Запозичення, інтернаціоналізми та іноземні слова в лексиці німецької мови

Разом із французькими лексичними запозиченнями в цей останній період, починаючи з початку ХУП ст. і до наших днів, в німецькій мові з'являються також французькі словотворчі, орфографічні, фонетичні, морфологічні та інші запозичення. На основі французької лексики утворюється велика кількість німецьких кальок. [3]

Ранні лексичні запозичення з латинської мови відносяться до перших сторіч нашої ери (приблизно 50 р. до н.е. - 500 р. н.е.), коли германці зіткнулися з більш розвинутою будівельною технікою у римлян та предметами, не відомими в побуті і житті германців. Це так звана "перша хвиля" латинського запозичення.

Прикладами цієї епохи є:

die Mauer (від лат. murus) - стіна,

der Ziegel (від лат. tegula) - цеглина,

die Stra?e (від лат. strata) - вулиця,

das Fenster (від лат. fenestra) - вікно.[9]

Проте найінтенсивніший вплив на німецьку мову латина мала у період раннього середньовіччя.

У цей період, званий "другою хвилею" латинського запозичення, з розвитком освіти та християнства з'являються (близько 500-800 рр. н.е.) нові запозичення з латинської мови:

das Kloster (від лат. claustrum)- монастир,

der Monch (від лат. monachus) -м0нах.1

І, нарешті, "третя хвиля" латинського запозичення припадає на період Гуманізму, бо латина вважалася мовою спілкування та науки гуманістів. У 1500 р. 90% всіх книг на той період було написано саме латинською мовою. Для освіченої верстви населення вона була свого роду другою рідною мовою. Навіть ще на початку ХХ століття у Відні писалися дисертації латинською мовою. Відтоді, як латина стала загально визнаною мовою академічних кіл, вона служила для відмежування освічених людей (homines literati) від неосвічених (homines illiterati). [9]

Висновки

Мова - це надзвичайно складний і тонкий механізм, в якому чітко збалансовані відношення потрібного чи непотрібного. Поряд із застарілою лексикою у ній весь час відбувається оновлення лексичного запасу, внаслідок словотворення, зміни значення слова, а також внаслідок запозичень нових лексичних одиниць. Внаслідок різноманітних зв'язків між носіями німецької та інших мов відбувалися мовні зближення і в результаті цього слова однієї мови розширили словниковий склад іншої. Їх поява була зумовлена низкою соціальних та лінгвістичних причин. Французька держава була зразком для Німеччини. Тому вплив французької мови на розвиток німецької мови був очевидним.

На сучасному ж етапі Америка є супердержава та її вплив відображається по всьому світу і не тільки у політичному, економічному, а й в лексичному, морфологічному та семантичному плані. Сучасна німецька мова повністю відкрита до нових іноземних модних запозичень та можливо до деяких змін у своїй системі та структурі під впливом нових міжнаціональних зв'язків та відносин.

У нових історичних умовах виникає питання про те, у яких межах припустиме використання іншомовної лексики. Так, А.А. Брагина, О.С. Мжельска й Е.И. Степанова, И. Фомін, Г.Н. Скляревска й ін. думають, що запозичення іншомовної лексики є одним зі способів позначення нових реалій і понять, що виникають в умовах політичних, економічних і культурних зв'язків між народами.

У той же час багато філологів (О.Н. Трубачев, Н.А. Ревенска, А.А. Региня) відзначають, що газети буяють зайвими іноземними словами, дорікають ЗМІ в надмірному захопленні запозиченнями з інших язиків, рішуче заперечують проти термінологічної надмірності (ринок-маркетинг, оцінка-рейтинг), протестують проти потоку іноземних слів "від стагнації до презентації" і "від брифінгу до консорціуму", що заполонили повсякденну російську мову".

Саме в переломну історичну епоху неминучі й закономірні масові запозичення, що позначають нові поняття. Будь-які спроби штучно перешкодити цьому процесу за допомогою адміністративних мір, без обліку здатності німецької мови до самоочищення можуть принести шкоду. Запозичення - це не тільки сприйняття слів з інших мов, а їхнє творче освоєння на всіх рівнях язикової системи, формальне й семантичне перетворення відповідно до самобутніх, споконвічних особливостей німецької мови й високим ступенем її розвитку.

Література

1. Балли Ш. Французская стилистика / Шарль Балли; пер. с фр. яз. К.А. Долинина ; под ред. Е.Г. Эткинда ; вступ. ст. Р.А. Будагова. - М.: Изд-во. иностр. лит., 1961.

2. Биржакова Е.Э., Воинова Л.А., Кутина Л.Л. Очерки по исторической лексикологии русского языка XVIII в. Языковые контакты и заимствования. Л., 1972.

3. Білан Н.М. Періоди появи слів французького походження в німецькій мові // Вісник Житомирського державного університету ім. І. Франка - Житомир:Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2011. - Випуск 59.

4. Бодуэн де Куртенэ И.А. К критике искусственных языков мира. // Избранные работы по общему языкознанию. М., Изд-во АН СССР, 1963, т. 2.

5. Будагов Р.А. Введение в науку о языке. М.: Просвещение, 1965.

6. Будагов Р.А. Очерки по языкознанию. М.: Изд-во АН СССР, 1953.

7. Будагов Р.А. Проблемы развития языка. - М.: Наука, 1965.

8. Вайнрайх У. Одноязычие и многоязычие // Новое в лингвистике. - М.: Прогресс, 1972. - Вып.6:Языковые контакты.

9. Гончаренко Л.О Германістика // Новітня філологія. - Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2009. - №12 (32).

10. Гончаренко Л.О. З історії вивчення запозичень у німецьку мову//Наукові праці. Том 70. - Миколаїв, 2007. - Випуск 57

11. Гранаткина Л.Ю. Основные типы иноязычных слов в немецком языке и их использование в немецкой художественной и публицистической литературе. Дисс.канд. филол. наук. М., 1951.

12. Дружин Г.В. Сучасні лексичні запозичення: прагматика, семантика, соціолінгвістика: Автореф.дис…. канд. філол. наук - Дніпрпетровськ, 2006.

13. Ефремов Л.П. Сущность лексического заимствования и основные признаки освоения заимствованных слов. Дисс.канд. филол. наук. Алма-Ата, 1958.

14. ЖирмунськийВ.М.История немецкого языка. - М.:Высшая школа, 1965.

15. Зиндер Л.Р., Строева Т.В. Современный немецкий язык. М: изд-во литературы на иностранных языках, 1957.

16. Коломієць К.М. Новітні запозичення з англійської мови в німецькій суспільно-політичній лексиці // Вісник Запорізького державного університету - Запоріжжя:ЗНУ, 2002. - №2

17. Крысин Л.П. Иноязычные слова в современном русском языке. М.: Наука, 1968.

18. Крысин Л.П.Этапы освоения иноязычного слова // Русский язык в школе. - 1991. - №2

19. Мартине А. Распространение языка и структурная лингвистика// Новое в лингвистике. Вып. 6. М., 1972.

20. Огиенко, И.И. Иноземные элементы в русском языке. История проникновения заимствованных слов в русский язык / И.И. Огиенко. - Киев, 1915.

21. Пауль Г. Принципы истории язика / Пер. с нем. Под ред. А.А. Холодовича. - М.: Изд. иностр. лит., 1960.

22. Сидоров прагматический статус заимствований в современном немецком языке // Взаємодія одиниць різних рівнів германських, романських і слов'янських мов. - К.: КДПІІМ, 1991.

23. Сорокин Ю.С. Развитие словарного состава русского литературного языка в 30-90-е годы XIX века. - М.-Л., 1965.

24. Степанова М.Д., Чернышева И.И. Лексикология современного немецкого языка. М.: Высш. шк., 1962.

25. Трошкина В.И. Семантические особенности заимствований в современном немецком языке. Дисс.канд. филол. наук. М., 1987.

26. Шахрай О.Б. К проблем классификации заимствованной лексики. // ВЯ, 1961, №2.

27. Helmut Gneuss Lehnbildungen und Lehnbedeutungen im Altenglischen. - Berlin, 1955

28. Keller R.E. Die deutsche Sprache und ihre historische Entwicklung. - Hamburg: Buske, 1986.

29. Schippan T. Lexikologie der deutschen Gegenwartssprache. - Tubingen, 1992.

30. Zimmer D.E. Deutsch und anders: Die Sprache in Modernisierungsfieber. - Hamburg: Rowohlt, 1997

Размещено на Allbest.ru