Неопубліковані акти Президента України набирають чинності з моменту одержання їх державними органами або органами місцевого самоврядування, якщо органом, що їх видав, не встановлено інший строк набрання ними чинності.

Акти Президента України про призначення відповідно до законодавства на посади і звільнення з посад набирають чинності з моменту їх прийняття.

Висновки

За Конституцією, Президент України є главою держави і виступає від її імені. Так, Президент є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.

Аналіз конституційних повноважень Президента України, їх співвідношення з повноваженнями Верховної Ради, Кабінету Міністрів, інших державних органів свідчить, що Україну не можна віднести ні до парламентського, ні до президентського типу республік. Це республіка змішаного типу, що характерно для багатьох країн світу (Російська Федерація, Казахстан, Франція тощо).

Проаналізувавши реальний конституційний статус інституту Президента можна зробити наступні висновки. По-перше, в Україні сформульовані основи республіки змішаного типу «напівпрезидентської», при якій президент обирається загальним голосуванням; він має у своєму розпорядженні власні прерогативи, що дозволяють йому діяти незалежно від уряду; поряд із президентом діє голова уряду і міністри, що утворюють уряд, у певній мірі відповідальні перед Верховною Радою.

По-друге, Президент України - це впливова, активна політична сила, що може і впливає на всю систему державної влади, на внутрішню і зовнішню політику країни.

По-третє, у конституційно правовому статусі глави держави, у нинішній системі взаємодії його з урядом є достатній потенціал конфлікту за переважну роль у визначенні урядової політики.

По-четверте, із прийняттям Конституції активізується законодавчий процес. Президент України прагне усталити свій правовий статус, підсилити свій вплив як головного учасника політичного життя країни. Конструктивними тут можуть бути досягнення збалансованої компетенції і реальних повноважень, налагодження динамічної рівноваги всіх інститутів влади.

По-п'яте, на порядок денний об'єктивно висувається питання створення і забезпечення аналітичної і прогностичної роботи щодо росту ефективності інституту президентської влади в державі. Подолання теоретичного «вакууму» у цій сфері суспільних відносин прискорить врегулювання багатьох складних проблем.

Сьогодні необхідний не разовий порив, а розміряна хода, цивілізований підхід до складних проблем державного будівництва. Останній полягає в тому, щоб позитивні зміни протікали еволюційно, з відповідною корекцією і без потрясінь. Досвід багатьох країн переконливо свідчить, що за умови відповідної керованості, професіоналізму і системності змін можливі більш істотні і позитивні результати перетворень.

Інтегруюча роль більшості конституційних прерогатив і функцій Президента стосовно всіх гілок влади повинна проявитися рівномірно без яких-небудь вилучень привілейованого ставлення, переваги однієї з них. А це, на жаль, поки не зжите.

Для того щоб Україну вивести на шлях розвитку світової цивілізації буде потрібно конкретні дії Президента, уряду, законодавчі рішення, які поєднують зусилля всіх органів влади, посадових осіб в Україні.

Список використаної літератури

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30. - С. 141.

2. Административное право зарубежных стран: Учебник / Под ред. А.Н. Козырина, М.А. Штатиной. - М.: Спарк, 2007.

3. Андрусяк Т.Г. Теорія держави та права. - Л.: Слово, 2007.

4. Венгеров Н.Б. Теория государства и права. - М.: Зерцало, 2005.

5. Давид Р. К. Основные правовые системы современности / Пер. с фр. В. А. Туманов. - М.: Международные отношения, 2008.

6. Дербишайр Д., Дербишайр Я. Политические системы мира: В 2 т. - М., 2004.

7. Коломієць Ю.М. Інститут глави держави в системі вищих органів влади й управління зарубіжних країн. - Х.: Право, 2007.

8. Конституционное (государственное) право зарубежных стран: В 4 т. - Под ред. Б. А. Страшун. - М.: БЕК, 2006.

9. Конституционное право зарубежных стран. / За ред. А.Н. Васильева. - М.: Юрист, 2008.

10. Конституційне право України. / За ред. А.З. Георгіца. - К.: Юрінком інтер, 2008.

11. Конституційне право України. / За ред. О.В. Ріяки - К.: Юрінком Інтер, 2007.

12. Копєйчиков В.В. Загальна теорія держави і права. - К. Юінком Інтер, 2003.

13. Котюк В.О. Теорія права: Курс лекцій. - К.: Юінком Інтер, 2007.

14. Машков А.Н. Теория государства и права. - М.: Юрист, 2007.

15. Позняков В.А. Государственные институты управления в зарубежных странах. - М.: Ника, 2007.

16. Русанов О.Г. Теория государства и права. - С.-Пб.: Пилигрим, 2004.

17. Хутинаев И. Д. Институт президентства и проблемы формы государства. - М.: Юридическая Литература, 2004.

18. Шаповал В.М. Конституційне право України: Підручник для студ. вузів. - К.: Артек, 2007.