Попередження злочинів слідчим
Поняття запобігання злочинам. Профілактика та принципи, класифікація запобіжних заходів. Основні методи попередження злочинів в досудових стадіях завдяки процесуальній діяльності слідчих. Характеристика запобіжних заходів, які використовуються слідчим.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 17.10.2012 |
| Размер файла | 64,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Якщо буде встановлено, що в сім'ї не залишається осіб, які можуть здійснювати нагляд за дітьми, особа, яка провадить дізнання, і слідчий зобов'язані негайно повідомити про це комісії у справах неповнолітніх за місцем проживання дітей.
При взятті підозрюваного чи обвинуваченого під варту слідчий зобов'язаний вжити заходів до охорони майна і житла ув'язненого, якщо вони залишаються без нагляду [21, с.336].
Вжиття заходів до охорони майна і житла ув'язненого, які залишилися без нагляду, доцільно оформлювати постановою.
Про заходи, вжиті до охорони майна і житла ув'язненого, слідчий чи особа, яка провадить дізнання, повинні повідомити його письмово під розписку на постанові.
Про арешт підозрюваного чи обвинуваченого та його місце перебування слідчий зобов'язаний сповістити членів його сім'ї (чоловіка або дружину чи іншого родича), а також повідомити за місцем його роботи.
Якщо обвинувачений є громадянином іншої країни, то копія постанови про арешт направляється в Міністерство іноземних справ України.
Процесуальним документом, який засвідчує виконання слідчим (особою, яка провадить дізнання) вказаних вимог, є приєднана до справи копія письмового повідомлення.
Строки тримання під вартою визначаються ст.156 КПК України. Тримання під вартою під час розслідування справи не може тривати більше двох місяців. Цей термін може бути продовжений районним, міським прокурором, військовим прокурором армії, флотилії, з'єднання, гарнізону та прирівняним до нього прокурором у разі неможливості закінчити розслідування і за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу - до трьох місяців. Подальше продовження терміну може бути здійснено лише з причини особливої складності справи прокурором Автономної Республіки Крим, області, прокурором міста Києва, військовим прокурором округа, флоту та прирівняним до них прокурором - до шести місяців з дня взяття під варту.
Строк тримання під вартою понад шість місяців може бути продовжений заступником Генерального прокурора України - до одного року та Генеральним прокурором України - до півтора року.
Подальше продовження строку не допускається, і утримуваний під вартою обвинувачений підлягає негайному звільненню. У разі неможливості закінчити розслідування у повному обсязі в наданий законом строк тримання під вартою і за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу Генеральний прокурор України або його заступник дають згоду про направлення справи до суду в частині доказаного обвинувачення. Щодо нерозслідуваних злочинів справа виділяється в окреме провадження і закінчується загальним порядком [14, с.122].
Матеріали закінченої розслідуванням кримінальної справи мають бути пред'явлені для ознайомлення обвинуваченому та його захиснику не пізніше ніж за місяць до скінчення граничного строку тримання під вартою.
Час ознайомлення обвинуваченого та його захисника з матеріалами кримінальної справи при обчисленні строку тримання під вартою як запобіжного заходу не враховується.
У разі повернення судом на нове розслідування справи, за якою термін тримання обвинуваченого під вартою скінчився, а за обставинами справи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою змінений бути не може, продовження строку тримання під вартою провадить прокурор, який здійснює нагляд за слідством, у межах одного місяця з моменту надходження до нього справи. Подальше продовження зазначеного строку провадиться з урахуванням часу перебування обвинуваченого під вартою до направлення справи до суду в порядку і в межах, встановлених ч.1, 2 та 6 ст.156 КК України.
Якщо суд першої або касаційної інстанції повернув справу на нове розслідування, час знаходження справи в суді не включається у строки тримання під вартою як запобіжного заходу в період розслідування.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою має бути порушено з таким розрахунком, щоб це питання було розв'язане до скінчення встановленого строку тримання під вартою. Це клопотання оформляється мотивованою постановою, в якій, зокрема, викладається суть справи, зазначається, коли обрано запобіжний захід, які обставини зумовлюють необхідність продовження строку тримання під вартою, які конкретні слідчі дії треба ще провести у справі, час, протягом якого вони мають бути проведені. Після отримання санкції на продовження строку слідчий зобов'язаний письмово повідомити про це адміністрацію місця попереднього ув'язнення та направити їй примірник постанови.
Строк перебування під вартою до винесення вироку зараховується в строк покарання. Особи, які перебувають в місцях попереднього ув'язнення, мають обов'язки та права, встановлені законодавством для громадян України, з обмеженнями, які витікають з режиму тримання під вартою.
Висновки
Процес боротьби зі злочинністю та викорінення всіх її детермінант, відновлення порушеного права та забезпечення законних прав та інтересів людини і громадянина, вимагають проведення справедливого правосуддя, що регламентується нормами кримінального процесу. Досудове слідство, як одна із невід'ємних частин кримінального процесу, повинно бути всебічним, повним, об'єктивним, та має проводитись суворо в межах кримінально-процесуального закону. Чинний Кримінально-процесуальний кодекс України у главі 11 встановлює положення досудового слідства, що віддзеркалюють характерні риси та особливості досудового слідства як стадії і своїми вимогами спонукають органи дізнання й досудового слідства до швидкого, раціонального, всебічного, повного, та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, виконання завдань даної стадії й охорони в ній прав і законних інтересів громадян та юридичних осіб.
Запобіжні заходи - це особливий різновид процесуального примусу, що пов'язаний з обмеженням прав, свобод та законних інтересів особи. Правова природа запобіжних заходів визначає те, що вони можуть застосовуватись лише компетентними органами з повним і точним виконання вимог закону і дотриманням встановленої правової процедури. Відповідно до кримінально-процесуального законодавства України суб'єктами застосування запобіжних заходів є орган дізнання, слідчий, прокурор, суд, суддя.
Види запобіжних заходів, підстави, умови і порядок їх застосування, зміни чи скасування встановлені кримінально-процесуальним законодавством (глава 13 КПК України). Наведений їх перелік є вичерпним, тому застосування інших заходів процесуального примусу під виглядом запобіжних заходів є незаконним.
Запобіжні заходи носять превентивний характер. Соціальна превенція полягає в недопущенні скоєння підозрюваним, обвинуваченим, підсудним, засудженим нового злочину. Загальна превенція частково досягається морально-правовим впливом при застосуванні таких запобіжних заходів як застава, особиста порука, які мають загально-виховний і профілактичний характер, спрямований на певні соціальні групи населення.
Список використаних джерел
1. Верцюх В., Верцюх І. Щодо правової невизначеності запобіжного заходу у вигляді нагляду командування військової частини // Право України. - 2001. - №5. - С.76-78.
2. Галаган В.І. Застосування деяких заходів процесуального примусу у світлі додержання конституційних прав і свобод людини // Вісник Верховного Суду України. - 2002. - № 1. - С.59-63.
3. Данченко Т.В. Застава в системі запобіжних заходів у кримінальному процесі України: Дис. … канд. юрид. наук (12.00.09) // КНУВС. - К., 2007. - 198с.
4. Заболотний В.І. Нарис проблем інституту дізнання в Україні // Теорія та практика криміналістичного забезпечення розкриття та розслідування злочинів у сучасних умовах. Матеріали НПК. - К., 2000. - С.147-151.
5. Застосування у слідчій практиці запобіжного заходу у вигляді застави: Методичні рекомендації // Збірник методичних рекомендацій з питань розкриття та розслідування злочинів слідчими та оперативними працівниками органів внутрішніх справ. - К.: ГСУ МВС України, 2001. - С.164-183.
6. Кримінально-процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар / За заг. ред.В.Т. Маляренка, В.Г. Гончаренка. - Вид.5-те, пер. і доп. - К.: КНТ, 2008. - 896 с.
7. Курило О. Особливості розгляду справ про взяття особи під варту та продовження строків тримання під вартою // Юрид. Україна. - 2005. - № 8. - С.64-68.
8. Маляренко В.Т. Перебудова кримінального процесу України в контексті європейських стандартів: Монографія. - К.: Юрінком Інтер, 2005. - 512 с.
9. Маринів В.І. Принцип особистої недоторканності в кримінальному процесі України: Дис… канд. юрид. наук: 12.00.09. - Харків, 1999. - 196 с.
10. Марітчак Т.М. Застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту місцевими та апеляційними судами // Вісник Верховного Суду України. - 2002. - № 6. - С.37 - 40.
11. Мацьків Г. Дотримання процесуальних строків при обранні та продовженні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту підозрюваного та обвинуваченого // Підприємництво, господарство і право. - 2005. - № 6. - С.139-143.
12. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року №9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя” // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (4-те вид., змін. і доповн.). - К.: Скіф, 2009. - 536 с.
13. Рожнова В.В. Кримінально-процесуальне право України: Посібник для підготовки до іспитів. - К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2006. - 256 с.
14. Толочко О. Міжнародно-правові стандарти захисту права особи на свободу і особисту недоторканність // Юрид. журнал. - 2006. - № 3. - С.122-127.
15. Шило О., Глинська Н. Взяття під варту повинно застосовуватися виключно на підставі обґрунтованих процесуальних рішень // Право України. - 2004. - №10. - С.91-94.
16. Юдківська Г.Ю. Презумпція невинуватості в кримінальному процесі України та практиці Європейського суду з прав людини: Автореф. дис… канд. юрид. наук. - К., 2008. - 20 с.
17. Кримінологія і профілактика злочинів: Курс лекцій у 2-х кн. Загальна частина /Александров Ю.В., Гаврилишин А.П., Лихо лоб В.Г. та ін. - К.: Українська академія внутрішніх справ, 1996. - С.420 с.
18. В. Фокс Введение в кримінологію. / Под ред. . и. со вступительной статьей проф. Б.С. Никифорова, к. ю. н. В.М. Когана. - М.: Прогресс, 1980. - С.256
19. Дань шин И.Н. Введение в криминологическую науку. - Х.: Право, 1998. - С.280
20. Криминология. Ученик для юридических вузов / Под редакцией проф.В.Н. Бурлакова, проф., академіка В.П. Сальникова. - СПб.: 1998. - 220 с.
21. Курс кримінології: У 2 кн. / За заг. ред. О.М. Джужи. - Кн.1 Загальна частина. - К.: Хрінком Інтер, 2001 - 264 с.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Розробка і застосування заходів щодо попередження злочинності як основний напрямок у сфері боротьби з нею. Правова основа попередження злочинів. Встановлення причин злочину й умов, що сприяли його вчиненню. Суб'єкти криміналістичної профілактики.
реферат [12,8 K], добавлен 26.09.2010Теоретичні аспекти попередження злочинів - системи по застосуванню передумов, що реалізується шляхом цілеспрямованої діяльності усього суспільства по усуненню, зменшенню й нейтралізації факторів, що сприяють існуванню злочинності та здійсненню злочинів.
реферат [25,1 K], добавлен 17.02.2010Дослідження кримінологічної характеристики статевих злочинів та визначення детермінант цих злочинів з метою їх попередження. Рівень, динаміка і структура статевих злочинів в Україні. Аналіз соціально-демографічних та кримінально-правових ознак злочинця.
курсовая работа [47,5 K], добавлен 16.02.2015Мета і підстави застосування запобіжних заходів. Види запобіжних заходів та обставини що враховуються при їх обранні. Підписка про невиїзд. Особиста порука. Порука громадської організації або трудового колективу. Застава. Взяття під варту.
реферат [35,6 K], добавлен 21.03.2007Поняття, значення, види запобіжних заходів, їх характеристика. Підписка про невиїзд. Особиста порука. Порука громадської організації або трудового колективу. Застава. Взяття під варту. Нагляд командування військової частини.
реферат [33,2 K], добавлен 05.07.2007Поняття та значення заходів процесуального примусу. Класифікація заходів процесуального примусу. Кримінально-процесуальна характеристика окремих заходів процесуального примусу. Мета і підстави застосовування запобіжних заходів.
курсовая работа [77,6 K], добавлен 22.04.2007Злочинці у сфері комп’ютерної інформації (класифікація за віком, метою, сферою діяльності). Способи здійснення злочинів у сфері комп’ютерної інформації. Український хакер Script і розвиток українського кардингу. Захист інформації (попередження злочинів).
курсовая работа [54,6 K], добавлен 12.04.2010Основні причини вчинення злочинів неповнолітніми. Характеристика та використання превентивних заходів представниками державних органів щодо запобігання правопорушень, вчинених неповнолітніми, виявлення атрибутів запровадження інституту пробації в Україні.
статья [22,4 K], добавлен 24.04.2018Визначення поняття покарання та його ознак в кримінальному праві України. Кара та виправлення засудженого. Особливості загального та спеціального попередження злочинів. Загальна характеристика системи покарань. Коротка класифікація кримінальних покарань.
дипломная работа [89,6 K], добавлен 24.07.2015Дослідження міжнародно-правових стандартів попередження рецидивної злочинності. Аналіз заходів, що є альтернативними тюремному ув’язненню. Характеристика вимог, які повинні надаватись до поводження із ув’язненими щодо попередження рецидивної злочинності.
реферат [21,5 K], добавлен 17.09.2013
