Український комікс: еволюція чи деградація книжкового дизайну?

Размещено на http://www.allbest.ru/

Український комікс: еволюція чи деградація книжкового дизайну?

Вікторія Олійник, кандидат мистецтвознавства, доцент, доцент кафедри мистецтв, ПВНЗ “Київський університет культури”

Анотація

Стаття присвячена актуальній проблемі розвитку коміксу як нового видавничого жанру в Україні у контексті дизайну книги.

Було з'ясовано, що запорукою популярності нової книжкової форми є актуальний для сучасного соціуму візуалоцентричний орієнтир, представлений всіма мистецькими галузями і дизайном книжкових видань зокрема.

Окрім того, визначені та охарактеризовані різновиди коміксу (графічний роман, манга), які мають певні відмінності за художнім оформленням та візуальною семантикою. Так, графічні романи більш масштабні та художньо довершені, а манга -- вузько спрямоване коміксове видання, обмежене специфікою теми чи цільової аудиторії.

Також у процесі дослідження доведено, що у просторі українського книжкового дизайну відбулася графічна адаптація світового явища коміксу, оскільки цей тип видавничої продукції отримав нове прочитання через авторське художнє бачення ілюстраторів і дизайнерів України і у результаті набув інших наративно-комунікативних ознак. А сама назва відповідних книжкових видань трансформувалася у “мальопис”, що підкреслює їхню мальовничість у порівнянні із закордонними аналогами і демонструє наближеність до національного продукту.

Відтак, здійснено аналіз коміксової продукції, виданої на території України з 1995 року, з точки зору її художньої цінності і жанрової унікальності та названі імена авторів-ілюстраторів і видавців, котрі сьогодні перебувають в авангарді зазначеної інноваційної тенденції. І на основі отриманих результатів обґрунтовано позитивні та суперечливі риси розвитку українського мальопису, що в цілому у своїй перспективі, з урахуванням особливостей національної культури, видається прогресивним і цікавим явищем книжкового дизайну.

Ключові слова: український комікс, мальопис, графічний роман, книжковий дизайн, візуальний ряд, ілюстрація.

Abstract

Ukrainian comics: evolution or degradation of book design?

Viktoriia Oliinyk, PhD in Art Studies, Associate Professor of the Department of Arts, Kyiv University of Culture

The article is devoted to the actual problem of the development of comics as a new publishing genre in Ukraine in the context of book design.

It was found out that the key to the popularity of the new book form is the visual-centric reference point, which is relevant for modern society, represented by all artistic branches and the design of book publications in particular.

In addition, varieties of comics (graphic novel, manga), which have certain differences in artistic design and visual semantics, are defined and characterized. Thus, graphic novels are larger and artistically finished, and manga is a narrowly focused comic publication, limited by the specifics of the topic or audience.

Also, in the process of research, it was proven that in the space of Ukrainian book design, a graphic adaptation of the global phenomenon of comics took place, since this type of publishing product received a new reading through the author's artistic vision of illustrators and designers of Ukraine and as a result acquired other narrative and communicative features. And the very name of the corresponding book editions was transformed into "painting", which emphasizes their picturesqueness in comparison with foreign counterparts and demonstrates the closeness to the national product.

Therefore, an analysis of comic products published in Ukraine since 1995 was carried out from the point of view of their artistic value and genre uniqueness, and the names of authors-illustrators and publishers who are at the forefront of this innovative trend today were named. And on the basis of the obtained results, the positive and contradictory features of the development of Ukrainian calligraphy are substantiated, which, in general, in its perspective, taking into account the peculiarities of national culture, appears to be a progressive and interesting phenomenon of book design.

Keywords: Ukrainian comics, sketch, graphic novel, book design, visual series, illustration.

комікс дизайн жанр манга

Постановка проблеми

Сучасний книжковий дизайн чутливо реагує на будь-які трансформації, насамперед -- на такі, що стосуються соціальної комунікації та естетичної свідомості людства. Відповідні творчі експерименти спрямовані на виявлення нових можливостей книжкового організму, порушення традиційних схем його функціювання з паралельним переосмисленням звичних орієнтирів простору книги, його внутрішніх та зовнішніх абрисів. У контексті зазначеного, першочергово, варто виділити комікс (так званий мальопис) як окремий різновид книговидання, котрий з'явився в Україні нещодавно, але швидко набуває популярності. Відтак, цей напрям потребує наукової розробки і є актуальним у світлі динамічного розвитку дизайну книги в Україні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Теоретичний аналіз та практичне застосування нових синтетичних прийомів і засобів передачі соціокультурних кодів через візуальне складає цінність не лише для сфери дизайну, а й для інших мультимодально-орієнтованих галузей. Проте, переважна більшість вітчизняних публікацій присвячена аналізу конкретних коміксових видань (у т.ч. графічних романів) у контексті сучасного літературознавства, що зосереджує увагу на наративній та ідейній складових окремо взятих творів без належного урахування ролі візуальної складової для жанру в цілому. Комікса ж з його художньо-композиційною специфікою у межах друкованого видання стосується порівняно незначна частина досліджень українських науковців, а також окремі роботи закордонних вчених.

Передусім, з урахуванням наведеної функціональної площини дизайну, слід уважніше підійти до сутності комікса та його відмінностей по відношенню до споріднених жанрових форм, таких як манга і графічний роман. F. Zanettin [1] відокремлює всі три зазначених різновиди як відмінні типи графічного наративу та пов'язує їхню історію з доісторичними малюнками, середньовічними гобеленами та більш пізніми друкованими «протокоміксами».

На думку деяких дослідників, швидкозростаючу популярність графічного роману - синтетичного графічно-літературного жанру на межі коміксу, книги та кінематографа -- можна вважати сучасним прикладом мультимодальності (зміни правил комунікації шляхом залучення альтернативних каналів інформації) [2; 3]. На мультимодальності як взаємодії вербального й візуального компонентів також наполягає A. Matiishin [4].

При цьому поява нових модусів у звичних каналах комунікацій та осмислення традиційних засобів художньої виразності як таких відповідає мультимодальній смислотворчій парадигмі, а вихід за усталені канали комунікації сприяє як розвитку нових категоріально-поняттєвих апаратів, так і переосмисленню наявних [5]. Коли йдеться про мультимодальність, то мається на увазі її присутність всюди, де спостерігається знакова взаємодія більш ніж одного типу засобів виразності [6]. І візуально-композиційна організація комікса, котра має досить розгалужену графічну систему, є тому прикладом. Окрім наведених, доцільно відзначити й інші публікації, де мова йде про різні аспекти дослідження коміксової культури в Україні та світі, а висновки є важливими для даної статті.

Мета статті - визначити позитивні та негативні наслідки розвитку мистецтва коміксу у контексті українського дизайну книги та обґрунтувати відповідні висновки.

Виклад основного матеріалу

«Комікс» - це зручний загальний термін, яким позначають розміщення зображень у певній логічній послідовності. На думку дослідника коміксів Скотта Макклауда [7], цей загальний термін описує «комік-стрипи», «комік-буки», наскельний живопис, давньогрецький вазопис, зображення на гобеленах та вітражах. Усі ці, здавалося б, різні форми комунікації можна розглядати як єдине медіа з кількох причин. Насамперед - через спорідненість форми, оскільки у всіх коміксах історія розповідається за допомогою певних сюжетних фрагментів різної довжини, зображених у панелях. Панеллю у цьому контексті називається відокремлена частина сторінки, що містить конкретний момент історії.

Ще одна формальна схожість - великий потенціал для використання композиційних елементів, що є цілком природнім для всіх наведених варіантів візуальної комунікації. До подібних комунікаційних медіа можна також віднести комік-буки, які поєднують текст і зображення у різних пропорціях. За своїм форматом комік-буки - видання, в яких сутність самої історії подана через мальовану чи текстову графіку у межах послідовних панелей і сторінок.

Графічні романи, які також можна вважати піджанром коміксу, -- це ті ж самі мальописи, але більш масштабні та художньо довершені. У такий спосіб сучасні митці намагаються відокремити свої роботи від стереотипних уявлень про комікс, а видавці - підвищити рейтинг свого продукту та прокласти дорогу до книгарень і бібліотек. Проте, на практиці графічний роман може мати значно більший формат у порівнянні з комік-буками та містити у собі доволі самодостатню розповідь. Слід також зазначити, що ці романи, на відміну від комік-буків, стали окремим медіа ще приблизно у ХІХ сторіччі й існують до сьогодні, вже дещо в іншому культурному просторі.

Манга ж як вид графічного наративу стала однією з найбільших коміксових індустрій у світі та окреслила власні підвиди-жанри, що залежать від вікової категорії аудиторії, тематичного та ідейного спрямування тощо. Складність мови таких видань на тлі глибокої візуальної зорієнтованості культури (культура споглядання, традиція власної описової гравюри, роль естетичного в духовному житті з експлікаціями на побутове) зумовили швидке зростання популярності жанру, оскільки чуття ілюстрації компенсувало незнання того чи іншого ієрогліфа, особливо в часи повоєнної кризи, коли освітня ситуація була не у найкращому стані. За аналогією з американо- європейським взаємовпливом, манга поступово, через переклад та культурний обмін, поширилася й до інших країн [1].

Щодо українського коміксу, варто зазначити, що цей видавничий напрям сьогодні активно розвивається на тлі яскравої тенденції до всезагальної візуалізації, яка спостерігається нині у більшості сфер людської діяльності. Крім того, плідним ґрунтом для такого явища в Україні є прагнення сучасних митців до освоєння нових художніх методів і технологій, до різноманітних творчих експериментів. Для української ж культури і ментальності ближчим виявився номінатив “мальопис”, що був уведений на 27-му Львівському міжнародному BookForum в якості українського терміну - відповідника і означає той же комікс.

Поява подібних графічних адаптацій як окремого книговидавничого жанру означає початок чергового знакового етапу в історії українського дизайну книги. Так, ще у 1995 році на полицях вітчизняних книгарень з'явився перший український комікс “Буйвітер”, проілюстрований Костянтином Сулимою, -- як символ незламності козацького духу. З 2012 по 2016 роки вийшов тричастинний комікс «Даогопак» про трьох козаків та японську дівчину Арі-сан видавництва «Nebeskey», створений авторською командою у складі Максима Прасолова і художників Олексія Чебикіна та Олега Колова. Крім цього повнокольорового блокбастеру у трьох частинах («Даогопак: Анталійська ґастроль» (2012 р.), «Даогопак: Шляхетна любов» (2014 р.) та «Даогопак: Таємниця Карпатського Мольфара» (2016 р.)), оформленого за традиціями сучасних коміксів штибу графічного роману, згодом й інші видання такого типу й ілюстрації до них експонувалися також на виставках і фестивалях вітчизняних коміксів, залучаючи все більше шанувальників. Так, приміром, Другий фестиваль коміксів у Києві вмістив у комікс-ангарі понад 2500 фанатів цього різновиду друкованої і рисованої продукції.

У 2014 році з'явилася графічна адаптація повісті Івана Франка «Герой поневолі» з детальними колоритними зображеннями Львова XIX століття. А 2016 року вийшов новий український переклад трагедії Вільяма Шекспіра «Ромео та Джульєтта» Юрія Андруховича з ілюстраціями Владислава Єрка.

Українська ілюстрована версія «Ромео та Джульєтти», що вийшла цього року, відрізняється від світових, оскільки дуже стримана у колористиці, але багата на деталі, що надало цій графіці особливої експресії та виразності. І, нарешті, зовсім нещодавно, у 2022 році, був виданий “Тарас Бульба” М. Гоголя в коміксовій інтерпретації К. Сулими.

Варто також зауважити, що 2018 року у Києві було створене профільне видавництво “Mal'opus”, котре спеціалізується на випуску світових коміксів- бестселерів, і цей факт сам по собі ілюструє розвиток жанру в Україні. Продукція зазначеного видавництва -- перекладені українською зарубіжні комікси з дотриманням оригінальних особливостей дизайну і доповнені палітуркою. При цьому дизайн-концепції і художнім характеристикам самих ілюстрацій видавництво не надає особливого значення, акцентуючи увагу лише на доступності змісту для українського споживача та наслідуванню модних світових трендів. Тому у даному випадку має місце пропаганда закордонних видавничих тенденцій, а не створення унікального національного книжкового продукту за допомогою інноваційних жанрових засобів виразності мальопису.

Хоча принцип комунікації з читачем у коміксів та графічних романів де-юре спільний - послідовність кадрів-панелей, доповнених літературним супроводом у стилізованих текстових полях з відповідними засобами виразності, притаманних як візуальному, так і літературному видам мистецтва - графічні романи можна назвати «довшими й більш майстерними версіями коміксів», а вишуканість сюжету разом з ширшим ідейно-тематичним наповненням оперують принципово інакшими від класичної літератури й власне графіки спектром засобів виразності, що вкупі відкриває нові перспективи на осмислення представлених у творах феноменів [8].

C. K. Meyer and L. M. Jimenez [9] пропонують такий перелік компонентів графічного роману: персонажі, кольори (в т.ч. їх відтінки та насиченість), рамки, параметри «графічної насиченості» (graphic weight), прогалини, лінії, панелі і текст. Наведені засоби графічної виразності разом з композиційними засобами дизайну формують візуальний та контекстуальний ландшафт для впровадження у потрібну локацію персонажів, які через текст вписуються у заданий візуальний сюжет [10].

Незалежно від наявних культурних конвенцій, процес створення твору мистецтва наявними засобами передбачає формування власної знакової системи, де синтагматичні відношення, взаємний контекст означників і означуваних, наявний соціокультурний контекст переходить у метаконтекст, а активні знакові відношення вербально-візуального твору через наявні модуси творять нову художню дійсність, що виражається у мультимодальному досвіді мистецтва. Кожен новий твір, кожна нова нетипова комбінація засобів виразності справляє вплив не лише на безпосереднє сприйняття в теперішньому, а й примушує переосмислити у власному ключі, тобто знаковому коді, попередній досвід в інших модальностях [11].

Поява коміксу в Україні викликала серед митців та експертів багато дискусій: прихильники класичної школи ілюстрації переконують, що розвиток цього жанру рано чи пізно призведе до занепаду справжнього мистецтва книги, а більш прогресивні колеги впевнені, що дане явище -- цілком природнє для сучасної видавничої справи і є логічним результатом комерціалізації мистецтва. А в реальності ж ми спостерігаємо ще одну актуальну мистецьку тенденцію, зумовлену загальним тяжінням соціуму до спрощення процесу засвоєння/сприйняття інформації. Звідси -- потреба у візуалізації замість вербалізації, що яскраво демонструє мальопис.

Традиційно ілюстрації коміксу (мальопису) являють собою послідовну низку «кадрів», графічно оформлених на кшталт карикатур чи скетчів, найчастіше ахроматичних, з мінімальними текстовими блоками -- репліками у так званих «хмаринках» чи баблах [12]. Але у контексті саме українських зразків даного жанру важливо відзначити більшу деталізацію та ретельність художнього виконання ілюстрацій, порівняно зі світовими аналогами. Вітчизняні коміксари, опановуючи новий вид книжкової графіки і незважаючи на дрібний формат більшості ілюстративних «кадрів», приділяють увагу колірній палітрі, образам героїв, намагаючись, попри жанрові особливості мальопису, створити повноцінні ілюстрації, гармонізовані сюжетною лінією та композицією розворотів. Тому у межах подібних проєктів варто констатувати своєрідну інтерпретацію світового досвіду з урахуванням впливу української класичної школи ілюстрування.

Такі ілюстрації не можна сприймати як самостійні чи відокремлені, оскільки візуально вони ніби утворюють своєрідний ілюстративний колаж. Дослідники твердять, що подібний підхід до художнього оформлення книжкового видання посилює інформаційне повідомлення, а значить - сприяє ефективності комунікації з читачем.

Висновки

У ході дослідження було з'ясовано, що жанр коміксу сьогодні в Україні перебуває на початковому етапі розвитку, залучаючи до лав своїх прихильників дедалі більше митців і читачів, переважно молодого віку. Як свідчать зразки українського мальопису та споріднених з ним різновидів, мистецький процес триває активно, але поступово. Запорукою популярності нової книжкової форми є актуальний для сучасного соціуму візуалоцентричний орієнтир, представлений всіма мистецькими галузями і дизайном книжкових видань зокрема. Читацька аудиторія поділяється на кілька категорій, об'єднаних спільними очікуваннями від книжкової продукції, що визначає їхню орієнтованість. При цьому одні прагнуть знайти високохудожній продукт, виховані на високих стандартах книжкового дизайну; інші воліють отримати від книги лише розвагу і тому шукають саме мальопис, графічний роман -- простий для сприйняття варіант; а дехто взагалі не акцентує для себе якість книжкових видань і сприймає їх виключно, як джерело інформації.

Відтак, можна констатувати, що український дизайн книги отримав новий напрямок у вигляді мальопису -- адаптований до національного мистецтва жанр, котрий, безумовно, візуально відрізняється за своїм походженням від класичної книги, але однозначно довів власний художньо- комунікативний потенціал як повноцінний дизайн-об'єкт серед книжкових видань України. Адже справедливим буде відзначити своєрідність такого типу організації текстово-візуального матеріалу у межах коміксу, яка, з одного боку, несе якісно відмінне семантичне навантаження, а з іншого -- реалізує важливі завдання інформаційного характеру.

Література

1. Zanettin F. (2018). Translating comics and graphic novels. In: S.-A. Harding, O. Carbonell, Cortes (Eds.), The Routledge handbook of translation and culture. London; New York: Routledge, pp. 445-460.

2. Ogar E.I., Kopilchak H.C. (2018). Contemporary Ukrainian painting: Publishing realities and prospects. Printing and Publishing, 2, 64-75.

3. Бєлов, Д. (2020). Видова і жанрова специфіка коміксу в Україні. Український журнал з бібліотекознавства та інформаційних наук, 5, 29-42.

4. Matiishin A.Ya. (2020). Multimodality in Will Eisner's novel “Contract with God”: Interaction of the verbal and visual components. Scientific Notes of TNU named after V.I. Vernadsky. Series: Philology. Social Communications, 31(70), 176-182.

5. Kress G. (2016). Social semiotics and challenges of multimodality. Political Science, 3, 77-100.

6. Perez-Gonzalez L. (2020). Multimodality. In Routledge Encyclopedia of Translation Studies (pp. 346-351). Routledge

7. Данкан Р., Сміт М., Левіц П. (2020). Сила коміксів. Історія, форма й культура / пер. з англ. Д. Скорбатюка. Київ: ArtHuss, 512 с.

8. Oliinyk V. (2021). A graphic novel as a popular genre of book publishing in the context of modern design. Linguistics and Culture Review, 5(S4), 942-954.

9. Meyer C.K., Jimenez L.M. (2017). Using every word and image: Framing graphic novel instruction in the expanded four resources model. Journal of Adolescent & Adult Literacy, 61(2), 153-161.

10. Campbell C. (2018). Multimodality and Storytelling. In Mobile Story Making in an Age of Smartphones (pp. 11-20). Palgrave Pivot, Cham

11. Nanay B. (2012). The multimodal experience of art. aesthj Journal, 52(4), 353- 363.

12. Гула Є. (2021). Мистецтво коміксу та графіті -- сучасний світогляд у графічному дизайні. Art and Design. Мистецтвознавство. Технічні науки, 1, 55-61.

References

1. Zanettin F. (2018). Translating comics and graphic novels. In: S.-A. Harding, O. Carbonell, Cortes (Eds.), The Routledge handbook of translation and culture. London; New York: Routledge [in English].