Лексико-стилістична парадигма української поезії пісенного жанру 60-80-х років ХХ ст.

ВИСНОВКИ

У висновках підсумовано результати проведеного дослідження:

1. Парадигматичний підхід до вивчення поетичної мови унаочнює системність, структурованість мовних фактів, дозволяє створювати моделі розвитку поетичної пісенної мови, динаміки образотворення.

2. Особливості семантичної структури тої чи іншої текстової парадигми (функціонально-стильової, індивідуально-авторської, жанрової) визначає певна лінгвостилістична категорія. Ознаки стандартності й стереотипності жанру ПП зв'язані зі змістом понять “ритмомелодика”, “музичність”, “пісенність”.

3. У ЛСП ПП макромасштабність динаміки парадигматичних і синтагматичних відношень слів у мові й у тексті відображає моделювання системи підпарадигм - фольклорної (народнопісенний словник - 145 ключових слів ) та власне поетизмів (традиційна поетична лексика літературно-мовного вживання - 251 одиниця).

Систему лексико-семантичних об'єднань у структурі досліджуваної ЛСП ПП 60-80-х рр. ХХ ст. визначає тематика аналізованих творів, а саме: пейзажна (картинно-образне позначення певної місцевості, станів природи, рослинного й тваринного світів), почуттєва (конкретно-чуттєве відтворення родинних стосунків, психологічних станів людини, зокрема любові, закоханості, розчарувань тощо), громадянська (революційні події початку ХХ ст., Друга світова війна, патріотичні почуття до Батьківщини, рідної землі). Склад ЛСП аналізованих ПП розкриває їх зв'язок із жанром народної ліричної пісні, частково - з поезією громадянського змісту.

Сталу основу ЛСП ПП 60-80-х рр. ХХ ст. становлять назви, об'єднані у ТГ “флороніми”, “назви явищ природи та небесних світил”, “назви місця”, “темпоральна лексика”, ЛСГ “абстрактні назви”. Лексика саме цих груп зазнає динамічного розвитку як у кількісному відношенні (розширення груп слів), так і в плані варіювання сполучуваності. Романтично-сентиментальну, лірично-інтимну експресію мови ПП створюють константні мовно-естетичні знаки - фольклоризми, об'єднані в ТГ “соматичні назви”, “назви спорідненості”, “орнітоніми”, що не зазнали розширення, оновлення у ПП 60-80-х рр. ХХ ст. Складники ЛСГ “власні назви”, “вогонь”, ТГ “військова лексика”, “назви професій” надали жанрово-стильовій специфіці літературно-пісенних творів другої половини ХХ ст. публіцистичного звучання. Проте публіцистична, патетично-філософська експресивність нечисленних текстів пісень громадянської, суспільно-політичної тематики не показова для ЛСП ПП 60-80-х рр. ХХ ст.

Жанрово-стильовою особливістю лексичної структури аналізованих ПП є наявність ЛСГ “мова - пісня”, ТГ “назви музичних інструментів”, “назви танців”.

4. Визначальним для моделювання ЛСП ПП є виокремлення мікропарадигм як форм конкретно-чуттєвого зображення дійсності - епітетів (традиційних та поетичних означень), метафор (дієслівних та іменникових), компаративних зворотів, прикладкових конструкцій, перифраз, а також дієслівних поетичних синтагм з традиційною валентністю.

Насичення текстів ПП постійними епітетами пов'язане з їх психологічним, асоціативним змістом. В аналізованих ПП функціонально навантажені епітетні парадигми з прикметниками ясний, білий, червоний/красний, зелений, сизий; синій, блакитний, голубий; сивий, чистий, студений, рідний. Малопродуктивний клас епітетів-композитів.

Важливі для жанрово-стильової характеристики ПП й функції дієслів у словосполученнях з традиційною валентністю, зокрема в загальномовних метафорах, а також прикладкові словесно-образні метафоричні структури.

За семантичними сітками виділених мікропарадигм в усіх з аналізованих типів поетичних синтагм реалізовано семи `звук' та `психологічне сприйняття'.

5. Індивідуально-авторські лексико-стилістичні підпарадигми змодельовано як системи ТГ та ЛСГ із певним стилістичним навантаженням (мікропарадигми конкретно-чуттєвих образів, картинно-образних позначень) та повторюваних авторських мовно-естетичних моделей відтворення об'єктів певної дійсності (мікропарадигми наскрізних мотивів).

Аналіз ідіостильових ЛСП ПП Д. Луценка, М. Сингаївського, А. Демиденка та В. Крищенка дає змогу встановити, що наскрізними ТГ є фітоніми, дендроніми, а наскрізними мотивами - мотив рідної землі, почуттів, пейзажний. Функціонально навантажені в усіх індивідуально-авторських ЛСП епітети-кольоративи.

6. Лексичний повтор у досліджуваних ПП виконує ритмоорганізаційну, номінативно-експресивну та зв'язномовну, текстоцентричну функції. Як жанрово-стильові ознаки пісенності кваліфіковано вияви лексичної анафори, епіфори, контактних, концентрованих неварійованих та варійованих повторів, повторів-підхоплень.

Отже, під поняттям лексико-стилістична парадигма пісенної поезії розуміємо складну динамічну систему з двома рівноправними і взаємопов'язаними підпарадигмами - фольклоризмів і власне поетизмів, - складники яких об'єднані типовим, традиційним та індивідуально-авторським джерелом у стилістичному навантаженні лексико-тематичних груп для створення конкретно-чуттєвих образів, картинно-образних позначень, для мовно-естетичного моделювання наскрізних мотивів.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИСВІТЛЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ:

1. Романчук С.М. “А навкруг земля квітчається, доля з піснею стрічається” (концепт “доля” у піснях літературного походження 60-80-х рр. ХХ ст.) // Культура слова. - 2005. - Вип. 65. - С. 26-29.

2. Романчук С.М. “Літо бабине казкою зацвіло у косі” (фразеологізми у пісенних текстах 60-80-х рр. ХХ ст) // Культура слова. - 2006. - Вип. 66-67. - С. 29-33.

3. Романчук С.М. Мовна структура лірично-інтимного колориту у пісенних текстах Миколи Сингаївського // Семантика мови і тексту. - Івано-Франківськ: Плай, 2003. - С. 423-427.

4. Романчук С.М. Традиційний епітет у пісенних текстах Дмитра Луценка // Вісник Луганського державного педагогічного університету ім. Т. Шевченка: Луганськ, 2003. - №3 (59). - С. 104-108.

АНОТАЦІЯ

Романчук С.М. Лексико-стилістична парадигма української поезії пісенного жанру 60-80-х років ХХ ст. - Рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.01 - Українська мова. - Інститут української мови НАН України, Київ, 2007.

Дисертація присвячена вивченню лексико-стилістичної парадигми української поезії пісенного жанру 60-80-х років ХХ ст.

Проаналізовано словник пісенної поезії як складної динамічної парадигми. Визначено семантику фольклоризмів та власне поетизмів, розкрито їхні функціонально-стилістичні характеристики. З'ясовано характер розширення лексичних груп пісенної поезії порівняно зі словником народних ліричних пісень. Створено семантичну сітку епітетів і метафор (іменникових та дієслівних), компаративних зворотів та генітивних сполук.

Розглянуто індивідуально-авторські лексико-стилістичні парадигми пісенних текстів Д. Луценка, М. Сингаївського, А. Демиденка та В. Крищенка.

Системно проаналізовано лексичний повтор у текстах пісенних поезій 60-80-х років ХХ ст., визначено його структурні, семантичні типи та стилістичні функції.

Запропоновано визначення лексико-стилістичної парадигми пісенної поезії як системи з двома рівноправними і взаємопов'язаними підпарадигмами -фольклоризмів і власне поетизмів.

Ключові слова: лексико-стилістична парадигма, словник пісенної поезії, лексико-семантична група, тематична група, мікропарадигма, індивідуально-авторська лексико-стилістична парадигма, лексичний повтор.

АННОТАЦИЯ

Романчук С.Н. Лексико-стилистическая парадигма украинской поэзии песенного жанра 60-80-х годов ХХ в. - Рукопись

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01 - Украинский язык. - Институт украинского языка НАН Украины, Киев, 2007.

Диссертация посвящена исследованию языка украинской поэзии словаря песенного жанра 60-80-х годов ХХ в. в аспекте структурно-семантического и функционально-стилистического взаимодействия составляющих словаря языка поэзии ХХ в. В качестве модели и схемы их организации предложено понятие лексико-стилистической парадигмы.

В работе проанализированы типы парадигматических связей и их проявление на разных языковых уровнях. Особое внимание уделено рассмотрению различных подходов к изучению явления парадигматичности в проекции на художественный текст. Определены отличия между понятиями функционально-стилевая и индивидуально-авторская парадигма. В диссертации представлен терминологический аппарат украинской лингвостилистики в отношении выделения тех или иных типов парадигматических связей художественно-образных средств. Обосновывается определяющая роль категории “ритмомелодика”, “музыкальность”, “песенность” для теоретического осмысления жанрово-стилевых особенностей песенных текстов фольклорного и литературного происхождения.

Предложенный структурно-семантический и функционально-стилистический подход к изучению песенной поэзии позволил представить ее словарь как сложную динамическую лексико-стилистическую парадигму, в которой выделены две подпарадигмы - фольклоризмов (народнопесенная лексика) и собственно поэтизмов, представленных лексикой современного украинского литературного языка и пополнивших традиционный поэтический словарь песенной поэзии исследуемого периода. Выделенные нами подпарадигмы состоят из лексических микропарадигм, отображающих конкретно-чувственное восприятие действительности - эпитетной (постоянные эпитеты фольклорного происхождения, общеязыковые и индивидуально-авторские поэтические определения), метафорической (глаголы и существительные), компаративной, перифраз, а также традиционных глагольных поэтических синтагм. Проанализирована сочетаемость флоронимов, орнитонимов, названий явлений природы и небесных светил, номинаций места, соматизмов, названий родства, профессий, музыкальных инструментов, танцев, темпоральной и военной лексики, а также единиц лексико-семантических групп “имена собственные”, “абстрактные названия”, ЛСГ “огонь”, “язык - песня”.

Определены семантические и функционально-стилистические характеристики фольклоризмов и собственно поэтизмов; выявлены пути и источники расширения лексических групп словаря песенной поэзии в сравнении со словарем народных лирических песен; а также разработана семантическая сетка эпитетов и метафор (субстантивных и глагольных), компаративных оборотов и генитивных сочетаний.

Проанализированы индивидуально-авторские лексико-стилистические парадигмы поэзии песенного жанра Д. Луценко, Н. Сингаивского, А. Демиденко и В. Крищенко, а также предложена модель построения индивидуально-авторских лексико-стилистических парадигм. Рассмотрены лексико-тематические группы с определенной стилистической нагрузкой, а также повторяемые авторские словесно-образные модели отражения действительности (микропарадигмы лексических лейтмотивов). Отмечены особенности индивидуально-авторского использования эпитетов-цветообозначений, фитонимов, дендронимов, названий пространства. Выделены микропарадигмы лексических лейтмотивов родной земли, чувств, ожидания, семьи, музыкального творчества, а также пейзажный лейтмотив.

Проведен системный анализ лексического повтора в текстах песенной поэзии 60-80-х гг ХХ ст., определены его структурные, формально-семантические типы, указаны стилистические функции. В исследуемых текстах наиболее отчетливо выражена номинативно-экспрессивная функция композиционного повтора, а также текстообразующая роль лексико-семантического повтора.

Предложена дефиниция лексико-стилистической парадигмы как системы с двумя равноправными и взаимосвязанными подпарадигмами - фольклорной и собственно поэтической.

Ключевые слова: лексико-стилистическая парадигма, словарь песенной поэзии, лексико-семантическая группа, тематическая группа, микропарадигма, индивидуально-авторская лексико-стилистическая парадигма, лексический повтор.

ANNOTATION

Romanchuk S. M. Lexico-stylistic paradigm of the Ukrainian poetry of song genre of 60-80 th, XX century. - Manuscript.

Dissertation for the degree of Candidate of Philological Sciences, speciality 10.02.01 - Ukrainian Language. - Institute of Ukrainian Language of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2007.

The dissertation is devoted to the study of lexico-stylistic paradigm of the Ukrainian poetry of song genre 60-80 th, XX century. The dictionary of song poetry as a difficult dynamic paradigm. Semantic and functionally stylistic characteristics of folklorisms and poetisms are figured out. Character of expansion of lexical groups of song poetry is found out comparative with the dictionary of folk lyric songs. The semantic net of epithets and metaphors is created (substantival and verbal).

It is considered individual lexico-stylistic paradigms of song texts of D. Lutsenko, M. Syngaivsky, A. Demydenko and V. Kryschenko.

The systems analysis of lexical repetition is carried out in the texts of song poetries 60 - 80th ХХ c., it is figured out its structural, formal-semantic types and it is opened its stylistic functions.

It is suggested the determination of lexico-stylistic paradigm of song poetry as a system with two equal and mutually connected subparadigms - folklorisms and poetisms.

Key words: lexico-stylistic paradigm, dictionaty of song poetry, lexico-semantic group, topical group, microparadigm, individual lexico-stylistic paradigm, lexical repetition.

Размещено на allbest.ru