Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності

Реферат

"ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ"

Зміст

1. Поняття, види та суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності

Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності

Зовнішньоекономічний договір: поняття і види, зміст, форма, порядок укладання, зміни та розірвання

Правовий режим іноземних інвестицій

Правовий режим вільних (спеціальних) економічних зон

Санкції за порушення законодавства про зовнішньоекономічну діяльність

1. Поняття, види та суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності

Зовнішньоекономічна діяльність підприємців регулює безліч нормативних актів, основним серед яких є Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.91р., який визначає зовнішньоекономічну діяльність як діяльність суб'єктів господарської діяльності, побудовану на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

До видів зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють в Україні суб'єкти цієї діяльності, належать:

експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили;

надання суб'єктами зовнішньоєкономічної діяльності України послуг іноземним суб'єктам господарської діяльності (виробничих, транспортно-експедиційних, консультаційних, брокерських, юридичних, тощо);

наукова, научково-технічна, науково-виробнича, виробнича, навчальна та інша кооперація з іноземними суб'єктами господарської діяльності;

міжнародні фінансові операціїї та операції паперами у випадках, передбачених законами України

кредитні та розрахункові операції між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності;

спільна підприємницька діяльність між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, що включає створення спільних підприємств різних форм і видів;

підприємницька діяльність на території Украиїни, повzзана з наданням ліцензій, патентів, ноу-хау, торговельних, марок та інших нематериальних об'єктів власності з боку іноземних суб'ктів господарської діяльності;

організація та здійснення діяльності в галузі проведення виставок, аукціонів, торгів, конференцій, симпозіумів, семінарів та інших подібних заходів, що здійснюються на комерційній основі;

товарообмінні (бартерні) операції та інша діяльність, побудована на формах зістрічної торговлі між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності;

орендні, в тому числі лізингові, операції між суб'єктами господарської діяльності;

операції з придбання, продажу та обміну валюти на валютних аукціонах, валютних біржах та на міжбанківському валютному ринку;

роботи на контрактній основі фізичних осіб України з іноземними суб'єктами господарської діяльності як на території України, так і за її межами; роботи іноземних фізичних осіб на контрактній оплатній основі з суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності як на території України, так і за її межами;

інши види зовнішньоекономічної діяльності, не заборонені прямо і у виключній формі законами України.

Зазначений Закон закріплює принципи, якими керуються українські та іноземні суб'єкти господарської діяльності при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності:

а) принцип суверенітету народу України у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності;

б) принцип свободи зовнішньоекономічного підприємництва;

в) принцип юридичної рівності і недискримінації;

г) принцип верховенства закону;

д) принцип захисту інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності;

е) принцип еквівалентності обміну, неприпустимості дімпінгу при ввезенні та вивезенні товарів.

Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності:

фізичні особи - громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають цивільну правоздатність і дієздатність згідно з законами України і постіно проживають на її території;

юридичні особи - зареєстровані як такі в Україні і які мають постіне місцезнаходження на території України, в о тому числі юридичні особи, майно та/або капітал яких є полвністю у власності інозмених суб'єктів господарської діяльності;

об'єднання фізичних, юридичних, фізичних та юридичних осіб, які не є юридичними особами згідно з законами України, але мають постійне місцезнаходження на території України і яким цивільно-правовими законами України не заборонено здійснювати господарську діяльність;

структурні одиниці іноземних суб'єктів господарської діяльності, які не є юридичними особами згідно з законами України (філії, відділення тощо), але мають постінйе місцезнаходження на території України;

спільні підприємства за участю суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на її територіїї;

інші суб'єкти господарської діяльності, передбачені законами України.

Всі зазначені суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають рівне право здійснювати будь які прямо не заборонені законами України її види незалежно від форми власності та інших ознак.

2. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності

Відповідно до ст.* Закону "Про зовнішньоекономічну діяльність" державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності має забеспечувати:

захист економічних інтересів України та законних інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності;

створення рівних можливостей для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності розвивати всі види підприємницької діяльності незалежно від форм власності та всі напрями використання доходів і здійснення інвестицій;

заохочення конкуренції та ліквідацію монополізму в сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності здійснюють:

Верховна Рада України;

Кабінет Міністрів України;

Національний банк України;

Міністерство зовнішніх економічних зв'язків та торговлі;

Державна митна служба України відповідно до їхньої компетенції, визначеної ст. 9 Закону;

органи місцевого самоврядування, компетенція яких в нгалузі зовнішньоекономічної діяльності визначена ст.10 Закону "Про зовнішньоекономічну діяльність" та ст.35 Закону України від 21 травня 1997 р. "Про місцеве самоврядування".

Однією з форм державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності є встановлення режиму здійснення валютних операцій на території України. Такий режим встановлений Декретом Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993р. № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", яким водночас визначено загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших кредитно-фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права й обов'язкі суб'єктів валютних відносин, порядк здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валю.тного законодавства.

Наступною формою є митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності, яке здійснюється згідно із Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність", Митним кодексом України, прийнятим Верховною Радою України 12 грудня 1991 р. і Декретом Кабінету Міністрів України від 11 січня 1993 р. № 4-93 "Про єдиний митний тариф України".

Ліцензування та квотування експорту та імпорту як форми державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності запроваджуються Україною самстійно у випадках, передбачених ст.16 Закону "Про зовнішньоекономічну діяльність".

Види експортних (імпортних) ліцензій:

генеральна ліцензія - відкритий дозвіл на експортні (імпортні) операції з певним товаром (товарами) та /абоз певною країною (групою країн) протягом періоду дії режиму ліцензування цього товару (товарів);

разова (індівідуальна) ліцензія - разовий дозвіл, що має іменний характер і видається для здійснення кожної окремої операції конкретним суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності на період не менший, ніж необхідний для здійснення експортної (імпортної) операції;

відкрита (індивідуальна) ліцензія - дозвіл на експорт (імпорт) товару протягом певного періоду (але не менше одного місяця) з визначенням його загального обсягу;

ліцензія антидемпінгова - належним чином оформлене право на імпорт в Україну протягом установленого строку певного товару (товарів), який є об'єктом антидемпінгового розслідування та/або антидемпінгових заходів;

ліцензія компенсаційна - належним чином оформлене право на імпорт в Україну протягом установленого строку певного товару (товарів), який є об'єктом антисубсидиційного розслідування та\або компенсаційних заходів;

ліцензія спеціальна - належним чином оформлене право на імпорт в Україну протягом установленого строку певного товару (товарів), який є об'єктм спеціального розслідування та/або спеціальних заходів.

Для кожного виду товару встановлюється лише один вид ліцензій.

Ліцензії на експорт(імпорт) видаються Міністерством зовнішніх економічних зв'язків і торговлі на підставі заяв суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Квотування здійснюється шляхом встановлення режиму видачі індивідаульних ліцензій, причму загальний обсяг експорту (імпорту) за цими ліцензіями не повинен перевищувати обсягу встановленої квоти. В Україні запроваджуються такі види експортних (імпортних) квот (контингентів):

глобальні квоти (контингенти) - квоти, що встановлюються для товару (товарів) без зазначення конкретних країн (груп країн), в які товар (товари) експортується або з яких він (вони) імпортується;

групові квоти (контингенти) - квоти, що встановлюються для товару із зазначенням групи країн, в які товар експортується або з якихї він імпортується;

індивідуальні квоти (контингенти) - квоти, що встановлюються для товару із зазанченням конкретної країни, я ку товар може експортуватись або з якої він може імпортуватись;

квоти антидемпінгові - граничний обсяг імпорту в Україну певного товару (товарів), що є об'єктом антидемпінгового розслідування та/або антидемпінгових заходів, який дозволено імпортувати в Україну протягом установленого строку та який визначається в натуральних та/або вартісних одиницях виміру;

квоти компенсаційні - граничний обсяг імпорту в Україну певного товару (товарів), що є об'єктом антисубсидиційного розслідування та /або компенсаційних заходів, який дозволено імпортувати в Україну протягом установленого строку та який визначається в натуральних та /або вартісних одиницях виміру;

квоти спеціальні - граничний обсяг імпорту в Україну певного товару (товарів), що є об'єктом спеціального розслідування та\або спеціальних заходів, який дозволено імпортувати в Україну протягом установленого строку та який визначається в натуральних та/або вартісних одиницях виміру.

Для кожного виду товару встановлюється лише один вид квоти.

Відповідно до чинного законодавства можуть застосовуватися інші форми державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності - використання спеціальних імпортних процедур, запровадження спеціальних економічних зон та інших спеціальних правових режимів, застосування спеціальних санкцій за порушення законодавства про зовнішньоекономічну діяльність тощо.

3. Зовнішньоекономічний договір: поняття і види, зміст, форма, порядок укладання, зміни та розірвання

Зовнішньоекономічний договір (контракт) - це матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності (ст.1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність").

Суб'єкти які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають бути здатними до укладання договору (контракту) відповідно до Закону "Про зовнішньоекономічну діяльність " та інших законів України та/або закону місця укладання договору (контракту), з урахуванням міжнародних договорів України.

Суб'єкти зовнішньоєкономічної діяльності при складанні тексту договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та іншими Законами України (ч.1 ст.6 Закона).

Для підписання зовнішньоекономічного договору суб'єкту не потрібен дозвіл будь-якого органу державної влади, управління або вищої організації, за винятком , передбачених законом.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнарожним договором України чи законом ( ст. 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", що регулює порядок укаладання та форму договору, діє у новій редакції від 21.11.99р.).

Зміст зовнішньоекономічного договору визначається в Положенні про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затвердженому наказом Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків і торговлі України від 05.10.95р. № 75.

Відповідно до Указу Президента України "Про облік окремих видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів) в Україні" від 07.11.94 р. № 659 ( був введений облік (реєстрація) окремих видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які укладені суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності всіх форм власності , предметом яких є певні види товарі.

Основні положення:

більше ніж удвічі скорочено строк реєстрації зовнішньоекономічних контрактів (раніше - 15 днів, зараз - 7 днів);

введена норма про обмеження аналізу поданих для реєстрації зовнішньоекономічного контракту документів - вони розглядаються виключно на предмет відповідності даних контракту даним інформаційної картки зовнішньоекономічного контракту і тільки з метою правильного заповнення реєстраційної картки. У цьому - істотна відмінність від процедури конролю контрактів, що діяла раніше, коли при реєстрації аналізувалися технічні моменти договорів;

збільшені суми контрактів, які суб'єкти підприємницької діяльності мають право реєструвати в обласних управліннях МЗЕЗторгу України;

спрощена реєстрація експортних контрактів із США та ЕС, на які раніше було потрібно оформлення не тільки реєстраційної картки МЗЕЗторгу, а й одержання ліцензії.Зараз ліцензії на експорт товарів, отримані суб'єктами підприємницької діяльності в рамках міжнародних договорів із режимом квотування або подвійної перевірки експортних операцій, приравнюються до карток обліку (реєстрації) експортних договорів при здійсненні митного оформлення та інших передбачених чинним законодавством процедур щодо вивезення товарів із території України. У цих випадках експортерами для здійснення зовнішньоекономічної операції досить однієї ліцензії;

у разі подання суб'єктм підприємництва - не виробником продукції документів на реєстрацію зовнішньоекономічного контракту не потрібно подавати копію внутрішнього договору, який інформує, де придбано експортований товар, як це раніше було передбачено наказом МЗЕЗторгу від 21.04.98 р. № 250-а.

4. Правовий режим іноземних інвестицій

Особливості режиму іноземних інвестицій на території України визначаються Законом України від 19 березня 1996 р. "Про режим іноземного інвестування", дія якого поширюється виключно на іноземних інвесторів і підприємства з іноземними інвестіціями.

Відповідно до цього Закону іноземні інвестори мають право здійснювати інвестиції на території України у вигляді:

іноземної валюти, що вознається конвертованою НБУ;

валюти України - при реінвестиціях в об'єкт первинного інвестування чи в будь-які інші об'єкти інвестування відповідно до законодавства України за умови сплати податку на прибуток (доходи);

будь-якого рухомого і нерухомого майна та пов'язаних з ним майнових прав;

акцій, облігацій, інших цінних паперів, а також корпоративних прав (прав власності на частку (пай) у статутному фонді юридичної особи, створеного відповідно до законодавства України або законодавства інших країн), виражених у конвертованій валюті;

грошових вимог та права на вимоги виконання договірних зобов'язань, які гарантовані першокланими банками і мають вартість у конвертованій валюті, підтверджену згідно із законами (процедурами) країни-інвестора або міжнародними звичаями;

будь-яких прав інтелектуальної власності, вартість яких у конвертованій валюті підтверджена згідно із законами (процедурами) країни-інвестора або міжнарожними торговельними звичаями, а також підтверджена експортною оцінкою в Україні, включаючи легалізовані на території України авторські права, права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, ноу-хау тощо;

прав на здійснення господарської діяльності, включаючи права на користування надрами та використання природних ресурсів, наданих відповідно до законодавства або договорів, вартість яких у конвертованій валюті підтверджена згідно з законами (процедурами) країни-інвестора або міжнародними торговельними звичаями;

інших цінностей відповідно до законродавства України.

Форми здійснення іноземних інвестицій на території України:

часткова участь у підприємствах, що створюються спільно з українськими юридичними і фізичними особами, або придбання частьки діючих підприємств;

створення підприємств, що повністю належать іноземним інвесторам, філій та інших відокремлених підрозділів іноземних юридичних осіб або придбання у власність діючих підприємств повністю:

придбання незабороненого законами України нерухомого чи рухомого майна, включаючи будинки, квартири, приміщення, обладнання, транспортні засоби та інші об'єкти власності, шляхом прямого одержання майна та майнових комплексів або у вигляді акцій, облігацій та інших цінних паперів;

придбання самостійно або за участю українських юридичних чи фізичних осіб прав на користування землею та використання природних ресурсів на території України;

придбання інших майнових прав;

інші форми, які не заборонені законами України, в тому числі без створення юридичної особи на підставі договорів із суб'єктами господарської діяльності України.

Щодо іноземних інвестицій та форм їх здійснення на території України встановлюється національний режим інвестиційної та іншої господарської діяльності. Винятки передбачаються чинним законодавством та межнародними договорами.

Для окремих суб'єктів підприємницької діяльності, які здіснюють інвестиційні проекти із залученням іноземних інвестицій, що реалізуються відповідно до державних программ розвитку пріоритетних галузей економіки, соціальної сфери і територій, може встановлюватися пільговий режим інвестиційної та іншої господарської діяльності.

Законами України можуть визначатися території, на яких діяльність іноземних інвесторів та підприємств з іноземними інвестиціями обмежується або забороняється виходячи з вимог забезпечення національної безпеки.

Бажаючі залучити в Україну іноземні інвестиції, держава встановила певні державні гарантії захисту іноземних інвестицій, серед них:

гарантії від зміни законодавства;

гарантії щодо примусових вилучень, а також незаконних дій державних органів та їхніх службових осіб;

компенсація і відшкодування збитків іноземним інвесторам, завданих їм внаслідок дій або бездіяльності державних органів України чи їхніх службових осіб;

гарантії у разі припинення інвестиційної діяльності;

гарантії переказу прибутків, доходів та інших коштів, одержаних внаслідок здійснення іноземних інвестицій.

Державна реєстрація іноземних інвестицій здійснюється відповідно до розділу Ш Закону України "Про режим іноземного інвестування" та Положення про порядок державної реєстрації іноземних інвестицій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 серпня 1996 р. № 928.

Проводять таку реєстрацію Рада міністрів АРК, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації після фактичного здійснення інвестицій. Для цього іноземні інвестори подають документи, зазначені в п.3 цього Положення.

Відмова в державній реєстрації іноземних інвестицій можлива лише у разі, коли здійснення цієї інвестиції суперечить законодавству України або подані документи не відповідають вимогам зазначеного Положення.. Відмова з мотивів недоцільності здійснення іноземної інвестиції не допускається.

Спеціфіка регулювання іноземних інвестицій у спеціальних (вільних) економічних зонах встановлюється законодавством України про спеціальні (вільні) економічні зони.

5. Правовий режим вільних (спеціальних) економічних зон

Вільна економічна зона - це частина території України, на якій встановлюється спеціальний правовий режим економічної діяльності та особливий порядок застосування чинного законодавства України .

Правовий режим ВЕЗ в Україні визначається Законом України від 13 жовтня 1992 р. "Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон"; постанова Кабінету Мімінстрів України від 14 березня 1994 р. № 167 "Про Концепцію створення спеціальних (вільних) економічних зон в Україні".

Спеціальні економічні зони (ВЕЗ) розглядаються як один з важливих інструментів, за допомогою якого досягається відкритість економіки нашої держави зовнішньому світові і стимулюється міжнародне економічне співробітництво на основі залучення іноземних інвестицій.

Види ВЕЗ:

зовнішньоторговельні зони - частина території держави де товари іноземного походження можуть зберігатися, купуватися та продаватися без сплати мита і митних зборів або з їх відстроченням. Форми організації таких зон можуть бути : вільні порти (порто-франко), вільні митні зони (зони франко) та митні склади;

комплексні виробничі зони - частина території держави, на якій запроваджується спеціальний (пільговий податковий, валютно-фінансовий, митний тощо) режим економічної діяльності з метою стимулювання підприємства, залучення інвестицій у пріоритетні галузі господарства, розширення зовнішньоекономічних зв'язків, запозичення нових технологій, забеспечення зайнятості населення (експортні виробнгичі зона та імпортоорієнтовані зони);

науково-технічні зони - це ВЕЗ, спеціальний правовий режим яких орієнтований на розвиток наукового і виробничого потенціалу. Вони можуть існувати у формі регіональних інноваційних центрів-технополісів, районів інтенсивного наукового розвитку, високотехнологічних промислових комплексів, науково-виробничих парків, локальних інноваційних центрів та опорних інноваційних пунктів;

туристично-рекреаційні зони - це ВЕЗ, які створюються в регіонах, що мають багатий природний, рекреаційний та історико-культурний потенціал, з метою ефективного його використання та сбереження, а також активізації підприємницької діяльності у сфері рекреаційно-туристичного бізнесу;

банківсько-страхові (офшорні) зони - це зони, в яких запроваджується найбільш сприятливий режим здійснення банківських та страхових операцій в іноземній валюті для обслуговування нерезидентів;

зони прикордонної торгівлі - частина території держави на кордонах із сусідніми країнами, де діє спрощений порядок перетину кордону і торговлі;

Інші типи, а також комплексні ВЕЗ.

Статус, території та строк, на який вони створюються, визначаются Верховною Радою України шляхом прийняття окремого закону для кожної спеціальної (вільної) економічної зони, за ініціативю Президента України, Кабінетук Міністрів України або місцевих рад та місцевих державних адміністрацій (ст.5-7 Закону України "Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон").

Структура, функції та повноваження органів управління спеціальної (вільної) економічної зони визначається залежно від типу, розмірів, кількості працівників та/або мешканців на її території. Проте незалежно від типу ВЕЗ їх органами управління є місцеві Ради народних депутатів та місцеві державні адміністрації в межах своїх повноважень (ст. 10, 11 Закону).

На всі об'єкти та суб'єкти економічної діяльності ВЕЗ поширюється система державних гарантій захисту інвестицій, передбачена законодавством України про інвестиційну діяльність та іноземні інвестиції.

Оскільки ВІЗ є тимчасовим утворення, вона вважається леквідованою з моменту закінчення строку, на який її було створено, якщо цей термін не буде продовжено Верховною Радою України. За подання Президента України або Кабінету Міністрів України ВЕЗ може бути ліквідована достроково, з моменту прийняття відповідного закону про її ліквідацію.

Держава відповідно до законодавства України гарантує збереження у повному обсязі всіх майнових і немайнових прав суб'єктів економічної діяльності спеціальної (вільної) економічної зони при її ліквідації.

6. Санкції за порушення законодавства про зовнішньоекономічну діяльність

Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності несуть відповідальність у видах та формах, передбачених ст. 33 і 37 Закону "Про зовнішньоекономічну діяльність", іншими законами України та/ або зовнішньоекономічними договорами (контрактами).

Види відповідальності:

майнова відповідальність, що застосовується у формі матеріального відшкодування прямих, побічних збитків, упущеної вигоди, матеріального відшкодування моральної шкоди, а також майнових санкцій;

кримінальна відповідальність, що застосовується тільки у випадках, передбачених кримінальним законодавством України (це відповідальність посадових осіб відповідних суб'єктів);

Спеціальні санкції за порушення законодавства про зовнішньоекономічну діяльність:

накладання штрафів у випадках несвоєчасного виконання або невиконання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності своїх обов'язків (розмір штрафів визначається відповідними положеннями законів України та/або рішеннями судових органів України;

застосування до конкретних суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування (ст.4, 37 Закона України "Про зовнішньоекономічну діяльність", Постанова Кабінету Міністрів України "Про державний збір за видачу разових (індивідуальних) ліцензій з суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, що порушили Закон "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 21.04. 98 р. № 524, у ред. Від 14.12.98 р. № 1965);

тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності - спеціальна санкція, що передбачає позбавлення українських суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності права займатися зовнішньоекономічною діяльністью на підставах, передбачених у Законі "Про зовнішньоекономічну діяльність" ст.4.

Нормативно-правові акти

1. Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.91.

2. Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.94.

3. Закон України "Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності" від 23.12.98.

4. Закон України "Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту" від 22.12.98.

5. Про квотування і ліцензування експорту товарів (робіт, послуг): Декрет КМУ від 12.01.93р. № 6-93.

6. Положення про індикатівні ціни у сфері зовнішньоекономічної діяльності. - Затв. Указом Президента України від 10.02.96р. № 124/96.

7. Про облік окремих видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів) в Україні: Указ Президента України від 07.11.94р.

8. Положення про порядок реєстрації окремих видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів). - Затв. Указом Президента України від 07.11.94р. № 659/94.

Додаткова література

9. Вільні економічні зони: розмаїття варіантів. Огляд світового досвіду розвитку і діяльності вільних економічних зон //Діло. - 1994.- № 30.

10. Кибенко Р. Інвестіційна діяльність: визначення, суб'єкти, класифікація та співвідношення з підприємницькою діяльністтю. //Вісник Університету внутрішніх справ. - 1999. - 3 !!.

11. Коссак В. Здійснення спільної підприємницької діяльності, пов'язаної зі створенням юридичних осіб // Право України. - 1996. - № 11.

12. Коссак В.М. Правові засади іноземного інвестування в Україні. - Львів, 1999.

13. Пила В., Чмир О. До питання регулювання вільних економічних зон в Україні // Економіка України. - 1996. - № 5.