Діяльність адвокатури в Україні

12

Зміст

• Вступ
• 1. Організаційні форми та засади діяльності адвокатури в Україні
• 2. Основні напрямки діяльності адвокатських контор
• 3. Професійні права та обов'язки працівника адвокатської контори
• Висновки
• Список використаних джерел
• Вступ
• Закон України про адвокатуру сформулював поняття інституту адвокатури у ст. 1: «Адвокатура України є добровільним професійним громадським об'єднанням, покликаним згідно з Конституцією України сприяти захисту прав, свобод та представляти законні інтереси громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, подавати їм іншу юридичну допомогу».
• З таким формулюванням поняття адвокатури багато хто з учених не погоджується і слушно піддає критиці. Насамперед, це стосується закріплення за адвокатурою ознаки громадської організації. Розробники Закону про адвокатуру швидше виходили з того, що громадська ознака випливає з організаційного будівництва колегій: добровільність, членство, виборність органів колегій тощо. Те, що адвокатура - це громадська організація, стверджують багато вчених.
• Дехто громадський характер адвокатури вбачає у тому, що винагороду за свою роботу адвокати отримують не від держави, а від громадян і юридичних осіб. Але ж не слід забувати при цьому, що громадські організації, як правило, не вимагають за свою діяльність жодної оплати. Крім того, частину плати адвокати отримують безпосередньо від держави. Щоправда, частина вчених -- незначна -- заперечує проти віднесення адвокатури до громадських організацій, посилаючись на те, що колегії адвокатів не входять і до системи державних органів, хоча діють під загальним керівництвом держави. Тому колегії адвокатів називають недержавними, професійними, добровільними об'єднаннями.
• 1. Організаційні форми та засади діяльності адвокатури в Україні
• Особа, що одержала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, має право практикувати індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро або об'єднатися з іншими адвокатами в колегії, фірми, контори та інші адвокатські об'єднання, які діють відповідно до Закону про адвокатуру, а також своїх статутів. Колегії адвокатів є основною організаційною формою роботи адвокатури. Колегії є незалежними самоврядними некомерційними організаціями професійних юристів, які об'єдналися для надання юридичної допомоги фізичним і юридичним особам.
• Відповідно до Положення про порядок реєстрації адвокатських об'єднань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 р. у № 302, для реєстрації подаються відповідні документи, перелічені в п. 2 Положення. Зокрема: статут, установчий договір або протокол зборів адвокатів про створення адвокатського об'єднання, відомості про його кількісний склад.
• Міністерство юстиції може прийняти рішення про реєстрацію адвокатського об'єднання, про відмову в реєстрації або про залишення заяви без розгляду.
• Адвокатські об'єднання письмово повідомляють місцеві органи влади про свою реєстрацію, а адвокати - про одержання свідоцтва про право займатися адвокатською діяльністю. Порядок утворення, діяльності, реорганізації та ліквідації адвокатських об'єднань, структура, штати, функції, порядок витрачання коштів, права та обов'язки керівних органів, порядок їх обрання та інші питання, що належать до їх діяльності, регулюються статутом відповідного об'єднання. Адвокатські бюро, колегії, фірми, контори та інші адвокатські об'єднання є юридичними особами. Адвокати та адвокатські об'єднання відкривають розрахунковий та інші рахунки в банках на території України, а у встановленому чинним законодавством порядку - і в іноземних банках, мають печатку й штамп із своїм найменуванням. Закон про адвокатуру надає право об'єднуватися адвокатам та об'єднанням, створюючи регіональні, загальнодержавні та міжнародні спілки та асоціації [5,с.12].
• Адвокатські об'єднання діють на засадах добровільності, колегіальності, гласності.
• Добровільність означає, що адвокат без будь-якого примусу, добровільно стає членом певного об'єднання. Адвокат вільний у своєму виборі не лише в частині, з ким йому об'єднуватися, а й у тому, чи виходити - і коли - з об'єднання.
• Колегіальність - це засада, що означає прийняття найбільш важливих для життєдіяльності адвокатського об'єднання рішень колегіально. «Начальство» адвокатського об'єднання - це не єдиноначальне керівництво, а представник колегіального волевиявлення, яке є рівним серед інших членів об'єднання.
• Гласність, як засада, виявляється в діяльності адвокатських об'єднань, насамперед у тому, що всі питання самоврядного життя об'єднання вирішуються відкрито для кожного його члена і з його участю. Це і вибори до органів управління об'єднання, обговорення проблем функціонування колективу не лише в частині безпосереднього виконання своїх професійних обов'язків, але і щодо господарсько-фінансових питань тощо.
• 2. Основні напрямки діяльності адвокатських контор
• Діяльність адвокатських контор є різноплановою і визначається загальним завданням, яке ставить перед адвокатурою Конституція України.
• З метою забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні адвокатські контори (адвокати) займаються такими видами діяльності:
• - дають консультації та роз'яснення з юридичних питань, усні і письмові довідки щодо законодавства та практики його застосування;
• - складають позовні та інші заяви, скарги та інші документи правового характеру;
• - посвідчують копії документів у справах, які вони ведуть; здійснюють представництво в суді, інших державних органах, перед громадянами та юридичними особами;
• - надають юридичну допомогу підприємствам, установам, організаціям;
• - здійснюють правове забезпечення підприємницької,
• - зовнішньоекономічної діяльності громадян і юридичних осіб;
• - виконують свої обов'язки відповідно до кримінально-процесуального законодавства у процесі дізнання, попереднього слідства та в судовому розгляді.
• Адвокат надає правову допомогу клієнтові на підставі угоди про надання правової допомоги або за призначенням особи, що здійснює дізнання, слідчого чи суду в порядку, передбаченому кримінально-процесуальним законодавством України. У випадках надання правової допомоги таких видів, як консультації та роз'яснення з правових питань, довідки щодо законодавства, складення окремих правових документів, угода може укладатися в спрощеній письмовій формі (рядок у відомості тощо) або в усній формі, коли правова допомога надається безкоштовно. Стосовно надання правової допомоги інших видів угода може укладатися в усній формі лише в ситуації, коли укладення письмової угоди є неможливим, а клієнт потребує невідкладного надання правової допомоги. В таких випадках угода підлягає подальшому письмовому оформленню. У всіх інших випадках доручення клієнта про надання йому адвокатом правової допомоги підлягає оформленню у формі письмової угоди [4,с.53].
• 3. Професійні права та обов'язки працівника адвокатської контори
• Ст. 6 Закону про адвокатуру встановлює, що при здійсненні професійної діяльності адвокат має право: представляти й захищати права та інтереси громадян й юридичних осіб за їх дорученням у всіх органах, підприємствах, установах, організаціях, до компетенції яких входить вирішення відповідних питань; збирати відомості про факти, які можуть бути використані як докази в цивільних, господарських, кримінальних справах і справах про адміністративні правопорушення. З цією метою адвокат може: запитувати і отримувати документи або їх копії від підприємств, установ, організацій, об'єднань, а від громадян - за їх згодою; ознайомлюватися на підприємствах, в установах й організаціях з необхідними для виконання доручення документами й матеріалами, за винятком тих, таємниця яких охороняється законом; отримувати письмові висновки фахівців з питань, що потребують спеціальних знань; застосовувати науково-технічні засоби відповідно до чинного законодавства; доповідати клопотання й скарги на прийомі у посадових осіб та відповідно до закону одержувати від них письмові мотивовані відповіді на ці клопотання й скарги; бути присутнім при розгляді своїх клопотань й скарг на засіданнях колегіальних органів й давати пояснення щодо суті клопотань й скарг; виконувати інші дії, передбачені законодавством.
• Для виконання своїх правозахисних функцій, зокрема у кримінальному процесі, адвокат мусить пред'явити органам слідства, прокуратури чи суду відповідного зразка ордер, який засвідчує його повноваження на надання правової допомоги підзахисному [6, с.68].
• Починаючи з 1999 року Вища кваліфікаційна комісія адвокатури розробила і запровадила новий і один для всіх адвокатських об'єднань зразок ордера. Такий бланк ордера є універсальним для ведення будь-яких справ.
• Положення про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури встановлює, що ордер використовується адвокатом для підтвердження своїх повноважень з представництва або захисту клієнта (п. «є»). Разом з тим, Кримінально-процесуальним кодексом України передбачено, що адвокат, котрий не є членом адвокатського об'єднання, стверджує повноваження захисника на участь у справі не ордером, а угодою (ст. 44 КПК).
• У літературі слушно наголошується, що така вимога КПК суперечить Закону про адвокатуру (ст. 9), а також Правилам адвокатської етики (ст. 9, 16, 17), оскільки порушує принцип конфіденційності адвокатської діяльності. Слід зауважити, що у законопроекті. В. Онопенка, внесеному на розгляд Верховної Ради України від 12.09.2000 р., про внесення змін і доповнень до Закону «Про адвокатуру», у ст. 54 також пропонується для підтвердження своїх повноважень на участь у справі адвокатам, які не є членами адвокатських об'єднань, пред'являти угоду. Щоправда, упущено вказівку щодо свідоцтва про право на надання правової допомоги.
• У своїй діяльності адвокат повинен неухильно додержуватись вимог чинного законодавства, використовувати всі передбачені законом засоби захисту прав і законних інтересів громадян та юридичних осіб, але не має права використовувати свої повноваження на шкоду особі, в інтересах якої прийняв доручення, та відмовитись від прийнятого на себе захисту підозрюваного, обвинуваченого, підсудного [2,с.83].
• Адвокат не має права прийняти доручення про надання юридичної допомоги у випадках, коли він у даній справі надає або раніше надавав юридичну допомогу особам, інтереси яких суперечать інтересам особи, що звернулася з проханням проведення справи; або брав участь як слідчий, особа, що провадила дізнання, прокурор, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, представник потерпілого, перекладач, понятий, а також коли в розслідуванні або в розгляді справи бере участь посадова особа, з якою адвокат перебуває в родинних стосунках.
• Захист має бути сміливим, принциповим, рішучим, безкомпромісним. Якщо захисник у чомусь розходиться з підзахисним у способах захисту, то він має це робити з однією метою: «не послабити захист, а для того, щоб посилити його, не для того, щоб поступитися обвинуваченню, а для того, щоб зробити позицію захисту більш міцною. Захисник на суді потрібен для того, щоб захищати підсудного, а не для чогось іншого». Легковажне ставлення до виконання своїх обов'язків адвокатом прирівнюється до залишення підзахисного без захисту, а деколи такий «захист» значно посилює обвинувачення і певною «мірою сприяє йому, такий захисник нікому не потрібен: ні суду, ні правосуддю, ні підсудному». Професор І.Т. Голяков правильно вказував на те, що добиватися виправдання підзахисного - прямий обов'язок адвоката, якщо він переконаний у його невинуватості; добиватися пом'якшення, якщо є на це законні підстави, а також добиватися виправлення помилок і в кваліфікації злочину підзахисного. У всьому цьому, зазначає далі вчений, виявляється служіння не лише інтересам підзахисного, а інтересам суспільства й держави, оскільки суспільство заінтересоване в тому, щоб правосуддя здійснювалося не голим розсудом судців, а на суворому ґрунті закону» [1,с.100].
• Згідно із Законом про адвокатуру адвокати користуються правом на відпустку та на всі види допомоги по державному соціальному страхуванню. Призначення і виплата допомоги та пенсій адвокатам здійснюється відповідно до законодавства про соціальне страхування і соціальне забезпечення.
• Так, постановою Кабінету Міністрів України від 28.06.1994 р. №651 затверджено порядок визначення розміру допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю та у зв'язку з вагітністю й пологами особам, які мають постійно обчислюваний дохід, та особам, дохід яких повністю може бути обчислюваний лише за результатами роботи за рік, передбачено таку допомогу адвокатам. Доречно зазначити, що адвокати - члени Спілки адвокатів України, на відміну від адвокатів, які не є членами Спілки, користуються рядом пільг. У 1992 р. рішенням правління Спілки затверджено Положення про фонд соціального захисту адвокатів України.
• Основним завданням цього фонду є: збирання й накопичення внесків; виплата різних видів допомоги; організація санаторно-курортного лікування й відпочинку членів фонду та їх сімей; фінансування навчання членів фонду; забезпечення розширеного відтворення засобів фонду на основі принципів самофінансування; міжнародне співробітництво з проблем, пов'язаних із соціальним захистом адвокатів; організація страхування адвокатського ризику; надання стипендій дітям членів фонду - студентам юридичних вузів; кредитування членів фонду для професійної роботи, оренди приміщень, надання довгострокових позик на пільгових умовах тощо [3,с.13].
• Майно фонду складається із засобів як у грошовій, так і в іншій матеріальній формі, що надходять від засновників, спонсорів, членських внесків, засобів від діяльності фонду, інших надходжень. Членом фонду може бути лише член Спілки адвокатів України, який звернувся із заявою про вступ до фонду і зобов'язався сплачувати членські внески, виконувати інші обов'язки, передбачені Положенням про фонд.
• Висновки
• Міністерство юстиції може прийняти рішення про реєстрацію адвокатського об'єднання, про відмову в реєстрації або про залишення заяви без розгляду.
• Адвокатські об'єднання письмово повідомляють місцеві органи влади про свою реєстрацію, а адвокати про одержання свідоцтва про право займатися адвокатською діяльністю. Порядок утворення, діяльності, реорганізації та ліквідації адвокатських об'єднань, структура, штати, функції, порядок витрачання коштів, права та обов'язки керівних органів, порядок їх обрання та інші питання, що належать до їх діяльності, регулюються статутом відповідного об'єднання. Адвокатські бюро, колегії, фірми, контори та інші адвокатські об'єднання є юридичними особами. Адвокати та адвокатські об'єднання відкривають розрахунковий та інші рахунки в банках на території України, а у встановленому чинним законодавством порядку - і в іноземних банках, мають печатку й штамп із своїм найменуванням. Закон про адвокатуру надає право об'єднуватися адвокатам та об'єднанням, створюючи регіональні, загальнодержавні та міжнародні спілки та асоціації.
• Адвокатські об'єднання діють на засадах добровільності, колегіальності, гласності.
• Діяльність адвокатських контор є різноплановою і визначається загальним завданням, яке ставить перед адвокатурою Конституція України.
• З метою забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні адвокатські контори (адвокати) займаються такими видами діяльності: дають консультації та роз'яснення з юридичних питань, усні і письмові довідки щодо законодавства та практики його застосування; складають позовні та інші заяви, скарги та інші документи правового характеру; посвідчують копії документів у справах, які вони ведуть; здійснюють представництво в суді, інших державних органах, перед громадянами та юридичними особами; надають юридичну допомогу підприємствам, установам, організаціям; здійснюють правове забезпечення підприємницької та зовнішньоекономічної діяльності громадян і юридичних осіб; виконують свої обов'язки відповідно до кримінально-процесуального законодавства у процесі дізнання, попереднього слідства та в судовому розгляді.
• Список використаних джерел
• Адвокати й адвокатські об'єднання в Україні. -- К.: Редакція журналу "Адвокат", 2003. -- 459с.
• Адвокатура України: правове регулювання і судова практика.-- К.: Видавничий Дім "Ін Юре", 2003. -- 768с.
• Веприняк Д.М., Кулик О.М. Адвокатура і нотаріат. -- К.: НАУ, 2005. -- 100с.
• Ляш А.О., Галаган В.І., Моргун В.І. Організація судових та правоохоронних органів. -- К.: Ун-т "Україна", 2005. -- 322с.
• Меліхова О.В. Адвокатура в Україні. -- К.: КНЕУ, 2005. -- 90с.
• Фіолевський Д.П. Адвокатура. -- Донецьк: ДонУЕП, 2006. -- 329с.