Конституційне провадження

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Поняття та особливості конституційного провадження

2. Принципи конституційного провадження

3. Учасники конституційного провадження

4. Стадії конституційного провадження

4.1 Внесення звернень до Конституційного Суду України

4.2 Попередня перевірка звернень і підготовка справи до розгляду

4.3 Розгляд звернень, щодо яких відкрито конституційне провадження

Висновок



Вступ

В залежності від галузі права розрізняють наступні види юридичного процесу:

- цивільний;

- кримінальний;

- адміністративний;

- господарський;

- конституційний.

В залежності від функціонального призначення розрізняють наступні види процесів:

- установчий - це специфічна діяльність уповноважених органів держави, посадових осіб і громадських організацій по реалізації норм матеріального права, що встановлюють їхню правомочність по формуванню, чи ліквідації перетворенню органів держави, посадових осіб і інших керуючих суб'єктів;

- правотворчій - це специфічна діяльність уповноважених органів держави, громадських організацій і посадових осіб, що складаються із системи дій по створенню і прийнятті правових актів ;

- правозастосовній - специфічна діяльність уповноважених органів держави, громадських організацій, посадових осіб по розгляду індивідуальних справ, що мають юридичні значення;

- контрольний - це діяльність органів держави, громадських організацій і посадових осіб, щодо здійснення юридично значимих дій за спостереженням і перевіркою відповідності виконання і дотримання підлеглими суб'єктами нормативно-правових розпоряджень і припиненні правопорушень відповідними організаційно-правовими засобами.

О.В. Зайчук, Н.М. Оніщенко зазначають, що юридичний процес як елемент правової системи, як порядок правової діяльності, як частина правового життя суспільства здійснюється за певними принципами. Принципи юридичного процесу являють собою основні ідеї, вихідні засади його формування, розвитку і функціонування. Принципи властиві юридичному процесу можна поділити на загальноправові, що належать до юридичного процесу, як частини права; загальнопроцесуальні, які властиві саме юридичному процесу у всіх його видах; видові, за якими здійснюються окремі види юридичного процесу.

Серед загальноправових принципів, що властиві юридичному процесу у науці теорії держави і права визначають:

-- принцип загальнообов'язковості процесуальних норм для всіх соціальних суб'єктів та пріоритету цих норм перед всіма іншими соціальними нормами;

-- принцип законності і юридичної гарантованості процесуальних прав особи, встановлених законом, пов'язаність нормами закону діяльності всіх посадових осіб і державних органів;

-- принцип верховенства закону, закріплюючий вищу юридичну силу норм конституції та законів над іншими нормативно-правовими актами, несуперечливість правових норм;

-- принцип процесуальної справедливості відбиває загальносоціальну сутність юридичного процесу, прагнення до пошуку компромісу між учасниками відносин, відповідність дій їх соціальним наслідкам, наявність певних процесуальних механізмів;

-- принцип процесуальної рівності закріплює рівний правовий процесуальний статус всіх членів суспільства, відсутність будь-яких форм обмеження процесуальних прав особи за ознаками соціальної, расової, національної, мовної, релігіозної належності тощо;

-- принцип юридичної відповідальності суб'єктів юридичного процесу за порушення процесуальних норм.

Крім загальноправових принципів юридичний процес здійснюється із дотриманням загальнопроцесуальних принципів серед яких можна відзначити:

-- принцип гласності юридичного процесу, що встановлює відкритість і прозорість юридичного процесу для членів суспільства;

-- принцип змагальності юридичного процесу, який полягає у доведенні і обгрунтуванні кожною особою власної точки зору;

-- принцип дотримання компетенції при прийнятті нормативних і ненормативних правових актів;

-- принцип юридичної сили і обов'язкового характеру прийнятих правових процесуальних актів;

-- принцип дії конституційного і судового контролю в процесуальній сфері;

-- принцип поєднання публічної і приватної ініціативи при порушенні юридичного процесу;

-- принцип оптимального поєднання одноособовості та колегіальності в юридичному процесі;

-- принцип оптимального поєднання усності і писемності юридичного процесу;

-- принцип особливого процесуального захисту соціально незахищених прошарків населення.

Разом із загальноправовими і загальнопроцесуальними принципами існують також принципи, притаманні окремим видам юридичного процесу. Наприклад, правотворчий процес здійснюється також за принципами: погоджувального начала у правотворчих процедурах; голосування; кворуму і більшості; поєднання відкритості і таємності голосування; пропорційності голосування кількості голосуючих; вищого і судового контролю за правотворчістю тощо. Правореалізаційному процесу притаманні принципи: строковості цього процесу; заборони бути суддею у власній справі; можливості судового і позасудового оскарження процесуальних актів; здійснення правосуддя тільки судом; незалежності судей та інших посадових осіб; неможливості існування декількох інстанцій з дублюючими повноваженнями; безперервності; об'єктивної істини; безпосередньості; відносності й допустимості доказів; забезпечення права на захист і юридичну допомогу; імунітет свідків, виконання правових процесуальних актів тощо.



1. Поняття та особливості конституційного провадження

Діяльність органу конституційної юстиції щодо здійснення спеціалізованого конституційного контролю і офіційного тлумачення Конституції передбачає наявність спеціальної процедури розгляду відповідних справ. Необхідність і зміст такої процедури випливає з правової природи Конституційного Суду як органу конституційного контролю і органу юстиції. Саме через належність Конституційного Суду до судових органів провадження в Конституційному Суді України розглядається як вид судового провадження і називається конституційним провадженням.

Конституційне провадження - це сукупність процесуальних дій щодо розгляду і вирішення справ у Конституційному Суді України. Процедуру вирішення Конституційним Судом справ, віднесених до його компетенції ще називають конституційним судочинством. Так, відповідно до с. 3 ст. 124 Конституції України, а також ч. 2 ст. 1 Закону “Про судоустрій України”, судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції. Поняття “конституційне провадження” і ”конституційне судочинство” є тотожними за своїм значенням, хоча в принципі, провадженням називають особливу процедуру розгляду певних справ у межах певного виду судочинства.

Процедура розгляду справ Конституційним Судом України визначена Законом “Про Конституційний Суд України”, а саме розділом ІІ “Конституційне провадження” і розділом ІІІ “Особливості конституційного провадження”, а також Регламентом Конституційного Суду України. Тривалий час обговорюється пропозиція про прийняття окремого закону про конституційне провадження.

Оскільки конституційне правосуддя здійснюється органом судової влади, то й зрозумілою і очевидною є значна схожість провадження в Конституційному Суді України з іншими видами судового провадження. Поза цим конституційне провадження є самостійним видом провадження, а тому має чимало особливостей, зумовлених природою судового конституційного контролю. Такими особливостями є:

- окреме правове регулювання;

- предмет розгляду - його складають справи, віднесені до виключної компетенції Конституційного Суду України. При цьому Конституційний Суд не встановлює фактичні обставини справи, а вирішує виключно питання права відповідно до принципів і норм Конституції України;

- мета провадження - забезпечення верховенства і прямої дії Конституції України на всій території держави;

- склад Суду;

- коло суб'єктів звернення до Конституційного Суду України;

- коло учасників провадження;

- організаційно-правові форми конституційного провадження;

- процедура розгляду справ;

- порядок прийняття і природа актів Конституційного Суду України;

- механізм реалізації прийнятих актів та ін.

Чинне законодавство передбачає як загальний порядок провадження в справах у Конституційному Суді України (глава 7 Закону), так і особливості конституційного провадження щодо розгляду окремих категорій справ. Такі особливості передбачені главами 9-16 Закону для наступних видів проваджень:

1) провадження у справах конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

2) провадження у справах щодо конституційності правових актів, що викликають спір стосовно повноважень конституційних органів державної влади України, органів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування;

3) провадження у справах щодо конституційності актів про призначення виборів, всеукраїнського референдуму чи місцевого референдуму в Автономній Республіці Крим;

4) провадження у справах щодо відповідності положень чинних законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим конституційним принципам і нормам стосовно прав та свобод людини і громадянина;

5) провадження у справах щодо конституційності правових актів, якими суперечливо регулюється порядок реалізації конституційних прав та свобод людини і громадянина;

6) провадження у справах щодо відповідності Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість;

7) провадження у справах щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту в межах, визначених статтями 111 та 151 Конституції України;

8) провадження у справах щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України.

Недоліком чинного Закону “Про Конституційний Суд України” є не врегулювання ним особливостей провадження щодо надання Конституційним Судом України висновку щодо відповідності законопроекту вимогам статей 157 і 158 Конституції України. Такі справи розглядаються Конституційним Судом України за загальними правилами конституційного провадження.

Врегулювання особливостей конституційних проваджень передбачає встановлення спеціальних норм щодо специфіки розглядуваних справ. Такі норми, як правило, стосуються:

- особливостей підстав для конституційного подання чи конституційного звернення;

- права на звернення;

- учасників конституційного провадження;

- умов допустимості звернення до Конституційного Суду України;

- меж перевірки чи тлумачення;

- підсумкових рішень та їх юридичних наслідків.



2. Принципи конституційного провадження

Принципи конституційного провадження - це основні засади (ідеї, начала), які виражають сутність і визначають зміст конституційного провадження. Принципи конституційного провадження мають багато спільного з принципами інших видів судочинства: цивільного, адміністративного і кримінального. Разом з цим за своїм змістом вони відрізняються певними особливостями.

Відповідно до ст. 4 Закону “Про Конституційний Суд України”, діяльність Конституційного Суду України ґрунтується на принципах верховенства права, незалежності, колегіальності, рівноправності суддів, гласності, повного і всебічного розгляду справ та обґрунтованості прийнятих ним рішень. Принципи конституційного провадження закріплені і в інших положеннях Закону, а також нормах Регламенту Конституційного Суду України. Розглянемо їх детальніше.

Верховенство права, будучи загальним принципом діяльності Конституційного Суду України, є водночас і принципом конституційного провадження. Його зміст полягає у підпорядкованості конституційного судочинства праву, визнання Конституційним Судом України і учасниками конституційного провадження пріоритету права. Прикметно, що законодавство не визначає серед засад конституційного провадження принципу законності. Справа в тому, що Конституційний Суд України сам може визнавати положення законів та інших правових актів неконституційними. Керуючись у своїй діяльності положенням Закону “Про Конституційний Суд України”, іншими законами України, крім тих законів або їх окремих положень, що є предметом розгляду Конституційного Суду України, він, тим не менше, слідує правовому порядку вищого рівня, яким є верховенство права.

Принцип верховенства права реалізується в конституційному процесі через визнання і забезпечення верховенства, вищої юридичної сили Конституції України як Основного Закону держави. Здійснюючи свою діяльність на основі принципу верховенства права, Конституційний Суд України водночас виконує визначене ст. 3 Закону “Про Конституційний Суд України” завдання щодо гарантування верховенства Конституції як Основного Закону на всій території України.

Незалежність Конституційного Суду України полягає у створенні таких умов здійснення конституційного судочинства, які б виключили сторонній вплив на нього, забезпечили його самостійність у здійсненні визначених законодавством повноважень.

Незалежність Конституційного Суду України тісно пов'язана з незалежністю суддів Конституційного Суду. Справа в тому, що незалежність Конституційного Суду України гарантується незалежністю суддів. Водночас незалежність суддів в конституційному провадженні залежить від гарантованості незалежності Конституційного Суду.

Відповідно до статті 27 Закону “Про Конституційний Суд України”, судді Конституційного Суду України при здійсненні своїх повноважень є незалежними і підкоряються лише Конституції України. Незалежність суддів Конституційного Суду України спрямована на те, щоб при здійсненні своїх повноважень вони не зазнавали втручання в свою діяльність чи стороннього впливу на своє волевиявлення. Саме за цих умов можуть бути реалізовані принципи верховенства права, повного і всебічного розгляду справ та обґрунтованості прийнятих Судом рішень.

Принцип колегіальності означає, що усі справи, віднесені до компетенції Конституційного Суду України, він вирішує колегіально. На відміну від інших видів судочинства конституційне провадження не передбачає одноособового розгляду і вирішення справ. Воно здійснюється в різних організаційно-правових формах, але у кожному разі колегіально.

Відповідно до Закону, всі питання, що потребують вирішення Конституційним Судом України, розглядаються на його засіданнях та пленарних засіданнях. На засіданнях Конституційного Суду України розглядаються всі питання, що потребують вирішення Конституційним Судом України, крім тих, що вирішуються на його пленарних засіданнях.

Ці питання детальніше розглядалися при характеристиці правової природи органу конституційної юстиції і правового статусу суддів Конституційного Суду України.

Засідання Конституційного Суду України є повноважним, якщо на ньому присутні не менше одинадцяти суддів Конституційного Суду України. Рішення Конституційного Суду України на його засіданнях приймається, якщо за це рішення проголосувало більше половини суддів Конституційного Суду України, які брали участь у засіданні.

На пленарних засіданнях Конституційний Суд України розглядає справи, віднесені Конституцією до його виключної компетенції (про конституційність і офіційне тлумачення), провадження в яких відкрито за конституційними поданнями та конституційними зверненнями, а також інші питання, віднесені Законом до розгляду Конституційним Судом України на його пленарних засіданнях. Пленарне засідання Конституційного Суду України є повноважним, якщо на ньому присутні не менше дванадцяти суддів Конституційного Суду України. Рішення Конституційного Суду України приймаються та його висновки даються на пленарному засіданні, якщо за них проголосувало не менше десяти суддів Конституційного Суду України.

Рішення приймаються, висновки даються тільки тими суддями Конституційного Суду України, які брали участь у розгляді матеріалів справи, справи на засіданні, пленарному засіданні Конституційного Суду України. Тимчасова відсутність судді Конституційного Суду України на засіданні, пленарному засіданні Конституційного Суду України, на якому розглядались матеріали справи, справа, не перешкоджає участі такого судді з правом вирішального голосу в прийнятті рішень, даванні висновків у справі, за винятком тих випадків, коли рішення приймалися, висновки давалися в межах процесуальних дій, які виконувалися за відсутності судді.

Колегіальність як принцип конституційного провадження реалізується також в діяльності колегій Конституційного Суду України, які утворюються для розгляду питань щодо відкриття провадження у справах за конституційними поданнями і за конституційними зверненнями. Колегії суддів Конституційного Суду України більшістю голосів суддів, які входять до її складу, приймають процесуальну ухвалу про відкриття провадження у справі в Конституційному Суді України або про відмову у такому провадженні.

Рівноправність суддів полягає в тому, що під час розгляду справ на засіданні колегій суддів, на засіданні, пленарному засіданні Конституційного Суду України усі судді Конституційного Суду України мають рівні права, а при прийнятті підсумкових рішень - один голос.

Головуючий на засіданні Колегії суддів, на засіданні, пленарному засіданні не має права обмежувати суддів у можливості задавати запитання учасникам засідань, знімати поставлені суддями запитання, коментувати висловлювання та запитання суддів, учасників засідання. Судді Конституційного Суду України під час засідань повинні утримуватись від коментарів та реплік, від втручання у дії головуючого.

Рівноправність суддів, як і колегіальність конституційного провадження, не виключає здійснення Головою Конституційного Суду України повноважень щодо організації діяльності Конституційного Суду і його колегій, а також діяльності судді-доповідача щодо підготовки справи до розгляду.

Гласність є загальним принципом судочинства, який зводиться до відкритості діяльності Суду, інформованості громадськості про зміст його діяльності і прийняті рішення.

Так, відповідно до параграфу 30 Регламенту, розгляд справ на пленарному засіданні Конституційного Суду України, незалежно від форми слухання, проводиться відкрито. У разі, коли розгляд справи на відкритому пленарному засіданні Конституційного Суду України може призвести до розголошення державної або іншої таємниці, що охороняється законом, справа за ухвалою Конституційного Суду України розглядається на закритому пленарному засіданні.

Відкритість діяльності Конституційного Суду України досягається також офіційним оприлюдненням рішень і висновків Конституційного Суду України. Офіційним оприлюдненням рішення, висновку Конституційного Суду України, передбаченим статтею 67 Закону України “Про Конституційний Суд України” є офіційне і публічне їх оголошення головуючим у відкритому пленарному засіданні Конституційного Суду України наступного робочого дня після їх підписання (параграфи 30 і 57 Регламенту). Рішення і висновки Конституційного Суду України разом з окремою думкою суддів Конституційного Суду України публікуються у “Віснику Конституційного Суду України” та в інших офіційних виданнях України.

Копії рішень і висновків Конституційного Суду України надсилаються наступного робочого дня після їх офіційного оприлюднення суб'єкту права на конституційне подання чи конституційне звернення, з ініціативи якого розглядалася справа, до Міністерства юстиції України, а також до органу влади, що прийняв правовий акт, який був предметом розгляду в Конституційному Суді України.

Гласність конституційного провадження передбачає можливість представників засобів масової інформації, громадян знати про порядок денний Конституційного Суду України, бути присутніми у Залі засідань на відкритій частині пленарних засідань, висвітлювати діяльність Суду.

Принцип повного і всебічного розгляду справ і обґрунтованості прийнятих рішень означає, що розглядаючи справу Конституційний Суд України повинен ретельно дослідити усі наявні у справі матеріали і докази, враховувати усі об'єктивні обставини справи і на основі цього прийняти об'єктивне, мотивоване і обґрунтоване підсумкове рішення.

Закон передбачає можливість вжиття Конституційним Судом України заходів щодо забезпечення повноти розгляду справи. Так, відповідно до його ст. 54, Колегія суддів Конституційного Суду України під час підготовки справи, Конституційний Суд України в процесі провадження у справі мають право витребувати від Верховної Ради України, Президента України, Прем'єр-міністра України, Генерального прокурора України, суддів, органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, посадових осіб, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, політичних партій та інших об'єднань громадян і окремих громадян необхідні документи, матеріали та інші відомості, що стосуються справи.

Колегія суддів Конституційного Суду України під час підготовки справи, Конституційний Суд України в процесі провадження у справі в разі необхідності призначають експертизу в справі і вирішують питання щодо залучення до участі в конституційному провадженні експертів.

Колегія суддів Конституційного Суду України під час підготовки справи, Конституційний Суд України в процесі провадження у справі мають право викликати посадових осіб, експертів, свідків, представників за законом та уповноважених за дорученням, громадян, участь яких повинна забезпечити об'єктивний і повний розгляд справи. Ухилення без поважних причин від явки у Колегію суддів Конституційного Суду України чи в Конституційний Суд України, а так само відмова надати необхідні документи, матеріали та інші відомості або їх умисне приховування тягнуть за собою відповідальність винних осіб за законом.

Рівноправність сторін полягає у визначених Законом і забезпечуваних Судом рівних можливостях сторін використовувати процесуальні можливості захисту своїх прав та законних інтересів. Відповідно до параграфу 34 Регламенту, учасники конституційного провадження мають рівні процесуальні права і обов'язки. Сторони конституційного провадження мають право знайомитись з матеріалами справи, давати усні та письмові пояснення, викладати свої думки з питань, що розглядаються; задавати з дозволу головуючого запитання іншим учасникам конституційного провадження, заявляти клопотання, а також користуватись іншими правами, передбаченими Законом України “Про Конституційний Суд України” та Регламентом Суду. Учасники конституційного провадження можуть подавати письмові пояснення, які приєднуються до матеріалів справи, знайомитись з поясненнями інших учасників провадження.

Форма розгляду справ. Відповідно до параграфу 30 Регламенту Конституційного Суду України, розгляд справ на пленарному засіданні Конституційного Суду України може проводитись у формі:

- усних слухань, тобто шляхом безпосереднього заслуховування на пленарному засіданні всіх учасників конституційного провадження;

- письмових слухань, тобто шляхом заслуховування та аналізу зібраних на попередніх стадіях конституційного провадження та залучених додатково в ході пленарного засідання матеріалів, документів, необхідних для забезпечення об'єктивного і повного розгляду справи.

Форма слухання визначається процесуальною ухвалою Конституційного Суду України. Усні слухання є обов'язковими у випадках, коли для всебічного дослідження обставин справи та прийняття обґрунтованого рішення на пленарному засіданні Конституційного Суду України необхідно безпосередньо заслухати учасників конституційного провадження. Усні слухання можуть проводитись також за клопотанням суб'єктів права на конституційне подання, конституційне звернення та органів, посадових осіб, конституційність правових актів яких оспорюється або потребує офіційного тлумачення. За ухвалою пленарного засідання Конституційного Суду України може бути проведене усне слухання лише з окремих питань справи, визначених ухвалою.

Ще одним принципом конституційного судочинства є мова конституційного провадження. Відповідно до законодавства, у Конституційному Суді України провадження ведеться, рішення, ухвали приймаються, висновки даються та оприлюднюються державною мовою. Учасники конституційного провадження, які не володіють державною мовою, мають право користуватися послугами перекладача. Про свої наміри користуватися послугами перекладача учасники конституційного провадження повинні повідомити Конституційний Суд України своєчасно (ст. 56 Закону, параграф 33 Регламенту).

Кожен принцип конституційного провадження виконує свою роль у конституційному процесі. Водночас усі принципи конституційного судочинства тісно взаємопов'язані між собою, вони доповнюють один одного, а порушення одного з них означає, як правило, порушення інших.



3. Учасники конституційного провадження

Розгляд справ у Конституційному Суді України здійснюється за участю певних суб'єктів. Вони мають різний правовий статус, неоднакову мету участі у конституційному провадженні. За роллю в процесі і характером зацікавленості учасники конституційного провадження поділяються на такі види:

- Конституційний Суд України;

- сторони (їх представники);

- особи, залучені Конституційним Судом України до участі у розгляді справи (експерти, свідки, перекладачі тощо).

Коло учасників конкретного конституційного провадження визначається характером розглядуваної Конституційним Судом справи.

Конституційний Суд України є специфічним учасником конституційного провадження. Він є головним і обов'язковим його суб'єктом. Саме Конституційний Суд України наділений повноваженнями щодо вирішення усіх питань, які виникають при розгляді справи, саме він уповноважений приймати підсумкові рішення в справах конституційного провадження. Відповідні питання Конституційний Суд України вирішує у різних організаційно-правових формах: пленарних засіданнях, засіданнях, колегіях. Окремі повноваження в конституційному провадженні здійснюють Голова Конституційного Суду і його заступники, Секретаріат Конституційного Суду, суддя-доповідач.

Сторонами в конституційному провадженні є:

- суб'єкти права на конституційне подання, конституційне звернення, які звернулися до Конституційного Суду України;

- органи або посадові особи, якими були прийняті чи підписані правові акти, конституційність яких оспорюється.

Суб'єктами права на конституційне подання з питань прийняття рішень Конституційним Судом України у справах про конституційність законів та інших правових актів є Президент України, не менш як сорок п'ять народних депутатів України (підпис депутата не відкликається), Верховний Суд України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Верховна Рада Автономної Республіки Крим (ст. 40 Закону).

Суб'єктами права на конституційне подання з питань дачі висновків Конституційним Судом України є:

- у справах щодо відповідності Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість - Президент України, Кабінет Міністрів України;

- у справах щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту - Верховна Рада України;

- у справах щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України - Президент України, не менш як сорок п'ять народних депутатів України (підпис депутата не відкликається), Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Верховний Суд України, Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування (ст. 41 Закону);

- у справах щодо надання Конституційним Судом України висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України вимогам статей 157 і 158 Конституції - Верховна Рада України.

Суб'єктами права на конституційне звернення з питань дачі висновків Конституційним Судом України у справах щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України, є громадяни України, іноземці, особи без громадянства та юридичні особи (ст. 43 Закону).

Органами або посадовими особи, якими були прийняті чи підписані правові акти, конституційність яких оспорюється, можуть бути Президент України, Кабінет Міністрів України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим.

Сторони конституційного провадження відіграють ключову роль у ньому. Без них не може розпочатися саме провадження, адже Конституційний Суд України не наділений правом з власної ініціативи відкривати провадження в справах.

Сторони конституційного провадження мають рівні процесуальні права і обов'язки. Вони мають право знайомитись з матеріалами справи, давати усні та письмові пояснення, викладати свої думки з питань, що розглядаються; задавати з дозволу головуючого запитання іншим учасникам конституційного провадження, заявляти клопотання, а також користуватись іншими правами, передбаченими Законом України “Про Конституційний Суд України” та Регламентом. Учасники конституційного провадження можуть подавати письмові пояснення, які приєднуються до матеріалів справи, знайомитись з поясненнями інших учасників провадження.

Представництво інтересів сторін у конституційному провадженні здійснюють представники сторін. Вони не є відособленими учасниками провадження, оскільки покликані представляти не свої інтереси, а інтереси сторін.

Представництво сторін може бути: а) за законом; б) за дорученням. Представниками за законом можуть бути: 1) керівник органу, що звернувся до Конституційного Суду України; 2) керівник органу, що прийняв акт, конституційність якого оспорюється органи; 3) законні представники фізичних осіб - суб'єктів конституційного звернення; 4) керівники юридичних осіб - суб'єктів конституційного звернення.

Представниками за дорученням можуть бути: 1) народні депутати з числа тих, що звернулися до Конституційного Суду України - за їх дорученням; 2) представники органу, що звернувся до Конституційного Суду України, або що прийняв акт, конституційність якого оспорюється (наприклад, Постійний представник Президента у Конституційному Суді України, Постійний представник Верховної Ради у Конституційному Суді України, Постійний представник Кабінету Міністрів у Конституційному Суді України); 3) адвокати чи інші особи, які відповідно до законодавства уповноважені сторонами на представництво їх інтересів у Конституційному Суді України.

Особи, залучені Конституційним Судом України до участі у розгляді справи, є допоміжними учасниками конституційного провадження, участь яких у процесі повинна сприяти об'єктивному і повному розгляду справи. Такими особами є експерти, свідки, перекладачі тощо. Вони залучаються до розгляду справи за ініціативою Суду, судді-доповідача або сторін з метою надання допомоги Суду у встановленні обставин справи.

Свідками можуть бути особи, які володіють інформацією чи матеріалами про фактичні обставини відповідної справи. Свідок зобов`язаний повідомити Конституційному Суду України обставини розглядуваної справи, які відомі йому особисто, і відповісти на додаткові питання суддів і сторін.

Свідки в конституційному провадженні відіграють дещо іншу роль, аніж в судах загальної юрисдикції. Вони свідчать не стільки про фактичні обставини справи скільки про саму правозастосовчу практику, яка може перевірятися на конституційність безпосередньо або опосередковано (через з`ясування смислу закону). Свідки можуть дати покази про процедуру прийняття оспорюваного акту, якщо він оспорюється за цією підставою.

За відмову надати інформацію, необхідні документи, матеріали та інші відомості або за їх умисне приховування, в тому числі за надання завідомо неправдивої інформації, документів, матеріалів та інших відомостей свідки несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Експерти надають допомогу Конституційному Суду України у з'ясуванні обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань. Експерти мають право знайомитись з дозволу Конституційного Суду України з матеріалами справи, ставити запитання учасникам конституційного провадження, заявляти клопотання про надання йому додаткових матеріалів, вони зобов'язаний дати правдивий висновок щодо питань, які їм ставилися. За давання завідомо неправдивого висновку експерти несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Перекладач в конституційному провадженні забезпечує переклад для учасників процесу, які не володіють мовою, якою ведеться провадження. Питання про участь перекладача вирішується до початку розгляду справи на засіданні Конституційного Суду України.

Учасники конституційного провадження зобов'язані з'являтись на пленарні засідання Конституційного Суду України, давати правдиві пояснення, надавати документи, матеріали та інші відомості, необхідні для всебічного розгляду справи. Відмова від їх надання та умисне приховування тягне за собою відповідальність винних осіб.

Неявка з поважної причини учасника конституційного провадження може бути підставою для відкладення розгляду справи. У разі повторної неявки з поважної причини учасника конституційного провадження на пленарне засідання або на засідання Конституційного Суду України Конституційний Суд України може прийняти рішення про розгляд справи на відповідному засіданні за його відсутності. У разі неявки без поважної причини учасника конституційного провадження Конституційний Суд України приймає рішення за його відсутності (ч. 2-4 ст. 55 Закону).



4. Стадії конституційного провадження

Стадія конституційного провадження - це відносно замкнутий і обмежений часовими рамками комплекс дій учасників конституційного провадження, спрямованих на вирішення конкретної правової ситуації.

Характеристику конституційного провадження доцільно здійснювати за наступними його стадіями:

- внесення звернень до Конституційного Суду України;

- попередня перевірка звернень і підготовка справи до розгляду;

- розгляд звернень, щодо яких відкрито конституційне провадження;

- прийняття підсумкового рішення;

- прийняття рішень і висновків Конституційного Суду України та їх офіційне оприлюднення.

конституційне провадження звернення суд україна

4.1 Внесення звернень до Конституційного Суду України

Конституційний Суд України не наділений правом з власної ініціативи порушувати провадження у справах, вирішення яких віднесено до його повноважень. Приводом для розгляду справи у Конституційному Суді України є надходження до нього звернень визначених законодавством суб'єктів. Відповідно до ст. 38 Закону, формами звернення до Конституційного Суду України є конституційне подання та конституційне звернення. Форма звернення залежить від суб'єкта звернення та кола питань, з приводу вирішення яких він звертається до Конституційного Суду України.

Конституційне подання -- це письмове клопотання до Конституційного Суду України про визнання правового акта (його окремих положень) неконституційним, про визначення конституційності міжнародного договору або про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та законів України. Конституційним поданням є також звернення Верховної Ради України про дачу висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту.

Суб'єктами права на конституційне подання з питань прийняття рішень Конституційним Судом України у справах про конституційність законів та інших правових актів, є Президент України, не менш як сорок п'ять народних депутатів України (підпис депутата не відкликається), Верховний Суд України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Верховна Рада Автономної Республіки Крим (ст. 40 Закону).

Суб'єктами права на конституційне подання з питань дачі висновків Конституційним Судом України, відповідно до ст. 41 Закону, є:

- Президент України, Кабінет Міністрів України - у справах щодо відповідності Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість;

- Верховна Рада України - у справах щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту;

- Президент України, не менш як сорок п'ять народних депутатів України (підпис депутата не відкликається), Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Верховний Суд України, Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування - у справах щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України (ст. 41 Закону);

- Верховна Рада України - у справах щодо надання Конституційним Судом України висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України вимогам статей 157 і 158 Конституції.

Конституційне звернення -- це письмове клопотання до Конституційного Суду України про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та законів України з метою забезпечення реалізації чи захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи (ст. 42 Закону).

Суб'єктами права на конституційне звернення з питань дачі висновків Конституційним Судом України у справах щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України, відповідно до ст. 43 Закону, є громадяни України, іноземці, особи без громадянства та юридичні особи.

Закон визначає вимоги до конституційних подань і конституційних звернень. Так, у конституційному поданні зазначаються:

1) повне найменування органу, посадової особи, які направляють конституційне подання згідно з правом, наданим Конституцією України та цим Законом;

2) відомості про представника за законом або уповноваженого за дорученням;

3) повне найменування, номер, дата прийняття, джерело опублікування (у разі публікації) правового акта, конституційність якого (окремих його положень) оспорюється чи який потребує офіційного тлумачення;

4) правове обґрунтування тверджень щодо неконституційності правового акта (його окремих положень) або необхідності в офіційному тлумаченні;

5) дані щодо інших документів і матеріалів, на які посилаються суб'єкти права на конституційне подання (копії цих документів і матеріалів додаються);

6) перелік документів і матеріалів, що додаються.

У конституційному зверненні, згідно з ст. 42 Закону, зазначаються:

1) прізвище, ім'я, по батькові громадянина України, іноземця чи особи без громадянства, адреса, за якою особа проживає, або повна назва та місцезнаходження юридичної особи;

2) відомості про представника особи за законом або уповноваженого за дорученням;

3) статті (окремі положення) Конституції України або Закону України, тлумачення яких має бути дано Конституційним Судом України;

4) обґрунтування необхідності в офіційному тлумаченні положень Конституції України або законів України;

5) дані щодо інших документів і матеріалів, на які посилаються суб'єкти права на конституційне звернення (копії цих документів і матеріалів додаються);

6) перелік документів і матеріалів, що додаються.

Конституційне подання, конституційне звернення, документи та інші матеріали до них подаються у трьох примірниках.

Крім приводу (конституційне подання та конституційне звернення), Закон вимагає ще наявності підстав для розгляду справи у Конституційному Суді України.

Підстави для розгляду справи у Конституційному Суді України можуть бути різними залежно від категорії справ, щодо вирішення яких відповідні суб'єкти звертаються до Конституційного Суду України. Загальною підставою для розгляду справи щодо конституційності законів та інших правових актів є невизначеність чи наявність спірних питань щодо їх конституційності чи конституційності їх положень. Щодо деяких категорій справ Закон визначає особливі вимоги щодо підстав для їх розгляду.

Так, підставою для конституційного подання у справах щодо конституційності правових актів, що викликають спір стосовно повноважень конституційних органів державної влади України, органів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування є наявність спору стосовно повноважень конституційних органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, якщо один із суб'єктів права на конституційне подання вважає, що правові акти, якими встановлено повноваження зазначених органів, не відповідають Конституції України (ст. 75).

Підставами для порушення питання про відкриття провадження у справі щодо відповідності норм чинного законодавства принципам і нормам Конституції України стосовно прав та свобод людини і громадянина є:

1) наявність спірних питань щодо конституційності прийнятих і оприлюднених у встановленому порядку законів, інших правових актів;

2) виникнення спірних питань щодо конституційності правових актів, виявлених у процесі загального судочинства;

3) виникнення спірних питань щодо конституційності правових актів, виявлених органами виконавчої влади у процесі їх застосування та Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини у процесі його діяльності (ст. 85).

Підставою для відкриття конституційного провадження у справі щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту є конституційне подання Верховної Ради України з питання дачі висновку щодо додержання вказаної конституційної процедури, а також документи та матеріали, що додаються до зазначеного конституційного подання і відображають хід відповідної процедури (ст. 90).

Особливі вимоги встановлені Законом щодо підстав для розгляду справи щодо офіційного тлумачення Конституції України та законів України. Відповідно до його ст. 93, підставою для конституційного подання щодо офіційного тлумачення Конституції України та законів України є практична необхідність у з'ясуванні або роз'ясненні, офіційній інтерпретації положень Конституції України та законів України.

Підставою для конституційного звернення щодо офіційного тлумачення Конституції України та законів України є наявність неоднозначного застосування положень Конституції України або законів України судами України, іншими органами державної влади, якщо суб'єкт права на конституційне звернення вважає, що це може призвести або призвело до порушення його конституційних прав і свобод (ст. 94).

Конституційні подання та конституційні звернення можуть направлятися до Конституційного Суду України як поштова кореспонденція або здаватися безпосередньо до Секретаріату Суду. При цьому вони реєструються Службою документального забезпечення Конституційного Суду України в день надходження.

Конституційне подання або конституційне звернення надсилається до Конституційного Суду України без стягнення державного мита. Проте якщо неодноразове направлення конституційного подання, конституційного звернення з того самого питання, що вже розглядалось у Конституційному Суді України, є зловживанням правом, Конституційний Суд України після прийняття рішення про відмову у відкритті провадження у справі може прийняти рішення про стягнення з суб'єкта права на конституційне подання, конституційне звернення державного мита у розмірі, встановленому законом (ст. 60 Закону).

Конституційне подання або конституційне звернення може бути відкликане за письмовою заявою суб'єкта, який його направив до Конституційного Суду України, в будь-який час до дня розгляду на пленарному засіданні Конституційного Суду України. Процесуальна ухвала про припинення провадження у справі за конституційним поданням, конституційним зверненням, що відкликається, приймається на засіданні Конституційного Суду України.

4.2 Попередня перевірка звернень і підготовка справи до розгляду

Як свідчить практика діяльності Конституційного Суду України, він отримує велику кількість звернень. Проте не всі з них є такими, що підлягають розгляду Конституційному Суді України. Так, за десять років своєї діяльності Конституційний Суд України отримав 26229 звернень (листів) від громадян, 2532 - від юридичних осіб, 284 - від депутатів рад різних рівнів, які не належали до сфери конституційної юрисдикції. Справа в тому, що умовою прийняття до розгляду Конституційним Судом України конституційних подань та конституційних звернень є:

1) наявність права на конституційне подання, конституційне звернення;

2) відповідність конституційного подання, конституційного звернення вимогам щодо їх форми і змісту;

3) підвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному поданні, конституційному зверненні.

Попередня перевірка конституційних подань та конституційних звернень і підготовка справи до розгляду відбувається у кілька етапів. Спочатку зареєстровані конституційні подання та конституційні звернення перевіряє відповідний підрозділ Секретаріату Конституційного Суду України. Неналежно оформлені конституційні подання та конституційні звернення (листи, заяви, скарги тощо) Секретаріат Конституційного Суду України повертає авторам, про що вказується у письмовому повідомленні, підписаному керівником відповідного підрозділу Секретаріату Конституційного Суду України.

У разі коли суб'єкт права на конституційне подання, конституційне звернення не погоджується із змістом надісланого йому повідомлення, його лист та подання (звернення) передаються керівникові Секретаріату Конституційного Суду України або його заступнику для перевірки обґрунтованості рішення, прийнятого керівником підрозділу. Після перевірки керівник Секретаріату (його заступник) приймає рішення про надіслання повторного повідомлення автору або про передачу матеріалів конституційного подання (звернення) на розгляд Колегії суддів у порядку, передбаченому пунктом 1 параграфа 12 Регламенту.

Якщо з порушених у конституційному поданні, конституційному зверненні питань Конституційний Суд України приймав рішення, давав висновок або приймав процесуальну ухвалу про відмову у відкритті конституційного провадження чи припинення конституційного провадження у справі, суб'єкту права на таке подання (звернення) направляється повідомлення за підписом керівника Секретаріату Конституційного Суду України або його заступника. До повідомлення додається копія відповідного рішення, висновку або процесуальної ухвали Конституційного Суду України.

У разі повторного звернення суб'єкта права на конституційне подання (звернення) до Конституційного Суду України з питання, з якого вже прийнято рішення, дано висновок Конституційного Суду України або прийнято процесуальну ухвалу про відмову у відкритті конституційного провадження чи припинення конституційного провадження у справі, заявнику повторно надається відповідь з одночасним повідомленням про припинення листування з порушеного питання. Подальші звернення таких осіб з того ж питання залишаються без відповіді і долучаються до справи за погодженням із заступником Голови Конституційного Суду України. Наступні явно не обґрунтовані звернення до Конституційного Суду України розцінюються як зловживання правом. У такому разі, відповідно до ст. 60 Закону, Конституційний Суд України після прийняття рішення про відмову у відкритті провадження у справі може прийняти рішення про стягнення з суб'єкта права на конституційне подання, конституційне звернення державного мита у розмірі, встановленому законом.

Конституційні подання та конституційні звернення, які можуть бути прийняті до розгляду Конституційним Судом України, керівник Секретаріату Конституційного Суду України разом із попередніми висновками (їх підготовка здійснюється протягом п'ятнадцяти робочих днів) подає для ознайомлення Голові Конституційного Суду України, який направляє їх до відповідної Колегії суддів Конституційного Суду України.

Наступним етапом конституційного провадження є розгляд конституційних подань чи конституційних звернень в Колегії суддів.

На засіданні Колегії суддів Конституційного Суду України із числа кандидатур, запропонованих суддями Колегії суддів чи Головою Конституційного Суду України схвалюється кандидатура судді-доповідача у справі і подається на затвердження на засідання Конституційного Суду України. Розподіл конституційних подань та конституційних звернень між суддями - суддями-доповідачами проводиться рівномірно, з урахуванням їх спеціалізації.

Суддя-доповідач у справі вивчає порушені в конституційному поданні, конституційному зверненні питання та готує матеріали на розгляд Колегії суддів Конституційного Суду України. Суддя-доповідач у справі:

- вирішує питання щодо витребування від суб'єктів конституційного подання, конституційного звернення, відповідних органів, посадових осіб, громадян необхідних документів, матеріалів, інших відомостей, що стосуються справи;

- дає керівникам відповідних структурних підрозділів Секретаріату Конституційного Суду України доручення та встановлює строки їх виконання;

- направляє конституційні подання та конституційні звернення Управлінню правової експертизи Секретаріату Конституційного Суду України для підготовки науково-експертного висновку у визначений строк. У разі необхідності цей строк може бути продовжений суддею-доповідачем;

- залучає для консультацій, проведення перевірок, дослідження документів відповідних спеціалістів;

- вносить пропозиції на засідання Колегії суддів питання щодо призначення експертизи у справі чи залучення до участі в конституційному провадженні експертів, виклику посадових осіб, експертів, свідків, представників за законом чи уповноважених за дорученням, громадян, участь яких повинна забезпечити об'єктивний і повний розгляд справи.

Суддя-доповідач вирішує питання про направлення копій конституційного подання, конституційного звернення, інших документів керівникові органу, посадовій особі, що прийняли оспорюваний правовий акт, з пропозицією викласти свої пояснення щодо порушених у поданні, зверненні питань.

У разі неможливості судді-доповідача з поважних причин (хвороба, відрядження, відпустка тощо) протягом тривалого часу проводити підготовку матеріалів справи до розгляду або задоволення його прохання про самовідвід секретар Колегії суддів Конституційного Суду України порушує перед Головою Конституційного Суду України питання про заміну судді-доповідача.

На засіданні Конституційного Суду України приймається рішення про заміну судді-доповідача на суддю-доповідача цієї ж Колегії суддів, про перенесення розгляду справи на інше пленарне засідання Конституційного Суду України, якщо слухання у справі призначено. У разі необхідності приймається рішення про передачу матеріалів справи в іншу Колегію суддів, із складу якої і призначається суддя-доповідач.

Після завершення вивчення та підготовки матеріалів конституційного подання, конституційного звернення за пропозицією судді-доповідача секретар Колегії суддів вносить ці матеріали на розгляд Колегії суддів для вирішення питання про відкриття конституційного провадження у справі чи про відмову у відкритті такого провадження. Повідомлення про засідання Колегії суддів та копії конституційних подань, конституційних звернень, необхідних матеріалів до них вручаються суддям Колегії суддів не пізніше ніж за 10 днів до дня засідання Колегії суддів.