Аналіз проблем захисту права власності і покращення інвестиційного клімату в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

Аналіз проблем захисту права власності і покращення інвестиційного клімату в Україні

Частина 1. Аналіз проблем захисту права власності в Україні

Право власності - сукупність юридичних норм, що закріплюють і охороняють приналежність (присвоєність) матеріальних благ певним особам або колективам, що передбачають обсяг і зміст прав власника у відношенні приналежного йому майна, способи й межі здійснення цих прав.

Зміст суб'єктивного права власності складається з права на здійснення права власності на власний розсуд (право володіння, користування і розпорядження), права вимагати від інших осіб не перешкоджати здійсненню права власності на власний розсуд, права на звернення до суду за захистом порушеного права власності.

Поняття «захист права власності» у спеціальному сенсі охоплює комплекс правових засобів, які застосовуються судом, уповноваженими органами держави або самим власником для забезпечення реалізації і поновлення порушеного суб'єктивного права власності. За своєю сутністю захист права власності забезпечується нормами саме цивільного права і саме тими, які спеціально призначені для його захисту.

Слід зазначити, що чільне місце серед інших актів законодавства, які визначають засади, підстави та порядок захисту права власності, належить Конституції України. Відповідно до н..13 держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності. Однак з точки зору практичного забезпечення здійснення права власності та його захисту головна роль відводиться цивільному праву та цивільно-правовим засобам захисту права власності. Характерними рисами цивільно-правового захисту права власності є:

1) його гарантованість державою;

2) його загальність;

3) його рівність для усіх суб'єктів;

4) повнота захисту (власник, права якого порушені, має не тільки право вимагати відновлення стану, який існував до порушення, та припинення порушення, а й право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди на підставах, встановлених ст. 22, 23 ЦК).

На сьогодні існує багато громадських організацій, які борються за захист права власності, в т.ч. державної, комунальної, приватної. Одним з таких є Проект «Покращення умов реалізації та захисту права власності як основного речового права», який реалізується за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» Центром громадської адвокатури [5].

В системі права власності набуває сьогодні інтелектуальна власність (право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності). Зважаючи на все більшу орієнтованість ринку на результати інтелектуальної, творчої діяльності розглянемо її сучасний стан та проблеми захисту.

Як зауважує Міжнародний альянс інтелектуальної власності, в Україні очевидна велика кількість порушень рава інтелектуальної власності, як в друкованому, так і в цифровому вигляді [6]. Україна має найвищий рівень піратства в Європі (Таблиця 1).

інтелектуальне право власність

Таблиця 1

Рейтинг захищеності прав власності (IPRI) країн ЦСЄ [7]

Це, в першу чергу, зумовлено зростанням кількості Інтернет-користувачів, а звідси збільшенням обсягом ресурсів, що має піратське походження. Окрім цього, зазначає МАІВ, існує велика кількість відкритих ринків нелегальних копій музичних записів, фільмів, розважальних і бізнес програм (у випадку останніх грубе використання копій міністерствами, відомствами). Така оцінка призвела МАІВ до введення США та ЄС спеціальних торговельних санкцій проти України.

Що касається розвитку власного ринку результатів інтелектуальної діяльності, то Всемірна організація захисту прав інтелектуальної власності повідомляє, що Україна має наступну структуру типів прав власності на 2009 рік:

- торгові марки - 63%;

- патенти - 11%;

- промислові зразки - 3,5%;

- корисні моделі - 28,5.

Згідно аналізу сучасного стану ринка інтелектуальної власності виходить, що застосування корисних моделей на 20 провідних підприємствах України з кожним роком зростає, а саме за 2005-2009 роки зріст склав 7,1% [8]. Протягом 2009 року також застосувалося 2,413 промислових зразків, що є найбільшим показником серед країн з середнім та низьким рівнем розвитку економики. В 2010 році кількість патентів досягла 5697, з них застосування нерезидентами складає 50,4%.

Якщо звернутися до інформації від Державної служби інтелектуальної власності України, то станом на 1 жовтня 2011 року (з 1992 року) всього зареєстровано 332 276 охоронних документів (Додаток Б).

За 9 місяців 2011 року зареєстровано 2977 винаходів, 6580 корисних моделей, 1080 промислових зразків, 1 кваліфіковане зазначення походження товарів, 12 769 знаків для товарів та послуг; з них міжнародну процедуру реєстрації пройшли 7566 об'єктів інтелектуальної власності [8].

Серед головних причин майже відсутності захисту інтелектуальної власності найчастіше вказують на недосконалість українського законодавства у цій сфері. Однак це не так. Не зважаючу на низку відмінностей та недоліків Закону України «Про авторське право та суміжні права» від 2001 року, для захисту права інтелектуальної власності можливо і потрібно застосовувати ратифіковані державою ряд міжнародних угод (в т.ч. Бернську). Більшість критиків наполягають на проблемі невиконання цих положень та недостатньої суворості покарань.

Однак, Україна все ж має де яки здобутки в сфері захисту прав інтелектуальної власності:

1. Поява ринку легальних продуктів інтелектуальної власності («Інтерфільм», «Ukrainian Records», «Квазар-мікро», «Софтпром», «Мультитрейд).

2. Отримання прибутку державою та власниками інтелектуальної власності в наслідок використання останніх [9].

Серед пріоритетів в напрямку захисту права інтелектуальної власності перед Україною стоять:

1. Поліпшення роботи правоохоронних органів в сфері Інтернет (в т.ч. кримінальне переслідування веб-сайтів, що використовують нелінцензіоновані результати інтелектуальної власності);

2. Поліпшити дієвість механізму кримінального примусу щодо інших форм піратства (відкриті ринки нелегальної продукції).

3. Прийняти необхідної правової реформи, відповідно до зобов'язань перед СОТ, ТРІПС і ВОІВ та ін.

Частина 2. Покращення інвестиційного клімату в Україні

В умовах глобалізації національних економік у світове співтовариство економічне зростання залежить від здатності країн залучати зарубіжні фінансові інструменти, значну частину яких складають прямі іноземні інвестиції. ПІІ сприяють вирішенню багатьох економічних і соціальних проблем, але можуть бути джерелом негативних явищ. Однак їх недостаток дуже відчутно відображається на економіці. Як і низка інших країн, Україна не має достатніх фінансових ресурсів для розвитку своєї економіки. За даними Світового банку, щорічно країна вимагає близько 100 млрд. дол. США іноземних інвестицій для вирішення критичних проблем.

У цілому сукупного обсяг іноземного капіталу в економіку країни за 1 квартал 2011 року становить 47,2 млрд. дол.. США (для порівняння у відповідний період 2010 року їх обсяг становив 40,4 млрд. дол. США). Інвестиції надходили з 125 країн. У першу п'ятірку найбільших світових інвесторів Україні входять: Кіпр - 24,6%, Німеччина - 15,6%, Нідерланди - 10,1%, Російська Федерація - 7,2%, Австрія - 6,0%. Далі йдуть Франція, Великобританія, Швеція, Віргінські острови і т.д. Слід зазначити, що більшу частину ПІІ України отримує від країн ЄС - 75% від загальної суми. Найбільш привабливими для інвесторів залишаються традиційні галузі економіки: на підприємствах промисловості зосереджено 23,0% від загального обсягу ПІІ, фінансових установах - 21%, підприємствах торгівлі - 10,6%, організаціях, що здійснюють операції з нерухомістю, орендою , інжинірингом та надання послуг підприємцям - 10,2% і т.д. Велика регіональна нерівномірність розподілу інвестиційІ - значний їх потік йде на найрозвиненіші регіони Україна (Київ і Київську область, Дніпропетровську, Донецьку обл, Запорізьку обл.).

Названі причини пояснюють низьку привабливість країни і надзвичайно низький міжнародний рейтинг: 142-е місце з 183 по легкості ведення бізнесу, 89-е з 139 - конкурентоспроможності фірм, 162-е з 179 - за індексом економічної свободи.

На сьогодні в Україні вже створено правове поле для здійснення інвестиційної діяльності. Зокрема, ця сфера діяльності регулюється низкою Законів України ("Про інвестиційну діяльність", "Про режим іноземного інвестування", "Про захист іноземних інвестицій на Україні" тощо), понад 10 Указами Президента, а також Постановами та Розпорядженнями КМУ. Крім того, 6 квітня 2011 року за участі Президента України - Віктора Януковича, було розглянуто та прийнято Інвестиційну реформу України.

Підготовку та реалізацію заходів щодо поліпшення інвестиційного клімату і залучення іноземних інвестицій потрібно здійснювати у визначеній послідовності, тобто за такими етапами:

1. Дослідження інвестиційного потенціалу України;

2. Вибір пріоритетних галузей та технологій;

3. Розробка способів залучення інвестицій;

4. Реалізація розробленої політики та контроль за її виконанням

Завдання, що стоять перед органами державної влади, в інвестиційній сфері:

З метою усунення названих причин та поліпшення інвестиційного клімату необхідно:

- розробити чітку сталу стратегію залучення іноземних інвестицій;

- розробити регіональні плани дій щодо забезпечення сприятливого інвестиційного клімату в межах Програм їх соціально-економічного розвитку;

- зменшити податкове навантаження, кількості регулятивних норм, підвищення їх якості;

- підвищити міжнародний імідж України;

створити сприятливі умови для інвестиційної діяльності закордонних партнерів в економічному просторі України нарівні з українськими інвесторами;

- провести структурну перебудову економіки;

стимулювати розвиток інститутів сучасної ринкової інфраструктури;

-сприяти розвитку малих підприємств [11].

Таким чином, забезпечення сприятливого інвестиційного клімату в Україні залишається питанням стратегічної важливості, від реалізації якого залежать соціально-економічна динаміка, ефективність залучення в світовий поділ праці, можливості модернізації на цій основі національної економіки.

Структура охоронних документів за типами [8]

Список використаної літератури

1. Центр громадської адвокатури. http://cga.in.ua/

2. Міжнародний альянс інтелектуальної власності. www.iipa.com

3. Property Rights Alliance. http://www.propertyrightsalliance.org

4. Державна служба інтелектуальної власності України http://www.sdip.gov.ua

5. Всесвітня організація захисту прав інтелектуальної власності. http://www.wipo.int/

6. Український незалежний центр політичних досліджень http://www.ucipr.kiev.ua/

7. Національний інститут стратегічних досліджень. http://www.niss.gov.ua/

Размещено на Allbest.ru