Особливості віддаленої роботи редактора з копірайтинговими текстами

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стаття з теми:

Особливості віддаленої роботи редактора з копірайтинговими текстами

Левщанова О.О., Підмогильна Н.В., Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

У статті узагальнено та проаналізовано існуючі класифікації вербальних та невербальних помилок у журналістських текстах, а також докладно розглянуто окремі методи редагування. З'ясовано особливості віддаленої роботи редактора з копірайтинговими текстами. Запропоновано систему маркування помилок у копірайтингових текстах, спрямовану на підвищення загального професійного рівня копірайтингових текстів, а також показників їх якості.

Ключові слова: текст; копірайтер; копірайтинг; редактор; класифікація помилок.

Вступ

Постановка проблеми. Незважаючи на значну популярність копірайтингу як технології створення оригінальних текстів рекламного, інформаційного та іміджевого характеру, це явище є маловивченим вітчизняними науковцями, особливо у контексті підходів до редагування копірайтингових текстів. Існують певні суттєві відмінності між копірайтинговими та класичними журналістськими чи публіцистичними текстами, отже, виникає потреба у розробці специфічних принципів роботи редактора з текстами копірайтерів. Важливим аспектом нам видається саме віддалена робота редактора з копірайтинговими текстами та онлайн-комунікація між редактором та автором.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Розробкою загальних питань щодо копірайтингу та фрілансу займалися, зокрема, такі зарубіжні вчені, як Дж. Кітчінг, Д. Смалбоун [1] та інші. М. Акуліч [2] та А. Реп'єв [3] досліджували інтернет-комунікацію, загальні питання копірайтингу, особливості його еволюції та розвитку. М. Айзенберг [4] розглядав менеджмент реклами й торкався проблем копірайтингу в контексті рекламної комунікації. К. Болдіна [5] та О. Кривоносов [6] досліджували копірайтинг, запропонувавши його визначення, та виокремили особливі риси копірайтингу як самостійного професійного напрямку. Т. Бондаренко [7], З. Партико [8] та А. Капелюшний [9] розробили ґрунтовні класифікації мовних та немовних помилок у цій сфері.

Мета статті - розробити зручну систему маркування помилок для дистанційної роботи редактора з копірайтинговими текстами та копірайтерами, спираючись на існуючі класифікації помилок у журналістських текстах та методи контролю.

Об'єкт дослідження - система класифікації помилок для дистанційної роботи редактора з копірайтинговими текстами.

Методи дослідження. У ході дослідження було використано кілька методів: традиційні загальнонаукові методи аналізу та синтезу, зокрема, для опрацювання наявних класифікацій мовних та немовних помилок; порівняльний метод для зіставлення різних визначень термінів «копірайтинг» та «копірайтинговий текст», методи абстрагування та узагальнення під час розробки системи маркування помилок.

Результати й обговорення

На нашу думку, доцільно звернутися до дефініцій термінів «копірайтинг» та «копірайтинговий текст», оскільки до формулювання наукового визначення цих понять автори таких текстів та дослідники вдаються доволі рідко, - частіше зустрічаємо опис функцій та завдань копірайтера, мету копірайтингового тексту або нечітке визначення цього артефакту, пов'язане з об'єктом, що продається.

М. Айзенберг пропонує наступне визначення копірайтингу: процес написання оригінальних текстів, які просувають думку, ідею, бізнес чи особу. Зазвичай тексти поширюються у друкованому, відео- та аудіоформатах. Головна мета таких текстів - переконати реципієнта зробити необхідну дію [4].

К. Болдіна сформулювала таку дефініцію: «копірайтинговий текст - текст інформаційного, рекламного або іміджевого характеру, написаний професійним копірайтером з метою досягнення конкретних маркетингових завдань, зокрема, просування продукту/послуги/фірми у мережі Інтернет» [5, с. 166].

О. Кривоносов подає розгорнуте визначення копірайтерського тексту, враховуючи відмінності текстів рекламних та копірайтерських: «це вербальний або вербально - візуальний (креолізований) текст, що поширюється у публічному просторі за допомогою ЗМІ, прямої доставки, інтернет-розсилки, корпоративних каналів, ініційований суб'єктом PR або реклами, що містить рекламну або PR-інформацію, адресований певній групі цільової громадськості або цільової аудиторії, що сприяє реалізації товару/послуги або формуванню іміджу товару/послуги, корпорації, публічної персони, з прихованим (рідше уявним) авторством» [6, с. 155].

Дослідники акцентують увагу на тому, що до копірайтингових текстів можна залучити рекламні тексти, тексти для просування у соціальних мережах, а також інші, що загалом свідчить про розширення сфери копірайтингу.

Наведена думка підтверджується класифікаціями копірайтингових текстів, і для прикладу подаємо класифікацію К. Болдіної [5, с. 165-166]: рекламні (просування); тексти, що продають (комерція); іміджеві (позиціонування); презентаційні (анонсування); тексти, що інформують (інформування та прес-матеріали); веб-орієнтовані (наповнення контентом); ББО-тексти (оптимізація під пошукові системи); SMM-тексти (для соціальних мереж).

Отже, розглянувши та узагальнивши подані дефініції, а також вивчивши ступінь наукової розробки даної проблеми, пропонуємо таке визначення терміну «копірайтинг»: це вид професійної діяльності, спрямований на створення оригінальних текстів інформаційного, іміджевого, рекламного характеру в текстовому, аудіо - та відеоформаті.

На нашу думку, копірайтинговий текст - це оригінальний текст, створений професійним копірайтером, що має рекламні, інформаційні, презентаційні, іміджеві та маркетингові функції та виконує функцію просування творів/послуг/компаній/осіб, спрямований на певну цільову аудиторію.

Задля чіткого формулювання особливостей роботи редактора з копірайтинговими текстами слід розглянути класифікації мовних і немовних помилок, розроблені для загального редагування текстів.

Узагальнення сучасних поглядів науковців на термін «помилка» дало змогу сформулювати його чітке визначення та відокремити від синонімічних понять. Помилка, за Т. Бондаренко, - це анорматив, таке ненормативне лінгвоутворення, що виникає в результаті невмотивованого порушення літературної норми і є наслідком неправильних мисленнєвих операцій [7]. У цьому контексті слід зазначити саме причини авторських помилок у журналістських текстах, що збігаються з помилками, які допускають копірайтери під час створення текстів.

Мовознавці розробили відмінні класифікації помилок за принципами їх здійснення.

З. Партико пропонує класифікацію помилок, яка засновується на відхиленні від певного постулату редагування [8]. Автор виокремлює такі категорії:

Інформаційні помилки [8, с. 94]. Саме такі помилки досить часто зустрічаються в копірайтингових текстах, оскільки бажання автора та «вимога» замовника зробити кожне речення інформативним та насиченим змушують автора перенасичувати речення інформацією.

Модальні помилки [8, с. 94]. Автори зазвичай розуміють, в якому відношенні до реальної ситуації перебувають створені ними повідомлення. Іноді автори допускають помилку, видаючи непідтверджену гіпотезу за факт. Деколи власне реципієнти усвідомлюють модальність повідомлення некоректно. До фактичних помилок як підвиду модальних належать певні хибні повідомлення, модальністю яких є реальність. Аналогічне явище спостерігається й у текстах копірайтерів: часто їм доводиться писати про послуги або пристрої, які ще офіційно не анонсовані, та будувати текст, засновуючись на недостовірній інформації в мережі, а також інсайдах та чутках.

Темпоральні, локальні й ситуативні помилки [8, с. 95]. Такі помилки виникають через будь-яке відхилення часу/місця/ситуації у повідомленні від часу/місця/ситуації в світі (реальному, псевдо- чи ірреальному). Копірайтери також схильні до таких помилок, оскільки текст у мережі може бути розміщеним на ресурсі будь-якого спрямування й тематики; причиною ситуативних помилок може стати необмежений час зберігання публікації на ресурсі.

Кодувальні, відображальні, значеннєві [8, с. 96]. Це будь-які відхилення в коді знака (слова) від норми, образа в уяві реципієнта, невідповідність контексту.

Тезаурусні помилки (або релятивні) [8, с. 96] виникають за відсутності в тезаурусі реципієнтів вживаного слова або асоціативних чи інших зв'язків з відомими словами. Зокрема, тезаурусні, кодувальні, значеннєві помилки виникають у спеціалізованих та вузькопрофільних текстах, коли його автор або не є спеціалістом, а аудиторія - досить досвідчена, або навпаки.

Сприйняттєві та атенційні помилки [8, с. 97]. Ці помилки стосуються сприймання інформації, іноді зумовлені волею читача до сприйняття. Наявність таких помилок особливо небезпечна для копірайтингових текстів, які часто розраховані саме на випадкове сприйняття.

Копіювальні помилки (спотворення) [8, с. 97]. Такі помилки виникають внаслідок копіювання повідомлення. Цей вид помилок - один з найактуальніших в онлайн-текстах, оскільки досить часто автори вдаються до рерайтингу, не перевіряючи скопійований матеріал.

Помилки, зазначені З. Партиком, стосуються непорозумінь між джерелом інформації, тобто автором, і реципієнтом.

Класифікація мовних помилок у друкованих ЗМІ, подана Т. Бондаренко [7], дещо відмінна від наведеної вище. Дослідниця виокремлює такі види помилок: акцентуаційні, пунктуаційні, морфологічні, лексичні, орфоепічні, синтаксичні, фразеологічні, орфографічні, стилістичні, словотвірні [7].

Наведена типологія зручна для перевірки текстів на мовностилістичному рівні - часто саме такий підхід застосовується редакторами та коректорами під час роботи з онлайн - текстами.

А. Капелюшний розглядав помилки, які необхідно виправляти під час редагування як девіації, і розробив відповідну класифікацію [9]. Науковець запропонував систему, яка охоплює помилки, наявні у журналістських текстах для всіх видів ЗМІ. Ми зосередимось на помилках, характерних та спільних для друкованих ЗМІ, а також для копірайтингових текстів. Це такі наступні помилки: макроструктурні та мікроструктурні; психологічні; логічні; змістово-структурні, жанрово-стильові та композиційні; фактичні; орфографічні; пунктуаційні [9].

Крім того, слід розглянути методи редагування, запропоновані З. Партиком, оскільки застосування цих методів може виявитися ефективним під час розробки системи і визначення особливостей роботи редактора з копірайтинговими текстами: параметричні; спискові; шаблонні; структурні; аналітичні; когнітивні; положеннєві; компаративні; спеціальні [8, с. 106-114].

У класичному редагуванні всі ці методи виправлення використовуються редактором під час роботи з авторським оригіналом, але, зважаючи на особливості віддаленої роботи редактора над копірайтинговими текстами, що передбачає виправлення текстів самими копірайтерами за коментарями або вказівками, залишеними редактором, знання цих методів дає можливість редакторові віднайти й запропонувати спосіб виправлення помилки, який не спровокує кардинальні зміни авторського тексту та стилю, а лише покращить і вдосконалить його.

Оперуючи цими знаннями, ми пропонуємо систему класифікації (маркування) помилок для віддаленої роботи редактора з копірайтинговими текстами. Зважаючи за значні об'єми текстів, які має опрацювати редактор, пропонуємо здійснювати перевірку шляхом коментування: виділення помилкового фрагмента тексту та додавання коментарю і вже після повної перевірки - повернення тексту авторові для самостійного виправлення. Можливість коментування певних фрагментів вдало реалізована у пакеті MSOffice(зокрема, MicrosoftWord) та у додатку GoogleДокументи, які дозволяють надавати доступ до текстів у мережі за посиланням чи за «загальним доступом» (MSOffice- за допомогою ресурсу OneDrive, GoogleДокументи - за допомогою GoogleДиску).

Головна мета розробки такої системи - зрозумілість виправлень, позначених редактором, для автора. Така процедура допоможе зменшити кількість питань до редактора з вимогою роз'яснення коментарів, час виправлення статей, а також налагодити систему рейтингового оцінювання авторів для подальшого визначення їхнього професійного рівня в межах певної статті чи певного періоду співпраці. Рівень копірайтера може вираховуватися з огляду на характер допущених ним помилок в окремій статті чи за середнім кількісним рівнем помилок за період співпраці. Кількість помилок, що відповідає певному професійному рівню копірайтера, кожен редактор чи організація можуть встановлювати самостійно.

Запропонована нами система для віддаленої (дистанційної) роботи редактора з автором має на меті викорінення типових для автора помилок та визначення рівня його професійності. Слід одразу зазначити, що ця система розроблена для вибудовування комунікації між автором та редактором, підвищення професійності автора, оскільки він має змогу наочно побачити всі допущені помилки, а також - що дуже зручно - варіанти виправлення та пояснення, оскільки це допоможе автору позбутися деяких типових для нього помилок і засвоїти правильні варіанти побудови текстів.

Проаналізувавши наявні класифікації мовних та немовних помилок, ми розробили спрощену систему маркування помилок, яка передбачає чотири види помилок:

граматичні, які охоплюють граматичні та пунктуаційні помилки, лексичні, синтаксичні, орфографічні, помилки набору, калькування (що характерне для більшості копірайтерських текстів українською);

стилістичні, які охоплюють стилістичні помилки, логічні та смислові, а також недоліки, що виникають через недостатність інформації; технічні помилки в оформленні тексту; будь-які повтори, тавтології, використання шаблонних конструкцій; значну кількість займенників, перенасиченість інфінітивами та безособовими конструкціями; вирази, що можуть образити читача, недоречні негативні конструкції;

інформаційні, пов'язані з фактажем, суб'єктивізмом, неправильним написанням власних назв продуктів/товарів/компаній;

помилки за технічним завданням (ТЗ), які охоплюють будь -які невідповідності ТЗ, зокрема, кількість підзаголовків, вживання та вписування ключових слів та фраз, тематичні відхилення та ін.

Для полегшення маркування кожен редактор може обрати для себе певний символ/знак, який вказуватиме на певний тип помилок (наприклад, граматичні - г/грам/g/l, стилістичні - с/стиль^/2, інформаційні - і/інформ/т^/3, помилки за ТЗ - T3/TZ/4). Рекомендуємо обирати позначку латиницею чи цифрову, оскільки під час роботи з текстом українською чи російською мовами такий знак унеможливить збіг позначок щодо помилок з текстом пояснення.

Працюючи за такою системою, редактор може обрати два шляхи взаємодії з автором:

редактор може залишати розлогий коментар щодо припущеної помилки, який міститиме ґрунтовне пояснення, посилання на ресурси/словники/посібники/наукові матеріали, варіанти виправлення (один чи кілька - залежно від помилки) та зазначення типу помилки за розробленою класифікацією;

редактор може залишати короткий коментар з варіантом/варіантами виправлення та типом припущеної помилки за розробленою класифікацією.

Зважаючи на те, що часто редакторові доводиться перевіряти значну кількість текстів за час, сказати б, «робочої зміни» або за певний визначений замовником термін, вважаємо, що краще застосовувати другий варіант, оскільки він економитиме час, а це позитивно позначиться на увазі та працездатності редактора, що впливає на якість перевірки.

Підкреслюємо, що другий варіант не вплине на розуміння автором редакторських зауважень, його коментарю і - як результат - забезпечить правильність виправлення, оскільки система маркування помилок передбачає:

перелік помилок за класичною класифікацією (наприклад, граматичні - граматичні, орфографічні, синтаксичні, лексичні) та приклади (зокрема, написання великої та малої літери, вживання дефісу й тире та ін.);

задля зниження навантаження редактора у відповідній частині коментарів щодо кожного типу помилок бажано зазначити кілька підручників, посібників, професійних видань, які допоможуть авторові зорієнтуватися та відшукати у відповідному нормативному джерелі необхідний розділ.

Однак рекомендуємо враховувати рівень професійної підготовки автора, оскільки тексти різних жанрів, тематики, а також від різних замовників вимагають певних спеціальних знань. Тож, необхідно обирати підхід до редагування текстів відповідно до індивідуальних особливостей копірайтера.

Зазначимо, що розряд «стилістичні помилки», за нашою класифікацією, має дуже важливе значення, оскільки саме така характеристика, як стилістична бездоганність, суттєво покращує якість тексту. Такий підхід допоможе ще у процесі виправлення тексту усунути деякі недоліки, які знижують відповідні показники тексту під час перевірки на унікальність: наприклад, повтори підвищують заспамленість тексту та академічну й класичну «нудоту», що формують таку характеристику, як «натуральність» тексту, значна кількість займенників, сполучників, вставних слів збільшують «водність», шаблонні конструкції та канцеляризми знижують показник чистоти та читабельності тексту за сервісом «Главред».

Висновки

помилка редагування текст копірайтинг

Отже, зважаючи на значний попит на оригінальні тексти різних жанрів і тематики, створені професійними копірайтерами, першочерговим питанням є їхня висока якість, яку, на жаль, самостійно забезпечити копірайтер часто не може. Враховуючи особливості копірайтингу як самостійного напрямку, пропонуємо редакторам спрощену та оптимізовану під потреби дистанційної роботи систему маркування помилок, засновану на класифікаціях типових вербальних та невербальних помилок у журналістських текстах, яка спрямована на підвищення загального рівня копірайтингових текстів, а також показників їх якості. Система маркування помилок передбачає поділ на категорії або розряди (граматичні, стилістичні, інформаційні, помилки за ТЗ), зрозумілі професійному редактору, а також копірайтеру з будь-яким рівнем освіти та досвідом. Застосування такої системи маркування помилок зменшує час перевірки тексту редактором, суттєво допомагає авторові у ході виправлення власної статті, а також сприятиме уникненню ним типових помилок у подальшій роботі. Така система покликана покращити якість текстів окремих копірайтерів та студій зі створення контенту, що вплине на загальний рівень копірайтингу в Україні.

Список використаних джерел

1. Kitching J., Smallbone D. Defining and estimating the size of the UK freelance workforce. 2008. URL: https://core. ac. uk/download/pdf/90408. pdf (дата звернення 24. 01. 19).

2. Акулич М. Б. Копирайтинг: история и эволюция. 2012. URL: https://www. marketing. spb. ru/lib- comm/copywriting. htm (дата звернення 1. 10. 19).

3. Репьев А. П. Копирайтинг: исторический очерк. URL: http://www. repiev. ru/articles/Copywriting- History. htm (дата звернення 7. 10. 19).

4. Айзенберг М. Менеджмент реклами. Москва: Интелтех, 1993. 80 с.

5. Болдина К.А. Копирайтинговый и рекламный тексты: к вопросу о тождественности понятий. Проблемы современной науки и образования. 2016. № 5 (47). С. 164-167.

6. Кривоносов А. Д. Копирайтинг: к вопросу об объеме понятия. Язык и культура в эпоху глобализации: сборник научных трудов по материалам второй международной научной конференции «Язык и культура в эпоху глобализации». 26 марта 2015 г. Часть 2. Санкт-Петербург: Изд-во СПбГЭУ, 2015. С. 152-156.

7. Бондаренко Т. Г. Типологія мовних помилок та їх усунення під час редагування журналістських матеріалів. 2003. URL: http://dissertation.com.ua/node/651262(дата звернення 13.10.2019).

8. Партико З. В. Загальне редагування. Нормативні основи: навч. посіб. Львів: Афіша, 2001. 416 с.

9. Капелюшний А.О. Типологія журналістських помилок. Львів, 2000.

The article deals with the features of the remote work of the editor with copywriting texts. The paper examines the definitions of the terms "copywriting" and "copywriting text". The author analyzes classifications of the linguistic and non-linguistic errors in journalistic texts proposed by different scientists. The article describes editing methods, which the editor uses when working with texts. Also, the author finds out which linguistic and non-linguistic errors are typical for the copywriters to make in their texts.

The article explores online communication between the copywriter and the editor. The author offers a simplified system of error classification in the texts of the copywriters to make the remote work of the editor with such texts possible.

The simplified system of error classification contains 4 categories of errors, including grammar, stylistic, informational and technical specification errors. Some categories help to raise the level of the text, as well as enhance its uniqueness and quality, for example, avoiding repetitions and templates, increase in the clarity and readability of the text, reducing the spam level.

The article explains how the editor should work with this system: write comments with a thorough explanation of the error. The author claims that the simplified system of error classification is convenient for the professional editors and understandable for copywriters with different backgrounds. Also, it is presumed in the article that this system will improve the quality of texts, help the author avoid typical mistakes. The author concludes that development of such system is intended to improve the quality of the copywriting texts and individual content creation studios, which will affect the overall level of copywriting in Ukraine.

Keywords: text; copywriter; copywriting; editor; error classification.

Размещено на Allbest.ru