Правове регулювання торговельної діяльності

ТОРГОВЕ ПРАВО

1. Правовий режим торговельної діяльності суб'єктів малого підприємництва-юридичних осіб

У законодавстві України юридичними особами признаються організації, що мають відособлене майно, можуть від свого імені набувати майнових й особистих немайнових прав і нести обов'язки, бути позивачами і відповідачами в суді, арбітражі і третейському суді (ст.23 ЦК України).

Зазначені ознаки є спільними для всіх юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності. У той же час, їхні організаційно-правові форми мають особливості, передбачені законодавчими актами, що регулюють створення і діяльність господарчих товариств, колективних підприємств і т.п. Разом з тим вслід, за позицією податкового законодавства всі комерційні юридичні особи отримали універсальну назву підприємство, яка стає майже синонімом категорії юридична особа. Це передумовлено необхідністю універсалізму законодавства, можливості застосування його в однакове для всіх без виключення суб'єктів господарювання. Всі суб'єкти підприємницької діяльності в незалежності від форми власності, на якій вони засновані та обраної організаційно-правової форми є рівними. Окрім цього необхідно також було створити правові передумови для кооперації діяльності різних за своєю правовою формою суб'єктів підприємництва, в такі правові форми кооперації як асоціація, корпорація, консорціум, концерн та інші об'єднання за регіональними, міжрегіональним чи галузевими ознаками, які саме передбачені Законом України «Про підприємства в Україні»

В межах загальної категорії «підприємство» виділяються їх види, що знайшло відображення в цілому ряді загальних та спеціальних нормативних актів. Так, особливості створення і діяльності приватних підприємств викладені в Законах України «Про власність», «Про підприємства в Україні», зміст організаційно-правових форм господарчих товариств розкривається у Законі України «Про господарчі товариства», діяльність кооперативів має своєю основою Закон СРСР «Про кооперацію в СРСР» і Закон України «Про сільськогосподарську кооперацію». В свою чергу, також можна виділити і підвиди підприємств. Наприклад, якщо господарське товариство визнається підприємством то його види уже будуть підвидами останнього (так же як сервісні кооперативи). Таким чином прослідковується певний логічний зв'язок: юридична особа - підприємство - його вид -підвид.

При обранні найбільш оптимальної форми підприємницької діяльності, що передбачає створення юридичної особи, необхідно враховувати їхні спільні й особливі характеристики, що дозволяють домогтися оптимального сполучення тієї або іншої організаційно-правової форми по управлінню підприємством із досягненням мети в обраному виді діяльності. [8]

Відповідно до ст.1 Закону України «Про підприємства в Україні», підприємство - основна організаційна ланка народного господарства України, самостійний господарчий статутний суб'єкт, наділений правами юридичної особи і здійснюючий виробничу, науково-пошукову та комерційну діяльність з метою отримання прибутку. Таким чином, підприємство є самостійним господарюючим суб'єктом з правами юридичної особи, яке на основі використання його трудовим колективом майна власника виробляє та реалізовує продукцію, виконує роботи чи надає послуги. Воно діє на принципах господарського розрахунку - методі господарювання, заснованому на відособленні економічних ресурсів підприємства, співвідношенні в грошовій формі витрат та результатів діяльності, відшкодуванні затрат на свою діяльність та отриманні нагромаджень, достатніх для самофінансування витрат на розширення відтворення та соціального розвитку.

Підприємство має самостійний баланс - систему показників, що характеризують його господарську діяльність шляхом співвідношення чи противопоставлення окремих її сторін. Баланс підприємства - основна форма бухгалтерської звітності і характеризує в грошовому вираженні стан джерел формування та напрямки вкладення капіталу на визначену дату. Такі баланси, як правило, складаються по результатам діяльності за рік за станом на 31 грудня відповідного звітного року і подаються для перевірки в податкові та інші органи. Виділяють бухгалтерський, дебетовий, баланс доходів та витрат. Відповідно до чинного законодавства підприємство відкриває розрахункові (поточні) та інші рахунки в комерційних банках. Воно має свою печатку в якій відображена його назва та номер в Єдиному реєстрі підприємств. З метою індивідуалізації свого товару та виділення його від тотожних чи таких же товарів інших виробників, підприємство вправі в установленому порядку зареєструвати знак для товарів та послуг, а також фірмове найменування.

Підприємство здійснює відповідно до своїх установчих документів любі види господарської, що не заборонені законом.

Підприємства можуть використовувати наступні основні права:

- встановлювати і змінювати предмет своєї діяльності в порядку та на умовах передбачених законодавством, в тому числі змінювати та затверджувати свій статут чи інші установчі документи;

- самостійно формувати свою виробничу програму і визначати перспективи економічного та соціального розвитку, вибирати постачальників, відповідно до політики ціноутворення встановлювати ціну та тарифи на реалізовувані ними товари;

- відкривати рахунки в банках в тому числі і валютні для зберігання коштів та проведення всіх розрахункових, кредитних, касових та інших операцій;

- придбавати будь-які права та обов'язки в будь-якій сфері господарювання відповідно до предмета, цілей та напрямків легалізованої діяльності;

- у встановлених законом межах і порядку користуватися об'єктами державної власності в тому числі природними ресурсами, централізовано розподілюваними державними ресурсами, в тому числі інформаційними, за виключенням тих, використання яких заборонено;

- брати участь своїм майном в діяльності інших господарюючих суб'єктів;

- у встановленому законом порядку випускати і реалізовувати свої цінні папери, купувати цінні папери інших суб'єктів підприємництва, отримувати від них доходи, та користуватися іншими правами, що витікають із цінних паперів;

- самостійно розпоряджатися отриманим прибутком, що залишається після сплати обов'язкових платежів та внесків. Втім таким прибутком розпоряджається власник чи уповноважений ним орган;

- відповідно до чинного законодавства визначати склад та обсяг відомостей, що становлять комерційну таємницю підприємства та вживати заходів щодо її охорони;

- створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи з правом відкриття поточних та розрахункових рахунків та затверджувати положення про них;

- самостійно чи з іншими фізичними та юридичними особами створювати, реорганізовувати і ліквідовувати підприємства та інші організації;

- затверджувати (перезатверджувати) установчі документи зазначених підприємств та організацій, призначати (обирати) їх керівників, встановлювати межі їх повноважень, визначати порядок розподілу отриманих прибутків, здійснювати інші повноваження власника;

- визначати свою організаційну структуру та штати;

- відповідно до чинного законодавства наймати та звільняти працівників на умовах трудового договору, трудового контракту чи угоди;

- встановлювати форми, системи та розмір оплати праці своїх працівників;

- користуватися послугами систем державного соціального забезпечення, медичного та соціального страхування;

- відповідно до законодавства формувати свої органи управління та розподіляти повноваження між ними;

- приймати рішення та виконувати дії, що не суперечать чинному законодавству, установчим документам з інших питань підприємницької та соціальної діяльності;

- в установленому порядку захищати свої права та законні інтереси від будь-яких порушень з чийого би боку вони не скоювались.

Відповідно до форми власності та організаційно-правової форми, підприємства можуть бути наділені і іншими правами.

Незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, підприємства зобов'язане

- у випадках та порядку, передбачених чинним законодавством отримати ліцензію для здійснення відповідної діяльності, а для діяльності, що є об'єктом патентування - патент;

- здійснювати сертифікацію свого виробництва та товарів, а при їх реалізації вказувати всі необхідні дані про виробника, товар, строки його придатності, особливі вимоги щодо зберігання, та інше;

- у передбачених чинним законодавством випадках здійснювати перереєстрацію підприємства та вносити зміни до установчих та реєстраційних документів;

- не допускати недобросовісної конкуренції та проявів монополізму;

- дотримуватись технології та безпеки виробництва, не допускати техногенних катастроф;

- належним чином виконувати свої господарські зобов'язання, в тому числі, ті що випливають із законодавства, укладених договорів та інших законних підстав;

- додержуватись прав та законних інтересів споживачів, забезпечувати належну якість виготовлюваної продукції (товарів);

- належним чином укладати договори (контракти) із особами, що приймаються на роботу, забезпечувати оплату їх праці не нижче установленого мінімуму;

- забезпечувати створення належних умов праці відповідно до вимог законодавства та укладених контрактів;

- виконувати встановлені законодавством вимоги щодо забезпечення екологічної безпеки, охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії та гігієни;

- в установленому чинним законодавством обсязі та порядку вести бухгалтерський облік результатів своєї діяльності та самостійний баланс, подавати органам державної статистики необхідну звітність;

- своєчасно надавати податковим органам декларації про свої доходи та інші документи, необхідні для обчислення податків та обов'язкових платежів;

- у встановлені терміни сплачувати податки та інші обов'язкові платежі у встановлених чинним законодавством порядку та розмірах;

- не порушувати прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб;

- при користуванні природними ресурсами в установленому порядку сплачувати плату, а по закінченні проводити природоохоронні та відновлювані роботи;

- відшкодовувати заподіяну своїми незаконними діями шкоду в тому числі заподіяну працівниками підприємства або джерелом підвищеної небезпеки.

Підприємство також зобов'язане надавати у встановленому законом порядку компетентним державним та недержавним органам, що мають право контролю перевіряти їх діяльність, необхідні для їх роботи документи, забезпечувати їх посадовим особам допуск на територію та до приміщень підприємства. Відповідно до форми власності, на якій базується підприємство, можуть бути і інші. обов'язки. Так, державні в тому числі казенні підприємства чи комунальні підприємства, повинні виконувати розпорядження вищестоящого органу. При кооперації своєї підприємницької діяльності в більш-менш жорсткі об'єднання, підприємства повинні виконувати їх розпорядження, а при координації такої діяльності - відповідні рекомендації. [7]

Розглянемо основні способи ведення торгової діяльності суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами.

Роздрібна торгівля - це діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх власного некомерційного використання незалежно від форми розрахунків.

У роздрібної торгівлі є притаманні тільки їй правила. До них відносяться, наприклад, особливий порядок визначення роздрібних цін.

Роздрібні ціни - це ціни на товари невиробничого споживання, по яким їх продають громадянам та іншим кінцевим споживачам.

Господарюючі суб'єкти для заняття роздрібною торгівлею можуть мати:

1. Магазини - стаціонарні пункти роздрібного продажу товарів, які займають окремі приміщення або будівлі та мають торговельний зал для покупців.

Види магазинів:

за товарною спеціалізацією - продовольчі, непродовольчі, змішані;

за формами торгівлі - звичайного типу, самообслуговування, торгівлі за зразками, торгівлі за попередніми замовленнями, дрібнооптові (для відпуску товарів дитячим, лікувальним та іншим закритим закладам за безготівковим рахунком);

за товарним асортиментом - спеціалізовані, неспеціалізовані, універмаги, універсами, будинки торгівлі, торговельні центри (комплекси).

Універмаг - магазин загальноміського призначення торговою площею більше 1500 квадратних метрів з асортиментом більше 5000 найменувань непродовольчих товарів.

Універсам, супермаркет - магазин самообслуговування з торговим залом більше ніж 400 квадратних метрів та асортиментом більше 5000 найменувань продовольчих та непродовольчих товарів.

Торговий центр - група торгових об'єктів, зосереджених в одному місці, керування якими здійснюється як одне ціле, які по розміру та місцезнаходженню відповідають потребам обслуговування покупців певної житлової зони.

Різновидом роздрібної торгівлі є дрібно роздрібна торгівля - одна з форм поза магазинного продажу товарів, при якій приміщення не мають торгового залу для покупців. Продаж товарів здійснюється через:

пункти некапітальної забудови - кіоски, ларьки, палатки, павільйони для сезонного продажу товарів, торгові автомати;

палатка торгова - збірно-розбірна конструкція, яка займає відокремлене місце і не має торгового залу для покупців;

кіоск - об'єкт дрібно роздрібної торгівля стаціонарного типу, який займає відокремлене місце без доступу в нього покупців;

засоби пересувної торгівлі - автомагазини, авто розвозки, автоцистерни, низькотемпературні лотки-прилавки, розноски, лотки, столик та ін.

В дрібно роздрібній торгівлі заборонено продаж:

продовольчих товарів, якщо для їх продажу відсутні умови по дотриманню санітарних норм та правил, температурних режимів, умов зберігання та продажу цих товарів;

нефасованих та не упакованих продовольчих товарів з розносок, лотків, столиків, не спеціалізованого транспорту, окрім картоплі, овочів, фруктів в період сезонного продажу, а також морозива та квітів;

алкогольних напоїв;

технічно складних та великогабаритних товарів;

дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та виробів з них, а також деяких інших товарів.

Оптова торгівля - це діяльність по придбанню та відповідному перетворенню товару для подальшої його реалізації підприємствам роздрібної торгівлі або іншим суб'єктам підприємницької діяльності.

Оптова торгівля у її справжньому призначенні пов'язана з товарним забезпеченням системи роздрібної торгівлі. [12]

Господарюючі суб'єкти оптової торгівлі свою діяльність здійснюють через:

оптові бази - основні господарські підприємства оптової торгівлі, що здійснюють оптові закупівлі та поставки товарів і надають торговельні послуги підприємствам і організаціям роздрібної торгівлі, громадського харчування та іншим суб'єктам підприємницької діяльності;

товарні склади, склади-холодильники - відокремлені або спеціально пристосовані приміщення для зберігання та переробки товарних запасів;

склади-магазини, що мають функціональні площі, до яких входять торговельні та складські площі закритих та напівзакритих приміщень для зберігання і продажу великогабаритних товарів (меблі, будівельні матеріали тощо).

Торгово-виробнича діяльність.

До торгово-виробничої діяльності відноситься підприємницька діяльність в сфері громадського харчування.

До об'єктів громадського харчування відносяться:

їдальні, ресторани, кафе, закусочні, бари, буфети, фабрики-кухні тощо - окремі приміщення або будівля, що мають, як правило, зал, обладнаний столиками і стільцями для споживання їжі, необхідні виробничі та побутові приміщення для їх приготування. Ресторани і бари поділяються на класі (люкс, вищій, перший);

відкриті літні майданчики - стаціонарні пункти з кількістю місць для обслуговування 20 чоловік і більше. Робочі місця повинні бути обладнані холодильником, торговельно-технологічним обладнанням, мати електроенергію холодну і гарячу проточну воду, каналізацію;

кіоски громадського харчування - стаціонарні пункти, де робочі місця повинні бути обладнані як і відкриті літні майданчики, за винятком столиків і стільців для обслуговування відвідувачів.

2. Поняття та особливості договору доручення і комісії у торговельній діяльності. Складіть проект договору доручення і комісії на реалізацію товару

Договір доручення -- це договір, за яким одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя (ст.1000 ЦК).

У гл.68 ЦК, що регулює доручення, однією з істотних новел є те, що договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя усіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.

Договір доручення є однією з підстав представництва, а на регульовані ним відносини поширюються загальні норми про представництво. Цей договір регулює лише взаємовідносини довірителя та повіреного, але не їх взаємозв'язки з іншими особами. Для інших осіб, з якими повірений вступає у відносини за дорученням довірителя, має значення лише належне оформлення прав повіреного, що надає можливість установити обсяг наданих йому довірителем повноважень.

Характеристики договору -- це договір консенсуальний та двосторонній. Як правило, він оплатний, якщо інше не встановлено договором або законом.

Представництво від імені другої сторони -- основна ознака, що дозволяє відрізняти договір доручення від подібних до нього договорів (договору комісії і договору підряду, у яких сторона, що надає послугу або виконує роботу, завжди виступає від свого імені). За предметом (юридичні дії) він відрізняється від договорів підряду та експедиції, предмет яких становлять здебільшого фактичні дії (або сукупність юридичних і фактичних дій).

Сторонами договору можуть бути як фізичні, так і юридичні особи.

Предмет договору -- вчинення юридичних дій, що спричиняють правові наслідки. До них належать не тільки правочини, а й інші юридичні дії (підписання документів, приймання товарів і робіт, організація і ведення претензійної роботи, представництво у суді). Ці дії можуть мати одноразовий (одержання грошового переказу довірителя) або багаторазовий характер (управління майном довірителя). Однак не будь-які юридичні дії можуть бути предметом договору доручення. Предметом договору не можуть бути неправомірні юридичні дії, а також юридичні дії, за якими представництво не допускається внаслідок їх суто особистого характеру або прямої законодавчої заборони. Такі дії особливо поширені у сфері особистих немайнових прав (укладення і розірвання шлюбу, укладення і розірвання трудового договору, визнання батьківства, складання заповіту тощо).

Конкретизація предмета договору залежить від домовленості сторін і може стосуватися, наприклад, способів або порядку вчинення відповідних юридичних дій, визначення можливих контрагентів за правочинами тощо.

Строк договору доручення. Згідно зі ст.1001 ЦК договором доручення може бути визначений строк, протягом якого повірений має право діяти від імені довірителя. Строк визначається характером доручення і може встановлюватися точною календарною датою або проміжком часу, протягом якого воно має бути виконане. Як правило, тривалість договору доручення визначається строками дії довіреності або іншого документа, що підтверджує правомочності повіреного. [6]

Форма договору доручення підпадає під загальні правила про форму правочинів.

Обов'язки повіреного:

1) особисто виконати дане йому доручення.

Внаслідок особисто-довірчого характеру договору доручення закон вимагає, щоб зазначені у договорі дії вчинялися самим повіреним. Коли як повірений виступає юридична особа, під особистим виконанням розуміється вчинення відповідних дій його органом або компетентним працівником. Тому довіритель вправі не приймати виконання від третіх осіб. Однак це правило не стосується передоручення стосовно вчинення фактичних (технічних) дій за договором доручення. Без згоди довірителя повірений вправі звернутися до послуг третіх осіб для виконання фактичних дій з упакування, завантаження, перевезення тощо. Однак відповідальність перед довірителем за дії залучених осіб у цих випадках несе повірений, відповідаючи за їх дії як за свої.

Стаття 1005 ЦК встановлює два винятки із загального правила про особисте виконання повіреним доручення, тобто випадки, коли повіреному дозволяється передати виконання доручення (повністю або у частині) іншій особі (замісникові). По-перше, передоручення можливе, якщо це передбачено договором доручення (довіреністю). По-друге, коли повірений вимушений до цього обставинами. По-третє -- з метою охорони інтересів довірителя.

Якщо інтереси довірителя вимагають невідкладного вчинення відповідних юридичних дій, повірений (як виняток) вправі передати виконання доручення іншій особі (замісникові). Але оскільки останній виступатиме безпосередньо від імені довірителя, він (довіритель) повинен схвалити передоручення, що мало місце, причому вправі відвести замісника. Тому повірений у будь-якому випадку зобов'язаний негайно повідомити довірителя про передання виконання доручення іншій особі, а також повідомити необхідні відомості про замісника. У цьому разі повірений надалі не відповідає за дії свого замісника, а відповідає лише за його вибір. Повірений, який не повідомив довірителя про передання виконання доручення, відповідає за дії замісника як за свої власні. Якщо замісник повіреного був указаний у договорі доручення, повірений не відповідає за вибір замісника та за вчинені ним дії. Якщо договором доручення не передбачена можливість вчинення дій замісником повіреного або така можливість встановлена, але замісник у договорі не вказаний, повірений відповідає за вибір замісника;

2) вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення. Тобто при виконанні доручення повірений має керуватися вказівками довірителя. Вони можуть бути дані у письмовій або усній формі. У договорі сторони можуть визначити конкретну форму вказівок довірителя та умови, за яких вони є обов'язковими для повіреного.

Довіритель вправі в односторонньому порядку змінити або скасувати свої вказівки чи надати повіреному нові інструкції про порядок виконання доручення. Дії, виконані повіреним з порушенням вказівок довірителя, можуть спричинити стягнення з повіреного завданих контрагенту збитків.

3)повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання його доручення (ст.1006 ЦК).

Цей обов'язок має значення, коли виконання доручення вимагає певного часу. Повідомлення повіреного має бути здійснене в строки, встановлені в договорі, а також на першу вимогу довірителя. Особливо необхідно вчасно інформувати останнього про хід виконання доручення при відступі від його змісту. Повідомлення про хід виконання доручення сприяє здійсненню контролю за діями повіреного, а також надає довірителю можливість відступати від своїх попередніх вказівок у разі виникнення нових обставин;

4)після виконання доручення або у разі припинення договору доручення до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк якої не закінчився, і надати звіт про виконання доручення та виправдувальні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення. [12]

Цей звіт повинен бути поданий довірителеві незалежно від його вимоги. Перелік документів, які необхідно додати до звіту, визначається договором або характером доручення. Залежно від виду доручення звіт може бути поданий як в усній, так і у письмовій формі. Подання звіту необхідно, як правило, при виконанні великих і складних доручень, пов'язаних із значними витратами коштів довірителя;

5)негайно передати довірителеві все одержане у зв'язку з виконанням доручення.

Уживаний у законі термін "все одержане" включає грошові суми, речі, документи тощо. При цьому переданню підлягають усі цінності, отримані як від довірителя з метою забезпечення виконання доручення, так і від інших осіб у зв'язку з його виконанням.

Обов'язки довірителя (ст. 1007 ЦК):

видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених договором доручення;

забезпечити повіреного засобами, необхідними для виконання доручення, якщо інше не встановлено договором. Необхідними засобами слід вважати все те, без чого неможливо виконати доручення відповідно до вказівок довірителя. Це може бути забезпечення його відповідною документацією, а також видача авансу для покриття необхідних витрат щодо виконання доручення. Сторони вправі визначити конкретний розмір наданих довірителем коштів і обов'язок повіреного діяти лише в їх межах;

відшкодувати повіреному витрати, пов'язані з виконанням доручення, якщо інше не встановлено договором. Повіреному відшкодовуються лише необхідні витрати, без яких доручення не могло б бути виконане відповідно до вказівок довірителя. Інші витрати (понад необхідні) відшкодовуються повіреному лише за умови, що вони були зроблені з відома і згоди довірителя або були ним у подальшому схвалені;

негайно прийняти від повіреного все одержане ним у зв'язку з виконанням доручення. За необґрунтоване відхилення від прийняття виконаного за договором доручення довіритель відповідає як за прострочення кредитора. При відступі повіреного від умов договору і вказівок довірителя при виконанні доручення останній вправі відмовитися від прийняття того, що було виконано повіреним не відповідно до договору або його вказівок, за винятком випадків, коли були дотримані вимоги закону;

виплатити повіреному плату, якщо вона йому належить. Хоча, як правило, плата виплачується після виконання доручення, однак у ряді випадків повірений має право вимагати сплати винагороди відповідно до виконаної роботи і до того, як доручення виконане повністю (наприклад, коли частково виконаний договір доручення припиняє дію). Виплата плати може здійснюватися з моменту укладення договору доручення.

Припинення договору доручення. Згідно зі ст.1008 ЦК договір доручення припиняється на загальних підставах припинення договору, а також у разі:

відмови довірителя або повіреного від договору;

визнання довірителя або повіреного недієздатним, обмеження його цивільної дієздатності або визнання безвісно відсутнім;

смерті довірителя або повіреного.

Довіритель або повірений мають право відмовитися від договору доручення у будь-який час. Відмова від права на відмову від договору доручення є нікчемною.

Таким чином, припинення договору доручення може бути викликано насамперед загальними підставами припинення зобов'язань. Через особисто-довірчий характер договору доручення, а також специфіку його предмета закон містить ряд спеціальних підстав припинення договору доручення.

Це, по-перше, смерть довірителя або повіреного, визнання їх недієздатними, обмежено дієздатними або безвісно відсутніми. Ці підстави діють через особистий характер договору. По-друге, відмова довірителя або повіреного від договору доручення -- у будь-який час і без повідомлення мотивів.

Особливість договору доручення у тому, що кожна із сторін вправі в односторонньому порядку (без зазначення мотивів) розірвати договір у будь-який час. Це правило є імперативним і сторони не вправі його скасувати або змінити своєю домовленістю. [8]

Спеціальні права щодо відмови від договору передбачені для повірених -- суб'єктів підприємницької діяльності. Якщо повірений діє як підприємець, сторона, яка відмовляється від договору, має повідомити другу сторону про відмову від договору не пізніш як за один місяць до його припинення, якщо більш тривалий строк не встановлений договором. У разі припинення юридичної особи, яка є комерційним представником, довіритель має право відмовитися від договору доручення без попереднього повідомлення про це повіреному.

Договір комісії -- це договір, за яким одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента (ст.1011 ЦК).

Цей договір регулює гл.69 ЦК. Законом можуть бути встановлені особливості договору комісії щодо окремих видів майна (ст.1028 ЦК).

Особливості договору комісії, предметом якого є окремі види товарів, передбачені у підзаконних нормативно-правових актах, зокрема Правилах комісійної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених наказом МЗЕЗ України від 13 березня 1995р. №37, Правилах роздрібної торгівлі транспортними засобами та номерними агрегатами, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції від 31 липня 2002 р. №228, Правилах здійснення торговцями цінними паперами комерційної та комісійної діяльності по цінних паперах, затверджених наказом Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23 грудня 1996 р. №331.

Договір комісії широко застосовується у торгівлі, транспортних відносинах, у галузі обігу цінних паперів, у діяльності банків з обслуговування клієнтів, при здійсненні експортно-імпортних операцій. Новою сферою його застосування є посередницькі послуги при біржовій торгівлі, що надають покупцям члени біржі -- брокерські фірми і брокери.

Договір комісії схожий з договором доручення, оскільки правочин вчиняється в інтересах і за рахунок однієї особи за її дорученням іншою особою. Відмінності між ними полягають у наступному:

повірений діє від імені довірителя, комісіонер виступає від свого імені;

договір доручення може бути як оплатним, так і безоплатним, а договір комісії -- завжди оплатний;

3) предметом договору доручення є юридичні дії, а предметом договору комісії -- лише правочини (вужче поняття порівняно з юридичними діями).

Характеристики договору -- консенсуальний, оплатний, двосторонній.

Форма договору -- письмова. Незалежно від учасників, предмета та змісту договір комісії має бути укладений у письмовій формі. Недотримання вказаної форми позбавляє сторони права у разі спору посилатися в підтвердження договору на показання свідків. Він може оформлятися за допомогою як одного документа, що підписується сторонами, так і накладної, квитанції, товарного ярлика, приймальної квитанції установленої форми тощо.

Умови договору комісії. Договір комісії може бути укладений на визначений строк або без визначення строку, з визначенням або без визначення території його виконання, з умовою чи без умови щодо асортименту товарів, які є предметом комісії. Комітент може бути зобов'язаний утримуватися від укладення договору комісії з іншими особами. Істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про останнє та його ціну (ст.1012 ЦК).

Новелою ЦК є врегулювання субкомісії. За згодою комітента комісіонер має право укласти договір субкомісії з третьою особою (субкомісіонером), залишаючись відповідальним за дії субкомісіонера перед комітентом. За договором субкомісії комісіонер набуває щодо субкомісіонера права та обов'язки комітента. У виняткових випадках, якщо цього вимагають інтереси комітента, комісіонер має право укласти договір субкомісії без згоди комітента. Останній не має права без згоди комісіонера вступати у відносини із субкомісіонером (ст.1015 ЦК).

Обов'язки комісіонера:

1) вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Якщо у договорі комісії таких вказівок немає, комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини відповідно до звичаїв ділового обігу або вимог, що зазвичай ставляться (ст.1014 ЦК).

Якщо комісіонер купив майно за вищою ціною, ніж була погоджена, комітент має право не прийняти його, заявивши про це комісіонерові в розумний строк після отримання від нього повідомлення про цю покупку;

2) виконати всі обов'язки і здійснити всі права, що випливають з правочину, вчиненого ним з третьою особою. Комісіонер за загальним правилом не відповідає перед комітентом за невиконання третьою особою договору, укладеного з нею за рахунок комітента, крім випадків, коли комісіонер був необачним при виборі цієї сторони або поручився за виконання договору (делькредере) -- ст.1016 ЦК. Делькредере -- різновид поруки;

3) зберігати майно комітента. Комісіонер відповідає перед комітентом за втрату, нестачу або пошкодження майна комітента (ч.1 ст.1021ЦК). Така відповідальність настає лише за винні втрату, пошкодження або нестачу майна. Для звільнення від відповідальності комісіонер має довести відсутність своєї вини, тобто навести факти, які свідчать,що ним вжито всіх заходів для забезпечення збереження майна.

Комісіонер, який не застрахував майно комітента, відповідає за його втрату, нестачу, пошкодження, якщо він був зобов'язаний застрахувати майно за рахунок комітента відповідно до договору або звичаїв ділового обігу;

4) після вчинення правочину за дорученням комітента -- надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії (ст. 1022 ЦК). Комітент, який має заперечення щодо звіту комісіонера, повинен повідомити його про це протягом 30 днів від дня отримання звіту. Якщо такі заперечення не надійдуть, звіт вважається прийнятим. [7]

Комісіонер має право для забезпечення своїх вимог за договором комісії притримати річ, яка має бути передана комітентові (ст. 1019 ЦК). Комісіонер також має право відрахувати належні йому за договором суми з усіх грошових коштів, що надійшли до нього для комітента, якщо інші кредитори комітента не мають переважного перед ним права на задоволення своїх вимог з грошових коштів, що належать комітентові (ст.1020 ЦК).

Обов'язки комітента:

забезпечити комісіонера усім необхідним для виконання обов'язку перед третьою особою (ст. 1016 ЦК);

прийняти від комісіонера виконання за договором комісії. При цьому він зобов'язаний прийняти від комісіонера все належно виконане за договором комісії, а також оглянути майно, придбане для нього комісіонером, і негайно повідомити останнього про виявлені у цьому майні недоліки;

виплатити комісіонерові комісійну плату;

4) відшкодувати комісіонерові витрати, зроблені ним у зв'язку з виконанням його обов'язків за договором комісії, зокрема у випадку, якщо комісіонер або субкомісіонер вжив усіх заходів щодо вчинення правочину, але не міг його вчинити за обставин, які від нього не залежали (ст.1024 ЦК).

Відмова від договору та його припинення. Згідно зі ст.1025 ЦК комітент має право відмовитися від договору комісії. Якщо договір комісії укладено без визначення строку, комітент повинен повідомити комісіонера про відмову від договору не пізніше ніж за 30 днів. У разі відмови комітента від договору комісії він повинен у строк, передбачений договором, а якщо такий строк не встановлений, -- негайно розпорядитися своїм майном, яке є у комісіонера. У разі невиконання комітентом вказаного обов'язку комісіонер має право передати це майно на зберігання за рахунок комітента або продати його за найвигіднішою для останнього ціною. У разі відмови комітента від договору комісії комісіонер має право на відшкодування витрат, зроблених ним у зв'язку з виконанням договору.

У разі смерті фізичної особи або ліквідації юридичної особи -- комісіонера договір комісії припиняється. Якщо юридична особа -- комісіонер припиняється і встановлюються її правонаступники, права та обов'язки комісіонера переходять до них, якщо протягом строку, передбаченого для заявлення кредиторами своїх вимог, комітент не повідомить про відмову від договору.

ПРОЕКТ ДОГОВОРУ ДОРУЧЕННЯ

ДОГОВІР ДОРУЧЕННЯ №

м. Київ "___" ________200__р.ТОВ "_____________________", далі -- ДОВІРИТЕЛЬ, в особі _________________, що діє на підставі _______, з однієї сторони, та ЗАТ "_____________________", далі ПОВІРЕНИЙ, в особі ____________________________, що діє на підставі __________, з іншої сторони, уклали даний Договір про наступне:

1. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ

1.1. ДОВІРИТЕЛЬ доручає, а ПОВІРЕНИЙ зобов'язується за винагороду виконати від імені й за рахунок ДОВІРИТЕЛЯ юридичні дії в обсязі та на умовах даного Договору.

2. ОБОВ'ЯЗКИ ПОВІРЕНОГО

2.1. ПОВІРЕНИЙ зобов'язується виконати наступні юридичні дії:

2.1.1. Проводити переговори з боржниками ДОВІРИТЕЛЯ на предмет отримання боргів, які виникли внаслідок не оплати боржниками отриманої від ДОВІРИТЕЛЯ продукції.

2.1.2. Отримувати від боржників суми боргу на розрахунковий рахунок ПОВІРЕНОГО.

2.1.3. ПОВІРЕНИЙ має право отримувати від боржників суми заборгованості шляхом поставки товарів. ПОВІРЕНОМУ надається право визначати перелік товарів, які можуть бути передані боржниками в рахунок погашення заборгованості та проводити реалізацію отриманих товарів. При необхідності ПОВІРЕНИЙ має право отримувати від боржників послуги по транспортуванню, зберіганню отриманих товарів та інші послуги з наступним зменшенням суми боргу за отриману від Довірителя продукцію на суму наданих послуг.

2.1.4. Після закінчення строку дії Договору повернути ДОВІРИТЕЛЮ суму отриманих від боржників коштів, якщо Сторонами не буде узгоджено інше.

3. ОБОВ'ЯЗКИ ДОВІРИТЕЛЯ

3.1. Надати ПОВІРЕНОМУ інформацію про боржників та про суму боргу по кожному боржнику. При необхідності ДОВІРИТЕЛЬ зобов'язаний додатково повідомити боржників про повноваження ПОВІРЕНОГО.

3.2. Сплатити ПОВІРЕНОМУ винагороду за виконання доручення.

4. ВИНАГОРОДА ПОВІРЕНОГО

4.1. ДОВІРИТЕЛЬ зобов'язаний сплатити ПОВІРЕНОМУ за виконання доручення винагороду, що складає __________ % від сум отриманих боргів.

4.2. ПОВІРЕНИЙ набуває права на винагороду після виконання доручення в повному обсязі, що відображується в акті (актах) прийому-здачі виконаної роботи.

5. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН

5.1. За несвоєчасне повернення ПОВІРЕНИМ ДОВІРИТЕЛЮ суми отриманих від боржників коштів, ПОВІРЕНИЙ сплачує ДОВІРИТЕЛЮ пеню у розмірі, 0,5 % від суми отриманих від боржників коштів за кожен день прострочення.

5.2. За несвоєчасну сплату винагороди ДОВІРИТЕЛЬ сплачує ПОВІРЕНОМУ пеню у розмірі 0,5 % від суми не перерахованих ПОВІРЕНОМУ коштів за кожен день прострочення.

6. СТРОК ДІЇ ДОГОВОРУ ТА ІНШІ УМОВИ

6.1. Даний Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до "____" ________ 200__р., але в будь-якому випадку до повного виконання зобов'язань Сторін.

6.2. За всіма умовами, не узгодженими даним Договором, Сторони керуються чинним законодавством України.

6.3. Сторони є платниками податку на прибуток на загальних підставах.

РЕКВІЗИТИ СТОРІН

ПРОЕКТ ДОГОВОРУ КОМІСІЇ

ДОГОВІР КОМІСІЇ №

Товариство з обмеженою відповідальністю „ЗовнішЕкономКонсалтінг” (надалі іменується "Комітент") в особі директора Чувардинського Володимира Георгійовича, що діє на підставі Статуту, з одного боку, та ________________________________________________________ (надалі іменується "Комісіонер") в особі_____________________________________________ _______________________, що діє на підставі Статуту, з другого боку, (в подальшому разом іменуються "Сторони", а кожна окремо - "Сторона") уклали цей Договір комісії (надалі іменується "Договір") про таке:

1. Загальні положення

1.1. В порядку та на умовах, визначених цим Договором, Комітент зобов'язується поставляти товари, визначені в п.2 цього договору Комісіонеру для їх продажу від свого імені третім особам (надалі іменується "покупці" або "покупець"), а Комісіонер зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, приймати товари на реалізацію та за обумовлену цим Договором винагороду продавати цей товар протягом строку дії цього Договору.

1.2. Комісіонер має право на реалізацію товарів, переданих йому на комісію за цим договором на території всієї України.

1.3. Комітент зобов'язується не укладати договори на реалізацію аналогічного, як за цим договором, товару з третіми особами протягом дії цього договору на цінових умовах, вигідніших, ніж передбачених в цьому договорі. У випадку порушення цієї умови, Комісіонер вправі негайно розірвати цей договір в односторонньому порядку, а Комітент зобов'язаний виплатити Комісіонерові неустойку у розмірі 5% від вартості всіх отриманих за цим договором коштів від Комісіонера.

1.4. Комісіонер має право на заключення договорів субкомісії без додаткового погодження особи субкомісіонера з Комітентом але за умови обов'язкового повідомлення про це протягом 14 календарних днів.

1.5. Комітент підтверджує, що має всі необхідні авторські та інші права на розпорядження товаром за цим договором. У випадку, якщо до Комісіонера державними органами, або в судовому порядку третіми особами будуть застосовані штрафні санкції та/або Комісіонер понесе інші фінансові втрати в зв'язку з цим, то Комітент зобов'язаний компенсувати їх Комісіонером протягом 3 календарних днів.

2. Предмет договору

2.1. Предметом цього договору є комп'ютерна програма „Проверки” нанесена на оптичний носій інформації CD-R-типу або на носій USB-flash-типу, що надалі іменується „товар”.

2.2. Конкретне найменування, версія програмного забезпечення, кількість, часткове співвідношення, ціна Комітента на товари, та інші характеристики товарів, що поставляються на комісію за цим Договором, визначаються у Специфікаціях, які є невід'ємною його частиною.

2.3. Комітент гарантує, що товар належить йому на праві власності, не перебуває під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов'язань перед будь-якими фізичними або юридичними особами, державними органами і державою, а також не є предметом будь-якого іншого обтяження чи обмеження, передбаченого чинним в Україні законодавством.

3. Обов'язки Сторін

3.1. Комісіонер зобов'язується:

3.1.1. вживати всіх необхідних заходів та дій для безперешкодної поставки товарів покупцям;

3.1.2. здійснювати безперебійне приймання товарів Комітента в об'ємі та асортименті вказаному у специфікаціях; за адресою Комісіонера: м.Донецьк-83003, пр. Ілліча,93;

3.1.3. підготувати свої складські приміщення для відповідного зберігання товарів;

3.1.4. забезпечити повне збереження якості товарів на своєму складі;

3.1.5. проводити рекламну кампанію товарів;

3.1.6. щомісячно до 10 числа надавати Комітенту повну інформацію про хід реалізації товарів, про їх запас на складі;

3.1.7. безперешкодно допускати представника Комітента на склад для перевірки фактичної наявності переданого на комісію товару за умови письмового попередження не менш ніж за 24 години до цього;

3.1.8. на вимогу Комітента пред'являти копії бухгалтерської та іншої документації для підтвердження наданої інформації не пізніше 5 календарних днів з моменту пред'явлення Комітентом вимоги про надання такої документації.

3.2. Комітент зобов'язується:

3.2.1. вчасно поставляти товари Комісіонерові;

3.2.2. видавати Комісіонерові ліцензійні свідоцтва (ліцензії) на право поширення товарів шляхом продажу;

3.2.3. надавати консультаційну підтримку.

4. Право власності на товари

4.1. Товари, передані Комісіонеру, є власністю Комітента до моменту їх продажу покупцю.

4.2. Ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) товару лежить на Комісіонерові з моменту фактичного отримання товарів на комісію.

5. Ціни на товари

5.1. Відпускна ціна Комітента на товар вказується у видатковій накладній та специфікації..

5.2. Комісіонер має право самостійно визначати відпускні ціни на товари для покупців виходячи з ринкової кон'юнктури, за своїм розсудом дотримуючись чи не дотримуючись рекомендованої відпускної ціни, що вказана в п.5.4.

5.3. Ціни, що встановлені Комісіонером, не можуть бути нижче цін, встановлених Комітентом у видатковій накладній.

5.4. Рекомендована відпускна (максимальна) ціна на товар для Комісіонера Комітентом встановлюється наступна:

- повна версія програми „Перевірки” ( USB-флеш-типу 128 Мб) - 584 грн.;

- повна версія програми „Перевірки” ( СD-R-типу) - 499 грн.;

- повна серверна версія програми „Перевірки” ( СD-R-типу, до 5-ти користувачів) - 1499 грн.

6. Порядок розрахунків

6.1. Комісіонер зобов'язаний перерахувати грошові кошти Комітенту протягом 10 банківських днів з дня продажу товарів покупцям.

7. Умови та порядок поставки товарів на комісію

7.1. Кожна наступна поставка товарів на комісію здійснюється Комітентом на підставі замовлення, яке передається Комісіонером за допомогою факсимільного зв'язку, поштою, за допомогою мережі інтернет або телефонограмою.

7.2. У замовленні Комісіонер вказує бажану кількість товарів, їх асортимент та час поставки.

7.3. Комітент на підставі отриманого замовлення та з урахуванням наявного у нього товару складає Специфікацію на поставку.

7.4. Комітент поставляє товари Комісіонеру не пізніше 5 календарних днів з моменту підписання Сторонами Специфікації на цю поставку.

7.5. Поставка здійснюється на умовах DDU - м.________________________________ (або за іншою адресою письмовою вказаною Комісіонером Комітенту для окремо взятої поставки) у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс" (в редакції 2000 року), які застосовуються із урахуванням особливостей, пов'язаних із внутрішньодержавним характером цього Договору, а також тих особливостей, що випливають із умов цього Договору.

8. Тара та пакування

8.1. Товари повинні бути затарені й упаковані Комітентом таким чином, щоб не допустити пошкодження (псування) та (або) знищення його під час поставки до прийняття товару Комісіонером.

8.2. Вартість тари та пакування входить до ціни товарів, визначеної Комітентом у Специфікації.

9. Передача товарів

9.1. Комітент в день відправлення партії товарів повідомляє Комісіонера телеграмою, телефонограмою або за допомогою факсимільного зв'язку про конкретну адресу, час та дату отримання товару у місті призначення.

9.2. Комісіонер зобов'язується прийняти товар у день та час та в обумовленому місці, що вказані Комітентом.

9.3. Комітент вважається таким, що виконав своє зобов'язання по поставці товарів на комісію (поставка є здійсненою) з моменту надходження товарів до місця призначення.

10. Кількість та якість товару, що передається на комісію

10.1. Якщо Комісіонер при прийманні товарів виявить меншу чи більшу кількість товару, або відмінності із погодженим асортиментом він може на власний розсуд:

- або прийняти товар за фактичною кількістю та /або асортиментом;

- або відмовитися від приймання всієї або частини такої партії товару.

При прийманні невідповідної кількості товарів (асортименту товарів) сторонами в найкоротші строки складається та підписується корегувальна накладна.

10.2. Під час приймання товару по якості Комісіонер здійснює лише огляд і приймання товару на предмет його зовнішніх пошкоджень, які можна виявити не проводячи розпакування і перевірку роботи програми, однієї, окремо взятої одиниці товару. У випадку виявлення таких (зовнішніх) пошкоджень Комісіонер вправі діяти у відповідності до положень викладених у п.11.1. цього договору.

10.3. На товар, що поставляється за даним договором встановлюється гарантійний строк в 6 (шість) місяців, що обраховується від дати продажу товару кінцевому споживачу. У випадку виявлення недоліків якості товару під час передпродажної підготовки товару, або під час гарантійного терміну, Комітент зобов'язується на вибір Комісіонера:

- або замінити такий товар на аналогічний якісний протягом 3 календарних днів від дати повідомлення Комісіонера про неякісність (факсимільним зв'язком чи електронною поштою);

- або повернути перераховані йому за продаж такого товару грошові кошти протягом 3 календарних днів від дати повідомлення Комісіонера про неякісність (факсимільним зв'язком чи електронною поштою)

11. Відповідальність сторін

11.1. У випадку порушення зобов'язання, що виникає з цього Договору (надалі іменується "порушення Договору"), Сторона несе відповідальність, визначену цим Договором та (або) чинним в Україні законодавством.

11.2. Порушенням Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору.

11.3. За порушення Комісіонером строків перерахування коштів від продажу товару, визначених у цьому Договорі, Комісіонер сплачує Комітентові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на день прострочення, від суми, яку належить перерахувати Комітентові відповідно до умов цього договору за кожен календарний день прострочення.

11.4. Сплата пені, встановленої п.11.3 не позбавляє Комісіонера обов'язку перерахувати кошти.

11.5. За порушення строку поставки товарів, встановленого п.7.4. цього Договору Комітент сплачує Комісіонеру пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на день прострочення, від суми товарів, поставка яких прострочена, за кожен календарний день прострочення поставки.

11.6. У випадку невиконання Комісіонером обов'язків, встановлених п. 3.1.7., 3.1.8., 3.1.9. цього договору та у випадку, якщо має місце прострочення перерахування коштів Комітентові на строк понад 30 календарних днів, Комітент має право розірвати цей договір в односторонньому порядку, про що він письмово або за допомогою засобів факсимільного зв'язку повідомляє Комісіонера.

11.7. У випадку розірвання договору в порядку, передбаченому п.11.8 цього договору, Комісіонер зобов'язується перерахувати Комітентові вартість всього отриманого та ще не оплаченого за цим договором товару в строк не пізніше 30 календарних днів з моменту отримання повідомлення Комітента про розірвання договору.

11.8. У випадку невиконання Комітентом обов'язку щодо постачання товарів у строки, передбачені п.7.4. цього договору, або не додержання ним зобов'язань, взятих на себе відповідно до п.5.4. цього договору, Комісіонер має право розірвати цей Договір в односторонньому порядку, письмово або за допомогою факсимільного зв'язку повідомивши про це Комітента.

11.9. У випадку розірвання договору в порядку, передбаченому п.11.8. цього договору, Комісіонер має право впродовж 5-ти місяців з моменту відправлення Комітентові повідомлення про розірвання договору: повернути товари, що отримані ним за цим договором на комісію за рахунок останнього, або перерахувати йому вартість цих товарів, визначену згідно з відповідними Специфікаціями.

12. Вирішення спорів

12.1. Усі спори, що виникають з цього Договору або пов'язані із ним, вирішуються шляхом переговорів між Сторонами.

12.2. Якщо відповідний спір не можливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору відповідно до чинного в Україні законодавства.

13. Дія договору

13.1. Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та (або) його скріплення печатками Сторін та діє протягом одного року. У випадку, якщо строк договору закінчився і жодна із сторін не виявила бажання його розірвати то він вважається автоматично пролонгованим строком ще на один рік.