Жаргонна лексика в друкованих ЗМІ (номінативно-експресивна функція)

Жаргонні засоби реалізують особливу метамовну функцію в мові, адресант вільно використовує жаргонізми, порушуючи традиційну стилістику публіцистичних жанрів. Високий рівень функціонально-стилістичної гетерогенності газетного дискурсу спричиняє яскраво виражений іронічний ефект. Насиченість публіцистичного дискурсу жаргонізмами свідчить про тенденцію перетворення ЖЛ в наративну норму сучасної мови. Це дає підстави визнати універсальність цієї тенденції, яка є закономірним наслідком комплексу об'єктивних причин: соціолінгвістичних, інформаційно-комунікативних і власне прагматичних.

Нівелювання групових жаргонізмів і розширення меж ЖРМ, актуалізація вживання субстандартної лексики в різних контекстах, створення прийомів їхнього введення в газетні заголовки виступає засобом привернення уваги читача і сприяє контактовстановленню з ним.

Аналіз фактичного матеріалу дає підстави простежити динаміку використання ЖЛ у публіцистичних текстах за визначений період (2000 - 2008 рр.): з початку 2000 р. до кінця 2004 р. спостережено активне вживання ЖО у різних публіцистичних жанрах, що пояснюється певними політичними процесами (зокрема президентські вибори). У цей період домінували експресивна й оцінна функції ЖЛ. З початку 2005 р. простежено тенденцію до кількісного зменшення ЖЛ у газетно-журнальній публіцистиці, а її функціонування закріплюється за креативними жанрами і в характерологічній функції.

Соціальна зумовленість використання ЖЛ у публіцистичному дискурсі поступається комунікативній зумовленості, яка визначає навмисне порушення лексичних норм спричиняє активізацію антинорми, що виступає як виражально-зображальний елемент тексту, зближуючи публіцистичний стиль з мовою художньої літератури.

Взаємодія кодифікованої і жаргонної лексики в публіцистичному дискурсі зумовлює синонімічні та омонімічні відношення, утворення словотвірних рядів, актуалізацію ЖО в газетно-журнальних публікаціях.

Отже, жаргонні слова і фразеологізми стають смисловими сигналами змісту газетних текстів, уживаючись як ключові або в позиції заголовку. Можна констатувати, що ЖЛ повністю адаптувалася в мовленнєвому просторі субстрату. Жаргонізоване слово для сучасного носія втратило знаковість, воно стає широковживаним, що відображено в публіцистиці. Комунікативна й соціальна загальнозначущість змісту газети досягається здебільшого за рахунок певного принципу відбору й уживання мовних засобів. Цей принцип орієнтовано на логіко-поняттєвий бік мови, що продукує використання мовних одиниць, яким притаманні точність, нейтральність, об'єктивність вираження змісту, а також експресивність та образність. Саме тому досить часто номінативна функція жаргонізму тісно пов'язана з образністю й використовується для надання описуваним фактам і подіям певної оцінки. Уведені в газетний дискурс жаргонізми виступають одночасно і номінативною одиницею, й експресемою, і соціальним та стилістичним та маркером.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Карпалюк Н.В. Стилізація фразеологічних словосполучень у сучасних газетних текстах / Н.В. Карпалюк // Наукові записки Тернопільського нац. пед. ун-ту імені Володимира Гнатюка. - Тернопіль, 2004. - С. 87-92.

2. Карпалюк Н.В. Газетне інтерв'ю як соціолінгвальне явище / Н.В. Карпалюк // Актуальні проблеми слов'янської філології. Бердянський ДПУ. - К., 2005. - Вип. 10. - С. 179-186.

3. Карпалюк Н.В. Діалог як результат соціальної взаємодії / Н.В. Карпалюк // Філологічні науки. - Кам'янець-Подільський, 2005. - Вип. 11. - Т.1. - С. 86-95.

4. Карпалюк Н.В. Функціонування жаргону в сучасному публіцистичному дискурсі / Н.В. Карпалюк // Актуальні проблеми слов'янської філології. - К., 2006. - Вип. 11. - С. 88-95.

5. Карпалюк Н.В. Молодіжний жаргон у публіцистичному дискурсі / Н.В. Карпалюк // Філологічні науки. - Кам'янець-Подільський, 2006. - Вип. 12. - Т. 1. - С. 107-117.

6. Третяк Н.В. Семантичні, словотвірні та експресивно-стильові тенденції функціонування жаргонної лексики в мові ЗМІ / Н.В. Третяк // Зб. наук. праць Кам'янець-Подільського державного університету. Серія педагогічна. - Кам'янець-Подільський, 2006. - С. 92-96.

7. Третяк Н.В. Мовна особистість журналіста як текстоутворювальний фактор жаргонізованого викладу друкованих ЗМІ / Н.В. Третяк // Філологічні науки. - Кам'янець-Подільський, 2007. - Вип. 15. - Т. 2. - С. 203-207.

8. Третяк Н.В. Основні шляхи пейоризації газетно-публіцистичного стилю / Н.В. Третяк // Зб. наукових праць Кам'янець-Подільського національного університету. Серія педагогічна. - Кам'янець-Подільський, 2007. - Вип. 13. - С. 91-95.

АНОТАЦІЯ

Третяк Н.В. Жаргонна лексика в друкованих ЗМІ (номінативно-експресивна функція). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.01 - українська мова. - Інститут української мови НАН України. - Київ, 2008.

Дисертацію присвячено актуальній проблемі сучасної соціолінгвістики - опису основних закономірностей функціонування жаргонної лексики як номінативно-експресивного засобу в мові сучасної української періодики на матеріалі текстів різного суспільно-ідеологічного та тематичного спрямування.

У роботі проаналізовано жаргонну лексику як різновид мовного субстандарту, що привертає увагу філологів своїм емоційно-експресивним забарвленням; простежено шляхи пейоризації публіцистичного стилю як однієї з основних тенденцій його розвитку на сучасному етапі; визначено лексико-семантичні засоби зниження мови газетних текстів.

Описано найуживаніші групи жаргонної лексики, які активно функціонують у сучасних друкованих засобах масової інформації; розглянуто мовну і прагматичну варіативність окремих жаргонних одиниць у публічному спілкуванні; розкрито експресивний потенціал жаргонних одиниць у мові газет; схарактеризовано метамовну функцію жаргонної лексики і фразеології.

Ключові слова: знижені мовні одиниці, публіцистичний дискурс, мова газети, жаргонізм, жаргонна лексика, жаргонні одиниці, субстандарт, соціолект.

лексика жаргонний стиль публіцистичний

АННОТАЦИЯ

Третяк Н.В. Жаргонная лексика в печатных СМИ (номинативно-экспрессивная функция). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01 - украинский язык. - Институт украинского языка НАН Украины, Киев, 2008.

Диссертация посвящена актуальной проблеме современной социолингвистики - описанию основных закономерностей функционирования жаргонной лексики в языке современной украинской периодики на материале текстов различного социально-идеологического и тематического направления в качестве номинативно-экспрессивного средства.

Анализ фактического материала показывает, что жаргонная лексика в газетно-журнальных текстах выступает, с одной стороны, как текстообразующий элемент, с другой - как средство воздействия на адресата, то есть в текстах важна как семантика жаргонных слов, так и коммуникативно-прагматическая установка адресанта в их использовании.

В исследуемый период (2000 - 2008 гг) жаргонные слова становятся смысловыми сигналами содержания газетно-журнальных статей, употребляясь в качестве ключевых или в позиции заглавия, что свидетельствует об изменении приемов и причин употребления жаргонной лексики в газетно-журнальной публицистике. Жаргонная лексика полностью адаптировалась в речевом употреблении субстрата, жаргонизм для современного носителя утратил знаковость, он повсеместен, поэтому так велика численность жаргонизмов в речи субстрата, нашедшая отражение в публицистике.

Об освоении субстратом жаргонных и арготических слов свидетельствует их вынесение в позицию заглавий текстов. Жаргонное слово, вынесенное в заглавие, выступает не только смысловым сигналом текста, но и своеобразным лингвостилистическим символом актуализации проблемы в данный период действительности.

Анализ языка журнально-газетных текстов показывает, что в начале 2000-х гг. жаргонная лексика функционирует в публицистике в новом качестве: как семантический конденсат текста, как индикатор смысла текста, как образное средство текста, как средство экспликации общественной оценки (интеллектуальной и эмоциональной) того или иного явления действительности; как средство создания экспрессивности высказывания. Жаргонная лексика выполняет преимущественно эмоционально-оценочную, репрезентативную функции, а также информативную и коммуникативную, когда становится общенародной, а некоторые жаргонные и арготические единицы постепенно переходят в литературную лексику.

В работе рассматривается речевая и прагматическая вариативность отдельных жаргонных единиц в современном публичном общении, устанавливаются границы семантического поля сниженных лексических доминант, так называемых ключевых слов жаргонного происхождения. Описаны пути лексико-грамматического “врастания” сниженных языковых средств в систему современного языка (их словообразовательный потенциал, изменение морфологических свойств, расширение грамматической сочетаемости, развитие синонимических связей и др.).

Современная публицистика, используя жаргонную лексику разных социальных, профессиональных, возрастных групп, способствует формированию «общего жаргона» и его внедрению в общенародное употребление. Этот эволюционный процесс в жаргонной лексике репрезентирует взаимодействие нормированной и ненормированной лексики, которое находит отражение в газетно-журнальных текстах.

Социальная обусловленность использования жаргонных единиц в публицистическом тексте уступает место коммуникативной обусловленности, которая определяет намеренное нарушение лексических норм и приводит к активизации антинормы, выступающей в качестве выразительно-изобразительного элемента текста.

Ключевые слова: сниженные языковые средства, публицистический дискурс, язык газеты, жаргонизм, жаргонная лексика, жаргонные единицы, субстандарт, социолект.

SUMMARY

Tretiak N.V. Jargon vocabulary in printed mass media (nominative-expressive function). - Manuscript.

Thesis for a Candidate Degree in Philology. Speciality 10.02.01 - Ukrainian Language. - Institute of the Ukrainian Language, Academy of Sciences of Ukraine. - Kyiv, 2008.

The thesis deals with the actual problem of modern sociolinguistics, i.e. the description of functioning of jargon vocabulary in the language of contemporary Ukrainian mass media as a nominative-expressive means. Texts of different topics, ideology and social character have been investigated as the material of the study.

Functional peculiarities of jargon vocabulary in mass media discourse are important due to its immense use in newspaper and magazine articles, on the one hand, and the lack of the research of such kind, on the other. The jargon vocabulary has been treated as a kind of the language substrate which attracts scholars due to its emotional and expressive colouring, the process of mass media style acquiring pejorative features which has become one of the leading tendencies, the most frequently used groups of jargon vocabulary in mass media have been described as well as their language and pragmatic variability in contemporary public communication. Expressive potential and metalanguage function of jargon units in the text have been characterized.

Key words: sub-standard language units, publicistic discourse, newspaper language, jargonism, jargon vocabulary, jargon unit, substandard, sociolect.

Размещено на Allbest.ru