Рішення Ради Європи у сфері медіа

Размещено на http://www.allbest.ru/

РІШЕННЯ РАДИ ЄВРОПИ У СФЕРІ МЕДІА

С.О. Шустенко

Анотація

У науковій статті досліджуються заходи, конвенції, рекомендації Ради Європи у питанні формування інформаційної політики держави та розробки документів, які сприяють підвищенню якості засобів масової інформації.

Метою статті є дослідження політики Ради Європи, що впливає на процеси формування відкритості мас-медіа та дотримання права людини на доступ до інформації як одного з основоположних принципів демократичної держави.

Теоретичне і практичне значення статті полягає в тому, що не дивлячись на те, що прозорість та відкритість засобів масової інформації завжди вважалися основоположними засадами демократичного управління, підтримка права на доступ до інформації стала визнаною лише за останнє десятиліття.

Дано оцінку рішенням Ради Європи, де йдеться про захист свободи слова та свободи медіа, а також плану подальшої роботи Ради Європи з посилення незалежності засобів масової інформації. Розглянуто підходи Ради Європи, а також ОБСЄ у використанні інформаційно-комунікативних технологій та їх впливу на практику захисту права людини.

Ключові слова: Рада Європи, засоби масової інформації, права людини, міжнародні організації, європейські стандарти.

медіа інформаційний політика свобода

Abstract

The council of europe decisions in mass media. S. Shustenko

The scientific article studies the events, documents, conventions, recommendations of the Council of Europe on the formation of information policy and the development of documents that contribute to improving the quality of mass media.

Relevance of theoretical and practical significance of this article lies in the fact that, despite the fact that transparency and openness of mass media have always been regarded as fundamental principles for trustworthy governance, the right to access information has only been recognized in the last decade.

The Council of Europe plays a crucial role in consolidating confidence as well as overcoming the existing distrust to government. It is a decisive area of policy that takes care of the effective implementation of all program activities and is responsible for the proper space for freedom andjustice in Europe. The Council of Europe is working to ensure that its intentions cover the entire European continent and are not limited to the European Union.

The reports of domestic and international authors were studied.

The main purpose of the article is to study the policy of the Council of Europe that affects the formation processes of the openness of mass media and observance of human right for access to information as one of the fundamental principle of a democratic state.

The methodological tools of the study are well developed. The author uses the bibliographic, comparative and historic methods to fulfill the tasks.

The fundamentals of the theory and practice of the Council of Europe, as well as related organizations in the field of ensuring human rights for access to information were considered. The main directions and strategies of the Council of Europe programs that are aimed at wider recognition and strengthening of cooperation between society and government were determined. An assessment of the decisions of the Council of Europe regarding to the protection of freedom of speech is given.

Keywords: Council of Europe, mass media, human rights, international organization, European standards.

З початку свого існування Рада Європи поширює ідею зміцнення свободи слова, наголошує на вільному обміні інформації, проводить загальноєвропейські політичні заходи, а також розроблює відповідні правові документи та опікується тим, щоб законодавство у сфері засобів масової інформації було на високому рівні.

У цьому аспекті діяльність Ради Європи зосереджена у таких напрямах, як моніторинг за концентрацією засобів масової інформації, дослідження впливу технологій зв'язку на права людини, розробка стратегій для удосконалення відповідальності ЗМІ у загальноєвропейській перспективі.

Дослідження політики Ради Європи щодо засобів масової інформації знайшли відображення у низці праць українських науковців. Зокрема, Л. Губерський конкретизував деякі аспекти правової діяльності Ради Європи, яка є визначальною у розвитку європейського законодавства і спрямована на гармонізацію та вдосконалення правових систем держав-членів на основі спільних стандартів. Є. Макаренко у монографії “Міжнародні інформаційні відносини” систематизувала концепції інформаційної політики Ради Європи та Європейського Союзу у період з 1994 по 2002 рр. О. Кузнєцова, Г. Почепцов Г, О. Скакун у своїх дослідженнях ґрунтовно розкрили тематику становлення інформаційної політики Ради Європи та супутніх міжнародних організацій.

Діяльність національних та міжнародних інституцій із забезпечення прав людини спрямована на втілення заходів, покликаних створити умови для належної реалізації, охорони та захисту цих прав. Що стосується реалізації прав, то у межах Ради Європи з часу її створення проводиться робота із створення загальноєвропейських стандартів права людини на інформацію. Для цього укладаються міжнародні конвенції (Конвенція про захист осіб щодо автоматизованої обробки персональних даних 1981 р., Конвенція про доступ до офіційних документів 2008 р.), а також приймаються рішення рекомендаційного характеру (зокрема в рамках Європейських конференцій міністрів з питань політики в галузі ЗМІ) [1].

На третій Європейській конференції міністрів, яка проходила на Кіпрі у 1991 році, було винесено пропозиції щодо законодавчої реформи, а також пропозиція підготувати спеціалістів у сфері мас-медіа в країнах Центральної та Східної Європи. Було запропоновано створити консультаційний пункт, розвивати нові технології з комунікації, контролювати баланс відмінностей між державами різних соціокультурних груп [2, с. 287].

У Кракові 2000 року було проведено шосту європейську конференцію з політики мас-медіа “Політика медіа завтра”. На конференції було зазначено, що завдяки Раді Європи створено простір свободи слова і свободи мас-медіа за допомогою міжнародних юридичних документів, які складені на основі цінностей, які зазначаються у конвенції прав людини. Також, було порушено питання про обмеженість свободи слова у Федеративній Республіці Югославія, а також у Білорусі. Було наголошено, що свободи слова це невід'ємні частини від обов'язків і відповідальності. Тому, задля збереження культурного плюралізму повинна бути впевненість, що інформація передається за допомогою джерел, які не втратили своєї відмінності. Саме на цій конференції підтвердили роль Ради Європи у сприянні демократії та дотриманні прав людини, тим більше коли йдеться про загальні принципи в законах про мас-медіа та політику. Фокусом такої діяльності мають бути демократія та людські потреби, які фігурують у таких питаннях:

- баланс між свободою висловлювання, інформацією, інших прав і законних інтересів;

- плюралізм служб мас-медіа;

- сприяння соціальному єднанню;

- пристосування виконавчої структури Ради Європи до діяльності мас-медіа у контексті поточних змін [2, с. 289].

Наступним значущим документом є Декларація Ради Європи про захист журналістів у конфліктних ситуаціях (1996), Рекомендації № (99) 15 Комітету Ради Європи країнам-членам щодо заходів з висвітлення засобами масової інформації виборчих кампаній, а також Рекомендації Ради Європи «Про право журналістів не розкривати своїх джерел інформації».

Рада Європи тісно співпрацює з такими європейськими організаціями як ОБСЄ, ЄС, ООН. Саме рекомендації Ради Європи про ЗМІ доповнюють стратегію в галузі масової комунікації ООН. Поширюється ідея масового поширення інформації без перешкод свободі слова завдяки втіленню конкретних заходів, якими зможе скористатися ЮНЕСКО для натхнення свободи преси і незалежності, плюралізму та різнобічність медіа.

Щодо побудови інформаційного суспільства, Рада Європи акцентує увагу на тому, що найближчим часом воно стане вирішальним у економічній, соціальній та технологічній сферах, а також буде нести вагому роль у побудові суспільства і у відносинах між особами та країнами на світовому рівні. Це буде надавати високу можливість обміну інформацією, а особливо на транскордонному рівні, через доступ до суспільних мереж. Тому, потрібен новий підхід до функціонування засобів масової інформації, особливо беручи до уваги, що суспільний та приватний зв'язок можуть здійснюватися через одні й ті самі мережі. Починаючи з 1994 року, Європейське співтовариство ставить побудову інформаційного суспільства на перший план, оскільки таким чином можна досягти балансу у функціонуванні новітніх технологій та комунікаційних систем, а також користі від розвитку інформаційного суспільства для всіх країн і людей, які там проживають [3].

Пізніше відбувся Конгрес по обговоренню складнощів, які можуть виникати при побудові інформаційного суспільства. У сфері інформаційної політики Ради Європи, у 1995 році Європейська комісія започаткувала роботу Форуму для обговорення проблем побудови інформаційного суспільства. На Форумі обмінюються думками та ідеями щодо побудови інформаційного суспільства. Першим його главою був Мартін Бангеманн [4, с. 247].

У 1996 році Форумом було прийнято перший звіт "Мережа для людей і їхніх співтовариств: максимальне використання інформаційного суспільства в Європейському Союзі". У звіті зазначалися рекомендації стосовно багатьох галузей інформаційного суспільства, а саме політичної, економічної, культурної та соціальної. У звіті було підкреслено, що готовність до адаптації Європи підвищить конкурентоспроможність порівняно із США, а також не допустить соціальної байдужості у європейських країнах.

Форум розглядає інформаційне суспільство як середовище, у якому люди навчаються та пізнають нове протягом всього життя. Також у звіті наголошується про те, що нові технології лише збільшать кількість робочих місць, безліч людей буду працювати у сфері медіа, суспільство буде інтегруватися з інформаційним суспільством, а також підсилить своє значення свобода людини.

У звіті підхід орієнтований на особистість та її основні потреби, а також визначаються головні завдання інформаційної політики Ради Європи, а саме навчити громадян користуватися інформаційними технологіями, заохотити суспільство навчатися протягом життя, залучати суспільство до розвитку послуг, які для них будуть потрібними в майбутньому, за допомогою нових технологій зробити політику максимально прозорою [4, с. 249].

У політичній декларації п'ятої Європейської конференції міністрів з політики у галузі засобів масової інформації 1997 р. зазначалося, що хоча й розвиток нових комунікативних технологій сприяє поширенню інформації, відкритому доступі до культурних, освітніх програм, обміну досвідом між різними громадами, у той же час він може обернутися проти дотримання прав людини, порушити приватність та нанести певну шкоду. Подання засобами масової інформації новин збереглася і у сучасному цифровому середовищі, тим більше, що використовуються віртуальні зображення не тільки у традиційних ЗМІ, але і у нових інформаційних службах.

У Резолюції № 1 "Вплив нових комунікаційних технологій на права людини і демократичні цінності" розглядається, зокрема, застосування принципу універсальної служби, за допомогою якого, наскільки це можливо, з урахуванням різних національних, регіональних умов і ресурсів, має забезпечуватися на національному рівні доступ для приватних осіб до комунікаційних і інформаційних служб за доступною ціною і незалежно від місця їхнього проживання. Окрім того, значна увага в резолюції приділяється питанням захисту приватності, прав людини і боротьбі з неналежним використанням нових інформаційних і комунікаційних технологій [5].

Щодо доступу до нових комунікаційних і інформаційних служб, то держави- учасники зобов'язуються сприяти без будь-якої дискримінації розвитку і використанню нових технологій і нових комунікаційних та інформаційних служб і регулюючих норм для того, щоб дотримуватися вимог принципу універсальної суспільної служби. Щодо свободи слова й інформації, то держави-учасники відповідно до принципів статті 10 Європейської конвенції про права людини зобов'язуються гарантувати і поширювати свободу слова й інформації і дотримання журналістських свобод у сфері нових комунікаційних і інформаційних служб як на національному, так і на транскордонному рівнях законодавчими, адміністративними або іншими засобами. Вони зобов'язуються також сприяти наданню громадськості інформації, якою володіють органи державної влади як на національному, так і на місцевому рівнях через нові комунікаційні й інформаційні служби, за належної поваги до інших прав і законних інтересів, у той же час стежачи за тим, щоб цю інформацію можна було одержувати й іншим чином [6].

Також, країни-учасниці повинні підтримувати ідею використання нових комунікативних технологій для створення інформаційних додатків, які будуть розробляти нові інформаційні служби та забезпечувати високий захист споживачів. Країни повинні будуть підтримувати обмін надбань європейської культурної спадщини за допомогою нових комунікативних технологій, завдяки чому вагомо підвищиться знання культури європейського простору.

У декларації зазначається, що країни-учасниці зобов'язуються використовувати нові технології та нові інформаційні служби для того, щоб забезпечити кращий захист прав людини завдяки поширенню інформації про інструментарій цієї галузі. Також країни повинні сприяти участі певних осіб у суспільному житті на національному та регіональному рівнях, і забезпечити гарантування поваги до прав людини та демократичних цінностей за допомогою законодавства та адміністративних норм, які відносяться до нових комунікаційних та інформаційних служб. Про це йдеться у Європейській конвенції про права людини та документах Ради Європи.

Держави повинні вживати заходів, коли йдеться про дії, які можуть зашкодити правам людини та демократії, а також порушують права неповнолітніх і повинні унеможливлювати такі випадки. Держави повинні слідкувати, щоб можливість монтажу звуку та зображення не спотворювали новини, а також не порушували людську гідність та права.

Важливо, щоб використання новітніх комунікацій та інформаційних служб не суперечило вільним та таємним виборам, а також демократії під час проведення виборів, показовим прикладом є вибори щодо виходу Великої Британії з Європейського Союзу та вибори за незалежність Каталонії. Також, нові комунікаційні технології не повинні впливати на судовий розгляд та завдавати перепон неупередженості судових представників у судових справах.

Дотримання приватності особистого життя, а також спілкування за допомогою нових технологій повинні гарантуватися державою згідно до статті 8 Європейської конвенції про права людини.

Держави повинні за допомогою шифрування гарантувати громадянам високий рівень конфіденційності спілкування через комунікаційні технології.

Якщо виникнуть будь-які неприємності, що стосуються людських цінностей та прав людини через використання новітніх технологій, то відповідальною буде держава. Країни-члени будуть перешкоджати спробам використовувати технології для поширення думок чи схильності до дій, які суперечать людській гідності та демократичним цінностям.

Вагомим принципом П'ятої рамкової програми Європейського Союзу є те, що наукові роботи та дослідження у сфері інформаційно-комунікативних технологій повинні бути практичними для громадян, а також покращувати їх рівень комфорту у сферах охорони здоров'я, освіти та зайнятості.

Значущою є Декларація про європейську політику в області нових інформаційних технологій, яка була підписана 7 травня 1999 року у Будапешті. Цінною декларація є завдяки тому, що в ній зібрано основні позиції про побудову інформаційного суспільства Європейським Союзом з 1994 по 1999 роки. У Декларації описано новий етап впровадження та формування інформаційної політики. Саме у цій Декларації сформовані принципи та підходи здійснення інформаційної політики. Було проголошено, що "істинно демократичне інформаційне суспільство, засноване на фундаментальних цінностях Ради Європи, може бути побудоване за наявності основ політики, яка заохочує доступ і участь, компетентність і підготовленість, творчість і різноманіття та забезпечує відповідний захист".

У сфері культури та творчості держави повинні підтримувати користування новими технологіями, як спосіб самовираження, а також як можливість встановлення партнерських зв'язків, особливо у мистецтві, науці та промисловості.

Навчальні програми та розвиток знань у сфері інформаційних технологій повинні базуватися на використанні ІКТ як стимулу розвитку творчого потенціалу.

Держави мають сприяти співдружності культурних установ з метою розробки більш професійних заходів та надання послуг в інформаційних мережах через Інтернет. Для сприяння політичному плюралізму та культурному обміну державам слід підтримувати розвиток ІКТ.

Важливо, щоб відомості інформаційних систем в адміністративній сфері відповідали критеріям користувачів і відповідали мовним критеріям.

Визначним критерієм інформаційної політики є захист прав і свободи, тому держави в першу чергу повинні підтримувати права людини, їх гідності, особливо свободи слова, а також забезпечити приватність особистого життя, персональних даних, захистити населення від расистської дискримінації за допомогою встановлення стандартів технічного плану та кодексу поведінки. Злочини, які вчиняються за допомогою інформаційних технологій повинні розслідуватися на національному рівні та каратися. Нагальності набуває питання підвищення ефективності захисту власників авторських прав, які розроблюють інформаційні додатки. Передані електронним шляхом документи, які мають юридичну чинність повинні базуватися на міжнародних стандартах, необхідних для підтвердження їх дійсності. Нові інформаційні технології повинні використовуватися базуючись на етичних принципах, які розроблюються відповідними кодексами поведінки [4, с. 252].

З 2002 року чинності набуває Шоста рамкова програма Ради Європи, яка формулює нові підходи до проблем, які виникали при побудові інформаційного суспільства. У цій програмі визначним стало впровадження Програми "е-Європа", в якій Рада Європи виокремила такі напрями, як державне регулювання інформаційної сфери, розвиток Інтернету, контроль захисту даних, державне регулювання інформаційної сфери, спільний підхід Співтовариства до побудови інформаційного суспільства, захист авторських та суміжних прав, розвиток електронної торгівлі, розвиток цифрових мереж, які надаватимуть комплексні послуги, розвиток телезв'язку і ринку інформаційних послуг, підтримання європейських угод стосовно мереж, розвиток системи платежів.

Наразі діє Рамкова програма співробітництва Ради Європи та Європейського Союзу для Вірменії, Азербайджану, Грузії, Республіки Молдова, України і Білорусії на 2015-2020 рр. Співпраця з метою заохочення прав людини, демократії та верховенства права сприяє зміцненню потенціалу України та реалізації внутрішніх реформ, щоб наблизити нашу країну до стандартів Ради Європи та Європейського Союзу.

Європейським союзом було визначено п'ять пріоритетних тем для співпраці в рамках РПС. Першою темою є «Захист і заохочення прав людини», яка включає зміцнення впровадження європейських стандартів з прав людини на регіональному та національному рівнях та сприяння освіті у сфері прав людини і демократичної громадянськості. Другою темою є «Забезпечення справедливості», а саме зміцнення незалежності та ефективності правосуддя, зміцнення конституційного правосуддя. Третьою темою є «Боротьба викликам верховенству права», у якій розглядається

боротьба з корупцією та зміцнення системи державного управління, а також дія кримінального правосуддя щодо кіберзлочинності. Четвертою темою є « Вирішення проблем інформаційного суспільства», а саме поліпшення свободи, незалежності, плюралізму й різноманітності ЗМІ, інформаційне суспільство та управління Інтернетом, укріплення права на захист даних. Пятою темою є «Сприяння демократичному управлінню». Тема включає допомогу в проведенні виборів: реформування виборчого законодавства та практики, а також зміцнення інституційних рамок для місцевого самоврядування [7].

Показовим прикладом, який висвітлює наявні проблеми у кожній з поданих тем є випадок з затриманням у Росії українського кінорежисера Олега Сенцова. О. Сенцов був засуджений в Російській Федерації до 20 років позбавлення волі 25 серпня 2015 року. Російський суд визнав його винним у створенні в Криму терористичного співтовариства і керівництві ним, замаху на придбання вибухових пристроїв і незаконному зберіганні вогнепальної зброї і боєприпасів, двох терористичних актах і підготовці ще одного теракту [8].

Міжнародні організації, які опікуються правами людини закликають Росію звільнити українського політв'язня, зокрема Генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Яґланд подав офіційне прохання до президента Росії помилувати українського режисера Олега Сенцова [9]. Парламентська асамблея Ради Європи 28 червня 2018 року підтримала проект резолюції щодо звільнення Олега Сенцова [10]. Глава американської делегації ОБСЄ закликав Росію звільнити українського політв'язня. На конференції ОБСЄ у Варшаві 10 вересня посол зазначив, що продовження російської агресії проти України суперечить принципу недоторканності кордонів і територіальної цілісності держав [11]. Три спеціальних доповідача ООН у сфері прав людини закликали владу Росії негайно і беззастережно звільнити українського режисера Олега Сенцова, оскільки судовий процес та вирок суперечать положенням міжнародного права [12].

Відомі особистості світового рівня, зокрема актори та режисери закликали Росію звільнити українського політв'язня [13]. Петиція на сайті Білого дому США за негайне звільнення Олега Сенцова набрала необхідну кількість голосів [14]. Президент України Петро Порошенко постійно піднімає питання негайного звільнення засудженого у Російській Федерації українського режисера, а також наголошує на звільненні українських заручників і політичних в'язнів, які незаконно перебувають на тимчасово окупованих територіях і в Росії [15].

З 1990 років та до сьогодні в Україні впроваджуються програми для поширення свободи слова, зміцнення незалежності правосуддя та підвищення незалежності ЗМІ. Ці напрями чуттєво еволюціонували після незаконної окупації території на сході України 2014 року, оскільки саме зараз гостро постала проблема доступу до неупередженої та правдивої інформації.

Рада Європи активно лобіює такі напрями як: засоби масової інформації та демократія, дослідження впливу новітніх технологій на права людини та демократію, гарантія високого рівня захисту авторських прав; свобода інформації, розроблення стратегії для підвищення рівня відповідальності ЗМІ на європейському рівні.

Рада Європи приділяє велику увагу розвитку та покращенню засобів масової інформації. Провідною політикою Ради Європи є зміцнення свободи слова, підтримка обміну ідеями та інформацією, розвиток європейських заходів, а головне - контролювання політики та законодавства у сфері засобів масової інформації.

Список використаної літератури

1. Скакун О. Ф. Теорія держави і права : підруч. / О. Ф. Скакун; пер. з рос. - Харків : Консум, 2001. - 656 с. ; Skakun O. F. Teoriia derzhavy i prava : pidruch. / O. F. Skakun; per. z ros. - Kharkiv : Konsum, 2001. - 656 s.

2. Кузнецова О. Рекомендації Ради Європи щодо стимулювання плюралізму в ЗМІ / О. Кузнецова // Українська періодика: Історія і сучасність : доп. та повід. 6-ї Всеукр. наук.-теорет. конф., м. Львів, 11-13 трав. 2000 р. - Львів, 2000 ; Kuznetsova O. Rekomendatsii Rady Yevropy shchodo stymuliuvannia pliuralizmu v ZMI / O. Kuznetsova // Ukrainska periodyka: Istoriia i suchasnist : dop. ta povid. 6-yi Vseukr. nauk.-teoret. konf., m. Lviv, 11-13 trav. 2000 r. - Lviv, 2000.

3. Guide to human rights for internet users [Electronic resource] : Recommendation CM/Rec(2014)6 and explanatory memorandum. - Mode of access : https://rm.coe.int/16804d5b31

4. Почепцов Г. Г. Інформаційна політика : навч. посіб. / Г. Г. Почепцов, С. А. Чукут.Київ : УАДУ, 2002. - Ч. 1. - 663 с. ; Pocheptsov H. H. Informatsiina polityka : navch. posib. / H. H. Pocheptsov, S. A. Chukut. - Kyiv : UADU, 2002. - Ch. 1. - 663 s.

5. Міжнародна політика Ради Європи в галузі комунікації (аналіз 1-5-ої нарад Комітету Міністрів РЄ з політики ЗМІ) [Електронний ресурс]. - Режим доступу : https://studfiles.net/preview/5649987/page:28/ ; Mizhnarodna polityka Rady Yevropy v haluzi komunikatsii (analiz 1-5-oi narad Komitetu Ministriv RIe z polityky ZMI) [Elektronnyi resurs].

6. Rezhym dostupu : https://studfiles.net/preview/5649987/page:28

7. Рекомендація N R (99) 1 Комітету міністрів Ради Європи "Про заходи щодо сприяння плюралізму в ЗМІ" [Електронний ресурс] : ухвалено Комітетом міністрів на 656-му засіданні заступників міністрів від 19 січня 1999 р. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/en/994_095 ; Rekomendatsiia N R (99) 1 Komitetu ministriv Rady Yevropy "Pro zakhody shchodo spryiannia pliuralizmu v ZMI" [Elektronnyi resurs] : ukhvaleno Komitetom ministriv na 656-mu zasidanni zastupnykiv ministriv vid 19 sichnia 1999 r. - Rezhym dostupu : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/en/994_095

8. Рамкова програма співробітництва (РПС) на 2015-2020 роки для вірменії, Азербайджану, Грузії, Республіки Молдова, України і Білорусії [Електронний ресурс]. - Режим доступу : https://rm.coe.int/1680462fc7 ; Ramkova prohrama spivrobitnytstva (RPS) na 2015-2020 roky dlia virmenii, Azerbaidzhanu, Hruzii, Respubliky Moldova, Ukrainy i Bilorusii [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu : https://rm.coe.int/1680462fc7

9. Олег Сенцов приговорен к 20 годам колонии строгого режима. [Электронный ресурс] // Факты и комментарии. - 2015. - 25 авг. - Режим доступа : https://fakty.ua/204947-sencov-prigovoren-k-20-godam-lisheniya-svobody ; Oleg Sentsov prigovoren k 20 godam kolonii strogogo rezhima. [Elektronnyy resurs] // Fakty i kommentarii.

10. 2015. - 25 avg. - Rezhim dostupa : https://fakty.ua/204947-sencov-prigovoren-k-20-godam- lisheniya-svobody

11. Генсек Ради Європи попросив Путіна звільнити Олега Сенцова. [Електронний ресурс] // Українська правда. - 2018. - 26 червня. - Режим доступу : https://www.pravda.com.ua/news/2018/06/26/7184513/ ; Hensek Rady Yevropy poprosyv Putina zvilnyty Oleha Sentsova. [Elektronnyi resurs] // Ukrainska pravda. - 2018. - 26 chervnia. - Rezhym dostupu : https://www.pravda.com.ua/news/2018/06/26/7184513/

12. Ребрик О. ПАРЄ підтримала проект резолюції щодо українських політв'язнів [Електронний ресурс] / О. Ребрик // Громадське Телебачення. - 2018. - 28 червня. - Режим доступу : https://hromadske.ua/posts/parye-pidtrymala-proekt-rezoliutsii-shchodo- ukrainskykh-politviazniv ; Rebryk O. PARIe pidtrymala proekt rezoliutsii shchodo ukrainskykh politviazniv [Elektronnyi resurs] / O. Rebryk // Hromadske Telebachennia. - 2018.

13. 28 chervnia. - Rezhym dostupu : https://hromadske.ua/posts/parye-pidtrymala-proekt- rezoliutsii-shchodo-ukrainskykh-politviazniv

14. Посол США в ОБСЕ призвал Россию освободить Сенцова. [Электронный ресурс] // Гордон. - 2018. - 11 сент. - Режим доступа : https://gordonua.com/news/war/posol-ssha-v-obse-prizval-rossiyu-osvobodit-sencova- 343945.html ; Posol SShA v OBSYe prizval Rossiyu osvobodit Sentsova. [Elektronnyy resurs] // Gordon. - 2018. - 11 sent. - Rezhim dostupa : https://gordonua.com/news/war/posol-ssha-v- obse-prizval-rossiyu-osvobodit-sencova-343945.html

15. Спецдокладчики ООН по правам человека потребовали немедленно освободить Сенцова [Электронный ресурс] // Гордон. - 2018. - 16 авг. - Режим доступа : https://gordonua.com/news/crimea/specdokladchiki-oon-po-pravam-cheloveka-potrebovali- nemedlenno-osvobodit-sencova-309867.html ; Spetsdokladchiki OON po pravam cheloveka potrebovali nemedlenno osvobodit Sentsova [Elektronnyy resurs] // Gordon. - 2018. - 16 avg.

16. Rezhim dostupa : https://gordonua.com/news/crimea/specdokladchiki-oon-po-pravam-cheloveka-potrebovali-nemedlenno-osvobodit-sencova-309867.html

17. Жюри Венецианского кинофестиваля призвало Кремль освободить Сенцова [Электронный ресурс] // Гордон. - 2018. - 8 сент. - Режим доступа : https://gordonua.com/news/worldnews/zhyuri-venecianskogo-kinofestivalya-prizvalo-kreml- osvobodit-sencova-340251.html ; Zhyuri Venetsianskogo kinofestivalya prizvalo Kreml osvobodit Sentsova [Elektronnyy resurs] // Gordon. - 2018. - 8 sent. - Rezhim dostupa : https://gordonua.com/news/worldnews/zhyuri-venecianskogo-kinofestivalya-prizvalo-kreml- osvobodit-sencova-340251.html

18. Петиция на сайте Белого дома о немедленном освобождении Сенцова набрала необходимое количество голосов [Электронный ресурс] // Гордон. - 2018. - 6 сент. - Режим доступа : https://gordonua.com/news/war/peticiya-na-sayte-belogo-o-nemedlennom- osvobozhdenii-sencova-nabrala-neobhodimoe-kolichestvo-golosov-337505.html ; Petitsiya na sayte Belogo doma o nemedlennom osvobozhdenii Sentsova nabrala neobkhodimoe kolichestvo golosov [Elektronnyy resurs] // Gordon. - 2018. - 6 sent. - Rezhim dostupa : https://gordonua.com/news/war/peticiya-na-sayte-belogo-o-nemedlennom-osvobozhdenii- sencova-nabrala-neobhodimoe-kolichestvo-golosov-337505.html

19. Порошенко напомнил Меркель о необходимости немедленного освобождения Сенцова [Электронный ресурс] // Гордон. - 2018. - 16 авг. - Режим доступа : https://gordonua.com/news/politics/poroshenko-napomnil-merkel-o-neobhodimosti- nemedlennogo-osvobozhdeniya-sencova-309743.html ; Poroshenko napomnil Merkel o neobkhodimosti nemedlennogo osvobozhdeniya Sentsova [Elektronnyy resurs] // Gordon. - 2018. - 16 avg. - Rezhim dostupa : https://gordonua.com/news/politics/poroshenko-napomnil- merkel-o-neobhodimosti-nemedlennogo-osvobozhdeniya-sencova-309743.html

Размещено на Allbest.ru