Структура та прагматика фрагментованих лексичних одиниць у сучасній англійській мові (на матеріалі мови мас-медіа)

Зміни в семантиці ФЛО аж до утворення власного набору значеннєвостей зумовлені їхнім специфічним уживанням та прагматичною наповненістю. Головна роль відводиться не модифікації смислів, а закріпленню за ФЛО певних прагматичних маркерів, які допомагають мовцям орієнтуватися у спілкуванні. Основним компонентом структури ФЛО є їх когнітивність, яка скеровує мовця в потрібне русло, створює можливості для повторного використання лексеми в певній ситуації та сприяє закріпленню в комунікативних актах нових значеннєвих елементів. Семантичні модифікації не є визначальними. Вони лише відображають функціональний перерозподіл слів у окремих комунікативних сферах. Нерідко такі процеси супроводжують детермінологізацію спеціальних термінів та їх перехід у загальновживані слова. На семантичному рівні детермінологізація корелює з розширенням значення. В мові мас-медіа лексичне оточення, в якому міститься детермінологізована ФЛО, впливає на її семантичну структуру, що сприяє нейтралізації обмеження на вживання слова та розширює його валентнісні можливості. Детермінологізація підтверджує тенденцію до інтеграції мовних одиниць з різноманітних прошарків лексики за загальнолітературним стандартом. Важливими в цьому процесі є ЗМІ.

Варіювання ФЛО можливе на рівні окремих значеннєвостей з амбівалентною прагматичною оцінкою. Це передусім стосується одиниць, залежних від соціуму. Залежно від того, хто вживає соціолектну форму - носій соціолекту чи представник панівної культури, - соціально маркована амбівалентна значеннєвість матиме позитивну або негативну оцінку. Всередині груп оцінка має позитивний характер, і це пов'язано з розбіжністю соціальних цінностей різних соціальних груп. На рівні глибинних семантичних процесів подібна амбівалентність співвідноситься з енантіосемією. З погляду семантики, амбівалентність притаманна предикатним ФЛО, які характеризуються найвищим ступенем прагматичного маркування. Фрагментовані лексеми можна розділити на три великих групи: слова з інтенсіональними прагматичними компонентами (ідентифікуючі одиниці, які закодовують професійний параметр комунікантів), слова з емотивними прагматичними компонентами (предикатні одиниці, які закодовують тональність мовленнєвої ситуації, наміри мовця і ситуативно обмежені у вживанні) і слова з імплікаційними прагматичними компонентами (ідентифікуючі або предикатні одиниці, які закодовують соціальний, віковий, статевий, етнічний параметри комунікантів, їхні рольові стосунки).

Відповідно до сфери локалізації в медіадискурсі виділяємо такі ключові функції ФЛО: ФЛО-ідентифікатори, які називають об'єкт реальної дійсності, ідентифікують його, допомагають реципієнтові визначити для себе ступінь зрозумілості тексту і вирішити, читати його чи не читати. Ознакою належності певної ФЛО до класу ідентифікаторів вважаємо відсутність у дискурсі експліцитних пояснень її значення або повної форми. ФЛО-атрактанти уваги інтенсифікують процеси розпізнавання і пов'язування звукового / зорового образу з денотатом через асоціацію з сигніфікатом повної форми. Вони присутні передусім у певних видах текстів (заголовках і рекламі). ФЛО-оптимізатори спрощують громіздкі структури та полегшують сприйняття інформації. Ознакою належності ФЛО до класу оптимізаторів вважаємо її конвенційність і присутність експліцитних пояснень в тексті. У певних частинах медіадискурсу ФЛО можуть також виконувати функцію персоніфікаторів дискурсу, яка актуалізується застосуванням прямої мови і в заголовках, і в окремих текстових фрагментах, та функцію евфемізмів, в якій ФЛО поступаються за потенціалом сленговим одиницям.

Можливими напрямами подальших досліджень є: (а) вивчення прагматичного потенціалу ФЛО в окремих підвидах медіадискурсу, зокрема в заголовках та анонсах новин; (б) дослідження їх евфемістичного потенціалу в публіцистиці; (в) поглиблене вивчення механізмів переходу ФЛО в розряд нормативних лексем; (г) ґрунтовне вивчення просодики ФЛО як ритмотворчого елементу різних функціональних стилів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Гусак І.П. Соціально-психологічні та мовні передумови виникнення і функціонування абревіатур в англійській мові // Вісник Львівського університету. Серія іноземні мови. 2002. - Випуск 10. - С. 143-150.

2. Гусак І.П. Структурно-семантичні особливості скорочень та їх кореляції з нормативними прототипами (на матеріалі англійської мови) // Вісник Львівського університету. Серія іноземні мови. 2003. - Випуск 11. - С. 76-86.

3. Гусак І.П. Омонімія як засіб лексикалізації фрагментованих лексичних одиниць (на матеріалі англійської мови) // Проблеми семантики слова, речення та тексту. Збірник наукових праць. / Відп. ред. Н.М.Корбозерова. - К.: КНЛУ, 2004 р. - Випуск 12. - С.53-57.

4. Гусак І.П. Історія фрагментації в англійській мові в контексті розвитку індоєвропейських мов // Вісник Львівського університету. Серія іноземні мови. 2004. - Випуск 12. - С. 113-122.

5. Гусак І.П. Семантична варіативність фрагментованих лексем // “Актуальні проблеми романо-германської філології в Україні та Болонський процес”: матеріали Міжнародної наукової конференції. - Чернівці: Рута, 2004. - С. 71-73.

6. Гусак І.П. Прагматико-функціональні властивості фрагментованих лексем в медіадискурсі // “Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур”: Матеріали Третьої міжвузівської конференції молодих учених. - Донецьк: ДонНУ, 2005. - С.169-170.

Размещено на Allbest.ru