главнаяреклама на сайтезаработоксотрудничество База знаний Allbest
 
 
Сколько стоит заказать работу?   Искать с помощью Google и Яндекса
 


Правове регулювання ведення державних природноресурсових кадастрів, Червоної і Зеленої книг України

Поняття та види державних природноресурсових кадастрів. Призначення державного земельного, лісового та водного кадастру. Охорона та відтворення об'єктів Червоної книги. Порядок ведення Зеленої книги України. Охорона природних рослинних угруповань.

Рубрика: Государство и право
Вид: реферат
Язык: украинский
Дата добавления: 07.06.2009
Размер файла: 21,4 K

Полная информация о работе Полная информация о работе
Скачать работу можно здесь Скачать работу можно здесь

рекомендуем


Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже.

Название работы:
E-mail (не обязательно):
Ваше имя или ник:
Файл:


Cтуденты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны

Подобные работы


1. Автоматизована система земельного кадастру України
Технологія ведення державного земельного кадастру. Сучасний стан розвитку автоматизованої системи земельного кадастру України та його роль у організації земельних правовідносин. Мета створення та функціональне призначення системи, переваги її засобів.
курсовая работа [799,5 K], добавлена 19.02.2014

2. Організаційно-правові заходи охорони лісів
Площа земель лісового фонду України. Ліс як об'єкт правової охорони. Відповідальність за порушення лісового законодавства. Право власності та порядок багатоцільового раціонального використання, відтворення і охорони лісів. Ведення лісового господарства.
контрольная работа [36,3 K], добавлена 19.10.2012

3. Державне управління і контроль у сфері використання та охорони лісів та рослинного світу
Порядок ведення державного обліку і кадастру рослинного світу. Система відомостей і документів про розподіл об’єктів рослинного світу між власниками і користувачами земельних ділянок. Забезпечення невиснажливого використання природних рослинних ресурсів.
реферат [18,3 K], добавлена 23.01.2009

4. Суспільні відносини у процесі використання та охорони земель водного фонду
Землі водного фонду як самостійна категорія земель України. Правовий режим земель водного фонду: поняття, види, зміст і набуття права власності. Контроль за використанням та охороною земель водного фонду, відповідальність за порушення правового режиму.
дипломная работа [173,3 K], добавлена 16.05.2012

5. Особливості дисциплінарної відповідальності державних службовців України
Поняття дисциплінарної відповідальності. Права державних службовців, притягнутих до дисциплінарної відповідальності. Порядок застосування та оскарження дисциплінарних стягнень. Дисциплінарна відповідальність суддів та працівників державних органів.
курсовая работа [57,8 K], добавлена 06.09.2011

6. Фінансове право України
Характеристика фінансової діяльності держави та органів місцевого самоврядування. Бюджетний устрій України, правове регулювання державних та місцевих доходів. Правові основи банківської діяльності, грошового обігу і розрахунків, валютне регулювання.
учебное пособие [1,7 M], добавлена 11.12.2010

7. Конституційна система державних органів України
Визначення поняття, класифікації та конституційного статусу державних органів України; виокремлення демократичних принципів їх організації і діяльності - народовладдя, унітаризму, законності, гуманізму. Ознайомлення із структурою органів державної влади.
курсовая работа [35,8 K], добавлена 23.02.2011

8. Порядок та особливості відставки державного службовця
Поняття, зміст, характеристика інституту та нормативно-правове регулювання відставки в державній службі. Аналіз використання процедури щодо державних політичних діячів за період 2005-2010 рр. "Відставка" очима законодавця та пересічного громадянина.
курсовая работа [66,0 K], добавлена 08.09.2012

9. Правове регулювання охорони та використання рослинного світу
Рослинний світ, як об'єкт правової охорони та використання. Правове регулювання суспільних відносин, які виникають у сфері охорони, використання та відтворення рослин і багаторічних насаджень сільськогосподарського призначення. Лісове законодавство.
реферат [25,0 K], добавлена 22.04.2011

10. Основи земельного права
Поняття, склад та загальна характеристика земель лісогосподарського призначення. Поняття і зміст правової охорони земель. Право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб. Віднесення земельних ділянок до складу земель лісового фонду.
контрольная работа [20,7 K], добавлена 07.03.2011


Другие работы, подобные Правове регулювання ведення державних природноресурсових кадастрів, Червоної і Зеленої книг України


Реферат

на тему:

«Правове регулювання ведення державних природноресурсових кадастрів, Червоної і Зеленої книг України»

План

1. Поняття та види державних природноресурсових кадастрів

2. Охорона та відтворення об'єктів Червоної книги

1. Поняття та види державних природноресурсових кадастрів

Термін "кадастр" (від фр. сасіазіге, реєстр) означає систематизований банк кількісних і якісних даних щодо певного об'єкта. Відповідно державні природноресурсові кадастри -- це реєстри, що містять систему відомостей і документів про правовий режим тих чи інших природних ресурсів, їх розподіл серед власників і користувачів, у тому числі орендарів, про якісну і вартісну характеристики природних ресурсів, дані щодо реєстрації права власності та права користування природними ресурсами та договорами на їх оренду, обліку кількості та якості природних ресурсів тощо.

Головною метою ведення державних кадастрів природних ресурсів є облік кількісних, якісних та інших характеристик природних ресурсів, обсягу, характеру та режиму їх використання. Систематизовані і зведені відомості кадастрів природних ресурсів залежно від їх характеру і змісту об'єднуються у відповідні розділи, кожний з яких виконує в кадастрі певну функцію і є носієм конкретного виду інформації. Це може бути інформація про правове, природне, господарське положення природного ресурсу, його окремі складові частини, постійні або ті, що змінюються в часі, властивості.

Єдиного кадастру всіх природних ресурсів не існує, тому за кожним із видів природних ресурсів ведеться окремий кадастр. Термін "природноресурсові кадастри" має узагальнюючий характер і використовується в юридичній літературі для характеристики різних видів державних кадастрів, а саме: земельного, водного, лісового, кадастру родовищ і проявів корисних копалин, кадастру тваринного світу, кадастру територій та об'єктів природно-заповідного фонду, обліку у галузі охорони атмосферного повітря. Слід зазначити, що кожний окремий кадастр характеризується специфічним змістом зведень та їх зовнішнім проявом.

Державний земельний кадастр згідно з ч. 1 ст. 193 ЗК -- це єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місця розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів.

Призначенням державного земельного кадастру є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою. Іншими словами, земельний кадастр має створити розгорнуту юридично значиму інформаційну основу, необхідну як для охорони права власності та інших прав на землю, забезпечення становлення і розвитку земельного обігу, так і для заснованого на законі і юридично достовірних даних необхідного державного втручання у відносини земельної власності з метою забезпечення її соціальної функції. Вказана інформаційна база є підґрунтям державного планування використання земель і державного контролю за забезпеченням їх раціонального використання в інтересах всього суспільства. Вимоги до порядку ведення державного земельного кадастру визначаються Положенням про порядок ведення державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 1993 р. № 15.

Державний земельний кадастр ведеться Держкомземом, Державним комітетом Автономної Республіки Крим по земельних ресурсах і єдиному кадастру, обласними, Київським і Севастопольським міськими головними управліннями, районними відділами, міськими (міст обласного і районного значення) управлінням (відділами) земельних ресурсів, виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад.

Державний кадастр родовищ і проявів корисних копалин містить відомості про кожне родовище, занесене до Державного фонду родовищ корисних копалин, щодо кількості та якості запасів корисних копалин і наявних у них компонентів, гірничотехнічних, гідрогеологічних та інших умов розробки родовища та його геолого-економічну оцінку, а також відомості про кожний прояв корисних копалин. Підставою для складання державного кадастру є паспорт родовища або прояву корисних копалин, який розробляється для кожної групи корисних копалин. Державний кадастр родовищ і проявів корисних копалин ведеться Держкомприродресурсів.

Державний водний кадастр складається з метою систематизації даних державного обліку вод та визначення наявних для використання водних ресурсів. Порядок ведення державного водного кадастру затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 8 квітня 1996 р. № 413і. Державний водний кадастр -- це систематизований звід відомостей про поверхневі, підземні, внутрішні морські води та територіальне море; обсяги, режим, якість і використання вод; водокористувачів. До водного кадастру включаються також відомості про водогосподарські об'єкти, що забезпечують використання води, очищення та скид зворотних вод, а саме: споруди для акумуляції та регулювання поверхневих і підземних вод; споруди для забору та транспортування води; споруди для скиду зворотних вод; споруди, на яких здійснюється очистка зворотних вод (з оцінкою їх ефективності). Державний водний кадастр за розділом "Водокористування" ведеться Державним комітетом України по водному господарству та Мінприроди за розділами "Підземні води" і "Поверхневі води".

Державний лісовий кадастр ведеться з метою забезпечення ефективної організації охорони і захисту лісів, раціонального використання лісового фонду, відтворення лісів, здійснення систематичного контролю за якісними і кількісними змінами в лісовому фонді. Згідно з Порядком ведення державного обліку лісів і державного лісового кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 вересня 1995 р. № 7672, Інструкцією про порядок ведення державного лісового кадастру і первинного обліку лісів, затвердженою наказом Мінлісгоспу від 15 листопада 1995 р. № 134, державний лісовий кадастр включає систему відомостей і документів про правовий режим лісового фонду, розподіл його між користувачами, якісний і кількісний стан лісового фонду, поділ лісів за групами та віднесення до категорій захисності, економічну оцінку та інші дані, необхідні для раціонального ведення лісового господарства і оцінки результатів господарської діяльності в лісовому фонді.

Документація державного лісового кадастру ведеться на основі даних державного земельного кадастру, матеріалів лісовпорядкування, інвентаризації, обстежень і первинного обліку лісів та використання таких документів: рішень про надання в користування земель лісового фонду або їх вилучення, зміну категорій захисності і груп лісів; актів огляду місць рубок; актів технічного приймання лісових культур; актів переведення не вкритих лісовою рослинністю земель у вкриті лісовою рослинністю землі; актів натурного обстеження у разі зміни категорій земель в результаті господарської діяльності, стихійних явищ та інших чинників. Документація лісового кадастру в Україні поновлюється один раз на п'ять років.

Державні органи лісового господарства Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя перевіряють повноту і достовірність одержаної облікової інформації, формують зведені дані державного лісового кадастру по відповідному регіону і передають до центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства, який узагальнює їх в цілому по країні. Зведена документація державного лісового кадастру подається Кабінету Міністрів України, Мінекономіки, Мінприроди.

Державний кадастр територій та об'єктів природно-заповідного фонду як система необхідних і достовірних відомостей про природні, наукові, правові та інші характеристики територій та об'єктів, що належать до складу природно-заповідного фонду, ведеться з метою оцінки складу та перспектив розвитку природно-заповідного фонду, стану територій та об'єктів, що включаються до нього, організації їх охорони й ефективного використання, планування наукових досліджень, а також забезпечення державних органів, заінтересованих підприємств, установ та організацій відповідною інформацією, необхідною для вирішення питань соціально-економічного розвитку, розміщення продуктивних сил та в інших цілях, передбачених чинним законодавством.

Державний кадастр територій та об'єктів природно-заповідного фонду містить відомості про правовий статус, належність, режим, географічне положення, кількісні і якісні характеристики цих територій та об'єктів, їх природоохоронну, наукову, освітню, виховну, рекреаційну й іншу цінність. Ведеться державний кадастр територій та об'єктів природно-заповідного фонду Мінприроди та його органами на місцях. Первинний облік кадастрових відомостей щодо територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється адміністраціями територій та об'єктів загальнодержавного значення, а також підприємствами, установами та організаціями, у віданні яких перебувають інші території та об'єкти природно-заповідного фонду, за їх рахунок.

Державний кадастр природних лікувальних ресурсів є зведенням відомостей про кількість, якість та інші важливі характеристики всіх природних лікувальних ресурсів, що виявлені та підраховані на території України, а також можливі обсяги, способи і режими їх використання. Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 р. № 872 затверджений Порядок створення і ведення Державного кадастру природних лікувальних ресурсів. Крім того, постанова Кабінету Міністрів України від 23 травня 2001 р. № 562 визначає Порядок створення і ведення Державного кадастру природних територій курортів2.

Державний кадастр тваринного світу складається з метою забезпечення охорони та організації раціонального використання тваринного світу, відповідно до ст. 56 Закону України від 13 грудня 2001 р. "Про тваринний світ". Державний кадастр тваринного світу -- це систематизована сукупність відомостей про географічне поширення видів (груп видів) тварин, їх кількість і стан, характеристики середовища їх перебування і сучасного господарського використання, а також інших даних, необхідних для забезпечення охорони і раціонального використання тваринного світу.

Державний кадастр тваринного світу ведеться за окремими видами (групами видів) тварин із застосуванням єдиних, установлених для кожної конкретної групи методології та уніфікованих форм звітної кадастрової документації на всій території України, її континентальному шельфі та у виключній (морській) економічній зоні. Ведення кадастрових робіт на територіях, що не перебувають під її юрисдикцією, Україна здійснює відповідно до укладених міжнародних договорів.

Державному обліку в галузі охорони атмосферного повітря згідно зі ст. 31 Закону України від 16 жовтня 1992 р. "Про охорону атмосферного повітря" (в редакції Закону від 21 червня 2001 р.)4 підлягають: об'єкти, які спричиняють або можуть спричинити шкідливий вплив на здоров'я людей та на стан атмосферного повітря; види та обсяги забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря; види і ступені впливу фізичних та біологічних факторів на стан атмосферного повітря. Порядок ведення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря визначається постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2001 р. № 1655.

Червона і Зелена книги України є офіційними державними документами, в яких містяться відомості про рідкісні та такі, що перебувають під загрозою зникнення, види тваринного і рослинного світу, які перебувають під особливою охороною і взагалі не можуть розглядатися як природні ресурси, що можуть бути об'єктами промислового використання. В юридичній літературі зазначається, що Червона та Зелена книги поєднують в собі здійснення екологічної та культурно-естетичної функцій держави щодо регулювання суспільних відносин у сфері охорони, використання та відтворення рідкісних та таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу.

Порядок ведення Червоної книги України визначається Законом України від 7 лютого 2002 р. "Про Червону книгу України"2. Відповідно до ст. З цього Закону Червона книга України є офіційним державним документом, який містить перелік рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також узагальнені відомості про сучасний стан цих видів тваринного і рослинного світу та заходи щодо їх збереження і відтворення. Червона книга України є основою для розроблення та реалізації програм (планів дій), спрямованих на охорону та відтворення зазначених видів тваринного і рослинного світу, занесених до неї. До Червоної книги заносяться об'єкти тваринного і рослинного світу, які постійно або тимчасово перебувають (зростають) у природних умовах у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони. Вказані види тваринного і рослинного світу мають правовий статус об'єктів Червоної книги. Об'єкти Червоної книги можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. У приватній власності юридичних або фізичних осіб можуть знаходитись об'єкти Червоної книги, надані відповідно до закону з дозволу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, розведені (отримані) у штучних умовах від законно набутих у приватну власність об'єктів Червоної книги, а також ввезені в Україну з-за кордону або набуті в Україні в осіб, які мають право приватної власності на ці об'єкти. У передбаченому законом порядку права власників об'єктів Червоної книги можуть бути обмежені в інтересах охорони цих об'єктів, навколишнього природного середовища та захисту прав громадян.

2. Охорона та відтворення об'єктів Червоної книги

Охорона та відтворення об'єктів Червоної книги -- це комплекс організаційних, правових, економічних, наукових, інших заходів, спрямованих на забезпечення збереження, охорони та відтворення рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу. Вказані заходи забезпечуються органами державної влади та місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями, які є суб'єктами використання тваринного і рослинного світу, та громадянами відповідно до чинного законодавства.

Охорона об'єктів Червоної книги забезпечується шляхом: встановлення особливого правового статусу рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, заборони або обмеження їх використання; урахування вимог щодо їх охорони під час розроблення нормативно-правових актів; систематичної роботи з виявлення місць їх перебування (зростання), проведення постійного спостереження (моніторингу) за станом їх популяцій; пріоритетного створення заповідників, інших територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також екологічної мережі на територіях, де перебувають (зростають) об'єкти Червоної книги України, та на шляхах міграції рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного світу; створення центрів та "банків" для збереження генофонду зазначених об'єктів; розведення їх у спеціально створених умовах (зоологічних парках, розплідниках, ботанічних садах, дендрологічних парках тощо); урахування спеціальних вимог щодо охорони об'єктів Червоної книги під час розміщення продуктивних сил, вирішення питань відведення земельних ділянок, розроблення проектної та проектно-планувальної документації, проведення екологічної експертизи.

Відтворення об'єктів Червоної книги забезпечується шляхом: сприяння природному відновленню популяцій рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, інтродукції та реінтродукції таких видів у природні умови, де вони перебували (зростали); утримання і розведення у штучно створених умовах. Охорона та відтворення об'єктів Червоної книги забезпечуються також шляхом: здійснення необхідних наукових досліджень з метою розроблення наукових засад їх охорони та відтворення; встановлення підвищеної адміністративної, цивільної та кримінальної відповідальності за знищення чи пошкодження об'єктів Червоної книги, заподіяння шкоди середовищу їх перебування (зростання); проведення освітньої та виховної роботи серед населення; здійснення інших заходів відповідно до законодавства. Перебування (зростання) на певній території рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги, є підставою для оголошення її об'єктом природно-заповідного фонду України загальнодержавного значення.

Залежно від стану та ступеня загрози зникнення об'єктів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги, вони поділяються на категорії. Спеціальне використання (добування, збирання) об'єктів Червоної книги здійснюється у виключних випадках лише у наукових і селекційних цілях, у тому числі для розмноження, розселення і розведення у штучно створених умовах, а також для відтворення популяцій -- за дозволом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища на підставі рішень Національної комісії з питань Червоної книги України, прийнятих відповідно до її повноважень. Порядок видачі та форма дозволів на спеціальне використання (добування, збирання) об'єктів Червоної книги визначаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища.

Порядок ведення Зеленої книги України визначається Положенням про Зелену книгу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 р. № 1286і. Відповідно до цього Положення Зелена книга є зведенням відомостей про сучасний стан рідкісних, таких, що перебувають під загрозою зникнення, та типових природних рослинних угруповань, які підлягають охороні. Визначення природних рослинних угруповань, які підлягають занесенню до Зеленої книги, здійснюється відповідно до методики, що затверджується Мінприроди.

Охорона природних рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги, забезпечується шляхом: встановлення їх особливого правового статусу, врахування вимог щодо охорони цих угруповань під час розроблення нормативно-правових актів; створення на місцевостях, де існують угруповання, біосферних заповідників, інших територій та об'єктів природно-заповідного фонду, в тому числі транскордонних; врахування спеціальних вимог щодо їх збереження під час розміщення продуктивних сил, вирішення питань відведення земельних ділянок, розроблення проектної та проектно-планувальної документації, проведення екологічної експертизи тощо; проведення постійного спостереження (моніторингу) за їх станом та необхідних наукових досліджень; запровадження особливих видів режиму збереження; проведення відповідної еколого-просвітницької роботи та інформування громадськості про їх стан; встановлення адміністративної, цивільної та кримінальної відповідальності за знищення чи пошкодження угруповань та їх місць зростання; приєднання України до відповідних природоохоронних конвенцій, укладення міжнародних угод у цій сфері.

Відтворення рослинних угруповань здійснюється на основі науково обґрунтованих заходів шляхом: сприяння їх природному відновленню; запобігання небажаним змінам та негативному антропогенному впливу; їх формування на штучно створених об'єктах природно-заповідного фонду. Організація охорони та відтворення рослинних угруповань забезпечується Мінприроди та іншими центральними органами виконавчої влади, місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування відповідно до чинного законодавства.

Припинення права природокористування слід відрізняти від тимчасового призупинення права користування природними об'єктами, передбаченого Законом "Про охорону навколишнього природного середовища", Порядком обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища, затвердженим постановою Верховної Ради України від 29 жовтня 1992 р Про тимчасове призупинення права природокористування може мати місце у випадках порушення природоохоронного законодавства, невиконання вимог щодо дозволу на спеціальне використання природних ресурсів і перевищення лімітів викидів або скидів забруднюючих речовин у природне середовище.

Природноресурсовому законодавству відомі також випадки заборони використання природних ресурсів. Так, згідно зі ст. 54 ВК користування водними об'єктами, які мають особливе державне значення, наукову або культурну цінність, а також тими, що належать до складу систем оборотного водопостачання теплових та атомних електростанцій, може бути частково або повністю заборонено в порядку, встановленому законодавством. Аналогічні заборони передбачені у природно-заповідному законодавстві щодо використання відповідних об'єктів природно-заповідного фонду, що змінюють їх первісний стан чи загрожують збереженню або призводять до їх деградації.

Використана література

1. Андрейцев Екологічне право.-К.,2002

2. Боголюбов С.А. Экологическое право: Учебник.-М.,2001.-448с.

3. Экологическое право Украины: Курс лекдий / Под ред. И. И. Каракаша. -- Одесса, 2001. - С. 137.

4. Дмитренко І.А. Екологічне право України. Підручник.-К., Юрінком Інтер.,2001

5. Баб”як О.С., Біленчук П.Д., Чирва Ю.О. Екологічне право України. Навчальний посібник.-К., Атака., 2000

6. А.П.Гетьман, М.В.Шульга, В.К.Попов. Екологічне право України: Підручник для студентів юрид.вищ.навч.закладів.-Х.: Право, 2005.


Скачать работу можно здесь Скачать работу "Правове регулювання ведення державних природноресурсових кадастрів, Червоної і Зеленої книг України" можно здесь
Сколько стоит?

Рекомендуем!

база знанийглобальная сеть рефератов