент огляду. Слідчий фіксує обстановку в тому вигляді, в якому вона ним виявлена. Залежно від виду огляду протоколи можуть бути названі: «Протокол огляду місця події»(Додаток 3), «Протокол огляду місцевості», «Протокол огляду приміщення», «Протокол огляду предметів»(Додаток 5), «Протокол огляду документів»(Додаток 2) та ін.

Яким чином відображається у протоколі роз'яснення прав учасникам огляду?

Перед початком огляду, відповідно до статті 127 КПК України, понятим роз'ясняється їх обов'язок засвідчити підписом відповідність записів у протоколі виконаних дій, під час проведення яких вони були присутні, а також право робити зауваження з приводу проведених дій, що підлягають занесенню до протоколу.

Якщо для участі в огляді запрошений фахівець, то слідчий перед початком слідчої дії засвідчується в його особистості та компетенції, з'ясовує ставлення до підозрюваного (обвинуваченому) і потерпілому, роз'яснює йому права і обов'язки, попереджає про кримінальну відповідальність за відмову або ухилення від виконання своїх обов'язків.

Залученим до участі в огляді обвинуваченому, підозрюваному, потерпілому, свідку слідчий роз'яснює їх права і обов'язки, уточнює їх роль і межі участі в огляді.

Проаналізувавши процесуальні документи, а саме протокол огляду трупа (Додаток 1), протокол огляду документа (Додаток 2), протокол огляду місця події (Додаток 3, 4), протокол огляду предметів (Додаток 5), я побачила, що в кожному з них у вступній частині протоколу всім учасникам огляду роз'яснено порядок його проведення, їхнє право бути присутніми при всіх діях, які проводяться під час огляду, робити заяви та зауваження з приводу проведеної слідчої дії, які підлягають обов'язковому занесенню до протоколу.

Понятим, крім цього, згідно ст.127 КПК України, роз'яснено їхній обов'язок бути присутніми при провадженні слідчої дії та своїми підписами засвідчити відповідність записів у протоколі виконаним діям.

Спеціалістам роз'яснюються їхні права, обов'язки та відповідальність, передбачені ст.1281 КПК України. Також їх попереджають про відповідальність за відмову або ухилення від виконання своїх обов'язків.

Які додатки складаються слідчим та особою, що провадить дізнання під час огляду?

При оглядах місцевості і приміщень слідчий має право в необхідних випадках провадити виміри, складати плани, креслення, робити зліпки виявлених слідів ніг, рук та ін. Плани, креслення, схеми, фотографії та відеострічки є додатками до протоколу, але протокол не замінюють. Всі ці додатки, як і протокол огляду, підписуються слідчим, понятими і всіма особами, що брали участь в огляді[15, с.46].

Зробивши аналіз процесуальних документів, я побачила, що до багатьох з них додаються схеми, фото таблиці. Такі додатки є: в протоколі огляду трупа (Додаток 1), а саме складена схема огляду місця події й трупа та фото таблиця на 10 аркушах; в протоколі огляду місця події (Додаток 4) - схема місця події і фото таблиця; в протоколі огляду предметів (Додаток 5) - фото таблиця на 3 аркушах.

Дослідивши протоколи огляду місця події з фото таблицями, можна дійти висновку, що не всі фото таблиці відповідають змісту протоколу. Основною причиною цього є явне недотримання співвідношення розмірів зображених об'єктів, а також те, що найпростіші, елементарні навички у складанні таких документів відсутні у багатьох слідчих і співробітників органів дізнання. Такі схеми не тільки не сприяють з'ясуванню обстановки досліджуваної події, але й, навпаки, дезорієнтують тих осіб, які не сприймали її безпосередньо.

Хто найчастіше приймає участь у проведенні огляду слідчим та особою, що провадить дізнання?

Участь у проведенні огляду слідчим та особою, що проводить дізнання, найчастіше приймають прокурор, начальник слідчого відділу, поняті та спеціаліст.

Слідчий - керівник і основний виконавець всіх дій, які проводяться під час огляду; Орган дізнання може проводити огляд місця події відповідно з приписами, які містяться у ч. 1 ст. 104 КПК України. Прокурор або начальник слідчого відділу мають право проводити огляд місця події самостійно. Однак, якщо вони присутні при огляді місця події, що проводиться слідчим, то вони не повинні підміняти слідчого, обмежувати його процесуальну самостійність.

Поняті зобов'язані засвідчити факт, зміст і результати дій, при проведенні яких вони були присутні. 
Спеціаліст бере участь в огляді місця події, коли під час огляду слідчому необхідна консультація з приводу спеціальних знань. При огляді трупа обов'язково в якості спеціаліста, як правило, залучається судовий медик, а у виключних випадках може бути і лікар.

Чи виникають проблемні питання щодо залучення понятих? За яких обставин питання залучення понятих є проблемним? Які шляхи вирішення цих питань вбачають працівники практичних підрозділів?

Так, питання щодо залучення понятих є проблемним.

Проблема виникає тоді, якщо місце події знаходиться на значному віддаленні від населених пунктів, або огляд відбувається у нічний час тощо, тоді слідчий повинен забезпечити доставку понятих. У слідчій практиці нерідкими є випадки, коли початок проведення огляду місця події затягується в зв'язку з тим, що не вдається залучити до огляду понятих на місці.

Для вирішення цих питань працівники практичних підрозділів понятих заздалегідь підбирають і доставляють з іншого місця.

Яку кількість понятих запрошують як правило під час проведення огляду?

Всі види слідчого огляду проводяться в присутності понятих. Понятих не повинно бути менше двох. Як поняті запрошуються особи, не заінтересовані в справі. Понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники органів дізнання і досудового слідства. При проведенні огляду слідчий звертає увагу понятих на обставини, які повинні бути зафіксовані в протоколі огляду. При проведенні огляду можуть також бути присутнім підозрюваний, свідок, потерпілий, інші особи. Беручи участь в огляді, ці особи можуть звертати увагу слідчого на необхідність відображення в протоколі тих чи інших обставин, що мають на їхню думку значення для розслідуваної ним справи. Також до участі в огляді може бути притягнутий і фахівець. Він надає допомогу слідчому у виявленні і закріпленні доказів. Також він може давати пояснення, з приводу обставин, пов'язаних з їх виявленням. При огляді трупа обов'язково також присутність судово - медичного експерта[14, с.300].

Порядок яких слідчих дій є близьким до порядку проведення огляду?

До порядку проведення огляду близьким є порядок проведення слідчого обшуку та виїмки. Обшук і виїмка схожі з оглядом за видом об'єктів, де проводяться ці дії, і за об'єктами безпосереднього пошуку і вилучення - це люди і речі. Незважаючи на схожість об'єктів обшуку і огляду, вони розрізняються за правовою природою. Об'єкти обшуку і виїмки завжди перебувають у володінні певних осіб або установ, організацій, підприємств. Вилучення їх у ході обшуку і виїмки є примусовим актом.[11, с.347]

Основною характеристикою, яка покладається в основу розмежування огляду і обшуку є те, що під час огляду слідчому забороняється ,,оглядаючи все, старанно шукати кого-, що-небудь''. У зв'язку з цим слідчому має бути заборонено розкривати замкнені приміщення і сховища, якщо власник відмовляється їх відкрити. Таким чином, перше правило провадження огляду має бути сформульоване так: «Під час провадження огляду слідчому забороняється здійснювати пошукові дії, пов'язані із розкриванням замкнених приміщень і сховищ, якщо власник відмовляється їх відкрити».

Єдиною відмінністю огляду від обшуку є те, що огляд місця події може проводитись до порушення кримінальної справи.

Чи виникають проблеми щодо розмежування цих слідчих дій з оглядом у практичній діяльності?

Діяльність слідчого при проведенні слідчого огляду і слідчого обшуку здебільшого збігається. І в першому і в другому випадках проводиться пошук, дослідження та оцінка знайденого, тому на практиці трапляються помилки, і замість огляду проводять обшук чи навпаки.

Скажімо, в крамниці спалахнула пожежа. Після її ліквідації з'ясувалося, що в двох господарських приміщеннях всі речі згоріли, а три приміщення, котрі були на замок, залишилось неушкодженими. Є підозра, що в цих приміщеннях зберігаються підроблені спиртні напої і покупки з наркотичними речовинами. Яку слідчу дію необхідно провести? На думку автора, огляд місця події в приміщеннях, де сталася пожежа, й обшук у зачинених приміщеннях.

При проведенні обшуку замість огляду закон порушується вдвічі. По-перше, власник приміщення, власник приміщення, місця, в якому проводиться ця слідча дія, позбавлений права видавати речі та документи, які підлягають вилученню, що є обставиною, котра пом'якшує його вину. По-друге, слідчий не має права відкривати замкнені приміщення і сховища, це характерно тільки для обшуку.

Таким чином, у кожному конкретному випадку слідчий повинен чітко встановити, яку слідчу дію треба провести: огляд, обшук чи виїмку, який порядок проведення кожної з перелічених слідчих дій, яких наслідків слід чекати від проведення кожної конкретної слідчої дії.[13, с.180]

Які особливості порядку проведення огляду особи?

Особистий огляд може проводитися уповноваженими на те посадовими особами органів внутрішніх справ, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, воєнізованої охорони, цивільної авіації, митних установ і прикордонних військ, а у випадках, прямо передбачених законами України, також і інших органів.

Особистий огляд може провадитись уповноваженою на те особою однієї статі з оглядуваним і в присутності двох понятих тієї ж статі в приміщенні або в інших місцях, які виключають доступ сторонніх і відповідають вимогам санітарії і гігієни. поняті запрошуються особи, не заінтересовані у результатах огляду. Доступ до приміщення, де проводиться огляд, громадян, які не беруть участі у ньому, і можливість спостерігати за проведенням огляду з боку таких громадян мають бути виключені. Обстеження органів тіла громадянина, який підлягає огляду, має проводитися лише медичним працівником.

Під час проведення особистого огляду складається протокол.

Особистому огляду не підлягають Президент України, Голова Верховної Ради України, народні депутати України, Прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр України, Голова та судді Верховного Суду України, Голова та судді Конституційного Суду України, Міністр закордонних справ України, Генеральний прокурор України та члени їхніх сімей, які прямують разом з ними.

Забороняється здійснювати в одному приміщенні одночасно особистий огляд кількох осіб. При проведенні особистого огляду не допускаються дії, які принижують гідність оглядуваної особи або небезпечні для її здоров'я.

Які особливості порядку проведення огляду в житлі чи іншому володінні особи?

Огляд житла чи іншого володіння особи проводиться лише за вмотивованою постановою судді, яка виноситься з додержанням порядку, встановленого частиною п'ятою статті 177 КПК України. Постанова судді оскарженню не підлягає. І з цього правила закон передбачає деякі виключення, а саме: а) у разі невідкладності, пов'язаної з порятунком людей і майна; б) безпосереднє переслідування осіб, підозрюваних у вчиненні злочинів; в) за наявності письмової згоди власника; г) якщо була заява цієї особи про вчинений щодо неї злочин, але у разі відсутності цієї особи або неможливості одержати від неї згоду на невідкладний огляд житла або іншого володіння, огляд житла або іншого володіння особи також може бути проведений і без постанови судді.

У всіх перелічених випадках проведення огляду житла або іншого володіння особи без дозволу суду слідчий в обов'язковому порядку повинен дотримуватися наступних умов: а) у протоколі огляду вказати причини, що зумовили проведення такого огляду; б) протягом доби про проведення огляду в житлі або іншому володінні особи і його результати повідомляється прокурор, що здійснює нагляд за досудовим слідством.(ст.448 НПК КПК)

Огляд житлових приміщень може проводитися лише за умови дотримання конституційного права громадян на недоторканність житла. Гарантією реалізації цього принципу є те, що огляд житлового приміщення може бути проведений за згодою і в присутності власника будинку або дорослих членів його сім'ї. У разі незгоди і за наявності передбачених законом підстав необхідно винести відповідну постанову і зробити обшук за правилами Ч. 3 ст.168 КПК.

Мною було проаналізовано практичний документ, а саме постанову судді про проведення огляду у житлі (Додаток 6).

Даною постановою суддя оформив рішення про проведення огляду житла чи іншого володіння особи на підставі того, що виявлено факт вирощування наркотичних засобів - канабіс в домоволодінні.

Ця постанова була винесена згідно з ч.4 ст.190 КПК, за якою огляд житла чи іншого володіння особи проводиться лише за вмотивованою постановою судді.

Розцінивши вище наведене суддя виніс постанову з додержанням кримінально-процесуальних норм, яка є правильною. Ця постанова оскарженню не підлягає, оскільки підстави для проведення огляду є вагомі, а саме факт вирощування і зберігання наркотичних засобів.

Також я проаналізувала ще один практичний документ - постанову на огляд житла та іншого володіння особи (Додаток 8).

В цій постанові підставою для проведення огляду є виявлення незаконно виготовлених алкогольних напоїв та сировини для їх виготовлення у домоволодінні та інших підсобних приміщеннях.

Проаналізувавши постанову про проведення огляду житла та іншого володіння особи (Додаток 9) я виявила, що тут підставою для його проведення є виявлення реалізації паливно-мастильних матеріалів на АЗС без відповідних для цього документів дозвільного характеру на право зайняття даним видом господарської діяльності.

Підводячи підсумки по аналізу процесуальних документів (Додаток 6,8,9), я дійшла висновку, що огляд житла та іншого володіння особи проводиться тоді, коли є достатні підстави вважати, що знаряддя злочину, речі й цінності, здобуті злочинним шляхом, а також інші предмети і документи, які мають значення для встановлення істини в справі чи забезпечення цивільного позову, знаходяться в певному приміщенні або місці чи в якої-небудь особи.[2, с.116].

Чи є випадки відмови прокурора або суду у наданні дозволу щодо проведення огляду в житлі чи іншому володінні особи? Які підстави для відмови?

Прокурор або суддя може відмовити у наданні дозволу щодо проведення огляду в житлі чи іншому володінні особи.

У разі надходження до провадження суду подання, яке повинно бути погоджено з прокурором, але з ним не погоджено, суд має відмовити у його розгляді, про що виноситься вмотивована постанова. Така відмова не перешкоджає повторному зверненню до суду з того ж питання після погодження подання з прокурором.

Яким є середній строк тривалості огляду?

Загальний строк тривалості огляду законодавчо не закріплено. Його проводять в найкоротший термін. Він може бути проведений протягом години, а також продовжений до двох годин, а для більш детального огляду його може бути продовжено.

Якою є структура протоколу огляду? Які реквізити протоколу огляду є обов'язковими ?

Протокол слідчого огляду складається з трьох частин - вступної, описової та заключної.
Вступна частина містить дані про учасників огляду (прізвище, ім'я, по батькові, адресу, посаду), підстави проведення огляду, час, місце проведення тощо, умови огляду (погоду, освітлення тощо), процесуальні норми, що регламентують його проведення.

Описова частина відображає всі дії слідчого й інших учасників огляду в тій послідовності, в якій вони відбувалися. Спочатку наводять дані про матеріальну обстановку: межі, розташування об'єктів і їхні ознаки, стан внутрішньої обстановки (стін, стелі, підлоги, дверей, вікон, меблів, наявність і стан замків, засувок на дверях і вікнах), застосування спеціальних знань і техніко-криміналістичних засобів. У цій частині також описують виявлені сліди та інші речові докази послідовно за схемою: найменування, місце розташування; загальні ознаки (розмір, форма, колір, маса, маркування); індивідуальні ознаки (ознаки зносу й амортизації виробництва); сліди на них; криміналістичні способи фіксації слідів.

У заключній частині протоколу міститься: вказівка на складання планів, схем, малюнків; перелік вилучених при огляді об'єктів із зазначенням, куди вони направлені або передані на зберігання; вказівка на складання планів, схем, малюнків; вказівка, з яких слідів і яким способом, із застосуванням яких технічних засобів виготовлені зліпки, відбитки і інші копії; вказівка на застосування при огляді фото - і кінозйомки, а також звукозапису. При цьому зазначається найменування об'єкта зйомки, модель апарату, марка об'єктива, вид освітлення, назва і чутливість фото (кіно) - плівки, марка світлофільтру, спосіб зйомки, стосовно до кінозйомці і звукозапису вказується швидкість зйомки або запису; вказівка на те, що перед застосуванням технічних засобів звідси повідомили особи, що брали участь у проведенні огляду; вказівка на те, що перед застосуванням технічних засобів звідси повідомили особи, що брали участь у проведенні огляду; вказівка на те, що перед застосуванням технічних засобів звідси повідомили особи, що брали участь у проведенні огляду; зауваження і заяви понятих та інших осіб, пов'язані з проведення огляду, і прийняті по них рішення; вказівка на те, що протокол зачитаний особам, які брали участь у огляді; підпис слідчого, понятих та інших осіб, які брали участь в огляді.

З метою нерозголошення даних про особу, щодо якої застосовані заходи безпеки, у протоколах слідчих дій, передбачених статтями 95, 96, 107, 145, 170, 171, 173 та 176 цього Кодексу, обмежуються відомості про цю особу в порядку, передбаченому статтею 52-3 цього Кодексу[2, с.123].

Аналіз законодавства

Основними вітчизняними законодавчими актами, що регулюють питання проведення слідчого огляду є Конституція України (ст. 30, ст. 31), Кримінально - процесуальний кодекс ( ст. 190, ст. 191, ст.192, ст.193, ст.195 та ін.), Постанова Пленуму Верховного Суду України від 28.03.2008 р. №2. Також міжнародні правові акти, зокрема: Європейська конвенція з прав людини та основоположних свобод(ст. 5), Загальна декларація прав людини, Міжнародний пакт про громадянські та політичні права.

Проаналізувавши вищезазначену нормативну базу, що регулює проведення слідчого огляду, можна прийти до висновку, що чинне вітчизняне законодавство в цілому відповідає міжнародним правовим актам, але саме містить численні колізії та неузгодженості. Давайте розглянемо їх детальніше.

Потрібно звернути увагу, що в Конституції України кожній особі гарантується недоторканність житла. Не допускається проникнення до житла чи іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду (ст.30). Кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції. Винятки можуть бути встановлені лише судом у випадках, передбачених законом, щоб запобігти злочинові чи з'ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншим способом одержати інформацію неможливо (ст.31)[1, с.8].

Отже, в даному випадку підстави і порядок здійснення огляду пов'язано з обмеженням конституційних прав особи.

Слід звернути увагу на те, що в ст.190 КПК України не вказано, яке саме житло чи інше володіння допускається оглядати. Володіння - це надзвичайно складне поняття, яке не сприймається всіма однозначно. Тому з метою недопущення порушень прав і свобод людини при виконанні кримінально-процесуальних дій воно повинно мати чітке законодавче визначення.

Пленум Верховного Суду України «Про судову практику по справах про корисливі злочини проти приватної власності» від 28.03.2008 №2 роз'яснив, що під житлом у значенні, що вживається у ст.177, 178, 190 КПК України, необхідно розуміти: 1) особистий будинок з усіма приміщеннями, які призначені для постійного чи тимчасового проживання в них, а також ті приміщення, які хоча й не призначені для постійного чи тимчасового проживання в них, але є складовою будинку; 2) будь-яке житлове приміщення, незалежно від форми власності, яке належить до житлового фонду і використовується для постійного чи тимчасового проживання (будинок, квартира у будинку будь-якої форми власності, окрема кімната в квартирі тощо); 3) будь-яке інше приміщення або забудова, які не належать до житлового фонду, але пристосовані для тимчасового проживання (дача, садовий будинок тощо)[11].

Як «інше володіння» слід розуміти такі об'єкти, які за своїми властивостями дають змогу туди проникнути і зберігати або приховувати певні предмети. Ними можуть бути, наприклад, земельна ділянка, сарай, гараж, інші господарські будівлі та інші будівлі побутового, виробничого та іншого призначення, камера сховища вокзалу, індивідуальний банківський сейф, автомобіль тощо.

Слід звернути увагу й на те, що в ст.30 КУ йдеться про три заборони: 1) не допускається незаконне проникнення до житла чи іншого володіння особи; 2) не допускається в них незаконний огляд; 3) не допускається в них незаконний обшук інакше як за вмотивованим рішенням суду. Крім того, виходячи з вимог ст.ст. 31 та 32 Конституції, не допускається незаконне проникнення до житла чи іншого володіння особи з метою: 1) виїмки; 2) зняття інформації з каналів зв'язку; 3) застосування інших технічних засобів отримання інформації[11].

Таким чином, не допускається незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи за будь-яких обставин, а також із метою обшуку, огляду, виїмки та зняття інформації з каналів зв'язку.

Аналіз норм Загальної декларації прав людини, Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, а також справ, розглянутих Європейським судом, дає підстави стверджувати, що з точки зору міжнародно-правових актів законними можна вважати обмеження права на недоторканність житла, якщо: 1) вони мають правову основу; 2) їхні цілі є пропорційними шкоді, яка ними заподіюється; 3) діють тимчасово; 4) під час їх застосування не допускається будь-яка дискримінація; 5) є підконтрольними суду; 6) не застосовуються до кола абсолютно недоторканих прав і свобод; 7) про їх введення інформується світове співтовариство; 8) паралельно з ними існує механізм поновлення незаконно порушених прав та свобод; 9) у законі передбачена можливість їх оскарження.

Аналіз цих вимог порівняно з нормами національного законодавства свідчить про те, що з національні норми України в цілому відповідають міжнародним. Хоч у чинному КПК не існувало окремих інститутів, наприклад, оскарження особою постанови судді про обшук, огляд житла чи виїмку із житла, але в проектах нового КПК ця прогалина заповнена.

У положеннях КПК проблема недоторканості житла та іншого володіння особи розглядається лише з позиції необхідності здійснення обшуку, огляду та виїмки, а також зняття інформації з каналів зв'язку, тобто конкретних процесуальних дій. У зв'язку з цим у КПК має бути передбачений порядок отримання відповідних дозволів на проведення цих слідчих та оперативно-розшукових дій у житлі та іншому володінні особи, а також порядок їх проведення. В загальних рисах цей порядок законом передбачений, але ця надзвичайно важлива конституційна засада вимагає більшої конкретизації, оскільки кожна невизначеність може потягти негативні наслідки[4].

Таким чином, з метою удосконалення кримінального процесу, щодо внесення чіткості та ясності в правозастосуванні, законності дій усіх учасників кримінального процесу, які мають відношення до вирішення питань, пов'язаних з проникненням у житло чи інше володіння особи, в КПК слід дати визначення таких понять: «житло», «інше володіння особи», «проникнення в житло чи інше володіння особи», а також заповнити інші прогалини в чинному законодавстві, які перешкоджають повному й всебічному розслідуванню злочинів, забезпеченню прав, свобод і законних інтересів громадян, а також встановленню істини у кримінальній справі.

слідчий огляд досудовий протокол

АНАЛІЗ АНКЕТНОГО ОПИТУВАННЯ

Провівши анкетування у вісьмох працівників Уманського МВ УМВС я отримала такі дані.

В анкетуванні брали участь 3 працівника, які працюють в ОВС від 5 до 8 років, два працівника - від 2до 5 років, один - від 8 до 10 років та два працівники, котрі працюють понад 10 років.

П'ять із них мають вищу юридичну освіту, у одного середня юридична, ще в одного незакінчена вища юридична, а один має вищу неюридичну освіту.

На запитання, які види огляду під час провадження кримінальних справ проводяться частіше, я отримала наступне: всі працівники вказали, що огляд місця події проводиться досить часто; огляд приміщень проводиться рідко вказали 6 працівників, а два вказали, що він проводиться з середньою частотою; огляд предметів проводиться рідко - вибрали 7 працівників, а з середньою частотою - 1 працівник; п'ять із восьми вказали, що огляд трупа проводять з середньою частотою, троє інших такий вид огляду проводять рідко; огляд житла або іншого володіння особи проводиться досить часто відмітили 5 працівників, проте інших троє вказало, що такий огляд проводиться з середньою частотою; шість учасників анкетування рідко проводять огляд документів, проте двоє його проводять з середньою частотою; всі працівники вказали, що огляд тварин у їх практичній діяльності проводити не доводилося.

Семеро осіб вказало, що огляд у житлі найчастіше проводиться за постановою судді, а один проводив у зв'язку з невідкладними випадками.

При проведенні огляду усі учасники анкетування вказали, що вони завжди роз'яснюють учасникам огляду їх права та обов'язки.

Найчастіше залучаються як додаткові учасники при проведенні огляду місця події свідки і особи, які перші виявили ознаки злочину, хоча є випадки, що до цих учасників входять і потерпілі.

Додатки до протоколу найчастіше складаються при огляді місця події, а також при огляді трупа.

Огляд житла чи іншого володіння особи без постанови судді найчастіше проводять: у разі невідкладності пов'язаної з порятунком людей і майна - 5 анкетованих, безпосереднє переслідування осіб, підозрюваних у вчиненні злочинів - 2 працівника; за наявності письмової згоди власника - вказав лише 1 опитуваний.

На проведення огляду витрачається до двох годин вказали 6 працівників, а двоє витрачають від двох годин і більше.

Отже, підводячи підсумки я можу сказати, що з'ясування цих питань допомогло мені більш детально розглянути тему моєї курсової робити для більш детального вивчення.

ВИСНОВОК

Отже, слідчий огляд - це самостійна слідча дія чи складова частина інших слідчих дій, в ході якої слідчий за участю вказаних у законі осіб виявляє, безпосередньо сприймає, досліджує, оцінює і фіксує стан, властивості та ознаки матеріальних об'єктів, пов'язаних з розслідуваною подією, з метою виявлення слідів злочину та інших речових доказів, з'ясування обстановки злочину, а також інших обставин, які мають значення для встановлення істини по справі.

Огляд - це слідча дія, що проводиться органом дізнання, слідчим, прокурором, суддею (судом) з метою виявлення слідів злочину та інших речових доказів, з'ясування обстановки злочину, а також інших обставин, які мають значення для справи (проводиться огляд місцевості, приміщення, предметів, документів).

Підставою для проведення слідчого огляду є надходження до правоохоронного органу інформації, яка дозволяє передбачити, що у результаті проведення даної слідчої дії можуть бути отримані докази за справою.

Головною метою проведення огляду є виявлення доказової та орієнтуючої інформації, що має значення для кримінальної справи.

За об'єктами огляду слідчий огляд поділяється на:

- огляд місця події;

- огляд приміщення і ділянок місцевості, які не є місцем події;

- огляд предметів (речових доказів);

- огляд документів;

- огляд трупа;

- огляд тварин;

- огляд житла чи іншого володіння особи, які стали місцем події злочину;

- огляд тіла живої людини (освідування).

Класифікація огляду значно розширюється у науковій літературі.

Підводячи підсумок слід зазначити, що досягнення мети слідчого огляду можливе за умови своєчасного його проведення, використання різноманітних тактичних прийомів та методів. Для визначення послідовності проведення огляду необхідно враховувати слідчу ситуацію, яка склалася, і використовувати наявну інформацію про вчинений злочин, визначаючи найбільш ймовірні місця знаходження слідів злочину та інших речових доказів.

Слідчий огляд можна вважати позитивним, якщо досягнута кінцева мета даної слідчої дії - виявлені сліди злочину, є достатня інформація для висунення загальних і окремих слідчих версій, отримані достатні відомості для організації розшуку й затримання злочинців та викраденого майна, встановлення потерпілих, свідків тощо.

Отже, аналізуючи все вище зазначене, можна прийти до висновку, що сучасна вітчизняна правова база з приводу проведення слідчого огляду є недосконалою і потребує доопрацювань, зокрема тих колізій про які зазначалося вище, і багато інших.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Конституція України. - Х.: ФО-П Стеценко І.І., 2011. - 48 с.

Кримінально-процесуальний кодекс України від 28 грудня 1960 р.

Вапнярчук В.В. Зразки кримінально-процесуальних документі: досудове провадження. - Харків: СПД ФО Вапнярчук Н.М., 2006. - 464 с.

Вагілевич К.В. Дотримання прав і свобод особи під час проведення огляду місця події./ К.В. Вагілевич// Актуальні проблеми розкриття та розслідування злочинів у сучасних умовах: матеріали міжнародної науково-практичної конференції. (м. Запоріжжя, 5 листопада 2010 р.). В 3-х ч. - Запоріжжя, 2010. - ч.3. - с.16-19

Лоза Ю. Слідчі дії: поняття, сутність, ознаки, види // Право України. - 2003. - №9.

Лобойко Л.М. Кримінально-процесуальне право: Підручник. - К.: Істина, 2010.

Макаренко Є.І., Негодченко О.В., Тертишник В.М. Огляд місця події. - Дніпропетровськ, 2001.

Маляренко В.Т., Коваленко Є.Г. Кримінальний процес України: Підручник. - К.: Юрінком Інтер, 2006.

Макаренко Є.І. Довідник ДІМ. Огляд місця події: навч.посіб. - Дніпропетровськ: юрид.академ. МВС, 2004. - 188с.

Науково-практичний коментар до кримінально-процесуального кодексу України./ за ред. Матвійчука В.К. - К.: Алерта; КНТ; ЦУЛ, 2010. - 460 с.

Про деякі питання застосування судами законодавства придачі дозволів на тимчасове обмеження окремих конституційних прав і свобод людини і громадянина під час здійснення оперативно-розшукової діяльності дізнання і досудового слідства: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 28.03.2008 р.// Вісник Верховного Суду України. - 2008. - №4.

Салтевський М.В. Криміналістика: Підручник.: Кондор, 2006. - 588 с.

Тертишник В.М. Кримінально-процесуальне право України : підручник. - 5-е вид., доп. і переробл.. - К.: А.С.К., 2007. - 848 с.

Удалова Л.Д. Кримінальний процес України: Підручник. - К.: Вид. Паливода А.В., 2007.

Чаплинський К.О. Тактика проведення окремих слідчих дій: Монографія. - Дніпропетровськ, 2006. - 305 с.

Размещено на www.allbest.