Словотвір української мови

-ува-: листуватися, звітуватися, любуватися;

-и-: колоситися, скупитися, золотавитися;

-а- (-я-): женихатися, родичатися, сумніватися;

-ізува- (-изува-): гідролізуватися, солідаризуватися;

-і-: виднітися, димітися.

3. Префіксально-постфіксальний спосіб словотворення - це творення похідних, при якому до твірної бази одночасно приєднуються префікс і постфікс -ся, наприклад: кричати > роз-кричати-ся;

працювати > на-працювати-ся.

Твірною базою служать дієслова недоконаного виду, від яких утворюються нові дієслова, які вказують на вичерпність або результат інтенсивно виконуваної дії тощо.

При творенні постфікс -ся виступає у парі з такими префіксами: в(у)-, з(с)-, ви-, до-, на-, за-, об-, від-, при-, про-, наприклад: вдуматися, спізнитися, виспатися, добудитися, загулятися та ін.

4. Префіксально-суфіксально-постфіксальний спосіб - це утворення похідного слова шляхом одночасного приєднання до твірної основи префікса, суфікса і постфікса -ся, наприклад: милосерд-я > з-милосерд-и-ти-ся;

щедр-ий > роз-щедр-и-ти-ся.

Цим способом утворюються тільки дієслова від іменникових, прикметникових і дієслівних основ.

До складу трикомпонентного форманта входять постфікс -ся, дієслівний суфікс -и- і префікси, що додаються до іменникових і прикметникових основ: о-, з-(с-), за-, при-, роз-, на-, ви-, в-(у-), наприклад: осмілитися, приземлитися, розпогодитися, усамітнитися та ін.

Тема № 13. Безафіксні способи словотворення

Теоретичні питання:

1. Нульсуфіксальний спосіб (усічення).

2. Осново- і словоскладання.

3. Абревіація.

Література:

1. В.О. Горпинич. Українська словотвірна дериватологія. - Дніпропетровськ, 1998. - С.126-128.

2. Н.Ф. Клименко. Як народжується слово. - К.: Рад. шк., 1991. - С.66-98.

3. М.В. Кравченко. Явище усічення у системі віддієслівних іменників // Мовознавство. - 1984. - № 3. - С.32-36.

4. О.А. Стишов. Нові абревіатури в мові мас-медіа кінця ХХ століття // Мовознавство. - 2001. - № 1. - С.33-40.

5. Л.М. Третевич. Нульова суфіксація деад'єктивних іменників у сучасній українській мові // Українське мовознавство. - 1982. - № 10. - С.60-66.

1. У системі іменникового словотвору активно діє безсуфіксний або нульсуфіксальний спосіб. Мовознавці цей спосіб ще називають зворотним, регресивним, усіченням, способом заміни флексій, конверсією, нульовою суфіксацією тощо.

Нульова суфіксація - це утворення похідних за допомогою нульових суфіксів, наприклад: добирати > добірO.

Розрізняють два типи слів, утворених нульсуфіксальним способом:

1) похідні, утворені від прикметників і дієприкметників (деад'єктиви), наприклад: блакитний > блакить, зарослий > зарослі;

2) похідні, утворені від дієслів (девербативи), наприклад: ходити > хід, вибирати > вибори.

При нульсуфіксальному способі утворюються тільки іменники шляхом усічення частини твірної основи. Усічення виявляється без фонетичних змін (бігати > біг, насипати > насип) і з фонетичними змінами, які полягають здебільшого у чергуванні голосних або приголосних (вивозити > вивіз, зав'язати > зав'язь). Допоміжним засобом безсуфіксного творення іменників може виступати також перенесення наголосу: закликaти > зaклик.

2. Складання (осново- і словоскладання) - різновид морфологічного словотворення, при якому нове слово утворюється шляхом об'єднання в одне ціле двох чи більше основ або слів: лісотундра, світловодолікарня.

Цим способом утворюються іменники, прикметники, рідше прислівники та дієслова.

У межах складання розрізняють основоскладання та словоскладання.

Результатом основоскладання є складні слова, або композити.

Основоскладання - це поєднання кількох основ слів ( основи та цілого слова) за допомогою інтерфіксів о, е або без них: сухофрукти, працездатний.

У композитах твірними виступають повні основи слів, які співвідносяться зі словосполученнями, побудованими за типами підрядного зв'язку (близькоспоріднений) або сполученням компонентів із сурядним зв'язком (чорно-синій).

Словоскладання, або юкстапозиція - це поєднання кількох слів в одному складному слові: салон-перукарня, далеко-далеко.

Юкстапозити утворюються на основі словосполучень прикладкового типу і виражають одне поняття: лікар-онколог, фільм-опера.

3. Спосіб абревіації полягає в утворенні похідних шляхом скорочення твірних слів, наприклад: педучилище < педагогічне училище, ВНЗ < вищий навчальний заклад.

Цим способом творяться тільки іменники. Абревіатури утворюються головним чином на основі словосполучень прикметника з іменником (дитбудинок, спецкор) або, рідше, від словосполучень двох іменників чи іменника з прикметником (начдив, комбат).

Джерела абревіації: науково-технічний прогрес, поява політичних партій, розвиток ділового спілкування, реклами тощо.

Розрізняють три типи абревіатур:

а) часткові - це складноскорочені слова, утворені усіченням основ кількох слів: фінвідділ, літредактор. Залежно від поєднання частин виділяється по- складова: Донбас, виконком;

б) ініціальні, в яких враховуються то букви, то звуки: ДАІ, АТС, ЦДІА;

в) комбіновані, в яких комбінуються частковий та ініціальний типи: райуно, соцзабез, ТУ-134.

Размещено на Allbest.ru