Символізація значення слова в українському фольклорному мовленні (на матеріалі фауноназв у казках, піснях і пареміях)

Спроба концептуального аналізу назв домашніх птахів (на матеріалі “Галицько-руських приповідок” І.Франка) // Актуальні проблеми менталінгвістики. Науковий збірник. - Київ-Черкаси: Брама, 1999. - С. 60-62.

Слово - образ - символ (слова “вовк” та “свиня” в Галицько-руських народних приповідках” І.Франка). - У кн.: Українська філологія. Школи, постаті, проблеми. Збірник наукових праць. - Ч.ІІ. - Львів: Світ, 1999. - С. 103-110.

Символіка фольклорного образу: ідеографічний аспект // Вісник Львівського університету. Серія: журналістика. - Вип.22. - Львів: Вид. центр ЛНУ, 2002. - С.376-395.

Значення фаунолексем в етнологічному контексті (назва і реалія у фольклорному мовленні) // Вісник Львівського університету. Серія: філологічна. - Вип.31. - Львів: Вид.центр ЛНУ, 2002. - С. 365-370.

Від слова до концепту // Мандрівець. - Тернопіль, 2003. - № 2. - С. 40-41.

АНОТАЦІЯ

Василько З.С. Символізація значення слова в українському фольклорному мовленні (на матеріалі фауноназв у казках, піснях і пареміях). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.01 - українська мова. Інститут мовознавства ім. О.О.Потебні НАН України. - Київ, 2003.

Дисертація є комплексним дослідженням символізації значення слова у фольклорному мовленні. На базі картотеки, укладеної за матеріалами академічних видань прислів'їв, казок та пісень, проаналізовано тематичну групу лексики на позначення реалій фауни.

На широкому тлі фольклорних текстів різного жанру проведено перше комплексне дослідження тематичної групи фаунолексем у плані формування в них символічного компонента значення слова, здійснено також спробу ідеографічного опису зазначених лексем української мови, подано їхні етноконцептуальні моделі, простежено тенденції розвитку лексичної системи мови взагалі з огляду на місце в ній аналізованих мовних одиниць. Національномовна картина світу, якою вона постає в українських піснях, казках, прислів'ях, відтворює не лише мовний і мовленнєво-творчий, але й світоглядний образ народу. Фольклорні контексти чи не найбільшою мірою увиразнюють загальну структуру значення слова, яке (значення) на численних прикладах фаунолексем універсалізується в тріаді “слово (побутова назва) - образ (метафоризована назва) - символ (етнокультурна назва)”.

Ключові слова: народне дискурсивне мовлення, фауноназва, культурний концепт, фольклорний символ, паремія, ідеографія.

АННОТАЦИЯ

Василько З.С. Символизация значения слова в украинской фольклорной речи (на материале фаунонаименований в сказках, песнях и паремиях). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01 - украинский язык. Институт языкознания им.А.Потебни НАН Украины. - Киев, 2003.

Диссертация является комплексным исследованием символизации значения слова в фольклорной речи. На основании картотеки, составленной по материалам академических изданий пословиц, сказок и песен, проанализирована тематическая группа лексики, обозначающей предметы фауны. На обширном фоне фольклорных текстов разных жанров проведено первое комплексное исследование лексической тематической группы фаунонаименований в аспекте формирования символического компонента значения слова, осуществлена также попытка идеографического описания указанных лексем украинского языка, представлены их этноконцептуальные модели, прослежены тенденции развития лексической системы языка в целом с точки зрения определения в ней места для анализируемых единиц.

Ключевые слова: народная дискурсивная речь, фаунонаименование, фольклорный символ, паремия, идеография.

SUMMARY

Vasylko Z.S. Symbolization of the Meaning of a Word in Ukrainian Folklore Speech (on the Material of the Fauna Names in Fairytales, Songs and Paremic Utterances). - Manuscript.

Dissertation for the Scientific Degree of the Candidate of Sciences (Philology) in Specialty 10.02.01 - Ukrainian Language. O.Potebnia Institute of Linguistics of the National Academy of Sciences of Ukraine. - Kyiv, 2003.

The dissertation is a comprehensive research of the symbolization of the meaning of a word in folklore speech. On the basis of a file compiled on the materials of academic publications of proverbs, sayings, fairy-tales and songs, a thematic group of the vocabulary used for naming fauna has been analyzed.

The investigation of the combinability of variants of lexical and semantic field of fauna names makes possible the consideration of variability as a manifestation of contextual synonymy of certain syntactic constructions: words close by meaning are interchangeable and have equal meaning in some constructions and are not synonymous in others. In some constructions variation row is limited (sometimes it consists of two words), and in others is much broader. Compare broad variability of the words вовк, ведмідь, пес, звір in free word combinations - голодний (ненаситний) вовк/ ведмідь/ пес/ звір while variant rows in paremic constructions is much more limited: Не прав вовк, що козу з'їв // Не права коза, що в ліс пішла and Не прав ведмідь, що корову з'їв // Не права корова, що ліс пішла. At the same time in a number of other constructions lexemes вовк and ведмідь are used as non-identical units. As the above-mentioned illustrations show, the variability of certain words may cover not the whole model in full, but only some of its variants.

Specific thematic groups of lexemes for particular meanings of polysemantic words must be common for variable constructions (e.g., the meaning хижак for the lexeme вовк has the following specific attributes страшний, злий, сірий: Вовк не такий лихий, як страшний; Сердитий вовк лапу сам собі відгризе, а в руки не дасться; Коли з темного лісу, з великого бору вибігає сірий вовк). The same attributes are the most widely spread for its ideographic synonym пес, while the combinability of variable synonyms with specific attributive words may not coincide. Thus, there is no coincidence in the variable synonyms вовк and пес (собака) along such attributes as вірний, добрий, відданий, слухняний, покірний, свій, чужий. The latter combine with the word пес (собака) only: Добрий пес луччий, як злий чоловік; Своя собака лайся, чужая не мішайся.

The symbolism of fauna names becomes the key factor to the determination of the metaphoric meaning of a number of phraseological units, e.g.: хитрий як лис, соколині очі, сліпа курка, за горобця, зігріти змію на грудях, крокодилячі сльози, лебедина пісня etc. National-cultural elements of the semantics of a phraseologism may be expressed through images of reinterpretation, metaphorization, semantic shift of a fauna lexeme, e.g.: старий кінь, стріляний горобець in the meaning “досвідчений, вправний чоловік”.

Even if there is an adequate equivalent in other languages certain words are used as national symbols, which have a special meaning for a given nation, e.g.: орел, сокіл, віл, лебідь, зозуля. The same denotatum and the respective word in each language may become a lexical unit of different semantic potential. For example, Ukrainian cultural tradition usually compares the above mentioned лебідь with козак and a man in general: Де йшла дівка да яриною, да ярина леліє, за нею іде козаченько, як лебідь біліє; Полинув наш лебідь білий у хмари, вже не знайде собі друга до пари. Russians traditionally associate a swan first of all with a girl, a bride, that is why in song tradition this lexeme is a word form of a feminine gender: “Глядь - поверх текучих вод лебедь белая плывет” (A.Pushkin).

Lexical and other language means convey specific for each ethnos psychological and behavioral archetypes, which in their entity reflect generalized features of the national “soul”. As many researchers believe Ukrainian psychic structure is distinguished by its emotional and sensual character, sentimentality, lyricism. Basing on scientific sources one can state the “Ukrainian world” is more emotional in comparison with others. This is testified to by numerous language forms, namely pet names, many of which are personified: рибонька, рибка, рибочка; голубонько, голубочка, голубонька, голубок, голубчик, голубочок, голубчичок; ластівочка, ластівонька, ластів'ятко, ластовенятко; перепілонька, перепеличка, перепілочка etc. Words-images as key units of phraseological complexes and paremic utterances reflect the conception of the world inherent to a people, national coloring connected with humor, irony, sometimes grotesque, e.g.: полохливий як заєць; блудливий як кішка; мов спасівська муха, усім очі виїдає; не все котові Масниця and many others.

Key words: people's discourse speech, fauna name, cultural concept, folklore symbol.

Размещено на Allbest.ru