Правове регулювання договору підряду за законодавством України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Правове регулювання договору підряду за законодавством України

ЗМІСТ

Вступ

1. Поняття договору підряду

2. Права та обов'язки сторін

3. Кошторис

4. Правові наслідки неналежного виконання умов договору підряду

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Актуальність даної теми полягає в тому, що саме тепер, коли бурними темпами розвиваються ринкові умови, розширюється приватний сектор, постала необхідність чіткого законодавчого врегулювання договору підряду, адже більшість компаній виступають підрядчиками в тих чи інших відносинах.

Для того, щоб визначити всі аспекти, які стосуються договору підряду, необхідно перш за все з'ясувати, що ж взагалі таке поняття „договір”.

Відповідно до цивільного законодавства України, будь-який договір - це певна угода між суб'єктами певної діяльності, про надання певних послуг, купівлю-продаж певних речей, майна, транспорту, передання в користування, тощо.

Потрібно звернути увагу на істотну новелу нового ЦК України, що полягає у виділенні окремого виду договорів на надання послуг, які раніше охоплювалися нормами договору підряду. Слід зазначити, що традиційно договір підряду розглядався як договір, спрямований на досягнення (виготовлення, перетворення, відновлення, навіть знищення та ін.) конкретного матеріалізованого результату (об'єкта), однак за відсутності окремого виду договору відносини з виконання робіт і надання послуг (туристичних, медичних, аудиторських тощо), навіть якщо вони і не мали на меті створення матеріалізованого об'єкта, регулювалися нормами договору підряду.

Характерні ознаки договору підряду та його розмежування з іншими видами договорів. За договором підряду відповідно до ст. 837 ЦК України підрядник зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Законодавство та підприємницька практика розрізняють декілька різновидів договору підряду. До них, зокрема, належить як власне підряд, так і побутове замовлення, підряд на капітальне будівництво, підряд на виконання проектних та пошукових робіт, підряд на виконання науково дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт тощо. Доречно підкреслити, що договір на виконання науково-дослідних чи дослідно-конструкторських та технологічних робіт має певні особливості, пов'язані з необхідністю обумовлення питань надання прав на використання результатів робіт, авторськими правами виконавців, подальшим наданням ліцензій, а також з можливою конфіденційністю результатів тощо.

1. Поняття договору підряду

Регулюванню відносин у сфері виконання робіт присвячено главу 61 ЦК (статті 837-891), що складається з чотирьох параграфів, перший з яких містить загальні положення про підряд, а наступні - положення про окремі його види, такі, як: договір побутового підряду; договір будівельного підряду; договір підряду на проектні та пошукові роботи.

Загальні положення застосовуються до окремих видів договору підряду, якщо інше не встановлено нормами ЦК про ці види договорів. Тобто норми, що складають загальні положення про підряд, застосовуються в субсидіарному порядку, співвідносячись з нормами, присвяченими окремим видам договору підряду, за правилами співвідношення загальних та спеціальних норм. Наявність спеціальної норми, яка регулює конкретний вид договору підряду, є перешкодою для застосування до цього виду відповідної норми, що міститься в загальних положеннях про підряд.

В основу поділу підрядних договорів на певні види покладено два критерії - предмет договору та суб'єктний склад учасників договору. Так, за договором побутового підряду виконується робота, яка призначена для задоволення побутових та інших особистих потреб замовника, що не пов'язані з здійсненням ним підприємницької діяльності. Якщо ж замовником укладається договір з метою подальшого використання результату виконаної роботи з підприємницькою метою, то на такий договір поширюються загальні положення про підряд. Підрядником у договорі побутового підряду завжди виступає юридична або фізична особа, що здійснює підприємницьку діяльність, а замовником - тільки фізична особа. Що ж стосується договору будівельного підряду або договору на проектні та пошукові роботи, то замовником у них можуть виступати як фізичні, так і юридичні особи.

Відповідно до легального визначення, яке містить ч. 1 ст.837 ЦК, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується па свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Частина 2 ст.837 ЦК доповнює характеристику договору підряду, вказуючи на те, що договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Аналіз легального визначення приводить до наступних висновків. По-перше, змінилося визначення договору підряду, бо воно вже не містить такої конститутивної ознаки, яка вказує на те, що робота здійснюється або з матеріалів підрядника, або з матеріалів замовника. Інакше кажучи, законодавець відносить до підрядного типу не тільки договори, предметом яких є виконання роботи за завданням замовника із застосуванням матеріалів, обладнання сторін, а й договори, предметом котрих є виконання роботи за завданням замовника без застосування матеріалів, обладнання сторін (наприклад, переміщення вантажу тощо, але з передачею результату такої роботи замовникові). По-друге, чітко визначена мета договору підряду - виконання певної роботи. Це дозволило провести розмежування між договорами підрядного типу та іншими типами цивільно-правових договорів, зокрема, договорами на надання послуг та договорами на оплатну передачу майна у власність.

Договір підряду відрізняється від договорів на надання послуг своїм предметом. Послугам притаманні ознаки, які відрізняють їх від результату робіт. А саме послуга хоча і тісно пов'язана з особою виконавця та процесом вчинення ним певних дій (здійснення певної діяльності), але не збігається з самими діями (здійсненням діяльності) виконавця, існує як окреме явище - певне нематеріальне благо, споживається у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, не набуваючи матеріалізованого вигляду.

Правова характеристика договору підряду. Договір підряду -консенсуальний договір, він вступає в силу з моменту його укладення, тобто досягнення сторонами домовленості за всіма істотними умовами. Це оплатний договір, бо виконаній роботі підрядника відповідає зустрічне грошове задоволення з боку замовника. Хоча не можна не відмітити, що законодавство знає і винятки з цього правила, а саме безвідплатне виконання робіт, до яких, наприклад, слід віднести обов'язок наймача проводити поточний ремонт речі, переданої у найм, або капітальний ремонт речі, переданої у найм наймодавцем, якщо інше не буде встановлено договором або законом. Однак на законодавчому рівні договір безоплатного виконання робіт не знайшов закріплення. Договір підряду - двосторонньо взаємний договір, бо і на стороні замовника, і на стороні підрядника є права та обов'язки, причому праву однієї сторони кореспондує обов'язок іншої і, навпаки.

Сторонами в даному договорі можуть виступати як фізичні, так і юридичні особи. Відповідно до ч. З ст. 837 ЦК для виконання окремих видів робіт у випадках, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл, що свідчить, по-перше, про можливість виконання цих робіт лише особисто тим підрядником, який має на це дозвіл. Важливе значення договір підряду має для задоволення різних потреб громадян і організацій. Так, за допомогою цього договору громадянам здійснюються такі послуги, як ремонт житлових будинків і квартир, пошив і ремонт одягу і взуття тощо. Організації укладають договори підряду в зв'язку з необхідністю, на приклад, ремонту виробничих будинків і споруджень, транспортних засобів, устаткування й інших випадків.

Договір підряду має спільні риси з договором купівлі-продажу і трудовим договором. Особливу увагу необхідно приділити відмінностям договору підряду від трудового договору. Такими насамперед, є:

- предметом договору підряду є кінцевий результат, а для трудового договору основним є сам факт трудової діяльності. Наприклад, не можна укласти договір підряду з фізичною особою на виконання нею функцій бухгалтера підприємства, оскільки в такому випадку предметі договору є виконання робітником певних трудових обов'язків, а не досягнення конкретного матеріального результату;

- роботу за договором підряду особа виконує на свій ризик з використанням власних матеріалів, або матеріалів замовника, між тим, як трудовій договір передбачає, що робітник не несе відповідальності за загибель предмета його праці, підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку та забезпечується всім необхідним для діяльності;

- сторонами договору підряду можуть виступати як фізичні, так і юридичні особи, а трудовій договір може укладатися лише з фізичною особою.

На момент складання будь-якого підрядного договору об'єкт, фактично не існує. Він буде і створений у процесі реалізації правовідносин. Інакше кажучи, у момент обговорення сторонами істотних умов угоди, здійснення дій (виконання робіт) є метою майбутнього договору, а їх реалізація приводить до створення результату (об'єкта). При цьому матеріалізований результат цілком відокремлений від самих дій, у силу чого характеризується як самостійний об'єкт цивільних правовідносин.

Предметом договору підряду є індивідуалізований результат праці підрядника, який набуває тієї чи іншої матеріалізованої форми, оскільки робота виконується з матеріалів сторін і здається у вигляді, придатному для оцінки (наприклад, ремонт годинника, радіоприймача, телевізора без використання запасних деталей чи інструментів, риття траншеї, переміщення вантажу тощо). Такі роботи можуть бути визнані підрядними, оскільки їхня дія спрямована на відповідні зміни матеріальних об'єктів. Сторонами у договорі підряду є підрядник (виконавець роботи) і замовник (кому передається готовий результат). Законодавче визнання фізичної особи як суб'єкта підприємницької діяльності, в тому числі з правом використання найманої праці, виключило попередні обмеження щодо можливості громадян виступати в якості підрядників. Що стосується юридичних осіб, то вони пов'язані обмеженнями, встановленими законодавством щодо певних видів господарської діяльності. Генеральний підрядник і субпідрядник.

Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником свого обов'язку.

Диспозитивна норма, що міститься в ЦК, надає підряднику право залучити за власною ініціативою до виконання його обов'язків третю особу -- субпідрядника.

Генеральним підрядником є організація з правами юридичної особи, що взяла на себе виконання робіт за договором підряду, і яка залучила до їхнього виконання інших осіб (субпідрядників); Закон не виключає можливості передачі субпідрядникам всього обсягу робіт зі збереженням за генпідрядником загальних функцій керівництва й організації виконуваних робіт. На великих будівництвах, особливо на так званому лінійному будівництві (магістралі, трубопроводи, транспортні магістралі) практикуються підрядні договори з двома чи більше підрядниками.

Субпідрядний договір -- різновид договору підряду і до нього застосовуються загальні норми цивільного законодавства про договір підряду і загальні положення про підряд, що містяться в гл. 61 ЦК.

2. Права та обов'язки сторін

Головним обов'язком підрядника за цим договором є якісне відповідно до умов договору виконання роботи і передача її результату замовникові, за правило, у встановлений строк.

Підрядник, якщо інше не встановлено договором, зобов'язаний виконувати роботу із свого матеріалу і своїми засобами. При цьому він відповідає за неналежну якість вказаних матеріалів і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.

Якщо робота виконується з матеріалу замовника (у цьому випадку в договорі встановлюються норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів) і за його вказівками, підрядник зобов'язаний належним чином прийняти зазначений матеріал; своєчасно попередити замовника про неякісність або непридатність нього матеріалу для виконання роботи; про те, що додержання вказівок замовника загрожує якості або придатності результату роботи; про наявність інших обставин, що не залежать від підрядника, але які загрожують якості чи придатності результату роботи.

Підрядник має право: не починати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, яка підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником. Підрядник має право вимагати відшкодування завданих йому збитків, включаючи додаткові витрати, викликані простоєм, перенесенням строків виконання роботи або підвищенням ціни роботи, які настали внаслідок невиконання замовником свого обов'язку зі сприяння підрядникові у виконанні роботи, якщо обсяг та порядок такого сприяння були обумовлені договором. Якщо ж виконання роботи стало неможливим внаслідок дій або недогляду замовника, підрядник має право на сплату йому встановленої ціни з урахуванням плати за виконану частину роботи, за вирахуванням сум, які підрядник одержав або міг одержати у зв'язку з невиконанням замовником договору.

Підрядник має право продати результат роботи, а суму виторгу, з вирахуванням усіх належних підрядникові платежів, внести у депозит нотаріальної контори на ім'я замовника, якщо інше не встановлено договором, коли замовник протягом одного місяця ухиляється від прийняття виконаної роботи за умови дворазового попередження його підрядником про виконання роботи; вимагати виплати авансу у випадку та в розмірі, передбаченим договором; притримати результат роботи, а також устаткування, залишок невикористаного матеріалу та інше майно замовника, якщо останній не сплатив встановленої ціни роботи або іншої суми, належної підрядникові у зв'язку з виконанням договору підряду.

Виходячи з того, що договір підряду - двосторонній договір, права та обов'язки покладаються також на замовника.

До обов'язків замовника закон відносить наступні: видати завдання підряднику, тобто чітко обумовити предмет договору; якщо це передбачено договором, надати матеріал підряднику; замінити на вимогу підрядника у відповідний строк неякісний або непридатний матеріал, змінити вказівки про спосіб виконання роботи або усунути інші обставини, що загрожують якості або придатності результату роботи; сприяти останньому у виконанні роботи у випадках, в обсязі та у порядку, встановлених договором; прийняти роботу, виконану підрядником.

Замовник зобов'язаний разом з підрядником оглянути роботу і прийняти її, а у разі виявлення допущених підрядником відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про це підряднику.

У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків на вимогу будь-кого із сторін має бути призначена експертиза. Витрати на її проведення несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін - обидві сторони.

Якщо замовник виявить явні недоліки, він має право за своїм вибором вимагати безоплатного їх виправлення у розумний строк або виправити останні за свій рахунок, отримавши право на відшкодування, своїх витрат на виправлення цих недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. До речі, підрядник має право замість усунення недоліків роботи безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов'язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе.

Замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Права замовника під час виконання роботи

Замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги -- відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Права замовника у разі порушення підрядником договору підряду

1. Якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.

2. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником

1. Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

2. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

3. Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

4. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, -- обидві сторони порівну.

5. Якщо замовник протягом одного місяця ухиляється від прийняття виконаної роботи, підрядник має право після дворазового попередження продати результат роботи, а суму виторгу, з вирахуванням усіх належних підрядникові платежів, внести в депозит нотаріуса на ім'я замовника, якщо інше не встановлено договором.

6. Якщо ухилення замовника від прийняття виконаної роботи спричинило зміну строку здачі роботи, вважається, що право власності на виготовлену (перероблену) річ перейшло до замовника у момент, коли мало відбутися її передання.

Підряднику, у випадку неприйняття роботи замовником і направленням йому дворазового попередження, надане право продати результат виконаної роботи, оскільки інше не передбачено договором. Цей захід не виключає права підрядника вимагати від замовника погодженої в договорі неустойки за неприймання робіт.

Відповідальність підрядника за неналежну якість роботи

Якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:

1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;

2) пропорційного зменшення ціни роботи;

3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов'язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе. Умовами договору може бути передбачене звільнення підрядника.

3. Кошторис

Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі, який містить постатейний перелік витрат щодо виконання робіт» додається до договору і є його частиною. Оскільки ціна є результатом угоди сторін, то не буде мати значення кошторис, складений тільки однією зі сторін. Частина 1 статті 844 ЦК спеціально підкреслює, що кошторис, складений підрядником, буде мати юридичну силу та стане частиною договору лише з моменту затвердження його замовником.

На виконання робіт може бути складений твердий чи приблизний кошторис. Якщо наявні всі вихідні дані, визначені всі необхідні види" .робіт, то складається твердий кошторис, відступ від якого не дозволяється. За загальним правилом кошторис, передбачений договором підряду, є твердим. Кошторис вважається приблизним лише при наявності спеціальної вказівки про це в договорі. Зміни до твердого кошторису можуть бути внесеш лише за погодженням сторін. Витрати, пов'язані з перевищенням кошторису за загальним правилом, несе підрядник. Приблизний кошторис складається в тому разі, якщо заздалегідь неможливо визначити перелік робіт, що потребуються. В міру виконання робіт приблизний кошторис уточнюється й розрахунки провадяться за фактично проведеними підрядником витратами, але якщо немає значного перевищення приблизного кошторису. Можливість збільшення ціни припускається лише в разі виникнення необхідності в проведенні додаткових робіт, не передбачених приблизним кошторисом. Збільшення ціни з інших підстав не дозволяється. Так, зростання витрат підрядника внаслідок зміни цін на матеріали, зміни кон'юнктури ринку, правил оподаткування не можуть розглядатися як обставини, що викликають необхідність перевищення ціни, визначеної приблизно.

Законом не встановлений будь-який кількісний показник, який свідчить про значне перевищення приблизного кошторису. В кожному конкретному випадку це визначається на підставі ряду факторів, у тому числі вартості робіт, розміру витрат та ін. Юридичне значення перевищення приблизного кошторису полягає в тому, що при значному перевищенні замовник вправі відмовитися від договору, сплативши при цьому підряднику ціну за виконану частину робіт. Здійсненню цього права замовника передує обов'язок підрядника своєчасно попередити замовника про необхідність значного перевищення кошторису. Невиконання вказаного обов'язку позбавляє підрядника права на відшкодування надкошторисних витрат.

У кошторисі виконуваних робіт потрібно враховувати вартість матеріалів, терміновість виконання замовлення та інші можливі обставини. Вартість замовлення може бути сплачена повністю чи частково до початку його виконання або після завершення робіт. Оплата вартості виконаних побутовими підприємствами робіт проводиться, як правило, після виконання замовлення, а вартість матеріалів, яка не входить до вартості послуг, сплачується повністю під час оформлення замовлення.

У разі істотного зростання вартості матеріалу або устаткування, а також вартості послуг підрядник має право вимагати збільшення кошторису.

Ощадливість підрядника.

Підрядник має право на ощадливе ведення робіт за умови забезпечення належної їх якості. Якщо фактичні витрати підрядника виявилися меншими від тих, які передбачалися при визначенні ціни (кошторису), підрядник має право на оплату роботи за ціною, встановленою договором підряду, якщо замовник не доведе, що отримане підрядником заощадження зумовило погіршення якості роботи.

Сторони можуть домовитися про розподіл між ними заощадження, отриманого підрядником.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлено строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

4. Правові наслідки неналежного виконання умов договору підряду

За наявності у роботі істотних відступів від договору або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору з відшкодуванням збитків. Визнають недоліки істотними або незначними самі сторони, а у разі спору -- суд. Стосовно побутового замовлення у постанові Пленуму Верховного Суду України від 6 липня 1979 р. № 4 було дано роз'яснення, що до істотних належать недоліки, які унеможливлюють використання речі відповідно до її цільового призначення або які не можуть бути усунені відносно даного замовника, або для усунення яких потрібні великі затрати праці та часу, або які роблять предмет іншим, ніж передбачено договором. Проте зазначена Постанова Пленуму втратила чинність у зв'язку з прийняттям Пленумом Верховного Суду України постанови "Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів" від 12 квітня 1996 р. № 5, в якій немає вищезгаданого роз'яснення щодо істотних недоліків, очевидно у зв'язку з тим, що в Законі України "Про захист прав споживачів" є майже таке саме законодавче визначення поняття істотних недоліків.

Закон, однак, не передбачає можливості примусового виправлення підрядником істотних недоліків у роботі на вимогу замовника. І це правильно, оскільки за іншого підходу можливі подальші невиправдані матеріальні витрати. Якщо стає очевидним, що підрядник професійно і технічно не в змозі усунути істотні недоліки, то економічно недоцільно і безперспективно примушувати його виправляти заздалегідь невиправні недоліки в роботі.

Правові наслідки неякісного виконання роботи, передбачені законодавством, застосовуються й тоді, коли недоліки сталися через несвоєчасне застереження або незастереження підрядником замовника про обставини.

Підрядник відповідає за неправильне використання матеріалів, наданих замовником. Більше того, підрядник відповідає за невиконання або неналежне виконання роботи, спричинене недоліками матеріалу замовника, якщо не доведе неможливість їх виявлення при належному прийманні матеріалу. Він також несе відповідальність за будь-яке упущення, що спричинило втрату або пошкодження ввіреного йому замовником майна. Зміст відповідальності підрядника за вказані упущення у разі потреби визначають, виходячи також із загальних норм зобов'язального права.

Відповідні правові наслідки для сторін договору підряду настають у разі перевищення складеного кошторису. Зокрема, якщо виникла необхідність значного (істотного) перевищення кошторису (у новому ЦК -- приблизного) підрядник зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника, який у разі незгоди має право відмовитися від договору, відшкодувавши підряднику витрати щодо виконаної частини роботи. У разі невиконання підрядником такого інформаційного обов'язку він зобов'язаний виконати договір підряду за встановленою ціною.

Відповідно до п. 5 ст. 863 ЦК України підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник -- його зменшення, якщо на момент укладення договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати.

Певні невигідні правові наслідки передбачені і щодо замовника. Так, якщо замовник, незважаючи на своєчасне і обґрунтоване попередження з боку підрядника, у відповідний строк не замінить недоброякісні або непридатні матеріали, не змінить вказівки щодо способу виконання роботи або не усуне інші обставини, які загрожують міцності чи придатності виконуваної роботи, підрядник має право, а за договором між соціалістичними організаціями зобов'язаний відмовитися від договору і стягнути збитки, заподіяні з вини замовника (ст. 341 ЦК УРСР). Відсутність у замовника можливості замінити неякісні матеріали не є підставою для незастосування до нього зазначених санкцій [2].

Не досить чітким уявляється зміст ст. 341 ЦК УРСР у тій частині, де встановлюється обов'язок лише підрядника-організації відмовитися від виконання договору, якщо замовник не усуне обставин, які загрожують міцності або придатності виконуваної роботи. Тому дане питання краще вирішено в ст. 867 нового ЦК, яка встановлює майже такі ж правові наслідки, як і ст. 341 ЦК УРСР і водночас зобов'язує будь-якого підрядника відмовитися від договору, якщо використання неякісного матеріалу чи додержання вказівок замовника загрожує життю та здоров'ю людей чи призводить до порушення економічних, санітарних правил, правил безпеки тощо.

З невиконанням або неналежним виконанням замовником своїх обов'язків, що полягають у прийнятті та оплаті виконаної підрядником роботи (статті 342 і 345 ЦК УРСР), також пов'язується настання тих чи інших правових наслідків, хоч законодавством спеціально вони не визначаються. Цілком очевидно, що підрядник має право вимагати відшкодування збитків, завданих такими діями (бездіяльністю) замовника. Не виключається також застосування санкцій у вигляді неустойки (пені). Ризик випадкової загибелі чи випадкового пошкодження предмета підряду, що сталися після прострочення його прийняття, покладається на замовника.

Надзвичайно важливим є правило п. 5 ст. 872 ЦК України про те, що у разі ухилення замовника від прийняття виконаної роботи протягом одного місяця, підрядник має право після дворазового попередження продати результат роботи, а суму виторгу, за вирахуванням належних йому платежів, внести в депозит нотаріуса на ім'я замовника, якщо інше не встановлено договором.

На захист прав підрядника спрямована норма ст. 875 ЦК України, яка надає йому право притримати результат роботи та майно замовника, яке є у нього, якщо замовник не оплатив необхідних платежів. Сторони можуть оформити здачу-приймання результату виконаної роботи відповідним актом або іншим документом. Окремими нормативними актами може бути передбачений обов'язок сторін відповідним чином оформляти приймання замовником виконаної роботи. Як правило, це стосується виконання складних будівельно-монтажних, радіотехнічних та інших робіт.

Закон встановлює строки пред'явлення позовів щодо виявлених у роботі недоліків. Такі позови можуть бути пред'явлені замовником з приводу:

1) недоліків у будинках і спорудах, які не могли бути помічені при звичайному прийнятті роботи (приховані недоліки), якщо однією із сторін є громадянин, -- протягом трьох, років;

2) прихованих недоліків в іншому майні - протягом одного року;

3) явних недоліків - протягом 6 місяців.

Законом України від 6 квітня 2000 року „Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контрактну), „Про виконання робіт на будівництві об'єктів” окремо визначені правові засади майнової відповідальності за порушення умов договору.

договір підряд виконання робота

Висновок

Отже, суть всього договору підряду зводиться до наступного: за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.

Якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов'язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок.

Якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків.

Підрядник відповідає за невиконання або неналежне виконання роботи, спричинене недоліками матеріалу, наданого замовником, якщо не доведе, що ці недоліки не могли бути ним виявлені при належному прийманні матеріалу.

Підрядник зобов'язаний вживати усіх заходів щодо збереження майна, переданого йому замовником, та відповідає за втрату або пошкодження цього майна.

Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження (псування) матеріалу до настання строку здачі підрядником визначеної договором підряду роботи несе сторона, яка надала матеріал, а після настання цього строку - сторона, яка пропустила строк, якщо інше не встановлено договором або законом.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами.

Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі.

Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.

Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін.

У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.

Якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв'язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, який не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору підряду. У цьому разі підрядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи.

Підрядник, який своєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення приблизного кошторису, зобов'язаний виконати договір підряду за ціною, встановленою договором.

Підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник - його зменшення в разі, якщо на момент укладення договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати.

У разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалу, устаткування, які мали бути надані підрядником, а також вартості послуг, що надавалися йому іншими особами, підрядник має право вимагати збільшення кошторису. У разі відмови замовника від збільшення кошторису підрядник має право вимагати розірвання договору.

Список використаних джерел:

1. Закон України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.08.2000 р.

2. Цивільний кодекс України, прийнятий 16 січня 2003 р., №435 - IV.

3. Відомості Верховної Ради України №10 від 2000 р.

4. Борисова В.І., Спасибо-Фаттєва І.В. „Цивільне право”. - К, 2000 р.

5. Бірюкова І.А. Цивільне право”. - Підручник. - Х, 2002 р.

6. Дзера О.В. Цивільне право України: Підручник у 2 книгах. - К., Юрінком Інтер, 2002 р.

7. Харитонов Я.О. Цивільне право України. - К., 2002 р.

8. Шевченко Я.М. Цивільне право України: Академічний курс. - К., 2003 р.

Размещено на Allbest.ru