Структурні і комунікативні параметри жанру вільного інтерв’ю (на матеріалі телепередач 2000-2004 рр.)

Специфіка телевізійного інтерв'ю як жанру виявляється в тому, що факт, подія та їхнє суспільне значення висвітлюються через повідомлення, думки та судження співрозмовника, який є спеціалістом у відповідній галузі і володіє актуальною інформацією. Різноманітність видових форм телевізійного інтерв'ю пояснюється специфічними вимогами досліджуваного типу дискурсу, наслідком яких є моделювання телебаченням відповідної намірам комунікативної ситуації. У виділюваних інформаційному, портретному та проблемному різновидах ВІ факти підпорядковуються логіці розкриття теми, яка виявляється у принципі монтування підготовлених і виникненні спонтанних питань, у способі внутрішнього розвитку думки та у динаміці самого процесу спілкування.

Внутрішня єдність ВІ ґрунтується на динамічній взаємодії його складових компонентів. Виділяються, зокрема, такі різновиди зачинів: проспективно і ретроспективно спрямовані, констатувальні, оцінні і безоцінні. Структурне компонування основної частини ВІ підпорядковане завданню ефективного й адекватного інформування і представлене ланцюговою, блоковою та ланцюгово-блоковою топікальними конструкціями. Заключна частина у жанрі ВІ представлена такими типами висновків: елегантний фінал (характерний для портретного і проблемного різновидів ВІ), апелювальний різновид доцільного висновку (переважає у проблемному різновиді ВІ), підсумковий доцільний висновок (властивий переважно інформаційному різновиду ВІ). Будь-яка модель заключної частини формує впливову спрямованість структурної організації ВІ і має на меті підведення композиційного підсумку телевізійного діалогу. Структурні параметри внутрішньої композиції ВІ забезпечують адекватну передачу інформації та її оптимальне сприйняття У складі ВІ виділяються стимулювальні, реагувальні й реагувально-стимулювальні групи реплік. Розмежування зазначених різновидів реплік спирається на функціональні особливості ВІ як колективного інформаційного мовленнєвого утворення. Репліка-стимул має на меті привернути увагу партнера по комунікації, спонукати його одночасно і до сприйняття інформації, і до мовленнєвої дії у відповідь. Одна стимулювальна репліка може вміщувати такі різновиди як питання, повідомлення та спонукання або виявлятися у якомусь одному, репліка-реакція може містити лише згоду і коментування чи відмову і коментування або виявлятись у якомусь одному різновиді. Реагувально-стимулювальні репліки поєднують у собі реакцію та стимул, тобто свідчать про можливість переходу ініціативи від одного учасника діалогу до іншого і є специфічною особливістю жанру ВІ.

Лексичні і фразеологічне наповнення репліки-стимулу надзвичайно різнорідне. Найбільший прошарок становить нейтральна і розмовна лексика, однак фіксуються випадки вживання інтерв'юером стилістично зниженої лексики, запозиченої, здебільшого, з молодіжного сленгу. Фіксується залучення до ініціювальної репліки значної кількості фразеологічних одиниць з метою збільшення емоційного впливу на співрозмовника і телеглядача. Мовлення інтерв'юера у жанрі ВІ тяжіє до афористичності, про що свідчить значна кількість влучних і несподіваних суджень. Лексико-фразеологічні засоби, вживані інтерв'юером у стимулювальній репліці, покликані надати телевізійному діалогу невимушеності, природності, інтимізувати мовлення, підвищивши у такий спосіб його впливовість. Репліка відповідь-згода покликана підтверджувати істинність інформації, представленої в ініціювальній репліці. Найчастотнішими різновидами прагматичних значень згоди, вживаних у жанрі ВІ, є: підтвердження, дозвіл, згода з думкою, згода виконати прохання. Цей різновид реагувальної репліки є найбільш бажаним комунікативним результатом діалогічної взаємодії. Репліка відповідь-незгода у жанрі ВІ репрезентована наступними різновидами прагматичних значень: заперечення, власне незгода і відмова. Комунікативною метою цієї репліки є регулювання ходу інтерв'ю і виявлення розбіжностей у поглядах його учасників. Реагувальна репліка-коментування у випадках самостійної реалізації залежно від функції поділяється на репліки, які передають оцінку мовцем ініціювальної репліки, корегують надану інформацію, розвивають пропоновану тему, і репліки, що змінюють тему.

Лексичне наповнення репліки-реакції у ВІ залежить від теми, тому переважають номінації, закріплені за відповідними сферами суспільного життя. У мовленні діячів науки і освіти переважають історизми, раективована лексика. Мовлення респондентів усіх груп насичене лексичними новотворами. Найбільший за чисельністю пласт зниженої (жаргонної та просторічної) лексики фіксується у мовленні діячів культури та мистецтва, а також державних, політичних і громадських діячів. Не зафіксовано жаргонної лексики у мовленні діячів науки і освіти. Безпосередній характер комунікації у прямому ефірі зумовлює наповнення репліки-реакції фразеологічними одиницями, афористичними висловами, фіксуються також поодинокі випадки вживання книжних (урочисто-піднесених) і просторічних фразем, а також трансформованих фразеологізмів і літературних цитат. Реагувально-стимулювальні репліки (такі, що містять одночасно реакцію на попереднє висловлення та ініціюють наступну репліку партнера по комунікації) є саме тим різновидом реплік, який відрізняє жанр вільного інтерв'ю від стандартизованого. Наявність цього різновиду сигналізує про можливість зміни комунікативних ролей в процесі спілкування.

Кількісні показники застосування інтерв'юером відповідних стратегій і тактик у різновидах жанру ВІ свідчать про перевагу вживання тактики прямого запиту інформації у інформаційному різновиді ВІ, а тактики непрямого запиту інформації - у портретному. З-поміж тактик стратегії топікального контролю найбільша кількість уживань тактики підтримки і розвитку теми відзначається у портретному різновиді ВІ, тактика зміни теми переважає у проблемному, а тактика наполягання на відновленні теми - в інформаційному різновиді ВІ. Кількісну перевагу застосування відповідних тактик стратегії корекції одержаної інформації фіксуємо в інформаційному різновиді ВІ, де найпопулярнішою виявилась тактика уточнення інформації. Серед тактик стратегії позитивної самопрезентації в портретному різновиді ВІ переважають тактики провокування і натякання, меншою мірою представлені тактики іронізування, посилання та маскування, і лише один раз інтерв'юер вдається до тактики запобігання. У проблемному різновиді інтерв'юер надає перевагу тактикам провокування та іронізування, а показник застосування тактики натякання найнижчий, порівняно з іншими різновидами ВІ. І, навпаки, найвища кількість застосувань тактики натякання - в інформаційному різновиді, друге місце займає тактика провокування, третє - іронізування, четверте - маскування, а тактика запобігання взагалі не представлена.

Респонденти у жанрі ВІ надають перевагу таким тактикам стратегії інформування: в інформаційному різновиді - неконфліктній тактиці повної відповіді на запит і конфліктним тактикам ухиляння від відповіді та посилання на власну некомпетентність; у проблемному різновиді - неконфліктній тактиці неповної відповіді на запит і конфліктним тактиками ухиляння від відповіді та ігнорування запиту; у портретному різновиді - неконфліктній тактиці повної відповіді та конфліктній тактиці зустрічного питання.

Особливості мовної поведінки респондента в діалозі визначають такі тактики стратегії топікального контролю: в інформаційному різновиді - неконфліктна тактика підтримки і розвитку теми та конфліктна тактика зміни теми; у портретному - неконфліктна тактика підтримки і розвитку теми; у проблемному різновиді фіксується середній показник частотності застосування респондентом тактик цієї стратегії. Маючи на меті справити позитивне враження на глядача і співрозмовника, респондент надає перевагу таким тактикам стратегії позитивної самопрезентації: в інформаційному різновиді - неконфліктній тактиці натякання і майже не вдається до конфліктних тактик; у проблемному різновиді - навпаки, респондент практично не застосовує неконфліктні тактики, натомість вдається до конфліктних тактик випередження можливого питання і перехоплення ініціативи у веденні діалогу; у портретному різновиді - неконфліктній тактиці іронізування і конфліктній тактиці випередження можливого питання.

Комуніканти у жанрі ВІ намагаються у яскравій, виразній формі розповісти про відомі їм факти, використовуючи мовні ресурси різних рівнів, а також стилістичні одиниці (тропи, фігури). Всі ці засоби передають ставлення мовців до наданої інформації, виявляють індивідуальні риси автора повідомлення, його образне осмислення тієї або іншої події. Лексичну основу будь-якого різновиду телевізійного діалогічного дискурсу складають слова, що мають нейтральне стилістичне забарвлення, але загальна тенденція до збільшення частотності вживання стилістично зниженої лексики, а також суржику, є сигналом про потребу посиленої уваги і контролю комунікантами власного мовлення.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Денискіна Г.О. До питання про мовні жанри телеінтерв'ю // Наука і сучасність.: Зб. наук. праць НПУ імені М.П. Драгоманова. - К.: Логос, 2001. - Т.XXVI.- С.203-209.

2. Денискіна Г.О. Екстралінгвістичні та інтралінгвістичні чинники в спонтанних діалогічних текстах телевізійного дискурсу // Система і структура східнослов'янських мов: До 70-річчя з дня народження М.М. Пилинського: Зб. наук. праць / Редкол.: В.І. Гончаров (відп. ред.) та ін. - К.: ТОВ “Вид-во “Знання України”, 2002. - С.251-257.

3. Денискіна Г.О. Телевізійне мовлення в світлі лінгвістики тексту і аналізу дискурсу // Культура народов Причерноморья. - Симферополь. - 2002. - №31. - С.180-187.

4. Денискіна Г.О. Стилістично знижена лексика у мовленні учасників телеінтерв'ю (на матеріалі передач 2000-2001рр.) // Система і структура східнослов'янських мов: Сучасні тенденції розвитку слов'янських мов: Зб. наук. праць / Редкол.: В.І. Гончаров (відп. ред.) та ін. - К.: ТОВ “Вид-во “Знання України”, 2003. - С.147-153.

5. Денискіна Г.О. Композиційні особливості вільного телеінтерв'ю (на матеріалі передач 2000-2003рр.) // Укр. мова і літ. в школі. - №5. - 2004. - С.62-65.

6. Денискіна Г.О. Реактивні та реактивно-стимулюючі репліки у структурі ВІ (на матеріалі телепередач 2000-2004рр.) // Українська мова. -- №1. - 2004.- С.68-90.

7. Денискіна Г.О. Стратегія позитивної самопрезентації інтерв'юера в жанрі вільного телеінтерв'ю (на матеріалі передач 2000-2004рр.) // Вісник Харківського національного університету ім.. В.Н. Каразіна: Сер.: Філологія. - Вип. 42 (№632) - Х., 2004. - С.432-435.

8. Денискіна Г.О. Стратегії респондента, реалізовані у жанрі вільного телеінтерв'ю (на матеріалі передач 2000-2004рр.) // Система і структура східнослов'янських мов: До 60-річчя наукової і педагогічної діяльності професора М.Я. Брицина: Зб. наук. праць. - К.: Знання України, 2004. -- С.292-299.

АНОТАЦІЯ

Денискіна Г.О. Структурні і комунікативні параметри жанру вільного інтерв'ю (на матеріалі телепередач 2000-2004рр.). - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.01 - українська мова. - Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, Київ, 2005.

Дисертацію присвячено дослідженню структурних і комунікативних параметрів жанру вільного телеінтерв'ю на матеріалі передач, що вийшли у прямий ефір в період з 2000 по 2004 рр.

У роботі з'ясовано системні властивості діалогічного телевізійного мовлення з позицій лінгвістики тексту й аналізу дискурсу. Телевізійне діалогічне мовлення кваліфікується як дистанційне, ідеологічно зв'язане, реалізоване у специфічних студійних умовах, спрямоване на розосередженого кількісно невизначеного адресата і застосовуване ЗМІ з метою впливу на думки і вчинки масової аудиторії. Виявлено роль і специфіку діалогу в структурі телевізійного дискурсу. Визначено місце вільного інтерв'ю серед діалогічних жанрів телевізійного дискурсу. Описано структурні параметри жанрово-композиційної системи вільного інтерв'ю та розкрито роль позамовних чинників у функціонуванні досліджуваного різновиду телевізійного дискурсу. На основі аналізу фактичного матеріалу встановлено основні типи реплік та проаналізовано особливості їх мовного вираження. Виявлено і описано параметри комунікативної взаємодії учасників комунікації в інформаційному, проблемному та портретному різновидах жанру вільного інтерв'ю. Досліджено особливості статусно-рольових відношень між комунікантами в жанрі вільного телеінтерв'ю та мовні засоби їх вираження.

Ключові слова: діалогічний дискурс, інтенція, інституційний дискурс, комунікативна роль, стратегія, тактика, екстра- та інтралінгвістичні чинники.

АННОТАЦИЯ

Денискина А.А. Структурные и коммуникативные параметры жанра свободного интервью (на материале телепередач 2000-2004гг.). - Рукопись. Диссертация на соискание научной степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01 - украинский язык. - Национальный педагогический университет имени М.П. Драгоманова, Киев, 2005.

Диссертация посвящена исследованию структурных и коммуникативных параметров жанра свободного телеинтервью на материале передач, которые вышли в прямом эфире в период с 2000 по 2004 год.

В работе определены системные особенности телевизионной диалогической речи с позиций лингвистики текста и анализа дискурса. Телевизионная диалогическая речь квалифицируется как дистанционная, идеологически связанная, реализуемая в специфических студийных условиях, направленная на рассредоточенного количественно неопределимого адресата и используемая СМИ с целью воздействия на сознание и поступки массовой аудитории. Диалог в структуре телевизионного дискурса формируют: коммуникативная ситуация, интенция коммуникантов и структурно-коммуникативные параметры жанра. Диалогичность телевизионного дискурса реализуется не только в определенных жанровых формах, но и связана с взаимодействием в пространстве телевизионных СМИ разных сознаний, смысловых позиций, культур. Специфика жанра телевизионного интервью проявляется в том, что факт, событие и их социальное значение освещается через сообщения, умозаключения и суждения собеседника, который является специалистом в соответствующей области и обладает актуальной информацией по теме интервью. Жанр свободного интервью в зависимости от предмета обсуждения подразделяется на: информационное интервью (цель - получение актуальной информации посредством авторитетной личности - носителя этой информации), портретное интервью (цель - всестороннее освещение приглашенной выдающейся личности), проблемное интервью (цель - обсуждение разнообразных аспектов (позитивных и негативных) какого-либо явления, события или факта).

Детальное изучение специфики жанра свободного интервью позволяет выделить такие составляющие первого уровня его структуры, как “название”, “введение в тему”, “эксплицирование” и “резюмирование”, которые соотносятся с традиционными уровнями так называемой внешней композиции (заголовком, введением, основной частью, концовкой). Второй уровень связан с непосредственным функционированием жанра и осуществляет его внутреннюю организацию. В составе свободного интервью выделяются реплики-стимулы, реплики-реакции и реактивно-стимулирующие реплики. Одна реплика-стимул может совмещать такие подвиды стимулирующей реплики, как вопрос, сообщение и побуждение либо реализовываться в каком-либо одном, реплика-реакция может совмещать согласие и комментирование либо отказ и комментирование, или реализовываться в какой-то одной разновидности. Реактивно-стимулирующие реплики совмещают реакцию и стимул, то есть сигнализируют о возможности перехода инициативы от одного участника диалога к другому и являются специфической особенностью жанра свободного интервью. В работе исследуются особенности языкового наполнения всех типов реплик.

В жанре свободного телеинтервью коммуниканты для реализации собственных интенций, а также с целью воздействия на зрителя используют как конфликтные, так и неконфликтные речевые ходы и приемы. В диалогах выделяются следующие стратегии и тактики интервьюера: этикетная стратегия (тактики презентации, открытия, поддержки и завершения речевого контакта), стратегия запроса информации (тактики прямого и непрямого запроса), стратегия коррекции полученной информации (тактики уточнения, обобщения и конкретизации), стратегия топикального контроля (тактики поддержки и развития темы, настаивания на возобновлении предыдущей темы, а также смены и коррекции темы), стратегия позитивной самопрезентации (неконфликтные тактики: маскировки, ссылки, намека, предотвращения; конфликтные тактики: иронии и провоцирования). Большинство стратегий и тактик участников диалогического дискурса в жанре свободного интервью ориентированы на сотрудничество и направлены на совместное решение задач, связанных с информированием и воздействием на зрителя.

Ключевые слова: диалогический дискурс, интенция, институционный дискурс, коммуникативная роль, стратегия, тактика, экстра- и интралингвистические факторы.

SUMMARY

Deniskina A.A. Structural and communicative parameters of the free television interview genre based on TV programs in 2000-2004. - Manuscript.

Thesis for a Degree of Candidate of Philological science by the speciality 10.02.01 - the Ukrainian Language. - Dragomanov National Pedagogical University, Kyiv, 2005.

The dissertation is dedicated to the research of structural and communicative parameters of the free television interview genre based on TV live transmitted programs in 2000-2004.

The system characteristics of television dialogical speech from the position of text linguistics and discourse analysis are considered in this thesis. Television dialogical speech is qualified as remout, ideologically connected, realized under specific live-studio conditions and directed to an dispersed, numerically indefinable addressee and used by mass media with the purpose of influence on thinking and acting of mass audience. The role and specific character of dialog in the structure of the television discourse is displayed. The place of the free interview among dialogical genres of television discourse is defined. Structural parameters of genre-compositional system of the free interview and the role of non-lingual factors for the functioning of investigated sort of television discourse are described. The general types of remarks are determined on the basis of facts analysis and characteristics of their speech expressions are analyzed. The parameters of communicative cooperation of communication participants in the informational, problem and portrait genre variety of the free interview are displayed and described. The characteristics of status-role relations between interlocutors in the genre of the free television interview and the speech expression capabilities are researched.

Key words: dialogical discourse, intension, institutional discourse, communicative role, strategy, tactics, extra- and intralinguistical factors.

Размещено на Allbest.ru