Педагогічні умови формування мовленнєвої культури молодших школярів

Для усвідомлення школярами значення слова, доцільно на уроці провести бесіду:

- Яким словом ви можете привітатися з батьками й сусідами, вчителем і друзями, вранці й увечері? (Здрастуйте!)

- А чи замислювалися ви, що воно означає?

Учитель пропонує дітям порівняти слова "здоров'я" і "здрастуйте", знайти у них спільний значеннєвий центр -здр-, підвести їх до висновку про те, що, вітаючись, люди бажають один одному здоров'я.

Цікавою для учнів буде наступна інформація.

"Чи здивувалися б ви, почувши замість звичного "Здрастуйте!" таке:

"Їли ви сьогодні?" або "Чи здорова ваша худоба?"

А це також вітання.

Саме такими словами обмінювалися при зустрічі жителі Стародавнього Китаю, Монголії, Єгипту. На перший погляд, здається дещо смішно, але, якщо подумати трохи, то легко можна довести, що "чи здорова ваша худоба?" -- "здрастуйте" [42, с.76].

І справді, що було основою життя монгола-кочівника в давні часи? Його стадо. Здорова худоба - вистачає їжі - все благополучно в родині. Загинула худоба від хвороби або нестачі кормів - і у людей голод, недуги, смерть. Ось і виходить: побажати здоров'я рогатим годувальникам скотаря - все одно, що побажати здоров'я йому самому та його родичам.

Якими тільки вітаннями не користувалися люди!

Словами "Я вас (тебе) бачу" обмінюються, зустрічаючись, зулуси. А одне з племен жителів Африки придумало вітання на всі випадки в житті: акуше - робітникові, акуаре - стомленому, акурін - мандрівникові, аквалайо - чужоземцеві. Є особливі вітання для людини, яка сидить, лежить, для щасливого або нещасного.

Уявляєте, як важко маленьким африканцям, поки вони все це вивчать. Адже переплутати не можна. Це здавна вважають невихованістю [9, 64-65].

Учитель підсумовує, що й у нашого народу теж є різні вислови для привітання. Так, не рідше ніж "Здрастуйте" ми використовуємо вислів "Добрий день" чи його форми "Доброго дня", "Добридень". А з друзями, ровесниками можна привітатися й словами "Привіт!", "Здоров!", але не варто їх уживати при зустрічі з людьми, старшими за віком, учителями, навіть малознайомими дітьми.

Наступним видом роботи на цьому уроці має бути з'ясування правил уживання інших формул привітання, що використовуються людиною протягом дня. З цією метою варто використати вправи з підручника. Текст вправи доповнить знання учнів про етикет ранкового вітання:

Піднімає джміль фіранку,

Каже: --Доброго вам ранку!

Як вам, бджілко, почувалось?

Чи дощу не почувалось?(Л. Костенко).

З допомогою класовода другокласники знайдуть вирази "Доброго вам ранку!", "Як вам почувалось?", пригадають їм подібні ("Як спалося?", "Як ви відпочили?"), з'ясують, що їх також можна віднести до слів увічливості, бо вони свідчать про вихованість людини, зокрема її турботу про інших[15, с.22].

Як показують бесіди з учнями, ранкове привітання, на жаль, побутує далеко не в усіх родинах, та й спостереження в школі показують, що замість виразу "Доброго ранку!" діти частіше вживають "Добрий день!" і промовляють його тихо, невиразно, в основному тільки для вчителя. Тому в роботі з батьками слід наголосити, що засвоєння елементарних норм мовленнєвого етикету молодшими школярами неможливе без відповідної виховної роботи вдома.

Вимовляння слів увічливості обов'язково супроводжується відповідною мімікою, виразом обличчя. Це учні усвідомлять, виконавши вправу.

1. Прочитай текст.

Ти прокинься рано-рано,

лиш над містом сонце встане,

привітайся з ластівками,

з кожним променем ласкавим.

Сам гарнесенько умийся,

сам швиденько одягнися,

підійди до тата й мами

і скажи їм:

-Добрий ранок!

Усміхнися всім навколо:

небу, сонцю, квітам, людям

і тоді обов 'язково

день тобі веселим буде! (А. Костецький)

- Якими словами вітається герой вірша? - Який при цьому у нього вираз обличчя?

Отже, підсумовує вчитель, вітаючись чи промовляючи інші слова ввічливості, слід доброзичливо подивитися на людину, посміхнутись, це доводить, що ви справді бажаєте їй добра.

Учням буде цікаво дізнатися, що рухи, жести, якими з давніх-давен обмінюються люди різних країн під час вітання, - найрізноманітніші. Декотрі вклонялися, інші падали навколішки і билися об землю лобом (били чолом), треті підносили руку до чола і серця, четверті торкалися носами, п'яті показували язик. А офіцери королівських гвардій дзвінко цокали каблуками і опускали, як підтяту, голову на груди. Великосвітські дами присідали в глибокому реверансі. Доблесні мушкетери, елегантно схилившись, помахували своїми розкішними капелюхами. Лицарі підіймали забрала важких шоломів та знімали з рук бойові рукавиці. Раби Стародавнього Риму оголювали побриті голови[28, с.14].

Та й тепер... Подивіться навкруги. Ось пройшли військові - віддали честь. Зустрілись двоє чоловіків - потисли руки. А інші здалеку вітально помахали руками один одному. Жінки, мабуть, довго не бачились, обнімаються.

Так по-різному відзначають люди найпростішу і найчастішу подію в своєму житті - зустріч з іншою людиною. І все ж таки спільне тут є. Не привітатися або не відповісти на вітання в усі часи і в усіх народів вважалося невихованістю та неповагою до навколишніх. Адже в поклоні, в коротких словах вітання дуже великий і важливий зміст. "Я тебе бачу, людино. Ти мені приємна. Знай, що я тебе поважаю, я хочу, щоб і ти до мене добре ставилась. Я бажаю тобі всього найкращого: здоров'я, миру, радості, щастя". Ось що означає просте, звичайне "ЗДРАСТУЙТЕ" [34, с.71-72].

Про деякі інші слова-привітання та жести, що їх супроводжують, діти дізнаються з тексту вправи.

1. Прочитай вірш.

Приживали у місті коти.

Все було в них:

пухнасті хвости,

срібні вуса,

чутливі вуха.

Не було в них

лише капелюхів!

А про них мріяв

кожен кіт,

щоб казати:

Привіт! Привіт!

Ще й при цьому,

немов за звичкою,

капелюх піднімати ввічливо.

А інакше котам хвостатим

не хотілося зовсім вітатись,

і ходили коти, нявчали,

один одного не помічали... (А. Костецький).

- Чому коти не віталися? (Бо не мали капелюхів.)

- Для чого потрібен капелюх під час вітання? (Вітаючись, чоловіки повинні трохи підняти головний убір. Цей жест також засвідчує повагу.)

- Яке слово використали коти для привітання? ("Привіт!")

Слід нагадати учням, що вживати слово-вітання "Привіт!" слід обережно, добре зваживши обставини спілкування.

Закріпленню лексики привітання сприятимуть такі вправи:

1. Прочитайте текст.

У Віті -

день народження.

Ми всі туди запрошені

і ввечері,

о шостій,

прийшли до нього в гості,

Нам одчинила двері

мала сестричка Віті

і зразу запитала:

- Хто ноги з вас не витер?

В нас килим не для того,

аби його бруднити!

Ану, біля порога

знімайте черевики!

Та подарунки

зразу давайте,

я сховаю.

Та кришталеву вазу

не скиньте!

Я вас знаю!...

Ви думаєте:

просто отак ходити в гості?

А це-наука справжня,

відповідальна справа! (А. Костецький)

- Які слова першими промовила до гостей сестричка Віті?

- А що вона мала б спочатку сказати? (Привітатися.)

Серед "чарівних" слів із "скарбнички", які подані на демонстраційній дошці, знайдіть ті, якими запрошують гостей ("Заходьте, будь ласка!", "Прошу, заходьте!", "Дуже Вам радий!") [19, с.314].

Далі на уроці можна запропонувати учням розіграти діалог господаря і гостя.

Етикет привітання тісно пов'язаний з етикетом прощання. Для опрацювання на уроці відповідної лексики учителю також варто знати синонімічний ряд основних формул прощання ("До побачення!" (домінанта) - "До зустрічі!", "Прощавайте!", "На все добре!", "На добраніч", "Добраніч!" та ін).

Доцільними для такої роботи будуть наступні вправи.

1. Добре знайомі вам герої книги М.Носова "Незнайко на Місяці" зібралися в далеку подорож і прощалися з усіма жителями Квіткового міста. Як ви гадаєте, що сказали вони на прощання? А що відповіли малюки? (До побачення! - До зустрічі!)

- Чи знаєте ви, які побажання висловлюють тим, хто вирушає в дорогу? ("Щасливої дороги!", "В добру путь!")

2. Ви йдете зі школи. Як прощаєтесь з учителькою? З однокласниками? ("До побачення, Олено Петрівно!" - "До побачення! До зустрічі!")

Слід наголосити, що широковживані "Пока!", "Щасливо!" є розмовними, ненормативними, і використовувати їх у своєму мовленні вихованій людині не варто.

3. Як ви прощаєтеся з батьками ввечері, коли лягаєте спати? "На добраніч, мамочко!", На добраніч, татку!")

Засвоюючи лексику привітання та прощання, учні одночасно закріплюють вживання кличної форми у звертаннях (Олено Петрівно, Вікторе Степановичу, мамо, тату, Оксано, Галю, Вітю, Іванку тощо). Також необхідно звернути увагу і на правопис виразів (прийменники пишуться окремо, подовження приголосних позначається двома буквами "єн", перед звертанням обов'язково ставиться кома).

Для засвоєння лексики подяки варто порадити дітям знайти такі слова в "Скарбничці" і самостійно придумати ситуації, в яких вони вживаються. Невеличкі діалоги зі словами "дякую", "спасибі" може скласти кожна пара учнів, що сидить за однією партою. В них йтиметься про позичене приладдя, підняту ручку, подану книгу, пригощання цукеркою тощо. Учителеві слід наголосити, що більшість з таких послуг має виконувати хлопчик, дівчинка ж повинна йому чемно подякувати [26, с.94].

Не менш важливу роль у процесі спілкування відіграє уміння просити пробачення. У нашій мові також є цілий ряд слів, що можна використати в такій ситуації ("Вибачте!", "Пробачте мені!", "Пробачте!", "Даруйте!", "Перепрошую!").

Молодшим школярам, безперечно, сподобається вірш А.Костецького "Все не так".

Сьогодні

все навкруг не так...

Чомусь задача - непроста,

чомусь цукерка - несолодка,

проміння сонячне - холодне,

і, навіть запахуща диня чомусь

не пахне зовсім нині,

У чому ж річ?

Скажу вам прямо:

образилась на мене мама...

Піду пробачення попрошу -

Хай знову стане все хорошим!

Прослухавши текст, учні мають відповісти на запитання: якими словами герой вірша буде просити пробачення? А як це робите ви?

Аналізуючи відповіді дітей, учитель повинен звернути їх увагу на те, що слово "вибачаюсь" має у своєму складі колишній займенник "ся", який був формою від "себе" (порівняйте: голюся, миюся, чешуся...). Виходить, що людина, кажучи "вибачаюся", ніби вибачає саму себе, хоч насправді вважає, що завинила перед кимось. Треба казати: "Вибачте мені, пробачте, даруйте, перепрошую".

Ненормативним є вислів "Я хочу вибачитися" чи "За цей вчинок треба вибачитися". Грамотно: "Треба попросити вибачення", "Треба перепросити" [39, с.33-41].

Безумовно, вивчення молодшими школярами мовленнєвого етикету не обмежується описаними вище прийомами. Творчо працюючий учитель, використовуючи фольклорні матеріали, твори дитячих письменників, спостереження за процесом спілкування дітей, зможе побудувати чимало вправ для засвоєння ними слів увічливості. Однак вивчення основних формул мовленнєвого етикету буде неповним, якщо воно не матиме виходу в практику живого спілкування учнів у школі та поза її стінами. Тільки там, де мовленнєвий етикет стане спільною справою школи й сім'ї, діти засвоять не тільки лексику чемності, в них виникне потреба постійно використовувати її.

2.2 Система роботи зі звертаннями у початковій школі

Система роботи зі звертаннями передбачає поглиблення знань молодших школярів про звертання; навчити їх виділяти звертання в контексті, розглянути правила постановки розділових знаків у реченнях із звертаннями; формувати вміння визначити спосіб морфологічного вираження звертань.

Пропонуємо наступні вправи:

1.Прочитайте речення, правильно їх інтонуючи. Визначте в кожному звертання. Що називається звертанням?

1. Ти справжній лицар, сину!.. Ти вславиш Україну! (/. Малкович).

2. Ми ж, люба матінко, козачого роду. (Марко Вовчок).

3. Люби, дитино, землю цю прекрасну! (С. Круліковська).

4. Розкажи мені, сивий діду, про свої пережиті дні. (Д. Загул).

¦ Визначте звертання непоширені і поширені. Поясніть відмінність між ними.

¦ Поясніть розділові знаки при звертанні.

¦ Якими частинами мови виражені звертання в поданих реченнях?

2. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки.

1. Умий личко перепеличко! (О. Довгий).

2. Журавлику мій сірий ти вже летиш у вирій? (Т. Майданович).

3. Куди ви летите мої високі птиці? (Б. Олійник).

4. Сіла пташка на шипшину. Не вколись моя пташино! (Л. Біленька).

5. Соловейку маленький У тебе голос тоненький. (Народна творчість).

6. Станьте птахи на коліна! Заздріть півневі півні! Він співає солов'їно голосні свої пісні. (В. Симоненко)

¦ Прочитайте речення, правильно їх інтонуючи.

¦ Визначте вид кожного речення за метою висловлювання та емоційним забарвленням. Чому найчастіше звертання вживаємо у питальних і спонукальних реченнях?

3.Перепишіть, ставлячи подані в дужках іменники у форму кличного відмінка. Назвіть звуки, що чергуються. Якими літерами позначають ці звуки на письмі?

1. Поговори зі мною, (друг)! (С. Йовенко).

2. Стій, (козак), постривай, шляху в людей попитай.

3. Не клюй, (птах), ягід із калини. (Народна творчість).

¦ Обґрунтуйте вживання розділових знаків при звертаннях.

¦ Підкресліть члени речення. Чи є звертання членом речення? Пригадайте, які звертання називають риторичними. За необхідності зверніться до словничка термінів, що його вміщено в кінці підручника.
Визначте риторичні звертання у реченнях попередньої вправи. Яка їхня роль у мовленні?

¦ Що вам відомо про такий розділ науки про мову, як риторика? Чому потрібно її вивчати? (Риторика -- наука красномовства, мистецтво переконувати словом. Риторика як наука виникла у Стародавній Греції. В Україні наука красномовства поширилася із XVI століття).

4.Робота біля дошки з індивідуальними завданнями за картками.

Перша картка. Розставте розділові знаки, звертання підкреслити. Скласти схему речення. Пояснити орфограму у підкресленому слові.

Україно! Ти для мене диво!

І нехай пливе за роком рік,

Буду, мамо, горда і вродлива,

З тебе дивуватися повік! (В.Симоненко)

Друга картка. Переписати речення, вставляючи на місце крапок пропущені букви та розставляючи розділові знаки. Звертання підкреслити.

Прощай, моя люба, прощай, моя мила! Подай мені руку твою!

Пр..йми ж ти, голубко моя с..зокрила, останню сповідь мою (О.Пчілка).

5. Тренувальні вправи.

1). Записати на дошці речення під диктовку.

Пояснити значення слів, виділити звертання, дібрати синоніми: «людина з великою душею».

Людино, ти не народжуєшся з великою душею, ти сама себе робиш такою прекрасними вчинками ( Петрарка).

2). Робота з епіграфом.

Знайти звертання в епіграфі.

- Що ми можемо змінити?

- Чому так важливо мати мудрість, аби відрізнити одне від іншого?

Учні висловлюють словесні думки і заповнюють таблицю «Так -- Ні»

Згодні	Незгодні

3). Диктант з коментуванням. Назвати звертання та орфограми.

Розвийся, мово, і рости, щитом нам будь від стріл ворожих! Йди в тисячоліття, рідна мово, до сердець і душ людських приходь. Квітни калиново й барвінково, бо на те благословив Господь. Мово славна і голосиста із глибокого джерела, ти, як вишня зеленолиста, розвивалася й розцвіла.

4). Записати назви чи рядок пісень, де є вигуки і звертання. Пояснити розділові знаки.

«Ой річенько, голубонько!»

«Ой хмелю мій, хмелю»

«Ой циганко, яке в тебе горе?»

«Ой дівчино, шумить гай»

«Ой Марічко, чичири»

«Ой на горі два дубки»

(використовується пісенник Т. Єфимова «Хай усіх єднає пісня. Хай лунає людям на добро!»)

5). Утворити звертання і ввести їх у речення.

Добродій, юнак, панянка, пан Президент.

6). Розгляд мовленнєвих ситуацій.

а) Скласти звертання до знайомих і незнайомих осіб (письмово).

1-й варіант: жіночого роду (добродійко) .

-й варіант: чоловічого (молодий чоловіче).

6. Пунктуаційна хвилинка.

Запиши речення, розставляючи розділові знаки. Визнач вид звертання за будовою. Встав пропущені літери.

1. Понеси мене на кр...лах радосте моя

Де на пагорбах і сх...лах сонця течія.

2. Припливайте до колиски л...беді як мрії,

Опустіться тихі зорі синові під вії.

3. Можна все на світі виб...рати сину

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

4. Гей нові Колумби й Магеллани

Напн..мо вітрила наших мрій!

5. Вслухайтеся з...мле і небо

У рокіт страждань моїх -

Ж...ву не лише за себе,

Я мушу жити й за них. ( З творчості В. Симоненка)

7. Дослідження -трансформація.

Перебудуй речення так, щоб підмети стали звертаннями.

1. Встає над нами сонце, як вставало,

Гудуть вітри в розгойданих дротах.

2. Мріють крилами з туману лебеді рожеві,

Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві.

3. Доцвітали конвалії в травах,

Голубої весни прапори.

4. І озвалися долини

Гомоном знайомим...

5. Пройдуть зливи, замовкнуть грози,

Задрімають вітри в ланах ( З творчості В. Симоненка).

8. Прочитайте текст. Знайдіть і схарактеризуйте звертання.

« Ой куди ви, голубоньки,

Та й полетите ?

Куди моє дівування

Та й занесете ?

Та заверни, мій батеньку,

Сірі голуби,

Та й перейми дівування

Хоч годів на три».

«Полетимо, Марусенько,

В чисте поле,

Закинемо дівування

В синє море.

Полетимо, Марусенько,

Та й на луки,

Попадешся Василькові

Та в руки».

9. Ознайомтеся з таблицею. Доберіть свої приклади до правил.

Закінчення іменників у Кл.в. однини

	Тверда група	М'яка група	Мішана група
І	-о	-ю, -е (-є)	-е
ІІ	-о, -е, -у	-е, -ю, -я	-е, -у
ІІІ	-е, -и
IV	-а, -я

10. Поставте подані іменники в кличному відмінку однини.

Ірина Іванівна, товариш, пан, група, праця, вежа, місяць, Магеллан, маля, вісь, мати, річ, сіль.

11. Перепишіть, поставте пропущені розділові знаки. Схарактеризуйте звертання. Складіть схеми речень. Прокоментуйте орфограми у виділених словах.

1. Швидше коню швидше коню поспішай додому! 2. Привітай же моя ненько моя Україно моїх діток нерозумних, як свою дитину.3. Не вертайся дитя моє з далекого краю… 4. Не питайте чорнобриві бо люди не знають, кого Бог кара на світі, то й вони карають.5. Ходім сину смеркається, коли пустять в хату, а не пустять, то й надворі будем ночувати.6. Забудь мене пташко забудь не журись. 7. Не плач серце я жартую. (З творів Т.Шевченка.)

12. Запишіть речення , виділіть звертання, поясніть розділові знаки.

1.Україно моя Україно я для тебе на світі живу. 2. Встає Кобзарева зоря над тобою моя Україно.

13. «Розумне перо»

Запишіть подані іменники у кличному відмінку.

Друг --

Олег --

Козак --

Дніпро --

Київ --

Земля --

14. Вправа-дослідження

1) Проведіть дослідження. З'ясуйте, кого називають виділені слова, якою частиною мови вони є, у якому відмінку стоять.

Рідна Мати Моя, ти ночей недоспала, І водила мене у поля край села…

(А. Малишко). Станьмо, Хлопці, При долині, Станьмо, Хлопці, Таборами За полями, за борами, Під густими яворами (А. Малишко). Широкий Дніпре Мій, з тобою ми в розлуці, Тож бур твоїх не чуть у горобину ніч (А. Малишко).

2) Бесіда за результатами дослідження:

* Кого називають виділені слова?

* Яка це частина мови?

* Знайдіть речення, де іменник у кличному відмінку має залежні слова? Яку роль вони виконують?

* Як називаються у мові слова, що називають того, до кого звернена мова?

* Перевірте свої висновки за матеріалами підручника (с. 66, підручник для 5 класу за ред. С. Я. Єрмоленко).

* Які звертання є поширеними?

15. Узагальнення знань про розділові знаки при звертанні за алгоритмом

1) Зв., .

2) , зв.

3) , зв., .

4) Зв.! !

16. Дослідження-трансформація

Перебудуйте речення так, щоб іменники у називному відмінку стали звертаннями. Підкресліть у перебудованих реченнях члени речення. Доведіть, що звертання не буває членом речення.

1. Дніпро несе свої води до Чорного моря. 2. Новий день світить нам безсмертними вогнями. 3. Козак молодий зажурився, дивлячись у бездонні води бурхливої річки.

17. Виконання Завдань Творчого Характеру. «Сенкан»

-- Сьогодні урок ми розпочали з пісні про столицю України -- Київ. Розгляньте ілюстрації із зображенням визначних місць Києва. Підберіть до іменників прикметники, які б відображали основні властивості предмета. Поставте словосполучення у формі звертання. (Перша колонка заповнюється вчителем, друга і третя -- учнями.)

Слово-іменник Прикметник Форма звертання

Дніпро широкий Дніпро широкий Дніпре

Київ правічний Київ правічний Києве

Хрещатик багатолюдний Хрещатик багатолюдний Хрещатику

Собор золотоголовий собор золотоголовий соборе

18. Робота у малих групах

Група 1

Скласти 2-3 речення із звертаннями, що ви записали у «сен-кані».

Група 2

Звернутися до «банку ідей», знайти речення із звертаннями.

19. Вправи на розвиток діалогічного мовлення.

1. Уявіть, що ви вперше у Києві. Запитайте у перехожого, як вам знайти дорогу до пам'ятника Богданові Хмельницькому.

2. Зверніться із проханням до екскурсовода розказати вам, чому найвеличніший собор Києва назвали Володимирським.

3. Уявіть ситуацію. Однокласник запитує, де похований Т. Г. Шевченко, а ви не можете дати відповідь. Що б ви порадили своєму товаришеві?

4. Заслухати складені у малих групах ситуативні діалоги, визначити найкращі.

20. Виписати з народних пісень речення із звертаннями.

21. Написати всі форми звертань до незнайомої вам людини. Скласти діалог (3-4 репліки) «У бібліотеці».

22. Складіть тематичний словник з іменників «Моя родина» і поставте ці іменники в кличному відмінку.

Ми також розробили конспекти уроків для другого та четвертого класів із теми «Звертання» (Додаток Б,В).

Отже, система роботи зі звертаннями передбачає розвивати творчі вміння самостійно розв'язувати нові пізнавальні завдання; узагальнити і систематизувати основні відомості про речення зі звертаннями розвивати вміння трансформувати прості речення у речення зі звертаннями, поширювати речення шляхом введення в них слів-звертань, реконструювати синтаксичні конструкції відповідно до завдання, а також виховувати культуру спілкування, інтерес до вивчення рідної мови.

ВИСНОВКИ

1. Проблема формування мовленнєвої культури молодших школярів особливо актуальна в період соціокультурної трансформації суспільства. Саме в цей час ринкові відносини породжують нігілістичні відношення до усталених культурно-історичних традицій мовленнєвої практики, спостерігається тотальність споживання продуктів масової культури, що негативно впливає на стан духовної культури суспільства та особистості молодшого школяра. Розвиток мовленнєвої культури учнів стає одним із необхідних напрямів формування духовності особистості, її морально-естетичної культури, рівня вихованості і культурності.

Педагогічний аспект вивчення формування мовленнєвої культури молодших школярів включає широке коло культурологічних, філософських, лінгвістичних, естетичних, психолого-педагогічних проблем.

2. Історія становлення і розвитку понять “мовлення”, “мовленнєва культура” являє собою історію розвитку уявлень людини про норму прекрасного у мовленні, співвідношення суспільних та індивідуальних норм в мовленні особистості.

Історико-генетичний аналіз показав, що проблема мовленнєвої культури посідає чільне місце в світовій історії культури. Вона започаткована від ідеї красномовства, краси думки, мудрості людини. В сучасній науці чітко розрізняються поняття „культура мовлення”, „риторика”, „мовленнєва культура”, які об'єднані загальною науковою ідеєю навчити правильно, красиво, доказово, толерантно висловлювати свою думку.

3. Теоретико-методологічними основами вивчення проблеми формування мовленнєвої культури молодших школярів виступають культурологічні, психологічні й педагогічні положення про духовну культуру особистості; про використання духовних цінностей, мистецтва у мовленнєвому розвитку; положення про взаємозумовленість чуттєвого й раціонального у мовленнєвій практиці, про єдність мовленнєвого змісту та форми.

4. Мовленнєва культура молодших школярів визначається як інтегральна духовна властивість особистості, яка відбиває здатність людини до культурно-мовленнєвої діяльності, спрямованої на загальнокультурну комунікацію, що заснована на принципах естетизації і гуманістичній спрямованості поведінки; частина загальної культури особистості, у якій відображені мовленнєва компетенція, основа моральної та естетичної культури людини. Структура мовленнєвої культури включає інформативно-комунікативний, афективний та поведінковий компоненти.

Мовленнєва культура як важливий елемент культури особистості молодшого школяра повинна створити можливості для природного саморозвитку, самореалізації дитини, оскільки саме у мові закладені форми виразу мислення, інтелекту людини. Мовленнєва культура розглядається нами як передумова активності пізнання світу. Безпосередність бачення, переживання, мислення дитини поєднуються із спрямованим засвоєнням знань, навичок, способів осягнення дійсності.

В основі формування мовленнєвої культури школярів полягають накопичені людством культурні реалії (факти культури), що виражені за допомогою різних систем (вербальні, невербальні засоби), а також загальнокультурна комунікація, що передбачає діалог культур на рівні особистісних, національних та загальнокультурних смислів.

Формування навичок аналізу контекстуальних особливостей спілкування спрямовує на розвиток здібностей розуміння і відчуття специфіки культурного фону мовленнєвої ситуації, прогнозування мовленнєвої реакції співрозмовника та власної мовленнєвої поведінки, вияв толерантності як основи діалогічного спілкування, володіння паузою як культурним явищем. Вчити мовленнєвій культурі - це розкрити перед учнями усю палітру її соціокультурних можливостей.

5. Розроблені і експериментально перевірені технології формування мовленнєвої культури молодших школярів засобами звертання та етикетних слів. Саме ці групи слів як емоційно-образна форма відображення дійсності максимально сприяють розвитку образності, виразності, художності мовлення учнів початкової школи.

8. Розроблені практичні рекомендації вчителям та студентам по формуванню мовленнєвої культури молодших школярів засобами звертання та етикетних слів, які можуть бути використані у системі початкової педагогічної освіти.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Амонашвили Ш.А. Как живете, дети?: Кн. Для учителя. 2-е изд. / Ш. А. Амонашвили. - М.: Просвещение, 1991. - 175 с.

2. Антисуржик. Вчимося ввічливо поводитись і правильно говорити / За ред. Сербенської О.: посібник.- Львів: Світ, 1994.- С. 152

3. Антоненко-Давидович Б. Як ми говоримо / Б. Антоненко-Давидович. - К.: Либідь, 1991. - 287 с.

4. Бабич Н.Д. Основи культури мовлення: навчальний посібник для студентів університетів / Н. Д. Бабич. - Львів: Світ, 1990. - 232 с.

5. Бірюкова О. Формування комунікативної компетентності учнів на уроках розвитку зв'язного мовлення / О.Бірюкова // Українська мова та література. - 2013. - №23. - С.3-7.

6. Бадер В.І. Роль внутрішніх механізмів мовлення у формуванні загально-мовленнєвої культури молодших школярів/ В. І. Бадер // Педагогіка і психологія. - 1997. - № 4. - С.48.

7. Богдан С.К. Мовний етикет українців: традиції і сучасність. / С.К. Богдан. - К.: Рідна мова, 1998. - 488с.

8. Богуславская H.E. Веселый этикет: Развитие коммуникативных способностей pебенка / Н. Е. Богуславская, Н. А. Купина. - Eкатеpинбуpг: АРГО, 1997. - 192 с.

9. Бушелева Б. В. Поговоримо про вихованість: книга для учнів / Б. В. Бушелева. - М.: Просвещение, 1988.

10. Вихованець I. P. Таїна слова / І. Р. Вихованець. - K.: Рад. шк., 1990.-- 284 с.

11. Вихованець І. Теоретична морфологія української мови / І. Вихованець, К. Городенська. - К., 2004. - 400с.

12. Вовк А. Творення «безлицьої людини» в УРСР / А. Вовк // Культура слова. - 1994. - Вип. 24. - С.95-101.

13. Воропай О. Звичаї мого народу / О. Воропай. - К. - Оберіг, 1991. - Т.1.- C.46.

14. Гавриш Н.В. Про критерії оцінки рівня мовленнєвотворчої діяльності старших дошкільників / Н. В. Гавриш // Гуманізація навчально-виховного процесу: Збірник наукових праць. Вип. ХІІІ / За заг. ред. В.І.Сипченка. - Слов'янськ: Видавничий центр СДПІ, 2001. - С. 112-119.

15. Глазова О. Текстоцентричний підхід у вивченні української мови / О.Глазова // Методичні діалоги. - 2013. - №7-8. - С.22-27.

16. Дячук І. Інтерактивні методи навчання на уроках розвитку зв'язного мовлення / І. Дячук // Початкова школа. - 2011. - №1. - С.5-11.

17. Ильин Е. Н. Путь к ученику: Раздумья учителя-словесника: кн. для учителя: Из опыта работы / Е. Н. Ильин. - М.: Просвещение, 1988. - 224 с.

18. Караман С. О. Сучасна українська літературна мова: навч. посібник для студентів ВНЗ. / С. О. Карман, О. В. Карман, М. Я. Плющ / за ред. С. О. Карамана. - К.: Літера ЛТД, 2011. - 560 с.

19. Леонтьев А. А. Психофизиологические механизмы речи / А. А. Леонтьев // Общее языкознание. Формы существования, функции, история языка. - М., 1970. - С. 314-370.

20. Лобчук О. Ознайомлення школярів зі стильовим забарвленням тексту / О.Лобчук // Початкова школа. - 2013. - № 10. - С.8-11.

21. Масол Л. Впровадження нових програм з мистецтва і художньої культури / Л. Масол // Мистецтво та освіта. - 2001. - № 3. - С.27-30.

22. Мацько Л.І. Культура української фахової мови / Л.І. Мацько, Л.В. Кравець. - К., 2007. - 198с.

23. Миропольская Н.Е. Вслушиваясь в слово: пособие для учителя / Н. Е. Миропольская. - К.: Радянська школа, 1989. - 195 с.

24. Миропольська Н. Виміри сформованості художньої культури школярів / Н. Миропольская // Мистецтво і освіта. - 2001. - № 3. - С.20-23.

25. Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою. 1-4 класи. - К.: Видавничий дім «Освіта», 2011. - 392 с.

26. Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика / М. І. Пентилюк. - К.: Вежа, 1994. - 240 с.

27. Петрук О. Комунікативне спрямування у навчанні української мови початкових класах / О.Петрук // Початкова школа. - 2012. - №10. - С.41.

28. Плющ М.Я. Сучасна українська літературна мова / За ред. М.Я. Плющ. - К., Вища шк., 1994. - С. 3-16.

29. Плющ Н. П. Формули ввічливості в системі українського мовного етикету / Н. П. Плющ // Українська мова і сучасність. - К.: НМК ВО. - 1991. - С. 90-98.

30. Пономарів О.Д. Сучасна українська мова: підручник / О.Д. Пономарів, В.В. Різун, Л.Ю. Шевченко та ін.; за ред. О.Д. Пономарева. - 4-те вид. - К.: Либідь, 2008. - 488 с.

31. Потебня А.А. Из записок по русской грамматике / А. А. Потебня. - Т. 1 - 2. Х., 1888, С. 94.

32. Радевич-Винницький Я. Етикет у спілкуванні / Я. Радевич-Винницький // Українська мова і література. - 2000. - № 10. - С.89-90.

33. Радевич-Винницький Я. Етикет і культура спілкування / Я Радевич-Винницький. - Львів, 2001. - 223 с.

34. Русанівський М.В. Культура української мови. Довідник /За ред. М.В. Русанівського. - К.: Либідь, 1990. -304 с.

35. Синтаксична будова української мови. - К., 1968. - С. 85-86.

36. Смірнова Л. Культура мовлення. Звертання. Слова ввічливості / Л. Смірнова // Розкажіть онуку. - 2003. - №13. - С.58.

37. Стельмахович М. Український мовленнєвий етикет / М. Стельмахович // Дивослово. - 1998. - № 3. - С.20-22.

38. Стельмахович М. Г. Мовний етикет / М. Г. Стельмахович // Культура слова. - К.: Наукова думка, 1981.

39. Стельмахович М. Г. Опрацювання основних правил мовного етикету / М. Г. Стельмахович // Українська мова і література в школі.- 1980. - № 6. - С.33-41.

40. Стельмахович М. Г. Українська народна педагогіка / М. Г. Стельмахович. - К.: ІЗМН, 1997. - 232 с.

41. Формановская Н. Что такое речевое поведение воспитание / Н. Формановская // Дошкольное воспитание. - 1990. - № 2. - С.64-68.

42. Чак Є. Д. Барви нашого слова / Є. Д. Чак. - К.: Рад. шк., 1989.- 176 с.

43. Чак Є. Мовний етикет / Є. Чак // Дивослово. - 1998. - № 3-4. - С.10-12.

44. Шевченко Г. П. Духовність особистості в контексті космічного феномена людини / Г. П. Шевченко // Вісник Луган. держ. пед. ун-ту імені Тараса Шевченка. - 2000. - № 8 (28) . - С. 3-7.

45. Юкало В.Я. Культура мови: Навчальний посібник / В. Я. Юкало / за ред. Л.В. Струганець. - Тернопіль: Укрмедкнига, 1999. - 231с.

46. Ярцевой В. Н. Лингвистический энциклопедический словарь/ Под ред. В. Н. Ярцевой; Ин-т языкознания АН СССР. - М.: Сов. энцикл., 1990. - 682 с.

ДОДАТКИ

ДОДАТОК А

Мовноетикетні формули звертання

Офіційні формули звертання.

Пані! Пане! Панно! Панове!

Пані й панове!

Пане добродію! Пані добродійко!

Вельмишановний(-а), (Вельмиповажний, Вельмиповажаний) пане (пані)!

Вельмишановний голово!

Високоповажний пане міністре!

Вельмишановний пане посол!

Шановний (дорогий, ласкавий) пане!

Гречна пані! Гречний пане! Гречні газди і газдині і ґаздівські діти!

Глибокоповажні пані і панове!

Пане Андрію! Пані Тетяна! Панно Іванно! Паничу Олександре! Пане Шевчук! Пані Гончаренко!

Пане професоре! Пані вчителько! Пані бабусю! Пане господарю! Пане- товаришу!

Шановне товариство! Шановна громадо!

Дорогі друзі! Дорогі гості! Товариші! Шановні колеги!

Преосвященні владики, чесні отці, дорогі брати і сестри!

Блаженніший митрополите!

До вас звертаюсь, добродію!

Товаришу!Товаришко! Товариші!

Громадяни! Громадянине! Громадянко!

Добродію! Добродійко! Добрродії!

Родинні формули звертання.

Хлопчику! Дівчинко!

Мамо! Мамочко! Мамонько! Мамуню! Мамусю! Мамусечко! Мамусенько! Мамунечко! Мамцю! Мамуньцю! Матінко! Матіночко! Матусенько! Неню! Ненько! Ненечко!

Батьку! Тату! Татоньку! Таточку! Татусю! Няню (до батька),

Бабусю! Бабуню! Бабунечко! Бабусю (Маріє)! Бабцю! Бабко! Бабо!

Дідусю! Дідуню! Дідунечку! Дідусю (Іване)! Діду!

Сину! Синку! Синочку! Синоньку!

Донечко! Доню! Донцю! Доненько!

Тітко! Тітонько! Тітко (Наталко)! Вуйно, стрийно! Стриянко! Вуянко!

Дядьку!Дядечку! Дядьку Петре! Вуйку, стрийку!

Брате, братово, сестро, сестрице! Сестричко! Сестронько!

Нанашко, нанушку (до хрещених), шваґре!

Невісточко, невістко, зятю, зятьку!

Онучко, онучку!

Дружино! Дружинонько! Ладо! Ладонько! Чолочіче!

Людоньки! Людино добра! Люді добрі! Добра душа!

Друже! Подруго! Приятелю! Приятелько! Товаришу! Товаришко!

Формули звертання до коханої

Любонька! Любочка! Любуня! Красуня! Красунечка! Моя мила! Чорноброва! Люба! Кохання моє! Серденько моє! Сонечко моє! Квіточко моя! Моя пташко! Ластівко! Голубонько! Горличко!

Формули звертання до дітей

Сонечко! Ясочко! Леліточко! Пташечко! Котику! Щебетушко! Говорушечко!

Соловеєчку! Розумнице! Розумнику! Зайчику! Крихітко! Пестунчику

ДОДАТОК Б

Конспект уроку з рідної мови (2 клас)

Тема. Звертання. Практичне засвоєння різних форм звертання. Складання діалогу за поданими запитаннями

Мета: збагатити словниковий запас учнів словами ввічливості та формами ввічливого звертання; учити використовувати їх у власному мовленні; розвивати усне й писемне мовлення учнів; виховувати доброзичливе та шанобливе ставлення до оточуючих.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань та мотивація навчання

1. Перевірка домашнього завдання (вправа 65)

Перевірка -- індивідуальне опитування.

Додаткові питання

-- Які види мовлення ви знаєте?

-- Які види діяльності належать до усного мовлення? А до писемного?

-- Назвіть правила культури мовлення.

-- А чому їх необхідно дотримуватися?

2. Хвилинка чистопису

Сп бі би спасибі

Перевірка -- взаємоперевірка за зразком на с. 33.

-- Що ви можете розповісти про слово спасибі?

-- А які ще слова ввічливості ви знаєте?

-- Для чого потрібні слова ввічливості у мовленні?

III. Повідомлення теми й мети уроку

-- Сьогодні ознайомимось зі звертанням, будемо вчитися будувати діалоги, вживати у мовленні слова ввічливості.

IV. Робота над вивченням нового матеріалу

1. Колективне виконання вправи 66

Завдання 1, 2 опрацювати колективно, звернути увагу на інтонування речень.

Завдання 3, 4 опрацювати самостійно після обговорення. Перевірка -- фронтальне опитування.

-- До кого звертаються у вірші?

-- А як ви це зрозуміли?

-- Слова зайчику, зайчику є звертанням. Зверніть увагу, як виділяються звертання на письмі.

-- А як ви використовуєте звертання?

-- Усно складіть речення зі звертанням до свого товариша.

2. Робота з підручником (вправа 67)

Завдання 1, 2, 5 виконати усно.

Завдання 3, 4 виконати колективно коментовано.

-- Назвіть слова, які є звертаннями у цій казці.

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Розвиток діалогічного мовлення (вправа 68)

-- Які слова ввічливості використані в діалозі?

-- А що таке діалог?

-- Діалог -- це розмова двох або декількох осіб. Зверніть увагу на оформлення діалогу на письмі.

-- Як виділяються слова співрозмовників?

-- Виберіть тільки слова Юрка.

-- А чого не вистачає цьому діалогу? (Слів вітання на початку розмови)

-- З яких слів потрібно було її розпочати? Введіть їх у діалог.

-- Прочитайте парою виправлений діалог.

2. Інструктаж щодо виконання домашнього завдання

-- Удома ви продовжите подорож зоопарком за допомогою вправи 70. Прочитайте завдання до вправи.

-- Як ви опишете слона? На що звернете увагу?

-- З якого слова почнете записувати слова в алфавітному порядку? Чому?

3. Робота в парах (вправа 69)

За бажанням декілька пар можуть отримати складені діалоги.

-- Чи дотримувались наші товариші правил складання діалогу

-- Які слова ввічливості вони використали?

-- А які звертання ви почули?

VI. Підсумок уроку

-- Розкажіть, що ви навчилися робити на уроці.

-- З якими правилами культури мовлення ми сьогодні ознайомились?

-- А як оформлюють діалог на письмі?

-- Що таке звертання? Складіть із ним речення.

VII. Домашнє завдання

Вправа 70.

ДОДАТОК В

Конспект уроку української мови (4 клас)

Звертання. Розділові знаки при звертанні

Мета: домогтися усвідомлення і засвоєння учнями основних відомостей про звертання, вироблення практичних умінь і навичок; розпізнавати звертання в готовому тексті, вимовляти з відповідною інтонацією, розставляти розділові знаки при звертанні залежно від його місця в реченні, прослідити способи їхнього морфологічного вираження; розвивати звґязне мислення, самоосвітню компетентність, вміння аналізувати, робити висновки; виховувати ввічливість, повагу до членів своєї родини.

Цілі:

учні знають: сновні відомості про звертання, правила постановки розділових знаків при звертанні, способи морфологічного вираження звертання;

учні вміють: визначати звертання в тексті; виразно читати речення із звертаннями та вводити їх в речення;

учні цінують: шанобливе ставлення до батьків, членів усієї родини.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, інформаційний пакет, таблиці, ілюстрації, картки оцінювання.

Методи:

робота в парах, малих групах, «Незакінчене речення».

Епіграф :

Буду українка, як і ти, матусю,

І за ту науку я тобі вклонюся!

Хід уроку

Вступне слово вчителя

Дорогі діти! Рада вас вітати на уроці.

І. Мотиваційний етап

1. Зґясування емоційної готовності до уроку («Побажай мені успіху»).

Найнеобхіднішою умовою успішного проведення уроку є ваша емоційна готовність до нього. Побажайте успіху один одному. Хто бажає висловитися вголос?

2. Актуалізація субґєктного досвіду й опорних знань.

а) Перевірка домашнього завдання - листів, написаних Святому Миколаю

Хто писав листи в групах? ( Керівники груп показують класу листи, творчо оформлені).

- Прочитайте, якими словами ви звернулися до Св. Миколая.

- Прочитайте одне з найзаповітніших бажань, прохань до Св. Миколая.

Обміняйтеся в парах листами ті, писав самостійно, і оцініть їх. Поставте бал в картку оцінювання, якщо листи написані охайно.

Зберемо листи в скриньку і передамо св. Миколаю.

б) - Діти, за допомогою, яких слів ви зверталися до адресата мовлення?

- Чи змогли б ми обійтися в нашому повсякденному житті без таких мовленнєвих звернень?

Отже, діти, тема нашого уроку «Звертання. Розділові знаки при звертанні». Запишіть дату, тему.

Весь лексичний матеріал, з яким ми будемо працювати сьогодні на уроці, повґязаний з рідною домівкою, батьками, їхніми мудрими настановами. Цій темі присвячений епіграф уроку.

Моя мета - навчити вас знаходити звертання в тексті, розставляти розділові знаки при них, визначати їх синтаксичну роль.

Свою мету ви визначте самостійно, звертаючись до картки №1.

ІІ. Цілевизначення та планування

1. Визначення власних цілей та обговорення їх(позначити на картці та проговорити вголос).

2. Ознайомлення з планом роботи.

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу

1. Згадайте, що ви знаєте про звертання.

2. Виписати звертання з епіграфа, прочитаних речень, прослуханого вами грамзапису.

1) Діти, завжди памґятайте, що шанування батьків - це обовґязок кожної людини.

2) Розкажіть мені, мамо, про долю,

Чи людині підвладна вона?

Наша доля, мій сину, - як море, -

Той пливе лиш, хто має човна.

3) Ай люлі, люлі, налетіли гулі

Та й сіли на люлі.

Цитьте, гулі, не гудіть

Та синочка не будіть.

4) Звучить уривок з «Пісні про маму» у виконанні Т. Повалій

- Діти, яка тема обґєднує всі ці речення?

Перевірте і поставте бал за роботу в картку.

- Якого частинною мови виражено звертання?

- У якому відмінку стоять ці іменники?

3. Звірте ваші висновки з підручником.

4. Пограємо в «Так - ні»

Учитель:

- Звертання - це слово чи сполучення слів, за допомогою яких той, хто говорить, висловлює впевненість (Ні) Як «так»?

- Звертання може стояти тільки на початку речення (Ні) Як «так»?

- Звертання виражається іменником у формі кличного відмінка («Так»)

5. Випереджувальне завдання. Лінгвістичне повідомлення учнів про закінчення іменників у кличному відмінку.

6. За допомогою таблиці і набутих знань виконайте завдання в малих групах( картка №2).

7. На закріплення цього етапу роботи виконаємо в парах вправу з ключем(картка № 3).

8. Зверніть увагу на таблиці. Згадайте, які розділові знаки ставимо при звертанні? Виконайте самостійно творче завдання (картка № 4). Побудуйте одне з цих речень із звертанням, яке вимовляється з окличною інтонацією.

9. Із скількох слів складаються ці звертання? Яка різниця між виписаними раніше і цими?

Звертання, які складаються з одного слова, називаються непоширеними (відкриваю таблицю), з двох і більше слів - поширеними (відкриваю таблицю).

Наступним етапом нашої роботи буде гра « Вибери пару». На картці №5 стрілочками установіть відповідність і утворіть поширені звертання.

10. Навчилися знаходити звертання в реченні, ставити при них розділові знаки, складати речення, але ще одна табличка нам не відома. Щоб розкрити її, треба зробити синтаксичний розбір речення. Виконувати це завдання будемо за гендерним принципом: хлопці виписують речення №2 із вправи 183, а дівчата - № 3 із вправи 182. Двоє учнів працюють біля дошки.

Яким членом речення виступає звертання?

Які ще слова не бувають членами речення?

11. Наступне завдання - складання діалогу. Складіть діалог за одним з малюнків (не більше 4 -5 реплік). Один учень продумає діалог з матусею по телефону. Три учні відправте мені SMS із звертанням.

12. Як підсумок нашої роботи на уроці виконаємо тести на картці №6.

(Самоперевірка тестів. 1- б, 2- б, 3- а, 4-а, 5 - в, 6 - б).

IV. Рефлексія. Оцінювання

Незабаром наш урок закінчиться. Чи досягли ви мети, яку ставили на початку уроку? Закінчіть одне з речень: «Після сьогоднішнього уроку

Я знаю …

Я вмію …

Я ціную …»

Сподіваюсь, що наш урок має і добрі результати. Підрахуйте бали. Підніміть рожеві зірочки, у кого бали високого рівня, зелені - достатнього, блакитні - середнього.

Домашнє завдання

Обов'язково параграф 10 вивчити, 9 повторити

На вибір:

1. Творче завдання. На основі використаного на уроці лексичного матеріалу написати твір - мініатюру, використовуючи звертання на тему « Шануй батька й неньку - буде тобі скрізь гарненько».

2. Вправа 186

3. Вправа 185.

Дорогі мої діти! Я також звертаюсь до вас: будьте добрими, уважними синами і доньками. Проявляйте любов і вдячність до тих, хто вам дав життя і зігріває своєю турботою. Пам'ятайте: батькам дороге добре слово дітей, шанування їхньої батьківської турботи.

Від Святого Миколая надійшло повідомлення. Він пише про те, що десь тут заховав для вас подарунки за ретельну працю на уроці. Знайшовши різдвяну зірку, ви отримаєте подарунки ( вітаю дітей із святом подарунками).

Размещено на Allbest.ru