Размещено на http://www.allbest.ru/

Механізм реалізації екологічного права:

Реалізація екологічного права.

Управління від здійснення дій заборонених нормами екологічного права.

Застосування компетентними органами та особами правових норм за виконання або порушення правових норм вимог екологічного законодавства.

Економічний механізм реалізації екологічного права.

Юридичні заходи щодо забезпечення реалізації екологічного права.

Механізм реалізації правових норм складається з їх виконання, додержання і застосування. Реалізація норм права є результатом, підсумком правового регулювання.

Реалізацію правових норм не слід ототожнювати із захистом її припису з боку держави, яка застосовує різні заходи впливу до порушників цього припису. Державний захист є лише однією з гарантій забезпечення реалізації норм права.

Виконання суб'єктами екологічних відносин своїх зобов'язань і здійснення повноважень - це така форма реалізації норм екологічного права, яка вимагає активних дій зазначених суб'єктів.

Сутність утримання від здійснення дій, заборонених відповідними нормами, полягає в тому, що суб'єкти екологічних відносин утримуються в тих або інших еколого-правових нормах.

Добровільне виконання - це найбільш поширена форма реалізації норм екологічного права. До інших форм реалізації екологічного права можна віднести:

утримання від здійснення дій, заборонених нормами екологічного права;

застосування компетентними органами та особами правових норм за виконання або порушення вимог екологічного законодавства.

До факторів, які сприяють забезпеченню реалізації екологічного права, належать його гласність, доступність, чіткість, гуманність. Необхідно тільки забезпечити належні умови, щоб ці якості екологічного права змогли "працювати" повною мірою. Зокрема, еколого-правові акти і норми повинні широко відображатися в друкованих виданнях, на телебаченні, радіо, в усній правовій пропаганді.

Потрібно зробити все для того, щоб кожна людина уявляла наслідки забруднення довкілля, його згубний вплив не тільки на нинішнє, а й на майбутнє покоління.

Особливою формою реалізації екологічного права є застосування правових норм за невиконання або порушення вимог екологічного законодавства.

Застосування норм права є необхідним, якщо є факт правопорушення, який вимагає відновлення порушеного права і призначення відповідної санкції за його порушення. Застосування норм права має диспозитивний або імперативний характер.

Важливою умовою правильного застосування норм права є точне встановлення фактичних обставин. Необхідно також, щоб встановленим фактам, що мають юридичне значення, було надано правильну кваліфікацію і щоб на цій підставі були правильно визначені юридичні наслідки.

Забезпечення виконання правової норми полягає в її санкції. Санкції можуть міститися в самій нормі, а можуть бути відірваними від них. В останньому випадку послаблюється правоохоронне значення.

Санкція є встановленою нормою відповідальністю, але цього ще недостатньо, щоб норма справді діяла, оскільки, окрім санкції, повинен бути врегульований порядок застосування як встановленої самої норми, так і санкції. Це є головним в реалізації правових норм, оскільки навіть якщо існуватимуть певна норма та санкція, але без порядку застосування, це буде "мертвою" нормою, санкцією. Нині виникає багато проблем в екологічному законодавстві з цього приводу.

Санкція повинна відповідати скоєному правопорушенню, бути доцільною і справедливою.

Відсутність у нормативних актах чітко сформульованих санкцій за невиконання передбачених у них приписів породжує безвідповідальне ставлення до їх виконання.

До економічних важелів забезпечення реалізації екологічного права відносять:

· фінансування заходів щодо охорони довкілля;

· плата за спеціальне використання природних ресурсів;

· плата за забруднення довкілля;

· плата за погіршення якості природних ресурсів;

· стимулювання в системі охорони довкілля;

· екологічне страхування.

Економічні заходи забезпечення охорони довкілля передбачають:

а) взаємозв'язок усієї управлінської, науково-технічної та господарської діяльності підприємств, установ та організацій з раціональним використанням природних ресурсів та ефективністю заходів з охорони довкілля на основі економічних важелів;

б) визначення джерел фінансування заходів щодо охорони довкілля;

в) встановлення лімітів використання природних ресурсів, скидів забруднюючих речовин у довкілля та на утворення і розміщення відходів;

г) встановлення нормативів збору і розмірів зборів за використання природних ресурсів, викиди і скиди забруднюючих речовин у довкілля, на утворення і розміщення відходів та інші види шкідливого впливу;

д) надання підприємствам, установам і організаціям, а також громадянам податкових, кредитних та ін. пільг при впровадженні ними маловідходних, енерго- і ресурсозберігаючих технологій та нетрадиційних видів енергії, здійсненні інших ефективних заходів щодо охорони довкілля;

є) відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону довкілля.

Фінансування заходів щодо охорони довкілля здійснюється за рахунок Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, позабюджетних фондів охорони навколишнього природного середовища, добровільних внесків та ін. коштів.

Плата за спеціальне використання природних ресурсів встановлюється на основі нормативів плати і лімітів їх використання. Нормативи плати визначаються з урахуванням поширеності природних ресурсів, їх якості, можливості відтворення, доступності, продуктивності, місцезнаходження, можливості переробки та ін. факторів.

Розподіл коштів за використання природних ресурсів, що надходять до Державного бюджету України, здійснюється Верховною Радою України.

Для фінансування заходів щодо охорони довкілля утворюються Державний, республіканський Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.

Державний фонд охорони навколишнього природного середовища утворюється за рахунок:

а) відрахувань з місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, розмір яких визначається Верховною Радою України;

б) добровільних внесків підприємств, установ, організацій, громадян та ін. надходжень;

в) частини зборів за використання природних ресурсів, розмір яких визначається Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України.

В Україні можуть утворюватись й інші фонди для стимулювання і фінансування заходів щодо охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки.

Важливим економічним важелем забезпечення реалізації екологічного права є екологічне страхування. В Україні здійснюється добровільне і обов'язкове державне та інші види страхування громадян та їх майна, майна і доходів підприємств, установ і організацій на випадок шкоди, заподіяної внаслідок забруднення довкілля та погіршення якості природних ресурсів (ст.49 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Економічний механізм реалізації екологічного права забезпечують економічні гарантії. Головним носієм економічних гарантій є Українська держава, яка має всі основні важелі економічного розвитку суспільства.

Виділення незначних коштів на охорону природи в Україні практично зводить нанівець ефективність тих еколого-правових норм, застосування яких вимагає капітальних вкладень.

До юридичних заходів реалізації екологічного права відносять:

здійснення державного і громадського контролю за додержанням вимог екологічного законодавства всіма суб'єктами екологічних відносин;

припинення господарської діяльності підприємств, установ, організацій у разі порушення ними законодавства про охорону довкілля;

звільнення з посади тих керівників, які не виконують вимог екологічного законодавства або порушують його;

притягнення до юридичної відповідальності осіб, винних у порушенні екологічного законодавства.

Проти юридичних осіб - суб'єктів еколого-правової (превентивної) відповідальності - застосовуються такі санкції:

обмеження діяльності;

зупинення діяльності;

припинення діяльності.

Органами по застосуванню санкцій є:

· органи місцевого самоврядування;

· органи Мінприроди України;

· органи місцевої державної виконавчої влади.

Припинення діяльності здійснюють:

· Кабінет Міністрів України;

· органи місцевого самоврядування стосовно підпорядкування юридичних осіб;

· суд за позовом прокуратури в разі систематичних правопорушень;

· органи місцевої виконавчої влади.

Види дисциплінарних стягнень:

догана;

звільнення з посади.

Види адміністративно-правових стягнень - це:

· штраф;

вилучення об'єктів правопорушення;

позбавлення права заняття спеціальною діяльністю;

конфіскація знарядь правопорушення;

обмеження, зупинення, припинення діяльності чи експлуатації об'єктів.

Види покарання за екологічні злочини - це:

штраф;

виправні роботи;

арешт;

обмеження волі;

позбавлення волі;

конфіскація незаконно добутого, знарядь злочину, обладнання;

позбавлення права обіймати відповідні посади або займатися відповідною діяльністю.

екологічне право злочин стягнення

Список використаної літератури

1. Кримінальний кодекс України.

2. Кодекс України про адміністративні правопорушення.

3. Цивільний кодекс України.

4. Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.91.

5. Андрейцев В. /. Екологічне право: Курс лекцій у схемах (Загальна частина). - К.: Вентурі, 1996. - 208 с.

6. Дмитренко І.А. Екологічне право України: Підручник. - 2-е вид., перероб. та доп. - К.: Юрінком Інтер, 2001. - 352 с.

7. Кілічава Т.М. Екологічне право: Навч. посіб. для дистан. навчання. - К.: Університет Україна, 2006. - 303с.

Размещено на Allbest.ru