Від малюнка до інтерактивності: дитяча книга на початку XXI століття

Робиться спроба аналізу композиційних рішень, що пропонують автори та художники задля художньої візуалізації творів для дітей. Акцентується увага на художньо-естетичних особливостях ілюстрацій дитячих книжок на початку ХХІ століття. У наш час помітно змінюються авторські техніки і дитяча книга перетворюється в інтерактивний продукт. Через колір, дотик, звук, візуалізацію образів і оживлення героїв завдяки використанню новітніх технологій, дитяча книга спрямована на контакт з усіма відчуттями дитини. Все більше стає поширеною серійність як окремий вид художньої репрезентації дитячої книги. Серійність сприяє побудові ускладнених ілюстративних концепцій. Таким чином сучасна дитяча книга все більше своєю формою та змістом ілюстрацій тяжіє до мультимедійності.

У роботі використовуються типологічний метод та метод аналізу. Виявлення стилістичних підходів до ілюстрування дитячих книжок реалізується завдяки узагальненню та систематизації. Порівняльний метод використовується для аналізу матеріалу з різних культурних середовищ (українського та турецького).

Due to the visual challenges of the present, the illustrations in the children's book of the XXI century cease to be similar to the traditional illustrations of the last century. The article offers an analysis of illustrative images in modern popular children's publications. The analysis was performed through a retrospective of image development in children's literature. Well-known Ukrainian and Turkish children's books are reviewed. Particular attention is paid to the following publications: "Tashenka and the Cactus" (2016) by Slava Schultz, "The Adventures ofGakguks" ("Gakguklari Maceralari") (2016) by Melike Gunyuz and Reza Hemmatirad, "Glove" (2010) by Romana Romanyshyn and Andriy Lesiv, Ukrainian (2012) and Turkish (2021) editions of the book "The Snow Queen" by Hans Christian Andersen.

An attempt is made to analyze the compositional solutions offered by authors and artists for the artistic visualization of works for children. Emphasis is placed on the artistic and aesthetic features of illustrations of children's books at the beginning of the XXI century. Nowadays, the author's techniques are noticeably changing and the children's book is becoming an interactive product. The children's book is aimed at contact with all the feelings of the child through color, touch, sound, visualization of images and animation of the characters through the use of the latest technologies. Seriality is becoming more and more common as a separate type of artistic representation of a children's book. Seriality contributes to the construction of complex illustrative concepts. Thus, the modern children's book increasingly tends to multimedia in its form and content of illustrations.

The typological method and the method of analysis are used in the work. Identification of stylistic approaches to illustrating children's books is realized through generalization and systematization. The comparative method is used to analyze material from different cultural backgrounds (Ukrainian and Turkish).

У час активного розвитку інформаційних технологій, у дітей все менше часу і бажання залишається для читання книг. Традиційна книга поступається гаджетам у змаганні за увагу сучасної дитини. Тому розвиток новітніх технологій сприяє розвитку нових підходів до ілюстрації дитячіої книги. Для створення літератури для дітей, видавці та ілюстратори використовують сучасні техніки і програми. Відповідно дитяча книга перестає бути схожою на ту, якою вона була раніше, що зумовлює актуальність вивчення особливостей оформлення сучасної дитячої книги. Аналізуючи дитячу книжкову ілюстрацію, використовуються українські та турецькі дитячі ілюстровані видання. Книга для дітей розглядається як цілісне явище. Основна увага звертається на сторінкові ілюстрації.

анімаційний дитячий ілюстрований

Починаючи з середини ХХ століття, книжкова графіка активно вивчається науковцями як окремий вид мистецтва із власними стильовими та образними закономірностями. Зокрема графіка у дитячих книгах є предметом аналізу З. Фанга. Дослідник зазначає, що ілюстрування літератури для дітей призначено для розширення, пояснення, інтерпретування (Fang, 1996: 135). Серед головних способів репрезентації візуального З. Фанг визначає окреслення та розробку персонажів; розгортання та розвиток сюжету (ілюстративний ряд не завжди співпадає з текстовою оповіддю; ілюстративний ряд як альтернативний спосіб інтерпретації тексту; впорядкування ідей у тексті; завдяки емоційності та інформативності книжкової графіки, поглиблюється розуміння тексту (Fang, 1996: 136).

Дитина пізнає світ, отримуючи інформацію з різних джерел і в першу чергу тих, що привертають її увагу яскравістю, незвичайністю, справляють враження. Тому у час комп'ютерних технологій, книга має подобатися дітям і привертати їхню увагу. Персонажі залишаються головною особливістю дитячої книги. Зображення оригінальних, цікавих персонажів, з яскравими характерами і яскравою зовнішністю завжди привертає увагу маленьких читачів. М. Токар у дисертаційному дослідженні пропонує аналіз візуальної репрезентації образів героїв у класичній літературі для дітей в контексті двох напрямків: 1) локальний - ключове значення має специфіка національної літератури, що ілюструється, особливості ідентичності творів та характер їхньої передачі засобами книжкової графіки; 2) проблемний - зосередження на вивченні кола найбільш актуальних тем, які є провідними для розвитку дитячої книги (Токар, 2018).

Відповідно до державного стандарту існують конкретні вимоги до ілюстрацій книг для дітей. Головна умова вдалого підбору ілюстративного наповнення літератури для дітей полягає в дотриманні вікових особливостей, адже з віком вимоги реципієнта до змісту, структури, кольорової гами змінюються. Видання, залежно від вікової категорії читачів, поділяють на чотири групи: для дітей віком до 5 років; від 6 до 10 років; від 11 до 14 років; для підлітків від 15 до 18 років. Ілюстрованість видання для першої групи рекомендовано не менше 75 %. Ілюстрації повинні займати не менше 50 % сторінки книги. Для другої групи ілюстрованість видання визначають не менше 30 %. (ДСТУ 29-62002).

Оригінальність концепції дитячого видання у поєднанні з вдалою продуманою кольоровою ілюстрацією є важливим аспектом у створенні цікавої книги для дітей. Художньо-естетична складова книги постає головним мотивом для комунікації. Вдала ілюстрація відіграє важливу роль, бо допомагає дитині зрозуміти зміст твору. Кольорові зображення у виданні повинні бути насичені, інтенсивні та зберігати всі відтінки, щоб дитина вчилася сприймати всю повноту кольорової гами. Крім того дитяча ілюстрація має бути чіткою і зрозумілою. Колірна палітра не може бути занадто складною. Яскраві, радісні, по можливості контрастні, але гармонійно поєднані кольори мають привертати увагу дітей. Саме тому кольорові ілюстрації набагато цікавіші від чорно-білих. Важливо також, щоб міміка персонажів була чіткою і передавала зрозумілі емоції. Дитина має розуміти добрий чи злий герой зображений на малюнку. Діти завжди хочуть бачити нових, яскравих персонажів історії. Стандартні герої набридають, стають нецікавими і нудними. Важливою є простота та чіткість композиції, розташування головних героїв у центрі і на передньому плані, на другому плані - нейтральні другорядні персонажі чи образи, що не відволікають увагу дитини від головної ідеї твору. Оскільки сюжет і характер героя у творі розкривається через діалоги і дії, то доречно, щоб вони відображалися на ілюстрації у вигляді знайомих і зрозумілих дитині рухів і дій.

Однак в час новітніх технологій і екранної візуалізації найрізноманітніших образів-героїв книзі все складніше конкурувати з супер яскравими і активними піксельними забраженнями, які заворожують і буквально захоплюють всю увагу дитини, приковуючи її до екрана. Саме тому в умовах глобальних мультимедійних викликів ілюстрована книга для дітей перетворюється в інтерактивний мультимедійний продукт. Це можна побачити на прикладах як українських, так і турецьких книжок для дітей. Наприклад, книжка української художниці Слави Шульц «Ташенька і кактус» (2016) що увійшла до колекції найкрасивіших книг світу Stiftung Buchkunst. Книга «Ташенька і кактус» на перший погляд нагадує розмальовку-антистрес. Однак художниця на цьому не зупиняється, вона поглиблює ідею співпраці, співтворчості з маленьким читачем, залучає його до діалогу з героями книги. Досягти їй цього вдається завдяки оригінальному підходу до створення книги, яка має тільки частково розфарбовані ілюстрації. Тобто створюється простір для співтворчості і завершення вже розпочатої роботи. Крім того художниця створила затишну, приємну атмосферу дитячого побуту на малюнках. Книга також наповнена різними «секретами», які дуже приваблюють дітей. Наприклад, у виданні є порожні конверти, що викликають бажання власноруч створити те, що потім можна сховати від усіх в структурі цього химерного видання. Дитина долучається до створення власної історії в книзі, завершуючи авторську ідею.

Нашу увагу привернули книги для дітей сучасних турецьких авторок Меліке Гюньюз та Рези Хемматірад, які створили цикл історій «Пригоди Гакгуків» («Gakguklari Maceralari») (2016) для найменших читачів (від 4-х років). «Пригоди Гакгуків» - це цикл з 6 окремих історій (книжечок), об'єднаних спільними героями патахами (сім'я ворон). Видання має єдину ілюстративну концепцію художниці Реза Хемматірад, виконану у незвичний спосіб. Малюнки у книжках створені за допомогою відбитків пальців. Крім того кожна із шести історій пропонує читачу продовжити ідею створення схожих ілюстрацій. Для цього у кінці кожної книжечки автори залишають незавершені малюнки і приклади техніки таких зображень, ніби закликаючи дітей продовжити створення зображень героїв з допомогою фарби і пальців.

Українські художники Романа Романишин і Андрій Лесів запропонували оригінальне вираження відомої української казки «Рукавичка» (2010), створивши книгу як джерело тактильних відчуттів. Книжка «одягнена» у чохол із штучного хутра, має вовняну закладинку, виконану у формі рукавички. Для зображення рукавички використано фотографічний відбиток. В'язальний візерунок виступає особливістю художнього рішення авторів казки. Зображення звірів, що потрапляють до рукавички, створюються з використанням різних фактур та візерунків в'язаного полотна. «Рукавичка» також є інтерактивним виданням: у спеціальному конверті знаходиться розмальовка, дитині пропонують самостійно завершити малюнок.

Турецькомовне інтерактивне видання «Снігової королеви» підготувало видавництво «І§ Bankasi Kultur Yayinlan» у 2021 році. Художнє оформлення виконав Дан Тайлор. Книга також передбачає різні види інтерактивів, дітям пропонують натиснути, провести пальцем, потягти, щоб побачити сцени рухомих ілюстрацій. Маленьким читач може стати учасником історії і, наприклад, допомогти Герді врятувати її найкращого друга.

Для сучасної ілюстрованої дитячої книги характерна «серійність». Книги із однієї серії мають спільні впізнавані форму та ілюстративні елементи на обкладинці. Наприклад, серія українських книг «Мініатюри» (2017), серія «Пригоди Гакгуків» (2016) турецьких авторів Меліке Ґюндьюз та Reza Hemmatirad, серія історій з 10 творів Меліке Ґюньюз «Казки срібного озера» (2014). Наведені приклади доводять, що у ХХІ столітті книга для дітей зазнала значної трансформації. Ілюстрація в дитячій книзі стала своєрідними симбіозом різних видів візуальних мистецтв. Щоб конкурувати з масовими постачальниками візуальної інформації, книга для дітей повинна бути видовищною. Вона має привертати увагу маленьких читачів, які все більше звикають дивитися в екран. Саме тому велика увага звертається на оригінальне художнє оформлення. І справа не тільки в яскравості, але й у пошуках нових художніх прийомів. Для створення книжкової ілюстрації художники використовують різні образотворчі засоби та методи: ілюстрації виконуються фарбами, аквареллю і олівцями, створюються графічні і колажні ілюстрації, використовуються аплікації і фотографії тощо. У ХХІ столітті дуже активно почала використовуватися комп'ютерна графіка. Однак поруч з технічним підходом до створення дитячої книги, особливого значення набули ручні авторські техніки: скульптура, в'язання і плетіння, різьблення, відбитки тощо. Саме вони задіюють ширший спектр відчуттів дитини під час взаємодії з книгою і сприяють процесам інтерактивності і глибшого зацікавлення авторськами історіями.

Отже, ілюстрації у дитячій книжці на початку ХХІ століття перестають бути схожими на звичні ілюстрації з минулого століття. У боротьбі з різними візуальними викликами: від телевізійних мультиків до інтернету та пікселів, дитяча книжка все більше наповнюється інтерактивними елементами і перестає бути традиційною. Авторські техніки та ілюстрації відходять від буквального ілюстрування тексту, створюючи паралельний світ цікавих і повчальних історій, залучаючи до них дітей. Ілюстрація ідейно може перетинатися з текстом, але в той же час спонукає дитину до створення нових додаткових образів. Таким чином дитяча книга перетворюється у багаторівневу структуру, що розвиває абстрактне мислення, моделює смак, фантазію, певні емоційні аспекти психіки сучасної дитини. Видання для дітей перетворюються на деталізовані інтерактивні розповіді, що максимально впливають на сенсорні відчуття дитини та навіть поєднуються у деяких випадках з віртуальною реальністю. Дитяча книга ХХІ, через створене авторами контактне середовище, впливає на різні відчуття дитини через колір, дотик, звук, візуалізацію образів і оживлення героїв через використання новітніх технологій тощо. Окремим видом художньої репрезентації дитячої книги стала серійність та разом з нею побудова розлогих ускладнених ілюстративних концепцій, що доводить її трансформацію. Таким чином сучасна дитяча книга все більше своєю формою та змістом ілюстрацій тяжіє до мультимедійності.

1. A§ilioglu, E. Grafik sanatfilarinin focuk kitaplarinin grafik tasarima ili§kin goru§lerinin degerlendirilmesi (Yuksek lisans Tezi). YOK Tez veri tabanindan eri§ildi (Tez no: 302013). 2011.

2. Fang Z. Illustrations, Text, and the Child Reader: What are Pictures in Children's Storybooks for? Reading Horizons. 1996. Vol. 37, Issue 2. pp. 131-142.

3. Gunyuz M. Qocuk Edebiyati Okumalari. Erdem. Istanbul, 2022. 192 s.

4. Kara Cem. Qocuk Kitaplari ifin Karakter Tasarimindan Kitap Tasarimina Deneysel Bir illustrasyon Uygulamasi GSED 42. 2019. DOI: 10.32547/ataunigsed.524314

5. Kaya, І. (2006) Qocuk kitabi resimlerinde estetik boyut. 2. Ulusal Qocuk ve Genflik Edebiyati Sempozyumu'nda sunulan bildiri, Ankara Universitesi, Ankara: 2006. URL: http://kitaplar.ankara.edu.tr/dosyalar/pdf/840.pdf

6. Senchylo-Tatlilioglu N. Dijitalle§me faginda focuk kitaplarinin dekorasyon ozellikleri (Ukrayna ve Turkiye focuk edebiyati resimli yayinlari orneginde). 8. Uluslararasi focuk ve genflik edebiyati sempozyumu bildiriler. istanbul. Akademi Ajans Matbaa. 2021. P 54-65.

7. Tatlilioglu К. Qocuk Geli§iminde Masallarin Etkisi/Onemi. 8. Uluslararasi focuk ve genflik edebiyati sempozyumu bildiriler. istanbul. Akademi Ajans Matbaa. 2021. P. 257-266.

8. ДСТУ 29-62002. Видання для дітей. Поліграфічне виконання:. - [Чинний від 2002-08-01]. URL: http://www. chytomo.com/standards/vydannya-dlya-ditey-polihrafichnevykonannya-hstu29-62002 (дата звернення 28.04.2022)

9. Огар Є. І. Дитяча книга: проблема видавничої підготовки: навч. посіб. Львів: Аз-Арт, 2002. 159 с

10. Токар М. Художньо-естетичні особливості дитячої книжкової ілюстрації. Вісник Львівської національної академії мистецтв, 35, 2018. C. 220-233.

11. Федіна Ю. Освітньо-виховний потенціал ілюстрації дитячої книги. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ Vird_2014_35_22 10 (дата звернення 20.04.2022).