Мовознавча спадщина Василя Чапленка

Місце досліджень В. Чапленка в контексті доби та в прогностичному аспекті. Взаємозв’язок між працями вченого та інших дослідників мови. Мовно-художня практика письменника. Значення наукової спадщини вченого у висвітленні актуальних проблем мовознавства.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 24.06.2014
Размер файла 54,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

10. Андрєєва І. П. Збереження материнської мови в діаспорі (на матеріалі наукової спадщини В. Чапленка) // Доповіді та повідомлення Міжнарод. наук. конф. “Проблеми зіставної семантики”. - К.: КДЛУ, 1997. - С. 73 - 75.

11. Андрєєва І. П. Вчений з Дніпропетровщини // Доповіді регіональної науково-практичної конференції “Джерела духовності: генеза творчого процесу і розвиток мистецтва”: У 2 томах. - Дніпропетровськ: Навчальна книга, 1999. - Т. 2. - С. 13 - 20.

12. Андрєєва І. П. Неповторний професор // Січеславський край. - 2000. - 15 березня.

АНОТАЦІЯ

Мамчич І.П. Мовознавча спадщина Василя Чапленка. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.01 - українська мова. - Дніпропетровський національний університет. - Дніпропетровськ, 2002.

У дисертації вперше досліджується мовознавча спадщина українського вченого Василя Чапленка. Погляди вченого на теоретичні та практичні завдання мовознавства є історично перспективними. В. Чапленко подає дещо нетрадиційні судження про походження мови. На його думку, мова давніх людей складалася із звукових комплексів або складофонем (протофонем). Для більш повної етимологізації сучасних слов'янських слів В. Чапленко використовує адигейські мови, висловлює здогад про те, що прабатьківщиною цих мов була територія України та Північного Кавказу, через що мови зберегли в архаїчному стані глотогенічні елементи. Учений розмежовує поняття “мовний знак” та “символ”. Мовний знак - це безпосереднє значення, а символ - позначення з одночасним поєднанням двох різних речей чи явищ. Лінгвіст визначає основні функції мови, проте подає їм більш чітку, лаконічну назву. В. Чапленко вводить у науковий обіг нове мовознавче поняття - “середова мова”, тобто це уявлення, що постають у свідомості людей через сприймання звуків, слів, їх значень і форм.

Мовна політика, на думку В. Чапленка, змінює чи зберігає функціональний розподіл мов у багатомовному суспільстві.

Літературна мова, за словами вченого, писемна й розмовна, культурно унормована мова, що об'єднує собою певну сукупність близьких діалектних одиниць та є засобом творення разом з цією мовою культури. У теоретичній праці “Межі й можливості мовостилю” вчений довів, що мовна творчість письменника можлива в царині звуків, лексики та семантики слів, морфологічних явищ, синтаксису. Ці погляди мовознавця лягли в основу його власної мовно-художньої практики.

Ключові слова: протофонема, глотогенічні елементи, мовний знак, функції мови, “середова мова”, мовна політика, літературна мова, мовна творчість письменника.

SUMMARY

Mamchich I. P. Vasyl Chaplenko's Linguistic Heritage. - Manuscript.

Dissertation for a Candidate's Degree by major 10.02.01 - the Ukrainian Language. - Dnipropetrovsk National University, Dnipropetrovsk, 2002.

The dissertation is devoted to the study of Vasyl Chaplenko's linguistic heritage. The scholar's views of theoretical and practical tasks of linguistics lend a fresh perspective to the subject. V. Chaplenko suggests unconventional ideas about the origin of the language. In his opinion the language of prehistoric people consisted of sound sets or phoneme groups (protophonemes). V. Chaplenko applies the Adygei languages for the etymological study of contemporary Slavonic words. He suggests the hypothesis that these languages originated on the territory of Ukraine and the North Caucasus and as a result they preserved glottal elements in their archaic forms. The scholar distinguishes between the notion of “a linguistic sign” and that of “a symbol”. A linguistic sign is a direct meaning while a symbol is a notion that combines two different things or phenomena. The linguist defines main functions of the language, gives them more precise and laconic descriptions. Vasyl Chaplenko introduces a new linguistic notion - “the internal language”. It means some concepts that arise in people's mind through the perception of sounds, words, their meanings and forms.

The language policy, as V. Chaplenko thinks, can change or preserve the functional division of languages in a multilingual society.

The standard written and spoken language, in the scholar's opinion, is a culturally standardized language that combines a number of related dialects and serves as a means of creating culture. In his theoretical work “Limits and potentials of the language style” the scholar has proved that the language creative activity of a writer may be successful in the domain of sounds, lexis, word meaning, morphological phenomena and syntax. V. Chaplenko has applied his linguistic ideas in his literary works.

Key words: protophoneme, glottal elements, language sign, language functions, “internal language”, language policy, standard language, language creative activity of a writer.

АННОТАЦИЯ

Мамчич И. П. Лингвистическое наследие Василия Чапленко. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01 - украинский язык. - Днепропетровский национальный университет. - Днепропетровск, 2002.

В диссертации впервые исследуется языковедческое наследие украинского ученого Василия Чапленко.

Взгляды ученого на решение как теоретических, так и практических задач языковедения являются, бесспорно, исторически перспективными. В частности, В. Чапленко выдвигает нетрадиционные суждения о происхождении языка. По его мнению, язык древних людей состоял из звуковых комплексов или слогофонем (протофонем).

Для более полной этимологизации современных славянских слов В.Чапленко использует адыгейские языки, имея в виду гипотезу о том, что они находились когда-то в диффузных связях с другими языками, высказывает догадку о том, что прародиной адыгейских языков была территория Украины и Северного Кавказа, поэтому указанные языки сохранили в архаическом состоянии глоттогенические элементы.

Ученый разграничивает понятие “языковой знак” и “символ”. Языковой знак - это непосредственное значение, а символ - обозначение с одновременным объединением двух разных вещей или явлений.

Лингвист сформулировал основные функции языка, но дал им более четкое, лаконичное название.

В. Чапленко вводит в научный оборот новое языковедческое понятие - “внутренний язык”, то есть представления, которые возникают в сознания людей через восприятие звуков, слов, их значений и форм.

Языковая политика, по мнению В. Чапленко, изменяет или сохраняет функциональное распределение языков в многоязычном обществе. В языковой политике есть два основных типа сознательного вмешательства человека в развитие языка - имманентный и экзогенный.

Литературный язык, по мнению ученого, - это письменный и разговорный, культурно нормированный язык, который объединяет собою определенную совокупность близких диалектных единиц и является средством создания вместе с этим языком культуры.

Периодизация истории нового украинского литературного языка, предложенная языковедом, в отличие от традиционной, основывается исключительно на языковых факторах развития. Жанрово-функциональное расширение и качественно-стилистическое усовершенствование языка - это основные показатели, которые определяют отдельные этапы в истории украинского литературного языка.

В теоретической работе “Границы и возможности языкового стиля” ученый доказал, что языковое творчество писателя возможно в сфере звуков, лексики и семантики слов, морфологических явлений, синтаксиса. Эти взгляды языковеда легли в основу его собственной языково-художественной практики.

В. Чапленко берет языковой материал (лексику и фразеологию) из народного языка, в том числе из нижненадднепровских говоров, чем достигает наиболее полного языкового реализма в художественном изображении событий или при характеристике персонажей эпического произведения.

Ключевые слова: протофонема, глоттогенические элементы, языковый знак, функции языка, “внутренний язык”, языковая политика, литературный язык, языковое творчество писателя.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Огляд новітньої української термінології. Розгляд проблем спадщини, запозичень, перекладу термінів. Особливості словотворення та правопису термінів; орфографічні рекомендації. Питання запису українських власних назв латинкою, культури наукової мови.

    реферат [35,0 K], добавлен 02.06.2015

  • Мовознавство, або лінгвістика, — наука про природну людську мову загалом і про всі мови світу як її індивідуальних представників. Основні завдання загального мовознавства. Місце мовознавства в системі наук. Прикладне мовознавство та його значення.

    реферат [37,9 K], добавлен 14.08.2008

  • Предмет та цілі германського мовознавства, його місце у циклі гуманітарних дисциплін. Індоєвропейська мовна сім’я. Вивчення історичних особливостей мови. Сучасні й давні германські мови, писемність германців. Періоди розвитку прагерманської мови.

    презентация [1,4 M], добавлен 19.09.2014

  • Періоди розвитку прагерманської мови. Місце германського мовознавства у циклі гуманітарних дисциплін. Основні риси фонетичної і граматичної будови гіпотетичної мови. Індоєвропейська мовна сім’я. Риси спорідненості мов. Сучасні й давні германські мови.

    презентация [1,4 M], добавлен 31.10.2014

  • Основні етапи виникнення та становлення української мови, її роль і місце серед інших мов світу, особливості та відмінні риси. Проблеми мови та її значення в закріплення української державності в радянські часи та на сучасному етапі, шляхи її укріплення.

    книга [235,7 K], добавлен 07.03.2010

  • Місце англійської мови у загальній мовній системі світу. Зв’язок англійської мови з французькою. Заміщення латинської мови англійськими еквівалентами. Становлення англійської мови як національної. Функціонування англійської мови в різних країнах світу.

    курсовая работа [51,9 K], добавлен 30.11.2015

  • Функціонування особових займенників у природній людській мові у контексті когнітивної лінгвістики, функціонально-семантичного поля та філософії говору. Характеристика дослідження граматики та психолінгвістики. Особливість пошуку мовних універсалій.

    статья [42,9 K], добавлен 06.09.2017

  • Співвідношення мови і мислення — одна з центральних проблем не тільки теоретичного мовознавства (філософії мови), а й філософії, логіки, психології. Психофізичні основи зв'язку мови і мислення. Внутрішнє мовлення і мислення. Роль мови у процесі пізнання.

    реферат [25,5 K], добавлен 14.08.2008

  • Місце займенника в системі частин мови, їх морфологічна характеристика, синтаксична роль і стилістичні функції. Синтаксичні функції займенників у прозі М. Хвильового, значення даної частини мови в творчій спадщині відомого українського письменника.

    курсовая работа [62,2 K], добавлен 14.05.2014

  • Культура мови як мовознавча та лінгводидактична наука, предмет та метода її вивчення. Зародки методичної термінології в часи Київської Русі, напрямки та головні етапи розвитку даного вчення. Сучасні лексикографічні праці з лінгводидактики, їх аналіз.

    контрольная работа [20,2 K], добавлен 13.03.2012

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.