Прокурорський нагляд за додержанням законодавства про відходи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПРОКУРОРСЬКИЙ НАГЛЯД ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ВІДХОДИ

Вступ

Відповідно до ч. 4 ст. 37 Закону України «Про відходи» нагляд у сфері поводження з відходами здійснюють Генеральний прокурор України та підпорядковані йому органи прокуратури в межах повноважень, передбачених законом.

Організація нагляду за додержанням вимог законодавства про відходи має піріоритетний характер в організації нагляду за додержанням природоохоронного законодавства.

Основними принципами державної політики у сфері поводження з відходами є захист навколишнього природного середовища та здоров'я людини від негативного впливу відходів, забезпечення ощадливого використання сировини, науково обгрунтованих інтересів суспільства щодо утворення та використання відходів з метою забезпечення його сталого розвитку.

В умовах такого, що прогресує забруднення навколишнього природного середовища, проблема утворення відходів виробництва та екологічно безпечного поводження з ними набуває для нашої країни особливої гостроти.

Це обумовлено досить високими відносними й абсолютними показниками утворення відходів, ресурсомісткою структурою промислового виробництва, застарілими технологіями і основними фондами.

Складна екологічна обстановка зумовлює необхідність активізації прокурорського нагляду за додержанням законів у сфері поводження з відходами.

1. Загальні положення та підготовка до проведення перевірки.

Відходи - це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення та яких власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення. Відходи, що утворюють або можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища і здоров'я людини та які потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними, відносяться до небезпечних.

Небезпечні відходи - відходи, що мають такі фізичні, хімічні, біологічні чи інші небезпечні властивості, які створюють або можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища і здоров'я людини та які потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними.

Право власності на відходи мають підприємства, організації та установи всіх форм власності, громадяни України, іноземці, особи без громадянства, територіальні громади та держава.

Відходи, що не мають власника або власник їх не відомий, вважаються безхазяйними. Власником таких відходів визначаються територіальні громади чи держава. Визначенням режиму використання безхазяйних відходів покладається на місцеві органи виконавчої влади та місцевого самоврядування (якщо відносно них інше не передбачено законом).

Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування ведуть облік безхазяйних відходів і несуть відповідальність за комплексне використання таких відходів, додержання умов поводження з ними та запобігання негативному впливу їх на навколишнє природне середовище і здоров'я людей.

Суб'єктами у сфері поводження з відходами є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, а також підприємства, установи та організації усіх форм власності, діяльність яких пов'язана із поводженням з відходами.

Відповідно до Закону України «Про відходи» об'єктами нагляду за додержанням законодавства щодо поводження з відходами є: місцеві державні адміністрації (`т.. 20 Закону); органи місцевого самоврядування (`т.. 21); державні екологічні інспекції (`т.. 23); органи державної санітарної служби України (`т.. 24); підприємства, установи, організації усіх форм власності, діяльність яких пов'язана з поводженням з відходами (`т.. 17); інші спеціально уповноважені органи виконавчої влади у сфері поводження з відходами (`т.. 22).

Крім того, перевірці повинні піддаватися територіальні підрозділи Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель, державні лісогосподарські підприємства, управління зрошувальних систем та інші органи, які здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища з питань поводження з відходами.

Організацію перевірки додержання вимог законодавства щодо поводження з відходами необхідно розпочати з вивчення статистичних, інформаційних та аналітичних документів, що характеризують загальний стан поводження з відходами у регіоні. З цією метою необхідно витребувати в районних державних адміністраціях, органах місцевого самоврядування, державного контролю, статистики наступні дані:

- перелік суб'єктів і об'єктів поводження з відходами, в т.ч. перелік підприємств, які впроваджують систему збирання, сортування, транспортування, переробку і утилізацію відходів як вторинної сировини;

- перелік власників відходів, погоджений з органами Рескомприроди, яким необхідно одержати ліміти на утворення та розміщення відходів на поточний рік (визначається до 1 лютого поточного року відповідно до п. 10 постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.98 №1218);

- відомості про обсяги утворення промислових і побутових відходів, наявність дозволів на операції з ними;

- наявність регіональних програм поводження з відходами;

- звіти з питань поводження з відходами зазначених органів (передусім звіти органів Рескомприроди, СЕС та форми 14-МТН, що подають підприємства, установи, організації усіх форм власності, де відходи використовуються як вторинна сировина);

- нормативні документи (рішення, постанови, програми, заходи, протоколи засідань та `т..) органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, контролюючих органів щодо вирішення питань поводження з відходами, а також пропозиції вказаних органів щодо вирішення проблем у вказаній сфері, результати їх розгляду.

- відомості органів державного контролю щодо проведених перевірок в сфері поводження з відходами та їх результати.

Проаналізувавши вказані документи, необхідно скласти план, в якому визначити перелік об'єктів та питання, що підлягають перевірці.

Перевірку доцільно розпочати в органах виконавчої влади та місцевого самоврядування. Після цього перевірити виконання органами державного контролю покладених на них функцій щодо дотримання законодавства в сфері поводження з відходами, використання наданих повноважень до виявлення та усунення порушень.

Маючи інформацію щодо роботи вказаних органів необхідно перевірити додержання вимог законодавства щодо поводження з відходами з боку підприємств, діяльність яких пов'язана з утворенням, транспортуванням, переробкою, сортуванням та утилізацією відходів. До перевірки зазначених підприємств необхідно залучити відповідних спеціалістів органів державного контролю. В разі виявлення порушень законодавства, за якими не вжито заходів реагування, вирішити питання про відповідальність вказаних спеціалістів контролюючих органів.

2. Проведення перевірок додержання законодавства у сфері поводження з відходами в органах виконавчої влади та місцевого самоврядування

В органах державної виконавчої влади та місцевого самоврядування під час перевірок передусім слід звернути увагу на те, чи заслуховувалися питання щодо безпечного поводження з відходами на сесіях ради, засіданнях виконкому, постійних комісій тощо, які ними приймались рішення.

Перевірити законність прийнятих місцевими органами влади рішень щодо збирання транспортування, складування, утилізації та знешкодження відходів.

Необхідно врахувати, що відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України «Про відходи» рішення про відвід земельних ділянок для розміщення відходів і будівництва об'єктів поводження з відходами приймаються органами місцевого самоврядування. Тому необхідно також перевірити чи є в районі дані щодо надання земельних ділянок для будівництва полігонів відходів і місць їх складування.

Необхідно з'ясувати з яких причин в окремих населених пунктах до цього часу не відведено у встановленому законодавством порядку земельні ділянки під полігони для розміщення відходів. Перевірити, чи відповідає їх діяльність вимогам законодавства.

Постановою Кабінету Міністрів України затверджено «Порядок і Правила проведення обов'язкового страхування відповідальності експортера та особи, яка відповідає за утилізацію (видалення) небезпечних відходів, щодо відшкодування шкоди, яку може бути заподіяно здоров'ю людини, власності та навколишньому природному середовищу під час трансграничного перевезення та утилізацію (видалення) небезпечних відходів» від 19.07.02 №1219.

Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування можуть визначити в межах своїх повноважень додаткові заходи, пов'язані із стимулювання утилізації відходів і зменшення обсягів їх утворення.

Підвищена екологічна небезпека, яка властива видам діяльності та об'єктами у сфері поводження з відходами (збір, обробка, збереження, поховання, знешкодження та утилізація усіх видів промислових і побутових відходів) обумовлює обов'язковість здійснення державної експертизи, що регламентовано постановою Кабінету міністрів України від 27.07.95 №554.

Під час перевірок також необхідно звернути увагу на наступні питання:

- яким чином здійснюється координація та сприяння розвитку підприємницької діяльності у сфері поводження з відходами, яка взаємодія у цій галузі проводиться з іншими державними органами;

- як організований контроль за використанням відходів з урахуванням їх ресурсної цінності та вимог безпеки для здоров'я людей і навколишнього природного середовища;

- чи розробляються схеми санітарного очищення населених пунктів, чи працюють вони, ким і як здійснюється контроль за їх роботою;

- як здійснюється сприяння створенню спеціалізованих підприємств усіх форм власності для збирання, оброблення, утилізації і видалення відходів, а також для виготовлення, монтажу та сервісного обслуговування відповідного устаткування;

- чи залучались або об'єднувались на договірних засадах кошти підприємств, установ, організацій та громадян, місцевого бюджету і позабюджетних фондів для фінансування будівництва нових, ремонту, розширення і реконструкції діючих об'єктів поводження з відходами, а також для вивчення можливості відходів, їх маркетингу тощо (якщо на такі заходи витрачались кошти державних підприємств, місцевого бюджету або місцевого екологічного фонду, необхідно перевірити їх цільове використання, особливу увагу необхідно звернути на відповідність та обґрунтованість звітів про використані кошти витратам, передбаченим у кошторисі про фінансування вищенаведених заходів, робіт);

- складання реєстрів об'єктів утворення, переробки та утилізації відходів і реєстр місць видалення відходів, організація обліку утворення, переробки, знешкодження, утилізації і видалення відходів, їх паспортизації (слід звертати увагу на те, з яких джерел здійснюється фінансування цих робіт та чи за цільовим призначенням вони витрачаються. Згідно п. 6 Порядку фінансування цих робіт з ведення реєстру видалення відходів повинно здійснюватись за рахунок коштів місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища).

- як місцевими органами влади забезпечується організація збирання і видалення відходів, у тому числі відходів дрібних виробників, створення полігонів для їх захоронення, а також здійснення роздільного збирання компонентів цих відходів;

- які заходи щодо запобігання або зменшення обсягів утворення відходів приймаються місцевими органами виконавчої влади у відповідності до вимог `т.. 31 Закону України «Про відходи»;

- чи виконуються міськрайвиконкомами вимоги постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку виявлення та обліку безхазяйних відходів» від 03.08.98 №1217;

- чи є в органах місцевої влади дані про існування несанкціонованих звалищ відходів та сміття (повідомлення спеціально уповноважених органів, засобів масової інформації, громадян тощо) у населених пунктах, житлових масивах міст та які вживались заходи щодо їх ліквідації;

- чи приймались місцевими органами влади рішення про зупинення дії дозволу з експлуатації об'єкта поводження з небезпечними відходами в разі порушення норм і правил охорони довкілля;

- яким чином місцевими органами влади здійснюється контроль за діяльністю суб'єктів господарської діяльності у сфері поводження з відходами;

- чи надавались ними дозволи на будівництво, реконструкцію об'єктів поводження з відходами або експлуатацію об'єктів поводження з небезпечними відходами на відповідній території (`т.. `т.. 20, 21 Закону), перевірити законність надання таких дозволів, зокрема, звернути увагу на те, що умовою надання дозволу є наявність позитивних висновків державної екологічної експертизи (`т.. 34 Закону України «Про екологічну експертизу);

- чи виконуються місцевими органами влади вимоги щодо сприяння роз'яснення законодавства про відходи серед населення, створення необхідних умов для стимулювання залучення населення до збирання й заготівлі окремих видів відходів, як вторинної сировини.

перевірка державний контроль відходи

3. Проведення перевірок додержання законодавства у сфері поводження з відходами в спеціально уповноважених органах державного контролю

Спеціально уповноваженими органами виконавчої влади у сфері поводження з відходами є центральний орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища (Міністерство охорони навколишнього природного середовища України) та його органи на місцях, державна санітарно-епідеміологічна служба України, інші органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції.

У структурних підрозділах органів Мінохоронприроди України (державних екоінспекціях) насамперед необхідно перевірити наступні питання:

­ стан здійснення державного управління та контролю за дотриманням вимог екологічної безпеки суб'єктами поводження з відходами;

­ здійснення координації роботи з іншими спеціально уповноваженими органами виконавчої влади у сфері поводження з відходами та контролю за дотриманням вимог екологічної безпеки (насамперед, з органами СЕС);

­ законність підготовки висновків щодо надання дозволів на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, зокрема, щодо надання погоджень відносно місць розміщення об'єктів поводження з відходами;

­ чи пред'являються вимоги про проведення державної екологічної експертизи науково-дослідних і технологічних розробок і проектно-кошторисної документації на будівництво і реконструкцію підприємств, установок, полігонів, комплексів, споруджень, інших спеціально відведених місць про дотримання вимог законодавства і нормативів під час утворення, обробки, утилізації і видаленні відходів;

­ видача дозволів (ліцензії) на здійснення операцій у сфері поводження з відходами і контроль за їх виконанням;

­ чи належним чином здійснюється контроль за веденням суб'єктами підприємницької діяльності первинного обліку утворення, оброблення, утилізації та видалення відходів і їх паспортизацією;

­ як здійснюється моніторинг місць утворення, збереження і видалення відходів відповідно до ст. 29 Закону України «Про відходи»;

­ здійснення контролю за правильністю визначення лімітів на утворення, розміщення відходів у відповідності до вимог ст. 31 Закону України «Про відходи»;

­ як здійснюється контроль за складанням і ведення реєстру об'єктів утворення відходів та реєстру місць видалення відходів;

­ здійснення контролю за ввезенням та транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацією;

Ввіз в Україну відходів з метою збереження і поховання забороняється Положенням про контроль за трансграничними перевезеннями небезпечних відходів і їх утилізацією, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.00 №1120, відповідно до цього Положення, Мінприроди видає дозвіл на експорт, імпорт, трансграничне перевезення небезпечних відходів.

Варто перевірити чи всі матеріали, що містять ознаки злочину, направлено до правоохоронних органів, чи пред'явлено позови за матеріалами з розрахунком збитків, завданих навколишньому природному середовищу. Також, перевірити додержання вимог адміністративного законодавства щодо притягнення всіх винних осіб до адміністративної відповідальності.

При цьому необхідно враховувати, що держекоінспектори мають право притягувати громадян і посадових осіб до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері поводження з відходами, передбачені ст. 52, 82, 82-1, 82-2, 82-3, 82-4, 82-5, 82-6, 83, 188-5 КУпАП.

У територіальних підрозділах державної санітарно-епідемічної служби України (санепідемстанціях) необхідно перевірити наступні питання:

­ наявність інформації про всі об'єкти, де здійснюється накопичення та розміщення відходів;

­ здійснення контролю за виконанням вимог законодавства про відходи, дотриманням державних санітарних норм, правил, гігієнічних нормативів під час утворення, збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження та захоронення відходів;

­ проведення обстежень для видачі погодження про надання земельної ділянки з розміщення відходів, проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи, надання висновків щодо проектної документації на відведення земельних ділянок, техніко-економічних обґрунтувань і розрахунків проектів будівництва, розширення, реконструкції об'єктів, призначених для поводження з відходами відповідно до ст. ст. 11, 15 Закону України «Про забезпечення санітарного і епідеміологічного благополуччя населення»;

­ здійснення контролю за виконанням вимог законодавства щодо зберігання та знищення (захоронення) біологічних відходів (відходів біотехнологій), зокрема, біологічних відходів лікувально-профілактичних установ, наявність даних щодо роботи муфельних печей, захоронення відходів вказаної категорії тощо;

­ здійснення контролю щодо утворення та утримання скотомогильників, біотермічних ям, їх паспортизація.

­ дотримання порядку одержання дозволів на виробництво, зберігання, транспортування, використання, поховання, знищення й утилізацію отруйних речовин, у т.ч. промислових відходів, продуктів біотехнології, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.06.1995 №440;

­ додержання вимог законодавства при наданні дозволів на виробництво, зберігання, транспортування, використання, поховання, знищення й утилізацію отруйних речовин, у т.ч. токсичних промислових і інших відходів відповідно до ст. ст. 16,25 зазначеного вище Закону.

Під час перевірки виконання органами СЕС покладених на них функцій особливу увагу приділити здійсненню контролю у сфері поводження з пестицидами та агрохімікатами. Зокрема з'ясувати:

­ стан роботи з паспортизації хімічних складів для зберігання пестицидів і агрохімікатів (Державних санітарних правил 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві»);

­ наявність фактів розкрадання пестицидів та агрохімікатів внаслідок неналежної їх охорони, вжиті заходи реагування (в т.ч. порушення кримінальних справ органами внутрішніх справ);

­ наявність непридатних, знеособлених і заборонених до застосування хімічних засобів захисту рослин, заходи вжиті до вирішення проблеми їх зберігання, транспортування та знищення, стан роботи з перезатарення пестицидів та агрохімікатів.

Під час перевірки у державних органах контролю необхідно перевірити повноту та дієвість вжитих заходів реагування до усунення порушень законодавства у сфері поводження з відходами. Для органів СЕС, зокрема, перевірити використання повноваження у сфері поводження з відходами, передбачені ст. 24 Закону України «Про відходи», Законом України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення». З цією метою у всіх контролюючих органах:

- вивчити акти перевірок, оцінити їх повноту та правильність реагування на виявлені порушення.

- надати оцінку інспекторським перевіркам (їх кількості, періодичності, повноті, чи охоплюються перевірками всі підприємства, де розміщуються відходи відповідно до планів, за скаргами, повідомленнями про порушення з боку громадян чи підприємства, результативність цих перевірок, проведення перевірок в порядку контролю тощо);

- з'ясувати, які вживаються заходи до усунення порушень законодавства (використання всіх передбачених законодавством форм цивільної, фінансової, дисциплінарної, адміністративної та кримінальної відповідальності), здійснення контролю за їх виконанням, виявлення конкретних винних осіб, вирішення питання про їх відповідальність, обґрунтованість та відповідність призначеного покарання (звернути увагу на дієвість та своєчасність цих заходів, реальне виконання приписів та постанов органів контролю, їх претензійну та позовну роботу);

- з'ясувати, чи в кожному випадку вирішувалося питання про відшкодування заподіяного матеріального збитку; чи відповідають вжиті заходи стягнення характерові правопорушення, чи в усіх необхідних випадках передавалися матеріали за фактами порушення вимог законодавства про відходи в правоохоронні органи; чи не було фактів приховування злочинів;

- встановити, чи здійснюється інформування відповідних органів про вплив відходів і місць або об'єктів їх збереження на стан навколишнього природного середовища і здоров'я людини, згідно з вимогами ст. 30 Закону України «Про відходи».

Під час перевірки також варто звернути увагу на додержання органами контролю вимог Закону України «Про звернення громадян». Вивчаючи конкретні звернення, необхідно з'ясувати повноту вжитих заходів до усунення порушень законодавства.

4. Проведення перевірок додержання законодавства у сфері поводження з відходами на підприємствах, установах та організаціях

Перевірки на підприємствах, установах та в організаціях, які здійснюють операції у сфері поводження з промисловими відходами, у тому числі віднесених до небезпечних, доцільно почати з вивчення матеріалів перевірок, проведених раніше спеціалістами Рескомприроди, СЕС. З'ясувати, які порушення законодавства про відходи виявлялись та звернути увагу на повноту їх усунення.

За наслідками вивчення цих документів та наявних дозвільних документів із залученням фахівців контролюючих природоохоронних органів на підприємствах необхідно перевірити:

­ наявність правоустановчих документів на користування земельною ділянкою (ст. 92, 93, 94 Земельного кодексу України);

­ для яких цілей та на який термін надана земельна ділянка, чи надавалася земельна ділянка під площадку для розміщення відходів;

В ході перевірки встановити чи за цільовим призначенням використовується земля, чи мають місце факти самовільного заняття та використання земель. Встановивши такі факти вирішити питання про підготування позову про повернення цих земель.

Необхідно звернути увагу на те, що на підприємстві, згідно вимог п. «к» ст. 17 Закону України «Про відходи» повинен бути розроблений план організації роботи у сфері поводження з відходами.

­ чи вчасно вноситься плата за користуванням земельними ділянками;

Якщо підприємство, організація чи установа звільнені від плати за користуванням землями, необхідно перевірити законність та обґрунтованість такого рішення;

­ чи створено на підприємстві спеціальний підрозділ (служба); чи призначена відповідальна особа за додержанням природоохоронного законодавства (наявність наказу про призначення та посадової інструкції);

­ перевірити правильність складування, збереження, утилізації, поховання відходів;

­ чи отримало підприємство спеціальний дозвіл (ліцензію) на складування, збереження або розміщення відходів, у тому числі і тих, які є джерелом забруднення атмосферного повітря пилом, шкідливими газоподібними речовинами (ст. ст. 33, 34 Закону України «Про відходи», ст. 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 19 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», ст. 20 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»).

Звернути увагу на те, що у спеціальному дозволі на зберігання, видалення відходів визначаються також обсяги відходів відповідно до встановлених лімітів та умови зберігання.

Особливу увагу звернути на додержання підприємствам, які здійснюють операції з небезпечними відходами вимог ст. 9 Закону України «Про ліцензування деяких видів господарської діяльності» щодо отримання на цей вид діяльності відповідної ліцензії в органах Мінприроди України.

Також треба мати на увазі, що відповідно до вимог ст. 34 Закону України «Про екологічну експертизу» діяльність та об'єкти пов'язані зі збором, обробкою, зберіганням, похованням, знешкодженням і утилізацією всіх видів промислових і побутових відходів повинні пройти державну екологічну експертизу. Перевірити, чи має підприємство відповідні висновки державної екологічної експертизи.

­ чи виконується підприємствами загальні вимоги поводження з небезпечними відходами, передбачені ст. 34 Закону України «Про відходи»;

­ чи організоване ведення спеціальних паспортів, первинного обліку на надання органам державної виконавчої влади інформації щодо обсягів промислових відходів та скидів, а також тієї, що пов'язана зі зберіганням, переробкою та знешкодженням відходів.

Основною метою паспортизації відходів є вичерпна ідентифікація та визначення оптимальних шляхів поводження з ними. Паспортизація передбачає: складання і ведення паспортів відходів, паспортів видалення відходів, реєстрових карт об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів відповідно до державного класифікатора ДК 005-96 «Класифікатор відходів».

Правила ведення обліку та паспортизації відходів встановлені у відповідному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.99 №2034.

­ визначити власника накопичених та розміщених на підприємстві відходів;

­ чи здійснюється контроль за місцями та об'єктами розміщення відходів, їх зберіганням; які вживаються заходи до недопущення забруднення земель;

­ чи ведеться облік відходів, що утворюються на підприємстві; чи своєчасно суб'єктами господарської діяльності подаються звіти та вноситься плата за розміщення відходів виробництва. (ст. 39 Закону України «Про відходи»);

­ чи своєчасно вноситься плата за забруднення навколишнього природного середовища;

­ які заходи приймаються по зниженню шкідливого впливу на навколишнє середовище відповідно до вимог ст. 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»;

­ чи притягувалися і до якого виду відповідальності винні особи;

­ чи здійснювався моніторинг місць утворення, збереження і видалення відходів згідно з вимогами ст. 29 Закону України «Про відходи»;

­ які вживаються конкретні заходи щодо запобігання збільшенню об'ємів утворюваних відходів, їх безпечного складування або захоронення;

­ чи забезпечують якість води відповідно до вимог санітарних норм суб'єкти господарської діяльності, що використовують водойми для скидання стічних, дренажних, поливних та інших забруднених вод (ст. 18 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»);

Необхідно встановити, які здійснюються заходи щодо запобігання забрудненню водних об'єктів стічними водами, що забруднені відходами (ст. 44 Водного кодексу України);

Також необхідно з'ясувати, чи впроваджуються підприємствами ефективні сучасні технічні засоби і технології для утримання території у належному стані.

Крім зазначених питань необхідно встановити, які підприємства, установи та організації ввозили на територію України гуманітарну допомогу і товари, устаткування, матеріали і т.д., які були раніше у вживанні. На підставі отриманих даних перевірити:

­ чи не було випадків ввозу відходів (у тому числі отруйних, радіоактивних та небезпечних) у вигляді гуманітарної допомоги, товарів, устаткування, матеріалів, медикаментів, які були раніше у вживанні і являються відходами лише з тих обставин, що зношені, минув термін експлуатації, придатності тощо;

­ чи здійснювалися підприємствами утилізація, переробка та поховання завезених на територію України у вигляді гуманітарної допомоги, матеріалів, устаткування, товарів тощо.

При необхідності оцінки та визначення якості, ступеня зносу та небезпеки для навколишнього природного середовища і здоров'я людей завезеного товару залучити до перевірки відповідних фахівців (товарознавців, спеціалістів органів СЕС, Мінприроди та ін.).

5. Оформлення результатів перевірок

За результатами перевірки складається довідка, в який має бути зазначено наступне:

- законодавство, виконання якого перевірялось;

- період проведення та об'єкти перевірки;

- які матеріали використовувалися при перевірці;

- загальна характеристика стану поводження з відходами в регіоні (статистичні дані);

- виявлені характерні порушення законодавства, ким вони допущені, вжиті заходи реагування до усунення порушень законодавства та притягнення винних осіб до відповідальності (вказати два-три приклади за кожним видом порушення);

- умови та причини, що сприяли порушенням законодавства;

- висвітлити наявні проблеми у сфері поводження з відходами, пропозиції до вирішення цих проблем, в т.ч. на законодавчому рівні.

При підготовці документів реагування застосовувати всі форми реагування (порушення кримінальної справи, адміністративного та дисциплінарного провадження, принесення протестів на незаконні рішення або дії, внесення приписів та подань, пред'явлення позовів, застосування інших форм цивільно-процесуального реагування (апеляційні та касаційні подання, вступ до процесу тощо).

Питання про порушення кримінальної справи у сфері поводження з відходами вирішується при наявності достатніх підстав, що вказують на ознаки злочинів передбачених ст. ст. 236-244, 252 КК України, злочинів у службовій сфері за ст. ст. 364, 366, 367 КК України.

Адміністративна відповідальність за порушення законодавства про відходи передбачена:

- ст. 82 КУпАП: Порушення правил складування, зберігання, розміщення, транспортування, утилізації, ліквідації та використання відходів;

- ст. 82-1 КУпАП: Порушення правил ведення первинного обліку та здійснення контролю за операціями поводження з відходами або неподання звітності щодо утворення, використання, знешкодження та видалення відходів;

- ст. 82-2 КУпАП: Виробництво продукції з відходів чи з їх використанням без відповідної нормативно-технічної та технологічної документації;

- ст. 82-4 КУпАП: Змішування чи захоронення відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, без спеціального дозволу;

- ст. 82-5 КУпАП: Порушення правил передачі відходів;

- ст. 82-6 КУпАП: Порушення встановлених правил і режиму експлуатації установок і виробництв з оброблення та утилізації відходів;

- ст. 83 КУпАП: Порушення правил застосування, зберігання, транспортування, знешкодження, ліквідації та захоронення пестицидів і агрохімікатів, токсичних хімічних речовин та інших препаратів;

- ст. 93-1 КУпАП: Приховування перевищення встановлених лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів.

Підприємства, установи, організації та громадяни України, а
також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства
зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення
законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених
законодавством України.

Розрахунок суми збитків (шкоди), що заподіяні порушенням природоохоронного законодавства, повинен бути обгрунтований та відповідно оформлений (підписи спеціалістів, печатки органу, тощо).

Розрахунки суми збитків проводяться структурними підрозділами Міністерства екології та природних ресурсів. Дані про екологічно небезпечну діяльність можуть надавати також санітарно-епідеміологічні станції.

Висновок

Законодавство про відходи складається із законів України «Про відходи», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про поводження з радіоактивними відходами», «Про металобрухт», «Про житлово-комунальні послуги», «Про хімічні джерела струму», «Про ветеринарну медицину», «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції», Кодексу України про надра, цього Закону та інших нормативно-правових актів. До останніх належить, зокрема, постанови Кабінету Міністрів України від 16.0399 №408 «Про систему збирання, сортування, транспортування, переробки та утилізації використаної тари (упаковки) і твердих побутових відходів», від 01.11.99 №2034 «Про затвердження Порядку ведення державного обліку та паспортизації відходів», від 20.06.95 №440 «Про затвердження Порядку одержання дозволу на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі токсичних промислових відходів, продуктів біотехнології та інших біологічних агентів», наказ Мінагрополітики України від 18.02.04 №44 «Про затвердження Порядку створення і використання резерву пестицидів для боротьби з особливо небезпечними шкідниками сільськогосподарських рослин» та інші.

Таким чином, наявний нормативно-правовий потенціал дозволяє прокурору втілювати в життя основні принципи наглядової політики у сферах утворення відходів виробництва та поводження з ними, які закріплені насамперед у Законі України «Про відходи».

Література

перевірка державний контроль відход

1. Закон України «Про прокуратуру»;

2. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»;

3. Закон України «Про відходи»;

4. Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»;

5. Закон України «Про поводження з радіоактивними відходами»;

6. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»;

7. Закон України «Про місцеві державні адміністрації»;

8. Закон України «Про пестициди і агрохімікати»;

9. Постанова Кабінету Міністрів України «Про систему збирання, сортування, транспортування, переробки та утилізації використаної тари (упаковки) і твердих побутових відходів» від 16.0399 №408;

10. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення державного обліку та паспортизації відходів» від 01.11.99 №2034;

11. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку одержання дозволу на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі токсичних промислових відходів, продуктів біотехнології та інших біологічних агентів» від 20.06.95 №440;

12. Право України, 1999, №1, с. 54-57.

Размещено на Allbest.ru