Поняття, структура та види адміністративно-правових норм

Размещено на http://www.allbest.ru

Зараз буде розглянуто найголовнішу частину як механізму адміністративно-правового регулювання, галузі адміністративного права, так і системи права в цілому. Що дає підставу для такого твердження? Перш за все необхідно вказати, що без норми права МАПР не може існувати, тому що не маючи варіанта поведінки, що його держава визнала як оптимальний (правильний, доречний) у випадках позитивного спрямування діяльності, або негативний (невірний, заборонений) у випадках визначення адміністративних правопорушень, неможливо "запустити" МАПР. Навіть за наявності функціональних складових частин механізму адміністративно-правового регулювання (зокрема юридичного факту) адміністративне право не зможе реалізувати свій регулювальний потенціал, тому що не буде базису регулювання. Вся сутність регулювального впливу адміністративного права можлива лише в межах, установлених нормою адміністративного права. Дамо визначення.

Адміністративно-правова норма - це загальнообов'язкове правило поведінки, що встановлене державою з метою регулювання суспільних відносин, що входять до предмета адміністративного права, і забезпечене засобами державного примусу.

Коли ми говоримо "встановлене державою", то маємо на увазі компетентні державні органи, які мають право приймати (видавати) нормативні акти, що складаються з правових норм. Йдеться про:

1. Верховну Раду України (приймає Закони України згідно зі ст. 85 Конституції України);

2. Президента України (видає укази та розпорядження згідно зі ст. 106 Конституції України);

3. Кабінет Міністрів України (видає постанови та розпорядження згідно зі ст. 117 Конституції України);

4. Міністерство внутрішніх справ України та інші міністерства (видають накази, інструкції, дають розпорядження в межах своєї компетенції);

5. Інші органи виконавчої влади (видають накази, постанови, інструкції, правила, положення), а також інші органи, які видають документи, що стають джерелами адміністративного права. Тож можна вказати, що термін "установлене державою" свідчить про легітимний характер діяльності органу (посадової особи), зокрема й у сфері правотворчості.

В цілому норми адміністративного права мають ті самі характеристики, що й норми права взагалі; водночас є певні відмінності, які свідчать про наявність деяких особливостей норм адміністративного права. їх аналіз дозволяє вирізнити основні.

Особливості адміністративно-правових норм порівняно з іншими правовими нормами.

У них знаходить своє вираження державний інтерес. Норми адміністративного права забезпечують функціонування публічного управління, а звідси - існування держави як такої. Йдеться про те, що без управління держава не може існувати і виконувати покладені на неї функції, а це призводить до хаосу, анархії та зникнення держави. З цього приводу можна виснувати, що якісно створені адміністративно-правові норми є одним із факторів забезпечення національної безпеки.

Переважно імперативний характер, їх реалізація підкріплюється можливістю застосування засобів державного примусу. Іншими словами, приписи переважної більшості (але не всіх) адміністративно-правових норм не передбачають можливості вибору варіанта поведінки у суб'єкта адміністративно-правових відносин, який не має владних повноважень. Відповідно інший суб'єкт є носієм владних публічних повноважень. Утім, необхідно вказати, що частина адміністративно-правових норм (яка поступово збільшується) має диспозитивний характер, за якого суб'єктові адміністративного права надається право вибору поведінки в тій чи іншій ситуації. У широкому розумінні можна вказати, що ця риса адміністративно-правових норм здебільшого стала проявлятись останнім часом, коли Україна стала на шлях демократичних перетворень, коли права окремо взятої людини дедалі частіше визначають спрямованість діяльності органів держави.

Є регулятором суспільних відносин у багатьох сферах суспільного життя (промисловість, фінанси, транспорт, будівництво, охорона здоров'я, внутрішні справи та ін.). За ступенем комплексності адміністративно-правовим нормам немає рівних серед інших правових норм.

У рамках адміністративного права розрізняють матеріальні та процесуальні адміністративно-правові норми. Самі вказані види норм права буде проаналізовано далі, тут же необхідно вказати таке Означена особливість відрізняє адміністративне право від цивільного та кримінального права, які у певний час, накопичивши значний масив процесуальних норм права, виокремили зі сфери свого регулювання відносини відповідного характеру, визначивши таким чином створення цивільно-процесуального та кримінально-процесуального права як самостійних галузей права

Частини адміністративно-правової норми (гіпотеза, диспозиція, санкція) нерідко містяться у різних нормах права (нормативно-правових актах) Це пояснюється тим, що велика кількість норм адміністративного права мають організаційний характер, а тому досить часто вони мають загальну гіпотезу (сформовану в рамках іншої норми права на початку правового акта) і санкцію, що виражена в іншому документі (скажімо, в Кодексі України про адміністративні правопорушення)

Сприяють захисту прав людини від свавілля з боку чиновників Визначаючи межі можливої поведінки у сфері публічного управління, норми адміністративного права унеможливлюють (або мінімізують) порушення прав людини у діяльності представників державної влади Адже коли норма права чітко визначає порядок діяльності в тій чи іншій ситуації, то можливостей для протиправного "маневру" у чиновників стає менше У рамках цієї ж особливості норм адміністративного права доцільно вказати про можливість, завдяки нормам Кодексу адміністративного судочинства України, звернення громадян, які вважають себе постраждалими від неправомірної діяльності представників держави, до адміністративного суду, який спеціалізується саме на таких справах

Структура адміністративно-правової норми.

Структура адміністративно-правової норми - це її внутрішня будова, тобто перелік складових частин її складають

А Гіпотеза - це частина адміністративно-правової норми, в якій визначаються умови, за яких настає чинність усієї норми права гіпотеза відповідає на питання коли? Де? в якому разі? за якої умови? Наприклад, згідно зі ст 12 постанови Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 р № 309 "Про затвердження Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів" керівники підприємств, установ та організацій зобов'язані звільнити з роботи осіб, зарахованих до аспірантури з відривом від виробництва або докторантури, в необхідний для своєчасного прибуття на навчання термін Підставою для звільнення з роботи є копія наказу про зарахування особи до аспірантури або докторантури Гіпотезою в цьому випадку є зарахування особи до аспірантури чи докторантури з відривом від виробництва

Проте часто адміністративно-правові норми, як уже було зазначено раніше, не містять гіпотези Наприклад, норми, що регламентують внутрішньоорганізаційну діяльність органів виконавчої влади, часто не мають гіпотез, бо містяться у вступній частині, преамбулі чи загальних положеннях нормативно-правового акта

Б Диспозиція - це основна частина адміністративно-правової норми, в якій зазначаються права та обов'язки учасників адміністративно-правових відносин Характерна особливість диспозицій, як і адміністративно-правових норм у цілому,- їхній імперативний характер, коли учасники відносин не можуть за своєю згодою змінити правило поведінки, а повинні чинити саме так, як указано в диспозиції норми Скажімо, згідно з положенням ст 25 Закону України від 17 січня 2002 р № 2984-Ш "Про вищу освіту" (типи вищих навчальних закладів), відповідно до існуючих напрямів освітньої діяльності в Україні діють вищі навчальні заклади таких типів

1) університет багатопрофільний вищий навчальний заклад четвертого рівня акредитації, який провадить освітню діяльність, пов'язану зі здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації широкого спектра природничих, гуманітарних, технічних, економічних та інших напрямів науки, техніки, культури і мистецтв, проводить фундаментальні та прикладні наукові дослідження, є провідним науково-методичним центром, має розвинену інфраструктуру навчальних, наукових і науково-виробничих підрозділів, відповідний рівень кадрового і матеріально-технічного забезпечення, сприяє поширенню наукових знань та здійснює культурно-просвітницьку діяльність

Можуть створюватися класичні та профільні (технічні, технологічні, економічні, педагогічні, медичні, аграрні, мистецькі, культурологічні тощо) університети,

2) академія - вищий навчальний заклад четвертого рівня акредитації, який провадить освітню діяльність, пов'язану зі здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації у певній галузі науки, виробництва, освіти, культури і мистецтва, здійснює фундаментальні та прикладні наукові дослідження, є провідним науково-методичним центром у сфері своєї діяльності і має відповідний рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення;

інститут - вищий навчальний заклад третього або четвертого рівня акредитації або структурний підрозділ університету, академії, який провадить освітню діяльність, пов'язану зі здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації у певній галузі науки, виробництва, освіти, культури і мистецтва, провадить наукову, науково-методичну та науково-виробничу діяльність і має відповідний рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення;

консерваторія (музична академія) - вищий навчальний заклад третього або четвертого рівня акредитації, який провадить освітню діяльність, пов'язану зі здобуттям певної вищої освіти і кваліфікації в галузі культури і мистецтва - музичних виконавців, композиторів, музикознавців, викладачів музичних дисциплін, здійснює наукові дослідження, є провідним центром у сфері своєї діяльності і має відповідний рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення;

коледж - вищий навчальний заклад другого рівня акредитації або структурний підрозділ вищого навчального закладу третього або четвертого рівня акредитації, який провадить освітню діяльність, пов'язану зі здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації у споріднених напрямах підготови (якщо є структурним підрозділом вищого навчального закладу третього або четвертого рівня акредитації або входить до навчального чи навчально-науково-виробничого комплексу) або за кількома спорідненими спеціальностями і має відповідний рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення;

технікум (училище) - вищий навчальний заклад першого рівня акредитації або структурний підрозділ вищого навчального закладу третього або четвертого рівня акредитації, який провадить освітню діяльність, пов'язану зі здобуттям певної вищої освіти і кваліфікації за кількома спорідненими спеціальностями, і має відповідний рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення.

Виходячи з цього держава визначає своєрідні "правила гри" в області створення вищих навчальних закладів. Тобто, орган державної влади чи приватні особи, які планують створити вищий навчальний заклад, повинні орієнтуватися, що назвати його "університет", "академія" чи "технікум" можна лише за умови відповідності зазначеним вище критеріям. Таким чином, слід указати, що нечіткість, двозначність диспозиції потенційно ведуть до невірного тлумачення норми адміністративного права і, як наслідок до помилкових рішень.

В. Санкція - це частина адміністративно-правової норми, в якій зазначаються заходи державного примусу в разі порушення правил поведінки, встановлених цією нормою. Особливості санкцій адміністративно-правових норм:

· часто бувають відсутні (внутрішньоорганізаційна діяльність органів виконавчої влади передбачає дисциплінарну відповідальність);

· нерідко встановлюються за порушення всієї сукупності адміністративно-правових норм, сформульованих в одному акті;

· наявність великої кількості різних санкцій.

Наприклад, ст. 44-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (Ухилення від медичного огляду чи медичного обстеження) говорить про те, що ухилення особи, хворої на наркоманію, від медичного огляду на наявність наркотичного сп'яніння тягне за собою накладення штрафу від п'яти до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Своєю чергою, ухилення особи, яка зловживає наркотичними засобами або психотропними речовинами, від медичного обстеження тягне за собою накладення штрафу від вісімнадцяти до сорока трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Види адміністративно-правових норм.

Окрім типової структури, наявності певних загальних рис та особливостей адміністративно-правових норм, слід розрізняти їх:

1. За предметом правового регулювання:

- матеріальні (містять комплекс прав, обов'язків і відповідальності учасників адміністративно-правових відносин). Наприклад, ст. 245 КУпАП (Завдання провадження в справах про адміністративні правопорушення) зазначає, що такими завданнями є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють учиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Матеріальні норми адміністративного права ще називають статичними;

- процесуальні (визначають порядок реалізації прав, обов'язків та відповідальності учасників адміністративно-правових відносин). Наприклад, ст. 246 КУпАП (Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення). Такі норми ще називають динамічними.

Своєю чергою, процесуальні норми можна переділити на адміністративно-юрисдикційні та адміністративно-процедурні. Перші визначають порядок провадження справ про адміністративні правопорушення, другі - порядок (процедури) позитивного характеру (ліцензування, акредитація, атестація та ін.).

Доречно наголосити, що саме на підставі нечіткого формулювання або взагалі відсутності певних процесуальних норм деякі матеріальні норми називають декларативними. Йдеться про те, що, закріплюючи певне право громадян, держава не розробляє конкретних механізмів (порядку, процедури) втілення їх у життя.

2. За юридичним змістом:

- зобов'язуючі - вимога виконати певні дії. Наприклад, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 2006 р. № 1031 "Про затвердження Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про порядок перетинання українсько-російського державного кордону жителями прикордонних районів України та Російської Федерації" жителі прикордонних районів перетинають кордон на умовах цієї Угоди на підставі документів, що посвідчують особу і громадянство України або Російської Федерації та підтверджують постійне проживання в прикордонних районах, і мають право перебувати на території держави іншої Сторони лише в межах прикордонних районів. Цим указана норма свідчить, що в разі перетинання зазначеного кордону вказані категорії громадян зобов'язані мати документи, які посвідчують особу і громадянство України або Російської Федерації та підтверджують постійне проживання в прикордонних районах;

- забороняючі - заборона виконувати певні дії. Як приклад можна вказати норму права, відповідно до якої забороняється підтримка виробництва (імпорту) тютюну і тютюнових виробів для реалізації на митній території України у формі державного фінансування, надання за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів відповідним суб'єктам господарювання фінансової допомоги, фінансових гарантій, дотацій, субсидій, пільгових кредитів (позик) (Cm. JO Закону України від 22 вересня 2005 р. № 2899-IV "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення");

- уповноважуючі - право суб'єкта адміністративно-правових відносин самостійно вирішувати питання про здійснення відповідних дій. Наприклад, коли у громадянина є значні підстави для подання скарги на ті чи інші дії посадових осіб, він сам має право вирішувати, робити це чи ні. Водночас чиновники органів виконавчої влади також мають стосунок до таких норм. Наприклад, окремі посади осіб рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України можуть заміщатися державними службовцями та іншими працівниками Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України у порядку, визначеному головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України (Cm, 10 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3475-IV "Про Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України"). Тобто, керівник указаної служби має право (уповноважений) вирішувати питання щодо заміщення окремих посад рядового і начальницького складу;

- стимулюючі - містять засоби матеріального та морального впливу для забезпечення належної поведінки учасників адміністративно-правових відносин. Як приклад можна навести перелік заохочень, які можуть бути застосовані в органах внутрішніх справ. За мужність, відвагу, героїзм, розумну ініціативу, старанність, сумлінне та бездоганне виконання службових обов'язків до осіб рядового і начальницького складу можуть бути застосовані такі види заохочень:

· дострокове зняття дисциплінарного стягнення;

· оголошення подяки;

· нагородження грошовою винагородою;

· нагородження цінним подарунком;

· нагородження Почесною грамотою Міністерства внутрішніх справ України;

· занесення на "Дошку пошани";

· нагородження відзнаками Міністерства внутрішніх справ України; адміністративний правовий акт норма

· дострокове присвоєння чергового спеціального звання;

· присвоєння спеціального звання, вищого на один ступінь від звання, передбаченого займаною штатною посадою;

· нагородження відзнакою Міністерства внутрішніх справ "Вогнепальна зброя" (Стаття 9 Закону України від 22 лютого 2006 р. № 3460-1V "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України");

- рекомендаційні - містять рекомендації, що не мають юридично обов'язкового характеру, а лише дають можливість пошуку найбільш доцільних варіантів розв'язання покладених завдань. Прикладом можуть слугувати рекомендації суб'єктів виконавчої влади щодо органів місцевого самоврядування чи громадських організацій. Пункт 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 р. № 415-р "Про затвердження плану заходів з підготовки та відзначення 1100-річчя заснування м. Переяслава-Хмельницького" свідчить про рекомендації Переяслав-Хмельницькій міській раді передбачити асигнування для виконання плану заходів за рахунок коштів місцевих бюджетів та інших джерел. Слід зазначити, що Переяслав-Хмельницька міська рада представляє органи місцевого самоврядування, тому в цьому випадку норма права має саме рекомендаційний характер.

3. За юридичною силою:

- норми законів (наприклад, Закон України від 15 березня 2006 р. № 3528-1V "Про холдингові компанії в Україні");

- норми підзаконних актів (наприклад, Указ Президента України від 25 липня 2006 р. № 644/2006 "Про деякі питання організаційно-правового забезпечення формування та регулювання ринку землі та захисту прав власників земельних ділянок").

4. Від дії у просторі:

· загальні (діють на території всієї України, наприклад, норми Кодексу адміністративного судочинства України);

· регіональні (діють на території певного регіону, приміром, спеціальна економічна зона чи територія приоритетного розвитку). Прикладом можуть слугувати норми права, що містяться у постанові Кабінету Міністрів України від ЗО листопада 2005 р. № Ц19 "Деякі питання ввезення (пересилання) товарів у спеціальні (вільні) економічні зони та вивезення товарів за їх межі";

· місцеві (діють на території окремої адміністративно-територіальної одиниці). Наприклад, норми постанови Верховної Ради України від 19 червня 2003 р. № 1014-1V "Про зміну меж міста Вінниця Вінницької області" діють на територіях тих населених пунктів Вінницької області, що зазначені у вказаній постанові.

5. Від дії на коло осіб:

- на юридичних:

а) на всіх юридичних осіб (наприклад, порядок сплати податків для всіх юридичних осіб);

б) на окремих юридичних осіб (скажімо, порядок сплати податків страховими організаціями);

- на фізичних:

а) на всіх фізичних осіб (наприклад, відповідальність за адміністративні правопорушення);

б) на окремих фізичних осіб (працівники правоохоронних органів, військовослужбовці).

Размещено на Allbest.ru